|
УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ
Загорій Володимир Антонович
УДК 615.03:61 5.322
КОМПЛЕКСНЕ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ
ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВИЛ GMP
НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
15.00.01- технологія ліків та промислова фармація
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана на кафедрі промислової фармації Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, Міністерства охорони здоров'я України
Офіційні опоненті: доктор фармацевтичних наук, професор
Ярних Тетяна Григорівна
Українська фармацевтична академія
професор кафедри аптечної технології ліків
доктор фармацевтичних наук, професор
Конєв Федір Андрійович
Держаний науковий центр лікарських засобів
провідний науковий співробітник відділу
ін'єкційних лікарських засобів
доктор фармацевтичних наук, професор
Печерський Петро Павлович
Запорізький державний медичний університет
професор кафедри технології ліків
Провідна установа: Львівський державний медичний університет
Міністерства охорони здоров'я України,
кафедра аптечної технології ліків
Захист відбудеться ``18``червня1999 року о ``10`` годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Українській фармацевтичній академії за адресою: 310002, м.Харків, вул.Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м.Харків, вул.Блюхера, 4).
Автореферат розісланий ``14`` травня 1999 p.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Гриценко І.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Якість фармацевтичного товару, як специфічного продукту, була і буде в полі зору виробника, посередника, споживача, держави. Кожна країна, яка випускає і постачає фармацевтичну продукцію, має свої досить жорсткі вимоги щодо організації і управління виробництвом та контролем якості ліків. Отже управління підприємством фармацевтичної індустрії є специфічним, особливо на фоні загальних політичних і економічних змін в Україні.
Надзвичайно серйозні організаційні зміни, за короткий час, пов'язані зі зміною форм власності, приватизацією. Ринкова стихія, конкуренція, міжнародні вимоги GМР до якості ліків, міжнародна діяльність створили відповідні проблеми в управлінні підприємством на сучасному етапі.
Тому програмно-цільове вивчення, наукове обгрунтування особливостей та специфіки управління фармацевтичним підприємством, в умовах ринку полягає у гармонізації і комплексному рішенні виробничих, санітарно-гігієнічних та кадрових проблем, з точки зору вимог GМР: технології “чистих приміщень”, виробництва, обладнання, персоналу, його професійної кваліфікації та стану здоров'я, в умовах шкідливого виробництва та ін.
Особливу актуальність ці проблеми набувають у зв'язку з проголошенням України про поетапне входження до Європейського Союзу та переходу усієї фармацевтичної промисловості до 2002 року відповідно вимог GМР. Вирішення назрілих проблем спіткається з певними труднощами: відсутність досвіду, одночасне вирішення багатьох різних за напрямком, але взаємопов'язаних проблем.
Однак для досягнення мети накопичені проблеми, за відсутністю часу, слід вирішувати комплексно. Отже, комплексне програмно-цільове управління вироб-ництвом ліків, його модернізація і реконструкція, відповідність кваліфікації персоналу, в умовах впровадження правил GМР на фармацевтичному підприємстві, є надзвичайно актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (номер державної реєстрації 01980009051).
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є вивчення і наукове обгрунтування комплексного підходу програмно-цільового управління виробництвом лікарських засобів в умовах дотримання міжнародних вимог GМР і на цій основі підвищення якості та продуктивності власного виробництва.
Для здійснення поставленої мети нами вирішувалися такі завдання:
- Вивчення, аналіз накопиченого досвіду інших країн світу з питань виробництва, реалізації, організації та контролю якості лікарських засобів.
- Визначення об'єктів дослідження, відбір та розробка оригінальних наукових методів аналізу результатів та альтернативної статистики.
- Проведення структурно-статистичного аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності працюючих.
- Наукове обгрунтування критеріїв вибору оптимальних науково-технічних рішень реконструкції і модернізації підприємства фармацевтична фірма “Дарниця”.
- Розробка, втілення в практику та упорядкування нормативної бази з питань післядипломного навчання персоналу, їх атестації.
- Оптимізація технологічних процесів, що забезпечують умови безвідхідного виробництва, підвищення продуктивності та якісних показників діяльності фармацевтичної фірми “Дарниця”.
Наукова новизна одержаних результатів:
- Вперше в Україні проведено системне вивчення комплексного програмно-цільового управління підприємством з виробництва лікарських засобів, у відповідності до вимог GМР та умов ринкових відносин.
