Шляхи зменшення обсягів застосування пестицидів у промислових насадженнях ягідних культур
Пошук шляхів обмеження використання пестицидів у ягідниках повинен включати всі аспекти їх застосування, в т.ч. і проти хвороб рослин.
За нашими спостереженнями, сорт чорної смородини Минай Шмирьов, сильно уражений борошнистою росою, знижує врожайність ягід у 7-9 разів; агрус при сильному ураженні майже зовсім не дає врожаю в наступні 2 роки, і рослини достовірно сильніше заселяються шкідниками порівняно з неураженими. При регулярному і своєчасному повному обрізуванні та знищенні уражених пагонів молодих насаджень практично відпадає потреба в застосуванні фунгіцидів для захисту культури від борошнистої роси. Сорти і утримання грунту в міжряддях ягідників не впливають на рослинноїдних кліщів, крім смородиново-брунькового кліща. Обрізка кущів смородини (1987,1988 рр.) погіршує умови для листокруток. Розпушення грунту в міжряддях на глибину 10-15 см за 2-3 дні до вильоту метеликів-п′ядунів травмує до 41 % їх лялечок, а додаткове розпушення після відходу гусениць на залялькування сприяє загибелі їх до 55 %. Зниження норми витрати робочої рідини до 500 л/га та інсектицидів на 20-45 % істотно не зменшує біологічну ефективність обробок проти шкідників смородини. Ступінь покриття рослин краплями при обприскуванні зниженими нормами витрати до 500 л/ га робочої рідини в 1,5-2,5 раза вище, ніж при витраті 1000 л/га.
У рекомендаціях МСГ України ( 1977, 1987, 1991) запропоновано повсюдне застосування в ягідниках ДНОК і препарату № 30 навесні проти зимуючих стадій шкідників і хвороб. Ми встановили, що в оброблених цими препаратами культурах відродження гусениць з яєць глодової та розанної листокруток продовжувалось до середини червня, в той час, як у необроблених культурах воно закінчилось у травні. Отже, ефективність обробок цими препаратами проти листокруток, зимуючих у стадії яйця, низька. Загибель їх на контролі в 1987 р. була 3,9 %, а на оброблених культурах - 12-16 %; число ентомофагів у 1988-1992 рр. було на оброблених культурах у 2-25 разів менше, ніж на контролі. Через 2 роки після відміни ранньовесняних хімічних обробок чисельність кокцинелід, що зимують у підстилці і поверхневих шарах грунту, збільшилась у 4,5 раза, хижих жужелиць - в 7,1 раза, павуків - у 12 раз. Збільшилось число акарифагів. Кількість яйцекладок розанної листокрутки, з′їдених та пошкоджених хижими членистоногими, з 5 % у 1987 р. збільшилась до 26-30 % у 1990-1991 рр.; втратили своє значення п′ядуни, молі та кліщі, проте повна відмова від хімічного захисту в даний період себе не виправдовує, бо не вистачає біопрепаратів. Потрібно розробляти і вдосконалювати інтегрований захист культур.
Екологічне обгрунтування підвищення безпечності інтегрованого захисту ягідних насаджень
Роль агротехнічних заходів у зниженні чисельності шкідників. Агротехнічні та організаційно-господарські заходи, які є складовою частиною технології вирощування культур, - основа сучасного інтегрованого захисту рослин від шкідників. У ягідниках обрізка кущів сприяє суттєвому зниженню чисельності шкідників, які зимують всередині пагонів і зверху на них (яйця попелиць, кліщів, деяких листокруток, п′ядунів тощо), а також оздоровленню культур від борошнистої роси. Обрізка і знищення обрізаних пагонів у КСП “Зірка” Львівської області в 1988 р. знизили чисельність гусениць на 48,5 %, а пошкодженість листя - на 35,8 %. У 1989 р. в цих же культурах зменшення відповідно становило 30,5 і 20,7 %. Із організаційно-господарських прийомів обрізка пагонів є найбільш ефективною стосовно зниження чисельності листокруток, попелиць, п′ядунів, галиць, щитівок, несправжніх щитівок та ін. Розмноження молей в ягідниках пов′язане з масовим застосуванням інсектицидів і низькою агротехнікою. Підвищення норми внесення азотних добрив посилює ріст однорічних пагонів та листя, що сприяє масовому розмноженню попелиць і кліщів. Оранка міжрядь і перекопування грунту між кущами знижує чисельність смородинової листкової і квіткової галиць, чорносмородинового ягідного, жовтого чорносмородинового і агрусового пильщиків. Внесення в грунт аміачної води 2-4 ц/га викликає загибель шкідників, які мешкають у ньому, на 65 %, а гусениць підгризаючих совок - на 29 % (Рекомендації МСГ України, 1991). На розвиток і плодючість фітофагів (комахи і кліщі) негативно впливає збільшення доз фосфорних, калійних і фосфорно-калійних добрив при оптимальному рівні азотних. Мінеральні добрива впливають на стійкість рослин проти фітофагів.
Біоценотичні основи застосування інсектицидів у регулюванні чисельності шкідників. При розробці і застосуванні інтегрованого захисту ягідників з мінімальним використанням пестицидів ми враховували не лише дію на зооценоз кліматичних і біотичних (ентомофаги, акарифаги, хвороби комах та ін.) факторів. Важлива роль надається антропічним факторам (підбір сортів, конструкція насаджень, агротехнічні заходи, раціональне застосування пестицидів, добрив тощо) з метою утворення сприятливих умов для рослини, максимального збереження зоофагів і сприяння підвищенню їх ефективності в зниженні чисельності шкідників.
