|
ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ
БІБІК ТАРАС АНТОНОВИЧ
УДК 613.6:621.039.542.4:616-084
ФІЗІОЛОГО – ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, КОНТРОЛЬ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ СПЕЦІАЛІСТІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
14.02.01 - Гігієна
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини ЗС України та Ірпінському військовому госпіталі Київського військово-медичного центру.
Науковий керівник:
Доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Варус Василь Іванович,
Науково-дослідний Інститут проблем військової медицини
ЗС України, начальник інституту
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор Чернюк Володимир Іванович, Інститут медицини праці АМН України, заступник директора з наукової роботи
Доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця, провідний науковий співробітник
Провідна установа:
Кафедра гігієни праці та професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, м. Київ
Захист відбудеться ” 22 ” грудня 2000 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).
Автореферат розісланий ” 11 ” листопада 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
ст. науковий співробітник, к.мед.н Ковальова Г.І.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З історії відомо, що навіть у мирний час у державі досить часто виникає необхідність залучення військових спеціалістів для виконання робіт в екстремальних умовах, які, впливаючи на організм людини, обумовлюють необхідність максимальної мобілізації функціональних резервів. Яскравим прикладом таких випадків в Україні є участь військовослужбовців у ліквідації наслідків аварій та катастроф, стихійних лих, ліквідації ракетно-ядерної зброї стратегічного призначення 43 Ракетної армії (РА) та ін.
Рішення України про ліквідацію своєї ракетно-ядерної зброї поставило перед медичною службою ЗС України проблему забезпечення надійності медичного захисту військових спеціалістів, які здійснюють демонтаж ракетно-ядерних бойових комплексів (Білий В.Я., Вовкодав М.М., Апанасенко Г.Л., Варус В.І., 1995).
Запорукою успішного виконання поставленої задачі перед військовими спеціалістами є наявність високого рівня професійного здоров’я (ПЗ), яке створює умови для максимального виявлення професійно важливих якостей під час роботи в зоні впливу екстремальних факторів.
Вплив факторів праці, що пов’язаний з дією на організм людини компонентів ракетного палива (КРП), ще до кінця не вивчений, хоча і відомо, що дія цих факторів малої інтенсивності розвивається поступово і приховано. Її прояв помітний після багатьох місяців, або навіть років праці, коли боротися з ними вже дуже важко. Проведення унікальних для світової практики демонтажних робіт у стислі строки призвело до значного погіршення стану ПЗ та працездатності військовослужбовців, задіяних на цих роботах ( Варус В.І., Бібік Т.А., Корольов В.В., Бєлов О.А., 1996, 1998, 2000). У зв’язку з цим виникає потреба подальших фізіолого-гігієнічних досліджень з метою збереження та зміцнення здоров’я спеціалістів, що працюють в екстремальних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дана робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи на тему: “Дослідження ефективності управління станом здоров’я та професійною надійністю військовослужбовців, зайнятих на роботах з джерелами іонізуючих випромінювань, компонентами ракетного палива та джерелами електромагнітних полів в системі медичного забезпечення (на прикладі 43 Ракетної армії)” шифр “Джерело” (номер державної реєстрації 0198U006017), шифр “Реєстр-2” (номер державної реєстрації 0199U004556), що проводяться в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини ЗС України (НДІ ПВМ).
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є виявлення особливостей динаміки рівня професійного здоров’я військово-службовців 43 РА у процесі робіт по демонтажу ракетно-ядерної зброї стратегічного призначення, обґрунтування та розробка організаційних і методичних основ медичного контролю та реабілітації.
Для здійснення поставленої мети вирішували наступні основні завдання:
2
1. Вивчення умов праці, що впливають на стан здоров’я та працездатність військових спеціалістів у процесі учбово-бойової діяльності (УБД).
2. Оцінка функціонального стану (ФС) та працездатності військових спеціалістів, що працюють в екстремальних умовах, для ранньої діагностики професійно зумовлених захворювань та динамічного спостереження за станом здоров’я персоналу, що підлягає впливу несприятливих факторів умов праці.
