|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М.ГРИШКА
ВАСЮК Євген Анатолійович
УДК 581.522.4+581.95:582.724.1(292.485)+(477)
МАСЛИНКА БАГАТОКВІТКОВА (ELAEAGNUS MULTIFLORА THUNB.) В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (РІСТ, РОЗВИТОК, РОЗМНОЖЕННЯ)
03.00.05 - ботаніка
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ - 2004
Дисертацією
є рукопис
Робота виконана
в Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН України
Науковий керівник
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Мороз Павло Антонович,
Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, завідувач відділу акліматизації плодових рослин
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Силаєва Алла Михайлівна,
Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Косенко Іван Семенович, Національний дендропарк “Софіївка” НАН України, директор
Провідна
установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна), Кабінет Міністрів України, м. Київ.
Захист відбудеться 22 червня 2004 р. о 1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 26.215.01 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук при Національному ботанічному саду ім.М.М.Гришка НАН України за адресою: вул. Тімірязєвська, 1, 01014, м. Київ.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України (01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1).
Автореферат розісланий 18 травня 2004 р.
Учений секретар
Спеціалізованої вченої ради
кандидат біологічних наук Н.І.Джуренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В харчуванні людини, збереженні і зміцненні її здоров’я важливу роль відіграють плоди зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхоплідних культур, які є цінним джерелом вітамінів та інших біологічно активних речовин. Введення в культуру нових видів плодових рослин забезпечить зростаючі потреби населення України у високоякісних і різноманітних продуктах харчування, які особливо необхідні для життєдіяльності людини в умовах забруднення навколишнього середовища.
Для збагачення ресурсів плодових рослин в Україні важливе значення має інтродукція, яка сприяє впровадженню у виробництво нових культур. Однією з таких культур для України є маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.) або гумі - перспективна плодова, декоративна, медоносна та лікарська рослина. Вона вирізняється швидким ростом, скороплідністю, рясним щорічним плодоношенням, стійка до ураження шкідниками і хворобами. Плоди маслинки мають оригінальний смак, містять комплекс біологічно активних речовин.
Однак, попри неоціненним якостям, в Україні маслинку багатоквіткову вирощують лише в окремих ботанічних садах та зрідка, як плодову культуру на присадибних ділянках.
У зв’язку цим виникла необхідність дослідження біоекологічних особливостей маслинки багатоквіткової в умовах інтродукції, розробки ефективних прийомів розмноження та відбору перспективних форм.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відділі акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України (НБС) у 1999-2003 рр. Дисертація безпосередньо пов’язана з плановими дослідженнями за темою: “Інтродукція дикорослих плодових рослин Євразії з метою збереження біологічної різноманітності та використання в селекції”, № державної реєстрації 0199U003056.
Мета і завдання досліджень. Мета - розробити біологічні основи культури маслинки багатоквіткової в Лісостепу України.
Для досягнення цієї мети потрібно було вирішити такі завдання:
- Дослідити особливості росту і розвитку рослин маслинки багатоквіткової в умовах Лісостепу України.
- З’ясувати еколого-фізіологічні властивості маслинки (зимостійкість, посухостійкість, алелопатичну активність).
- Оцінити успішність інтродукції маслинки.
- Розробити ефективні прийоми насіннєвого та вегетативного розмноження.
- Визначити біохімічний склад плодів.
- Відібрати найперспективніші за господарсько-цінними ознаками форми маслинки багатоквіткової.
Об’єкт досліджень - процеси росту і розвитку, прийоми розмноження маслинки багатоквіткової.
Предмет досліджень - колекція рослин Еlaeagnus multiflora в НБС ім. М.М.Гришка.
Методи дослідження - фенологічні спостереження, біометрія, фізіолого-біохімічні, алелопатичні, статистичні.
Наукова новизна. В Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка створена найбільша в Україні колекція рослин маслинки багатоквіткової, яка вирізняється формовою різноманітністю. Вперше вивчено сезонні ритми росту і розвитку, зимостійкість, посухостійкість, алелопатичні особливості Е. multiflora. Оцінено успішність інтродукції Е. multiflora в Лісостепу України, визначено кращі попередники в садозміні для цієї культури, розроблено ефективні прийоми розмноження. З колекції виділено 6 перспективних форм, досліджено біохімічний склад їх плодів. Вперше встановлено наявність олії в насінні і м’якоті плодів, з’ясовано її якісний та кількісний склад.
