|
УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ
КОРОЛЬ Вікторія Вікторівна
УДК 577.15/17:577.115:615.276:616-001.4
ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ LOTUS
CORNICULATUS
15.00.02 - фармацевтична хімія і фармакогнозія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Української фармацевтичної академії, Міністерство охорони здоров`я України.
Захист відбудеться “2” липня 1999 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Українській фармацевтичній академії за адресою: 310002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “1” червня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ГРИЦЕНКО І.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Пошук та створення лікарських препаратів рослинного походження - одна з найважливіших задач фармацевтичної науки. Цілеспрямований пошук біологічно активних субстанцій, вивчення їх фізико-хімічних та фармакологічних характеристик є головним напрямком вирішення цієї проблеми.
Фармакологічний ефект багатьох фітохімічних препаратів зумовлений не однією речовиною, а комплексом різних природних сполук.
В їх ряду пильної уваги заслуговують фенольні сполуки та ліпофільні речовини, які зумовлюють різноманітний спектр дії лікарських засобів.
Необхідність комплексного використання рослин та наявність достатньої сировинної бази пояснює зацікавленність до вивчення народногосподарських культур. У зв`язку з цим, як об`єкт дослідження нами була обрана рослина лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.) родини бобових (Fabaceae).
З літературних даних відомо, що рослини роду Lotus багаті похідними флавоноїдів, які мають широкий спектр фармакологічної активності. В народній медицині лядвенець рогатий використовується як ранозагоювальний, болетамувальний, загальнозміцнюючий та заспокійливий засіб. Недостатнє хімічне та фармакологічне вивчення його стали підставою для нашого дослідження.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Української фармацевтичної академії з проблеми МОЗ України (№ державної реєстрації 0198У007008).
Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи - вивчення біологічно активних речовин (БАР) надземної частини лядвенця рогатого та створення на їх підставі нових лікарських засобів.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:
- провести попередне фітохімічне вивчення трави Lotus corniculatus;
- виділити в індивідуальному стані речовини і встановити їх структуру;
- розробити технологію одержання фармакологічних засобів з трави лядвенця рогатого і визначити їх активність;
- провести кількісне визначення різних груп БАР в траві Lotus corniculatus та одержаних фармакологічних засобах;
- встановити основні анатомо-діагностичні ознаки рослинної сировини - трави Lotus corniculatus;
- розробити аналітичну нормативну документацію (АНД) на сировину та фармакологічні засоби.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне фітохімічне вивчення БАР трави Lotus corniculatus. Виявлена наявність в них амінокислот, вуглеводів, фосфоліпідів, стероїдів, фенольних сполук (оксикоричних кислот, оксикумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин), ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот). З трави Lotus corniculatus в індивідуальному стані виділено і досліджено 24 речовини: 5 оксикоричних кислот, 4 оксикумаринів, 13 флавоноїдів, 1 фосфоліпід і 1 стероїд, 15 з цих речовин вперше виділені з трави лядвенця рогатого. Крім того, морін вперше виявлено в родині бобових, а морін-3-галактозид є новою природною сполукою.
Розроблена комплексна технологія одержання фармакологічних засобів з трави Lotus corniculatus, яка складається з послідовного одержання сухого екстракту (умовна назва “Локорин”) та ліпофільного екстракту (умовна назва “Лотус”). Вивчена фармакологічна активність цих засобів, з яких “Локорин” має виражену протизапальну та діуретичну дію, а “Лотус” - ранозагоювальну дію. Відправлена заява на “Отримання ліпофільного екстракту з трави лядвенця рогатого ранозагоювальної дії” на одержання патенту України.
Впеше визначено кількісний вміст оксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот у траві Lotus corniculatus та фармакологічних засобах. Встановлені основні анатомо-діагностичні ознаки Lotus corniculatus.
