Библиотечный каталог авторефератов Украины

Державний комітет зв’язку та інформатизації України
Національна академія наук України

Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури

Сабат Володимир Іванович

УДК 004.451.36:681.5:002

інформаційні технології семантичного захисту інформації в СИСТЕМАХ ДОКУМЕНТООБІГУ

Спеціальність 05.13.06 —        автоматизовані системи управління
та прогресивні інформаційні технології

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Львів — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській академії друкарства Міністерства освіти
і науки України та у Державному науково-дослідному інституті інформаційної інфраструктури Державного комітету зв’язку та інформатизації України і НАН України

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор

Дурняк Богдан Васильович,

Українська академія друкарства, м. Львів, ректор

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор,

Коростіль Юрій Мирославович,

Інститут проблем моделювання в енергетиці НАН України, м. Київ,

завідувач відділом

доктор технічних наук, професор

Тимченко Олександр Володимирович,

Національний університет „Львівська політехніка”,

професор кафедри „Телекомунікацій”

Провідна установа:

Харківський національний університет радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “29” червня 2005 р. о 14:00 год. на засіданні спеціалізо­ваної вченої ради Д 35.813.01 при Державному науково-дослідному інституті інформаційної інфраструктури (79601, м. Львів, вул. Тролейбусна, 11).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного НДІ інформаційної інфраструктури (79601, м. Львів, вул. Тролейбусна, 11).

Автореферат розіслано “27” травня 2005 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук                Пеленський О. Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Автоматизація управління процесами проектування та використання документів в наш час інтенсивно розвивається у зв’язку із широким запровадженням електронного документообігу та визнанням цифрових підписів як таких, що мають юридичну силу. В традиційних системах документообігу компоненти викорис­тання документів виносяться за рамки системи, а сама система доку­ментообігу розглядається як формальний засіб для проектування документів та для ведення їх обліку. Таке звуження функціо­нальних можливостей приводить до погіршення контролю за докумен­тами і зниження їх ефективності. Електронні документи, на відміну від паперових, є більш вразливими на різноманітні спотворення тому, що вони використовують існуюче мережне комп’ютерне середо­вище, яке не гарантує необхідної безпеки передавання та зберігання документів і відповідного захисту від атак.

У зв’язку з тим в дисертації обґрунтовано можливість розроблення інформа­ційних технологій семантичного захисту інформації у структурі автоматизованої системи електронного доку­ментообігу, до складу якої входять не тільки засоби проектування, але й підрозділи використання документів, пов’язані між собою як прямими, так і зворотними зв’язками.

Аналіз літературних джерел показує, що значний внесок у розроблення та визначення теоретичних засад семіотики, семантики та логіки моделей документів заклали А. Тарський, Я. Лукасевич, А. Мальцев, К. Гедель, Г. Рузавин. Базові концепції захисту інформації в каналах зв’язку та теорії кодування обґрунтував у своїх працях К. Шенон. Під керівництвом В. М. Глушкова виконано фундаментальні роботи з побудови автома­тизованих систем управління електронним документо­обігом. Ч. Мідоу, Є. Д. Смірнова, Н. М. Соломатін та І. В. Івлєв визначили семантичні концепції створення систем електронного документообігу, а М. Ш. Цаленко розвинув дослідження проблеми моделювання семантики в базах даних. Проблему захисту інформації в корпоративних системах досліджували В. В. Домарєв, В. С. Борсуков, С. В. Клименко та А. В. Чечкін. Основ­ні концепції інформацій­них технологій для створення баз даних, експер­тних систем з врахуванням проблем їх захисту сформовані під керівництвом В. І. Скуріхіна.

Разом з тим, для успішного функціонування автоматизованих систем документообігу важливим є забезпечення захисту документів і в першу чергу — інформації, яка міститься в них. Якщо мова йде про захист інформації, то визначальним факто­ром захисту документів є захист їх змісту. Спотворення змісту документу з метою здійс­нення несанкціонованого впливу на об’єкт управління, є значно більшою загрозою, ніж втрата документу чи несанкціо­новане його розкриття. Тому семантичний контроль документів в автоматизованій системі документообігу з метою їх захисту є актуальною задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності управління виробництвом і використанням документів у різних галузях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати роботи отримано протягом 1998-2002 р. при виконанні проекту ПТ УАД „Створення теоретичних засад програмного та комп’ютерного забезпе­чення для захисту електронного документообігу в класах-лабораторіях комп’ютерної техніки Поліграфічного технікуму УАД”, а також при виконанні господарської угоди між Українською академією друкарства і державним підприємством Поліграфічний комбінат „Україна” №204 від 30.08.2003 р. на тему „Розробка базових компонентів інформаційної технології захисту зображень, бланків і цінних паперів на основі нейромереж” (розроблення системи семантичного захисту інформації).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є створення нових інфор­маційних технологій захисту документів на основі контролю їх семантики для автоматизованої системи управління документообігом, що включає підсистему виробництва документів та підсистему використання документів.