Практичне значення одержаних результатів. Зібраний в НБС ім. М.М.Гришка генофонд маслинки багатоквіткової слугуватиме подальшому розповсюдженню цієї рослини, використовуватиметься в селекційній роботі для виведення сортів Е. multiflora.
За результатами досліджень проаналізовано перспективність найкращих форм нової плодової культури та рекомендовано їх для впровадження у практику садівництва в Лісостепу України.
Встановлено оптимальні строки для вегетативного розмноження Е. multiflora, запропоновано стимулятори ризогенезу та прийоми передпосівної підготовки насіння. Підготовлено методичні рекомендації з вирощування та розмноження. Результати вивчення складу олії з м’якоті плодів і насіння маслинки багатоквіткової свідчать про те, що її плоди можуть бути джерелом для створення лікувально-профілактичних препаратів на основі їхнього ліпідного комплексу.
Особистий внесок здобувача. Дисертація підготовлена аспірантом самостійно. Автором здійснено інформаційний пошук, проаналізовано літературні дані, проведено фенологічні спостереження, вегетаційні та лабораторні досліди, зроблено інтерпретацію та узагальнення експериментальних даних і їх статистичну обробку. Права співавторів у спільних публікаціях не порушено. Вивчення морозостійкості методом проморожування пагонів проводили спільно з к.б.н. В.В.Грохольським (Інститут садівництва УААН). Вміст біологічно активних речовин в листках і пагонах маслинки багатоквіткової та ліпідного комплексу з плодів досліджено спільно з к.б.н. Н.І.Джуренко (НБС ім. М.М.Гришка).
Апробація матеріалів дисертації. Результати досліджень були апробовані науковою громадськістю на VII молодіжній конференції ботаніків (Санкт-Петербург, 2000); ІХ міжнародній конференції з садівництва “Dendrology, nursery production and landscape architecture” (Лєдніце, Чехія, 2001); на ХІІІ і XIV міжнародних наукових конференціях “Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в дендропарках Евразии” (Херсон, 2001, 2002); на IV і V міжнародних симпозіумах “Новые и нетрадиционные растения и перспективы их использования” (Москва, 2001, 2003); на ІІ міжнародній конференції молодих дослідників “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва“ (Умань, 2002); міжнародній конференції, присвяченій 135-річчю Ботанічного саду ОНУ ім. І.І.Мечнікова “Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон“ (Одеса, 2002).
Публікації. Основні матеріали дисертації викладені у 18 статтях, в тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях, і в тезах 13 доповідей на наукових конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел (237 найменувань, в тому числі 10 іноземних). Обсяг роботи - 158 сторінок комп’ютерного набору, 39 рисунків, 41 таблиця.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ІНТРОДУКЦІЯ ПЛОДОВИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ
В результаті вивчення літературних джерел з’ясовано, що в розвитку плодівництва в Україні, у формуванні видового та сортового складу плодових культур провідна роль належить інтродукції та акліматизації. Вагомий внесок у справу збагачення ресурсів плодових культур в Україні зробили ботанічні сади, зокрема Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр, Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка та Донецький ботанічний сад НАН України, де зібрані найбільші колекції інтродукованих плодових рослин.
В районованому сортименті найважливіших плодових культур інтродуковані сорти складають 22,2-66,7%. Наразі в сучасному садівництві України спостерігається тенденція до збільшення частки інтродукованих сортів. Малопоширені та нові плодові культури (кизил, хеномелес, айва, актинідія, калина, лимонник китайський, жимолость, мигдаль, горіх волоський, фундук, аґрус) представлені в Реєстрі сортів рослин України лише сортами вітчизняної селекції. Але в колекціях ботанічних садів є низка інтродукованих плодових рослин (горобина, аронія, ірга, мушмула, ожина, шефердія, маслинка багатоквіткова), які заслуговують на детальне вивчення і увагу селекціонерів. Необхідно з’ясувати можливість і доцільність культивування їх в нових кліматичних умовах.
Наша робота спрямована на розробку біологічних основ введення в культуру маслинки багатоквіткової. У науковій літературі відомості про Е. multiflora зустрічаються дуже рідко, що свідчить про слабке вивчення цієї рослини, крім того вони уривчасті і неповні, в основному, містять лише морфологічний опис та фенологію.