У 1988-1996 рр. випробовували на виробничих площах 3 варіанти захисту ягідників від шкідників :
1) базовий варіант - захист хімічними препаратами згідно з “Рекомендаціями ... (1977-1991)”;
2) біологічний захист - використання біологічних прапаратів (дендробациллін, лепідоцид, діпел, бітоксибациллін та ін.);
3) інтегрований захист - максимальне обмеження застосування хімічних препаратів, заміна їх біологічними (при одній ранньо-весняній обробці хімічними, випуском трихограми, після збирання ягід обробка хімічним, а потім біологічним препаратами).
Чисельність листогризучих шкідників у варіантах біологічного та інтегрованого захисту в усі роки досліджень була нижчою, ніж у базовому варіанті. Проте на всіх варіантах вона була нижча порогу критичної щільності. На базовому варіанті невисока чисельність популяцій шкідників утримувалась в основному за рахунок застосування інсектицидів, а в інших варіантах - завдяки діяльності зоофагів і застосуванню біопрепаратів. Різні види шкідників реагували на біологічні препарати неоднозначно. Загибель на 11-й день після обробки в середньому за 3 роки була: листокруток - 69-82 %, личинок пильщиків - 79-92 %. Але потрібно враховувати післядію препаратів: загибель гусениць листокруток під час зимівлі на варіанті біологічного захисту становила 50-57 %, а при інтегрованому захисті - 45 %; вихід метеликів із лялечок цього покоління на варіанті біологічного захисту складав 25%, а при інтегрованому захисті - 82 %. Самки, що вийшли, відкладали яєць у 5 разів менше, ніж у варіанті, де проводився хімічний захист. Проведений протягом ряду років аналіз стану популяцій листокруток, які перезимували, свідчить, що при біологічному захисті до стадії імаго доживає 42-45 %, гине від бактеріальних захворювань 30-37 %, від ентомофагів - 25-30 %. Беручи до уваги можливість збереження в обробленому насадженні життєздатності спор збудника хвороб Baccillus thuringiensis протягом 1-2 років ( Булбушоєв, Лєскова, 1979 ), потрібно враховувати і післядію біологічних препаратів (Федоринчик, 1970,1972; Шелестова, 1986) у наступні роки. В базовому варіанті і при інтегрованому захисті загибель листокруток від захворювань була 15-21%, від ентомофагів - 10-13 %. Заміна інсектицидів біоопрепаратами дозволяє захистити культури від листогризучих шкідників і зберегти ентомофагів, які стримують розмноження також інших шкідників. Доцільно проти покоління, яке перезимувало, застосовувати знижені норми біопрепратів, а проти літніх поколінь - підвищені. Проти сітчастої, строкато-золотистої і вербової листокруток доцільно застосовувати випуск трихограми, щоб знизити чисельність їх до того періоду, як вони починають пошкоджувати ягоди. Проти кліщів у базовому варіанті і при інтегрованому захисті регулярно проводили обробки акарицидами. При біологічному захисті таких обробок не проводили, але чисельність кліщів не перевищувала економічний поріг шкодочинності.
Біоценотичні основи застосування біологічно активних речовин росту і розвитку комах у регулюванні їх чисельності. Розглянуто літературні дані щодо результатів вивчення дії на комах біологічно активних речовин, які впливають на ріст, розвиток і розмноження комах, зокрема, дії інгібіторів синтезу хитину та доцільності їх використання для захисту рослин від шкідників. Наведені результати вивчення автором у 1987-1992 рр. впливу диміліну та інсегару на шкідливих комах і ентомофагів при обробках ними культур чорної смородини і малини у варіантах інтегрованого й біологічного захисту. Проводили по 2 обробки з інтервалом 15 днів і нормою витрати диміліну 1 кг/га та інсегару - 0,6 і 0,8 кг/га. Оцінювали вплив на вербову кривовусу листокрутку, мінуючу міль-крихітку, малинову китеценосну листокрутку, листогризучих личинок пильщиків, смородинову златку, малинового жука, сунично-малинового довгоносика, хижих та паразитичних комах і павуків. Біологічна ефективність обробок проти листогризучих листокруток у середьому за 1987-1992 рр. складала : хімічного захисту - 68 %, інтегрованого - 82, диміліну - 77, інсегару - 89 %. За період випробувань у 1989-1992 рр. чисельність ентомофагів з ряду твердокрилих при хімічному захисті знизилась порівняно з контролем на 83 %, а в культурах, оброблених диміліном та інсегаром, вона була вища, ніж на контролі; кількість хижих клопів збільшилась у 2,4 раза, сітчастокрилих - в 1,7; павуків - 3,6 раза. Інсегар і димілін ефективні проти шкідливих листокруток та молей і не впливають негативно на зоофагів.
Удосконалення технології поповнення агроценозу ягідних культур відсутніми видами ентомофагів. Установлено, що чисельність природної трихограми в ягідниках після зимівлі дуже низька. Накопичення її відбувається в другій половині літа. Вогнівкова форма трихограми порівняно з ситотрожною сильніше заселяє яйця смородинної і сітчастої листокруток. Обидві форми трихограми при відкладанні яєць більше заселяють яйця листокруток, які відкладені самками, що вийшли із лялечок зі зниженою масою тіла (ослаблених). Яйця листокруток, відкладені самками високої життєздатності, більш стійкі до заселення яйцепаразитом. У випадку заселення таких яєць трихограмою яйця паразита в них інкапсулюються або розчиняються. Застосування трихограми пінтої проти листокруток на фоні дії природної трихограми в ягідниках не ефективне. Трихограма пінтої не конкурентноздатна порівняно з природною. Потрібні нові підходи в тактиці застосування трихограми, яка наробляється в біолабораторіях.