Для досягнення мети, вирішено такі задачі:

• розроблення та обґрунтування методів визначення міри семантичної значу­щості окремих компонент тексту документу;
• сформування понять про семан­тичну значущість і семантичну супереч­ність слів у контексті фраз документа та розроблення методів їх визначення;
• побудова моделі загроз, що існують в системі документообігу;
• розроблення методу семантичного аналізу з використанням засобів матема­тичної логіки та формальних граматик;
• розроблення структури автоматизованої системи документообігу, в якій реалізований семантичний контроль документів.

Об’єктом дослідження є автоматизовані системи управління документо­обігом.

Предметом дослідження є методи захисту документів на основі семан­тичного аналізу тексту документа.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використані методи математичної логіки для розроблення алгоритмів побудови моделей загроз, методи формальних граматик для означень правил узгодження слів і фраз в документах та методи комп’ютерного моделю­вання для реалізації нових інформаційних технологій семантичного захисту інформації.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

• розроблено метод побудови семантичного словника для автоматизованої системи доку­менто­обігу, який ґрунтується на присвоєнні кожному слову документа інтерпретаційного розширення з базової предметної області інтерпретації і дає можливість визначати величини семантичної значущості окремих слів у текстах документів;
• вперше обґрунтовано і запроваджено поняття про семантичну несупереч­ність та про семантичну повноту речень тексту документів з використанням семантичного словника і визначенням семантичної значущості слів в контексті фраз документа, що забезпечує можливість побудови семантич­них аналізаторів для автоматизо­ваних систем документообігу;
• запроваджено характеристики семантичних власти­востей фрагментів тексту документа (семантичну значущість слів та фраз; міру семантичної суперечності між компонентами, або фрагмен­тами документа; семантичну узгодженість між окремими фразами; рівень таємності, міру безпосередньої доступності і період актуаль­ності документа), які забезпечують можливість визначити наявні в них семантичні загрози;
• розроблено математичні моделі семантичних загроз, які існують в автома­тизованій системі документообігу, з контролем і врахуванням змін величин семантичних параметрів, що дає можливість визначати тип загрози, обчислювати поточні значення її величини і розв’язувати задачу оперативного управління необхідним рівнем захисту документів;
• розроблено нові методи реалізації інформаційних технологій для авто­мати­зованих систем документообігу з використанням компонент захисту документів на основі семантич­ного аналізу, контролю та корекції інформації, що гарантує необхідну протидію семантичним небезпекам.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і розроблено інформаційні технології автоматизованої системи документообігу, яка включає підсистеми проектування та викорис­тання документів, компоненти семан­тичного захисту інформації, що міститься в документах, і дає можливість здійснення контролю за використанням документів згідно з визначеною метою щодо їх створення.

Розроблені алгоритми загальної організації роботи системи семан­тичного захисту доку­ментів на основі семантичного аналізу їх, дають можливість реалізувати програмні засоби семантичного аналізу та захисту документів, а розроблені алгоритми семантичного контролю окремих компо­нент тексту документів та документів у цілому, дають можливість виявляти семантичні суперечності в автоматизованих системах документообігу, визначати величини семантичних загроз і коригувати інформацію в доку­ментах для подолання небезпек несанкціонованого доступу.

Реалізація і впровадження результатів роботи. На основі розробленої архітектури автоматизованої системи документообігу реалізовано програмні компоненти засобів семантичного аналізу та контролю документів, завдяки яким вирішуються задачі семантичного захисту документів.

Теоретичні і практичні результати дисертації використано при розроб­ленні програмного і апаратного забезпе­чення, яке впроваджено:

• у науково-дослідній роботі при розробленні базових компонентів інфор­маційної технології семантичного захисту інформації в Українській академії друкарства;
• у структурі спеціалізованого комп’ютерного кабінету в Полігра­фічному технікумі Української академії друкарства;
• у навчальному процесі в Українській академії друкарства при підготовці фахівців з спеціальності „Технологія електронних мульти­медійних видань”.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати, що складають зміст дисертаційної роботи, отримані самостійно. У публікаціях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: [3] — розроблення методу реалізації семан­тичного аналізу, [5] — визначення основних небезпек в системах автома­тизованого докумен­тообігу, [8] — спосіб побудови моделей систем захисту, [10] — архітектура структури системи документообігу, [12] — моделі семан­тичних загроз.

