Библиотечный каталог авторефератов Украины

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

ЧОРНИЙ ОЛЕКСАНДР СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК  336.22     

УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНИМ ПРОЦЕСОМ

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник -    кандидат економічних наук, доцент Смерічевський Сергій Францевич,   

                                         Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки

                                        України, професор кафедри маркетингу 

Офіційні опоненти:   

доктор економічних наук, професор Ахламов Анатолій Геннадійович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Одеса), завідувач кафедри економічної та фінансової політики;

кандидат наук з державного управління Машко Галина Вікторівна, Контрольно-ревізійний відділ у м. Краматорську Контрольно-ревізійного Управління у Донецькій області Державної Контрольно-ревізійної Служби України (м. Краматорськ), начальник.

Провідна установа – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя), кафедра фінансів та банківської справи.

Захист дисертації відбудеться 17 травня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 15 квітня 2006  р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                       Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бюджет, бюджетний процес, бюджетна політика безпосередньо пов’язують державні інститути влади з усіма суб’єктами господарської діяльності. Сьогодні бюджет є найдійовішим інструментом держави, завдяки якому вона має можливість впливати на економічні, соціальні та політичні процеси у країні. При цьому з широкого спектру чинників, які визначають об’ємно-структурні і розподільчі сторони бюджету, визначального значення набувають політичні і владні фактори, серед яких важливе місце посідає ступінь участі громадян у бюджетному процесі.

Україна перебуває сьогодні на шляху демократичної транзиції, зміст і напрямок якої визначається рухом суспільства до сталої (консолідованої) демократії – демократії не тільки з розвиненими державними інституціями і процедурами, але й високим рівнем демократичної політичної культури. Формування фіскально-бюджетної політики має своєю основою суспільну згоду щодо стратегічних напрямків і пріоритетів бюджетної політики. Саме ця політика зумовлена суспільним волевиявленням, яке здійснюється у межах інституцій і процедур, передбачених законом. Переважна більшість досліджень з теорії і практики транзитивного менеджменту зосереджується здебільшого на становленні інституцій демократії, але досліджень, які показували б теоретичні засади і практичний шлях до впровадження демократичної бюджетної процедури, вкрай недостатньо.

З поступовим утвердженням демократії в Україні вкорінюється нове розуміння сутності бюджету – його основною функцією стає оптимальне задоволення інтересів громадян, а суспільна думка, вплив парламентських процедур, особливості взаємодії гілок влади виходять на чільне місце поряд з економічними факторами бюджету.

Створення принципово нових засад управління формуванням і функціонуванням бюджету в умовах демократії на основі залучення до бюджетного процесу на рівні регіону широких кіл громадськості, суспільних організацій, бізнес-структур з метою оптимізації структури бюджету, процедури наповнення дохідної частини бюджету і виконання його видаткової частини є важливою державною задачею і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики НДР Донецького державного університету управління в межах наукової теми: “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер держреєстрації 0100U003067). В рамках виконання теми автором розроблено математичну модель надходжень до Державного бюджету по Донецькій області і надходжень до місцевих бюджетів; запропоновано комплексний підхід до зміни системи бюджетних правовідносин за основними напрямками реформування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування концептуальних і методичних засад державного управління бюджетним процесом на рівні регіону в руслі демократичної транзиції українського суспільства.

Реалізація поставленої мети досягається за допомогою послідовного вирішення задач теоретичного і практичного характеру:

формулювання концептуальних засад здійснення бюджетного процесу на регіональному рівні, його природи і суспільної місії;

проведення аналізу та узагальнення основних проблем управління бюджетним процесом за рахунок формування дохідної і видаткової частин державного, місцевих і зведеного бюджетів;

визначення впливу результативності виконання бюджетів усіх рівнів на параметри соціально-економічного розвитку регіону;

розробка методичних основ прогнозування бюджетних чинників на засадах математичного моделювання бюджетної динаміки;

визначення шляхів удосконалення державного управління бюджетним процесом з впровадженням методів соціалізації бюджету і бюджетного процесу на рівні регіону.

Об’єктом дослідження є бюджетний процес на державному і регіональному рівнях і процеси управління ним. Предметом дослідження обрано концептуальні засади, принципові підходи і методи демократизації бюджетного процесу у руслі суспільного вибору.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають фундаментальні положення в сфері державного і місцевого управління соціально-економічним розвитком території, демократичної трансформації бюджетного процесу; принципи і нормативно-законодавчі засади формування і виконання бюджетів усіх рівнів в Україні.

