|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ
ім. Богдана Хмельницького
ДЖИГУН ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
УДК 37.036+355.23
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ
ЗАСОБАМИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Спеціальність 20.02.02
Військова педагогіка та психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Здобувач Джигун Л.М.
Хмельницький – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національній Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.
Науковий керівник:
кандидат військових наук, доцент Голінко Володимир Васильович, Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, ректор Національної академії Прикордонних військ України, м. Хмельницький.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Бутенко Володимир Григорович, Херсонський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки та психології, професор кафедри, м. Херсон;
кандидат філологічних наук, доцент Маркітантов Юрій Олександрович, Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет ім. І.І.Огієнка, філологічний факультет, заступник декана, м. Кам’янець-Подільський.
Провідна установа: Київський інститут МВС України, кафедра педагогіки, м. Київ.
Захист відбудеться “27” вересня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка 46.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького.
Автореферат розіслано “ 20 ” серпня 2001 р.
Учений секретар спеціалізованої
вченої ради кандидат педагогічних наук,
доцент Галімов А.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Боєздатність Збройних сил і Прикордонних військ України вирішальною мірою залежить від людського фактору, морально-психологічного стану військовослужбовців. Тому одним із головних завдань будівництва та розвитку Збройних сил і Прикордонних військ України є опрацювання та використання усталених форм і методів виховання, пошук нових можливостей підвищення його ефективності.
Вдосконалення виховної роботи з особовим складом здійснюється в загальній системі реалізації Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил і Прикордонних військ України, яка вимагає чіткого визначення підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням сучасної соціокультурної ситуації в суспільстві, особливостей формування нового покоління української молоді, її світогляду, морально-духовних, національно-історичних цінностей. Вона передбачає досягнення єдності навчання та виховання особового складу, його морально-психологічної готовності до виконання вимог Конституції України, військової присяги та статутів та більш повна реалізація духовного та професійного потенціалу особового складу військ, підвищення його особистої відповідальності за виконання функціональних і службових обов’язків, наказів командирів і начальників.
Професійна підготовка офіцера потребує створення належних умов та застосування різноманітних педагогічних засобів впливу з метою формування високоосвіченої особистості. Високий рівень освіти та фахової підготовки передбачає, окрім іншого сформованість естетичної культури військовослужбовця. Естетичне виховання дозволяє розвинути у курсантів естетичне ставлення до своєї життєдіяльності, до об’єктів реальності, до праці, сприяє формуванню особистості військовослужбовця розумного, високоморального, духовного багатого, який знає сенс свого життя, цілеспрямовано та активно працює в напрямі найбільш повної самореалізації .
Проблема естетичного виховання є предметом багатьох наукових досліджень. Бурхливий розвиток естетики як науки в 60-80-х роках зумовив активну розробку філософами, педагогами, психологами і навіть діячами мистецтв загальних питань теорії естетичного виховання (О.І. Буров, І.А. Зязюн, О.В. Киричук, Г.С. Костюк, О.М. Семашко, Т.І. Цвелих, та ін.), питань естетичного виховання засобами дійсності (природи, праці, поведінки, спорту тощо) і різних видів мистецтва (В.Г. Бутенко, Н.Й. Волошина, Л.Г. Коваль,
О.П. Рудницька, В.О. Сухомлинський, Г.С. Тарасенко, З.М. Новлянська,
А.М. Федь, Л.О. Хлєбнікова, Г.П. Шевченко, О.П. Щолокова та ін), питань специфіки естетичного виховання молоді різних вікових груп
(С.О. Анічкін, М.А. Верб, Д.М. Джола, О.О. Мелік – Пашаєв, Л.П. Печко,
А.Б. Щербо та ін.). Ці напрацювання є основою сьогоднішніх концепцій естетичного виховання за умовах державно-національного відродження України.
