Электронная библиотека
Меню
Размещение литературы
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Реклама на сайте
Цели библиотеки
Контактные данные
Я ищу:

Библиотечный каталог авторефератов Украины


По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@lib.ua-ru.net
Тема автореферата диссертации: Вплив різних культуральних середовищ на мейотичне дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок з наступним їх заплідненням in vitro 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / О.П. Гончарук; УААН. Ін-т тваринництва. — Х., 2001. — 17 с. — укp.
Аннотация: Визначено терміни культивування, необхідні ооцит-кумулюсним комплексам свиноматок для дозрівання поза організмом до різних стадій мейозу. Встановлено особливості мейотичного дозрівання гамет свиноматок у культуральному середовищі, поповненому клітинами гранульози. Виявлено залежність кількості та якості ооцитів свиноматок від способу отримання їх з яєчників забитих тварин.

Текст работы:

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА




ГОНЧАРУК  Оксана Петрівна

                               

                               


УДК 636.4:591.391.2



ВПЛИВ РІЗНИХ КУЛЬТУРАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ НА МЕЙОТИЧНЕ  ДОЗРІВАННЯ ООЦИТ-КУМУЛЮСНИХ КОМПЛЕКСІВ СВИНОМАТОК З НАСТУПНИМ ЇХ ЗАПЛІД­НЕННЯМ IN VITRO




03.00.20 - біотехнологія






АВТОРЕФЕРАТ



дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук









ХАРКІВ 2001



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в лабораторії генофонду порід сільськогосподарських тварин Інституту розведення і генетики тварин  Української академії аграрних наук 



Науковий керівник: кандидат біологічних наук, старший  науковий співробітник ГУЗЕВАТИЙ Олег Євгенович, Українська академія аграрних наук (м. Київ), завідувач Сектора агробіотехнології


       Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, доцент ШЕРЕМЕТА Віктор Іванович, Національний аграрний університет (м. Київ), завідувач кафедри генетики тварин та біотехнології


кандидат біологічних наук, доцент ТКАЧЕНКО Сергій Васильович, Білоцерківський державний аграрний університет, вчений секретар


       Провідна установа:

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок Міністерства аграрної політики України, м. Львів



       Захист дисертації відбудеться "___" _______2001 року  о  ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради  Д65.356.02 при  Інституті тваринництва УААН за адресою: 62404, Харківська обл., Харківський р-н., п/в Кулиничі


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, Харківська обл., Харківський р-н., п/в Кулиничі



       Автореферат розісланий "____" ________ 2001 р.




       Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,                                                

       кандидат біологічних наук                                          Проніна В.В.






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


       Актуальність теми. В свинарстві, як і в інших галузях тваринниц­тва, в умовах інтенсифікації та індустріалізації галузі ведеться пошук нових ефективних методів створення, розведення і збереження цінних в генетичному відношенні тварин. Сучасний рівень розвитку біотехнології відкрив привабливі можливості розробки оригінальних шляхів отримання племінних особин. Визнаним шляхом прискорення селекційного процесу є метод трансплантації ембріонів (Квасницкий А.В. и др., 1988; Ruane J., 1988; Завертяев Б.П., 1989; Эрнст Л.К., Сергеев Н.И., 1989; Яблонский В.А., 1989; Seidel G., 1991; Бугров А.Д., 1995, 1997; Мартиненко Н.А. та ін., 1995, 1998; Осташко Ф.І., 1995; Шаловило С.Г., 1996; Шеремета В.І., 1997, 1999). Найскладнішою і ключовою ланкою при використанні біотехнологічних методів у свинарстві є отримання необхідної кількості повноцінних ембріонів на різних ста­діях їх розвитку. При традиційних способах відтворення з всього вели­чезного фонду яйцеклітин свиноматок (в яєчниках знаходяться десятки тисяч ооцитів) використовується лише мінімальна частина загального за­пасу, а переважна більшість клітин залишається в яєчниках, підлягає атрезії і у відтворенні участі не бере. Розробка і вирішення проблеми дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів, запліднення in vitro яйцеклі­тин та раннього ембріонального розвитку дозволить не тільки отримувати необхідну кількість зародків свиней, а й в більш повній мірі викорис­товувати потенційний запас гамет самиць, що закладений в яєчниках. Безумовно, що вже на сучасному етапі технологія in vitro отримання за­родків інтенсивно використовується як дешеве й зручне джерело ембрі­онів для одержання клонованих і трансгенних сільськогосподарських тва­рин (Безуглий М.Д., 1995; Wilmut J. et al., 1997; Зубець М.В. та ін., 1997, 1999). Однак, отримання біологічно повноцінних ембріонів свино­маток методом запліднення in vitro дозрілих поза організмом яйцеклітин поки що, на жаль, є винятком, а ніж правилом, тому метод потребує вдосконалення (Yoshida M.et al., 1993; Nagai T. et al.,1994; Abeydeera L.R. et al., 1998, 1999).

       Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у лабораторії генофон­ду порід сільськогосподарських тварин Інституту розведення і генетики тварин УААН як складова на­укової теми: "Розробити методи культивування ооцитів сільськогосподар­ських тварин, умови для заморожування ооцитів корів і створити ооцито-­та ембріобанк великої рогатої худоби" (номер державної реєстрації 0196 UO 16325).

       Мета і завдання досліджень. Метою досліджень була розробка опти­мальних варіантів отримання біологічно повноцінних, придатних до зап­ліднення in vitro яйцеклітин свиноматок. Відповідно до мети визначали­ся наступні завдання:

  1. Дослідити залежність кількості і якості ооцит-кумулюсних ком­плексів, результатів їх культивування in vitro від способу отримання гамет самиць з яєчників свиноматок.

       2. З'ясувати строки мейотичного дозрівання до метафази-2 ооцит­-кумулюсних

комплексів свиноматок та динаміку зміни фаз мейозу при їх культивуванні.

       3. Встановити ефективність використання різних поживних середовищ для
дозрівання поза організмом ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок.

4.  Вивчити ефект використання клітин гранульози у поживному середовищі на етапі дозрівання поза організмом гамет свиноматок.

  1. Оцінити повноцінність дозрівання яйцеклітин свиноматок в різ­них поживних середовищах шляхом їх запліднення in vitro.

Обєкт дослідження: яєчники, ооцит-кумулюсні комплекси і яйцеклітини свиноматок, ембріони свиней, що були отримані  in vitro.

Предмет дослідження: ядерне і цитоплазматичне дозрівання ооцит-кумулюсних компплексів свиноматок у різних культуральних середовищах, розвиток зигот свиней після запліднення in vitro. 

При виконанні роботи використовували біотехнологічні (дозрівання поза організмом ооцит-кумулюсних комплексів, запліднення in vitro яйцеклітин, культивування зигот і зародків), морфологічні (оцінка яєчників, ооцитів, яйцеклітин, сперматозоїдів та ембріонів за морфологічними показниками) і цитогенетичні (аналіз мейотичного дозрівання гамет самиць та дроблення зародків) методи досліджень.

       Наукова новизна одержаних результатів. Проведений порівняльний аналіз використання різних поживних середовищ при дозріванні і заплід­ненні in vitro яйцеклітин свиноматок. Визначені терміни культивування, що необхідні ооцит-кумулюсним комплексам свиноматок для дозрівання по­за організмом до різних стадій мейозу. Встановлені особливості мей­отичного дозрівання гамет свиноматок у культуральному середовищі по­повненому клітинами гранульози. Виявлена залежність кількості і якості ооцитів свиноматок від способу отримання їх з яєчників забитих тварин. Встановлений позитивний вплив використання змішаної сперми від різних кнурів при заплідненні in vitro яйцеклітин свиноматок.