Практична значимість роботи. Розроблена технологія одержання нових фармакологічних засобів з трави лядвенця рогатого з метою створення нових лікарських препаратів протизапальної, діуретичної та ранозагоювальної дії (“Лотус”), яка опробована на Дослідному заводі Державного Наукового Центру Лікарських Засобів. Розроблені проекти тимчасових фармакопейних статей (ТФС) на “Траву лядвенця рогатого”, “Сухий екстракт “Локорин” та “Ліпофільний екстракт “Лотус”. Результати досліджень впроваджені в учбовий процес УкрФА та Запорізького медичного університету.
Особистий внесок здобувача:
- проведений аналіз літературних даних по розповсюдженю, хімічному складу та використанню рослин роду лядвенць;
- виділені і визначені основні групи біологічно активних речовин, ідентифіковані речовини і встановлена їх будова;
- обгрунтована і розроблена технологія одержання з трави лядвенця рогатого сухого екстракту “Локорин” та ліпофільного - “Лотус”;
- вивчена анатомічна будова надземних органів лядвенця рогатого;
- розроблені проекти ТФС на траву лядвенця рогатого, сухий екстракт “Локорин” та ліпофільний екстракт “Лотус”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені і обговорені на 49-й міжвузівській науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (Перм, 1993); на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю УкрФА “Досягнення сучасної фармації - в медичну практику” (Харків, 1996).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 4 статті та 3 тези доповідей.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, списку літературних джерел. Загальний об`єм дисертації складає 132 сторінок. Робота ілюстрована 14 схемами, 15 малюнками і 20 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить 127 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Фітохімічне вивчення і виділення біологічно активних речовин
з трави лядвенця рогатого
Попередніми фітохімічними дослідженнями встановлено наявність у надземній частині лядвенця рогатого різноманітних груп біологічно активних речовин: флавоноїдів, оксикоричних кислот, кумаринів, дубильних речовин, амінокислот, фосфоліпідів, стероїдів, ліпофільних речовин.
З використанням методів рідинної екстракції, колонкової хроматографії на поліаміді та силікагелі, препаративної хроматографії на папері та у тонкому шарі сорбенту з надземної частини лядвенця рогатого виділено в індивідуальному стані 24 речовини: 5 оксикоричних кислот, 4 оксикумарина, 13 флавоноїдів, 1 речовину фосфоліпідної та 1 стероїдної природи.
Визначено кількісний вміст флавоноїдів в траві лядвенця, який складає 1,75 %, оксикоричних кислот - 1,35 %, аскорбінової кислоти - 0,083 %, дубильних речовин - 0,49 %.
Деякі фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені у таблиці 1.
2. Хімічне вивчення виділених речовин
Структуру виділених речовин встановлено на підставі фізичних, хімічних, фізико-хімічних та біохімічних методів аналізу.
Оксикоричні кислоти. Речовини 2.21 - 2.25 за флуоресценцією плям на хроматограмах у фільтрованому УФ-світлі та якісними реакціями віднесені до оксикоричних кислот, що підтверджується даними УФ-спектрів.
В продуктах лужної деструкції речовини 2.21 (n-кумарова кислота) знайдено n-оксибензойну кислоту, речовини 2.23 (ферулова кислота) - ванілінову кислоту. Лужний гідроліз речовин 2.22 (кофейна кислота), 2.24 (хлорогенова кислота) та 2.25 (неохлорогенова кислота) приводить до утворення 3,4-діоксибензойної (протокатехової) кислоти, а 2.24 та 2.25 - до утворення еквімолекулярних кількостей кофейної та D-хінної кислот. Місце приєднання кофейної кислоти до D-хінної встановлено за результатами лактонізації цих сполук. Утворення лактону хініду спостерігається тільки для речовини 2.25, що вказує на наявність гідроксигрупи у С-5 положенні D-хінної кислоти.
Таблиця 1.