Питань естетичне виховання як складової загального процесу виховання майбутніх офіцерів торкалися такі дослідники як Д.В.Іщенко., О.Д. Сафін, І.О. Грязнов, А.В. Катковський та інші. Названі автори розкрили питання військово-професійної спрямованості навчально-виховного процесу, педагогічного такту, естетики і етики поведінки, культури спілкування
Загальнонаукове та теоретичне значення в аспекті нашого дослідження мають праці таких військових педагогів: Ю.В. Андрєєва, О.В. Барабанщикова, В.М. Вдовюка, М.В. Жиленкова, А.В. Катковського, Є.Л. Лєонова, В.В. Чупири та ін. Наукові положення, висновки та рекомендації, викладені у цих дослідженнях, мають значну цінність для вирішення завдань естетичного виховання у навчально-виховному процесі в вищих військових навчальних закладах, у тому числі й у вихованні курсантів НАПВУ.
Разом з тим, як свідчить аналіз літератури та дисертаційних досліджень, проблема естетичного виховання курсантів НАПВУ ще не була предметом безпосереднього дослідження у військово-педагогічній науці.
Естетичне виховання посідає особливе місце у формуванні особистості майбутніх офіцерів. Воно здатне гармонізувати, активізувати, підсилити інші аспекти виховання: військове, фізичне, інтелектуальне, моральне, психологічне тощо, сприяючи загальному і всебічному її розвитку. В Національній академії Прикордонних військ України естетичному розвитку курсантів сприяє вивчення таких предметів як історія зарубіжної літератури, українська та світова культура, українська література, курс етики та естетики тощо. Разом з тим, аналіз існуючої практики навчання та виховання курсантів Національної академії Прикордонних військ України свідчить про їхню недостатню естетичну вихованість. Естетичне виховання курсантів НАПВУ залишається важливим резервом у поліпшенні організації виховної роботи, підвищенні її ефективності.
Отже, актуальність даної проблеми, її недостатня розробленість та практична потреба у вдосконаленні виховного процесу НАПВУ визначили вибір теми дисертаційного дослідження, а саме: “Естетичне виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації включена до плану наукової та науково-організаційної діяльності Прикордонних військ України на 2001 рік та плану наукової роботи Національної академії ПВУ на 2001 рік. Дисертація виконана в рамках НДР 299-0019 К.
Об’єкт дослідження: процес естетичного виховання курсантів вищих навчальних закладів.
Естетичне виховання курсантів НАПВУ відбувається як у навчальній, так і позанавчальній роботи. Особливе місце посідає займає в естетичному вихованні курсантів мистецтво, вітчизняна та зарубіжна художня література. Для курсантів НАПВУ, що мають спілкуватися з іноземцями, а особливо для курсантів НАПВУ, які навчаються за напрямом підготовки “Філологія”, серед усіх цих засобів особливе місце посідає зарубіжна література. Викладання цього предмету сприяє вивченню іноземних мов, розширенню ерудиції, кругозору, знань про інші країни, їх історію, культуру, в тому числі художню, про побут, звичаї, особливості психологій інших народів. Цей предмет дозволяє курсантам під час аналізу творів різних авторів та різних епох сформувати власні естетичні смаки, орієнтації, цінності та переконання, дає можливість розвинути естетично-оцінювальні та загалом творчі здібності курсантів. Саме тому предметом дослідження обрано: педагогічні умови естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.
Мета дослідження виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури .
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що рівень естетичного виховання курсантів вищих навчальних закладів засобами зарубіжної літератури значно зросте, якщо будуть реалізовані такі педагогічні умови:
урізноманітнено форми і методи естетичного виховання засобами зарубіжної літератури в процесі навчання;
організовано спеціальну підготовку викладацького складу до вирішення завдань естетичного виховання курсантів НАПВУ;
забезпечено навчально-методичну та матеріальну базу для організації естетичного виховання курсантів вищих навчальних закладів засобами зарубіжної літератури.
Для досягнення поставленої мети дослідження були вирішені такі завдання:
- визначити сутність, зміст та структуру естетичного виховання особистості курсанта;
- обґрунтувати вплив курсу зарубіжної літератури на естетичну вихованість курсантів НАПВУ;
- обґрунтувати та експериментально перевірити урізноманітненні форми та методи, які впливають на розвиток естетичної здібності курсантів НАПВУ;
- розробити критерії та визначити рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ;
- обґрунтувати педагогічні умови ефективного естетичного виховання курсантів НАПВУ;
- розробити методичні рекомендації щодо естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.
