|
ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Миколайчук Микола Миколайович
УДК 352.075:338
Діагностика соціально-економічного розвитку території як елемент механізму державного управління
25.00.02 – механізми державного управління
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Одеса – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Науковий керівник доктор економічних наук, професор
Ахламов Анатолій Геннадійович,
Одеський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України,
завідувач кафедри економіки, фінансів та інформаційних технологій.
Офіційні опоненти доктор наук з державного управління, професор
Розпутенко Іван Васильович,
Національна академія державного управління при Президентові України,
проректор-директор інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів,
завідувач кафедри економічної політики;
кандидат економічних наук, доцент
Колодинський Сергій Борисович,
Одеський державний економічний університет,
Міністерство освіти і науки України,
докторант кафедри організації планування та регулювання економікою.
Провідна установа Рада по вивченню продуктивних сил України
Національної академії наук України, м. Київ.
Захист відбудеться 14 травня 2004 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.863.01 в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 65009, Одеса, вул. Генуезька, 22, к.212.
Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (Одеса, вул. Генуезька, 22).
Автореферат розісланий “13” квітня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.М.Ананьєв
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Для реалізації стратегічних планів суспільства щодо інтеграції України у європейське співтовариство має відбутися значне підвищення життєвого рівня населення, створення ринкових умов задля існування та сталого розвитку підприємств усіх форм власності. Сучасний стан економіки України обумовлює необхідність суттєвих змін процесів управління на всіх рівнях - від виробничо-економічного до субрегіонального, регіонального та загальнодержавного.
Перехід до економічних відносин у нових умовах викликає необхідність переорієнтації на роботу в інших умовах не тільки підприємств і організацій, а й органів державної влади та місцевого самоврядування, оскільки саме вони здатні поліпшити або погіршити умови “перехідного” періоду. Тому актуальність дослідження визначається потребою в удосконаленні механізму реалізації державної політики, в першу чергу, за рахунок забезпечення інформацією потенційних інвесторів, а також прогнозування можливих критичних зрушень у соціально-економічному розвитку регіонів.
Основою успіху багатьох країн є стратегічний підхід до економічного розвитку на різних рівнях управління. Тому в умовах нестабільного економічного середовища великого значення набуває застосування системного підходу до управління, який дає змогу кожній ланці використати свій потенціал, стати запорукою позитивних суспільних змін; сприймати нестабільність як джерело творчості; узгоджувати локальні цілі із загальносистемними. У економічній системі багатьох розвинутих держав провідну роль відіграють регіони. Їх збалансований соціально-економічний розвиток сприяє забезпеченню економічної незалежності країни та підвищенню її конкурентоспроможності серед інших країн. Вирішення проблеми підвищення ефективності регіонального розвитку вимагає трансформації функцій та методів державного управління, оптимальне поєднання самоорганізації і самоврядування з цілеспрямованою реалізацією державної регіональної політики, створення дієвих елементів системи інформаційно-аналітичної підтримки, що в цілому підкреслює значущість теми дослідження і пов’язано з формуванням надійного підгрунтя щодо прийняття зважених управлінських рішень.
Велику увагу розв’язанню багатопланових проблем регіонального управління приділили в своїх роботах О.Амоша, Р.Бекофф, В.Геєць, М.Долішній, С.Дорогунцов, Т.Заяць, І.Лукінов, Дж.Люк, В.Мамутов, П.Натт, М.Паламарчук, Б.Рід, О.Топчієв, С.Харічков, М.Чумаченко та інші.
Вагомий внесок у вирішення питань моделювання, прогнозування та створення автоматизованих систем для аналізу соціально-економічного стану територій зробили С.Айвазян, О.Бакаєв, В.Бакуменко, В.Глушков, Н.Костіна, В.Ситник та інші.
Віддаючи належне зробленому в теоретичному осмисленні проблеми підвищення ефективності механізмів державного управління вченими Г.Атаманчуком, Б.Гурне, Н.Нижник, Г.Райтом, І.Розпутенком, О.Осауленком, Н.Парфьонцевою та іншими, автор не вважає її вичерпаною. Теоретичні засади оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів та субрегіонів стосовно використання аналізу як інструменту розробки та реалізації стратегії регіонального розвитку залишаються недостатньо розробленими. Тому процес стратегічного планування розвитку територій має здебільшого адміністративний, а не партнерський характер. Вимагає уточнення сутність та визначення основних чинників економічного зростання, передусім для того, щоб розробити методику оцінки ефективності розвитку для різних рівнів управління та визначити основні вимоги щодо елементів системи інформаційно-аналітичної підтримки процесу управління на регіональному рівні. Це сприятиме збільшенню прозорості процесу стратегічного планування розвитку регіонів та можливості залучення широких мас громадськості до його реалізації. Актуальність зазначеної проблеми для теорії і практики державного управління зумовила вибір теми, мету та завдання нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами.
Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексного наукового плану Одеського регіонального інституту державного управління Української академії державного управління при Президентові України за темою: “Удосконалення методів та засобів управління економічними процесами у регіоні у контексті адміністративної реформи в Україні” (на прикладі Південного регіону), номер державної реєстрації 0101U006947. Автор безпосередньо брав участь у науково-дослідній роботі за наступними напрямками: розробка методики вибору оптимальної системи показників для державних підприємств; проведення порівняльного аналізу методологій оцінки інвестиційного клімату регіону та визначення найбільш придатної для застосування всіма зацікавленими сторонами - органами державної влади та місцевого самоврядування, потенційними інвесторами та безпосередньо підприємцями або їх уповноваженими представниками.
Мета і завдання дослідження Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні напрямків удосконалення механізмів державного управління соціально-економічним розвитком території, а саме: розробці моделі діагностики ефективності економічного розвитку регіону в цілому та його складових, структури системи інформаційно-аналітичної підтримки процесу обгрунтування управлінських рішень щодо розвитку регіону.
З метою досягнути поставленої мети у роботі послідовно розв’язувались наступні завдання:
- виявити відмінні риси систем та механізмів управління регіоном (областю), обгрунтувати необхідність їх удосконалення та запропонувати критерії оцінки ефективності економічного розвитку території на регіональному рівні;
- визначити основні чинники зростання ефективності, які формуються на регіональному рівні, та розробити на їх основі методики розрахунку системи взаємопов’язаних показників для оцінювання розвитку регіону та його складових;
- обгрунтувати принципи формування елементів системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень як інструменту механізму державного управління соціально-економічним розвитком території на регіональному рівні;
- розробити науково-практичні рекомендації щодо реформування системи взаємодії між органами державної влади і місцевого самоврядування з одного боку та уповноваженими представниками підприємств усіх форм власності з іншого.
Об’єктом дослідження обрані процеси державного управління регіональним розвитком.
Предметом дисертаційного дослідження є методи діагностики соціально-економічного розвитку регіонів як інструмент реалізації регіональної економічної політики держави.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що необхідною умовою якісної розробки стратегічних планів розвитку регіону (області) та контролю за їх виконанням з боку як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і з боку уповноважених представників підприємців та громадськості, є розробка методів діагностики соціально-економічного стану адміністративної території, які дозволять визначити “слабкі” та “сильні” місця і ступінь досягнення кращих показників відповідно до поставленої мети.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є фундаментальні положення сучасної теорії управління економічними системами, а також наукові праці з проблем системного аналізу, регіонального управління, тощо.
З метою досягнення поставленої мети та вирішення завдань, перевірки гіпотези дослідження використано наступні загальнонаукові методи:
теоретичного рівня:
логічне узагальнення окремих фактів та результатів аналізу щодо визначення моделі державного управління соціально-економічним розвитком регіону (області) залежно від його стану та вимог до інформаційно-аналітичної підтримки прийняття обгрунтованих управлінських рішень на регіональному рівні;
системний аналіз щодо формування критеріїв і показників ефективності соціально-економічного розвитку регіонів та їх складових;
кореляційно-регресійний аналіз (з метою виявлення впливу структурних зрушень в економіці регіонів на ефективність їх розвитку);
бенчмаркінг (з метою оцінювання потенційних можливостей регіонів та підприємств і ступеню їх використання);
- теоретичного та емпіричного рівня:
моделювання (використовувались при розробці індексу людського розвитку (ІЛР) регіону, районів, галузей та підприємств).
Емпіричною та інформаційною базою роботи стали законодавчі і нормативні акти України, документальна інформація державних органів статистики.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та практичному застосуванні нових підходів до оцінки ефективності та виявлення проблем регіонального розвитку, зокрема:
методики визначення ІЛР районів та галузей регіону (області), які дозволяють оцінювати розбіжності у розвитку районів, визначати основні проблеми та перспективи розвитку окремих галузей та районів, пріоритетні галузі для регіону, обгрунтовувати стратегічні цілі, формувати план дій на наступні періоди;
методика оцінювання ступеня використання потенційних можливостей регіону, що дозволяє уявити ідеалізовані результати, оцінити перспективи та обгрунтувати цілі подальшого розвитку;
- дістали подальший розвиток поняття:
ефективності регіонального розвитку, що дозволило сформувати багаторівневу систему узгоджених показників ефективності діяльності не тільки регіону, але й його складових: окремих підприємств, галузей, районів;
механізму державного управління для регіонального рівня і запропоновано напрямки щодо удосконалення таких його пріоритетних інструментів як діагностика стану соціально-економічного розвитку території та інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень для підвищення ефективності управління; концептуально обгрунтовано необхідність створення системи контролінгу на регіональному рівні.