       Практичне значення одержаних результатів. Дослідження виявили можливість дозрівання поза організмом в різних поживних середовищах ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок з наступним їх заплідненням in vitro і отриманням ембріонів. Результати динаміки дозрівання гамет свиноматок дозволяють визначати стан хромосомного апарату клітин в любий проміжок часу культивування. Одержані ре­зультати мають цінність для поглиблення знання механізму і строків дозрівання поза організмом ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок і можуть бути використані в роботі біотехнологічних центрів і лаборато­рій, що займаються питаннями культивування і запліднення in vitro ооц­итів ссавців.

       Особистий внесок здобувача. Експериментальна робота, аналіз літератури, інтерпритація одержаних результатів, їх статистична обробка виконані автором осо­бисто. Вибір напрямку та опрацювання методики досліджень проведені разом з науковим керівником. Із спільних досліджень використано свою частину роботи.

       Апробація результатів дисертації. Одержані в експериментах науко­ві матеріали доповідалися і обговорювалися на щорічних засіданнях лабораторії генофонду порід сільськогосподарських тварин і аспіра­нтських сесіях Інституту розведення і генетики тварин УААН (1995-1998 рр.), на конференціях: "Региональная конференция молодых ученых и спе­циалистов".- Оренбург, 1997; "Интенсификация производства продукции животноводства в Республике Беларусь".-Жодино, 1998; Международной конференции молодых ученых "Творческое развитие научного наследия ака­демика М.Ф.Иванова".- Аскания Нова, 1998; Третьей международной конференции Актуальные проблемы биологии в животноводстве”.- Боровск, 2000.

       Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 9 друкованих пра­цях.

       Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторін­ках машинописного тексту, включає 16 таблиць та 17 рисунків. Дисерта­ція складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики дос­ліджень, результатів досліджень і їх обговорення, висновків і практич­них пропозицій. Список літературних джерел включає 307 найменувань, в тому числі 161 іноземних авторів.


МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ


       Досліди проводили на фолікулярних ооцитах, одержаних з яєчників свиноматок порід велика біла, українська степова біла і ландрас. За­гальна схема досліджень наведена на рис.1. Яєчники в лабораторію при­возили не пізніше        1,5-2,5 годин після забою тварин у термосі з фізіологічним розчином (0,9% NaCl) та антибіотиками (100 од/мл пеніциліну і 100 мкг/мл стрептоміцину) при температурі 32-380С. В лабораторії яєчники двічі промивали свіжоприготовленим фізіологічним розчином. Ооцити отримували з яєчників двома шляхами: пункцією антральних фолі­кулів або надрізаючи лезом видимі антральні фолікули. Вимивали середо­вищем Дюльбекко з 1 од/мл гепарину ("Biochemi") і антибіотиками, ви­ловлювали пастерівською пипеткою та оцінювали за морфологічними озна­ками під контролем мікроскопу МБС-9. Для культивування використовували ооцити з щільним або частково розпушеним кумулюсом, гомогенною та тон­козернистою ооплазмою.

       Процедуру дозрівання проводили в чотирьохлункових планшетах ("Costor") протягом 45 годин у накритих вазеліновим маслом краплях по­живного середовища з 10% попередньо інактивованої (560С, 30 хв.) фе­тальної сироватки корів ("Sera Lab."), 50 мкг/мл гентаміцину ("Reanal") з додатками гормональних [2,5 мкг/мл фолікулостимулюючого гормону ("Schering corporation"), 1,0 мкг/мл естрадіолу ("Serva"), 2,5 МОд/мл лютеінизуючого гормону ("Serva")] та енергетичних [2,0 мМ піру­вату натрію ("Sigma") і 2,92 мМ лактату кальцію ("Sigma")] компонентів об'ємом 200 мкл на 20 клітин при температурі 38,50С та 5% CO2 у повіт­рі. В експериментах використовували 4 типи поживних середовищ: DMEM ("Sigma", кат. N D5648), M-199 ("Sigma", кат. N M2520), DME/Ham-F-12 ("Sigma", кат. N D8900), Ham-F-10 ("Sigma", кат. N N1387).

