Деякі фізико-хімічні властивості речовин виділених з лядвенцю рогатого
На підставі проведених досліджень і результатів порівняння з вірогідними зразками речовини 2.21 - 2.25 відповідно ідентифіковані з 4-оксикоричною (n-кумаровою), 3,4-діоксикоричною (кофейною), 3-окси-4-метоксикоричною (феруловою), 5-О-кофеїл-D-хінною (хлорогеновою), 3-О-кофеїл-D-хінною (неохлорогеновою) кислотами, які вперше знайдені в траві Lotus corniculatus.
Кумарини. Здатність розщеплюватися під дією йодистоводневої кислоти у середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину дозволило віднести речовини 2.03 - 2.06 до похідних кумарину.
В ІЧ-спектрах досліджуваних речовин є смуги поглинання гідроксильних груп в області 3350-3260 см-1, а також метоксигруп - в області 2930-2843 см-1 для речовин 2.03 та 2.04. Виходячи з фізико-хімічних властивостей, даних молекулярної маси, елементного складу, УФ- та ІЧ-спектрів, а також властивостей продуктів ацетилювання, метилювання та дезметилювання речовина 2.03 ідентифікована з 6-окси-7-метоксикумарином (ізоскополети-ном), речовина 2.04 - з 6-метокси-7-оксикумарином (скополетином), речовина 2.05 - з 7-оксикумарином (умбеліфероном), речовина 2.06 - з 6,7-діоксикумарином (ескулетином).
Флавоноїди. Флавоноїдна природа речовин 2.07 - 2.19 підтверджується результатами якісних реакцій та даними спектрального аналізу. В ІЧ-спектрах цих сполук присутні смуги поглинання, характерні для флавоноїдів: в області 3500-3100 см-1 (фенольні гідроксили), 1670-1650 см-1 (карбонільна група γ-пірону) і 1640-1450 см-1 (валентні коливання ароматичних кілець).
Результати якісних реакцій та УФ-спектроскопії свідчать про належність досліджуваних речовин до похідних флавонолу.
За рухомістю на хроматограмах в різних системах розчинників, а також за результатами ціанідинової реакції за Бріантом речовини 2.07-2.10, 2.17 віднесені до агліконів, а речовини 2.11-2.16, 2.18 і 2.19 - до глікозидів.
Схема хімічних перетворень флавонолів на прикладі речовини 2.18 представлена на рисунку 1.
Речовина 2.18 являє собою кристали жовтого кольору. Негативна ціанідинова реакція по Бріанту вказує, що речовина 2.18 є флавоноїдним глікозидом. Темне забарвлення на хроматограмі в УФ-світлі дозволяє припустити, що ця сполука є флавон або флавонол з заміщеною оксигрупою у С-3.
Відносна легкість кислотного гідролізу речовини 2.18 дозволяє припустити, що вуглеводний компонент знаходиться у С-3 флавоноїдного ядра. В гідролізаті знайдені D-галактоза і аглікон, який по фізико-хімічним властивостям ідентичний речовині 2.17 (моріну). При кількісному гідролізі отримали еквімолекулярні кількості аглікону та цукрового компоненту, що вказує на монозидну природу виділеної сполуки.
Місце приєднання вуглеводного компоненту встановлювали порівнянням УФ-спектрів глікозиду та аглікону. Відсутність батохромного зсуву максимума І-ої смуги у присутності нітрату цірконіла та лимонної кислоти в глікозиді та наявність його в аналогічних умовах в агліконі вказує на зв`язок D-галактози з агліконом через оксигрупу у С-3.
Відщеплення галактози від речовини 2.18 при ферментативному гідролізі емульсином вказує на наявність β-глікозидного зв`язку, що підтверджується і даними ІЧ-спектра, в якому поряд зі смугами при 3500-3200 см-1 (гідроксигрупи вуглеводних замісників), 3200-2800 см-1 (фенольні гідроксигру- На підставі проведених досліджень і результатів порівняння з вірогідними зразками речовини 2.21 - 2.25 відповідно ідентифіковані з 4-оксикоричною (n-кумаровою), 3,4-діоксикоричною (кофейною), 3-окси-4-метоксикоричною (феруловою), 5-О-кофеїл-D-хінною (хлорогеновою), 3-О-кофеїл-D-хінною (неохлорогеновою) кислотами, які вперше знайдені в траві Lotus corniculatus.