методику розрахунку індексу людського розвитку регіону. На відміну від існуючих, запропонована методика заснована на використанні загальнодоступної статистичної звітності та застосуванні чинників, що зумовлюють зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) та тривалості життя. Її застосування дозволяє не лише оцінювати кінцевий результат у регіональному розвитку, а й визначати шляхи його покращання. Причому кожен з чинників може бути скоригованим за рахунок зусиль органів державного управління на рівні регіону (області, району). Ця методика може бути корисною при обгрунтуванні оптимального плану економічного районування;
методику експрес-діагностики роботи підприємств, яка забезпечує порівняння з кращими досягненнями у галузі та нормативними значеннями фінансових показників. Це дає змогу оцінити ситуацію на підприємстві та обгрунтувати рішення щодо стратегії подальшого розвитку відповідно до загальнорегіональних проблем.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що викладені у роботі науково-методичні положення і рекомендації щодо удосконалення діагностики ефективності соціально-економічного розвитку регіону та його складових покладені в основу розробки методик:
- експрес-діагностики стану економічної діяльності підприємства, яка була апробована на ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” (довідка про впровадження від 30.09.2002 р.);
- розрахунку індексу людського розвитку (ІЛР) для регіонів, галузей на регіональному рівні, районів, яка пройшла апробацію і була впроваджена в діяльність Головного управління економіки Одеської облдержадміністрації (довідка про застосування від 13.10.2003 р. №1825), Головного управління економіки Херсонської облдержадміністрації (акт про використання №1 від 30.09.2003 р.), Головного управління статистики в Автономній республіці Крим (акт про передачу від 27.11.2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені у дисертації, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які отримані в результаті особистої роботи здобувача і складають індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації апробовані в навчальному процесі, неодноразово обговорювались і доповідались на: щорічній науково-практичній конференції “Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними і політичними процесами в регіоні на прикладі Півдня України” (Одеса, 1998); міжнародних наукових конференціях: “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський союз: інвестиційні аспекти” (Ялта-Форос, 1999); “Державна регіональна політика: теоретичні засади формування і механізми реалізації” (Одеса, 2000); “Пріоритетні напрямки використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (Одеса, 2001); “Вдосконалення методів та засобів управління економічним процесом в регіоні в контексті адміністративної реформи в Україні” (Одеса, 2001); “Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування“ (Запоріжжя, 2001); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми теорії і практики залучення інвестицій у розвиток економіки регіонів” (Одеса, 2002); науково-практичній конференції “Прогнозування соціально-економічного розвитку Херсонської області” (Херсон, 2003); ІІІ Міжнародному науковому конгресі “Теорія та практика державного управління” (Харків, 2003).
Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України видано свідоцтво від 21.11.2002 року № 6631 про реєстрацію авторського права на методику розрахунку індексу людського розвитку (ІЛР) для регіонів, галузей регіону, районів.
Публікації. За темою дисертації було опубліковано 16 праць загальним обсягом 6,39 др.арк. (з яких особисто автору належить 5,23 др.арк.), з них 3 - у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 270 сторінок, з них основного тексту - 212 сторінок. Дисертаційний матеріал містить 26 додатків обсягом 39 сторінок, 28 рисунків, 34 таблиці, з них 14 - повних сторінок. Список використаних джерел складає 200 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У дисертаційній роботі викладено основні методичні положення щодо напрямків удосконалення елементів механізму державного управління на регіональному рівні, сукупність яких має важливе значення для розвитку економіки України, сприяє реалізації регіональної економічної політики держави та прискоренню досягнення рівня розвинутих країн. Зокрема обгрунтовано модель процесу діагностики стану соціально-економічного розвитку території, структуру системи інформаційно-аналітичної підтримки процесу обгрунтування управлінських рішень щодо розвитку регіону та схему взаємодії учасників цих процесів.
У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету, задачі, визначено предмет і об’єкт дослідження, відображено новизну та практичну значущість роботи.
У першому розділі - “Теоретичні основи діагностики ефективності економічної діяльності як інструменту державного управління” - розкрито суть об’єкту та предмету дослідження, визначено проблеми економічного розвитку України, показано роль удосконалення регіонального управління у відродженні економіки України, доведено необхідність формування нового механізму державного управління регіонами, який би забезпечив активне використання регіональних факторів розвитку для ефективного вирішення господарчих та соціальних задач громади і збільшення суспільного багатства України.