- Вперше в Україні запропоновані та науково обгрунтовані концептуальні підходи щодо проведення реконструкції та модернізації технологічного процесу фармацевтичного підприємства, згідно вимог GМР.
- Науково обгрунтована необхідність організації і проведення перманентного післядипломного навчання та атестації спеціалістів, зайнятих у сфері створення, виробництва та реалізації ліків.
- Вперше розроблені і запропоновані пакети нормативних документів організації і створення громадських товариств, орієнтованих на захист вітчизняного виробника та усіх суб'єктів фармацевтичної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів.
На основі наукових розробок проведена технічна реконструкція і модернізація цеху м'яких лікарських форм та цеху ін'єкційних розчинів фармацевтичної фірми “Дарниця” згідно GМР.
Вперше в Україні впроваджені в виробництво фармацевтичної фірми “Дарниця” сучасні технологічні схеми промислового виробництва мазей та ін'єкційних лікарських засобів у відповідності до вимог GМР.
На основі розробленої концепції безперервного післядипломного навчання та удосконалення персоналу фармацевтичного сектору охорони здоров'я, створена кафедра промислової фармації при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Вперше в Україні на фармацевтичній фірмі “Дарниця” впроваджена система комплексного програмно-цільового управління виробництвом лікарських засобів в умовах правил GМР.
За підсумками досліджень розроблені та впроваджені в практику роботи підприємств та фірм фармацевтичної індустрії, у навчальний процес фарма-цевтичних ВУЗів:
- посібник “Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор”;
- інструктивно-методичні рекомендації з аналізу, контролю та дотримання санітарно-технічного, гігієнічного і технологічного режиму підприємств промислової фармації в умовах вимог GМР (затверджені Держкоммедбіопромом 30.01.98 р.);
- інструктивно-методичні рекомендації з аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у зв'язку з умовами праці та дотримання стандартів GМР на підприємствах промислової фармації (затверджені Держком-медбіопромом 30.01.98 р);
- інструктивно-методичні рекомендації з аналізу кадрового складу працівників підприємств фaрмацевтичної індустрії та визначення потреби у їх післядипломній підготовці (затверджені Держкоммедбіопромом 30.01.98 р.);
- Положення про базове підприємство промислової фармації для кафедр промислової фармації інститутів, академій, факультетів перепідготовки та удосконалення кадрів виробничої сфери (затверджено наказом Держком-медбіопрому № 23 від 25.02.98 р.).
- Положення про атестацію спеціалістів у сфері розробки, створення, виробництва, контролю якості та оптової реалізації лікарських засобів (затверджено наказом Держкоммедбіопрому № 103 від 30.09.97р.);
- інструктивний лист Держкоммедбіопрому “Про внесення доповнень до колективних договорів” щодо надбавок до посадового окладу за кваліфікаційну категорію від 20.01.98 р. № 545/12-06-06;
- Положення про уповноважену організацію – Центр для виконання робіт з стандартизації в галузі медичної промисловості (затверджено спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держкоммедбіопрому № 69/162 від 17.06.98 р.);
- Положення про кафедру промислової фармації (затверджено ректором Київської медичної академії післядипломної освіти (КМАПО);
- пакет учбово-методичної документації, в тому числі навчальні плани та програми циклів тематичного удосконалення “промислова фармація” для спеціалістів-менеджерів промисловості по виготовленню лікарських засобів (затверджені вченою радою медикопрофілактичного та фармацевтичного факультету КМАПО);
- пакет нормативних документів по створенню Фармацевтичної асоціації України (затверджено делегатами першого установчого з'їзду Фармацевтичної асоціації України).
Дані розробки втілені і використовуються на фармацевтичній фірмі “Дарниця”, підприємствах фармацевтичної промисловості України та учбовому процесі Київської медичної академії післядипломної освіти, Української фармацевтичної академії, Київського і Львівського медичних університетів,Військово-медичній академії Міноборони України (акти впровадження від 18.05.98.; 12.06.98.; 02.09.98.; 17.09.98.; 26.10.98.; 29.06.98.; 28.10.98.; 07.09.98.; 28.04.98);
Практичне втілення наукових розробок з організації сучасних технологічних процесів сприяло підвищенню продуктивності праці та якості лікарських засобів, що стверджується нижчезазначеним: Фармацевтична фірма “Дарниця” за останні роки стала володарем п'яти міжнародних срібних і однієї бронзової медалі, одержаних на різних ярмарках.
