|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
УДК 658.012:02+002:681.3
Ляшенко Ірина Юріївна
Автоматизація бібліотечних процесів з використанням інформаційних мережевих технологій
Спеціальність 05.13.06 - автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ 1998
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, м. Київ
Наукові керівники: кандидат економічних наук
ЧЕКМАРЬОВ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ,
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського,
заступник генерального директора
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник
КОСТЕНКО ЛЕОНІД ЙОСИФОВИЧ,
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського,
керівник Центру бібліотечно - інформаційних технологій,
завідувач відділу
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор
ХАДЖИНОВ ВОЛОДИМИР ВІТАЛІЙОВИЧ,
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України,
завідувач відділу
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник
ЛОЗНИЦЯ АЛЬФРЕД СТЕПАНОВИЧ,
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Провідна установа Науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики»
Мінпромполітики НАН України, науково-виробниче підприємство
«Комплексні методи автоматизації»
Захист відбудеться « 5 » січня 1999 р. о 14-00 год.
На засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) технічних наук у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського за адресою: 252039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.
З дисертацією можна ознайомитися в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.
Автореферат розіслано « 4 » грудня 1998 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук А.О.Чекмарьов
Актуальність дослідження пов’язана з загостренням суперечності між невпинно зростаючим інформаційним потенціалом суспільства і обмеженими можливостями існуючих науково-інформаційних комунікацій бібліотек - найстаріших суспільних інститутів, які забезпечують кумуляцію, зберігання та розповсюдження документованих знань. В них на сучасному етапі невідповідність обсягів інформаційних ресурсів можливостям доведення їх до читачів проявляється дуже гостро. Тобто, намітилося відставання бібліотек від інших ланок системи наукових комунікацій, які значно раніше освоїли інформаційні технології. Можливість вільного доступу до інформаційних ресурсів, накопичених не лише в Україні, а й в усьому світі, нині визначається як найголовніший критерій діяльності бібліотек. Адже використання інформаційної продукції провідних зарубіжних країн, які дедалі активніше переходять до електронної форми публікацій, можливе, насамперед, через бібліотечні комп’ютерні мережі.
Така ситуація характерна і для системи книгозбірень НАН України, яка включає Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського (головний орган), Львівську наукову бібліотеку імені В.Стефаника і 105 бібліотек науково-дослідних установ НАН України. Сукупний фонд цієї системи перевищує 25 млн. одиниць зберігання. Щорічно він збільшується ще на 400 тис. документів. Інформаційними ресурсами НАН України користуються понад 190 тис. індивідуальних і колективних абонентів, яким на протязі року видається більш як 9 млн. першоджерел.
Маючи значний потенціал інформаційна інфраструктура України в той же час не відповідає сучасним вимогам щодо оперативності надання документів (зарубіжні вчені отримують її в 10-20 разів швидше). До того ж традиційні методи і засоби інформаційної роботи не дозволяють українським вченим і спеціалістам ефективно використовувати зовнішні інформаційні ресурси. У рамках робіт по інформатизації суспільства, в ряді бібліотек України створені автоматизовані системи. Певні результати досягнуті, наприклад, у Національній парламентській бібліотеці, де створено електронний каталог обсягом понад 100 тис. бібліографічних записів, Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці, що здійснює ретроспективну конверсію карткового каталогу в електронний, Центральній міській бібліотеці ім.Лесі Українки м.Києва, де поряд з наповненням електронного каталогу ведуться бази даних історичної тематики. Проте, існуючі системи не забезпечують он-лайнового доступу до наявних бібліографічних ресурсів (вони доступні лише читачам книгозбірень). Для кардинальних змін ситуації, що склалася, у дисертаційній роботі запропоновано розробку і впровадження мережевих інформаційних технологій, які базуються на використанні автоматизованих банків даних і глобальних комп’ютерних мереж, визначено основні напрями інформатизації бібліотек України та їх входження до світового інформаційного простору.
Об’єкт дослідження: взаємозв’язані процеси внутрішньої бібліотечної технології і процеси мережевої взаємодії книгозбірень.
Предмет дослідження: автоматизована система наукової бібліотеки з використанням Internet/Intranet технологій.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних засад для створення автоматизованої системи наукової бібліотеки, яка базується на використанні мережевих інформаційних технологій.
