|
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Підгірний Володимир Васильович
УДК 332.025.12:338.246.025.2:621
ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Донецьк – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Іванова Тетяна Леонідівна,
Донецький державний університет управління
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри економіки
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Максимов Віталій Володимирович, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), завідувач кафедри економіки підприємства;
кандидат економічних наук, доцент Лєтніков Микола Степанович, Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка), доцент кафедри менеджменту організацій і права.
Провідна установа - Харківський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України (м. Харків), кафедра економічної теорії та фінансів.
Захист дисертації відбудеться 16 лютого 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою:
83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.
Автореферат розісланий 15 січня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Успіх економічних і політичних реформ у будь-якій країні залежить від характеру та оперативного вдосконалення державного регулювання економіки. Інтенсивність реформ залежить від ефективності системи державного регулювання економіки, бо саме вона визначає результативність діяльності суб’єктів господарювання (держава, регіони, підприємства). Це зумовлює актуальність теми дослідження і необхідність урахування наступного. В Україні відбулася зміна адміністративно-командної системи державного регулювання економіки, де панувала тверда централізація, при якій держава самостійно керувала суспільними ресурсами, на нову, котра припускає повну самостійність суб’єктів господарювання у відношенні дій з ресурсами. Нова система державного регулювання економіки формує соціально-економічний консенсус, що базується на гармонізації інтересів держави, регіонів і підприємств. Однак у науковій літературі останніх років не зроблено будь-яких серйозних спроб осмислити процес державного регулювання економіки в контексті діяльності промислових підприємств. В той же час саме на мікрорівні відбувається трансформація суспільно-корисних ресурсів, безпосередньо створюється прибуток і формується основа макроекономічних показників.
Необхідно відзначити, що умови ринкової економіки підвищують відповідальність держави перед підприємствами, поставленими перед необхідністю постійного подолання внутрішньої і зовнішньої нестабільності. Це припускає вживання коригувальних заходів з боку держави не тільки у відношенні зовнішніх умов функціонування (створення пільгових умов у сфері оподатковування, інвестування і т.д.), але й у відношенні внутрішнього стану організації управління підприємством (розробка методичних рекомендацій щодо організації управління підприємством).
Важливу роль у розробці теоретичних аспектів з проблем розвитку та державного регулювання ринкових відносин відіграють праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: Авер’янова В.Б., Атаманчука Г.В., Губерної Г.К., Курашвілі Б.П., Лисенка Ю.Г., Мосова С.П., Нижник Н.Р., Райта Г., Цвєткова В.В., Чумаченка М.Г.
Прибутковість і конкурентноздатність машинобудівних підприємств, матеріальний добробут персоналу і акціонерів багато у чому залежить від того, які методи керівництва будуть прийняті як практичний інструмент управління. Результати проведення реформ однозначно вказують на те, що існує об’єктивна необхідність формування методики державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств, реалізація якої сприяла б успішному подоланню труднощів трансформаційного періоду.
У теперішній час наукову працю у даному напрямку ведуть Донецький державний університет управління, Інститут економіки промисловості НАН України, Білоруський державний економічний університет, Інститут економіки Російської Академії Наук і ряд інших.
У вітчизняній економічній літературі до останнього часу простежується однобоке трактування поняття регулювання, яке обмежується проведенням макроекономічних перетворень, що не завжди призводить до бажаного результату, а частіше усього породжує рутину нових проблем. Потребує наукового обґрунтування утворення системи державного регулювання промислових підприємств, яка б дійсно відповідала процесам становлення ринкових відносин в Україні.
Необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій з рішення зазначених питань обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у Донецькій державній академії управління (з 15.03.2004 р. Донецький державний університет управління) відповідно до плану НДР „Розвиток мікроекономічної стратегії виробництва” (державний реєстраційний номер 0100U003072). У рамках наведеної теми автором розроблено основні положення методичних рекомендацій щодо державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств в умовах ринкових відносин.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення результативності державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств на засадах критерію забезпечення динамічної рівноваги між розвитком промислового комплексу і становленням державної економіки в Україні.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження необхідно було вирішити наступні задачі:
дослідити науково-теоретичні основи державного регулювання економіки і функціонально структурувати його інформаційне забезпечення та організацію;
проаналізувати економічну сутність і проблему визначення ефективності державного регулювання економіки;
визначити методи і особливості рішення проблеми ефективності державного регулювання економіки;
визначити умови і напрямки вдосконалення методів державного регулювання у системі управління машинобудівних підприємств;
провести аналіз діючої системи управління: аналіз ефективності управління виробництвом, дослідження організаційної структури управління, аналіз інформаційного забезпечення діяльності керівників;
розробити рекомендації щодо обґрунтування складу і структури інформаційного забезпечення діяльності керівників;
запропонувати рекомендації по проведенню реструктуризації управління підприємством;
обґрунтувати розвиток управління виробництвом з позиції державного регулювання.