Роль зоофагів у зниженні чисельності шкідників. Регулююча роль природних зоофагів збільшується в міру зниження пестицидного навантаження. Більш ефективним є комплекс видів, а не один конкретний вид. У насадженнях з біологічним та інтегрованим захистом чисельність листогризучих пильщиків зменшилась протягом двох років (1988, 1989) внаслідок посилення паразитування личинок тахінами. Завдяки застосуванню мікробіологічних препаратів ентомофаги зберігаються і тому з 1990 р. чисельність пильщиків утримується на господарсько невідчутному рівні. Золотоочки, кокцинеліди, сирфіди і хижі клопи знищують 85-90 % смородинової та малинової попелиць. Афідіуси і дзюрчалки масово з′являлися в насадженнях, де в міжряддях висівали медоноси. В 1992 р. в культурах з біологічним захистом у 20 % колоній попелиць були особини, паразитовані афідіусами, а при інтегрованому захисті таких колоній було до 5 %. Це свідчить про вплив на ентомофагів одно-дворазового застосування пестицидів. У культурах з підсівом медоносів загибель яєць листокруток літніх поколінь сягала 89 %. У середньому за 1990-1993 рр. заселенність яєць листокруток трихограмою при застосуванні інсегару була 68 %, при інтегрованому захисті - 76 %, при хімічному - 26 %. У результаті зниження кратності та обсягів використання інсектицидів загальна кількість паразитованих особин мінуючих молей при інтегрованому захисті сягала 95-80 %. Використання політоксичних інсектицидів, які знищують акаріфагів, сприяє масовому розмноженню тетраніхових кліщів. Введення в агроценози стійкої до фосфорорганічних сполук раси метасейулюса дає змогу при застосуванні в разі нагальної потреби золону зберегти акаріфага. При перевищенні порогової чисельності павутинного кліща у 3-5 разів обробки доцільно проводити препаратами, в яких СК50 для хижака нижча ніж для шкідника. Крім зменшення пестицидного навантаження, для підвищення ролі природних зоофагів у агробіоценозах і біля них доцільно створювати умови для їх виживання та підвищення життєздатності (посіви нектароносів, лісо- та садозахисні смуги, збереження поблизу агроценозів дикої квітучої рослинності тощо).
Економічні пороги шкодочинності головних шкідників ягідних насаджень і рівень ефективності зоофагів. На підставі аналізу літературних джерел і даних своїх досліджень дається обгрунтування розроблених автором для регіону економічних порогів шкодочинності (ЕПШ) основних видів шкідників. ЕПШ відіграють стабілізуючу роль в агроценозах в умовах широкого застосування пестицидів (Вікторов, 1974; Фадєєв, 1979). Стабілізуюча роль полягає в тому, що вони сприяють скороченню застосування пестицидів, чим створюються умови для виживання і підвищення ролі зоофагів. За нашими дослідженнями, застосування пестицидів рано навесні проти комплексу шкідників хоч і знижує кількість їх у 1,5-5,3 раза, але не приводить до зменшення кількості їх потомства. Тому виникає потреба обробок у наступні строки. Екологічний збиток при цьому уже дорівнює сумі витрат на ранньовесінню обробку олійними емульсіями та ДНОК-ом. У наших дослідженнях при утриманні в ізоляторах гусениць листокруток, які перезимували, до 30-ти особин на 100 листків кількість пошкоджених листків була до 10 %, а при живленні гусениць літнього покоління - 25 %. Використання самого високого ЕПШ листокруток дозволило скоротити кількість обробок інсектицидами в 1,7 раза. Шкодочинність покоління листокруток, які перезимували, збільшується тільки в перший рік зниження пестицидного навантаження (відміна обробок ДНОК). У подальшому чисельність і шкодочинність їх стабілізується на низькому рівні. Доцільно проти листокруток навесні проводити лише одну обробку після цвітіння, застосовуючи бактеріальні препарати при ЕПШ 6-9 гусениць на 100 бруньок чи розеток листків чорної смородини, агрусу, малини. В подальшому при підсиленні ролі зоофагів і спрямованої агротехніки ЕПШ може бути до 15 і більше гусениць. Оптимальним співвідношенням зоофагів і шкідників у багаторічних насадженнях стосовно комах є 1:15 або 1:20 (Бельский, 1978), а стосовно кліщів - 1:50 (Hall, Ehler, 1996). ЕПШ на початку вегетації (травень-червень) - 5-6 рухомих особин кліщів на листок, у другій половині вегетаційного періоду - 10-15 і більше. В міру посилення регулюючої ролі акарифагів за рахунок збільшення їх чисельності в дощову і прохолодну погоду ЕПШ можуть бути підвищені до 15-20 особин на листок у першу половину вегетації і до 25-35 - у другу. При наявності, крім золотоочок, кокцинелід та інших зоофагів на 100 листків 5 хижих кліщеїдних трипсів потреба застосування акарифагів відпадає.
Критерії застосування пестицидів. Хімічні обробки насаджень доцільно проводити лише при досягненні відповідних рівнів чисельності шкідників чи пошкодженості ними рослин ягідних культур, що визначається на підставі результатів обстеження і виявлення фітосанітарного стану насаджень. Критерії доцільності застосування пестицидів проти шкідників ягідників розроблені нами на основі своїх багаторічних досліджень, експертної оцінки та узагальнення сучасної науково-технічної інформації (табл. 1).