Важливим для розуміння першочергових завдань щодо вдосконалення регіонального управління є виявлення особливостей дієвості механізмів державного управління на рівні регіонів та субрегіонів. Різні підходи до визначення поняття механізму державного управління висвітлені у роботах Г.Атаманчука, М.Круглова, Н.Нижник, І.Розпутенка, Ю.Тихомирова, Л.Юзькова. Аналіз зазначених концепцій дозволив дійти висновків, що різні можливості органів центральної влади та регіону щодо впливу на чинники, які зумовлюють соціально-економічний розвиток, дають підставу для виділення двох понять: централізованого та децентралізованого механізмів державного управління регіоном. Централізований механізм державного управління регіоном - це система фінансово-економічних, законодавчо-правових та організаційно-управлінських форм, методів та інструментів, за допомогою яких здійснюється вплив на розвиток регіонів відповідно до загальнодержавних цілей. Децентралізований механізм державного управління регіоном - це система фінансово-економічних, правових та організаційно-управлінських форм, методів та інструментів, за допомогою яких вирішується завдання реалізації стратегії розвитку окремого регіону. Найбільш вагомими інструментами децентралізованого механізму слід вважати діагностику ефективності економічної діяльності регіону та інформаційно-аналітичну підтримку щодо розробки та реалізації стратегії розвитку регіону.
Важливою передумовою підвищення ефективності регіонального управління є визначення регіону як складної відкритої достатньо самостійної системи, до управління якою слід підходити як до пов’язано-диверсифікованої системи (ПДС). Управління такою системою потребує вирішення специфічної і дуже важливої проблеми - збереження цілісності системи шляхом координування діяльності окремих підсистем поряд із забезпеченням необхідного рівня їх самостійності. Це зумовлює необхідність не тільки перебудови системи управління, а й зміни критеріїв розвитку.
В роботі проаналізовано різні підходи до визначення ефективності, які пропонують С.Аханов, Р.Рааяцкас, Д.Синк, Б.Смехов, В.Цвєтков. На їх основі автором запропоновано вважати критерієм ефективності досягнення стратегічних цілей держави, регіону, організації в умовах обмеженості ресурсів.
Функцію об’єднання суспільства мають виконувати глобальні національні цілі. З метою узгодження цілей держави, регіону та їх окремих складових запропоновано будувати “цибулину цілей” макрорівня. Але ці цілі можуть мати лише індикативний характер і виступати інструментом узгодження стратегічних планів різних рівнів управління, поєднання вертикального та горизонтального аналізу. Виходячи з необхідності вдосконалення системи контролю з боку органів державного управління за виконанням стратегій розвитку територій, запропонована структура системи державного управління соціально-економічним розвитком території на регіональному рівні (див. рис.1), основним елементом якої є блок діагностики ефективності діяльності регіону.
Рис.1. Діагностика ефективності державного управління соціально-економічним розвитком території на регіональному рівні.
Першочерговими критеріями для показників, на базі яких може здійснюватись діагностика соціально-економічного розвитку території, мають вважатись: прозорість методики розрахунку та доступність даних.
У зв’язку з тим, що рейтинг країни у світовому співтоваристві оцінюється на основі індексу людського розвитку (ІЛР), запропоновано саме цей показник використовувати для оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів. При цьому необхідно адаптувати його, залишивши тільки ті фактори, які формуються на відповідному рівні.
Запропоновано, з урахуванням ключових факторів зростання основних складових ІЛР, вивести аналог цьому показнику для районів, галузей та підприємств області.
Другий розділ - “Методи діагностики ефективності розвитку території” - присвячений питанням визначення основних чинників, які сприяють зростанню ІЛР держави. Доведено, що основною складовою ІЛР є розмір валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення.
Аналіз структури ВВП різних країн показав, що існує щільний зв’язок між часткою сільського господарства у ВВП та його загальною сумою на одну особу населення. В останньому десятиріччі минулого століття частка сільського господарства у ВВП країн з низьким доходом складала в середньому 33%, досягаючи у деяких країнах 65-67%. У країнах з середнім доходом частка сільського господарства була значно нижчою і не перевищувала 36% при середньому рівні 19%. У країнах з високими доходами її середнє значення складало лише 4%. Таким чином, у високо розвинутих державах вирішальну роль відіграють промисловість та сфера послуг.
Виявлено значний вплив обсягу наданих послуг на валову додану вартість у регіонах України.