3. Вивчення захворюваності та патологічної ураженості у військових спеціалістів різного віку та стажу роботи під час демонтажних робіт.
4. Обґрунтування та розробка організаційних і методичних основ медичного контролю та реабілітації військових спеціалістів, що працюють в екстремальних умовах.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів
Встановлено, що професійна діяльність військових спеціалістів групи транспортування та заправки ракетного палива (ГТЗРП), яка пов’язана з демонтажем ракетно-ядерної зброї протікає (здійснюється) в умовах впливу на організм цілого ряду шкідливих фізичних та хімічних факторів, що відносяться до І, ІІ та ІІІ класів небезпечності, при неможливості дотримання фізіолого-гігієнічних вимог (наявність КРП у повітрі робочої зони в концентраціях, які перевищують гранично допустимі в 3-4 та більше разів, в окремих випадках більше ніж у 50-80 разів, а час перебування в 1,5-2 рази більше нормативного, з високою інтенсивністю робіт, неукомплектованістю особового складу до 40%). Згідно з наказом Міністра охорони здоров’я України № 382 від 31.12.1997 року, умови та характер праці відносяться до ІV класу – небезпечні (екстремальні), що викликають виражену психоемоційну напруженість та призводять до збільшення захворюваності, трудовитрат і передчасної дискваліфікації.
Вперше вивчені особливості динаміки рівня ПЗ, ФС та працездатності персоналу ГТЗРП у річному циклі робіт під час роззброєння даного виду техніки.
Одержані нові дані про залежність стану здоров’я від об’єму та інтенсивності службового навантаження, характеру виконуваних робіт та впливу їх на збереження ПЗ і підтримки високого рівня працездатності на основі попереджувальних профілактичних заходів у процесі УБД.
Встановлені закономірності можуть служити прогностичною моделлю, яка описує ФС, працездатність і захворюваність осіб, що працюють в екстремальних умовах (ліквідація техногенних аварій і катастроф, стихійних лих і т.п.).
Практичне значення роботи
Розроблені пропозиції по доповненню існуючої системи медичного забезпечення осіб, які працюють в екстремальних умовах, новими організаційними і методичними рекомендаціями медичного контролю та реабілітації, реалізація яких здійснюється за допомогою двох взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів:
- індивідуального динамічного медичного контролю за станом здоров’я військовослужбовців;
3
- попереджувальної реабілітації, що проводиться в умовах військової частини, госпіталю та НДІ.
Сформульовані принципові вимоги по клініко-гігієнічному супроводу осіб, які працюють в екстремальних умовах.
Доведена ефективність системи попереджувальної реабілітації з метою зміцнення ПЗ і фізичної працездатності військових спеціалістів у процесі трудової діяльності.
Результати роботи використані:
- при розробці рекомендацій по організаційно-штатній структурі, функціональним обов’язкам, матеріально-технічному забезпеченню відділення професійної патології військового госпіталю;
- при розробці організаційно-штатної структури відділу експертизи і попереджувальної реабілітації НДІ ПВМ;
- при розробці системи медичного забезпечення військовослужбовців (робочих та службовців) 43 РА, робота яких пов’язана з впливом професійних шкідливостей, затвердженою наказом Міністра оборони України №74 від 27 березня 1995 року (акти впровадження від 22 грудня 1997 року та 17 серпня 1999 року);
- при складанні підсумкових наукових звітів НДІ ПВМ по НДР “Джерело”, “Система-2”.
- при створенні військово-медичного реєстру осіб, що брали участь в ліквідації ракетно-ядерної зброї в Україні та реєстру їх дітей.
Особистий внесок здобувача
Результати досліджень є наслідком п’ятирічної практичної та теоретичної роботи автора. У результаті роботи розкриті недоліки існуючої системи медичного забезпечення осіб, які працюють в екстремальних умовах: досліджені умови праці, вивчений ФС, працездатність, захворюваність та патологічна ураженість у період ліквідації ракетно-ядерної зброї, внесені доповнення в систему медичного контролю, показана ефективність реабілітаційних заходів.