В Україну Е. multiflora інтродукована в першій половині ХХ ст., інтерес до неї як до плодової рослини з’явився у 80-х роках минулого століття. Вивченням цієї культури займаються в Донецькому і Львівському ботанічних садах та в НБС ім. М.М.Гришка.
В Європі та Росії вже створено сорти маслинки багатоквіткової: Sweet Scarlet, Сахалинский первый (Литвинова, Слесаренко, 1999, Витковский, 2003).
Без сумніву Е. multiflora заслуговує на більшу увагу і в Україні.
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об’єкти досліджень. Маслинка багатоквіткова належить до родини Elaeagnaceae L. (порядок Elaeagnales Nemejc), яка об’єднує 3 роди: маслинку (Elaeagnus L.), обліпиху (Hippoрhаё L.), шефердію (Shepherdia Nutt.); рід Elaeagnus найчисельніший - нараховує 39 видів. Монограф родини Elaeagnaceae С. Servettaz (1908) розділив їх на дві секції: Sempervirentes (вічнозелені) і Deciduae (листопадні). До секції Deciduae відноситься 8 видів, в тому числі й Elaeagnus multiflora, до секції Sempervirentes - 31 вид.
Маслинка багатоквіткова поширена у Китаї, Японії і Кореї - в Східно-Азіатській (Японо-Китайській) області, зокрема, в Сахаліно-Хокайдській, Північно-Китайській і Японо-Корейській провінціях (Слісаренко, 1988). Під час Другої світової війни японці завезли маслинку на Сахалін, де вона місцями натуралізувалась.
Робота виконана протягом 1999-2003 рр. Вивчали форми Elaeagnus multiflora з колекції, яка створена в НБС ім. М.М.Гришка протягом двадцяти років, і нині налічує 45 зразків.
Умови проведення досліджень. В період проведення досліджень середньорічна температура повітря коливалась від 8,2°С до 9,3°С, середня температура січня - від -1,2 до -4,6°С, липня – від 18,8 до 24,2°С, сума опадів складала від 622 до 745 мм за рік.
Основний тип ґрунту на території НБС ім. М.М.Гришка – темно-сірий опідзолений, що залягає на лесах і лесоподібних породах та бурих глинах (кількість гумусу - біля 2,0%).
Методи досліджень. Фенологічні спостереження за плодоносними рослинами маслинки багатоквіткової проводили за “Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР” (1975). Період спокою вивчали за Я.С.Нестеровим (1971), динаміку росту річних пагонів - за методикою Г.В.Куликова, М.Г.Гельберга (1974). Для морфологічного опису використовували “Атлас по описательной морфологии высших растений” (1962, 1986, 1990). Рясність цвітіння і плодоношення оцінювали за 6-бальною шкалою згідно “Программы и методики селекции плодовых, ягодных и орехоплодных культур” (1980). Пилок вивчали за методиками З.П.Паушевої (1988), Г.К.Адамчук, В.П.Деревянко, А.Ф.Здрилько (1979), насіння - за “Методическими указаниями по семеноведению интродуцентов” (1980), кореневу систему - методом зрізу за В.А Колєсніковим (1972). Зимостійкість рослин маслинки багатоквіткової визначали за 8-бальною шкалою С.Я.Соколова (1957), морозостійкість - шляхом проморожування пагонів за М.О.Соловйовою (1982). Для оцінки посухостійкості використовували шкалу С.С.П’ятницького (1961) та лабораторно-польовий метод, запропонований М.Д.Кушніренко, Г.П.Курчатовою, В.Е.Крюковою (1973). Алелопатичну активність вивчали за А.М.Гродзінським (1973). Біохімічні аналізи робили за методиками А.І.Єрмакова (1987), Х.Н.Починка (1976), Є.М.Ксєндзової (1971) та за “Методическими рекомендациями по анализу плодов на биохимический состав” (1982). Макро- та мікроелементи визначали методом рентгено-флуоресцентного аналізу на спектрометрі ELVAX, жирнокислотний склад ліпідів плодів маслинки - на газорідинному хроматографі “НР-6890”. Статистичну обробку експериментальних даних проводили за В.А.Доспєховим (1979) з використанням комп’ютерних програм “Агростат” та EXEL.
БІОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ELAEAGNUS MULTIFLORA
Elaeagnus multiflora - листопадний кущ до 3 м заввишки з різною формою крони. Листки еліптичні або овально-довгасті, тупо-загострені на верхівці і ширококлиновидні біля основи, цілокраї, завдовжки 7,0±1,21 см, завширки 3,3±0,44 см. Квітки двостатеві (інколи тичинкові), трубчасті, пониклі, актиноморфні, 6-8 мм у діаметрі, мають по одній маточці і по 4 тичинки. Плід маслинки – несправжня кістянка - округлий, зрідка циліндричний з тупими кінцями на плодоніжці завдовжки 30,8±5,3 мм. Рослини маслинки багатоквіткової, інтродуковані в Лісостепу України, за своїми морфометричними показниками не відрізняються від рослин, які зростають на Далекому Сході (Слесаренко, 1988).
Маслинка багатоквіткова формує потужну, добре розгалужену поверхневу кореневу систему, яка не має чітко вираженого головного кореня і складається з численних мичкуватих коренів, розміщених в шарі ґрунту до 50 см, на глибині 1 м вони практично відсутні. Діаметр кореневої системи перевищує діаметр крони в 1,3-2,1 рази. На коренях маслинки багатоквіткової є бульбочкові утворення з азотфіксуючими бактеріями, які виникають вже наприкінці першого року життя. Спочатку вони мають розмір 1-5 мм, а в дорослих рослин діаметр бульбочок складає 20-25 мм. У старих кущів бульбочки часто зливаються і утворюють гроноподібні скупчення, діаметр яких може досягати 61-67 мм.
Особливості сезонного розвитку.
Встановлено, що період глибокого спокою у маслинки багатоквіткової в умовах Лісостепу України триває 98-107 днів, період вимушеного спокою залежить від погодних умов і триває 115-131 день (це характерно для всіх досліджуваних форм). Незважаючи на короткий період глибокого спокою, вегетація рослин, навіть при досить тривалих відлигах взимку, коли температура вдень досягала +7°С, не розпочинається. Отримані нами дані про період спокою свідчать про можливість успішної перезимівлі рослин маслинки в Лісостепу України.
В результаті багаторічних фенологічних спостережень встановлено, що настання фенологічних фаз у маслинки пов’язане з накопиченням суми ефективних температур вище +5°С. Розпукування бруньок відбувається за середньодобової температури повітря вище 10ºС. Рослини маслинки починали вегетацію при накопиченні суми ефективних температур від 36,0° до 59,1°, що припадало на І декаду квітня (табл.1).
Динаміка, тривалість та інтенсивність росту пагонів маслинки багатоквіткової вивчені нами вперше. Ми розрізняємо три типи пагонів: ростові пагони, які виконують вегетативну функцію і забезпечують розростання куща маслинки; пагони заміщення, що виростають із “змішаних” вегетативно-генеративних бруньок і виконують вегетативно-генеративну функцію; пролептичні, тобто пагони, що розвиваються з бруньок поточного року після короткочасного періоду спокою.
Ріст пагонів заміщення маслинки починається в ІІ-ІІІ декаді квітня. Їх середня довжина становить 14,4-17,6 см. Сума ефективних температур на період закінчення росту пагонів складає 732,4-751,4°С. Найбільший середньодобовий приріст пагонів маслинки спостерігається в І-ІІ декаді травня і досягає 4,8 мм. Виявлена пряма кореляційна залежність між середньодобовим приростом пагонів заміщення в період їх інтенсивного росту і температурою - коефіцієнт кореляції складає 0,52. Ростові пагони починають ріст на 10-12 днів пізніше, ніж пагони
Таблиця 1.
Середні дати фенофаз розвитку та тривалість вегетації перспективних форм Elaeagnus multiflora в НБС ім. М.М.Гришка
заміщення, і триває він до кінця серпня. Загальна довжина річного приросту ростових пагонів - 132,4-151,6 см, середньодобовий приріст - 10,2-11,6 мм. Пролептичні пагони починають ріст в середині липня, а закінчують - в середині серпня. Довжина їх становить 4,3±1,8 см, верхівка часто перетворюється на колючку.
Середня дата початку цвітіння за роки спостережень припадала на 30 квітня. Найраніше цвітіння спостерігалось 27 квітня 1999 року (форми №№8, 10, 29), найпізніше - 5 травня 2001року (форма №18). Сума ефективних температур на початок цвітіння складала від 204,5 до 225,5ºС. Закінчувалось цвітіння маслинки 15-17 травня при накопиченні суми ефективних температур 328,7-355,4ºС. Тривалість цвітіння залежить від погодних умов в цей період та від форми і становить 12-20 днів. Встановлено обернений кореляційний зв’язок між тривалістю цвітіння і середньодобовою температурою в цей час - коефіцієнт кореляції -0,89.