Методологічна основа дослідження. Методологічною основою дослідження служать філософські, естетичні, психолого-педагогічні положення, що розкривають сутність і структуру особистості та закономірності її формування; про сутність і зміст естетичного виховання особистості, положення про естетичне ставлення особистості до дійсності як предмет естетичного виховання, положення про сутність і специфіку мистецтва; про сутність виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності.
Для розв’язання поставлених завдань були використані загальнонаукові методи: теоретичні: системно-структурний (класифікація, систематизація, моделювання), ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналізу документів), які були застосовані для здійснення аналізу предмету дослідження у педагогічній теорії та практиці; розробки і теоретичного обґрунтування моделі художньо-естетичного сприймання художнього твору курсантами НАПВУ; для аналізу і узагальнення наукової і методичної літератури, навчальних програм, прогнозування та корегування процесу естетичного виховання курсантів НАПВУ; емпіричні: прогностичний (метод експертних оцінок, спостереження, самоспостереження, самооцінка), констатуючий експеримент, застосований для здійснення аналізу стану проблем в практичній діяльності Національної академії Прикордонних військ України; бесіди, спостереження, вивчення продуктів творчої діяльності; формуючий педагогічний експеримент, що ґрунтувався на апробації розробленої педагогічної моделі формування естетичного ставлення до світу засобами зарубіжної літератури, порівняльний статистичний аналіз експериментальних даних для виявлення ефективності педагогічних умов естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.
Експериментальне дослідження проводилось в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (м. Хмельницький) поетапно протягом 1998 2001р.
На першому етапі (1998 1999) здійснювався теоретичний аналіз літературних джерел, визначалась та уточнювалась гіпотеза, коригувалися об’єкт, предмет, мета дослідження, аналізувалась наукова та навчально-методична література з проблеми дослідження.
На другому етапі (1999 2000) – продовжувалося вивчення літератури з проблеми дослідження. Проводився констатуючий та формуючий експеримент.
На третьому етапі (2000 2001) узагальнювалися одержані результати проведеного дослідження, зокрема, була здійснена оцінка ефективності визначених педагогічних умов, методів та форм роботи з курсу зарубіжної літератури.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
уточнено сутність, зміст і структуру естетичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, що дозволяє обґрунтувати роль і значення для нього естетичної вихованості;
розроблено критерії і визначено основні рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ;
обґрунтовано та експериментально перевірено форми і методи естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури, що дозволяють здійснити по-новому організацію естетичного виховання курсантів;
вперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали і висновки дисертаційного дослідження в подальшому можуть бути використані у вищих навчальних закладах для підвищення рівня естетичного виховання курсантів НАПВУ і студентів засобами зарубіжної літератури. Вироблені практичні рекомендації щодо вдосконалення естетичного виховання курсантів НАПВУ та навчально-методичний посібник “Основи естетичного виховання” для викладачів НАПВУ, запропоновані зміни в змісті програм та організації викладання зарубіжної літератури, що озброюють викладачів зарубіжної літератури вміннями діагностування та поліпшення естетичних смаків курсантів НАПВУ.
Розроблено комплекс форм і методів естетичного виховання засобами зарубіжної літератури, що впроваджені в практику організації та викладання зарубіжної літератури у Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького на факультеті за напрямом підготовки “Філологія” (акт від 20.03.99), Кам’янець-Подільському військово-інженерному інституті при Подільській державній аграрно-технічній академії (акт реалізації від 11.04.2001 року), Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті на кафедрі іноземної мови та зарубіжної літератури (акт від 15.05.2001 року).
Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у вирішенні проблеми, яка досліджується. У статті “Естетичне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників” автору належить розкриття професійних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників, які розвиваються при вивченні курсу зарубіжної літератури, що становить 60% загального обсягу статті.