Кумарини. Здатність розщеплюватися під дією йодистоводневої кислоти у середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину дозволило віднести речовини 2.03 - 2.06 до похідних кумарину.
В ІЧ-спектрах досліджуваних речовин є смуги поглинання гідроксильних груп в області 3350-3260 см-1, а також метоксигруп - в області 2930-2843 см-1 для речовин 2.03 та 2.04. Виходячи з фізико-хімічних властивостей, даних молекулярної маси, елементного складу, УФ- та ІЧ-спектрів, а також властивостей продуктів ацетилювання, метилювання та дезметилювання речовина 2.03 ідентифікована з 6-окси-7-метоксикумарином (ізоскополети-ном), речовина 2.04 - з 6-метокси-7-оксикумарином (скополетином), речовина 2.05 - з 7-оксикумарином (умбеліфероном), речовина 2.06 - з 6,7-діоксикумарином (ескулетином).
Флавоноїди. Флавоноїдна природа речовин 2.07 - 2.19 підтверджується результатами якісних реакцій та даними спектрального аналізу. В ІЧ-спектрах цих сполук присутні смуги поглинання, характерні для флавоноїдів: в області 3500-3100 см-1 (фенольні гідроксили), 1670-1650 см-1 (карбонільна група γ-пірону) і 1640-1450 см-1 (валентні коливання ароматичних кілець).
Результати якісних реакцій та УФ-спектроскопії свідчать про належність досліджуваних речовин до похідних флавонолу.
За рухомістю на хроматограмах в різних системах розчинників, а також за результатами ціанідинової реакції за Бріантом речовини 2.07-2.10, 2.17 віднесені до агліконів, а речовини 2.11-2.16, 2.18 і 2.19 - до глікозидів.
Схема хімічних перетворень флавонолів на прикладі речовини 2.18 представлена на рисунку 1.
пи), 1660 см-1 (ε = 0, γ-пірона), 1610, 1570, 1520 см-1 (ароматична природа речовини), 830-800 см-1 (1-4 заміщення кільця Б), відмічаються три інтенсивні смуги поглинання при 1090, 1025 і 1000 см-1, які вказують на піранозну D-галактозу, а смуга при 890 см-1 характеризує наявність β-глікозидного зв`язку.
Для підтвердження будови речовини 2.18 був знятий ПМР-спектр (ДМСО-Д6). В кільці А глікозида виявляються сигнали протонів: Н-6 (дублет з J = 2,5 Гц, σ 6,21 м.ч.), Н-8 (дублет з J = 2,5 Гц, σ 6,42 м.ч.) і протон гідроксигрупи у С-5 у вигляді синглету при σ 12,66 м.ч. У бічному фенільному кільці резонують протони Н-3` (дублет з J = 9 Гц, σ 7,53 м.ч.), Н-5` (дублет з J = 9 Гц, σ 7,67 м.ч.) і Н-6` (дублет з J = 9 Гц, σ 6,83 м.ч.). Це свідчить, що замісники в речовині 2.18 розташовані у С-3, С-5, С-7, С-2` і С-4`.
В межах 3,38-3,8 м.ч. виявляється група сигналів, характерна для протонів вуглеводного залишку інтегральні розрахунки вказують на наявність шести протонів, що підтверджує монозидну природу речовини 2.18.
Аномерний протон у С-1 галактози дає дублет при 5,38 м.ч. з J = 7 Гц, що свідчить про піранозну форму і С-3 заміщення та наявність β-глікозидного зв`язку між агліконом та сахаром.
Дані ПМР-спектра повністю співпадають з результатами фізико-хімічних досліджень і дозволяють охарактеризувати речовину 2.18 як 3--О-β-D-галактопіранозид 5,7,2`,4`-тетрагідроксифлавон (морін-3-галактозид), який є новою речовиною.
