|
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПОСИЛКІНА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА
УДК 338.45-230.047
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА І ПРОБЛЕМИ ЙОГО
ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Спеціальність 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук
Харків – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор
ТОЛОЧКО ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ
Національний фармацевтичний університет,
завідувач кафедри управління та економіки фармації
ІПКСФ
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
МНУШКО ЗОЯ МИКОЛАЇВНА
Національний фармацевтичний університет,
завідуюча кафедрою менеджменту та маркетингу у фармації
доктор фармацевтичних наук, професор
ВОЛОХ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця,
завідувач кафедри організації та економіки фармації
доктор фармацевтичних наук, професор
КАЛИНЮК ТИМОФІЙ ГРИГОРОВИЧ
Львівський Національний медичний університет
ім. Данила Галицького,
завідувач кафедри технології ліків із курсом промислової фармації
Провідна
організація: Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра промислової фармації
Захист дисертації відбудеться “24” жовтня 2003 року о 1000- годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою:
61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “22” вересня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої Ради,
професор Л.М. Малоштан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Реалізація в Україні конституційних гарантій щодо забезпечення основними лікарськими засобами (ЛЗ), які задовольняють потреби охорони здоров’я більшості населення в необхідних обсягах і за цінами, доступними як для окремих громадян, так і суспільства в цілому, потребує збереження внутрішнього фармацевтичного ринку України і зміцнення на ньому конкурентних позицій вітчизняних фармвиробників. Ефективність функціонування кожного підприємства в ринковій економіці, перспективи його розвитку, в першу чергу, визначаються можливістю випускати конкурентоспроможну продукцію. При цьому слід враховувати, що у фармації існують високі вимоги до якості продукції, жорстка система внутрішнього та зовнішнього контролю та інші обмежуючі фактори. Для подолання цих проблем необхідна активізація інноваційно-інвестиційної діяльності українських хіміко-фармацевтичних підприємств (ХФП). Але науково-технічний розвиток підприємств завжди супроводжується зростанням витрат, пов’язаних із розробкою та впровадженням у виробництво нових ЛЗ, удосконаленням технологій та умов їх виготовлення. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність підвищення цін на них з тим, щоб підприємства мали змогу відшкодовувати підвищені витрати і забезпечувати накопичення власних фінансових ресурсів, потрібних для їх подальшого розвитку.
З іншого боку, фармацевтична промисловість виробляє продукцію високої соціальної значущості і тому, більш ніж інші галузі, вона повинна орієнтуватися на принципи соціально-етичного маркетингу і забезпечення доступності цін на ЛЗ.
Вирішити ці проблеми можливо тільки при наявності нової моделі фінансового забезпечення інноваційного розвитку фармацевтичної промисловості. Це визначило напрямок дисертаційного дослідження, а його актуальність обумовлена тим, що в роботах таких вчених, як Волох Д.С., Загорій В.А., Кабачна А.В., Мнушко З.М., Пономаренко М.С., Толочко В.М., Розсоха Т.М., Страшний В.В., Слободянюк М.М. та ін. хоча і висвітлювалися окремі теоретичні і практичні аспекти організації й управління інноваційною діяльністю в галузі фармації, проблема формування відповідного до ринкових умов фінансового механізму стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва до сьогоднішнього часу не досліджувалася. Не одержала розвитку і проблема впровадження стратегічного фінансового менеджменту на вітчизняних ХФП. Не проводилися комплексні дослідження в галузі управління ефективністю інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах фармацевтичного виробництва.
У зв’язку з цим розробку наукових основ стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва і обґрунтування принципів, інструментів, методів та моделей, які б дозволили побудувати цілісну теорію фінансового забезпечення цих процесів у ринкових умовах, слід розглядати як один із стратегічних напрямків формування в Україні ефективної системи лікарського забезпечення населення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету: “Розробка проблем підприємництва, менеджменту і маркетингу у фармації” (номер державної реєстрації 0198U007009) і “Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації” (номер державної реєстрації 0103U000479).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування та розробка методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо механізмів активізації інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва, формування та функціонування системи його фінансового забезпечення в умовах ринкового середовища.
Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:
- проаналізувати сучасний стан і тенденції інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичному виробництві, визначити їх особливості;
- визначити сутність, розробити концептуальні засади забезпечення інноваційно-інвести-ційного розвитку фармацевтичного виробництва і сформувати відповідний категоріальний апарат;
- дослідити світовий досвід щодо використання фінансових механізмів стимулювання державою розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичній промисловості і обґрунтувати напрямки запровадження цього досвіду в Україні;
- визначити сутність стратегічного фінансового менеджменту як основи механізму самофінансування ХФП у ринкових умовах;
- розробити організаційні засади впровадження фінансового менеджменту на вітчизняних ХФП;
- проаналізувати існуючі джерела фінансових ресурсів у фармацевтичній промисловості України, дослідити їх недоліки і переваги, побудувати класифікацію джерел фінансування ХФП в умовах науково-технічного розвитку;
- розробити методику аналізу, діагностики та управління фінансовим станом ХФП в умовах їх розвитку;
- обґрунтувати методологічні, науково-практичні підходи до оцінки й управління ефективністю інноваційно-інвестиційної діяльності, дослідити її вплив на фінансові результати ХФП;
- визначити сутність системного підходу до оцінки інвестиційної привабливості ХФП і розробити методику її вимірювання;
- побудувати систему оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів, адаптовану до специфіки фармацевтичної галузі;
- удосконалити науково-практичні підходи до ціноутворення на нові ЛЗ;
- обґрунтувати тактику та розробити практичні засади управління процесом генерування власних фінансових ресурсів ХФП в умовах їх розвитку.
Об’єктом дослідження є інноваційно-інвестиційна діяльність підприємств фармацевтичної галузі, націлена на створення в Україні ефективної системи лікарського забезпечення населення.
Предметом дисертаційного дослідження є фінансово-економічні механізми активізації інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП у ринкових умовах: принципи, методи, інструменти, важелі, які стимулюють стратегічну спрямованість їх діяльності, забезпечують відшкодування підвищених витрат, пов’язаних з розробкою і впровадженням інновацій, сприяють ефективному використанню ресурсів та зростанню конкурентоспроможності.
Методи дисертаційного дослідження. У процесі обґрунтування сутності і побудови моделі фінансового забезпечення розвитку фармацевтичної промисловості України в умовах ринку, впровадження нових підходів до оцінки й управління ефективністю інноваційно-інвестиційної діяльності ХФП та комплексної оцінки їх інвестиційної привабливості застосовувався системний метод. Категоріальний апарат розроблено на основі методу узагальнення та наукової абстракції.
При проведенні дисертаційних досліджень також використовувалися методи фінансово-економічного аналізу, вибіркового обстеження, експертної оцінки (для визначення факторів, які впливають на інноваційно-інвестиційний потенціал, інноваційно-інвестиційний розвиток ХФП, їх фінансовий стан та інвестиційну привабливість).
З економіко-математичних методів у роботі застосовувалися: метод таксономії (для розрахунку інтегральних і комплексних показників); кластерний аналіз (з метою групування ХФП у залежності від одержаних оцінок інтегральних і комплексних показників); дискримінантний аналіз (для визначення факторів, які відіграють вирішальне значення при віднесенні підприємства до певного класу за проведеною класифікацією); метод багатомірної регресії (для побудови моделей залежності інноваційно-інвестиційного потенціалу, інноваційно-інвестиційного розвитку, фінансового стану ХФП, витрат на виробництво, чистого прибутку і чистих грошових надходжень від факторних ознак).
Визначення і обґрунтування оптимальних напрямків інноваційної та фінансової стратегій ХФП проводилося із застосуванням SWOT – аналізу та бенчмаркингу.
При розробці науково-практичних підходів до ціноутворення на нові ЛЗ використовувалися методи та прийоми фармакоекономічного аналізу.
У процесі обґрунтування і побудови моделі управління грошовими потоками на ХФП застосовувалися методи імітаційного моделювання.
Розрахунки здійснювалися на персональному комп’ютері з використанням програмних пакетів Statistica, Statgraphics Plus, Microsoft Excel.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регулюють головні напрямки інноваційної, інвестиційної, фінансово-господарської діяльності підприємств в Україні, нормативно-правові акти, рекомендаційні та статистичні матеріали Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України. У роботі використані рекомендації зарубіжних і вітчизняних експертів, публікації міжнародних організацій. Використані також дані інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів, монографічна і довідкова література, в тому числі зарубіжна.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні науково обґрунтовано інноваційну модель виробництва з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі, яка характеризується значним потенціалом саморозвитку завдяки ефекту інноваційного важеля; запропоновано багаторівневу та багатоканальну систему її фінансового забезпечення, ядром якої є самофінансування ХФП.
Отримали подальший розвиток теоретичні і науково-практичні аспекти фінансового менеджменту: обґрунтовано сутність, принципи впровадження стратегічного фінансового менеджменту як основи самофінансування ХФП в умовах конкурентного середовища; розроблено організаційні засади стратегічного фінансового менеджменту на підприємствах фармацевтичної промисловості.
Введено в науковий обіг категорію “ефективне самофінансування підприємства”; запропоновано методику оцінки показника ефективного самофінансування для ХФП.