Об’єктом дослідження є державне регулювання у системі управління промислових підприємств (на прикладі машинобудування).
Предметом дисертаційного дослідження є взаємовідносини між державою і промисловим комплексом як об’єктом державного регулювання.
Методи дослідження. Науково-теоретичною і методологічною базою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення об’єктивних процесів виникнення і розвитку державного регулювання української економіки, його принципів, функцій, методів і використання їх у практиці державного регулювання діяльності промислових підприємств. Реалізація поставлених задач дисертації здійснюється за допомогою методів аналізу і синтезу, взаємозв'язку конкретного та абстрактного, індукції і дедукції, порівняльних характеристик та економіко-математичних методів.
При проведенні дослідження були використані наступні методи: метод структурно-логічного аналізу - для побудови логіки і структури дисертаційної роботи; методи статистичного, техніко-економічного аналізу - для класифікації систем управління, комплексний метод - для оцінки діяльності підприємств, метод математичного моделювання - для аналізу економічних показників роботи підприємств, анкетне опитування - для аналізу систем управління підприємством і виробництвом.
Вихідною теоретичною основою дослідження стало вивчення і творча обробка наукової літератури з питань регулювання державної економіки.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження послужили законодавчі і нормативно-правові акти з питань діяльності промислових підприємств в Україні, Укази Президента України, постанови Уряду України, акти Верховної Ради України і рішення місцевих органів влади. У роботі використані дані, опубліковані в науковій літературі, дані статистичних звітів державних органів і підприємств, а також монографічні видання і статті закордонних і вітчизняних економістів.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні необхідності і можливості організації державного регулювання діяльності промислових підприємств в умовах ринкового ведення господарства на основі методичного керівництва індикативного характеру з боку держави.
Наукова новизна результатів дослідження розкривається у наступних положеннях:
уперше:
розроблено методичні рекомендації щодо державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств в умовах ринкових відносин, які містять у собі механізми інформаційного забезпечення діяльності керівників, стратегічного поводження підприємства, проведення реструктуризації управління підприємством, підвищення ефективності управлінської праці, управління виробництвом;
удосконалено:
систему державного регулювання економіки, що забезпечує задоволення суспільних потреб на основі гармонізації інтересів держави та суб’єктів господарювання;
зміст конкурентної ідеології державного регулювання економіки в напрямку більш раціонального використання ресурсів суб’єктами господарювання шляхом застосування ресурсного підходу при формуванні їх ринкового поводження;
систему управління промисловим підприємством, що сприяє підвищенню конкурентноздатності, збільшенню прибутку, підвищенню життєвого рівня працівників в умовах становлення ринкових відносин на основі інформаційного підходу до рішення проблеми ефективності державного регулювання економіки; одержало подальший розвиток:
методи управління промисловим підприємством, реалізація котрих дозволяє об’єднати інтереси підприємств (збільшення прибутку, зріст конкурентоспроможності, підвищення життєвого рівня працівників підприємства) та держави (підтримка вітчизняного виробника, наповненість державного бюджету, підвищення життєвого рівня населення) для найбільш повного задоволення суспільних потреб.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження складається з розроблених методичних підходів й обґрунтованих теоретичних положеннях, викладених в дисертації, та доведених до рівня практичних рекомендацій. Вони являють собою методичну базу щодо удосконалення державного регулювання економіки і можуть бути використані при формуванні промислової політики, розробці та удосконаленні законодавчих актів України.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що ряд розроблених автором пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення системи управління впроваджено у практику роботи підприємств Донецького регіону: УР ВАТ „Дружківський завод газової апаратури” (довідка №8-7/50 від 13.11.2002 р.), ТОВ „Коксобладнання” м. Донецьк (довідка №272/01 від 6.08.2003 р.). Висновки і конкретні пропозиції дисертації були використані при розробці концептуальних основ розвитку Донецької області до 2010 року, Програми науково-технічного розвитку регіону до 2020 року і Програми інформатизації Донецької області (довідка №10-10-1595 від 5.04.