Оцінка рясності цвітіння перспективних форм E. multiflora (за 6-бальною шкалою) становить 4-5 балів, отже в умовах Лісостепу України рослини маслинки здатні рясно цвісти.
Бутони і квітки маслинки переносили практично без ушкоджень короткочасні заморозки, які траплялися під час цвітіння.
Маслинка багатоквіткова - перехреснозапильна рослина. Відібрані нами перспективні форми маслинки майже всі належать до частково самоплідних (самоплідність 1,2-16,6%) і лише форма №8 - до середньосамоплідних (самоплідність 27,5%). При вільному запиленні зав’язування плодів маслинки коливається від 40,8 (форма №18) до 82,4% (форма №8). При штучному ж запиленні сумішшю пилку зав’язування плодів складає 13,046,1%. Для пророщування пилку маслинки багатоквіткової кращим є 1% агаризоване середовище з 20% розчином сахарози - на ньому проростає 48,5% свіжозібраних пилкових зерен. Фертильність пилку становить 98,5-99,6%; життєздатність - 40,3-54,2%; енергія проростання 36,8-49,4%. Найкращі результати за цими показниками спостерігались у форми №8, найгірші - у форми №18.
Здатність інтродукованих рослин до плодоношення в нових умовах є одним з головних показників успішної акліматизації. Встановлено, що дозрівання плодів, відібраних нами перспективних форм, починається в І-ІІ декаді червня при накопиченні суми ефективних температур 650,9-747,2°С. Масове дозрівання настає через 5-8 днів. Тривалість періоду дозрівання плодів маслинки коливається від 24 до 30 днів. Між тривалістю періоду дозрівання плодів і середньодобовою температурою повітря під час дозрівання існує обернений кореляційний зв’язок (коефіцієнт кореляції -0,83). Рясність плодоношення перспективних форм коливається від 3,8 (форма №18) до 5,0 балів (форми №8, №10, №29).
Сіянці маслинки багатоквіткової починають плодоносити на 4-5 рік. Найпродуктивніший період починається у віці 8 років і триває не менше 12-15 років.
Плоди мають приємний смак – солодкі чи кисло-солодкі, злегка терпкі, не осипаються навіть при перестиганні. М’якоть плодів соковита, ніжна. Найвищу дегустаційну оцінку (3,9 бала) отримала форма №32, найнижчу (2,9 бала) - форма №8, всі інші форми мали оцінку 3,6 бала.
Найбільше насіння має форма №32 (маса 1000 насінин становить 63,3 г), найдрібніше - форми №18 і №30 (відповідно, 46,7 та 46,9 г). Маса насінини у виділених форм складає 4,8-9,0% від маси плоду. Повнозернистість висока (98,7-100%).
Завершення вегетації маслинки у Лісостепу України спостерігається у жовтні. На кінець вересня листки набувають жовтуватого забарвлення і, залежно від року, в І-ІІ декаді жовтня опадають. Тривалість періоду вегетації маслинки становить 186,5-189,0 діб.
ЗИМОСТІЙКІСТЬ, ПОСУХОСТІЙКІСТЬ ТА АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ МАСЛИНКИ БАГАТОКВІТКОВОЇ
Зимостійкість. Відібрані нами перспективні форми маслинки багатоквіткової є зимостійкими. Пошкодження рослин в різні роки становило 12,5 бали. Найвищу зимостійкість мали форма №8, №29 і №30. Але однорічні рослини вразливіші до дії несприятливих кліматичних факторів, ніж дорослі особини, і в окремі зими підмерзають.
Визначення морозостійкості маслинки методом прямого проморожування при температурі -25°С, -30°С та -35°С показало, що різні частини одного і того ж пагона пошкоджуються неоднаково. Найчутливішою до низьких температур є верхня частина пагона, за нею - тканини, що прилягають до бруньки. Встановлено що, маслинка багатоквіткова може витримувати зниження температури до -30°С. Проморожування пагонів при температурі -35°С призвело до повної їх загибелі.