В роботі використовувалися методи багатовимірного системного підходу, контекстуального і ретроспективного аналізу, узагальнення при дослідженні бюджетного процесу як основи формування управлінських стратегій, вітчизняного і зарубіжного досвіду розбудови фіскально-фінансової системи, ролі бюджету і бюджетного процесу у регіональному розвитку.

Для дослідження процесу формування дохідної і видаткової частин бюджету застосовано методи статистичного аналізу, графічний метод, методи групування і порівняння. Прогнозування рівня надходжень до Державного і місцевого бюджетів по Донецькій області виконувалося на основі методів математичного моделювання, регресійного і дискретного аналізу.

Методи системного аналізу і синтезу, комплексний підхід застосовувалися при формуванні і обґрунтуванні принципів і концептуальних засад реформування і демократичної участі у бюджетному процесі.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали Головного управління з питань економічної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Донецькій області, статистичні матеріали органів місцевого самоврядування Донецької області і результати власного дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні необхідності і можливості удосконалення напрямів і методів державного управління бюджетним процесом на регіональному рівні. Він розкривається у наступних нових наукових результатах.

Вперше:

визначено необхідність формування бюджетів усіх рівнів на основі підходу “від соціальних потреб”, встановлених на основі нормативів європейського рівня і визначення часового інтервалу їх досягнення  на базі прогнозованої динаміки показників економічного розвитку держави і окремих територій;

обґрунтовано підходи до визначення співвідношення між плануванням регіонального розвитку і демократичними процедурами при прогнозуванні соціально-економічного розвитку регіону, що базуються на відповідності структури бюджету загальним та регіональним суспільним потребам.

Удосконалено:

систему прогнозного забезпечення бюджетного процесу шляхом застосування математичного моделювання динаміки надходжень до бюджетів різних рівнів;

концептуальні засади реформування бюджетного процесу на основі створення єдиного правового і функціонального поля у сфері бюджетної, податкової, грошово-кредитної політики держави.

Отримали подальший розвиток:

концепція реформування системи бюджетних правовідносин у напрямах усунення монополії державних установ у сфері надання послуг; мінімізації асиметрії інформації; системи мотивації і усунення конфлікту інтересів учасників бюджетного процесу;

теоретико-методичні засади забезпечення демократичних основ процесу вибору пріоритетів соціально-економічного розвитку території, формуванні і виконанні бюджетів усіх рівнів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у практиці роботи органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування усіх рівнів у процесі створення і реалізації програм соціально-економічного розвитку держави і окремих регіонів на основі формування і виконання бюджетів усіх рівнів з відповідною структурою і наповненням.

Практичну цінність має розроблена математична модель прогнозного визначення бюджетної динаміки, яка дозволяє встановити стратегічні цілі і ключові напрями регіонального розвитку на засадах демократичного вибору соціально-економічних орієнтирів.

Концептуальні засади, стратегічні підходи і рекомендації, сформульовані у дисертації, були впроваджені у практичну діяльність Донецької обласної державної  адміністрації при формуванні Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 2005 р. (довідка № 01-11505-12/01 від 03.10.2005 р.) і Управління Державного казначейства у Донецькій області при удосконаленні структури і програмного забезпечення єдиної автоматизованої системи режиму бюджету (довідка від 10.10.2005 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисципліни “Бюджетна політика”.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці концептуальних засад і напрямів удосконалення бюджетного процесу на рівні регіону на основі демократизації вибору пріоритетів регіонального розвитку, формування і виконання бюджету, прозорості бюджетного процесу. Особистий внесок здобувача у сумісні друковані праці показаний у списку опублікованих автором праць за темою дисертації. 

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, обговорювалися і отримали схвалення на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління у 2001-2005 роках, VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні розробки науки і техніки” (м.Бєлгород – Дніпропетровськ, 2004), V Міжнародній науково-практичній конференції “Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2005).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 6 роботах (5 з них – у фахових виданнях), з яких 2 статті у наукових журналах, 3 -  у збірниках наукових праць, 1 робота – у матеріалах конференції. Загальний обсяг публікацій 2,8 друк. арк., з них автору належить 2,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (138 найменувань на 11 сторінках) і містить 24 рисунки і 21 таблицю. Загальний обсяг роботи складає 216 сторінок, у тому числі 7 додатків на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – “Бюджетний процес на регіональному рівні як складова управлінської стратегії демократичної транзитології" на основі вивчення природи і суспільної місії бюджету, ретроспективного аналізу стадій становлення бюджету  дисертантом виділено важливіші складові механізму суспільного вибору як основи його ефективного функціонування у бюджетному процесі.