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки і рекомендації отримані у результаті досліджень, проведених самостійно автором. Конкретний особистий внесок автора у спільних наукових працях показаний у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, що викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на таких науково-практичних конференціях: на 2-й Міжнародній конференції студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (м. Донецьк, 2001 р.), 2-й Міжнародній 3-й Всеукраїнській наукової конференції студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2002 р.), Міжнародній науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Міжнародній наукової конференції „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення” (м. Тернопіль 2003 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2003 г), Всеукраїнській наукової конференції студентів, магістрів і аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.), ІV Міжнародній наукової конференції студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг у ХХІ столітті” (м. Донецьк, 2003 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Крок у майбутнє” (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), 3 наукових семінарах кафедри економіки Донецького державного університету управління (2001-2003 рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукова праця, середь яких – 11 статей у збірниках наукових праць та 10 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 7,02 д.а., з яких особисто автору належить 5,03 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 172 сторінках друкованого тексту, у тому числі 37 таблиць і 20 рисунків, які наведені на 60 сторінках. Список використаних літературних джерел із 139 найменувань приведений на 10 сторінках, 10 додатків – на 21 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Актуальні питання підвищення ефективності державного регулювання у системі управління машинобудівних підприємств.
На основі аналізу теоретичних положень, висвітлених у наукової літературі, визначені загальні закономірності структурної побудови системи державного регулювання економіки: тривимірність (принципи, функції, методи), інтегрованість (інформаційний взаємозв’язок складових елементів), урегульованість (наявність прямого і зворотного зв’язку з внутрішнім і зовнішнім інформаційним середовищем). Інформаційний підхід виділений як інтегрований підхід, що дозволив розробити модель державного регулювання економіки на основі авторської інтерпретації інформаційних процесів (аналіз, синтез, керуючий вплив) (рис.1).
Результати структурного аналізу зазначеної моделі дали підставу для висновку про те, що на ефективність державного регулювання економіки вирішальний вплив чинять дві групи факторів: внутрішні - принципи, функції діяльності органів державної влади, розвиток організації державного регулювання економіки, конкурентна ідеологія, і зовнішні - методи.
Перша група факторів являє собою комплексний інструментарій для формування внутрішнього середовища організації державного регулювання економіки. За допомогою принципів формується уявлення керівників про сутність державного регулювання економіки та його цілі. Це задає (програмує) стратегічну спрямованість діяльності адміністративно-державних структур - найбільш повне задоволення суспільних потреб, що може бути реалізовано за допомогою комплексування суспільних ресурсів. Найбільш ефективним інструментом формування внутрішніх передумов (спонукань) до раціонального використання ресурсів є конкурентна ідеологія. Досягнення будь-якої мети пов’язано з визначеною комбінацією так чи інакше скомпонованих ресурсів. У зв’язку з цим реалізація дій керівників у даному напрямку неминуче викликає розвиток організації державного регулювання економіки. Таким чином, стає очевидним взаємозв’язок вищезгаданих внутрішніх факторів, що в остаточному підсумку і визначає внутрішню ефективність організації державного регулювання економіки.
Зовнішня ефективність завжди пов’язана з внутрішньої і базується на визначених методах (інформаційний, економічний, управлінський, організаційний, виробничий), в основі яких покладені механізми інформаційного забезпечення діяльності керівників, стратегічного поводження суб’єктів господарювання, реорганізації управління суб’єктами господарювання, підвищення ефективності управлінської праці, управління промисловим виробництвом суб’єктів господарювання. Сукупність зазначених методів утворює стратегію діяльності
органів державної влади. На її основі керівники суб’єктів господарювання виробляють власні методи керівництва і реалізують їх на практиці.
Розділ 2. Аналіз діючої системи управління.