Особистий внесок здобувача:
- Пошукувачем самостійно здійснено літературний пошук з питань організації та вдосконалення системи управління фармацевтичним підприємством, згідно міжнародних вимог GМР.
- Розроблені інструктивно-методичні рекомендації щодо підготовки підприємства в умовах дотримання норм та стандартів GМР і учбово-методичної бази для здійснення післядипломного навчання персоналу фармацевтичних підприємств.
- Науково обгрунтована програма реконструкції і модернізації дільниці м'яких лікарських форм та цеху ін'єкційних розчинів фармацевтичної фірми “Дарниця”.
- Організовано виробництво згідно вимог GМР на фармацевтичній фірмі “Дарниця”: мазей (“Стрептонітол”, “Нітацид”, “Мірамістин”) та ін'єкційних розчинів (“АТФ”, “Трифтазин”, “Фторурацил”, “Дитилін”, “Гентаміцин”, “Відеін”).
- Проведено структурно-статистичний аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності працюючих в основних галузях народного господарства м.Києва.
3 деяких проблем пошукувач працював разом з профільними кафедрами Київської медичної академії післядипломної освіти, Державним науковим Центром лікарських засобів (Харків), Держкоммедбіопромом, “Медінстатом” Київського Головного управління охорони здоров'я.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на наукових конференціях, конгресах, з'їздах: науково-практичній конференції “Актуальні питання педагогіки експериментальної та клінічної медицини” (Донецьк, 1995); науково-практичній конференції на честь 5-річчя Української асоціації народної медицини (Київ, 1997); науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Української фармацевтичної академії (Харків, 1996); Українській науково-методичній конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України” (Одеса, 1997); науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Київської медичної академії післядипломної освіти (Київ, 1998); першому установчому з'їзді Фармацевтичної асоціації України (Київ, 1998).
Публікації. По темі дисертації опубліковано: 37 наукових праць, із них 2 посібника, 21 стаття у наукових журналах та у збірниках наукових праць, 3 авторських свідоцтва, 1 патент на винахід, 5 методичних рекомендацій та Положень, 5 тез доповідей на конференціях.
Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на ___ сторінках машинопису, містить 44 таблиці, 11 рисунків та фото, ___ додатків і складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів експериментальної частини, висновків, списку літератури, який складає 421 джерело, у тому числі 107 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Стан виробництва лікарських засобів в Україні, деяких зарубіжних країнах
та дотримання сучасних вимог до їх якості згідно з нормами GМР
Структурно-статистичний аналіз продукції медичної (фармацевтичної) і мікробіологічної промисловості свідчить, що питома вага обсягів виробництва ліків за 1996 рік складає 80,6%, 1997 р. – 80,7%, номенклатура яких збільшується і оновлюється. На початок 1998 року медична промисловість України випускає 1247 препаратів. Близько 80% фармацевтичної промисловості належить до недержавної форми власності.
Зміна форм власності змінює і канали розподілу ліків на фармацевтичному ринку, вносячи організаційні корективи в управлінні підприємством з виробництва ліків, маркетингу та менеджменту у фармацевтичному бізнесі. Основним каналом просування ліків стають комерційні суб'єкти діяльності – 70% (25% – аптеки, 2,5% – аптечні склади, 2,5% – лікувальні заклади). Перерозподіл каналів реалізації ліків, домінування комерційних, а не професійно-етичних принципів в інтересах хворого, випадки злиття фармацевтичного бізнесу з практичною медициною, слід вважати як тимчасове і не завжди прийнятне явище. Одночасно реалізація лікарських засобів орієнтована не на препарати власного, а іноземного виробника, не стимулює власне виробництво ліків та їх просування на світовому ринку.
Разом з тим, розвиток фармацевтичної промисловості в Україні, здебільшого, може бути обумовлений виходом її продукції належної якості на національні регіональні і міжнародні ринки збуту. Визнанням гарантованої якості лікарських препаратів на стадії їх виробництва є сертифікація та ліцензування фармацевтичних підприємств та їх продукції, згідно міжнародних вимог GМР, та відповідних змін нормативних документів технології та контролю якості ліків. Зміни стосуються гармонізації національних технічних стандартів та укладанняміжнародних угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації, що потребує модернізації підприємства з втіленням сучасних технологій виробництва, “чистих виробничих приміщень” (ЧВП) та їх валідації.