Апробація результатів роботи. Основні наукові результати та положення дисертаційної роботи представлялися, доповідалися та обговорювалися на національних та міжнародних конференціях: XXІIІ наук.-тех. конф. “Моделю­вання” в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Е. Пухова (м. Київ, 2004 р.), наук.-практ. конф. „Сучасні проблеми телекому­нікацій — 2004” (Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2004 р.), наук.-метод. конф. „Підготовка фахівців в галузі телекомунікацій і Болонський процес” (Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2004 р.), міжнародна конф. „Інформаційні технології друкарства” (Українська академія друкарства, Львів, 2004 р.), міжнародна наук.-практ. конф. „Інформаційні технології в сучасній економіці, менеджменті та освіті” (м. Львів, 2005 р.).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено у 15 наукових працях, серед яких 12 статей у фахових наукових виданнях України та 3 статті у працях наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (114 найменувань) та додатку з актами впровадження. Обсяг дисертації складає 153 стор. друкованого тексту, з них основного тексту — 142 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформу­льовано мету та основні вирішені задачі, наукову новизну, практичну значу­щість, подано короткі анотації розділів дисертації.

У першому розділі наведено результати аналізу проблеми створення автомати­зованих систем документообігу (АСДО) та захисту документів.

АСДО були першими системами, що створювались у структурах автомати­зованих систем управління підприємствами. Структура АСДО містить сукупність цілого ряду засобів, які забезпечують різні аспекти її функціонування. До основних підсистем, що реалізують функціональні можливості АСДО, можна віднести такі: проектування, контроль, викорис­тання, захист, база даних документів і технічні засоби реалізації системи.

До документів у системі документообігу віднесено тексти, які мають певну функціональну орієнтацію і відповідають таким умовам та обмеженням: текстовий документ призначається для здійснення управління соціальними об’єктами, або соціальними процесами; кожний документ повинен відповідати певним вимогам, які визначають його форму та допустимий зміст, що відобра­жається в текстовій формі; спроектований і випущений документ в рамках АСДО повинен мати час існування, на протязі якого відповідний документ може використо­вуватися; кожний документ повинен мати параметри, які регулюють спосіб його функціонування в АСДО. Сучасну систему документо­обігу розгля­дають з точки зору проектування документів, створення засобів обліку і контролю за документами. Ця обставина підтверджує важливість для АСДО реалізації взаємо­зв’язку між проектуванням документу і його викорис­танням.

Другою характерною особливістю сучасних систем АСДО є те, що функці­онування такої системи розглядається тільки в межах однієї організації. Захист документів в АСДО є однією з ключових функцій, які повинні реалізу­ватися в системі. Систему документо­обігу, в цілому, слід розглядати, як систему, в якій поєднується підсистема автома­тизації проектування документів та підсистема контролю всіх етапів існування та функціонування документів. Першим етапом або технологічним процесом, який аналізується з точки зору контролю докумен­тів, є процес проектування документів. На цьому етапі можуть виконуватися такі функції: контроль засобів проектування, контроль типу запроектованого документа, контроль коректності документа, контроль термінів проектування документа та загальний контроль документа.

Іншою важливою підсистемою в системі документообігу є підсистема захисту документів, у якій реалізуються різні типи засобів захисту, орієнто­вані на роботу в довільних фрагментах технологічного процесу АСДО. До таких засобів захисту можна віднести: захист документів у процесі їх проектування, захист документів на етапі їх функціонування і захист документів при їх зберіганні.

Засоби захисту розробляються на основі існуючих чи можливих загроз. На етапі проектування документа можуть існувати такі загрози: заміна суті опису управляючої дії; зміна значень параметрів документа; несанкціоноване створення документа; впровадження в документ компонент або фрагментів, які повністю або частко­во суперечать початковій меті проек­тування документів; використання несертифікова­них засобів для проекту­вання документів; зміна технологічних етапів проекту­вання документа.

Кожний окремий елемент засобів захисту функціонує таким чином: розпізнає дію атаки на документ чи на АСДО в цілому; здійснює протидію атаці, або нейтралізує її дію; формує елементи, які постійно знаходяться в технологічному циклі і завдяки яким успішне втручання в документ відпо­відною атакою стає неможливим, або модифікує компоненти технологічного процесу таким чином, щоб реалізація уже розпізнаної атаки при її повторенні була неможливою.

Для опису семан­тики мов програмування існують три основні підходи: операційний, аксіома­тичний та узагальнений.