За результатами дослідження стану та тенденцій інноваційних процесів у фармацевтичному секторі обґрунтовано необхідність інтеграції ресурсів і капіталу для фінансового забезпечення “інноваційних проривів”. Вперше запропоновано модель створення в Україні фармацевтичної промислово-фінансової групи (ПФГ).
Знайшли подальший розвиток теоретичні і науково-практичні підходи до визначення сутності та оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу (ІІП) підприємств. Проведено кластеризацію ХФП за комплексним показником ІІП.
Визначено зміст категорії “інноваційно-інвестиційний розвиток підприємства” (ІІР). Вперше запропоновано використання інтегрального показника ІІР як узагальнюючого показника ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, розроблено методику його оцінки для ХФП.
Вперше доведено, що існує експоненціальна залежність між рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП і темпами зростання фінансових результатів їх діяльності.
Удосконалено горизонтальну класифікацію інновацій у фармації; вперше запропоновано вертикальну класифікацію інновацій у залежності від глибини передбачуваних змін, яку покладено в основу побудови галузевої методики оцінки ефективності і ризику інноваційних проектів.
Вперше розроблено концепцію управління інвестиціями з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі. Доведено необхідність і визначено сутність системного підходу до оцінки й управління інвестиційною привабливістю ХФП. Запропоновано методику оцінки інвестиційної привабливості підприємств, яка на відміну від традиційних підходів, що базуються на визначенні в головному фінансового стану підприємств (ФСП), враховує також і рівень їх інноваційно-інвестиційного розвитку; побудовано матрицю інвестиційної привабливості вітчизняних фармвиробників. Теоретично обґрунтовано і розроблено галузеву методику комплексної оцінки інноваційно-інвестиційних проектів з урахуванням їх економічної, соціальної і бюджетної ефективності, а також притаманного для них рівня ризику.
Знайшли подальший розвиток методологічні і методичні основи ціноутворення на нові ЛЗ з використанням фармакоекономічних підходів.
Сформовано науково-практичні підходи до управління власними фінансовими ресурсами ХФП в умовах їх розвитку: запропоновано адекватну до ринкових умов систему управління витратами; впроваджено фінансові критерії оптимізації виробничої програми; розроблено методичні засади моделювання цінової політики підприємств з метою оптимізації їх прибутку; визначено основні напрямки підвищення ефективності амортизаційної політики ХФП.
Удосконалено механізм управління оборотними активами підприємств з урахуванням специфіки фармацевтичного виробництва, розроблено методичні засади побудови оптимальної моделі управління оборотними активами ХФП, яка базується на використанні сучасних інформаційних технологій.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що запропоновані розробки створюють реальний фінансовий механізм активізації інноваційно-інвестицій-ного розвитку фармацевтичної промисловості України. За підсумками досліджень розроблені та впроваджені в роботу Державного наукового центру лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, хіміко-фармацевтичних підприємств, у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів такі матеріали:
методичні рекомендації “Оцінка інвестиційної привабливості хіміко-фармацевтичних підприємств”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 19 від 19.12.2001 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджено в діяльність ЗАТ “Київський вітамінний завод”, ЗАТ “Стома”, ЗАТ “Біолік”, ЗАТ “Лекхім-Харків”, ВАТ ХФЗ “Червона Зірка”, ТОВ “Медичні препарати”, ЗАТ ФФ “Дарниця”, ВАТ “Лубнифарм” та ін. (акти впровадження відповідно від 01.03.2002р., 11.06.2002р., 16.07.2002р., 19.07.2002р., 9.10.2002р., 18.10.2002р., 2.10.2002р., 4.11.2002р.);
методичні рекомендації “Фінансовий аналіз і діагностика діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 19 від 19.12.2001р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджено в діяльність ЗАТ “Стома”, ВАТ “Лубнифарм”, ДП “ДЗ ДНЦЛЗ”, ТОВ “Вега”, ЗАТ “Біолік”, ВАТ ХФЗ “Червона Зірка”, ЗАТ ФФ “Дарниця”, КДПВБП “Біофарма”, ЛОКВП “Фармація” та ін. (акти впровадження відповідно від 30.05.2002р., 14.06.2002р., 24.06.2002р., 31.05.2002р., 19.07.2002р., 6.08.2002р., 7.09.2002р., 14.10.2002 р., 23.03.2003 р.);