Аналіз ефективності функціонування системи управління машинобудівним підприємством в умовах періоду становлення ринкових відносин показує, що ця проблема стає сьогодні ключовою як для самих підприємств, так і для української економіки. Від її рішення залежать як найближчі, так і віддалені перспективи соціально-економічного розвитку країни у цілому і кожним підприємством окремо. З такої позиції була дана комплексна оцінка діяльності групи машинобудівних підприємств Донецького регіону. Її результати дозволяють зробити ряд важливих висновків.
Проведене дослідження ефективності виробництва показало наступне. Незважаючи на стабільний приріст рентабельності підприємства (у середньому 20÷30% щорічно), рентабельність власного капіталу складає усього 5÷8%, що виявляє недолік власних фінансових засобів. Таке положення пов’язане з незадовільною діяльністю і слабкою взаємодією маркетингової та виробничо-диспетчерської служб.
Як показало дослідження рівня ефективності управлінської праці, зміст посадових інструкцій і методика проведення атестації лінійних керівників не відповідає вимогам сучасного управління. Застаріла нормативна база, яка була використана при розробці посадових інструкцій, не дозволяє у достатній мірі регламентувати діяльність лінійного керівництва підприємства. Практика проведення атестації перетворилась у простий формалізм. Це в остаточному підсумку негативно впливає на представлення керівників про відповідальність і знижує ефективність їх праці.
При проведенні дослідження організаційної структури управління було виявлено, що розподіл посад вищого керівництва виходить не з принципу відповідності функціональній сфері діяльності підприємства, а під конкретні особистості. Це порушує міжфункціональну координацію, приводить до дублювання функцій серед вищого керівництва. Було встановлено основні причини недоліків, обумовлених управлінням: оплата і стимулювання праці; інформаційне забезпечення процесу планування даними про ринки, конкурентів, можливості розвитку ринків збуту; матеріально-технічне постачання; трудова дисципліна; внутрішня організація і недостатні ділові якості окремих керівників; невміння керівництва підприємства працювати у нестабільному ринковому середовищі. Це вказує на те, що існуюча організаційна структура не адаптована до умов ринкової економіки.
У дисертаційній роботі було проведене дослідження стратегічного поводження підприємства. Структура даного дослідження являє собою механізм формування стратегій на всіх рівнях прийняття рішень (загальному, діловому, функціональному), реалізація якого проходила у три етапи. На етапі проведення аналізу стратегічного оточення підприємства (SWOT-аналіз) була визначена корпоративна (загальна) стратегія - стратегія вертикальної інтеграції, що спрямована на зріст за рахунок придбання чи встановлення контролю над постачальниками сировини і комплектуючих виробів чи одержання під контроль підприємства системи розподілу і збуту.
Проведення аналізу асортименту продукції підприємства за допомогою матриці McKіnsey дало можливість визначити її чітку градацію і відібрати ті товари, що найбільш перспективні, і на яких необхідно сконцентрувати основну увагу керівництва.
Проведення аналізу галузі, у якій діє підприємство, з використанням моделі М. Портера „П’ять сил конкуренції” дозволяє визначити конкурентну позицію підприємства і вибрати конкурентну (ділову) стратегію, що забезпечує досягнення визначеної конкурентної позиції. Аналіз галузі показує, що фінансові витрати при просуванні продукції на ринку досить великі і мають тенденцію до подальшого росту. Тому найбільш кращої для підприємства представляється типова стратегія мінімізації витрат, яка запропонована М. Портером. Відповідно до цього робиться вибір функціональної стратегії, що за своїм характером відповідає конкурентній, але реалізується на більш низькому рівні управління.
Результати проведення дослідження дозволили зробити висновок про те, що керівництво розглянутих підприємств припускає в своєї діяльності достатньо серйозні помилки при формуванні корпоративної, конкурентної, функціональної стратегій, а частіше усього просто ігнорує їх. Це пов’язано перш за все з відсутністю в їх діяльності управлінської інформації необхідної кількості та якості.
Для рішення проблем, пов’язаних зі збором і переробкою необхідної для організації управління інформації, був проведений аналіз інформаційного забезпечення діяльності вищого керівництва підприємства. Результати кількісного та якісного аналізу показали, що обсяг одержуваної першим керівником інформації досить великий. Інформація, в основному, носить виробничий характер. Представлені економічні дані лише поверхово відбивають кінцевий результат діяльності підприємства. Тобто першим керівником фактично здійснюється управління виробництвом. Відсутність більш докладної інформації про економічні результати діяльності підприємства не дають можливості провести детальний аналіз роботи підприємства з погляду ефективності.