Враховуючи основні тенденції у розвитку економіки регіонів, суттєвий вплив на формування ВВП частки промисловості та сфери послуг, а також важливе значення харчової промисловості, запропоновано при визначенні ІЛР регіону замість показника ВВП на душу населення використовувати інтегрований показник, що відображає основні чинники формування ВВП:
Івп = 0,3⋅Іпв +0,3⋅Іхп + 0,3⋅Ісп + 0,1⋅Ісг
де Івп - індикатор випуску продукції та наданих послуг;
Іпв - індикатор промислового виробництва;
Іхп - індикатор виробництва продукції харчової промисловості;
Ісп - індикатор вартості наданих послуг;
Ісг - індикатор виробництва сільськогосподарської продукції.
Коефіцієнти 0,3 та 0,1 враховують вагомість окремих показників у загальній оцінці. Їх значення отримані за допомогою методу факторних навантажень.
Розрахунок кожної складової базується на інформації, що публікується у щорічних статистичних довідниках Державного комітету статистики України та його обласних управліннях.
Інформація про платні послуги на душу населення по регіонах подається у статистичних щорічниках. Для розрахунку випуску продукції промисловості та сільського господарства на душу населення використовуються дані про випуск продукції у цих сферах діяльності та чисельність населення регіонів.
Складніше розрахувати індикатор виробництва продукції харчової промисловості, тому що за галузями інформація про випуск найважливіших видів продукції надається лише у натуральному вимірюванні.
Останнім часом все більше уваги приділяється питанням економічної безпеки України. При цьому визнається велике значення регіонів у формуванні здатності країни попереджувати виникнення економічних загроз або нейтралізувати їх негативний вплив. Серед можливих загроз економічній безпеці виділяють втрату продовольчої незалежності. Остання ж досягається на основі збалансованого розвитку харчової промисловості регіону, коли населення забезпечується достатньою кількістю найважливіших видів продукції. Тому пропонується застосування показника, який розраховується на основі співставлення випуску найважливіших видів продукції харчової промисловості по регіонах. Його використання надає змогу не тільки оцінити рейтинг регіону, а й визначити слабкі місця та стратегічні цілі розвитку харчової промисловості регіону.
До найважливіших видів продукції віднесені: хліб та хлібобулочні вироби; цукор-пісок; м’ясо; продукція з незбираного молока; тваринне масло; олія; жирні сири (включаючи бринзу); консерви.
Другою складовою ІЛР за методикою ПРООН є тривалість життя при народженні. На наш погляд, на рівні регіонів слід контролювати не кінцевий результат, а чинники, що його зумовлюють.
В останні роки тривалість життя населення України швидко зменшується і нині знаходиться на рівні найбідніших країн світу. Стан здоров’я населення визначається як критичний і зміцнення його стає національним завданням.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) найбільший вплив на стан здоров’я населення (50-55%) справляє спосіб життя, на 20-25% він зумовлений навколишнім середовищем, на 15-20% - генетичним ризиком, на 10-15% - станом охорони здоров’я.
Одним з найважливіших чинників погіршення стану здоров’я переважна більшість населення (80%) вважає ескалацію бідності, низький рівень заробітної плати, стипендій, пенсій.
Аналізуючи фактори, що впливають на тривалість життя, експертні оцінки ВООЗ щодо їх значущості, запропоновано другу складову індексу людського розвитку (ІЛР) оцінювати за формулою:
Ітж = 0,8⋅ Ісж - 0,25⋅Інс + 0,15⋅Іоз,
де Ітж - інтегральний показник чинників, які зумовлюють тривалість життя;
Ісж - індикатор способу життя;
Інс - індикатор забруднення навколишнього середовища;
Іоз - індикатор рівня охорони здоров’я в регіоні.
Індикатор способу життя формується під впливом індикатору заробітної плати, що визначається співвідношенням рівня середньої заробітної плати у певному регіоні з найвищим рівнем середньої заробітної плати по Україні, та індикатору безробіття. Останній показник теж залежить від співвідношення рівня безробіття по регіонах. Базою порівняння є найвищий його рівень, тому індикатор способу життя визначатиметься за формулою:
Ісж = 0,8⋅ Ізп -0,2⋅ Іб,
де Ізп - індикатор заробітної плати;
Іб - індикатор безробіття.
Індикатор забруднення навколишнього середовища визначається як середнє з трьох показників: індикатора забруднення зворотних вод, індикатора викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря та індикатора наявності промислових токсичних відходів у сховищах, а саме:
де Інс- індикатор забруднення навколишнього середовища;
Ізв - індикатор забруднення зворотних вод;
Ізп- індикатор забруднення повітря;
Ізз - індикатор забруднення землі.
| 