Для сертифікації чистих приміщень, тобто доведення того, що ЧВП та виробничі процеси, дійсно відповідають своїй меті і ефективно виконують функцію важливого ланцюга гарантованої безпечності, використовують складні процедури валідації.
Виробництво лікарських засобів, ефективне його функціонування і забезпечення якості ліків залежать від відповідної підготовки персоналу. Міжнародні стандарти GМР, у розділі “Персонал”, висвітлюють основні вимоги щодо кваліфікації, підготовки та удосконалення кадрів, їх оптимального розміщення та використання таким чином, щоб забезпечити виконання завдань на сучасному рівні.
Навчання персоналу повинно здійснюватися відповідно до затверджених програм. 3 точки зору теорії і практики GМР, новопризначені працівники повинні пройти навчання у відповідності з їх посадовими обов'язками. Слід, відзначається у вимогах GМР ЄС, організувати безперервне навчання персоналу та контроль за якістю такого навчання. Персонал чи інші особи, які не пройшли відповідного навчання, не повинні допускатися до виробничих приміщень та лабораторій з контролю якості ліків. Однак у нашій державі до цього часу не існує системи післядипломного навчання для працюючих у сфері створення, виробництва та оптової реалізації ліків, що ускладнює процес входження фармацевтичної галузі до ЄС та виконання вимог GМР щодо персоналу.
2. Наукові обгрунтування інструктивно-методичних рекомендацій підготовчого етапу реконструкції та модернізації фармацевтичної фірми
“Дарниця” згідно з вимогами GМР
Виходячи із того, що якість фармацевтичної продукції не може бути забезпечена лише втіленням у виробництво сучасної техніки, обладнання, устаткування, нових технологій, без професійно підготовлених фахівців, виникає потреба розробки методичних підходів щодо вивчення складу кадрів їх структури, для перспективного планування обсягів перманентного післядипломного навчання.
Для вирішення цього завдання нами використана методика, яка дозволяє, на базі отриманих результатів аналізу кадрового складу працюючих, оперативно визначити їх кількість, контингенти, для організації їх післядипломного навчання у загальночисельних показниках та окремих спеціальностях за формулою розрахунку:
 м =
де  м – місячна розрахункова потреба у підвищенні кваліфікації по і-тій спеціальності;
5 – періодичність післядипломного навчання, згідно з наказом Держком-медбіопрому № 103 від 30.09.97 р.;
60 – константа;
В – умовне вибуття кадрів по і-тій спеціальності;
К – кількість спеціалістів по і-тій спеціальності.
Формули розрахунку дозволяють використати дані аналізу кадрового складу для визначення потреби у післядипломному навчанні за чотирма спеціальностями, які затверджені наказом Держкоммедбіопрому № 103 від 30.09.97 р.:
1. Спеціаліст-менеджер промислової фармації.
2. Спеціаліст-технолог з виробництва лікарських засобів.
3. Спеціаліст-аналітик з контролю якості лікарських засобів.
4. Провізор загального профілю з промислової фармації.
Аналіз кадрової структури та методика визначення потреби у післядипломному навчанні фахівців промислової фармації надає можливість керівникам підприємств, учбовим закладам удосконалення кадрів, з більшою чи меншою точністю, визначати розміри та обсяги післядипломного навчання, накреслювати основні напрямки подальшого розвитку і вдосконалення роботи з кадрами, їх навчання та перепідготовки, у відповідності з вимогами, нормами та стандартами GМР. Усе це сприяє підвищенню кваліфікації кадрів, активно впливає на якість лікарських засобів, підвищення продуктивності праці, а значить на покращення медикаментозного забезпечення населення України якісними, ефективними і недорогими ліками власного виробництва.
Як відмічалося, одним із бурхливо розвиваючих напрямків науково-технічного прогресу, за останні сорок років, у деяких високотехнологічних галузях виробництва, є техніка чистих та безпечних приміщень, як з точки зору фізичних мікрочастинок у повітрі, так і мікроорганізмів. На початку шестидесятих років техніка чистих приміщень стала розвиватися і у фармацевтичній промисловості.