Операційний підхід реалізується в термінах певної абстрактної машини і використовується при створенні базового інтерпретатора відповідної мови, наприклад, семантика умовного виразу може бути записана в такий спосіб:

IF в THEN e1 ELSE e2.

Виходячи з робіт Р. Флойда та Й. А. Хоара, можна розглядати слабкі опера­торні формули p{S}q, де p — логічний вираз, що описує передумови вико­нання оператора S, а q — логічний вираз, що описує умову результату виконання оператора S. Семантика такої операторної формули полягає у наступному. Якщо виконання оператора S почалось зі стану щ, який задовольняє умову p, і завершилось станом н, то останній задовольняє умову q, що записується у вигляді:

.

Крім слабких операторних формул, розглядаються сильні операторні формули p[S], де p, S і q мають ту ж саму інтерпретацію. Якщо опера­тор почав виконуватися із стану щ, який задовольняє оператор p, то його виконання обов’язково завершиться і довільний отриманий результат н буде задовольняти умову q.

У теоретичних дослід­женнях, проведених з формальними мовами, на рівні з іншими проблемами, також розгляда­ється аналіз семантики мов програмування. При цьому семантика зіставляється не з самими словами, а з деревами їх виводу. Один із методів визначення семантичної функції фрази полягає в однозначному визначенні значення цієї функції з підфраз першого рівня. Формально фразу X подано як синтаксичне об’єднання власних підфраз першого рівня у вигляді:

X = ц(y1,…, ym) = u1 y1,…, umynum+1,

де u1,…,um+1 — довільні термінальні послідовності підфраз y1,…, ym.

Обмеження на семантичну функцію названі принци­пом гомоморфної інтерпретації, а визначення семантики фрази через семантику її підфраз першого рівня — семантичними правилами. Вказані правила і методи дослідження семантики формальних мов є підставою для побудови семан­тичного аналізу систем документообігу.

У другому розділі викладено теоретичні основи побудови семантичних аналізаторів для аналізу документів у автоматизованій системі документо­обігу. Основою будь-якого семантичного аналізу є: наявність системи інтерпре­тації та правил її використання; гомоморфізм між правилами використан­ня системи інтер­претації та прави­лами побудови документів, які передбачено інтерпрету­вати; семантична несуперечність системи документів і системи інтерпретації.

Складовими частинами системи інтерпретації є такі компоненти: семан­тичний словник системи документів Sc; семантичне середовище G(Sc); система правил використання семантичного середовища.

Структура семантичного словника представлена у вигляді ієрар­хіч­ного дерева, яке аналітично записується таким чином:

,

де Sik — множина ключових слів xik,j; Sjz — множина контекстно обумо­влю­ючих слів xjz,i; Sjz(zi) — множини з різним рівнем семантичної значу­щості слів, які розміщаються у словнику Sc. Кількість слів, що реалізу­ють інтерпретацію I(xi), складає не тільки кількість слів одного рядка інтерпре­тації, а й сумується з кількістю слів інтер­претаційного розширення I(xik) для слова xik з словника Sc. Це записується за допомогою співвідношення:

,

де р – функція перерахунку кількості елементів інтерпретаційного опису xi; xki – слова інтерпретаційного опису слова x*ik, яке має в рамках словника Sc власну інтерпретацію I(xi); р(xik1) = р(xik2) = … = р(xikm) – величини семан­тичної значу­щості слова xi(ki) у множині Sik, які задаються певним інтервалом числових величин, або р[xi(ki)] = [m, n]. Для множин Siz також задаються діапазони значень р(xiz), які визначають приналежність кожного з xiz до тієї чи іншої множини Siz.
В загальному вигляді така структура семантичного словника записується співвідношенням:

,

де „⊕” — символ виключаючої функції диз’юнкції.

Предметна область інтерпретації Q — це, в найпростішому вигляді, список множини елементів, які відображають усе, що на поточний момент відомо про неї. Якщо в рамках Q передбачається формувати новий об’єкт, або досліджу­вати нові процеси, які не мають абсолютного відображення в Q, то виникає необхідність у використанні процесів формування нової інтерпре­тації. Кожному елементу xi нового досліджуваного об’єкту приписується, або визначається його семантика за допомогою інтерпретаційного перетво­рення I(Q). Якщо компоненти нового об’єкту описуються як xi з Sc, то S(xi) = I(qi,…, qim), де qi ∈ Q — елементи, які визначаються у вигляді тексто­вих описів через {qi,…, qi+k} ⊂ Q і qi ∉ {qi,…, qi+k}. У випадку середовищ, поданих в текстовій формі природної мови, у ролі функції I найчастіше використовується синтез функцій вибору і конкатенації, хоча можуть застосовуватись й інші функціо­нальні перетворення.