Посухостійкість. Результати візуальних спостережень свідчать про високу посухостійкість перспективних форм маслинки. Всі вони витримують нетривалі посухи без суттєвих пошкоджень, лише у форм №30 та №32 спостерігалась незначна втрата тургору, а також скручування та часткове пожовтіння окремих листків (4 бали за шкалою С.С.П’ятницького).
Лабораторні дослідження показали, що рослинам маслинки в порівнянні з обліпихою властива вища оводненість тканин (63,8% в обліпихи, 65,4-74,6% у маслинки), нижчий водний дефіцит (відповідно, 18,5% і 9,2-15,7%). Водоутримуюча здатність листків маслинки вища, ніж у листків обліпихи. Так, вже через 6 годин в листках обліпихи починались незворотні процеси, тоді як листки маслинки при створенні умов для водного насичення відновлювали тургор. Найпосухостійкішими є форми №10 і №32.
Алелопатична активність. При введенні нових рослин в культуру необхідно вивчати їх алелопатичні властивості, які визначають сумісність рослин в змішаних посадках, можливість чергування їх в садозміні чи вирощування на одному місці (Гродзінський, 1973).
Прижиттєві виділення (кореневі ексудати і листкові дифузати) маслинки містять алелопатично активні речовини (коліни), які гальмували ріст коренів проростків крес-салату на 22,7% та 56,9%. Вивчення алелопатичної активності водних витяжок (1:50) з опалого листя, коренів, пагонів, оцвітини, плодів та насіння маслинки показало, що всі вони спричиняли гальмівну дію на тест-об’єкт. Найбільшою активністю вирізнялися витяжки з оцвітини. При зменшенні концентрації (1:100) водні витяжки з пагонів та плодів стимулювали ріст коренів проростків крес-салату (рис.).
Вплив водних витяжок (1:100) з решток маслинки багатоквіткової
на ріст коренів крес-салату
Біотестування водних витяжок з коренів маслинки різного діаметру показало, що найвищу алелопатичну активність мають корені діаметром 0,10,3 см, які складають 25,3% маси кореневої системи маслинки.
Результати вивчення толерантності маслинки багатоквіткової до алелопатично активних речовин деяких традиційних та нових плодових культур свідчать про те, що кращими попередниками для неї є кизил, персик, черешня (табл.2).
Таблиця 2.
Вплив попередників на ріст сіянців маслинки багатоквіткової
(НБС ім. М.М.Гришка)
Біометричні показники сіянців маслинки в цих варіантах були найкращими. Попередниками для маслинки також можуть бути жимолость і смородина, коліни яких практично не впливали на ріст дослідних рослин. Пригнічення росту рослин маслинки спостерігалося при вирощуванні їх у ґрунті з-під яблуні і особливо з-під маслинки - показники росту сіянців у цьому варіанті були найменшими і становили 55-71% до контролю. Отримані нами експериментальні дані свідчать про аутоінтолерантність маслинки багатоквіткової. Отже, її не слід вирощувати повторно на одному і тому ж місці.
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ МАСЛИНКИ БАГАТОКВІТКОВОЇ В КУЛЬТУРУ
Успішність інтродукції маслинки багатоквіткової. Для оцінки успішності інтродукції Elaeagnus multiflora в Лісостепу України за шкалою М.А.Кохна (1994) визначено акліматизаційне число, яке для всіх перспективних форм маслинки дорівнює 90100, що свідчить про повну акліматизацію їх в нових умовах. Рівень адаптації перспективних форм маслинки за А.О.Калініченком (1978) знаходиться в межах від 60 до 80 балів, що відповідає доброму (51-75), або високому (76-100) рівню адаптації.
Біогосподарська характеристика перспективних форм маслинки багатоквіткової. Маслинка багатоквіткова - нова для України плодова культура - рано вступає в період плодоношення, щорічно дає високий урожай, стійка до шкідників і хвороб, має високу регенераційну здатність. Може використовуватись як плодова, декоративна, медоносна і лікарська рослина.
Плоди маслинки багатоквіткової вирізняються оригінальним смаком, солодкі або кисло-солодкі, іноді злегка терпкі, мають лікувально-профілактичне значення, використовуються у свіжому і переробленому вигляді.