Сучасна бюджетна проблематика розвиненого суспільства має досліджуватися у контексті демократичних процесів і інституцій, де серед визначально важливих чинників бюджетного процесу повинні розглядатися процеси демократичної перебудови, участь громадян, їхня компетентність з питань бюджету, фіскальної політики, соціальних програм.

Світовий досвід свідчить, що бюджет демократичного суспільства є явищем, яке потребує формування особливих підходів до його розуміння, формування і виконання в аспекті забезпечення демократичної участі, що потребує спеціального багатосекторного і системного підходу до вивчення феномену бюджету в умовах демократичної транзиції, коли регіональні відмінності визначають соціально-економічну і соціокультурну специфіку суспільства. Визначеним детермінантам належить виключно значуще місце серед факторів, які зумовлюють рівень розвитку і динаміку державних фінансів, перебіг бюджетного процесу на різних рівнях і стадіях.

Особливий інтерес становить проблема формування і виконання бюджету у контексті становлення учасницької демократії – з постійним залученням зацікавленої громадськості у обговоренні пріоритетів бюджетної політики як на рівні загальнонаціональному, так і на рівні регіональному і місцевому. Участь громадськості – один з найважливіших чинників як політичного розвитку, так і належного стану фінансової системи, важливими характеристиками яких у сучасному розумінні є прозорість, зв’язок із нагальними інтересами соціальних груп, репрезентація цих інтересів у соціальній і економічній політиці.

У роботі показано, що відображення у бюджеті соціальних інтересів, настроїв досягається завдяки виборній системі, розподілу влади, сталому розвитку представницької демократії. Відображена таким шляхом суспільна думка через певні механізми бюджетної ініціативи надає фінансовому плану якість ефективного державного бюджету. Уже процедура розробки й ухвалення бюджету безпосередньо проявляється у структурі та розмірах видатків і доходів, у структурі бюджету, перерозподільних параметрах.

У цьому контексті стає очевидною необхідність поєднання інституцій і процедур соціалізації суспільства і політичної демократії з налагодженням адекватного функціонування фіскально-фінансових інститутів держави. Нетривалий характер існування незалежної України, неусталеність вітчизняних традицій демократичної участі, її спадкоємності вимагають широкого критичного вивчення зарубіжного досвіду бюджетного управління соціально-економічним розвитком держави і регіонів.

Передумовами осучаснення бюджетних відносин виступають зміцнення засад державності, закріплення у якості основних саме внутрішніх джерел фінансових ресурсів та адекватних джерел їх мобілізації. Значну роль відіграє системно-структурне інституційне удосконалення, яке зумовлює визнання легітимності фіскальної діяльності державної влади з боку народу через участь громадськості у процесах обговорення різних аспектів податкової політики.

На засадах проведеного аналізу показано, що збільшення або зменшення соціальної спрямованості бюджету є політично зумовленим і значною мірою залежить від міри репрезентації тих чи інших інтересів у вищих структурах влади, від можливості для соціальних суб’єктів здійснювати тиск або протистояти йому. Зроблено висновок, що фундамент демократичної концепції бюджету полягає у тому, що бюджетний процес мусить перш за все виходити з максимально повного виявлення нагальних інтересів і мотивацій громадян, їхніх сподівань і надій як форм прояву соціальних потреб. При цьому можна стверджувати, що особливості інституційного середовища вітчизняної демократії не є оптимально врегульованими, що знаходить пряме відображення на функціонуванні бюджету України: політизованість бюджетного процесу навіть більша, а роль політичного чинника для бюджету в Україні завищується порівняно з умовами розвиненої демократії.

Аналіз теоретичних і прикладних аспектів розвитку концепціі “нового регіоналізму” у системі регіонального управління дозволив сформувати загальні методичні підходи до визначення дотримання демократичних принципів у процесі вироблення програм територіального розвитку регіонів країн-членів ЄС і виявити характерну проблематику бюджетного процесу на регіональному рівні:

• при розробці програм регіонального розвитку практично не враховуються програми розвитку окремих громад;
• підприємства і населення сприймаються як цільові групи програм, однак програми не вказують, чи обрані об’єкти розвитку є зацікавленими і здатними розробляти проекти для отримання економічної допомоги;
• регіон сприймається як цілісна одиниця і учасник розвитку без врахування можливих конфліктів інтересів, які можуть виникати на території регіону при формулюванні пріоритетів його розвитку;
• розвиток сприймається як процес, який цілком може бути виміряний за допомогою економічних показників, і практично ігнорується якісний вимір його розвитку.