Отримані у результаті проведення комплексного аналізу дані послужили підставою для вироблення методичних рекомендацій щодо державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств.
Розділ 3. Науково-методичні рекомендації з державного регулювання у системі управління машинобудівних підприємств.
Основним інструментом підвищення ефективності державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств виступає стратегія діяльності органів державної влади, яка базується на методичному керівництві індикативного (рекомендаційного) характеру. Методичні рекомендації містять у собі комплекс організаційних заходів, на базі яких керівники підприємств розробляють власну методику керівництва. Їх суть полягає у наступному.
У дисертації запропоновано механізм інформаційного забезпечення діяльності керівників, що містить у собі наступні заходи: удосконалення системи інформаційної діяльності керівників, формування бази даних, удосконалення системи інформаційної підтримки управлінських рішень. Удосконалення системи інформаційної діяльності дозволяє упорядкувати роботу керівника з інформацією. Відповідно до цього формується база даних, що включає в себе ключову інформацію (управлінський облік) для повсякденного контролю над діяльністю підприємства. Управлінський облік представлено як інтегрований механізм обліку витрат і доходів по напрямкам виробничо-господарської діяльності підприємства (відбиває економічну цінність кожного напрямку), місцям їх виникнення (відбиває рівень рентабельності структурних підрозділів), окремих видах продукції (показує її рентабельність), а також облік прибутку і результатів виробничо-господарської діяльності підприємства (дозволяє виявити його рентабельність).
Інформація управлінського обліку, яка представлена у такому вигляді, дозволяє накопичувати та оперативно використовувати інформацію, необхідну для результативного управління підприємством. Вона складає основу розподільної бази даних розробленої системи інформаційної підтримки управлінських рішень підприємства (рис.2). Її відмінність від існуючих полягає у тому, що вона не вимагає значних матеріальних засобів, складного програмного забезпечення, проста у монтажі та експлуатації. З цієї причини вона цілком доступна для вітчизняних підприємств.
Розроблений механізм реалізації стратегії лідерства у витратах в умовах становлення ринкових відносин містить у собі удосконалення економічної діяльності керівників, розробку планів і доведення планів до виконавців, контроль над виконанням планових показників. Основна відмінність запропонованого механізму від існуючих полягає у тому, що проведені в його рамках заходи щодо обліку виробничих витрат побудовані на регулярній звітності, у якій беруть безпосередню участь керівники структурних підрозділів. Це забезпечує їх постійне навчання, що дозволяє сформувати у керівників структурних підрозділів економічний склад мислення, властивий дійсним виконавчим директорам. Запропонований документований порядок планування і контролю над витратами при безпосередньої участі
керівників структурних підрозділів забезпечує їх мінімізацію, що дозволяє найбільш повно використовувати внутрішній потенціал підприємства.
Проблему встановлення взаємозв’язку і визначення співпідпорядкованості між стратегією і основними відповідальними виконавцями розробленої системи планів у дисертації пропонується вирішити на основі підходу, що містить у собі наступні заходи: удосконалення системи управлінської діяльності; організація взаємодії вищої ланки управління; побудова організаційної структури управління. Для здійснення ефективної діяльності у рамках організаційної структури управління необхідна система управлінської діяльності. Після визначення принципів, функцій і методів управлінської діяльності організується вища ланка управління підприємством. Функціональні зв’язки вищої ланки управління будуються по головному структурному принципу кібернетичної системи (тривимірність), функціонування якої засновано на послідовній реалізації етапів аналізу (зв’язок із зовнішнім середовищем), синтезу (організація управління підприємством) і керуючого впливу (практична реалізація планів керівництва). Розроблена схема взаємодії дозволяє забезпечити продуктивне використання інформації про внутрішнє і зовнішнє середовище і необхідний рівень контролю над фінансово-економічним станом структурних підрозділів, що є самостійними виробництвами. Це дає можливість розподілити функціональні обов’язки вищого керівництва підприємства таким чином, що структура організації стає здатної розвиватися від самого верха управлінської ієрархії до самих нижчих її ланок. Це дозволяє своєчасно забезпечити ефективність каналів комунікацій з метою адекватної реакції на зовнішні зміни за допомогою пропонованої організаційної структури управління (рис.3). Послідовний розвиток цієї організаційної структури дозволяє здійснити поступовий перехід промисловості на корпоративне управління, що з’являється найбільш перспективним напрямком вирішення її фінансових проблем в умовах ринкової економіки.