Конкретні завдання дисертації полягали у тому, щоб:
- Провести аналіз існуючих внутрішніх і зовнішніх технологічних процесів та організаційних структур бібліотек.
- Зробити аналіз існуючих розробок автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем (АБІС) для комплексної автоматизації бібліотечних процесів та визначити структуру автоматизованої системи наукової бібліотеки.
- Створити математичну модель по оптимізації вибору комплексу технічних засобів для автоматизації технологічних процесів бібліотеки.
- Обгрунтувати структуру і функції комп’ютерного бібліотечного центру, що інтегруватиме інформаційні ресурси книгозбірень.
- Сформувати технологічні пропозиції щодо поліпшення мережевої взаємодії бібліотек.
- Виконати розрахунок економічної ефективності та строку окупності автоматизованої системи книгозбірні.
Методи дослідження: Загальна теорія систем, теорія баз даних, знань та масового обслуговування, об’єктно-орієнтована методологія та теорія автоматизованого управління і імітаційного моделювання.
Наукова новизна дослідження:
- Визначена структура автоматизованої системи бібліотеки, яка орієнтована на Internet/Intranet технології і формування на цій основі інтегрованих інформаційних ресурсів.
- Обгрунтована доцільність формування комп’ютерного бібліотечного центру для підтримки мережевих технологічних процесів та визначена його функціональна спрямованість на поєднання відомчої централізації і регіональної кооперації книгозбірень.
- Запропонована технологія кооперативної каталогізації, яка передбачає послідовний перехід до мережевої взаємодії бібліотек в процесі обробки нових надходжень.
- Створена математична модель аналізу функціональних співвідношень між технологічними показниками системи та сформованими технічними вимогами, яка дозволяє оптимізувати вибір комплексу технічних засобів /КТЗ/ для автоматизації бібліотечних процесів наукової бібліотеки.
- Визначені кількісні та якісні показники ефективності автоматизованої системи бібліотеки, яка досягається за рахунок підвищення рівня оперативності та повноти надання користувачам потрібної інформації.
Практична цінність результатів і реалізація результатів роботи
Результати роботи використані при створенні он-лайнового комп’ютерного центру НБУВ. Зокрема, з урахуванням теоретичних положень, викладених у роботі, була визначена дворівнева архітектура (Internet/Intranet) автоматизованої системи бібліотеки. На основі запропонованої методики оптимізації комплексу програмно-технічних засобів було обрано структуру програмного і технічного оснащення он-лайнового комп’ютерного центру бібліотеки. Створення такого центру дозволило перейти до реалізації першого етапу кооперативної каталогізації нових надходжень до сукупного фонду українських книгозбірень і підготувати основу для формування їх зведеного електронного каталогу.
Розроблений алгоритм оптимізації вибору КТЗ на основі аналізу технологічних і технічних вимог має універсальний характер і може бути застосований при автоматизації різних технологічних процесів.
Апробація результатів роботи
Основні положення та результати дослідження були викладені на міжнародних наукових конференціях: «Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки» (Київ, 1996 р.), «Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек» (Київ, 1997 р.), «Ергономіка на автомобільному транспорті» (Харків, 1997 р.), «Інформаційна діяльність наукової бібліотеки» (Київ, 1998 р.), «Інформаційні технології на транспорті. Стан справ та основні напрямки розвитку» (Київ, 1998 р.).
Результати дослідження та основні висновки висвітлені в публікаціях, які вміщені в наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах конференцій.
Структура і обсяг роботи:
Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації 165 сторінок, 18 рисунків, список літератури - 98 джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, розкривається її актуальність, ступінь вивчення, визначаються мета та завдання дисертації, основні завдання дослідження, наукова новизна, практична цінність роботи.
У першому розділі «Організація функціонування бібліотек, бібліотечних систем та характеристика технологічних процесів» проведено огляд існуючої мережі бібліотек та її системної організації. Зазначено, що для формування бібліотечних мереж недостатньо урахування двох принципів - адміністративно-територіального та виробничого, необхідно ввести ще й інформаційний, що дозволить більш повно задовольнити інформаційні потреби користувачів бібліотеки.
На основі аналізу внутрішніх і зовнішніх технологічних процесів та організаційної структури наукової бібліотеки обгрунтована необхідність переходу до автоматизації бібліотечних процесів на основі використання мережевих технологій. Провідні книгозбірні України пройшли перший етап інформатизації, який характеризується створенням “автономних” автоматизованих систем.