Семантична значущість для слова xi в складі виразу нi завжди менша від персональної семантичної значущості xi з семантичного словника Sc. У документі di для кожного слова xi ведуть такі підрахунки величини значень семантич­ної значущості р(xi): всі речення розбивають на вирази нi у відповідності з прийнятою в Sc структу­рою V = {н1,…, нm}, а для кожного виразу його семантичну значущість р(vi) визначають за співвідношенням:

де рj(xi, vj) — семантична значущість слова xi в контексті виразу vj.

Семантичною суперечністю μ, для кожної конкретної позиції тексту, названо величину виходу функції, що відображає залежність р(vi), за верхню межу функції, яка відображає залежність р(xi) у відповід­ній позиції тексту.

Величину суперечності в заданій позиції тексту визна­чено співвідно­шенням:

μi = рi(vi) – рi(vi).

Для побудови моделей семантичного аналізу документів введено параметри, що відображають аспекти, пов’язані з захистом документів. Найпоши­ренішим у системах захисту є параметр, який характе­ризує міру таємності документа Pt. Другий параметр характеризує міру безпосередньої доступності документа Pd. Третій, важливий параметр, який характеризує документ і який вико­ристову­ють в задачах захисту документів, є час актуаль­ності документа Pa. Серед осіб, які проводять аналіз дії документів, можуть бути й особи, яким заборонений доступ до інформації в конкретних документах.
У цьому випадку виникають такі задачі, що пов’язані із забезпе­ченням захисту інформації, або захисту документа:

• визначення швидкості зниження рівня таємності інформації в документі за період її використання для управління;
• визначення способу вимірювання величини таємності інформації як неперер­вної змінної та узгодження цієї величини з системами визначення міри таємності, що є по своїй суті дискретними і вико­ристовуються практично в установах, які проектують документи.

Швидкість зміни рівня таємності документа описано залежністю V[Pt(di)] = αRτ / Δt, де R — кількість пара­метрів, які формують зміни в об’єкті управління;  — одиниця часу, наприклад один день; Δt = t2 – t1, де t2 — момент часу виникнення змін в об’єкті, t1 — дата видачі документа, α — коефіцієнт пропорційності.

Вищевказані параметри використано для семантичного аналізу тексту документа і для формування моделей відповідних семантичних загроз.

В третьому розділі досліджено особливості захисту інформації у системах автоматизованого документообігу. Для цього введено і розглянуто такі означення та правила.

Означення 1. Фразою Si названо таку сукупність слів x1,…, xm, яка побудована у відповідності з синтаксисом мови См, якою проектується документ і для якої справедливе співвідношення:

.

Означення 2. Слово x*i названо порожнім, якщо воно не має інтер­претацій­ного розширення у семантичному словнику.

Правило 1. Якщо у фразі використано кілька слів одного грама­тичного класу, то розміщені першими у фразі слова, що належать даному класу, мають найвищий пріоритет при їх семантичній оцінці і, відповідно, найвищу семантичну значущість щодо інших слів цього класу.

Це правило названо правилом пріоритетів і формально записане у вигляді:

,

де γi — ідентифікатор граматичного класу, до якого віднесено слова xi і xj. Знак „→” означає порядок розміщення слів xi і xj в межах фрази Si. У цьому випадку функція fi описує різні схеми розміщення слів одного класу у фразах, які мають завдяки цим розміщенням різні семантичні значущості.

Правило 2. Серед можливих схем розміщення двох слів xi(γi) і xj(γj) у фразі Si вибрано ту схему, яка забезпечує максимальне семантичне узгодження між схемами розміщення xi(γi) → xj(γj), xj(γj) → xi(γi) і префіксом та суфіксом фрази.

Правило 3. Якщо фраза Si регулярно використовується при проекту­ванні документа di, то для слів x1,…,xk, що належать одному грама­тичному класу (γi), формується маска mi(Si), яка визначає розмі­щення кожного слова у фразі Si.

Означення 3. Міра семантичної узгодженості η визначається довжиною секвенційного дерева ξi, що зв’язує два фрагменти, між якими встанов­люється семантична узгодженість.

Величину семантичної узгодженості записано у вигляді формули:

де ξi — секвенція з системи Σ, яка зв’язує перехід між φj і φk, що описують поточні фрагменти, між якими встанов­лена семантична узгодженість, або ξi : φj (Si) → φk (Sj); ψ(Si), ψ(Sj) — функції, що описують фрагменти текстів Si і Sj, відповідно.