В навчальному посібнику “Основи естетичного виховання” автору належить розробка узагальненого теоретичного матеріалу щодо естетичної вихованості курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури (40% загального обсягу тексту).
Апробація результатів дослідження. Апробація теоретичних положень, висновків і рекомендацій здійснювалась протягом всього періоду дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на міжвузівській конференції в Національній академії Прикордонних військ України (2001). Про отримані результати та висновки роботи доповідалося на засіданнях кафедри німецької та другої іноземної мови та спільних нарадах кафедри німецької та другої іноземної мови та англійської мови НАПВУ (вересень 1999р., січень 2000р., вересень 2001р.).
Публікації. Основні висновки та пропозиції автора за темою відображені в 7 статтях та навчальному посібнику, з них 7 статей у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 174 сторінках. Список використаних джерел містить 200 найменувань. В роботі 8 таблиць на 9 сторінках, 4 додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, ступінь її наукової розробки, сформульовані об’єкт, предмет дослідження, мета і завдання, його наукова новизна та практична значущість, наведено дані про апробацію результатів і публікації за темою роботи.
У першому розділі – “Теоретичні основи естетичного виховання курсантів національної академії прикордонних військ України” проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження, програми та навчально-методичну літературу щодо змісту навчально-виховної роботи з курсу історії зарубіжної літератури, етики, естетики Національної академії Прикордонних військ України.
Автором визначено сутність і зміст основних понять дослідження: естетичне виховання курсантів, естетичне ставлення до дійсності, естетичне сприймання (естетична оцінка та творчість), гуманізація, потреба. Теоретичний аналіз сутності естетичного виховання дозволяє стверджувати, що воно базується на формуванні естетичного ставлення особистості до навколишньої реальності, що в свою чергу ґрунтуються на розвитку її потреб, насамперед потреби в досконалості всього, що потребує людина для життя. З розвитком суспільства потреба в досконалості стає власне естетичною потребою і визначає для людини естетичну цінність предметів навколишнього світу. Визначення досконалості як вищого рівня розвитку, організації, впорядкованості предмету, при якому перебувають у гармонії внутрішні і зовнішні елементи, зміст і форма, суть і її прояви, дозволило автору визначити метою естетичного виховання розвиток ставлення курсантів НАПВУ до світу, в основі якого лежить потреба в досконалості. Така потреба стимулює людську активність на досягнення досконалого, прекрасного як у світі матеріальних предметів, так і в людських стосунках, в процесі праці, пізнання тощо та визначає ставлення до світу.
Проведені дослідження свідчать, що система естетичного виховання курсантів НАПВУ містить такі елементи: розвиток естетичних почуттів та емоцій, вдосконалення естетичного сприйняття дійсності, розвиток творчої уяви та творчих художніх здібностей, формування у курсантів естетичних смаків та ідеалів, естетичних знань.
Завдання дослідження обумовили необхідність вивчення питання про функції естетичного виховання у професійній підготовці курсантів НАПВУ. Вимоги освіти в навчальних військових закладах спрямовані на всебічний творчий розвиток людини. Естетичний розвиток курсанта НАПВУ має значення в усіх сферах діяльності майбутнього офіцера, але особливе місце він має у військовій справі. Є різні засоби виховання військовослужбовців красою. Це краса їх діяльності, готовність до подвигу в ім’я Вітчизни, краса дисципліни, строю, символіки, традицій, ритуалів, краса техніки, одягу і т.п. Все це постійно впливає на військовослужбовця, формуючи любов до своєї справи, до Вітчизни. Але краса може не впливати на людину сама по собі, вона не самоочевидна. Треба навчити курсантів бачити її, відчувати від неї насолоду.
В дисертації доведено, що естетичні здібності не є вузькими, спеціальними. Вони є загальними, генералізованими і належать до таких якостей особистості, які виявляються в різних ситуаціях життя і пов’язані зі загальним розвитком особистості. Прагнення до досконалості в діяльності офіцера стає міцним внутрішнім мотивом до фізичного, морально-політичного, інтелектуального розвитку курсантів НАПВУ.