Наступний етап інформатизації українських бібліотек - створення і впровадження в них он-лайнових мережевих технологій, які мають інтегрувати автоматизовані системи окремих книгозбірень у комп’ютерну бібліотечну мережу України і включити її до світового інформаційного простору.
На початкових етапах аналізу необхідні дані по розробкам автоматизованих систем бібліотек у порівняльній формі. Відомостей про функціонуючі вітчизняні системи немає. У довіднику Library Systems in Europе, за 1994 р., та керівництву по автоматизованим системам Європейських країн надані відомості по 29 найбільш відомим у світі комерційним розробкам систем.
Із 29 систем, що аналізуються, тільки 5 забезпечують роботу головних модулів: каталогізації, електронного каталогу, обліку руху документів, комплектування, обліку серіальних видань, міжбібліотечного абонементу /МБА/. Це такі системи, як ALEPH, LIBER, TINLIB, URICA, VTLS. Усі ці системи добре відомі у нашій країні, 4 з них (ALEPH, LIBER, TINLIB, VTLS) мають російську версію. Грунтовне вивчення матеріалу показало, що ці системи за своїми можливостями значно перевершують більшість інших. Проаналізувавши всі отримані відомості і результати впровадження зарубіжних розробок у нас в країні можна відмітити, що практичне застосування в Україні автоматизованих систем пов’язано з рядом проблем:
1. Закордонні розробки АБІС не мають достатнього ступеня відповідності організаційним, технологічним та іншим вимогам і нормам бібліотечної діяльності, прийнятим на Україні. Адаптація таких систем при впровадженні у конкретних бібліотеках досить складна.
- Достатньо високі показники вартості закордонних програмних продуктів, засобів їх технічної підтримки, а також супроводження при експлуатації.
Як вже відмічалося, комплексний підхід є найбільш перспективним підходом до автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів, характерною рисою якого є інтегральність, яка передбачає одноразову обробку інформації на базі ЕОМ і організацію багаторазового і багатоаспектного її використання. Нова технологія дозволяє створити і обгрунтувати технологію ведення зведеного електронного каталогу декількох бібліотек, забезпечує звернення до нього споживачів з віддалених комп’ютерів через мережу передачі даних.
На основі аналізу технологічних вимог бібліотечних процесів щодо основного показника - задоволення інформаційних потреб читача, сформовані технічні вимоги до комплексу технічних засобів для автоматизації технологічних процесів універсальної наукової бібліотеки.
Питання оптимізації вибору комплексу технічних засобів, який зможе забезпечити реалізацію технологічних показників, вирішується шляхом створення математичної моделі (ММ) виробничо-економічного об’єкта. Розв’язання цієї задачі складається з наступних етапів:
1. Аналіз технології функціонування об’єкта управління та виявлення функціональних співвідношень між показниками, які характеризують розглянутий об’єкт.
При цьому об’єкт управління може бути представлений у вигляді системи співвідношень:
Wl = f l ( X 1, ... Xi, ... Xn; A1, ... Ah, ... Aq) (1)
де Wl - вихідні характеристики об’єкту; l = 1, L; Xi; Ah - вхідні характеристики об’єкту;
Xi - змінні параметри; i = 1, n; Ah - початкові параметри; h = 1, q
2. Аналіз виявлених показників та встановлення ступеню їх впливу на технологію функціонування об’єкта. Вибір діючих показників.
При цьому встановлюються допоміжні вектори пріоритетів V = ( V1, ... Vn) та вагових коефіцієнтів
n
λ = (λ1, ... , λn) 0 ≤ λi ≤ 1; i = 1, n ∑ λi = 1 (2)
i=1
3. Формування інтегральних інформаційних характеристик технологічних показників та цільової функції
i = 1, k
P = ( P1, ... Pn, .....Pk), де Pi - інформаційна характеристика (3)
k
F = ∑ λp * Ep → extr, цільова функція, (4)
p=1
де Ep = fp (Pp) - критерій оптимальності, що залежить від р-ї інформаційної характеристики;
λp - ваговий коефіцієнт
4. Формування технічних вимог до обладнання, яке зможе задовольнити сформовані інтегральні інформаційні характеристики
T = (t1, ...., tk), i = 1, k ,де ti - технічний параметр (вимога);
k
Ft = ∑ ηp * Ep→ extr, цільова функція, де Ft ≥ F (5)
p=1
ηp - ваговий коефіцієнт технічних вимог;
Ep = fp (Pp) - критерій оптимальності
- Вибір технічного обладнання, яке відповідає технічним вимогам.