До базових параметрів, які визначають семантику документа, віднесено: семантичну значущість слів, фраз, або інших фрагментів документа; міру семантичної суперечності між компонентами, або фрагмен­тами доку­мента; семантичну узгодженість між окремими фразами документа; рівень таємності документа; міру безпосередньої доступності документа; період актуальності документа; швидкість зміни рівня захищеності документа.

Функціональна схема системи документообігу наведена на рис. 1.

На рис. 1 використано позначення: СВД — система виробництва документа; ВМД — визначення мети документа, ФСД — формування структури документа, ЗД — заповнення доку­мента, КСД — контроль семантики документа, ІП — ідентифікатор помилки, КД — корекція документа, ПДВ — підготовка документа до видачі користувачеві, ТД — транспортування документа, СКД — система викорис­тання документа; ВД — використання документа, АД — архівація документа, ФЗЗ — формування зворотного зв’язку.

Рис. 1. Блок-схема системи документообігу

Для дослідження небезпек, що існують по відношенню до документа, сформо­вано модель документа, яку описано у вигляді систем співвідно­шень, кожна з яких відповідає певному рівню ієрархії структури документа .

Співвідношення для фраз записано у вигляді:

S1 = (x11 * x12 * … * x1m); …; Si = (xi1 * xi2 * … * xik); …; Sn = (xn1 * xn2 * … * xnn),

де xij — окремі слова, що складають фразу Si; *  — знак конкатенації між окремими словами фрази Si. На другому ієрархічному рівні структури di описуються співвідно­шеннями, що складають окремі речення, які формально подано у вигляді:

h1 = (S11 * xi * S12 * … * xj * S1m),…, hi = (Si1 * Si2 * … Sik),…

…,hm = (Sm1 * Sm2  * xi * xk * … * Smm)

де Sij — окрема фраза речення hi. На третьому рівні ієрархії документ di описано елементами його струк­тури або абзацами qi. Сукупність таких співвідношень виражено у формі:

q1 = (h11 * … h1k),…, qn = (hn1 * … hnm).

Слова xi і xj вживаються у фразі Si разом тільки в тому випадку, коли вони мають спільні фрагменти семантичного розширення.

Означення 4. Контекстно залежна інтерпретація I(xi, xj) слова xj від слова xi, яке є контекстом фрази Si, визначається кількістю спільних компо­нент в інтерпрета­ційних розширеннях слів xi і xj, використаних у фразі у вигляді xi → xj.

Вираз для загрози, яку може використати небезпека семантичної суперечності:

Z(μ) = φi[δ(I)],

де φi — функція, що залежить від величини δ(I), яка вказує на різницю інтерпре­тації слова з семантичного словника I(xi) та інтерпретації слова в контексті фрази I(xi, vi), або δ(I) = I(xi) – I(xi, vi). Необхід­ність викорис­тання функції φi[δ(I)] обумовлюється тим, що відхилення між семантичним значенням слова xi і семантичним значенням цього ж слова в межах фрази Si залежить також від синтак­сичних правил побудови фраз.

Загроза небезпеки виникнення конфлікту записується у вигляді співвідношення:

Z(k) = {φi[I(Si) – I(Si, Sj)],

де I(Si) — інтерпретація фрази Si; I(Si, Sj) — контекстно залежна інтер­пре­тація фрази Si від контексту, який в даному випадку складається з фрази Sj. Загроза конфлікту Z(k) тим імовірніша, чим менша δ[(Si, Sj)], або чим менша семантична різниця між двома вибраними фразами Si і Sj. Відсутність семантичної різниці між Si і Sj визначається мірою близькості інтерпретації фрази Si та Sj у предметній області W. Тому загрозу виникнення конфлікту визначено шляхом уточнення інтерпретації фраз I(Si), яке полягає у виділенні у фразі Si і Sj кількості слів, які мають одинакові граматичні ознаки qi, що відповідають групі слів, які є, наприклад, дієсловами. Тоді:

Zi(k) = α/{φ*i[I(Si)] – φ*j(Sj)]},

де φ*i і φ*j — функції підрахунку кількості дієслів і визначення їх інтерпретацій через пов’язані з ними словами у фразах Si і Sj. Якщо I(xi(q)) = xid, то співвідношення для Z(k) уточнюється:

,

де — сума величин інтерпретації дієслів у фразі Si; — сума вели­чин інтерпретації дієслів у фразі Sj; (xid = xjd) — дві інтерпретації дієслова з фрази Si і Sj, які рівні між собою.