Таблиця 1.
Орієнтовні критерії застосування пестицидів у ягідних насадженнях (смородина, порічка, агрус, малина, суниці)
Примітка до таблиці:
При проведенні обліків враховується наявність хижих і паразитичних комах поруч з шкідливими об′єктами.
- * при ураженні 50 % гусениць або несправжніх гусениць паразитами обробки не проводять;
- ** при співвідношенні рухомих і нерухомих стадій розвитку кліщів 1:1, 1:2 і більше - обробки відкладають;
- *** при співвідношенні фаз розвитку афідофагів до попелиць 1:40-80 - обробки не проводять.
Застосування ЕПШ виправдовується, якщо на культурі присутній один домінуючий шкідник. Але завжди ми маємо справу з комплексом шкідливих видів. Тому потрібно вирахувати сумарну загрозу від усіх видів, які шкодять у даний момент, хоч заселеність кожним із них окремо не сягає ЕПШ. Це є комплексний ЕПШ. Він складається із часток ЕПШ окремих видів. Частка ЕПШ виду визначається поділом показника фактичної щільності на показник табличного ЕПШ цього виду. Комплексний ЕПШ дорівнює сумі часток видів, виявлених при обліку. Якщо сума часток ЕПШ виявлених видів дорівнює 1 або більша, значить чисельність шкідників така, що треба застосовувати засоби захисту.
Описана методика обліку шкідників кожної ягідної культури, указані строки і перелік видів шкідників, яких потрібно враховувати при визначенні КЕПШ.
Економічна ефективність інтегрованого захисту
Оцінка ефективності інтегрованого захисту наведена на прикладі захисту чорної смородини в господарстві Вишнянського радгосп-технікуму Львівської області на площі 6,5 га в 1993 і 1994 рр. Базовим варіантом була традиційна система хімічного захисту. В контролі захисні заходи не проводили. У варіанті інтегрованої системи застосували 4 обробки : перша - амбушем, 25 % к.е. (1,5 л/га) або карбофосом 50 % (1,3 л/га) до цвітіння проти личинок попелиць, галиць, смородинової молі ; друга - біопрепаратом дипел (2 кг/га) після цвітіння проти личинок лускокрилих та листогризучих пильщиків; третя - після збирання врожаю етафосом, 30 % з.п. (2,5 кг/га) або суміцидіном, 20 % к.е. (0,6 л/га) проти павутинного кліща, склівки і златки ; четверта - лепідоцидом, титр 100 млрд спор/г (1 кг/га) проти гусениць листокруток, молей, вогнівок, пильщиків. У період між цвітінням і достиганням ягід проти лускокрилих випускали трихограму при співвідношенні 1:5. У варіанті біологічного захисту проведено в строки, як і в інтегрованому, чотири обробки лепідоцидом і дипелом та випуск трихограми. В інтегрованій системі порівняно з базовим варіантом число обробок пестицидами зменшилось у 4 рази (2 проти 8), витрати пестицидів - в 13,1 раза, затрати на хімічний захист - в 4 рази. Чистий прибуток у середньому за два роки становив: у базовому варіанті - 1810 грн./га, при інтегрованому захисті - 1947 грн./га, біологічному захисті - 1207 грн./га. Окупність затрат на захист була - відповідно 5,7; 7,1; 7,0 разів. Головною перевагою біологічного та інтегрованого захисту є одержання екологічно чистої високоякісної продукції для лікувального, дієтичного і дитячого харчування.
Заключення
Зони Лісостепу і Полісся України характеризуються оптимальними умовами для вирощування стабільних урожаїв високоякісних ягід, придатних для виробництва екологічно чистих протирадіаційних продуктів харчування і харчових добавок.
Особливостями агробіоценозів ягідних насаджень у цьому регіоні є надзвичайно сприятливі умови для розвитку більшості шкідників і хвороб. Раннє плодоносіння ягідників сприяє збільшенню чисельності видів, які пошкоджують ягоди (деякі листокрутки, молі та ін.). Велике економічне значення шкідників у ягідних насадженнях вимагає ефективного захисту. Але система хімічного захисту, яка перенесена в ягідні насадження, не забезпечує стабільного ефекту, сприяє забрудненню довкілля і продукції із залишками пестицидів та продуктами їх метаболізму.
Удосконалення системи, яке відбувалось в 70-х роках, носило фрагментарний характер, бо основна увага приділялась хімічним заходам. Такий підхід гальмував розвиток процесів саморегуляції в ягідних агробіоценозах. Відсутність довготривалої стратегії захисту ягідних культур від шкідливих організмів не можна компенсувати вдосконаленням окремих елементів захисних заходів.