Автор обґрунтував пропозиції щодо вдосконалення існуючої системи медичного забезпечення осіб, які працюють в екстремальних умовах, визначив найбільш ефективні методики дослідження ПЗ, ФС та фізичної працездатності військовослужбовців під час виконання спеціальних робіт.
Апробація результатів дисертації
Результати досліджень доповідались на симпозіумах, конференціях, семінарах та робочих нарадах: на Першій науково-практичній конференції Науково-дослідного центру ПЗ ЗС України з проблем медичного забезпечення робіт по демонтажу та ліквідації ракетно-ядерної зброї в Україні (Ірпінь, січень 1995 р.); на розширеній робочій нараді Головного військово-медичного управління МО України з питань медичного забезпечення військовослужбовців, які проживають на радіоактивно-забруднених територіях (Ірпінь, січень 1996 р.); на Першому Міжнародному симпозіумі з проблем авіаційної і космічної медицини Україна /AGARD/NATO/Росія (Ірпінь, 4 -11 квітня 1997 р.); на україно-американському семінарі по обговоренню результатів довготрива-
4
лого клініко-епідеміологічного моніторингу за станом здоров’я військовослужбовців 43 РА, що приймають участь у заходах по ліквідації ракетно-ядерної зброї (Ірпінь, липень 1997 р.).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, які відображають основні її положення. З них 4 статті у наукових журналах, що входять до переліку ВАК України, та у 9 тезах.
На захист виносяться основні положення.
1. Умови праці персоналу ГТЗРП пов’язані з дією на організм високотоксичних КРП, що негативно впливають на стан ПЗ військовослужбовців у процесі УБД.
2. У військовослужбовців, що працюють з КРП відмічаються функціональні зміни в організмі, погіршення самопочуття, ріст рівня загальної захворюваності та втрати працездатності. Загальна захворюваність прогресує із збільшенням стажу роботи та віку.
3. Доповнення існуючої системи медичного забезпечення військовослужбовців, що працюють в екстремальних умовах, науково-організаційними основами медичного контролю та реабілітації дозволяє підвищити резервні можливості організму, знизити захворюваність, трудовитрати та завчасну дискваліфікацію.
Структура та обсяг роботи
Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного показника, що включає 159 джерел, з яких 7 зарубіжних. Робота ілюстрована 36 таблицями та 32 малюнками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти та методи дослідження
Дослідження проводилися самостійно в реальних умовах технологічного циклу по ліквідації ракетно-ядерної зброї в двох з’єднаннях 43 РА, у відділенні професійної патології військової частини А2923 і у НДІ ПВМ. Об’єктами дослідження були чинники виробничого середовища, повітря робочої зони, військовослужбовці 43 РА, що працювали з КРП (основна група, або експериментальна) - 92 особи віком 34,5± 6,3 роки (від 24 до 47), стажем роботи – 10,1± 6,1років, та військовослужбовці, що не працювали з КРП (контрольна група) – 109 осіб віком 34,4± 7,1років (від 22 до 50), стажем роботи – 11,3± 7,3 роки.
Таким чином, за віковими показниками та показниками за стажем роботи групи не відрізнялись одна від одної.
Об’єм досліджень, що проводились при виконанні роботи, подано у таблиці.
5 Таблиця
Об’єм проведених досліджень
Дослідження умов праці персоналу під час виконання демонтажних робіт здійснювалося протягом трьох календарних років і включало: вимірювання параметрів мікроклімату, а саме температури, відносної вологості повітря, освітленості робочих місць, шуму. Температуру повітря вимірювали кімнатним ртутним термометром, відносну вологість – психрометром Ассмана, освітленість – люксометром Ю – 116, шум – комбінованим вимірювачем шуму та вібрації ВШВ – 003.
Визначення парів рідинних КРП у повітрі робочої зони здійснювалося щоденно за допомо-гою експрес – методів (військово – польового прибору хімічної розвідки та індикаторних
6
трубок ІТ-1 та ІТ-2), а також двічі на рік універсальним газоаналізатором під час атестації робочих місць.