       Гранульозу отримували з рідини фолікулів діаметром 2-5 мм. Фолі­кулярну рідину уміщували в центрифужні пробірки з культуральним сере­довищем, двічі центрифугували (3000 об/хв, 10 хв), кількість клітин гранульози визначали шляхом підрахування їх в гематоцитометрі, оцінку життєздатності перед постановкою на культивування проводили за допомо­гою вітального барвника 0,4% трипанового

синього ("Serva").

       Для запліднення in vitro яйцеклітин свиноматок використовували свіжоотриману сперму кнурів породи велика біла. Підготовку сперми до запліднення проводили за схемою, що запропонували Nagai T. et al. (1988).

Капацитацію сперматозоїдів здійснювали гепарином (100 од/мл) за методикою Parrish J.J. et al. (1988). Спільне інкубування яйцеклі­тин і сперматозоїдів проводили в термостаті при температурі 38,50С, 5% СО2 у повітрі, в краплях середовища Fert.-TALP. Після 10-18 годин спільного інкубування яйцеклітини і зиготи відмивали від прилиплої сперми і переносили в краплі середовища СDM для подальшого культиву­вання протягом 72 годин.

               На різних етапах культивування проводили цитогенетичний аналіз ооцитів і ембріонів. Цитогенетичні препарати готували за методом Tarkowski A.K. (1966) або Ushijima M. et al. (1988), забарвлювали 10% розчином Гімза ("Fluka") і досліджували під мікроскопом.

               Вірогідність результатів досліджень обраховували за допомогою використання критеріїв Стюдента та Пірсона “Хі-квадрат” (Плохінський М.О., 1969; Лакін Г.Ф., 1990)



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ


Дослідження деяких морфологічних параметрів яєчників свиноматок,         різних способів отримання з них ооцитів. Сучасні методи біотехнології, такі, як трансплантація ембріонів, їх клонування та кріоконсервація, визначення статі зародків, отримання трансгенних ембріонів, дають змогу значно прискорити процес відтворен­ня і зберегти цінний генетичний матеріал сільськогосподарських тварин, у тому числі й свиней. З'ясування певних закономірностей й розробка надійних методів прижиттєвої оцінки яєчників, фолікулів та ооцитів дозволить підвищити ефективність робіт з одержання ембріонів в умовах in vitro.

       Проведеним аналізом п'яти морфологічних параметрів яєчників сви­номаток (табл.1) та кількісного і якісного складу ооцитів, отриманих з яєчників свиноматок різними методами (табл.2) встановлено, що немає статистично вірогідної різниці (Р>0,05) між лівими і правими яєчниками свиноматок за такими показниками: довжина (32,8±5,3 проти 32,1±5,2 мм), ширина (23,6±4,5 проти 22,8±4,5 мм), товщина (16,6±3,6 проти 15,4±3,8 мм), об'єм (5,9±2,5 проти 6,3±2,8 мл), маса (6,5±2,8 проти 6,5±2,9 г). Також виявлено, що немає статистично вірогідної різниці за загальною кількістю ооцитів та за кількістю морфологічно нормальних клітин придатних для культивування (68,4% і 45,4% від загальної кількості, отриманих з лівих яєчників відповідно пункцією та надрізом ан­тральних фолікулів проти 67,7% і 48,3% - з правих). Однак, незважаючи на те, що метод пункції антральних фолікулів дозволяє отримувати віро­гідно більше (Р<0,01) в процентному відношенні морфологічно якісних, придатних для культивування ооцит-кумулюсних комплексів (67,7-68,4%) порівняно з іншим методом отримання (45,4-48,3%), все ж таки метод

                       

Таблиця 1

Морфологічні параметри яєчників свиноматок


Таблиця 2

Кількісний і якісний склад ооцитів, отриманих з яєчників свиноматок

a:b; c:d P < 0,001

от­римання ооцитів свиноматок шляхом надрізу антральних фолікулів більш перспективний на наш погляд, тому що дозволяє отримувати вірогідно більшу (Р<0,001) загальну кількість ооцитів з яєчника (73,1-76,4 проти 17,7-19,8) та кількість ооцит-кумулюсних комплексів придатних для культивування (33,2-36,9 проти 12,1-13,4).