методичні рекомендації “Оцінка інноваційно-інвестиційного потенціалу і його впливу на ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 25 від 21.11.2002 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджено в діяльність ЗАТ ФФ “Дарниця”, ЗАТ “Київський вітамінний завод”, ЗАТ “Стома”, ЗАТ “Лекхім-Харків”, ВАТ “Лубнифарм”, ЗАТ “Біолік”, ВАТ ХФЗ “Червона Зірка”, ДП “ДЗ ДНЦЛЗ” та ін. (акти впровадження відповідно від 23.08.2002р., 1.03.2002р., 2.07.2002р., 19.08.2002р., 14.09.2002р., 25.07.2002р., 23.09.2002р., 11.10.2002р.);
методичні рекомендації “Методика вибору постачальників субстанцій і матеріалів фармацевтичними підприємствами з урахуванням вимог логістичного підходу”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 20 від 23.01.2002 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджено в діяльність ЗАТ ФФ “Дарниця”, ЗАТ “Біолік”, ВАТ ХФЗ “Червона Зірка”, ВАТ “Лубнифарм”, ЗАТ “Лекхім-Харків” та ін.(акти впровадження відповідно від 30.07.2002р., 19.08.2002р., 1.08.2002р., 23.07.2002р., 19.07.2002р.);
методичні рекомендації “Оцінка ефективності інноваційно-інвестиційних проектів у фармацевтичному виробництві”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 25 від 21.11.2002 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджено у діяльність Державного наукового центру лікарських засобів, ЗАТ ФФ “Дарниця”, ТОВ ФК “Здоров’я”, ЗАТ “Київський вітамінний завод”, ДП “ДЗ ДНЦЛЗ”, КДПВБП “Біофарма”, ВАТ “Фармак”, ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”, ХДФП “Здоров’я народу”, ВАТ “Концерн-Стирол”, ЛОКВП “Фармація” та ін. (акти впровадження відповідно від 18.09.2003р., 20.12.2002р., 24.12.2002р., 3.02.2003р., 9.01.2003р., 16.01.2003р., 27.01.2003р., 2.04.2003р., 14.02.2003р., 12.03.2003р., 27.03.2003р.);
методичні рекомендації “Управління запасами на фармацевтичних підприємствах”,
ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 25 від 21.11.2002 р.) та уз-годжені в МОЗ України, впроваджено в діяльність Державного наукового центру лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області, ЗАТ ФФ “Дарниця”, ТОВ ФК “Здоров’я”, ЗАТ “Київський вітамінний завод”, КДПВБП “Біофарма”, ВАТ “Фармак”, ХДФП “Здоров’я народу”, ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”, ВАТ “Концерн-Стирол” та ін. (акти впровадження відповідно від 18.09.2003р., 11.12.2002р., 17.12.2002р., 3.12.2002р., 3.02.2003р., 17.03.2003р., 19.03.2003р., 15.04.2003р., 2.04.2003р., 8.04.2003р.);
методичні рекомендації “Впровадження менеджменту витрат на хіміко-фармацевтичних підприємствах”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 25 від 21.11.2001 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджено в діяльність Державного наукового центру лікарських засобів, ЗАТ ФФ “Дарниця”, ХД ФП “Здоров’я народу”, ТОВ ФК “Здоров’я”, ЗАТ “Київський вітамінний завод”, ВАТ “Фармак”, ВАТ “Концерн-Стирол”, ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”, ВАТ “Лубнифарм”, ДП “ДЗ ДНЦЛЗ”, КДПВБП “Біофарма” та ін. (акти впровадження відповідно від 18.09.2003р., 17.12.2002р., 2.12.2002р., 7.04.2003р., 3.02.2003р., 17.04.2003р., 11.04.2003р., 2.04.2003р., 24.04.2003р., 21.03.2003р., 29.04.2003р.),
Положення про фінансовий відділ хіміко-фармацевтичного підприємства та посадову інструкцію фінансового менеджера хіміко-фармацевтичного підприємства впроваджено в діяльність ХДФП “Здоров’я народу”, ВАТ “Лубнифарм”, ЗАТ “Лекхім-Харків”, ЛОКВП “Фармація”, ЗАТ “Борщагівський ХФЗ” (акти впровадження відповідно від 18.11.2002р., 6.12.2002р., 19.03.2003р., 27.03.2003р., 02.04.2003р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр економіки підприємства, управління та економіки фармації ІПКСФ НФаУ, кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині ХМАПО, кафедри організації та економіки фармації КМАПО ім. П.Л. Шупика, кафедри організації та економіки фармації Львівського Національного медичного університету ім. Данила Галицького, Луганського Державного медичного університету (акти впровадження відповідно від 19.11.2002р., 7.12.2003р., 11.11.2002р., 5.02.2003р., 30.01.2003р., 14.02.2003р.).