Блок-схема алгоритму оптимізації вибору комплексу технічних засобів /КТЗ/ приведена на мал.1
Розроблено програмне забезпечення представленої ММ, яке було застосовано при оптимізації вибору комплексу технічних засобів АБІС Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.
Для оптимізації вибору комплексу технічних засобів застосовуємо узагальнений критерій оптимальності у вигляді:
Е = f [ R ( p (t) ) , C ( p (t) )] → extr, де (6)
Е - критерій оптимальності; R - результат, який отримується в результаті роботи комплексу;
С - витрати на отримання результату; p - вектор параметрів об’єкту, які характеризують його стан;
f - функція зв’язку між складовими критерію оптимальності.
Доцільно Е використовувати у вигляді:
R ( p (t) )
Е = → max; (7)
C ( p (t) )
При цьому отримуємо максимізацію результатів на одиницю витрат.
У другому розділі «Інформаційні обчислювальні ресурси та їх комплексне використання у вирішенні завдань наукової бібліотеки», як наслідок проведеного аналізу технологічних процесів бібліотеки та сформованих технічних вимог, оптимізовано вибір технічних засобів для автоматизації бібліотечних процесів наукової бібліотеки. Надання можливості віддаленого доступу до інформаційних ресурсів і використання локальних мереж в процесі роботи з базами даних і іншими інформаційними ресурсами (електронними виданнями, каталогами тощо), з однієї сторони, створюють споживачам умови для самостійного пошуку інформації зі своїх робочих місць, а з іншої сторони, виводять інформаційне обслуговування на більш високий рівень.
Необхідна реалізація телекомунікаційної мережі обміну даних загального користування між бібліотеками з метою забезпечення відкритого доступу до інформаційних ресурсів бібліотек і переходу до нової форми співробітництва. У створенні телекомунікаційної структури повинна бути закладена ідея архітектури відкритих систем. Структура повинна містити в собі три частини: еталонну технічну модель; інформацію про стандарти і співвідношення між ними; методологію застосування структури до програмно-апаратного середовища користувачів.
До такої мережі ставиться ряд технічних вимог, зокрема:
- підтримка стандартних протоколів зв’язку; високий рівень надійності;
- безпека при передачі даних; висока продуктивність і можливість роботи у режимі он-лайн;
- гарантована доступність баз даних, їх цілісність;
- вартість транзакції, яка здійснюється через мережу, повинна бути достатньо низькою для вирішення проблеми окупності.
Комп’ютерна інформаційна мережа INTERNET за своїми характеристиками і можливостями доступу і пошуку інформації задовольняє вимогам, що були відмічені.
Розглянута вище телекомунікаційна структура дає можливість бібліотекам приступити до створення свого власного серверу Internet, де формуватимуться і зберігатимуться основні інформаційні ресурси автоматизованої системи бібліотеки.
За функціональним призначенням система містить наступні компоненти:
За апаратним забезпеченням:
- центральний інформаційний обчислювальний комплекс високої продуктивності з устроєм довгострокового збереження і накопичення інформації - Сервер БД;
- інформаційний обчислювальний комплекс середньої продуктивності - Телекомунікаційний Сервер;
- інформаційні комплекси рівня підрозділів системи, для забезпечення роботи сітьових устроїв колективного доступу;
- периферійне телекомунікаційне обладнання, що забезпечить взаємозв’язок всіх елементів системи, вхід-вихід на інформаційні мережі України, а також на міжнародні інформаційні мережі.
За програмним забезпеченням:
- операційні системи;
- система керування базами даних;
- прикладні системи управління технологічними процесами.
Необхідно застосування сучасних сітьових технологій, які орієнтуються на інформаційні корпоративні мережі, що застосовують технологію Internet і мережі Intranet (Internet/Intranet). Така постановка завдання потребує:
- застосування технології локальної бібліотечної мережі Intranet, для того, щоб бібліотека мала можливість об’єднати всі свої функції з метою забезпечення багатоцільового режиму пошуку будь-якої інформації з будь-якого робочого місця;
- взаємообмін і поєднання з інформаційними ресурсами Internet.