Використання різних поживних середовищ при культивуванні ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок. В значній мірі життєздатність ооцит-кумулюсних комплексів свино­маток при їх культивуванні in vitro залежить від ефективного підбору культурального середовища. Різноманітні штучні поживні середовища, які вчені мають в своєму розпорядженні й використовують в своїх дослідах, не змодельовані відповідно з in vivo умовами розвитку яйцеклітин, тому в клітинах відбуваються значні зміни в процесі їх дозрівання in vitro. Сучасні методи культивування ооцит-кумулюсних комплексів сільськогос­подарських тварин, в тому числі й свиноматок, передбачають використан­ня дуже широкого спектру поживних середовищ: Menezo, SOF, M-199, RPMI, BWW та інших (Funahashi H., Day B., 1993; Nagai T., Takahashi M., 1996).

       В своїх експериментах з культивування ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок використовували 4-и типи поживних середовищ: DMEM, M-199, Ham-F-10, DME/Ham-F-12. Аналіз результатів досліджень, як свідчать да­ні таблиці 3,


Таблиця 3

Дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок

у різних поживних середовищах


       a:b, e:f P< 0,05; a:c, d:f P<0,001


виявив різний рівень дозрівання до метафази-2 мейозу ооц­ит-кумулюсних комплексів свиноматок у поживних         середовищах М-199, Ham-F-10, DME/Ham-F-12 і DMEM (відповідно 66,1; 60,3; 56,2 і 43,8%). Крім того, при культивуванні гамет свиноматок у середовищах М-199 і Ham-F-10 спостерігали меншу кількість клітин з дегенерацією хромосомного матеріалу порівняно з середовищами DME/Ham-F-12 та DMEM (відповідно 14,3 і 12,1% проти 23,3 і 29,7%).

Динаміка дозрівання поза організмом ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок. Одним з важливих моментів при проведенні експериментів з заплід­нення in vitro яйцеклітин свиноматок є точне знання строків їх дозрі­вання до метафази-2 мейозу. Перезрівання клітин, рівно як і недозрі­вання, значно зменшує їх здатність до запліднення. На тривалість мей­отичного дозрівання може впливати наявність у культуральному середови­щі гормональних і енергетичних компонентів, сироватки та різних біоло­гічно активних речовин і сполучень, їх концентрація та строк контакту з клітинами, що в кінцевому рахунку прискорює або заповільнює процес дозрівання. В звязку з цим виникає необхідність встановлення строків дозрівання гамет свиноматок, динаміки цього процесу у кожному конкретному випадку (експериментальному варіанті) на фоні контролю. В своїх дослідженнях ми вивчали динаміку зміни стадій мейозу ооцит-куму­люсними комплексами свиноматок через кожні 3 години при їх культиву­ванні у середовищі М-199 протягом 51 години (табл.4).

В ооцитах, що були отримані з яєчників свиноматок та оцінені за морфологічними ознаками (0 годин культивування), переважна більшість ядер (83,3%) знаходяться на диплотені мейозу. В міру їх культивування через 30 годин всі клітини поновлювали мейотичне дозрівання, яке, як відомо, у ссавців блокується на стадії диплотени. За результатами на­ших даних можливо визначати термін культивування, що необхідний гаме­там свиноматок для дозрівання в цих умовах до тієї чи іншої стадії мейозу. Так, через 30 годин культивування 68,2% клітин знаходяться на стадіях діакінез і метафаза-1. При подальшому збільшенні терміну куль­тивування гамет свиноматок кількість клітин на стадіях діакінез і ме­тафаза-1 починає зменшуватись за рахунок переходу ядер клітин в нас­тупні стадії мейозу -анафазу і телофазу. Через 42-45 годин культиву­вання більшість клітин (відповідно 58,3 і 62,1%) завершує своє дозрі­вання і знаходяться на метафазі-2 мейозу. Подальше збільшення терміну культивування до 51 години не призводить до збільшення кількості доз­рілих до метафази-2 яйцеклітин, але значно збільшується на заключних етапах дозрівання кількість клітин з порушеннями хромосомного матері­алу (27,3 і 35,3 проти 20,7% відповідно після 48, 51 і 45 годин куль­тивування), мабуть за рахунок перезрівання яйцеклітин.