У наших дослідженнях при вирішенні практичних завдань захисту ягідних насаджень теоретичною базою для розробки програми управління чисельністю шкідливої і корисної фауни є біоценотичний підхід до проблеми динаміки чисельності членистоногих. В умовах промислових насаджень для складання системи інтегрованого захисту брали до уваги розроблені в дисертаційній роботі такі положення:
- комплексні економічні пороги шкодочинності, відсутність яких сприяла інтенсифікації хімічних обробок і виникненню масових розмножень ряду шкідливих видів (кліщів, молей, листокруток), чисельність яких при відсутності хімічних обробок, або при низькому рівні їх застосування контролюється природними ворогами. Застосування розроблених комплексних ЕПШ для основних шкідників і умовних рівнів ефективності головних ентомофагів та акарифагів, при наявності яких у конкретному агробіоценозі обробки відміняються навіть при досягненні окремими видами ЕПШ, сприяє різкому зниженню пестицидного навантаження в ягідних насадженнях. При цьому важливо постійно контролювати фітосанітарну ситуацію;
- цілеспрямоване застосування агротехнічних заходів (обробка міжрядь ягідних насаджень під час залялькування окремих видів, обрізка пагонів, уражених хворобами, видалення пагонів заселених внутрішньостебловими шкідниками- стеблові галиці, малинова стеблова муха, склівка, златка та ін.);
- Зменшення пестицидного навантаження здійснюється за рахунок: а) відміни ранньовесняних обприскувань культур ДНОКом;
б) впровадження малооб′ємного обприскування, яке, крім зниження витрат пестицидів, підвищує ефективність захисних заходів за рахунок поліпшення якості нанесення препаратів на рослину. Ці обробки дозволяють знизити рекомендовані норми витрати пестицидів на 20-45% без зниження господарської ефективності;
- заміна обробок хімічними препаратами на обробки мікробіологічними та регуляторами росту і розвитку комах веде до посилення природного фактора, регулюючого чисельність зоофагів;
- сприяння накопиченню зоофагів у ягідному агробіоценозі шляхом підсіву в міжряддях або навколо насаджень нектароносів, приваблювання комахоїдних птахів, створення невеликих островків гарантованого виживання природних корисних членистоногих та вирощених у біологічних лабораторіях.
Розроблена нами інтегрована система дозволяє надійно захистити ягідні насадження від шкідників і хвороб при значному зменшенні пестицидного навантаження і витрат на захист. При застосуванні такої системи складаються сприятливі умови для підвищення активізації корисної діяльності природних популяцій зоофагів.
Для отримання екологічно чистої продукції для дитячого і дієтичного харчування при захисті ягідників необхідно керуватись економічними порогами шкодочинності і рівнями ефективної чисельності ентомофагів та акарифагів, а у випадках, де головними видами виступають листогризучі шкідники (личинки пильщиків, листокруток, молей), хімічні обробки замінюються обробками з застосуванням мікробіологічних препаратів.
ВИСНОВКИ
1. Видовий склад шкідників ягідних культур у північно-західному Лісостепу і Поліссі України налічує 172 види, з яких 162 належать до класу комах (Insekta), 8 - кліщі (ряд Acariformes) та 2 - нематоди (ряд Tylenchida):
а) на суниці - 64 види, з них 58 комахи, що належать до 7 рядів та 20 родин, 4 - кліщі (2 родини) та 2 - нематоди;
б) на малині - 51 вид, з них 49 - комахи (6 рядів, 23 родини), 2 - кліщі;
в) на смородині та агрусі - 57 видів, серед яких 55 - комахи (7 рядів, 20 родин), 2 - кліщі.
Найбільш чисельними є лускокрилі - 40,2 %, рівнокрилі - 23,8 %, твердокрилі - 18,3 %, до інших груп належать 12,7 %.
2. Із основних шкідників ягідних культур поширені повсюдно такі види: смородинова склівка і златка, малиновий жук, малиново-суничний довгоносик, розанна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки, п′ядуни, брунькові молі, молі-крихітки, жовтий агрусовий, жовтий чорносмородиновий, блідоногий агрусовий пильщики, велика смородинова, пагонова малинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці, смородиновий бруньковий та інші види кліщів.
3. Живлення личинок жовтого та блідоногого агрусового пильщиків чорною смородиною викликає загибель їх на 67-95 % і зниження плодючості імаго в 6-15 разів. Малиновий пильщик може живитись листям ожини. Личинки розанної та сітчастої листокруток після об′їдання листя пошкоджують до 25 % плодів. При підвищенні температури повітря самки сітчастої і розанної листокруток відкладають яйця в нижніх ярусах кущів, а при похолоданні і підвищенні вологості - на верхівки пагонів. Розанна листокрутка сильніше заселяє забур′янені, засмічені обрізаними пагонами і загущені 6-7-річні ягідники.
4. Масове відродження попелиць із яєць відбувається в ягідниках за 5-9 діб у середині квітня при сумі ефективних температур 49-52° під час розпускання бруньок чорної смородини. Розвиток одного покоління смородинової пагонової попелиці відбувається навесні за 15-17, влітку - за 10-12, восени - за 14-17 діб. Навесні вона дає 4-6, влітку - 5-6, восени - 2-3 покоління. Перші 5-6 поколінь пагонової галової попелиці живуть на чорній смородині, а наступні 4-5 - на проміжних живителях. Зимуючі яйця вона відкладає з кінця серпня і до заморозків. На чорній смородині плодючість останнього покоління складає: у попелиці Шнайдера - 4-7, великої смородинової попелиці - 5-6, Cryptomyzus galleopsidis - 7-9 яєць.
5. Пошкоджені попелицями пагони чорної смородини порівняно з непошкодженими зменшують лінійний приріст на 64-69 %, взимку до 85% відмирають, а приріст тих, що перезимували, уповільнюється в 3-6 разів; на них зменшується врожайність ягід у 10-12 разів, вміст цукрів у ягодах - на 2,2 %, загального азоту - на 0,5 %, маса ягоди - на 24 %.
6. У сезонній динаміці чисельності попелиць максимум їх припадає на другу половину червня, а до осені йде зниження. Чисельність афідофагів наростає із збільшенням чисельності попелиць. Співвідношення ентомофагів і попелиць на початку квітня в середньому складає 1:188, а в середині серпня - 1:10. Ентомофаги знищують за сезон у середньому 51 % попелиць.