У другому розділі – “Дослідження процесу формування доходної і видаткової частин бюджету та його вплив на соціально-економічний розвиток Донецького регіону” – на основі дослідження сучасного стану виконання Державного, місцевих та зведеного бюджету за доходами і видатками по Донецькій області зроблено висновок, що принципи, які формують бюджетні відносини в Україні, є спадщиною планової системи. Це зумовлює певні характерні риси бюджетного устрою в країні:

• значна залежність місцевого бюджету нижчого рівня від бюджету вищого рівня;
• траснфертна політика згідно Бюджетного кодексу не враховує зміни соціально-демографічної ситуації місцевих громад;
• закритість системи розрахунків, що створює сприятливі умови для домовленостей у бюджетному процесі;
• відсутність можливості перерозподілу субвенцій в регіональному просторі виходячи з трансформацій соціальної структури населення;
• відсутність перспектив розвитку у вигляді планів через непрогнозованість трансфертної політики держави;
• низький рівень системності у визначенні прогнозних показників доходів, так зване планування від досягнутого.

Мережа державних установ, які фінансуються з державного бюджету, фактично є сукупністю локальних монополістів регіонального рівня, які виробляють послуги у визначеному секторі соціальної сфери, що дозволяє їм збільшувати фінансування, апелюючи до великої соціальної значущості своєї діяльності. Державні органи влади не в змозі розглядати інші засоби надання аналогічних послуг, оскільки зобов’язання по змісту мережі відомчих установ покладені на них Бюджетним кодексом. При цьому виділення бюджетного фінансування відбувається не у розрахунку на результат (державну послугу), а на потреби державної установи, що не дозволяє проводити оцінку ефективності використання ресурсів.

Порівняльний аналіз планових показників доходів і видатків як Державного, так і місцевих бюджетів свідчить про систематичні розбіжності, особливо по місцевих бюджетах (у середньому на 6,8 %), що, крім вище викладених причин, зумовлюється і недосконалістю прогнозного забезпечення бюджетного процесу.

У розділі показано, що державні завдання щодо розвитку місцевого самоврядування, входження у європейський економічний простір, підвищення рівня життя населення до європейських стандартів не можуть бути вирішені у межах існуючого управлінського принципу формування бюджетів “від досягнутого” за темпами фактичного економічного зростання.

Зміна підходу до бюджету і бюджетного процесу з позицій “від соціальних потреб” зумовлює спрямованість державного бюджету і місцевих бюджетів на прискорений інноваційний розвиток з відповідними структурними бюджетними пропорціями, що потребує детальних прогнозних розрахунків, розвитку наукових засад прогнозного забезпечення, створення реальних передумов активізації економічної діяльності, законодавчого закріплення переліку мінімальних соціальних норм і нормативів, залучення широких кіл громадськості до участі у складанні і обговоренні проекту бюджету.

Розроблено порядок та основні етапи формування державного і місцевого бюджетів у межах запропонованого підходу (рис. 1).

У розділі обґрунтовано необхідність посилення ролі бюджетної резолюції верховної Ради України як стратегічного документу, який визначає взаємини між представницькою владою і урядом і виступає фінансовим передпосиланням ефективної соціально-економічної стратегії.

У довгостроковій перспективі стратегічним документом, який закріплює на визначений період оптимізовану модель бюджетної політики, здатної забезпечити динамічний розвиток економіки держави, має виступати Бюджетне послання Президента України як вихідний орієнтир для розробки бюджетних проектів урядом.

Рис. 1. Принципова схема формування державного бюджету і місцевих бюджетів у межах підходу “від соціальних потреб”

У попередню підготовку формування основних орієнтирів загальної економічної політики і бюджетного процесу мають бути включені усі ланки державної і місцевої влади, наукові організації, фінансово-банківські установи, бізнес-структури, широкий громадський загал, що забезпечить ефективне державне регулювання економіки і створення умов для стійкого економічного зростання на основі фінансової підтримки виробництва і мотивації розвитку виробничої діяльності.

На основі аналітико-прогнозних розробок напрями довгострокової бюджетної політики, визначені Бюджетним посланням Президента України мають окреслювати тактику вирішення стратегічних задач економічного розвитку країни, щорічної реалізації пріоритетів розвитку, виходячи з етапів довгострокової стратегічної програми.