Механізм підвищення ефективності управлінської праці містить у собі удосконалення системи організаційної діяльності керівників, змісту посадових інструкцій, методики атестації лінійних керівників. При розробці пропозицій по оформленню і змісту посадових інструкцій використовувалася сучасна нормативна база. Введення на підприємстві навчальної системи обліку витрат жадає від лінійних керівників більшої відповідальності за економічні результати діяльності структурних підрозділів і розширення відповідних повноважень. У зв’язку з цим у розділи посадових інструкцій були внесені необхідні зміни і доповнення, що дозволило позначити ефективність управлінської праці на теоретичному рівні. Для її підтримки на практичному рівні була розроблена методика кількісної оцінки особистої праці і особистого внеску керівників середньої ланки управління. Відповідно до зазначеної
методики величина розрахункового окладу визначається за формулою: Ор=ОmaxЧКд.факт./Кд.норм.,
де Ор - розрахунковий посадовий оклад для лінійного керівника;
Оmax - максимальний посадовий оклад за схемою;
Кд.факт. - фактичний коефіцієнт пайової участі лінійного керівника;
Кд.норм. - нормативний коефіцієнт пайової участі визначеної посади.
Установлення прямих зв’язків між трудовим внеском лінійного керівника і розміром його заробітної плати забезпечує їх пряму зацікавленість у чіткому виконанні службових функцій, прояві ініціативи у розробці і здійсненні заходів для удосконалення методів управління, досягнення високих економічних показників ефективності виробництва. Запропоновані принципи формування змісту посадових інструкцій та методики проведення атестації лінійних керівників дозволяють гармонічно об’єднувати її інтелектуальні можливості із виробничими можливостями підприємства.
Механізм управління виробництвом у рамках державного підходу містить у собі проведення наступних заходів: удосконалення системи виробничої діяльності керівників, системи управління виробництвом. Розробка системи виробничої діяльності керівників дозволяє задати основний її напрямок-задоволення потреб замовника. Для цього була розроблена модель адекватного реагування виробництва на зміни ринкових потреб. Застосування даної моделі дозволяє раціонально розподілити контролюючи функції між представниками вищого керівництва (голова правління, директор, головний інженер, заступники директора з виробництва та маркетингу). Це забезпечує результативність регулюючого впливу першого керівника (голови правління) і сприяє консолідації діяльності вказаних керівників при досягненні стратегічних і тактичних цілей виробництва, що забезпечує адекватну реакцію на ринкові потреби.
Система управління виробництвом машинобудівних підприємств на основі реалізації пропонованих заходів є не тільки умовою його виживання на ринку, але і заставою інтенсивного розвитку господарської системи держави у цілому. В остаточному підсумку це впливає на результативність державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств.
ВИСНОВКИ
У дисертації досліджений комплекс проблем, пов’язаних з удосконаленням державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств. Зміст основних висновків полягає у наступному:
1. Розроблено методичні рекомендації щодо державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств в умовах ринкових відносин, які містять у собі механізми інформаційного забезпечення діяльності керівників – для накопичення та оперативного використовування інформації, необхідної для результативного управління підприємством; стратегічного поводження підприємства - для найбільш повного використовування внутрішнього потенціалу підприємства; проведення реструктуризації управління підприємством - для своєчасного забезпечення ефективності каналів комунікації з метою адекватного реагування структури управління на зовнішні зміни; підвищення ефективності управлінської праці - для об’єднання інтелекту керівників з виробничими можливостями підприємства, управління виробництвом - для забезпечення адекватної реакції промислового виробництва на зміни ринкових потреб.
2. Удосконалено систему державного регулювання економіки, що забезпечує задоволення суспільних потреб на основі гармонізації інтересів держави та суб’єктів господарювання.