Диференційну оцінку ФС вивчали за допомогою тесту “САН” (В.А. Доскін та співавт., 1973), визначення часу простої та складної сенсомоторної реакції на світло, реакції на об’єкт, що рухається (К.С. Точилов, 1970, І.А. Сапов та співавт., 1976, 1980). Функцію зовнішнього дихання оцінювали спірографом “Метатест-2” та пневмотахометром КДТ-1. Захворюваність серцево-судинної системи вивчали за допомогою пульсометрії на приладі ПАВ-01, тонометрії по Короткову, електрокардіографії (ЕКГ) на приладі “Біосет–3000”, тетраполярної грудної реографії за допомогою приставки РПГ 2-02, ехокардіографії на апараті “LOGIQ-500 MD”, велоергометрії на велоергометрі КЕ-12. Рівень фізичної підготовленості визначали за допомогою 12-хвилинного бігового тесту за методикою Cooper К. (1970). Дослідження шлунково-кишкового тракту проводили ендоскопом GIF–К2 та ультразвуковим апаратом “LOGIQ-500 MD”. Лабораторні дослідження проводилися на біохімічному аналізаторі фірми “KONE INSTRUMENTS” за допомогою стандартних наборів реактивів.
З метою корекції функціональних порушень та виявлених захворювань в умовах військової частини (медичний пункт), гарнізонного госпіталю, поліклініки та НДІ ПВМ проводилися реабілітаційні заходи, що включали в себе: психосоматичну саморегуляцію, колективну психотерапію, гіпнотерапію, голкорефлексотерапію, аутогенну релаксацію, ручний масаж з елементами біодинамічної корекції хребтового стовпа за методикою Казейкіна В.С. (1989). Контрастно-температурні впливи в сауні призначалися після циклу робіт у режимі релаксації за методикою Кафанова К.А. (1974). Електротранквілізація центральної нервової системи призначалася за методикою Каструбіна Е.С. (1981). Електростимуляція нервово-м’язового апарату здійснювалася малогабаритним електростимулятором індивідуального користування “Міоритм – 021” за методикою Ільїнської Є.А. (1986). Медикаментозну терапію та профілактичне харчування призначали військовослужбовцям лікарі-експерти з різними захворюваннями органів та систем організму за результатами проведених клініко-інструментальних та лабораторних досліджень.
Отримані дані оброблялися на ПЕОМ ІВМ РС/АТ – Рentium (R) методом варіаційної статистики з отриманням середньої математичної, помилки середньої, вірогідності різниці середніх значень, а також кореляційного аналізу.
7
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
1. Характеристика чинників умов праці персоналу групи транспортування та заправки ракетного палива
Проведені дослідження дозволили встановити, що серед чинників виробничого середовища, які можуть впливати на організм військовослужбовців ГТЗРП, є токсичний вплив парів КРП (гептилу та амілу), перегрівання організму у літній період робіт, фізичні та нервово-психічні перевантаження.
1.1. Характеристика хімічних факторів середовища та трудової діяльності
Згідно з ГОСТом 12.1.007-76 і ОСТом В 6.02.24-79 “Пальне несиметричний диметилгідразін (гептил). Вимоги до безпеки” гептил – надзвичайно небезпечна (І клас небезпечності) рідина. При взаємодії з водою та киснем повітря окисляється до нітрозодиметиламіну (І клас небезпечності), диметиламіну (ІІ клас небезпечності), тетраметилтетразену (ІІІ клас небезпечності), метилендиметилгідразіну, мурашиної кислоти та аміаку. До складу окислювачів на основі азотної кислоти (ОСТ В 17.656-72 “Окислювач АТ та АК. Технічні умови”) входять концентрована азотна кислота (до 80%), окисли азоту (двоокис і тетраокис азоту – ІІ клас небезпечності) та інгібітори, що добавляються для зменшення корозійної дії азотної кислоти (ортофосфорна кислота, йод, плавикова кислота).
