Варіанти з цими підщепами відзначались також вищим, ніж у контролі, комплексним показником економічної ефективності – відповідно 1,34 ( Путєшєствєнніца / СВГ 11-19 ) – 1,77 ( Кубанська комета / ВВА-1, СВГ 11-19 ) проти 1,0 у сіянців аличі, а при безвідходній технології він складав 2,28-2,60 залежно від сорту. Серед підщеп, що вивчались у досліді за комплексним показником економічної ефективності виділяються такі форми, як СВГ 11-19, ВВА-1 і Сіянець Фібінга.
Використання Обільної як клонової підщепи при безвідходній технології є економічно найбільш вигідним варіантом, оскільки забезпечує додатковий прибуток з 1 га розсадника по всіх сортах 153,9-166,6 тис. грн, а рівень рентабельності – 299,7-310,4%, що на 68,8-85,6% більше, ніж у контролі.
Коефіцієнт енергетичної ефективності підщеп Маріанна, СВГ 11-19, ВВА-1, Сіянець Фібінга і Находка складав 0,61-0,70, а сіянців аличі – 0,56-0,59. За показниками енергетичної оцінки сорто-підщепних комбінувань виділився сорт Путєшєствєнніца, щеплений на підщепи Маріанна та Сіянець Фібінга.
Широке впровадження у виробництво нових клонових підщеп забезпечить підвищення економічної та енергетичної ефективності і рентабельності промислового розсадництва.
ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено і наведено нове вирішення питання агробіологічної оцінки клонових підщеп для аличі, що виявляється у виділенні нових, більш перспективних форм цих підщеп у маточно-живцевому саду та полях розсадника і впровадженні їх у виробництво в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. На підставі аналізу даних досліджень можна зробити такі висновки.
1. Найвищою продуктивністю в маточно-живцевому саду характеризуються такі клонові підщепи для аличі – АП-1, Маріанна, Євразія-43, Находка, ВАА-2, Сіянець Фібінга, Вишня повстиста і Бессея х алича, які при схемі садіння 3 х 1 м забезпечують високий вихід пагонів ( у межах 450,0-673,3 тис. шт/га), придатних для зеленого живцювання. Найстійкішими до хвороб у маточно-живцевому саду є підщепи ВВА-1, ВСВ-1, АП-1, СВГ 11-19, Находка, Маріанна, Євразія-43 та Обільна.
2. Сорти аличі Кубанська комета, Путєшєствєнніца і Найдьона високопродуктивні в маточно-живцевому саду і забезпечують високий вихід пагонів для зеленого живцювання (в межах 560,0-613,3), а для розмноження здерев’янілими живцями – 650,0-726,6 тис.шт/га.
3. Зелені живці досліджуваних підщеп і сортів характеризуються неоднаковою регенераційною спроможністю, що обумовлено їх біологічними особливостями. Високу здатність до вкорінення зеленими живцями (70,4-92,6%) виявили підщепи Маріанна, АП-1, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, Находка, СВГ 11-19, Бессея х алича, Дружба, ВАА-2, Вишня повстиста, ВВА-1, ВСВ-1, Сіянець Фібінга та Обільна. Укорінюваність зелених живців аличі, в залежності від сорту, становила 64,5-78,3%.
4. Оптимальним строком зеленого живцювання клонових підщеп і сортів аличі є період активного росту пагонів у довжину. В умовах північної частини Правобережного Лісостепу України він припадає на останню п’ятиденку травня – першу червня, коли кількість укорінених живців у клонових підщеп зростає на 5,0-31,0, а в сортів – на 2,0-15,0%. Живці, заготовлені з апікальної частини пагонів, укорінюються краще, ніж з медіальної та базальної у клонових підщеп – на 3,0-36,0, у сортів – на 2,0-9,0%.
5. Укорінюваність здерев’янілих живців аличі, в залежності від сорту і строків садіння, складала 9,6-50,0%. Сорти Кубанська комета і Путєшєствєнніца добре розмножуються здерев’янілими живцями (27,5-50,0%), а Найдьона – задовільно (9,6-19,3%). В умовах північної частини Правобережного Лісостепу України живці доцільніше висаджувати восени, що збільшує їх укорінюваність на 9,7-19,2% порівняно з весняним садінням.
6. Високу приживлюваність у першому полі розсадника, а також найбільший вихід стандартних однорічних саджанців аличі з одиниці площі ( 46,0-51,1 тис. шт./га) забезпечували підщепи Вєсєннєє пламя, Маріанна, СВГ 11-19, Находка, ВАА-2, ВВА-1 та Сіянець Фібінга
7. У розсаднику фактів несумісності між досліджуваними підщепами та сортами, які вивчались, за роки досліджень не виявлено.