3. Визначено зміст конкурентної ідеології державного регулювання економіки в напрямку більш раціонального використання ресурсів суб’єктами господарювання шляхом застосування ресурсного підходу при формуванні їх ринкового поводження.
4. Запропоновано систему управління промисловим підприємством, що сприяє підвищенню конкурентноздатності, збільшенню прибутку, підвищенню життєвого рівня працівників в умовах становлення ринкових відносин на основі інформаційного підходу до рішення проблеми ефективності державного регулювання економіки.5. Одержали подальший розвиток методи управління промисловим підприємством, реалізація котрих дозволяє об’єднати інтереси підприємств (збільшення прибутку, зріст конкурентоспроможності, підвищення життєвого рівня працівників підприємства) та держави (підтримка вітчизняного виробника, наповненість державного бюджету, підвищення життєвого рівня населення) для найбільш повного задоволення суспільних потреб.
6. Визначено закономірності структурної організації системи державного регулювання економіки (тривимірність, інтегрованість, урегульованість), принципи (вірогідність, оптимальність, централізованість, відповідальність, гнучкість, адаптивність, ефективність), функції (комплексна оцінка діяльності суб’єктів господарювання, розробка, удосконалення та впровадження методів господарського керівництва), методи (інформаційний, економічний, управлінський, організаційний, виробничий). При цьому головними критеріями ефективності виступають дві групи факторів: внутрішні (принципи, функції діяльності органів державної влади, розвиток організації державного регулювання економіки, конкурентна ідеологія) і зовнішні (методи).
7. Внесено пропозиції щодо змін у діючому законодавстві України. Відповідно цього внесено доповнення в „Трудовий Кодекс України” та „Закон про підприємства в Україні”.
8. Визначено, що розроблене структурне тримірне рішення системи державного регулювання економіки (принципи, функції, методи) має універсальний характер, тобто належати усім системним утворенням. Це визначає, що запропоновану структурну організацію можна використовувати для систематизації досліджуваного об’єкта у будь-якій сфері наукових досліджень з метою виявлення його характеристик і закономірностей.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Іванова Т.Л., Підгірний В.В. Парадигма управління у контексті сучасної економіки // Зб. наук. пр. Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського Державного Політехнічного Університету. Випуск 122 (у 4 частинах). Частина 4 - Харків: ХДПУ, 2000 - С. 117-120.
Особистий внесок здобувача: запропоновані основні напрямки розвитку управління у сучасних умовах господарювання з метою удосконалення процесу державного регулювання економіки.
2. Підгірний В.В. Аналіз надійності організаційної системи вітчизняного машинобудівного підприємства // Зб. наук. пр. Економічні проблеми і перспективи стабілізації економіки України. Актуальні проблеми реформування економіки в регіоні: /НАН України, Інститут економіки промисловості; Краматорський економіко-гуманітарний інститут. - Краматорськ.-2002 р. - С. 201-204.
3. Підгірний В.В. Особливості системи управління вітчизняним машинобудівним підприємством // Зб. наук. пр. Економіка: проблеми теорії і практики. - Дніпропетровськ. - 2002 р. - С. 24-32.
4. Підгірний В.В. Концепція адаптивного поводження керівників машинобудівного підприємства // Зб. наук. пр. Економіка: проблеми теорії і практики. - Дніпропетровськ. - 2002 р. - С. 106-117.
5. Іванова Т.Л., Підгірний В.В. Конкурентна стратегія вітчизняного машинобудівного підприємства в умовах ринкової трансформації // Зб. наук. пр. „Актуальні проблеми економіки”. Серія „Економіка”. - Т. ІІІ, вип. 14.- Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С.114-124.
Особистий внесок здобувача: запропонований і обґрунтований оптимальний варіант конкурентної стратегії машинобудівного підприємства (стратегія лідерства у витратах), що дозволяє успішно переборювати труднощі трансформаційного періоду.
6. Підгірний В.В. Аналіз стратегічного оточення машинобудівного підприємства // Зб. наук. пр. Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 174: У 2 т. - Дніпропетровськ: ДНУ. - Том. І. - 2003. - С. 122-133.
7. Підгірний В.В. Вибір конкурентної стратегії машинобудівного підприємства // Зб. наук. пр. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Вип.7. - Тернопіль: Підручники і посібники. - 2003. - С. 269-278.