7. Додаткове живлення самок смородинової склівки нектаром квіток культурних і диких рослин достовірно підвищує плодючість їх на 30-40 %. Найбільш стійким до заселення склівкою є сорт Юнат - заселеність його в 6-11 разів менша ніж інших. Залежно від метеорологічних умов року 12-28 % гусениць смородинової склівки залишаються на повторну зимівлю, і розвиток їх відбувається за дворічним циклом. У посушливі роки число особин з однорічною генерацією збільшується. Заселеність чорної смородини склівкою зростає з 12 % у 3-4-річних до 56 % в 6-7-річних насадженнях. У пошкоджених нею культурах зменшується: врожайність порічок - на 18-27 %, чорної смородини - до 40%, вміст в ягодах вітаміну С - на 43 %.
8. Із 12 районованих сортів чорної смородини менше заселяються бруньковим кліщом Голубка і Минай Шмирьов. Пошкодженість ним сортів Пілот О.Манкін, Прикарпатська рання, Білоруська солодка і Славута становить відповідно 1; 2; 5; 7 % при пошкодженості інших 14-40 %.
9. В ягідниках регіону уточнене число видів ентомофагів складає 192, з яких 12 зареєстровані тут вперше ; найважливішими є : хижі жужелиці, кокцинеліди, золотоочки, хижі клопи, афідіїди, іхневмоніди, браконіди, тахіни. Чисельність їх зростає у травні-червні, потім спадає і знову зростає восени. В культурах малини і чорної смородини число кокцинелід сягає 302-320 особин/га. До серпня кількість паразитів відносно кількості попелиць, що припадає на одну особину, зростає в середньому в 23 рази. Щороку паразити знищують до 60 % гусениць п′ядунів і молей, до 69 % попелиць, а при випусках трихограми - до 75-80 % яєць листокруток. При хімічних обробках чорної смородини проти молей частина ендопаразитів їх виживає, що свідчить про можливості оптимізації шляхів застосування пестицидів з метою збереження ентомофагів.
10. Сильно уражені борошнистою росою кущі чорної смородини сорту Минай Шмирьов не тільки знижують урожайність у 7-9 разів, а уражені кущі агрусу майже зовсім не дають урожаю наступні 2-3 роки, вони сильніше заселяються шкідниками порівняно із заселенням неуражених кущів.
11. Основними резерваціями шкідників ягідних культур є дикі ягідні рослини : лісова малина, ожина, смородина, шипшина, лісова суниця, а також інші деревні, чагарникові та плодові насадження і неокультурені біотопи. Суттєву роль відіграє господарська діяльність людини : підбір сортів, стійких до шкідників і хвороб, збалансованість мінеральних і органічних добрив, обробка міжрядь, заходи збереження й приваблювання ентомофагів, використання пестицидів і біологічних засобів проти шкідників, хвороб, бур′янів, своєчасна якісна обрізка пагонів і знищення їх, що зменшує заселеність культур фітофагами в 1,5-2 рази.
12. У насадженнях, де систематично проводиться хімічний захист рослин, зменшення чисельності шкідників відбувається за рахунок багаторазового застосування пестицидів, яке призводить до значного забруднення довкілля та розбалансованності співвідношення між корисними і шкідливими видами, спалахів масового розмноження багатьох шкідників та суттєвого зменшення рівня саморегулювання членистоногих в агробіоценозі, і, як наслідок, повернення до нового витка інтенсивного використання хімічних засобів. Застосування інтегрованого захисту ягідників від шкідників дає можливість зменшити кількість хімічних обробок, не допустити втрат урожаю, одержати більш чисту продукцію, придатну для дієтичного, лікувального та дитячого харчування, зменшити забруднення пестицидами навколишнього середовища.
13. Ранньовесняні обробки ягідників ДНОК, що проводяться в регіоні, неефективні проти зимуючих яєць, і малоефективні (52-59 %) проти зимуючих гусениць листокруток. Вони викликають значне зменшення чисельності ентомофагів, що виключає їх регулюючу дію в ягідному агробіоценозі. В разі відміни цих обробок уже через рік відбувається відновлення чисельності зоофагів, а через два роки число видів їх, що зимують у підстильці і поверхневих шарах грунту, зростає : кокцинелід - у 4,5 раза; хижих жужелиць - у 7,1; павуків - у 12,3 раза. В наступні 3-й і 4-й роки чисельність усіх груп стабілізується і досягає контрольного рівня.
14. Головним завданням інтегрованого захисту ягідників від шкідників у регіоні є мінімалізація застосування хімічних препаратів і поступова їх заміна мікробіологічними та використанням зоофагів. Рішення про потребу застосування хімічних засобів захисту ягідників у господарствах доцільно приймати з урахуванням розроблених нами регіональних орієнтовних критеріїв та строків застосування пестицидів і методики визначення комплексного економічного порогу шкодочинності на основі спостережень у культурах, беручи до уваги фізіологічний стан, рівні ефективності ентомо- і акарифагів, стійкість сортів, результативність проведених організаційно-господарських і агротехнічних заходів, які посилюють роль біотичних факторів в обмеженні чисельності шкідників.