Аналіз літератури та реального навчально-виховного процесу дозволив автору зазначити, що мистецтво займає в естетичному вихованні курсантів НАПВУ особливе місце. Неоцінений вплив на курсантів НАПВУ має художня література як вітчизняна, так і зарубіжна.
Звичайно, викладання цього предмету є дуже важливим в професійному становленні майбутнього прикордонника. Воно сприяє вивченню іноземних мов, розширенню ерудиції, кругозору, знань про інші країни, їх історію, культуру, в тому числі художню, про побут, звичаї, особливості психологій інших народів, з представниками яких, можливо, прийдеться спілкуватися прикордоннику, сприяти національному та інтернаціональному вихованню, формуванню уміння, шануючи й відстоюючи свої національні духовні цінності, розуміти й поважати чужі, бачити багато іншого в моральних і політичних відношеннях, щоб адекватно орієнтуватися в сучасному світі. Значні можливості вивчення літератури інших країн на різних етапах їх розвитку надає і для естетичного виховання курсантів НАПВУ.
Література кожного народу має дещо специфічне у змісті, відображаючи особливі події в історії країни, природу, побут, культуру поведінки і т. п., своєрідність світосприйняття, спосіб життя, що відбивається і в особливостях мовних засобів образотворення, розвитку певних жанрів літератури тощо. Таке розширення об’єктів для естетичного сприймання і оцінювання безумовно розвиває відповідні здібності курсантів НАПВУ, бо вимагає, наприклад, нерідко вийти за рамки своїх звичних естетичних орієнтацій і зрозуміти, що відображене красиве чи потворне, комічне чи трагічне явище (скажімо одяг, освідчення в коханні, сімейна драма) несе в собі національно, регіонально і т.п. визначені елементи досконалості чи недовершеності. Адже співставлення цих характерних особливостей інших культур зі своїм досвідом, смаками, ідеалами обов’язково переходить у діалог культур, в порівняння з творами вітчизняних авторів, з творами аналогічної тематики в літературі інших народів, що дає можливість побачити і загальнолюдські елементи в естетичних цінностях. Осмислення загальнолюдського і збагачення чи корекція ним своїх особистих смаків, естетичних ставлень, оцінок, переконань – важлива складова завдань естетичного виховання курсантів НАПВУ.
Вивчення курсантами НАПВУ творів авторів різних країн уможливлює розвиток їх естетично-оцінних здібностей через розуміння загальних закономірностей розвитку мистецтва, залежності літературного процесу, художніх напрямків і течій від соціокультурних умов розвитку суспільства (економічних, політичних, освітніх, філософських, релігійних тощо).
В дисертації доведено, що повноцінний вплив на всебічний розвиток курсантів НАПВУ, на вирішення будь-яких виховних завдань (розумових, моральних тощо) мистецтво виявляє лише при підході до твору як до естетичного явища. Отже, при викладанні літератури головним завданням повинні бути не сума знань, запам’ятовування тощо, не пошук у творі відображення певних суспільно важливих ідей, а формування психологічного механізму естетичного споживання твору. В дослідженні визначені такі його моменти:
- сприймання словесних конструкцій (форми), осмислення їх, що повинно привести до створення в уяві курсантів образів, зміст яких в своєму зв’язку відтворює ідейно-тематичний задум автора;
- асоціювання, порівняння сприйнятого матеріалу (і змісту і форми) з подібним чи відмінним у свідомості курсанта, з його ціннісними уявленнями – нормативами естетичного смаку, ідеалами, що й породжує певне емоційне враження, переживання і словесні вираження оцінки;
- оцінне ставлення до твору, яке осмислюючись переходить у мотивацію курсанта НАПВУ до поповнення свого духовного багажу, вдосконалення переконань, ціннісних орієнтацій, тобто утверджує чи примушує переробляти їх, роблячи його союзником чи противником авторського розуміння дійсності, висловлених ним ідей, заряджає прагненням слідувати чи не слідувати їм у своєму житті.