Особистий внесок здобувача. Усі відображені в дисертації висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно. У дисертації не були використані ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці. Із таких праць дисертантом були використані лише положення, які становлять його особистий внесок.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методичні положення, практичні результати дослідження висвітлювалися автором на конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження і оптимізація економічних процесів” (Харків, ХДУ, 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми стабілізації і економічного розвитку” (Харків, 1998 р.), науково-практичній конференції “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку в новому тисячолітті” (Харків, НФАУ, 1999 р.), VI Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем економічної кібернетики (Харків, ХДПУ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вчені України – вітчизняній фармації” (Харків, НФАУ, 2000 р.), XI Всеросійському конгресі “Фармакоекономіка на рубежі III тисячоліття” (Москва, 2000 р.), науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, НФАУ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (Харків, Харківська академія банківської справи, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровськ, ДДУ 2001 р.), Міжнародній наукові-технічний конференції “Приладобудування 2001” (Ялта, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб’єкта” (Дніпропетровськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки” (Харків, НФаУ, 2003 р.).
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковані автором самостійно та у співавторстві у 68 роботах, зокрема статей у фахових виданнях – 29; монографія – 1; підручник – 1; методичних рекомендацій – 7; інформаційних листів – 2.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, опису літератури (розділ 1), розділу, який присвячено об’єктам та методам досліджень (розділ 2), експериментальної частини (розділ 3 – 7), загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 386 сторінках машинопису, містить 83 рисунки, 73 таблиці і 124 додатки. Список використаної літератури містить 497 джерел, у тому числі 53 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Опис літератури. Механізми активізації інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичному виробництві
Аналіз практики діяльності провідних зарубіжних фармацевтичних компаній свідчить про те, що більшість з них сьогодні обрали інноваційну парадигму розвитку, що по суті відкрило їм “друге дихання”. Ця проблема є досить актуальною і для України, тому питання щодо передчасності її постановки перед вітчизняними фармвиробниками (через обмеженість інвестиційних ресурсів) не повинно виникати, оскільки її невирішеність генерує загрозу подальшого зменшення інвестиційних можливостей українських ХФП, а відтак, реальність поступового скорочення контрольованої частки вітчизняного фармацевтичного ринку внаслідок втрати конкурентоспроможності і неможливість виходу на зарубіжні ринки.
Проведений аналіз дозволив визначити основні риси, притаманні інноваційно-інвестиційним процесам у вітчизняній фармацевтичній промисловості на сучасному етапі розвитку: орієнтація на генериковий тип виробництва; активне розширення асортименту ЛЗ, які виробляються; надання переваг методам цінової конкуренції; невисокі темпи оновлення основних фондів (ОФ) і впровадження нових технологічних процесів; підвищення уваги до питань виходу на перспективні ринки субстанцій; поступова модернізація виробничої бази у відповідності з правилами GMP; зростання вимог до рівня професійної підготовки кадрів; обмеженість інвестиційних ресурсів; переважання в структурі інвестиційних витрат – витрат на технічне переозброєння виробництва та ін.
Проаналізовано існуючі погляди на сутність інновацій, розглянуто їх різноманітні класифікації. Досліджено методологічні підходи до характеристики інноваційно-інвестиційного процесу, інноваційно-інвестиційної діяльності, інноваційно-інвестиційного потенціалу, інноваційно-інвестиційного розвитку, а також методи їх оцінки. Визначено недоліки, притаманні цим підходам, доведено необхідність створення категоріального апарату для оцінки інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва і розробки науково-обґрунтованої методики його вимірювання.
Активізація інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичній галузі потребує створення відповідної системи фінансового забезпечення. Узагальнення досвіду країн з ринковою економікою щодо форм і методів державного регулювання інноваційно-інвестиційних процесів дозволило зробити висновок, сьогодні повинні набувати все більш суттєвого значення такі непрямі методи їх державного стимулювання, як податкова, амортизаційна, кредитна політика, державна політика в сфері регулювання цін, стимулювання залучення іноземних інвестицій та ін.
Закономірною світовою тенденцією розвитку фармацевтичної галузі в умовах науково-технічного прогресу стають процеси концентрації та інтеграції капіталу. Досліджені головні чинники, що сьогодні впливають на активізацію цих процесів в Україні. Обґрунтовано актуальність проблеми консолідації ресурсів та капіталу у вітчизняному фармацевтичному секторі в умовах загострення конкурентної боротьби і поступової еволюції її форм.
Проаналізовано переваги і недоліки таких найбільш перспективних форм інтеграції капіталу у фармацевтичній галузі, як утворення стратегічних альянсів, стратегічних мереж і ПФГ.