Вираз для визначення величини синтак­сичної суперечності подано як величину відповідного типу загрози і описано як:

де перша сума відповідає всім елементам синтаксичних схем γi, що використані в документі di; друга — всім елементам базових схем граматики CM, які не виводяться в CM; третя — всім елементам вивідних схем γi. Таким чином, залишаються тільки недопустимі компо­ненти схем γi з di, які не є базовими і не виводяться з системи схем синтаксичних правил.

На основі сформульованих правил та означень для побудови фрагментів тексту і визначення семантичної значущості окремих текстових компонент розроблено моделі загроз конфліктів, семантичної і синтаксичної супереч­ностей. Величини вказаних загроз в системі документообігу адекватно визнача­ються при проведенні семантичного аналізу документа через контроль його власних семан­тичних параметрів.

В четвертому розділі сформовано моделі загроз, досліджено методи захисту та розглянуто загальну організацію роботи системи захисту доку­ментів на основі семантичного аналізу.

Величина загрози зміни міри актуальності документа Z(a) прямо пропор­ційна кількості функціонально значимих фрагментів hi у фразах Si, що визначається як та інтервалу часу, через який передається інформація про поточний стан документа Δτi:

де , α, β — коефіцієнти пропорційності. Функції fi для кожної окремої W описуються в словнику Sc.

Загрозу зміни рівня таємності документа Z(t) визначено як міру відхи­лення інтерпретації фраз Si і документа в цілому при використанні опису предметної області в межах Wi від інтерпретації, що використовує найповніший опис W:

Загроза зміни швидкості рівня захисту документа Z(v) описується на основі аналізу різниці між відношенням всіх даних документа I(d) до величини реальної зміни в процесі управління об’єктом і відношенням всіх даних документа до величини змін в цьому ж процесі, які повинні відбутися у випадку відсутності протидії. Або це можна записати у наступній формі:

де I(d) — повна інформація, що міститься в документі; ΔQr — величина змін в процесі управління об’єктом, яка обумовлюється даними I(d) з документа; ΔQr* =ΔQr – δQp, δQp — величина протидії змінам, які здійсню­ються за рахунок несанкціонованого отримання інформації з документа.

Загрозу розбіжності мети документа з результатами управління Z(u) визначено таким чином:

Z(u) = |I(d) – I(Q)|,

де I(d) — інтерпретація документа; I(Q) — інтерпретація результатів управління об’єктом.

В роботі сформовано методи розрахунку величини значень наведених вище загроз, завдяки чому стає можливим визначати необхідний рівень захисту, який є адекватним реальним небезпекам. Розрахунок всіх загроз базується на запровадженому понятті про семантичну значущість слів, фраз, речень та цілих фрагментів тексту документу. Також розроблено функціо­нальні блок-схеми окремих підсистем, що безпосередньо призначені для розв’язування задач захисту.

На рис. 2 наведено блок-схему системи захисту, де використано позначення: МЗ — моделі загроз, РРБ — розрахунок рівня безпеки, РВЗ — розрахунок вели­чини загрози, АІА — архів історії атак, ПВА — протидія виявленій атаці, ВЗ — поточне значення величини загрози, ДВЗ — допустиме значення величини загрози, КД — документ, який підлягає контролю, Вих.Д — вихідний документ.

Рис. 2. Блок-схема системи захисту

Функціональну блок-схему підсистеми визначення мети документа подано на рис. 3.

Рис. 3. Блок-схема визначення мети

На блок-схемі рис. 3 скорочення: АД — блок аналізу даних, що поступають по каналах зворотного зв’язку, ММ — блок модифі­кації мети, при розбіжності між метою і результатом управління об’єктом, ФМ — формування мети при ініціації проектуван­ня документу ІПД, ФПД — формування плану документу, ФСД — формування схеми документу підсистемою виготовлення документів, АЗРТ — аналіз зміни рівня таємності, ФПМЗ — формування параметрів моделі загрози Z(t), МД — модифікація документу, СЗД — система захисту документу, АДД — архів документів системи АСДО.

Обґрунтовано і розроблено блок-схему системи семантичного захисту документів та про­аналізо­вано функціону­вання її в реальних інформаційних мережних комп’ютерних системах. На основі розроблених блок-схем, моделей загроз та запроваджених семантичних параметрів реалізовано програмні засоби семан­тичного аналізу та захисту документів.