Intranet - це будь-яка корпоративна система, що побудована на основі WEB - технологій, має СКБД і бази даних, володіє системою контролю і розмежування доступу і потребує для своєї розробки та супроводження великого обсягу програмних засобів.
Сформовані технологічні, технічні та програмні вимоги до комплексної автоматизованої системи бібліотеки дозволяють зробити висновок, що система повинна мати дворівневу структуру.
Перший рівень - це локальна автоматизована система внутрішніх технологічних процесів бібліотеки, рівень Intranet. Другий рівень - централізація інформаційного забезпечення мережевої взаємодії бібліотеки для забезпечення загальнодоступності інформаційних документальних ресурсів найкрупніших книгозбірень України та включення їх у світовий інформаційний простір, рівень Internet. Зв’язані вони між собою на рівні форматів представлення даних, а також спеціальними програмними засобами. Інтеграція забезпечується використанням технології Intranet.
З врахуванням світового досвіду автоматизації книгозбірень і прийнятої традиційної бібліотечної технології в автоматизованій системі бібліотеки виділяються три функціональні підсистеми: автоматизований банк даних; підсистема комплектування і обробки документів; підсистема інформаційного обслуговування.
Автоматизований банк даних - ядро системи.
В основі організації інформаційних процесів при комплектуванні і обробці документів лежить принцип «інформаційного конвейєра», що передбачає ввід ідентифікаційних даних книги чи журналу на вході «конвейєра» (у відділах комплектування при замовленні та реєстрації документів) і наступне доповнення наявної бібліографічної інформації відсутніми елементами при каталогізації і систематизації.
На сьогоднішній день пропонуються два реальні шляхи зменшення трудовитрат при автоматизації обробки нових надходжень:
- проведення такої обробки в рамках кооперації з іншими бібліотеками;
- створення інтелектуального автоматизованого робочого місця /АРМ/у вводу бібліографічних даних, який би забезпечував автоматичне занесення в бази даних структурованої текстової інформації.
Для реалізації автоматизованої технології комплектування і обробки документів пропонується створення функціонально повного комплексу АРМ. Він містить: АРМ комплектатора, каталогізатора, систематизатора.
Основні функції АРМ комплектатора:
- підтримка службових баз даних;
- формування документів для замовлення літератури;
- контроль виконання замовлень бібліотеки, тощо.
Основні функції АРМ каталогізатора:
- ввід бібліографічних записів на всі види творів друку на основі MARC-сумісних форматів;
- підтримка бази даних авторитетних записів;
- формально-логічний і семантичний контроль інформації, яка вводиться, тощо.
Основні функції АРМ систематизатора:
- формування і підтримка бази даних класифікаційних індексів, що забезпечить тематичний пошук у електронних каталогах та картотеках бібліотеки;
- встановлення відношень між класифікаційними індексами і їх словесними визначеннями тощо.
Інформаційне обслуговування в автоматизованому режимі містить: бібліотечне інформування (регулярне обслуговування читачів і абонентів бібліотеки без запитів, або у відповідності з довгострокове діючими запитами); довідково-бібліографічне обслуговування (задоволення разових інформаційно-бібліографічних потреб читачів і абонентів бібліотеки у режимі «запит-відповідь»); пошук і замовлення документів з бібліотечних фондів; надання повних текстів документів.
Крім цього, в автоматизованому режимі формуватимуться текстові файли: нових надходжень; тематичних бібліографічних списків тощо. Запропонована система дозволяє розширити спектр таких файлів і, що більш важливо, забезпечує кардинальне підвищення ефективності використання бібліографічної продукції бібліотеки шляхом надання читачам і абонентам електронних версій підготовлених науково-інформаційних матеріалів.
Підготовка вищеназваної інформаційної продукції потребує створення АРМ бібліографа, який буде реалізувати функції:
- вводу записів інформаційних видань у відповідні бази даних;
- формально-логічного і семантичного контролю інформації, що вводиться (наявності/відсутності певних елементів бібліографічного запису, перевірки на дублетність, авторитетного контролю тощо).
Необхідність урахування економічних чинників обумовлює вибір двох взаємодоповнюючих напрямів розв’язання проблеми довідково-бібліографічного обслуговування:
- орієнтація на отримання, переважно, ретроспективної інформації з автоматизованого банку даних;
- забезпечення теледоступу до найновіших даних.