Методологічні основи дисертації й основні методи дослідження
В основу побудови запропонованої моделі інноваційного розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва повинні бути покладені такі принципи: безперервність, економічність, гнучкість інноваційно-інвестиційної діяльності та її адаптованість до зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовища; відповідність умовам ресурсного забезпечення підприємств, їх потенціалу; орієнтація на потреби ринку; пріоритет процесних інновацій над продуктовими; надання переваг неціновим методам конкурентної боротьби, зокрема якості ЛЗ; інтеграція науки і виробництва з активним залученням підприємницького капіталу (банківського, торговельного та ін.); комерціалізація науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
Загальний вигляд запропонованої інноваційної моделі розвитку фармацевтичного виробництва і аналіз її відмінностей у порівнянні з традиційною моделлю представлено у табл. 1. Наведена модель характеризується високим потенціалом саморозвитку завдяки дії ефекту інноваційного важеля. Економічна ефективність її функціонування досягається за умов:
ТП > ТВР > ТНА > ТА > ТІВ > ТОВ, (1)
де ТП – темпи росту прибутку;
ТВР – темпи росту виручки від реалізації;
ТНА – темпи росту нематеріальних активів;
ТА – темпи росту активів;
ТІВ – темпи росту інноваційних витрат;
ТОВ – темпи росту операційних витрат.
Інноваційний розвиток фармацевтичної галузі стає можливим лише при систематичному впровадженні всього комплексу інновацій (рис. 1).
Таблиця 1
Інноваційний процес у фармацевтичній галузі має суттєві відмінності у порівнянні з іншими галузями: багатостадійність, наявність таких специфічних етапів, як біофармацевтич-ні, доклінічні, клінічні дослідження (I – IV фази); значна тривалість і висока вартість іннова-ційних розробок; тривалий інвестиційний лаг; відносно коротка тривалість життєвого циклу більшості ЛЗ; необхідність забезпечення доступних цін на ЛЗ для споживачів; реальність конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках з могутніми фармацевтичними корпораціями, які здійснюють масштабну інноваційну діяльність та ін.
Визначені особливості потребують специфічних підходів щодо побудови відповідного до специфіки галузі механізму відшкодування інноваційних витрат і створення умов для стимулювання її інноваційно-інвестиційного розвитку.
У роботі обґрунтовано, що ринково-орієнтована система фінансування інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичної галузі повинна бути багаторівневою та багатока-нальною (рис. 2).
Найважливішою складовою (підсистемою) цієї системи є активна політика держави щодо використання адекватних до ринкових умов фінансових методів стимулювання науково-технічного розвитку. Вони повинні забезпечувати відшкодування витрат, пов’язаних зі створенням і впровадженням у виробництво нових ефективних ЛЗ; зацікавленість фармвиробників щодо вибору стратегічних пріоритетів фінансово-господарської діяльності; гнучке використання системи фінансових важелів; створення умов для формування у підприємств фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для стабільного економічного розвитку.
Ядром системи фінансування інноваційно-інвестиційного розвитку фармації повинен бути механізм реального самофінансування ХФП, заснований на використанні принципів і підходів стратегічного фінансового менеджменту.
Нами запропоновано систему стратегічного фінансового менеджменту на ХФП, суб’єктом якої виступає фінансова служба (фінансова дирекція, фінансовий відділ), її структурні підрозділи, а також фахівці, які мають відповідну спеціальну підготовку і які, спираючись на одержану інформацію, розробляють стратегію й тактику фінансової діяльності.
Об’єктом управління є сукупність фінансових ресурсів, грошових потоків, фінансових відносин і фінансових ризиків, які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності ХФП.
Взаємодія між суб’єктом і об’єктом здійснюється через такі управлінські функції, як планування, організація, мотивація, координація та контроль. Означені первісні функції фінансового менеджменту повинні бути пов’язані загальними процесами комунікацій та прийняття рішень.
Практична реалізація функцій фінансового управління повинна здійснюватися через певний фінансовий механізм, який являє собою сукупність сучасних фінансових методів, інструментів та важелів і повинен забезпечувати адаптацію підприємства до умов конкурентного середовища, безперервність його економічного розвитку, потрібні обсяги й оптимальну структуру джерел фінансування для досягнення стратегічних цілей.
Обґрунтування організаційних засад фінансового управління у фармацевтичній промисловості в ринкових умовах
Можливості підприємства щодо вибору і реалізації того чи іншого інноваційно-інвестиційного проекту, в першу чергу, обумовлені його наявними власними фінансовими ресурсами, а також реальністю та ефективністю використання зовнішніх джерел фінансування.
У ринкових умовах основним методом фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП виступає самофінансування. Доведено, що головною ознакою самофінансування повинна виступати не незалежність від позикових джерел, а таке фінансове забезпечення підприємства, яке створює реальні умови для розширеного відтворювального процесу і досягнення його стійкого економічного зростання.