Визначене дало підстави стверджувати, що організовуючи процес спілкування курсантів НАПВУ з літературними творами, треба враховувати їх попередній досвід вивчення мистецтва (у школі, в академії), постійно діагностувати рівень розвитку їх естетичних здібностей, щоб відповідною роботою сприяти розвитку механізмів естетичного освоєння ними матеріалу. З багатьох з названих питань відсутня література стосовно підготовки курсантів НАПВУ, що викликало великі труднощі.
В результаті теоретичних досліджень було розроблено модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ, яка забезпечує формування естетичного ставлення до світу і включає вплив на комплекс здібностей курсантів НАПВУ (сприймання, оцінки, творчої діяльності). Модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ зображена на рис.1.
Рис.1 – Модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ
У другому розділі – “Експериментальна перевірка педагогічних умов естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури” визначені критерії і показники рівнів естетичної вихованості курсантів НАПВУ та вивчено реальний стан їх естетичної вихованості. Дані відповідного аналізу свідчать, що стан естетичної вихованості курсантів не є достатнім. З метою виявлення причин недостатньої підготовки курсантів НАПВУ в напрямі естетичного виховання автором було проаналізовано навчальні плани та програми з курсу історії зарубіжної літератури та виявлені їхні недоліки.
Проведені дослідження дозволили автору виявити шляхи вдосконалення естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури через організацію літературно-творчої діяльності. Ця діяльність може бути представлена у таких видах: сприймання літературного твору; оцінювання літературного твору, засвоєння теоретико-літературних знань; літературна творчість курсантів. Через спеціальну систему вправ літературно-творчого характеру у навчально-виховному процесі може бути вирішена проблема організації творчої діяльності курсантів НАПВУ.
Як спеціальні уміння, що відповідають вирішенню завдань естетичного виховання засобами зарубіжної літератури, автор розглядає уміння сприймати художній твір, осмислювати та визначати авторське ставлення до персонажів, до позиції письменника стосовно героїв і вважає, що вони повинні бути предметом спеціальної роботи на заняттях.
Значну увагу в процесі дослідження було приділено обґрунтуванню педагогічних умов естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури. Серед них в дисертації визначені:
- урізноманітнення форм і методів естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури;
- спеціальна підготовка викладацького складу до вирішення завдань естетичного виховання курсантів НАПВУ;
- забезпечення навчально-методичною та матеріальною базою процесу естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.
Головною умовою естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури, від якої значною мірою залежить естетична вихованість курсантів НАПВУ, є урізноманітнення форм і методів роботи естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури. В дисертації запропоновані та розроблені різноманітні форми та методи роботи з курсантами НАПВУ з курсу історії зарубіжної літератури, спрямовані на естетичний розвиток курсантів НАПВУ, на формування їх естетичних здібностей, естетичного сприймання, оцінки і творчості. Визначаються та порівнюються урізноманітнені форми і методи, які сприяють вирішенню завдань естетичного виховання. Зокрема зазначено, що лекція та її різновиди сприяє розвитку естетичних здібностей сприймання, оцінки та творчості. Різні типи семінарських занять в більшій мірі сприяють розвитку естетичних здібностей оцінки та творчості. Диспут надає великі можливості для розвитку умінь порівнювати та надавати естетичну оцінку. Конференція та її різновиди формують у курсантів здатність до естетичного сприймання та оцінки. Літературна вікторина розвиває загальну художню ерудицію курсантів НАПВУ, сприймання, оцінку та творчість.
Важливою педагогічною умовою естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури є спеціальна підготовка викладацького складу до естетичного виховання курсантів НАПВУ. Естетичне виховання стимулює курсантів НАПВУ до розкриття своїх здібностей, розвитку спеціальних умінь і навичок, набуття знань для того, щоб творити прекрасне в обраній професійній діяльності. Проте, не всі викладачі академії розуміють важливість використання естетично-психологічних факторів у досягненні потрібного результату навчально-виховної діяльності, що обумовлено і особливостями військової справи, де попри всі сучасні тенденції демократизації повинні залишатися так звана військова дисципліна, наказ. Не всі викладачі уміють привернути увагу курсантів НАПВУ до естетичної цінності змісту навчання, його організації у військовому навчальному закладі. Тому естетично-виховні можливості багатьох подій життя академії не завжди реалізуються, часто вони у кращому випадку, служать стихійному естетичному самовихованню майбутніх офіцерів. Саме тому в дисертації зроблено висновок щодо необхідності спеціальної підготовки викладачів до вирішення завдань естетичного виховання. Найбільший потенціал естетично-виховних можливостей звичайно мають спеціальні курси естетики, етики, світової культури, зарубіжної та сучасної української літератури та відповідна позанавчальна виховна робота.