15. Запропонований нами інтегрований захист чорної смородини з дворазовою хімічною та двома обробками біологічними препаратами і випуском трихограми проти комплексу шкідників сприяє одержанню ягід на такому рівні, як і традиційна система хімічного захисту, дає змогу зменшити кількість хімічних обробок у 4, витрати інсектицидів -у 13, витрати коштів на хімічний захист - у 4 рази, знизити забруднення навколишнього середовища і одержати чистий прибуток, що забезпечує окупність затрат у 7 разів.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Державній службі захисту рослин і безпосереднім спеціалістам-захисникам у господарствах рекомендується система інтегрованого захисту ягідних культур від шкідників, яка включає фітосанітарний контроль, організаційно-господарські, агротехнічні заходи, застосування хімічних і біологічних засобів на основі диференційованих економічних порогів шкодочинності.
Успішна реалізація цієї програми може бути досягнута лише при відмові від бажання максимального скорочення чисельності шкідників аж до повного їх знищення. Альтернативою цьому є перехід на стратегію, пов′язану з регулюванням чисельності шкідливих організмів на екологічно оптимальному рівні, який лежить нижче порогу шкідливості. Але і в цьому разі потрібно використовувати прийоми і засоби захисту рослин, які не впливають зовсім або їх вплив незначний на корисні елементи агробіоценозу ягідних насаджень.
Для утворення нових культур ягідників доцільно використовувати садивний матеріал сортів, які характеризуються підвищеною стійкістю до заселення шкідниками і ураження хворобами.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Монографія
- Гадзало Я.М. Інтегрований захист ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України. – Львів: Світ, 1999. – 184с.
Брошури
- Гадзало Я.М. Шкідники ягідних культур на Поліссі та Лісостепу України.- К.: Урожай, 1999.- 80 с.
- Гадзало Я.М., Гулько І.П.. Технологія вирощування смородини та її захист від шкідників.- Львів: видавничий відділ Львівського Банківського коледжу, 1999.- 88с. (особистий внесок 50 %)
- Рекомендації щодо захисту ягідних культур від хвороб і шкідників// Ю.В. Калюжний, С.І. Антонюк, Я.М. Гадзало.- К.: Урожай, 1999.- 48 с. (особистий внесок 40%).
- Гадзало Я.М. Шляхи зменшення обсягів застосування пестицидів у промислових насадженнях ягідних культур.- К.: Урожай, 1999.- 32 с.
Наукові статті
- Покозий И.Т., Гадзало Я.М.. Пиретроиды против вредителей малины // Защита растений. - 1988.- № 3.-С. 35-36 (особистий внесок 50 %).
7. Яценко В.Г., Гадзало Я.М.. Кистеносная малинная листовертка и меры борьбы с ней в условиях Киевской области // Защита сельскохозяйственных культур от вредителей болезней : Сб. науч. тр. / УСХА.-К. : Из-во УСХА, 1988.- С. 94-96 (особистий внесок 80 %).
8. Яценко В.Г., Гадзало Я.М.. Малинная кистеносная листовертка // Защита растений.- 1988.- № 6.- С.39 (особистий внесок 70 %).
9. Гадзало Я.М. Молі - шкідники ягідних насаджень у Львівській області // Науковий вісник Національного аграрного університету.- К.: Вид-во НАУ, 1998.-№ 7.- С. 60-62.
10. Гадзало Я.М. Попелиці смородини і агрусу в Поліссі і Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету.- К.: Вид-во НАУ, 1998.-№ 10.- С. 101-106.
11. Антонюк С.І., Гадзало Я.М.. Видовий склад шкідників ягідних насаджень // Захист рослин.- 1999.-№ 5.-С.21-22 (особистий внесок 50 %).
12. Гадзало Я.М. Листокрутки - шкідники ягідників Львівщини // Захист рослин.- 1999.- № 6.- С. 21-22.
13. Гадзало Я.М.. Пильщики ягідних насаджень Полісся і Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету.- К.: вид-во НАУ, 1999.-№ 13.- С.115-120.
14. Гадзало Я.М.. Економічні пороги шкодочинності окремих шкідників ягідних культур // Сільський господар. - 1999.- № 5 - 6.- С.16-17.
15. Гадзало Я.М. Шкідники ягідних культур // Шкідники багаторічних насаджень. - К.: Урожай, 1999.- С. 57-76.
16. Гадзало Я.М.. Облік шкідників ягідних насаджень // Шкідники багаторічних насаджень. - К.: Урожай, 1999.- С. 210-213.
17. Гадзало Я.М. Фенограми розвитку основних видів шкідників ягідних культур// Шкідники багаторічних насаджень. - К.: Урожай, 1999.- С. 256-257.
Тези доповідей
18. Гадзало Я.М. Фауна жесткокрылых вредителей малины в Центральной Лесостепи УССР // ІІІ сьезд Украинского ентомологического общества. Тезисы докладов.-К, 1987.- С. 42-43.
19. Гадзало Я.М., Плиска М.М.. Чешуекрылые вредители малины и разработка мер борьбы с ними // Молодые исследователи и практики- развитию сельского хозяйства Тюменской области. Тезисы докладов.- Тюмень, 1987.- С. 62 (особистий внесок 50 %).
ГАДЗАЛО Я.М. Агробіологічне обгрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. Національний аграрний університет. Київ, 1999.
Дисертація присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур : смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п′ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлені причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.
Ключові слова: смородина, агрус, малина, шкідники, інтегрований захист.
ГАДЗАЛО Я.М. Агробиологическое обоснование интегрированной защиты ягодных насаждений от вредителей в северно-западной Лесостепи и Полесье Украины.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет Украины. Киев, 1999.