8. Іванова Т.Л., Підгірний В.В. Аналіз системи управління машинобудівним підприємством // Зб. наук. пр. ДонДАУ: „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т.ІV, вип.21. - Донецьк: ДонДАУ. - 2003. - С. 203-211.
Особистий внесок здобувача: проведене анкетне опитування серед працівників ВАТ „Донецький завод гірничорятувальної апаратури” для визначення ступеня результативності системи управління підприємством.
9. Іванова Т.Л., Підгірний В.В. Аналіз системи управління машинобудівним виробництвом // Зб. наук. пр. ДонДАУ: „Економічні проблеми розвитку регіону і управління ефективністю діяльності промислових підприємств”. Серія „Економіка”.-т.ІV.-Вип.22.-Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 113-127.
Особистий внесок здобувача: проведене анкетне опитування серед працівників виробничої сфери ВАТ „Донецький завод гірничорятувальної апаратури” для визначення ступеня результативності системи управління виробництвом.
10. Підгірний В.В. Економічна оцінка ефективності управлінської праці // Зб. наук. пр. ДонДАУ: „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. ІV, вип. 24. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 209-222.
11. Підгірний В.В. Роль конкурентної ідеології в удосконаленні державного управління // Зб. наук. пр. ДонДАУ: „Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку економіки”: серія „Державне управління”, т. ІV, вип. 25. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 212-219.
12. Підгірний В.В. Вибір конкурентної стратегії машинобудівного підприємства // Матеріали Міжнар. наук. конф. „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: Історія та сьогодення”., м. Тернопіль. – Тернопіль, 2003. – С. 122-123.
13. Підгірний В.В. Система економічної діяльності керівників промислового підприємства // Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. – м. Тернопіль. – Тернопіль: Підручникі і посібники, 2003. - С. 346-347.
14. Підгірний В.В. Удосконалення системи управління машинобудівним виробництвом // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених „Крок у майбутнє”. – К.: ІВЦ “Видавництво „Політехніка””, 2003. – С.168-169.
15. Підгірний В.В. Конкурентна стратегія підприємства в умовах сучасного ринку. Матеріали 2-й Міжнар. конф. студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі”. Донецк: РВА ДонДТУ, 2001. - С.121.
16. Підгірний В.В. Аналіз системи управління машинобудівним підприємством. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Україна наукова 2003”. Том 22. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 40-42.
17. Підгірний В.В. Особливості управлінської діяльності в умовах трансформаційного періоду. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2003”. Том24. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 29-32.
18. Підгірний В.В. Вибір системи виробничої діяльності керівників машинобудівного підприємства. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень”. Том 24. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 12-15.
19. Підгірний В.В. Система інформаційної діяльності керівників промислового підприємства. Матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, магістрів і аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”. – Т.2. – К.: ІАЕ УААН,2003. – С. 110-113.
20. Підгірний В.В. Система організаційної діяльності керівників машинобудівного підприємства. Матеріали 2 міжнар. 3 всеукр. наук. конф. студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С.308-311.
21. Підгірний В.В., Іванова Т.Л. Оцінка ефективності управління машинобудівним виробництвом. Матеріали ІV Міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг у ХХІ столітті”. Донецьк: РВА ДонНТУ, 2003. – С. 177-180.
АНОТАЦІЯ
Підгірний В.В. Підвищення результативності державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за фахом 25.00.02 - Механізми державного управління. Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.
У дисертації викладені результати досліджень і випробування методичних підходів щодо розробки рекомендацій з удосконалення державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств.
Здійснений у дисертаційній роботі науковий аналіз теоретичних основ державного регулювання економіки та його соціально-економічної природи має не тільки теоретико-методологічне значення, але й дозволяє застосовувати отримані результати при удосконаленні системи управління суб’єктами господарювання (держава, регіон, підприємство).
Запропоновано науково-методичні рекомендації щодо державного регулювання діяльності машинобудівних підприємств, які забезпечують підвищенню ефективності управління і містять у собі механізми інформаційного забезпечення діяльності керівників, стратегічного поводження підприємства, реструктуризації управління підприємством, підвищення ефективності управлінської праці, управління виробництвом.
Ключові слова: державне регулювання, машинобудівне підприємство, ефективність, система управління, суб’єкт господарювання, аналіз, економічна система.
| 