Визначені основні джерела інвестиційних ресурсів на українських ХФП і побудована їх класифікація. Проведений аналіз виявив, що структура джерел інвестиційних ресурсів на ХФП України залишається достатньо усталеною протягом тривалого періоду. Щодо тенденцій структурної динаміки джерел інвестування на вітчизняних ХФП, то виявлено, що вони відрізняються від світових тенденцій і тенденцій, які притаманні, наприклад, підприємствам фармацевтичної промисловості Росії, для яких характерне поступове зниження частки прибутку в загальній сумі інвестиційних ресурсів і суттєве зростання за останні роки питомої ваги амортизаційних відрахувань. Визначена актуальність і доведена доцільність використання у вітчизняній фармацевтичній промисловості таких перспективних форм інвестиційного забезпечення, як випуск корпоративних облігацій, проектне фінансування, лізингові та факторингові операції, франчайзинг та ін.
Найважливішою умовою впровадження стратегічного фінансового менеджменту на ХФП є створення відповідної організаційної структури, за допомогою якої поєднуються різні центри фінансового управління, регламентуються внутрішні зв’язки і досягається стійка система службових взаємовідносин між структурними підрозділами та працівниками апарату управління.
До недавнього часу на більшості ХФП не існувало фінансових відділів як самостійних структурних підрозділів. Всю фінансову роботу традиційно виконував фінансовий сектор (група), який входив до складу бухгалтерії. Ця робота зводилася до суто оперативних задач: здійснення фінансових розрахунків, оформлення фінансових документів, складання звітності тощо.
Сьогодні фінансова робота на ХФП повинна набувати нового якісного змісту, що пов’язано з економічною самостійністю підприємств, необхідністю стратегічної домінанти в їх діяльності, умовами невизначеності ринкового середовища, значною кількістю господарських зв'язків із різними суб’єктами підприємницької діяльності і фінансової інфраструктури та іншими факторами. Визначені задачі, які повинна вирішувати фінансова служба в сучасних умовах господарювання; обґрунтовані організаційні засади забезпечення системи управління фінансами на ХФП; розроблено Положення про фінансовий відділ і посадову інструкцію фінансового менеджера ХФП.
У третьому розділі також доведено доцільність створення в Україні на сучасному етапі розвитку ринкових відносин фармацевтичної ПФГ, в межах якої з’являються реальні умови для концентрації фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів, необхідних для здійснення “інноваційних проривів” у фармацевтичному секторі. Запропоновано організаційну структуру фармацевтичної ПФГ, визначено коло завдань, які повинні вирішувати головні її функціональні підрозділи.
Обґрунтування системи фінансового аналізу і діагностики для оптимізації управління фінансами хіміко-фармацевтичних підприємств
Проведений аналіз показав, що за останні роки фінансовий стан більшості вітчизняних ХФП стабілізувався. Але порівняння основних фінансових показників діяльності вітчизняних ХФП і зарубіжних фармацевтичних компаній визначило, що по цілому ряду показників українські виробники ЛЗ серйозно поступаються останнім. Так, наприклад, для українських ХФП характерний більш тривалий період обіговості запасів і витрат, готової продукції, дебіторської заборгованості (ДЗ). Це, значною мірою, обумовлює іммобілізацію активів, зростання витрат на виробництво і реалізацію ЛЗ. Також для вітчизняних підприємств притаманний стійкий дефіцит готівкових коштів, що зумовлює досить низькі, у порівнянні із західними фармацевтичними підприємствами, показники абсолютної ліквідності.
Таким чином, інноваційно-інвестиційний розвиток українських фармвиробників потребує подальшого укріплення їх фінансового стану, що неможливе без підвищення ефектив-ності управління фінансами.
Основою ефективного управління фінансами ХФП в умовах їх розвитку є впровадження системи фінансового аналізу і діагностики, яка повинна виконувати функцію перевірки та тестування на обґрунтованість й оптимальність розроблених фінансової та інвестиційної стратегій за допомогою фінансових показників.
Запропоновано схему організації повного фінансового аналізу на ХФП, розкрито сутність і розроблено алгоритм проведення фінансової діагностики. Головними напрямками фінансового аналізу і діагностики на ХФП визначені такі: оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.
Дослідження стану та організації фінансового аналізу на підприємствах фармацевтичної галузі дозволили обґрунтувати основні напрямки удосконалення методології його проведення:
- доцільність впровадження інтегральних методів оцінки ФСП, оскільки вони дозволяють одержати узагальнену і чітко визначену кількісну та якісну оцінку ФСП, надають можливість враховувати взаємопов’язаність і взаємообумовленість чинників, які на нього впливають, створюють умови для моделювання й оцінки фінансової стратегії;
- необхідність розробки системи фінансових критеріїв, які б враховували: по-перше, сучасний стан розвитку ринкових відносин в Україні; по-друге, специфіку функціонування фінансів ХФП. Ці критерії не можуть бути єдиними для всіх підприємств галузі, які суттєво відрізняються за потужностями, техніко-організаційним потенціалом та іншими показниками, тому доцільною є розробка гранично припустимого рівня ключових фінансових критеріїв за класами підприємств.