Перший напрям базується, передусім, на використанні баз даних на компакт-дисках, в яких зафіксовані результати аналітико-синтетичної переробки світового документального потоку. Величезна ємність таких дисків (500-800 тис. бібліографічних записів) при порівняно невисокій вартості дозволяють кожній великій бібліотеці зібрати практично всю світову бібліографічну інформацію по своєму профілю.
Другий напрям базується на організації телекомунікаційного доступу до банків комп’ютерної інформації. У межах розвитку системи пропонується її підключення, до глобальної інформаційної мережі Internet. Подальші перспективи - це створення власного хост-центру і WWW-серверу мережі Internet, що вирішить ряд важливих питань, які спрямовані на розвиток бібліотечно-інформаційної інфраструктури країни.
Реалізація автоматизованого режиму пошуку документів здійснюється на основі комплексу баз даних бібліотеки, які розкривають її фонди. Основа цього комплексу - електронний каталог.
Кардинальне підвищення оперативності бібліотечного обслуговування забезпечує телекомунікаційна технологія замовлення документів з основного книгосховища, котра передбачає передачу читацьких вимог безпосередньо з робочих місць науковців і фахівців у науково-дослідних установах, ВУЗах тощо на пункти прийому цих вимог у бібліотеці.
Така технологія дозволяє:
- виключити витрати часу читача на чекання доставки замовлених документів з книгосховища (до приїзду читача у бібліотеку ці документи вже будуть знаходитися на полицях);
- оптимізувати шлях читацької вимоги (заблокувати передачу вимог на документи, що знаходяться у фондах відділів обслуговування, до книгосховища);
- зібрати статистичні дані про обіг документів для наступного коригування топології зберігання фондів (передачі профільних для бібліотеки видань, які користуються найбільшим попитом, з книгосховища до фондів відділів обслуговування).
Функціонування системи як центру комп’ютерної бібліотечної мережі, що є компонентою всесвітньої бібліотеки, передбачає телекомунікаційний доступ читачів і абонентів бібліотеки не лише до вторинної (бібліографічної) інформації, а й до первинних документів.
Для підсистеми інформаційного обслуговування пропонується створити АРМ читача і бібліотекаря.
А Р М ч и т а ч а - інтегрований технологічний комплекс, що забезпечує виконання таких функцій:
- бібліографічного пошуку в базах даних, якими комплектується бібліотека;
- бібліографічного пошуку в електронному каталозі та загальнодоступних базах даних, що створюються підрозділами бібліотеки;
- бібліографічного пошуку в доступних бібліотеці віддалених базах даних;
- отримання документальної інформації з повнотекстових баз даних.
АРМ читача має видавати інформацію, знайдену в базах даних:
- на екран дисплею;
- в комп’ютерну мережу бібліотеки для прийняття читацьких вимог;
- на паперові носії у вигляді каталожної картки та впорядкованого текстового файлу;
- на магнітні носії у вигляді впорядкованого текстового файлу.
Важливим завданням при створення АРМ читача є інтелектуалізація інформаційного пошуку в розподілених базах даних з різними лінгвістичними засобами при нечіткому формулюванні інформаційної потреби.
А Р М б і б л і о т е к а р я забезпечує виконання всіх функцій АРМ читача, а також функцій обробки читацьких вимог (їх прийому, диспетчеризації, друку, статистичного аналізу), контролю книговидачі по МБА і фіксації незадоволених вимог. Як одну з функцій АРМ бібліотекаря слід розглядати і запис читачів.
В автоматизованій системі управління разом із функціональними підсистемами існують забезпечуючі підсистеми, такі, як програмна, технічна тощо.
Програмне забезпечення системи містить:
- загальне програмне забезпечення;
- засоби програмної підтримки мережевої бібліотечної технології;
- локальних технологічних процесів та окремих проектів.
В залежності від наявних типів ЕОМ ( IBM PC, Macintosh) і особливостей прикладних завдань обиратимуться операційні системи та оболонки Windows, MS-DOS, Norton Commander.
Для програмної підтримки режиму функціонування системи як центру комп’ютерної бібліотечної мережі пропонується використовувати програмний комплекс, який має наступні риси і характеристики: забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології (комплектування, каталогізації, пошуку інформації, контролю книговидачі і МБА, захисту інформації); функціонує як у локальних, так і у глобальних мережах завдяки можливості підтримки широкого спектру протоколів передачі даних.