Показники вимірювання високотоксичних КРП (гептилу та амілу ) у повітрі робочої зони та на робочих місцях засвідчили значне їх перевищення у порівнянні з гранично допустимими концентраціями (ГДК), особливо після операцій стикування та розстикування заправочних магістралей. Так, концентрація парів гептилу у споруді нейтралізації ракет становила 1,0-2,0 мг/м³ (ГДК-0,1 мг/м³), на місці стиковки з цистерною - 1,5-2,0 мг/м³ (ГДК-0,1 мг/м³), в 50 м за вітром – 0,02-0,03 мг/м³ (ГДК-0,001мг/м³), в 50 м проти вітру - 0,05-0,08 мг/м³ (ГДК- 0,001 мг/м³). Концентрація парів амілу на місці оператора станції перекачки – 6,0 мг/м³ (ГДК-5,0 мг/м³), у резервуарі для транспортування (на відстані 1 м) – 0,5 мг/м³ (ГДК-0,085 мг/м³), у середині станції перекачки – 18,0 мг/м³ (ГДК-5,0 мг/м³), у шахті на рівні стиковки головної частини – 23,0 мг/м³ (ГДК-5,0 мг/м³), у 10 м від станції проти вітру – 0,1 мг/мі (ГДК-0,085 мг/м³).
Під час виконання інших операцій концентрації гептилу та амілу в повітрі робочої зони перевищували гранично допустимі норми в 3-4 та більше разів. Все це свідчить про те, що дана технологія не забезпечує достатньої герметизації обладнання та надійний захист особового складу від парів КРП.
8
1.2. Характеристика фізичних та психофізіологічних факторів середовища та трудової діяльності
Вимірювання мікрокліматичних показників виробничого середовища засвідчили, що температура повітря в приміщеннях була на 3-4º нижчою від норми у осінньо-зимовий період і на 2º вищою від норми у весняно-літній період. Вологість повітря тільки в приміщенні нейтралізації ракет була на 10% нижчою від норми у осінньо-зимовий період. В цьому ж приміщенні освітлення становило 300 лк (норма 350 лк), а виробничий шум перевищував еквівалентний рівень на 5-10 дБА.
Роботи, які проводились в засобах індивідуального захисту на протязі 30 хвилин в літній період, коли температура повітря прогрівалась до 30º по Цельсію, а прогрівання прямим сонячним промінням зовнішньої поверхні захисних костюмів персоналу досягало 65º, викликали у персоналу збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) до 165 за хвилину без інших фізичних навантажень. Зниження маси тіла після 5 годин роботи в засобах захисту коливалось від 1,85± 0,4 кг у нормостеніків і до 3,48± 1,1 кг у гіперстеніків.
У результаті недоукомплектованості (до 40%) технічних підрозділів спеціалістами, час виконання окремих технологічних операцій збільшувався і, відповідно, збільшувалась тривалість робіт при інтенсивному впливі професійних шкідливостей та призводила до порушення фізіолого-гігієнічних вимог, згідно з якими особовий склад повинен відпочивати не менше 30 хвилин, знявши з себе всі засоби захисту через кожні 40-50 хв. безперервної праці. Середньорічні показники витрат робочого часу спеціалістів ГТЗРП перевищували нормативні на 54,4%, а групи контролю на 20,4%. Протягом календарного року професійне навантаження персоналу було розподілено нерівномірно, при цьому максимальні значення витрат робочого часу припадали на період квітень-вересень. В окремі місяці середня тривалість робочого дня досягала 14 -16 годин на добу, а фізичне навантаження при вазі комунікаційних систем під час операцій стикування-розстикування магістралей складала 30-50 кг. Показники загального та регіонального фізичного навантаження з перебуванням у незручній, фіксованій позі, тривалості та напруженості трудового процесу спецііалістів ГТЗРП протягом доби перевищували нормативи, встановлені для працівників шкідливих професій та характерні для тяжкої праці.
Крім перелічених особливостей професійного навантаження персоналу слід зазначити ще цілий ряд факторів, які викликали нервово-психічне навантаження особового складу під час демонтажних робіт. Найбільш значними серед них були небезпечність тривалого контакту з ядерними боєголовками, КРП, що містять загрозу для здоров’я і навіть життя, висока відповідальність за виконання технологічних операцій, постійне очікування нештатних ситуацій та готовність до екстремальних дій.