Визначені генеральні напрями реформування бюджетних правовідносин в Україні, спрямовані на забезпечення окреслених завдань:

• усунення монополії державних установ у сфері надання послуг;
• створення системи мотивацій учасників бюджетного процесу до дій насамперед в інтересах населення території (регіону);
• усунення чинників конфлікту інтересів шляхом перерозподілу функцій, повноважень і обов’язків;
• мінімізація асиметрії інформації в органах державного управління і місцевого самоврядування.

У третьому розділі – “Шляхи удосконалення бюджетного процесу з використанням методів економіко-математичного моделювання” – обґрунтовано і сформульовано принципи реформування бюджетного процесу в Україні:

• принцип домінування перспективних цілей досягнення мінімальних соціальних стандартів якості життя населення, розроблених відповідно до європейського рівня;
• принцип відповідності перспективних цілей і програм економічного розвитку довготерміновим соціальним орієнтирам держави;
• принцип структурної відповідності бюджету цілям інноваційного розвитку економіки як основи забезпечення реалізації довгострокових перспективних соціальних цілей;
• принцип спадкоємності бюджетів у межах єдиного Бюджетного послання Президента України як репрезентанта соціальних орієнтирів на перспективу і цілеутворюючого програмного документу стратегічного економічного розвитку держави;
• принцип централізації управління загальнодержавними фінансовими потоками і децентралізації управління власністю і коштами місцевих органів самоврядування;
• принцип єдиного і стабільного правового поля формування і реалізації бюджетної, податкової і грошово-кредитної політики держави;
• принцип контролю дотримання бюджетної дисципліни і закладених процедур усіма учасниками і на усіх етапах формування і виконання бюджету;
• принцип прозорості усіх етапів створення і виконання бюджету.

Визначені принципи реформування бюджетного процесу в Україні не вступають у протиріччя з основоположними принципами бюджетної, податкової, кредитно-грошової політики, а встановлюють єдиний принциповий підхід до їхнього формування і реалізації на засадах створення єдиного правового і функціонального поля. Схема реалізації визначених принципів представлена на рис. 2.

Прогнозування бюджетної динаміки як елементу системи підвищення ефективності регіонального управління виконувалося на прикладі Донецької області на основі побудованих математичних моделей:

У розділі визначені альтернативні варіанти перспективного розвитку Донецької області з урахуванням рівня фінансового, ресурсного, науково-технічного забезпечення. Показано, що важливу роль в оптимізації управління бюджетними коштами на шляху демократизації суспільного вибору альтернативних варіантів територіального розвитку і бюджетного процесу має відігравати відкритість і прозорість прийняття фінансових рішень на основі порівняння запропонованих до розгляду програм, проектів, планів витрат, їх обґрунтованості, придатності до оцінювання за економічними і соціальними критеріями.

Обґрунтовано необхідність підвищення рівня поінформованості населення про перебіг бюджетного процесу на ключових його стадіях у напрямках:

• висвітлення основних міжрегіональних диспропорцій соціально-економічного розвитку у перерозподільчих процесах фінансової сфери, що є підґрунтям регіональної державної політики;
• відповідність структури місцевого бюджету цілям стратегічного  соціально-економічного розвитку території;
• виконання офіційних трансфертів і коштів цільового призначення залежно від затверджених;
• обґрунтованість податкових ставок, податкових знижок, заявок на звільнення від оподаткування чи відстрочки по сплаті податків та інших рішень у сфері наповнення бюджету і прогнозовані результати таких рішень;
• відкритість аналітики стану виконання бюджету протягом бюджетного року і по його закінченні;
• відповідність фінансового забезпечення поточним і стратегічним цілям соціально-економічного розвитку території;
• формування і фінансове забезпечення державних і місцевих програм розвитку території з розподілом по бюджетах різних рівнів;
• основні поточні параметри стану соціальних і економічних процесів в регіоні у прив’язці до стратегічних орієнтирів формування і виконання бюджету.

Рис. 2. Схема реалізації принципів удосконалення бюджетного процесу в Україні

Основними формами  інформаційно-комунікативної діяльності органів державного управління і місцевого самоврядування стосовно залучення широких кіл громадськості до обговорення проблем бюджетного процесу визначено:

1. інформаційні дні у засобах масової інформації і громадських приймальнях;
2. організація “гарячої лінії” з громадськими приймальнями, посадовими особами органів державного управління і місцевого самоврядування, засобами масової інформації;
3. “поштові скриньки” органів державної влади і місцевого самоврядування;
4. громадські слухання, громадські обговорення, віртуальні конференції;
5. громадський референдум.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення наукової задачі, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні необхідності реформування бюджетного процесу у руслі суспільного вибору, визначенні напрямів і методів демократизації процесу формування і виконання бюджету на рівні регіону.