Технічні засоби повинні забезпечити можливість доступу з усіх робочих станцій до серверів. Технічне забезпечення системи включає такі основні компоненти: локальні комп’ютерні мережі підсистем інформаційного обслуговування, комплектування і обробки документів; спеціальні технічні засоби.
Ядро локальної комп’ютерної мережі підсистеми інформаційного обслуговування - серверний комплекс, який утворюють:
- сервер баз даних;
- інфосервер з блоком для зчитування інформації з компакт-дисків (CD-ROM);
- телекомунікаційний сервер для забезпечення інформаційного взаємообміну між бібліотекою та її зовнішніми абонентами в режимах он-лайн та електронної пошти.
Аналізуючи технологічні процеси зовнішньої бібліотечної діяльності згідно вибраної концепції автоматизації і критерію - найбільш повного інформаційного забезпечення користувачів з мінімальними витратами, можна зробити висновок про необхідність створення комп’ютерного бібліотечного центру.
Він має забезпечити загальнодоступність документальних ресурсів найкрупніших книгозбірень України та їх включення в світовий інформаційний простір. Основні функції Центру:
- підтримка зведеного електронного каталогу найкрупніших українських бібліотек;
- формування національного депозитарію бібліографічних баз даних про світовий документальний потік;
- створення національного депозитарію комп’ютерних файлів первинних документів (електронних версій книг, журналів, газет тощо);
- організація обміну документальною інформацією по глобальних комп’ютерних мережах;
У першому наближенні аналогом Центру є найбільша інформаційна система світу - американський OCLC (Online Computer Library Center - он-лайновий комп’ютерний бібліотечний центр), який надає 20.000 книгозбірням з 60 країн можливість користуватися ресурсами 50 бібліографічних, фактографічних і повнотекстових баз даних.
Послідовність підключення до Центру базових бібліотек визначатиметься ступенем їх готовності до впровадження новітніх інформаційних технологій.
Пропонується такий технологічний процес роботи Центру при каталогізації. Базова бібліотека звертається по каналах теледоступу до зведеного електронного каталогу. Якщо обробка отриманого нею документу вже була проведена іншою книгозбірнею, вона доповнює існуючий бібліографічний запис своїми даними (сиглою бібліотеки, шифром зберігання видання в фондах тощо) і використовує його для власних потреб. Якщо ж бібліографічний запис відсутній, бібліотека проводить каталогізацію документа за єдиними для Центру методичними правилами. Для цього передбачається створити автоматизоване робоче місце, що забезпечує: клавіатурний і пакетний ввід даних; формування та підтримку баз даних авторитетних записів, класифікаційних індексів і предметних рубрик; формально-логічний і семантичний контроль інформації, яка вводиться; друк оригінал-макетів каталожних карток.
Система інформаційного обслуговування абонентів має забезпечити:
- бібліографічне інформування;
- довідково-бібліографічне обслуговування;
- пошук і замовлення першоджерел з бібліотечних фондів; надання повних текстів документів, що зберігаються у вигляді комп’ютерних файлів;
- обмін документальною інформацією по глобальних комп’ютерних мережах.
Перераховані послуги надаватимуться абонентам Центру в он-лайновому режимі.
Загальне програмне забезпечення Центру - операційні системи UNIX або Windows NT. Ці операційні системи відповідають міжнародним стандартам і вимогам до подібних систем.
Критерії вибору програмних і технічних засобів: наявність їх сумісних апробацій; маркетингова політика фірм-виробників; експлуатаційний сервіс фірм-постачальників; економічний.
На першому етапі функціонування комп’ютерного бібліотечного Центру запропоновано використання принципу децентралізованої кооперативної каталогізації. Його концептуальними ознаками є:
- створення в складі автоматизованих систем бібліотек технологічних баз даних, у які заноситимуться бібліографічні записи про нові надходження до фондів інших книгозбірень;
- підтримка мережевого обміну між бібліотеками бібліографічною інформацією в уніфікованому текстовому вигляді;
- можливість роботи кожної книгозбірні при опрацюванні нових надходжень як в режимі доповнення відповідного запису вищезгаданої технологічної бази даних своєю інформацією ( з включеним механізмом кооперативної каталогізації), так і у режимі клавіатурного вводу всіх елементів бібліографічного опису документа ( з виключеним механізмом кооперативної каталогізації).