Нарешті важливою умовою естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури є забезпечення цього процесу необхідною навчально-методичною та відповідною матеріальною базою. Дбаючи про повноправний, всебічний і професійний розвиток курсантів НАПВУ в гуманістичному напрямку, треба максимально використати для цього силу естетичних факторів всього їх оточення, життя і діяльності.
В педагогічному плані всі естетичні явища з різних сфер дійсності, застосовані для виявлення, тренування, розвитку естетичних здібностей курсантів НАПВУ, виступають засобами естетичного виховання. До системи засобів естетичного виховання курсантів НАПВУ входять матеріальне забезпечення (зміст матеріалу навчальних дисциплін та ін.), естетичні фактори стройової і бойової підготовки, поведінки, повсякденного спілкування, побут (оформлення навчальних і житлових приміщень, дозвілля, традиції, що склалися в НАПВУ, тощо), рідна природа.
У другому розділі дисертації представлені результати експериментальних досліджень. Завдання дослідження передбачали проведення констатуючого і формуючого експерименту у різних групах, розробку відповідної методики експерименту та проведення аналізу його результатів.
У констатуючому експерименті ставились два основні завдання:
- виявити рівень розвитку естетичних здібностей курсантів НАПВУ;
2) з’ясувати загальне ставлення курсантів НАПВУ до вивчення курсу зарубіжної літератури.
Експериментальне дослідження здійснювалось різними методами. Застосовувались: бесіди, тестування, аналіз продуктів діяльності курсантів НАПВУ за творчими завданнями.
Спираючись на модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ, шляхом тестування було виявлено рівень розвитку здібностей естетичного сприймання: уміння виявляти тематичний задум; уміння виявляти художню ідею; уміння розрізняти художні засоби в єдності зі змістом.
Для встановлення рівня здібностей курсантів оцінювати художні твори зарубіжної літератури, аналізувались: уміння виражати самостійну оцінку в оцінних судженнях; рівень і характер мотивації курсантом своєї естетичної оцінки (що подобається і чому).
Для виявлення здібностей творчого ставлення курсантів НАПВУ до твору, визначався: рівень прагнення реалізувати у своїй діяльності естетичні враження від художніх творів; здатність розробляти творчі задуми ( задані викладачем і особисті), реалізувати їх.
Експериментальні дослідження сприймання і оцінювання курсантами НАПВУ програмового матеріалу, проведені нами на першому курсі з курсантами, які навчаються за напрямом підготовки “Філологія”, за допомогою різних тестових завдань, показали, що сприймання курсантами твору часто не є естетичним. Наприклад, нерідко воно зводиться до тільки до слідкування за сюжетною лінією змісту. При цьому нечітко або й зовсім не усвідомлюється різниця між темою та ідеєю. Художні засоби здебільшого не усвідомлюються, хоч іноді й є формальні знання про їх існування. Тому оцінювальне ставлення курсантів до творів (подобається, чи не подобається) мотивується лише основним характером, важливістю змісту, аналіз твору не доводиться до з’ясування цінності художніх засобів, майстерності форми, рівня досконалості твору в цілому.
Зрозуміло, що при такому рівні духовного споживання курсантами НАПВУ творів, потенційні можливості зарубіжної літературі для їх професійної підготовки, реалізуються далеко не повністю. Вихід з цього стану ми бачимо в поліпшенні навчання, насамперед його активізації.