1. Встановлено, що врахування демократичних принципів при формуванні механізмів фінансових рішень справляє значний вплив на стабільність державних фінансів і економіки загалом. Обґрунтовано, що сучасний підхід до природи бюджету ґрунтується на його репрезентативності в умовах демократії, участі громадян у бюджетному процесі через різні форми погодження у демократичних інститутах. Економічна раціональність бюджетної політики досягається на основі оптимізації формування і виконання бюджету за критерієм максимізації суспільної корисності через відповідність бюджетних рішень панівним суспільним настроям і очікуванням.
2. За результатами ретроспективного аналізу світового досвіду розбудови демократичної участі у бюджетному процесі на регіональному рівні узагальнено методичні підходи до визначення співвідношення між плануванням регіонального розвитку і демократичними процедурами та виявлено загальну проблематику програмування соціально-економічного розвитку регіону як основи невідповідності структури і виконання бюджету загальним суспільним потребам.
3. Доведено необхідність зміни концептуального підходу до формування бюджету соціально-економічного розвитку регіону “від досягнутого” за темпами економічного зростання на підхід “від соціальних потреб”, встановлених  на основі нормативів європейського рівня, з виділенням окремих етапів формування державного і місцевих бюджетів: законодавчого закріплення переліку мінімальних соціальних потреб; визначення довгострокових цілей і організаційної структури реалізації державної і регіональної соціальної політики; наукового забезпечення прогнозування і прогнозних схем соціально-економічного розвитку держави і регіонів; методичного забезпечення залучення громадськості до бюджетного процесу.
4. Обґрунтовано, що основою довгострокової бюджетної стратегії, забезпечення фінансового наповнення стратегічних програм соціально-економічного розвитку регіонів має бути щорічне Бюджетне послання Президента України з наступною спадкоємністю бюджетного планування, ієрархії бюджетних планів-програм різного рівня деталізації. При цьому зростає роль бюджетної резолюції як інструменту реалізації повноважень парламенту і його впливу на уряд, починаючи з ранніх стадій перебігу бюджетного процесу. Визначено основні напрямки комплексного реформування системи бюджетних правовідносин у межах запропонованого підходу.
5. За результатами аналізу бюджетного механізму виділено вузлові проблеми бюджетного процесу в Україні: недосконалість законодавства у сфері фінансів; невиправданий рівень автономії і неузгодженість дій державних установ у сфері фінансів; низький рівень бюджетної дисципліни учасників бюджетного процесу; непрозорість етапів формування і виконання бюджету. Сформульовано концептуальні принципи реформування бюджетного процесу в Україні і розроблено принципову схему їх реалізації.
6. На основі побудови математичних моделей динаміки надходжень до Державного бюджету по Донецькій області і до місцевих бюджетів виконано прогнозні розрахунки і обґрунтовано заходи щодо зміцнення дохідної бази місцевого самоврядування: коригування ставки ПДВ у бік зменшення; пільги для малого бізнесу при визначенні розміру податку на прибуток; формування позабюджетних фондів за рахунок надходжень до бюджету; розробка національної програми забезпечення соціального рівня населення за участю місцевих органів влади.
7. Визначено альтернативні прогнозні варіанти перспективного розвитку Донецької області з урахуванням рівня її фінансового, ресурсного, науково-технічного забезпечення: сценарій інерційного розвитку господарства регіону і сценарій пріоритетного розвитку регіоноформуючих галузей, який передбачає першочергову підтримку потужного виробничого сектору економіки, що домінуватиме у системі економічного потенціалу області. Демократичний вибір варіанту перспективного розвитку регіону визначатиме на довгострокову перспективу бюджетні пріоритети, структуру, плановий рівень дохідної і видаткової частин бюджету регіону.
8. На підставі рівня відкритості регіональних бюджетів в Україні визначені основні напрями і форми інформаційно-комунікативної діяльності органів державного і регіонального управління і місцевого самоврядування щодо залучення до бюджетного поцесу підприємців, представників асоціацій бізнесу, неурядових неприбуткових організацій жіноцтва, молоді, ветеранів, інвалідів, інших верств населення і окремих громадян з метою розвитку інституційних умов суспільного вибору у сфері бюджетної політики.