Розроблено алгоритм методики інтегрального аналізу ФСП ХФП, який включає 5 послідовних етапів: відбір локальних фінансових показників; розробка аналітичної бази (диференційованих шкал локальних фінансових показників) для оцінки ФСП за основними його напрямками; визначення зон якісної оцінки ФСП; розрахунок комплексних фінансових показників та інтегрального показника ФСП (Іфсп) і визначення припустимого діапазону коливання їх параметрів за відповідними зонами якісної оцінки; діагностика фінансового стану окремого підприємства шляхом його ідентифікації за зоною якісної оцінки та аналізу динаміки Іфсп.
Для проведення інтегрального аналізу ФСП ХФП запропоновані наступні локальні показники: коефіцієнт покриття (Х1); коефіцієнт абсолютної ліквідності (Х2); коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості (Х3); коефіцієнт забезпечення запасів власним капіталом (Х4); коефіцієнт фінансової стійкості (Х5); коефіцієнт маневровості власного капіталу (Х6); коефіцієнт обіговості оборотних активів (Х7); коефіцієнт обіговості запасів (Х8); коефіцієнт обіговості власного капіталу (Х9); рентабельність власного капіталу (Х10); рентабельність продажу (Х11); рентабельність активів (Х12).
На підставі проведених досліджень побудовано економетричні моделі для розрахунку інтегрального показника фінансового стану ХФП та комплексних показників ліквідності (КЛ), фінансової стійкості (КФС), ділової активності (КДА) і рентабельності (КРЕН) (табл. 2).
Таблиця 2
Економетричні моделі для розрахунку ІФСП, КЛ, КФС, КДА, КРЕН
З використанням запропонованої методики інтегральної оцінки ФСП визначені гранично припустимі діапазони коливання інтегрального і комплексних фінансових показників ХФП за зонами якісної оцінки.
На підставі одержаних оцінок за допомогою кластерного аналізу проведене розподілення ХФП за зонами якісної оцінки ФСП:
I зона (добрий ФСП) - ЗАТ ФФ “Дарниця”; ВАТ “Київмедпрепарат”; ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”; ДП “ДЗ ДНЦЛЗ”;
II зона (задовільний ФСП) - ВАТ “Фармак”; ТОВ ФК “Здоров’я”; ВАТ “Луганський ХФЗ”; ХДФП “Здоров'я народу”; ВАТ “Дніпрофарм”; ВАТ “Галичфарм”; ЗАТ “Біолік”;
III зона (незадовільний ФСП) – КДПВБП “Біофарма”; ЗАТ “Київський вітамінний завод”; ОПХРІ “Біостимулятор”; ДП “Львівлікпрепарати”; ВАТ “Монфарм”; ВАТ ХФЗ “Червона Зірка”; ВАТ Лубнифарм”;
IV зона (кризовий ФСП) - Межиріцький вітамінний завод; Одеський завод бакпрепаратів; ВАТ “Вітаміни”.
Порівняння фактичних значень фінансових показників окремого підприємства з припустимими значеннями, визначеними для певної зони якісної оцінки ФСП, дозволяє ідентифікувати його фінансовий стан, оцінювати найбільш слабкі місця в його фінансовій діяльності і вносити конкретні пропозиції щодо напрямків удосконалення фінансового менеджменту на підприємстві та вибору орієнтирів при розробці фінансової стратегії.
Обґрунтування механізму впливу ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств на умови їх самофінансування
Для всебічної оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності ХФП в ринкових умовах запропоновано використовувати категорію інноваційно-інвестиційного розвитку. Під інноваційно-інвестиційним розвитком розуміється такий розвиток, який досягається шляхом тісної взаємодії науки і виробництва завдяки розробці та реалізації обґрунтованої інноваційної стратегії та її відповідного інвестиційного забезпечення, що обумовлює не тільки якісні перетворення у сфері виробництва та реалізації ЛЗ, які проявляються у випуску нових препаратів, впровадженні нової техніки, прогресивної технології, підвищенні інтелектуального потенціалу, використанні нових організаційних форм і методів управління, але й сприяє підвищенню рівня і глибини використання ресурсів підприємства, зростанню його конкурентоспроможності (що знаходить відображення в позитивній динаміці темпів його економічного розвитку) і рентабельності виробничої та інвестиційної діяльності.
Запропоновану модель системного підходу до оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності ХФП наведено на рис. 3. Як видно з цієї моделі, для узагальнюючої оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства рекомендовано інтегральний показник інноваційно-інвестиційного розвитку (ІІР), який розраховується на базі використання чотирьох комплексних показників: рівня інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства (КІІП); рівня використання ресурсів (КВР); динаміки економічного розвитку (КЕР), рентабельності виробничої та інвестиційної діяльності (КРД).
| 