У ході формуючого експерименту активізація навчання здійснювалася через використання різноманітних форм і методів роботи, в основу яких була покладена авторська модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ, яка забезпечує формування естетичного ставлення до світу і включає вплив на комплекс здібностей курсантів НАПВУ (сприймання, оцінки, творчої діяльності).
Проведені дослідження свідчать, що удосконалення навчальної програми із зарубіжної літератури стосується не стільки добору творів для вивчення (хоча і тут, на наш погляд, є недоліки: не включені, наприклад, твори з російської літератури), скільки методики викладання, пошуків таких видів і форм роботи, що спеціально націлені на розвиток естетичних здібностей курсантів НАПВУ, на створення таких умов у педагогічному навчанні, щоб ці здібності були задіяні максимально.
Залучення курсантів НАПВУ до естетичної діяльності, засвоєння окремих її компонентів здійснює якісне перетворення у психічному складі особистості курсанта – формується естетичне ставлення - більш-менш стійкий комплекс властивостей особистості курсанта НАПВУ, що склався, та яким забезпечується його естетична взаємодія зі світом.
Естетичні здібності курсантів НАПВУ внаслідок їх узагальненості можуть проявлятися на різному матеріалі й є підстави говорити про їх полі функціональність. Ними забезпечується емоційне ставлення до світу, до різних його сторін, вони сприяють вдосконаленню в різноманітних видах діяльності. Це дає підстави стверджувати, що естетичне виховання має пряме відношення до професійної діяльності прикордонників. У процесі естетичного виховання розвивається чуттєвість, спостережливість, почуття міри, гармонії, здібність усвідомлювати чуттєві дані, аналізувати своє сприйняття і почуття, відображення і мислення, здібність до оцінки, смак, творча уява. Всі ці якості входять в професіограму прикордонника. В цьому можна побачити зв’язок зарубіжної літератури з професійною підготовкою прикордонника. Цей зв’язок може стати проблемою подальших досліджень.
Результати експерименту підтвердили гіпотезу про необхідність при вивченні зарубіжної літератури цілеспрямовано впливати на розвиток здатності до естетичного сприймання та естетичного ставлення до світу, використовуючи для цього різні форми і методи навчально-виховної роботи. Було апробовано урізноманітненні форми та методи, які сприяють естетичній вихованості курсантів Національної академії Прикордонних військ України засобами зарубіжної літератури (різні типи лекційних занять, семінарські заняття та їх різновиди, диспути, літературні вікторини, конференції). Курсанти груп, де проводився формуючий експеримент, показали більш високий рівень здібностей (оцінки, сприймання, творчої діяльності), необхідних в естетичному освоєнні художніх творів, ніж контрольні.
В процесі дослідно-експериментальної роботи визначались рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ: високий, середній, низький.
Було констатовано такі характеристики рівнів:
- високий рівень естетичної вихованості (курсанти вміють виявляти тематичний та ідейний задум, повністю розуміють зміст твору; наявні і усвідомлюються естетичні критерії цінності твору як авторської моделі життя; є бажання творити, вміють усвідомити мету, розвинена уява);
- середній рівень естетичної вихованості (курсант має часткове фактографічне розуміння змісту, не вміє усвідомлювати ідейний естетичний задум, мету автора; оцінювальні судження мотивуються в основному цінністю окремих образів, важливістю теми чи ідеї окремих художніх засобів; недостатньо розвинена творча уява);
- низький рівень естетичної вихованості ( у курсанта розрізнене сприйняття, він не усвідомлює загального змісту, не усвідомлює теми, ідеї твору; в судженнях відсутня естетична мотивація, критерії оцінного ставлення).
Як зазначено вище критеріями естетичної вихованості курсантів НАПВУ виступали:
уміння естетично сприймати художній твір;
уміння естетично оцінювати явища мистецтва, мотивувати та аргументувати свої судження;
активна творча діяльність у процесі роботи над словом та в життєвих ситуаціях.
На основі цих трьох параметрів (сприймання, оцінки, творчості) ми ввели узагальнений параметр естетичної вихованості, який обчислюється за формулою:
 ,
Користуючись названою формулою нами було обчислено рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ на початку і в кінці формуючого експерименту (рис.2).
| 