       Таким чином, нами встановлено, що для проведення дослідів з зап­ліднення in vitro яйцеклітин свиноматок необхідно попереднє культиву­вання ооцит-кумулюсних комплексів протягом 42-45 годин, коли переважна більшість клітин знаходиться на стадіях телофази і метафази-2 мейозу, так як в подальшому спостерігається “старіння” (перезрівання) яйцеклі­тин і їх загибель.



Таблиця 4

Динаміка дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок


       a : b P < 0,05


Спільне культивування ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок і клітин гранульози. В багатьох лабораторіях світу клітини гранульози використовують для подолання блоку дроблення при культивуванні передімплантаційних ембріонів сільськогосподарських тварин. Встановлено, що додавання до культурального середовища гранульозних клітин позитивно впливає на мейотичне дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів корів, однак спільне культивування ооцитів корів з клітинами гранульози часто супроводжу­ється збільшенням кількості гамет з дегенерованими хромосомами. Причи­ною цього явища може бути порушення гормонального балансу, тому що ме­тод культивування не дає можливості враховувати кількість гранульозних клітин, що оточують ооцит, які як і ті, що додають до культурального середовища є продуцентами стероїдних гормонів (Кузьмина Т.И., 1993; Позднякова Т.Э., 1994).

       Дані наших дослідів з вивчення впливу додавання у культуральне середо­вище М-199 клітин гранульози на мейотичне дозрівання ооцит-кумулюсних ком­плексів свиноматок наведені в таблиці 5.

       Нами виявлено незначне заповільнення мейотичного дозрівання клі­тин до метафази-2 після 44-х годинного культивування (39/74, 52,7% і 37/56, 66,1% відповідно в дослідній і контрольній групах). Збільшення терміну культивування до 48-и годин призводить до збільшення кількості дозрілих яйцеклітин (25/37, 67,6%) в дослідній групі і зменшення кількості клітин з хромосомними порушеннями (4/37, 10,8% проти 11/56, 19,6% в контрольній групі).


Таблиця 5

Вплив клітин гранульози на мейотичне дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок


       a:b, c:d- P<0,001


       Таким чином, результати експериментів свідчать, що культивування ооцит-кумулюсних комплексів в середовищі М-199, поповненому клітинами гра­нульози, забезпечує більш оптимальні умови для дозрівання гамет свино­маток.

       В наступних наших дослідах використовували різні концентрації клітин гранульози в культуральному середовищі для вивчення характеру їх впливу на мейотичне дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів свинома­ток. Дані наведені в таблиці 6.

       При культивуванні ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок в сере­довищі М-199 поповненому клітинами гранульози в концентрації 1х106 клітин/мл і 3х106 клітин/мл (групи А і Б) протягом 48 годин стадії ме­тафази-2 мейозу досягали відповідно 25/37, 67,6% і 47/62, 75,8% клі­тин. Кількість клітин з дегенерацією хромосомного матеріалу в цих ек­спериментальних групах становила відповідно 4/37, 10,8% і 7/62, 11,3%.

Збільшення концентрації гранульозних клітин у середови­щі М-199 до 6х106 клітин/мл і 9х106 клітин/мл (групи В і Г) призвело до того, що завершили мейотичне дозрівання відповідно лише 36/69, 52,2% і 27/56, 48,2% клітин, в той час як значно збільшилась кількість клітин (відповідно 19/69, 27,5% і 18/56, 32,1%) з хромосомними порушеннями порівняно з групами А і Б.

Таблиця 6

Використання різних концентрацій клітин гранульози у середовищі М-199 для дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів свиноматок


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@lib.ua-ru.net

© Научная электронная библиотека, 2003-2008.
info@lib.ua-ru.net
Яндекс цитирования