Запропонований технологічний процес має властивість усталеності в аспекті забезпечення стабільності отримання вихідних параметрів (бібліографічних записів) при коливаннях вхідних (надходження бібліографічної інформації з інших книгозбірень). Опрацювання вхідного документального потоку проходитиме і при повністю автономній роботі кожної бібліотеки. Кооперативна ж каталогізація сприяє зменшенню сукупних трудовитрат і досягнення українськими книгозбірнями якісно нового рівня співпраці, що має привести в перспективі до створення української комп’ютерної бібліотечної мережі.
Впровадження технології децентралізованої кооперативної каталогізації є еволюційним шляхом розвитку існуючої схеми опрацювання нових надходжень до фондів книгозбірень і не потребує створення додаткових функціональних чи організаційно-координуючих структур та перебудови наявних автоматизованих систем українських бібліотек. Єдине нововведення - технологічна база даних, у яку заноситимуться бібліографічні записи, що створені іншими книгозбірнями.
Сукупний виграш для бібліотечної системи України від впровадження децентралізованої кооперативної каталогізації безперечний, оскільки без додаткових фінансових витрат буде створена система, яка дозволить: суттєво зменшити дублювання робіт при опрацюванні нових надходжень до фондів бібліотек за рахунок одноразового вводу бібліографічної інформації про документ в одній книгозбірні і багаторазового використання цієї інформації бібліотечною спільнотою; підвищити якість формування фондів українських книгозбірень на основі інтеграції бібліографічної інформації про вхідний документальний потік до українських книгозбірень; розгорнути роботи по формуванню в Україні комп’ютерної бібліотечної мережі і включенню її до світового інформаційного простору, що дозволить кардинальне підвищити повноту й оперативність задоволення інформаційних потреб читачів та абонентів книгозбірень. Комплекс технічних засобів запропонованої автоматизованої системи бібліотеки представлено на мал. 2 .
У третьому розділі «Економічна оцінка функціонування автоматизованої системи наукової бібліотеки» було проведено аналіз якісної та кількісної складової ефекту від впровадження запропонованої автоматизованої системи книгозбірені.
Автоматизована дворівнева інформаційно-бібліотечна система при впровадженні дозволить: скоротити працевитрати на виконання технологічних операцій, які пов’язані з комплектуванням, веденням і експлуатацією фондів та баз даних, довідково-інформаційним обслуговуванням і інформаційним забезпеченням користувачів системи; розширити склад послуг, які надаються користувачам, зокрема, шляхом включення в роботу бібліотеки нетрадиційних послуг інформаційного забезпечення і довідкового обслуговування; проводити узгоджену з іншими бібліотеками обробку ретроспективного фонду документів для прискорення формування електронних каталогів, тематичних і службових баз даних; забезпечити оперативний доступ до баз даних і фондів інших організацій; надавати користувачам і зацікавленим організаціям спеціальних послуг, що пов’язані з забезпеченням віддаленого доступу до своїх інформаційних ресурсів; підвищити якість інформаційного забезпечення і довідково-інформаційного обслуговування користувачів за показниками «оперативність», «повнота», «точність», «достовірність».
На основі розрахунку економічного ефекту і терміну окупності обгрунтована доцільність впровадження автоматизованої системи. Економічна ефективність від впровадження запропонованої автоматизованої системи буде складати 10 тис. грн/рік.
Крім кількісних показників є ще й якісні, що також характеризують результати впровадження автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи. Це: орієнтація бібліотек на обслуговування не тільки локальних користувачів, а й віддалених абонентів, і як наслідок те, що читачі конкретної бібліотеки будуть мати доступ до інформаційних ресурсів інших бібліотек і ресурсів світового інформаційного простору; повнота і оперативність надання потрібної інформації; надання доступу до видань не тільки на традиційних - паперових, а й на машинних носіях; усунення значної кількості рутинних ручних операцій, які неминучі при обробці інформації, зменшення працевитрат на виконання технологічних операцій; можливість створення логічної послідовності процесів і операцій, усунення дублюючих і зайвих робіт та технологічних «петель».
Таким чином, виконане дисертаційне дослідження є теоретичною основою для створення дворівневої автоматизованої системи наукової бібліотеки.
| 