8. Більш розвинену кореневу систему (за рахунок фракції до 3 мм) зафіксовано в однорічних саджанців аличі, щеплених на клонові підщепи. Загальна довжина і маса їх коренів на цих підщепах становила відповідно 48,69-124,22 м і 134,86-369,86 г , або на 5,5-169,2 і 14,2-213,2% більше, ніж у контролі ( сіянці аличі).
9. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп: СВГ 11-19 та Вишні повстистої – мінус 14…15, Євразії-43, ВВА-1 і ВСВ-1 – мінус 13…14, Дружби, Бессея х алича, Вєсєннєго пламені та ВАА-2 – мінус 12…13, Находки, Маріанни, Чересото, Обільної, Зеленої колони, Му-ВО-1, Сіянця Фібінга та сіянців аличі – мінус 11…12, і для АП-1, Пожегачі та ВСАП- 4 – мінус 9…10ºС.
10. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності показують доцільність використання в розсаднику таких клонових підщеп, як СВГ 11-19, Маріанна, Сіянець Фібінга, Находка та ВВА-1. Вирощування на них однорічних саджанців аличі забезпечує одержання 58,0-88,5 тис. грн/га додаткового прибутку при рівні рентабельності 231,3-257,6% і коефіцієнті енергетичної ефективності 0,61-0,70.
11. Застосування в розсадництві безвідходної технології вирощування садивного матеріалу аличі є найбільш економічно вигідним і дає змогу додатково одержувати з 1 га розсадника 153,9-166,6 тис. грн при рівні рентабельності 299,7-310,4% і коефіцієнті енергетичної ефективності 0,75-0,80.
12. За комплексом господарсько цінних ознак в умовах розсадника виділено підщепи СВГ 11-19, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1 та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців аличі з одиниці площі та підвищують їх якість.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Клонові підщепи для аличі СВГ 11-19, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1 та Сіянець Фібінга, які за комплексом технологічних, економічних та енергетичних показників позитивно виділилися в маточно-живцевому саду і полях розсадника, пропонуються для широкої виробничої перевірки в інтенсивних насадженнях аличі.
2. Підщепа Вєсєннєє пламя рекомендується для широкого виробничого впровадження в промислових розсадниках північної частини Правобережного Лісостепу України ( внесена в “Державний реєстр сортів рослин України” з 2005 року).
3. Сорти аличі Кубанська комета і Путєшєствєнніца в промислових розсадниках північної частини Правобережного Лісостепу України рекомендується розмножувати здерев’янілими живцями. Садіння живців слід проводити осінню ( II - III декади жовтня ), що сприятиме підвищенню їх укорінюваності на 9,7-19,2%.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Васюта С. О. Продуктивність клонових підщеп для аличі в маточно-живцевому саду // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – Вип.3. – С.86-89.
2. Васюта С. О. Нові клонові підщепи для аличі в першому полі розсадника // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2001. – Вип.52. – С.92-96.
3. Васюта С. А. Подвои косточковых культур для интенсивных садов Украины // Матер. 9-й Междунар. конф. по садоводству. – Чехия, Леднице, 2001. – Ч.2. – С.246-249.
4. Васюта С. О., Китаєв О. І. Дослідження особливостей льодоутворення у тканинах коренів підщеп кісточкових культур залежно від їх морозостійкості // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2001. – Вип.53. – С.312-319 ( 80% – здобувачем проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки ).
5. Васюта С. О., Китаєв О. І. Порівняльна оцінка морозостійкості клонових підщеп для аличі // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2004. – Вип.55. – С.308-315 ( 80% – здобувачем проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки ).
6. Васюта С. О. Результати вивчення клонових підщеп для аличі в умовах північного Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип.84. – С.86-90.
АНОТАЦІЇ
Васюта С.О. Агробіологічна оцінка клонових підщеп для аличі та її розмноження в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва УААН, Київ, 2005.
Висвітлено результати комплексної оцінки клонових підщеп для аличі вітчизняної та зарубіжної селекції в маточно-живцевому саду і в полях розсадника в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. Вивчено особливості ризогенезу зелених живців досліджуваних підщеп і сортів аличі та розмноження цієї культури здерев’янілими живцями. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп.
За комплексом господарсько цінних ознак у розсаднику виділено клонові підщепи СВГ 11-19, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1, Вєсєннєє пламя та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців з одиниці площі та підвищують їх якість. Доведено високу економічну та енергетичну ефективність застосування цих підщеп у розсаднику та дано оцінку їм щодо виходу саджанців.
Результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендуються для застосування у розсадницьких господарствах.
Ключові слова: клонові підщепи, алича, маточно-живцевий сад, живці, сорто-підщепні комбінування, корені, морозостійкість, саджанці, розсадник.
Васюта С.А. Агробиологическая оценка клоновых подвоев алычи и её размножение в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 – плодоводство. Институт садоводства УААН, Киев, 2005.
Освещены результаты комплексной оценки клоновых подвоев алычи отечественной и зарубежной селекции в маточно-черенковом саду и в полях питомника в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины.
Во вступительной части раскрыты актуальность темы, определена цель исследований – комплексное изучение, выделение и внедрение в производство в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины лучших клоновых подвоев алычи, обладающих высоким коэффициентом размножения, морозоустойчивой корневой системой, устойчивостью к болезням, хорошей совместимостью с зарегистрированными и перспективными сортами исследуемой культуры и высокой технологичностью в питомнике. Показаны научная новизна и практическое значение полученных результатов.
В литературном обзоре рассмотрены особенности культуры алычи и её подвои, используемые в мировой практике и в нашей стране. Обращено также внимание на специфику размножения подвоев этой культуры.
В разделе “Условия, объекты и методика проведения исследований” дана краткая характеристика почвенно-климатических условий опытного участка, объектов исследований и метеорологических условий зоны в годы их проведения. Представлены схемы четырёх полевых опытов, а также методики их проведения.
В экспериментальной части приведены результаты изучения клоновых подвоев в маточно-черенковом саду и полях питомника. Высокопродуктивными в маточно-черенковом саду были клоновые подвои АП-1, Марианна, Евразия-43, Находка, ВАА-2, Сеянец Фибинга, Вишня войлочная и Бессея х алыча. Хорошую способность к укоренению зелёными черенками (70,4-92,6%) проявили АП-1, Марианна, Евразия-43, Находка, ВАА-2, Сеянец Фибинга, Вишня войлочная, Бессея х алыча, Весеннее пламя, СВГ 11-19, Дружба, ВВА-1, ВСВ-1 и Обильная. Определён оптимальный срок зеленого черенкования клоновых подвоев и сортов алычи.
Наибольший выход стандартных саженцев алычи с единицы площади обеспечивали подвои Марианна, СВГ 11-19, Находка, ВАА-2, ВВА-1, Сеянец Фибинга и Весеннее пламя. Установлены критические минусовые температуры для корневой системы исследуемых подвоев.
Расчеты экономической и энергетической эффективности показывают целесообразность использования в питомнике СВГ 11-19, Марианны, Сеянца Фибинга , Находки и ВBА-1.
Результаты исследований прошли производственную проверку и рекомендуются для применения в питомниководческих хозяйствах.
Ключевые слова: клоновые подвои, алыча, маточно-черенковый сад, черенки, сорто-подвойные комбинации, корни, морозоустойчивость, саженцы, питомник.
Vasyuta S.O. Agrobiological evaluation of clonal rootstocks for myrobalan plum and propagation of it under the conditions of the Northern Part of the Ukraine’s Right Bank Lisosteppe. – Manuscript.
The thesis for the scientific degree of the candidate of the agricultural sciences on the speciality 06.01.07 – fruit growing, Institute of Horticulture, UAAS, Kyiv, 2005.
The author has elucidated the results of the complex evaluation of myrobalan plum clonal rootstocks, bred in Ukraine and foreign ones in a parental–cutting plantation and fields of a nursery under the conditions of the Northern Part of the Ukraine’s Right Bank Lisosteppe. The peculiarities of the rhizogenesis of myrobalan plum rootstocks and cultivars softwood cutting and the propagation of cvs by means of hardwood cutting has been researched. Critical negative temperatures for the rootsystem of the investigated rootstocks have been determined.
The following clonal rootstocks: SVG 11-19, Yeurasia-43, VVA-1, VSV-1, Vyesyennyeye plamya and Fibing’s Seedling have been selected according to the complex of characteristics valuable for economy. They increase considerably the myrobalan plum planting trees yield and their quality. The pretender has proved the high economic and energetical efficiency of clonal rootstocks in a nursery and estimated them concerning a planting tree yield.
The results of the researches have undergone the productional test and recommended for the application in nursery farms.
Key words: clonal rootstocks, myrobalan plum, parental-cutting plantation, cuttings, cultivar-rootstock combinations, roots, frost-resistance, planting trees, nursery.
| 