9
2. Характеристика стану здоров’я ГТЗРП
Одним з основних завдань наших досліджень було вивчення стану ПЗ за показниками динаміки захворюваності, патологічної ураженості, ФС та працездатності військовослужбовців ГТЗРП при демонтажі ракетно-ядерної зброї.
Але перш ніж представити результати досліджень, слід навести дані, що характеризують захворюваність цих спеціалістів за останні 10 років, які передують початок ліквідаційних робіт. Виявилось, що захворюваність осіб ГТЗРП протягом цих років не перевищувала захворюваності військовослужбовців інших підрозділів ракетно-технічних служб, що не працювали з КРП. Через 5 років після початку ліквідаційних робіт загальний рівень захворюваності персоналу ГТЗРП виріс та перевищив рівень загальної захворюваності осіб контрольної групи більше, ніж у 5 разів.
2.1. Характеристика функціональних систем організму та працездатності військовослужбовців
Як показали дослідження, перші ознаки погіршення ФС відносно фону за суб’єктивною оцінкою самопочуття, активності та настрою відмічені на третьому тижні з початку робіт. Достатньо високо оцінювали перед початком робіт свій стан спеціалісти ГТЗРП (6,8± 0,21 бали за семибальною шкалою),але, починаючи з третього тижня від початку робіт, військовослужбовці стали прогресивно відмічати погіршення свого самопочуття, інтегральний показник якого у кінці циклу (42 – 45 доба) знижувався перед початком робочого дня на 19%, а у кінці – на 28%. Аналогічна динаміка цього показника зберігалася у всіх наступних робочих циклах календарного року.
Суттєві зміни в основній групі відмічені за показниками обсягу короткочасної зорової пам’яті, за характеристиками уваги та працездатності головного мозку, сенсомоторної реактивності та витривалості до стандартного м’язового зусилля. Показники сенсомоторної реактивності у групі ГТЗРП були знижені у 34% обстежених проти 21,5% у контрольній групі.
Аналіз результатів динамічного медичного спостереження за ФС військовослужбовців (за показниками максимального споживання кисню (МСК)) показав, що після відпустки в осіб контрольної групи протягом 6 місяців спостерігалося збільшення МСК до 43±2,2 мл/хв/кг, і свідчив про достатньо високі аеробні властивості організму, а потім, починаючи з 9 місяця і по 12 – зниження МСК до 37± 1,9 мл/хв/кг. Однак, у осіб основної групи після відпустки, починаючи з 4 місяця і по 12 – відбувалося зниження МСК з 39± 2,7 до 32± 3,4 мл/хв/кг. та свідчило про слабкий фізичний стан, функціональні порушення організму і виступало фактором ризику для розвитку хронічних соматичних захворювань.
10
2.2. Характеристика захворюваності та патологічної ураженості військовослужбовців
Нами здійснений аналіз рівня захворюваності осіб, зайнятих демонтажними роботами за основними класами хвороб протягом 5 років, починаючи з 1993 року і закінчуючи 1997 роком включно.
Отримані результати засвідчили збільшення рівня загальної захворюваності за цей період у осіб основної групи в 5,2 рази (з 215± 10 до 1110± 70‰), а у військовослужбовців контрольної групи – в 1,3 рази (з 233± 45 до 303± 48‰).
Рівень захворюваності по класу інфекційні хвороби в основній групі виріс у 3,1 разів (з 132± 17 до 354± 26‰), а в осіб контрольної групи залишився на тому ж рівні (140± 21 та 151± 18‰).
Рівень захворюваності по класу хвороб органів кровообігу в основній групі виріс у 2,4 рази (з 22,5± 2,2 до 54,5± 5‰), а у контрольній – в 1,7 (з 18± 3 до 32± 4,2‰).
Рівень захворюваності по класу хвороб органів травлення в основній групі збільшився у 3,4 рази (з 49±9 до 165± 13‰), а у контрольній в 1,3 (з 33± 6,5 до 61± 8,4‰).
Рівень захворюваності по класу хвороб органів дихання в основній групі виріс у 1,8 разів (з 23± 4 до 41± 4,4‰), а у контрольній – в 1,6 (з 16± 4,9 до 26± 5,3‰).