Правила, норми (стандарти) GМР містять надзвичайно жорсткі вимоги щодо чистоти приміщень, гігієни персоналу, санітарних умов праці, які безпосередньо впливають на якість лікарських засобів. Нами вперше пропонуються методичні рекомендації по системі якості санітарно-гігієнічних умов праці та техніки безпеки фармацевтичного підприємства.
Система якості санітарно-гігієнічних умов праці та техніки безпеки фармацевтичних підприємств – це комплекс заходів та оцінки стану здоров'я персоналу та санітарно-гігієнічних умов праці, які забезпечують відповідний режим у процесі виробництва ліків, що покращує умови безпечної діяльності робітників, службовців, сприяє підвищенню продуктивності виробництва та якості лікарських засобів.
Реалізація цих інструктивно-методичних рекомендацій та їх практичне втілення проходить декілька етапів:
Етап 1. Організаційно-адміністративний.
Етап 2. Розробка методів суб'єктивної, об'єктивної (інструментальної) оцін-ки умов праці.
Етап 3. Вивчення та розробка заходів впровадження техніки безпеки та зни-ження травматизму.
Етап 4. Аналіз результатів дослідження санітарно-гігієнічних та виробничих умов праці.
Етап 5. Техніко-економічні обгрунтування проекту програми технологічного переоснащення фірми (підприємства).
Етап 6. Попередній розгляд та погодження розробленого проекту комплекс-ної програми.
Дані дослідження необхідні для того, щоб мінімізувати шкідливий вплив специфічного виробництва ліків на етапах модернізації підприємства та поліпшення умов праці персоналу, підвищення їх працездатності, зниження захворюваності та травматизму.
Для проведення аналізу захворюваності необхідні точні дані по структурі та рівню тимчасової непрацездатності. Поглиблений, ретроспективний структурно-статистичний аналіз проводиться по кожному структурному підрозділу окремо (потім в цілому) таким чином:
1. Дані про захворюваність розміщуються (в ідеалі 50 основних нозологій) у порядку зменшення числа випадків по кожній нозології. Ця інформація буде вирішальною у відборі пріоритетів при аналізі умов праці та заходів їх покращення.
2. Підраховується відсоток кожного із 50 захворювань (може бути і менше) по відношенню до загального числа захворювань.
3. Аналіз захворюваності проводиться у зростаючому порядку за рік помісячно (січень, лютий...грудень). Це проводиться для того, щоб визначити “сезонність” окремих захворювань та встановити фактори кліматичного впливу для метеозалежних нозологій.
4. Проводиться розрахунок витрат підприємства, пов'язаних з захворюва-ністю з тимчасовою непрацездатністю.
5. Проводиться порівняльний структурно-статистичний аналіз захворю-ваності персоналу підприємства та інших працівників галузей народного господарства та окремих регіонів.
Одночасно, науково обгрунтована і розроблена методика розрахункового визначення категорій виробничих приміщень за вибухопожежною (пожежною) небезпечністю, втілення якої у період реконструкції та модернізації підприємства знижує відповідний ризик по техніці безпеки.
Наведена методика розроблена у відповідності до стандарту ОНТП 24-86 “Загальні правила вибухонебезпечності для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтопереробних виробництв” та категорії вибухонебезпечності технологічного блоку, на конкретному прикладі фармацевтичного виробництва для фармацевтичної фірми “Дарниця”.
Надмірний тиск вибуху визначається за формулою:
де:  – тиск вибуху стехіометричної повітряної суміші в замкненому об'ємі;
 – початковий тиск, повинен дорівнювати 101 кПа;
Vcв – вільний об'єм приміщення, має дорівнювати:
Vсв=0,8  Vгеом.=0,8 15,6 6,3 3,9=235,872 м3 ;
m – маса пару ЛЗР (розрахункова величина);
Z – коефіцієнт участі пального у вибуху, має дорівнювати за стандартом ОНТП 24-86, Z=0,3;
Ro – густина пари;
Сст – стехіометрична концентрація пару ЛЗР;
Кн – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення неадиабатич-ність процесу горіння. За ОНТП 24-86 припускається приймати 3.
Отже для проведення комплексної організаційно-управлінської політики щодо проведення модернізації підприємства, згідно вимог GМР до персоналу, виробничих процесів, створена і використана сучасна методологічна база.
| 