Для садівників-аматорів та для широкого впровадження у виробництво становлять інтерес відібрані нами зимостійкі форми маслинки багатоквіткової - кущі висотою 1,5-2,6 м, з прямостоячою або напіврозлогою кроною, низькою і середньою пагоноутворюючою здатністю, слабким і середнім ступенем околючення, з великими плодами десертного смаку. Плоди перспективних форм маслинки овальні та кулясті, середня маса їх - 0,79-1,20 г, найбільші плоди - у форми №18; маса насінини - від 71,7 до 97,7 мг, відсоток м’якоті - 91,0-95,2%. Найвищий відсоток м’якоті - у форми №30 (табл. 3).
Таблиця 3.
Характеристика перспективних форм маслинки багатоквіткової
(НБС ім. М.М.Гришка)
Біохімічний склад плодів та листків маслинки. В плодах маслинки міститься 1,5–2,1% органічних кислот, 10,1–15,7% цукрів, які, в основному, представлені моноцукрами - глюкозою і фруктозою. Співвідношення органічних кислот і цукрів обумовлює смак плодів (вищий показник цукрово-кислотного індексу відповідає кращому смаку плодів). Кількість аскорбінової кислоти у плодах маслинки знаходиться на рівні малини і становить від 15,8 до 33,1 мг%. Вміст дубильних речовин в плодах коливається від 0,34 до 0,44%. Плоди маслинки містять також пектинові речовини (0,18-0,46%), каротин (13,219,6 мг/100г). Кількість сухої речовини - 18,0-19,7% (табл. 4). В плодах виявлено Рвітамінні речовини: антоціани - 11,5-29,9 мг/100г, лейкоантоціани - 150,1478,4, флавоноли - 22,0-44,7, катехіни - 92,2-210,2 мг/100г.
Таблиця 4.
Біохімічний склад плодів маслинки багатоквіткової
(НБС ім. М.М.Гришка)
Для розширення асортименту рослинної сировини, перспективної для створення вітамінних добавок, практичне значення може мати надземна частина маслинки, зокрема листки, які містять флавоноїди (флавоноли, флавони, катехіни, лейкоантоціани), а також дубильні речовини, алкалоїди, кумарини, до 245,0 мг% аскорбінової кислоти.
В листках і плодах маслинки міститься низка макро- та мікроелементів (калій, кальцій, сірка, залізо, цинк, мідь, марганець, хром, нікель, бром та інші). Вміст калію, кальцію, марганцю, заліза в листках маслинки значно вищий, ніж у плодах. В листках виявлені мікроелементи, які відсутні чи знаходяться в дуже малих кількостях у плодах, а саме: золото, кадмій, цирконій. Плоди маслинки накопичують також 1,8 мкг/г селену, який є дуже важливим для підтримання імунної системи людини.
Вперше встановлено, що з плодів маслинки можна отримувати цінну олію. В ліпідній фракції з насіння маслинки виявлено 11, а з м’якоті плодів - 15 жирних кислот. Особливо цінними є незамінні жирні кислоти - лінолева та ліноленова, які в плодах маслинки складають більше 40%, а всі ненасичені жирні кислоти - понад 60% сумарного вмісту жирних кислот. Вміст незамінних кислот (лінолевої, ліноленової) в насінні і м’якоті плодів маслинки значно вищий, ніж у плодах обліпихи. Кількість олії в плодах становить 27,3%.
Розмноження маслинки багатоквіткової.
Досліджено схожість свіжозібраного і сухого насіння, вплив на схожість насіння стратифікації та строків сівби. Встановлено, що при насіннєвому розмноженні краще використовувати свіжозібране насіння, яке слід стратифікувати в два етапи: 5 місяців при температурі +18…22°С та 4 місяці при температурі +1…4°С. Найкращим субстратом для стратифікації є суміш піску з торфом (1:1), ґрунтова схожість складає 91,0%.
Випробувано різні прийоми вегетативного розмноження Elaeagnus multiflora - обкорінення зелених, напівздерев’янілих, здерев’янілих та комбінованих живців (а також різні субстрати та стимулятори росту), розмноження відсадками, поділом куща, щепленням. Встановлено (табл. 5), що маслинку треба розмножувати напівздерев’янілими живцями, оптимальний строк живцювання ІІ декада червня. Маслинка належить до важкообкорінюваних рослин, найкращим стимулятором для обкорінення її живців виявився гетероауксин в концентрації 100 мг/л - відсоток обкорінення склав 87,1 (на контролі – 14,2), субстрат - суміш піску, торфу і дернового ґрунту (1:1:1) .
Таблиця 5.
Обкорінення живців маслинки багатоквіткової
(НБС ім. М.М.Гришка)
|