Основні результати та ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розв’язано актуальну наукову задачу розроб­лення нової інформаційної технології захисту документів в автоматизованій системі документо­обігу на основі семантичного аналізу їх змісту. При цьому отримано такі результати:

1. Розроблено новий метод визначення величини семантичної значущості окремих слів та фраз на основі підрахунку їх інтерпретаційних розширень, що дає можливість обчис­лювати кількісні величини значень семантичних параметрів у процесі семантичного аналізу.
2. Запроваджено нові семантичні параметри системи документообігу (семантичну значущість слів та фраз; міру семантичної суперечності між компонентами або фрагментами документа; семантичну узгодженість між окремими фразами; рівень таємності; міру безпосередньої доступності; термін актуальності документа), які описують семантичні особливості текстів доку­ментів і забезпечують можливість визначати наявні в них семантичні загрози.
3. Розроблено методи виявлення семантичної суперечності та конфліктних ситуацій, шляхом визначення семантичної значущості слів семантичного словника в контексті фраз документа, які дають можливість визначити рівень відповідних загроз і несанкціо­нованих змін семан­тичного значення текстів документів.
4. Вперше розроблено математичні моделі загроз, з використанням семантики документів (семантичної суперечності, небезпеки виникнення конфлікту, небезпеки виникнення синтаксичної суперечності, зміни міри актуаль­ності, рівня таємності, швидкості рівня захисту документів та розбіжності мети документа з результатами управління), які використо­вуються у випадку виникнення відповідних небезпек здійснення атак на документи.
5. Розроблено нові методи захисту документів, що ґрунтуються на аналізі їх семантики засобами матема­тичної логіки і які покладено в основу алгоритму управління документообігом.
6. Розроблено нову архітектуру реалізації системи документообігу, в якій передба­чається зворотний зв’язок між проектантами та користувачами документів, що дає можливість охопити семантичним контролем документи на всіх стадіях їх існування.

Результати впроваджено у систему організації автоматизованого управління документообігом Української академії друкарства та Поліграфічного технікуму УАД, де вони реалізовані у вигляді АСДО.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сабат В. І. Математичні моделі спеціалізованих семантичних аналізаторів // Моделювання та інформаційні технології. Зб. наук. праць. – Вип. 21. – 2003. – С. 195-203.
1. Сабат В. І. Логічні методи формального опису семантичного аналізу текстів // Зб. наук. праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України. – Вип. 20. – 2003. – С. 113-121.
1. Дурняк Б. В., Сабат В. І. Моделі семантичного аналізу з використанням фор­мальних граматик // Зб. наук. праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України. – Вип. 21. – 2003. – С. 173-180.
1. Сабат В. І. Теоретичні особливості захисту інформації на основі викорис­тання її семантики // Моделювання та інформаційні технології. Зб. наук. праць. – Вип. 22. – 2003. – С. 97-105.
1. Дурняк Б. В., Сабат В. І. Основні небезпеки в системах автоматизованого документообігу // Моделювання та інформаційні технології. Зб. наук. праць. – Вип. 23. – 2003. – С. 121-128.
1. Сабат В. І. Принципи роботи семантичних аналізаторів і використання їх можливостей при розв’язку задач захисту документів // Зб. наук. праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України. – Вип. 22. – 2003. – С. 142-151.
1. Сабат В. І. Моделювання семантики загроз документів // Зб. наук. праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України. Вип. 23. – 2003. – С. 139-147.
1. Дурняк Б. В., Сабат В. І. Моделі системи захисту документів. Моделю­вання та інформаційні технології // Зб. наук. праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України. – Вип. 25. – 2003. – С. 113-121.
1. Сабат В. І. Реалізація моделі захисту документів на основі семантичного аналізу // Зб. наук. праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України. – Вип. 24. –2004. – С. 96-147.
1. Дурняк Б. В., Сабат В. І. Способи організації систем автоматизованого доку­ментообігу // Інформаційні технології і системи. – Т. 7, №1. – 2004. – С. 59-63.
1. Сабат В. І. Методи захисту документів в системах документообігу // Комп’ютерні технології друкарства. – №12. – 2004. – С. 297-305.
1. Сабат В. І., Дурняк Б. В. Моделі загроз в системі докуметообороту, що ґрунтуються на основі семантики документів // Квалілогія книги. – Вип. 7. – 2004. – С. 15-24.
1. Сабат В. І. Методи визначення загроз в системі документообігу на основі аналізу семантики документів / XXIII наук.-техн. конф. „Моделювання”. Тези доп. ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України, К., 2004. – С. 40-41.
1. Сабат В. І. Захист систем автоматизованого документообігу / Наук.-практ. конф. „Сучасні проблеми телекомунікацій — 2004”. – Матер. конф. Націона­льний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2004. – С. 35-36.
1. Сабат В. І. Семантичний аналіз в автоматизованих системах документо­обігу / Наук.-метод. конф. „Підготовка фахівців в галузі телекомунікацій і Болонський процес”. Матер. конф. Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2004. – С. 35-36.