Патологічна ураженість є важливим показником стану здоров’я. Дані про патологічну ураженість потрібні для виявлення поширеності всіх хвороб разом взятих та кожної зокрема серед військовослужбовців ГТЗРП, а також для вивчення загальних тенденцій змін здоров’я та правильної організації медичного контролю і реабілітації.
У структурі загальної патологічної ураженості військовослужбовців ГТЗРП на першому місці знаходились інфекційні хвороби (84,1± 6,8%), за ними йшли хвороби органів травлення (55,4± 4,7%), кровообігу – (34,2± 2,6%), далі – хвороби органів дихання (27,6 ± 2,3%). У контрольній групі найбільш поширеними були захворювання органів травлення (37,1± 6,5%). Характерним є також і те, що по всіх класах хвороб особи основної групи мали достовірну більшу кількість захворювань, ніж військовослужбовці контрольної групи, за винятком дегенеративно-дистрофічних змін хребта, які в обох групах достовірної різниці не мали.
У структурі патологічної ураженості по класу інфекційні хвороби в обох групах більш ніж у 90% випадків були гострі респіраторно-вірусні інфекції.
Серед хвороб органів кровообігу в основній групі найчастіше зустрічались гіпертонічна хвороба, вегетативно-судинна дистонія та хронічна ішемічна хвороба серця, які становили 41± 3%, 34± 4% і 18± 5% відповідно. Серед осіб контрольної групи переважала вегето-судинна дистонія і зустрічалася у 68± 8% випадків.
11
Серед хвороб органів травлення в експериментальній групі переважала виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки (32,2%) та зустрічалася у 3,3 рази частіше, ніж у осіб контрольної групи (9,9%). У контрольній групі на першому місці знаходився хронічний гастродуоденіт (65,2%).
2.3. Характеристика патологічної ураженості військових спеціалістів у залежності від віку та стажу роботи
Особливістю обстежуваних груп військовослужбовців за стажем та за їх віком було те, що стаж роботи спеціалістів достовірно корегував з віком, тобто меншій (більшій) кількості років роботи відповідав і менший (більший) вік. За віком групи були розподілені: 21-25, 26-30, 31-35, 36-40, 41-45, 46-50 років. За стажем роботи – до 5, 6-10, 11-15, 16-20, 21-25, 26-30 років.
Показано, що із збільшенням віку та стажу роботи росла і загальна патологічна ураженість як у контрольній так і в експериментальній групах. Але найбільш чітко ця динаміка просліджувалась у осіб основної групи. У даній групі спеціалістів зріст патологічної ураженості достовірно збільшувався через кожні п’ять років (крім вікової групи 20-25 років). Характерно, що у віці 41-45 років (стаж роботи 21-25 років) вона досягла максимуму і дорівнювала 79,3%, перевищуючи на 55,2% таку 21-25 річних спеціалістів (стаж роботи до 5 років), у яких патологічна ураженість у цьому віці складала 24,1%. Зниження патологічної ураженості в основній та контрольній групах у осіб вікової групи 46-50 років та з самим великим стажем роботи (26-30 років) до 56,2% і 32,1% відповідно, обумовлено тим, що у процесі природного відбору та у зв’язку з віком, а також “списанням за хворобою” в цих групах залишились в основному більш здорові, ніж у групі осіб 41-45 років.
Аналогічна картина тенденцій зростання патологічної ураженості у військових спеціалістів різного віку та стажу роботи зберігалась по класах хвороб серцево-судинної системи, органів травлення та дихання. При цьому в одному віці та в осіб з одним стажем роботи ці зміни були в більшій мірі, а в другому – в меншій, але весь час більшими в основній групі у порівнянні з контрольною. Виключенням із даної особливості являються дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, які за показниками середніх значень у залежності від віку та стажу роботи не мали достовірних відмінностей як в експериментальній так і в контрольній групах.
Встановлено, що основними професійно обумовленими захворюваннями осіб ГТЗРП є гіпертонічна хвороба, хронічна ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки.
| 