Диссертация посвящена усовершенствованию защиты ягодных культур: смородины черной и красной, крыжовника, малины, клубники. В результате исследований уточнен видовой состав вредителей и вредоносность основных видов, их биология, екология, фенология в регионе исследований. Установлено, что линейный прирост побегов черной смородины, поврежденных тлями, уменьшается на 56-65 %; зимой до 80 % их погибает, а прирост перезимовавших уменьшается в 3-6 раз. Урожайность ягод на них снижается в 10-12 раз, содержание сахаров в ягодах уменьшается на 2,2 %, общего азота - на 0,5 %. Ентомофаги в среднем за сезон уничтожают до 51 % тлей. Смородиновая побеговая тля дает 11-15 поколений за сезон. При питании крыжовникового бледноногого и желтого крыжовникового пилильщиков черной смородиной 67-95 % личинок погибает, а плодовитость имаго снижается в 6-15 раз. Малиновый пилильщик питается также листьями ежевики. Личинки розанной и сетчатой листоверток после обьедания листьев на черной смородине повреждают до 25 % ее плодов. Дополнительное питание самок смородинной стеклянницы нектаром цветов повышает их плодовитость на 30-40 %. Она заселяет побеги в 3-4-летних культурах до 11,8 %, а в 6-7-летних - до 56 %, что снижает урожайность до 40 %, а содержание витамина С -до 49 %. Наиболее устойчив к заселению стеклянницей сорт черной смородины Юннат. Почковый смородиновый клещ слабо заселяет сорта черной смородины Минай Шмырев и Голубка. Малиновый клещ в регионе развивается в 4-6 поколениях. При средней поврежденности малины этим видом урожайность снижается на 20-30 %, а при сильной - на 50-80 %; качество плодов ухудшается, зимостойкость растений снижается. Листовертки ежегодно повреждают 10-90 % листьев и 10-25 % плодов черной смородины и крыжовника. Малиновая моль повреждает ежевику на 8 %, малину - на 17 %, дикую малину - на 23 %, сильнее вредит в запущенных насаждениях. Среди природных зоофагов 79 видов хищников, 107 - паразитических насекомых, 6 - клещей. В ягодниках, где не применяли химических препаратов, заселенность кокцинеллидами была 3,3, златоглазок - 2,2 екз./куст; там, где проведена одна обработка- соответственно 0,6 и 0,3 екз./куст, а при двух обработках этих хищников совсем не найдено. Выход гусениц листоверток из яиц после зимовки при отсутствии обработки ДНОК заканчивается в мае. При применении этого препарата значительная часть яиц не погибает, отрождение гусениц из них задерживается до середины июня, численность зоофагов в культурах в 2-25 раз меньше, чем при отсутствии обработок. В случае отмены обработок через два года заселенность возрастает: кокцинеллидами - в 4-5 раз, хищными жужелицами - в 7, пауками - в 12 раз; уменьшается заселенность листовертками, теряют свое значение пяденицы, моли, клещи. При интегрированной защите (отмена ранневесенних обработок ДНОК, проведение одной химической обработки до цветения, второй - после цветения биопрепаратами, выпуск трихограммы в соотношении 1:5 после цветения до созревания ягод, третья обработка - после сбора урожая химическим препаратом, четвертая - лепидоцидом с титром 100) прибавка урожая получена не меньше, чем при традиционной химической обработке, а окупаемость затрат в 1,3 раза выше. Интегрированная защита снижает число обработок химическими препаратами в 4 раза и расход инсектицидов - в 13 раз. Получена экологически более чистая продукция, усилены процессы саморегулирования в агроценозе благодаря сохранению зоофагов, затраты окупились в 7 раз. Обработки проводятся при постоянном наблюдении и достижении численности вредителей, указанных в разработанных автором экономических порогах вредоносности. Разработана методика расчетов комплексного економического порога вредоносности.
Ключевые слова : смородина, крыжовник, малина, вредители, интегрированная защита.
GADZALO I.M. Agrobiological basis ground of the integrate of plants protection of the berries plantations from the pests in the north-western Forest- Steppe and wooded district of Ukraine. - Manuscript.
The thesis for doctor′s degree in Agriculture on the speciality 03.00.09 - entomology. National Agricultural University, Kyiv, 1999.
The thesis deals with solving the problem on improvement of black currants, red currants, gooseberry-bush, raspberry, strawberry plants from the pests. As a result of investigations find out exactly the composition of species, harm of pests: Archips rosana L., Epinotia solangdriana Hb., Enarmonia formosana Scorp., Pandemis heparana Den. and Schiff., Ptycholoma lecheana L., Adoxophyes orana F., Pandemis ribeana Hb., Archips xylosteana L., Abraxas grossulariata L., Stigmella aurella F., Incurvaria reibiella Bjerk, Incurvaria capitella Cl., Zophodia convolutella Hb., Cladins pectinicornis Yeofr., Pamphillus hortorum Kl., Nematus ribesii Scorp., Pristiphora pallipes Lepel., Allantus cinctus L., Hyperomyzus lactucae L., Hyperomyzus pallidus H.R.S., Cryptomuzs ribis L., Aphis grossulariae Kolt., Aphis schneideri “C.B.”, Aegeria tipuliformis Cl., Anthonomus rubi Hbst., Sciaphobus squalidus Gyll., Dasyneura tetensi Riibs., Dasyneura ribis Barn., Thomasiniana ribis Mar., Tetranihus urticae Koch., Eriophyes ribis Westw. It was establiched the causes high number of them. It was work out integrate system of plant protection of berries plntations from pests, economical door-steps of harm in the region of investigations, method of determination of the integrate economical door-step of harm. It was find out exactly the composition of species of zoobiotics and carnivores and role of them in berries plantations.
Key words: currant, gooseberry, raspberry, integrate plant protection, pests.
|