3. Отримання та дослідження ліпофільної фракції з трави лядвенця
рогатого.
Для отримання ліпофільної фракції були експериментально підібрані умови екстрагування трави лядвенця рогатого. Нами було проведено отримання ліпофільної фракції двома методами.
В першому методі подрібнену траву лядвенця вичерпно екстрагували хлороформом в апараті Сокслету. Хлороформний екстракт упарювали на ротаціонному упарювачі до видалення екстрагенту та після взважування залишка визначали відсотковий вміст ліпідів, який склав 6,68 %.
В другому методі досліджувану сировину екстрагували 70 % етанолом. Мацерацію проводили п`ятикратно. Спирто-водний екстракт упарювали до водного залишку і обробляли хлороформом. Хлороформну фракцію упарювали на ротаційному упарювачі до видалення хлороформу. Кількісний вміст ліпофільної фракції, яка була отримана другим методом, складає 7,23 %. Визначено її органолептичні та фізико-хімічні властивості. Одержана ліпофільна субстанція являє собою густу однорідну масу без зайвих включень темно-зеленого кольору, має слабкий приємний запах, характерний для лядвенця. Ліпофільний екстракт практично не розчиняється у воді, 95 % спирті, ацетоні, легко розчиняється у гексані, хлороформі, розчинний у мінеральних та рослинних оліях.
Вивчено якісний вміст БАР ліпофільної фракції, яка містить хлорофіли, токофероли, каротиноїди, жирні кислоти.
Кількісний вміст хлорофілів проводили фотоелектроколориметричним методом, їх вміст склав 1,22 %. Кількісне визначення каротиноїдів проводили спектрофотометричним методом, їх знайдено 28,4 мг%. Газорідинною хроматографією виявлено 12 жирних кислот, з яких 8 насичених та 4 ненасичених кислот. Переважають ненасичені ліноленова (35,18 %), лінолева (16,27 %), олеінова (3,56 %) та насичені пальмітинова (30,91 %) та стеаринова (3,80 %) кислоти.
Таблиця 2
Жирнокислотний склад ліпофільної фракції
лядвенця рогатого
На основі ліпофільної фракції розроблена мазь, умовно названа “Лотус”, яка передана на доклінічні дослідження.
4. Розробка технології одержання фармакологічних засобів “Локорин”
і “Лотус”.
На підставі проведених досліджень нами розроблено технологію комплексної переробки трави лядвенця рогатого, яка складається з послідовного одержання сухого екстракту “Локорин” та ліпофільного екстракту “Лотус”. В основу даної технології лягли експерементально підібрані умови екстрагування досліджуваної сировини. Встановлено оптимальний режим екстракції суми біологічно активних речовин, яка включає такі фактори: екстрагент - 70 % спирт (для фенольних сполук), хлороформ (для ліпофільних сполук), ступінь подрібнення сировини - 1-3 мм, співвідношення сировина-екстрагент 1:10. Дана технологія опробувана в умовах дослідного заводу ДНЦЛЗ.
Фармакологічні дослідження, які проведені на кафедрі біохімії УкрФА проф. Вороніною Л.М. та канд. біол. наук Набока О.І., показали, що “Локорин” має виражену протизапальну і діуретичну активність. Мазі (1 % та 3 %) з ліпофільним екстрактом “Лотус” мають виражену ранозагоювальну активність і перевищують по дії препарат порівняння мазь “Календула”.
В результаті вивчення гострої токсичності “Локорину” встановлено, що при внутричеревному введенні LD50 складає 4660 ± 57,3 мг/кг, що дозволяє віднести його до практично нетоксичних сполук.
5. Анатомічна будова надземних органів лядвенця рогатого
Вивчена анатомічна будова надземних органів лядвенця рогатого і встановлені основні діагностичні ознаки сировини: наявність кутохвилястої нижньої епідерми листка з характерними потовщеннями по кутах; простих притислих одно- чи двоклітинних трихом з гострою верхівкою на стеблах, листках, чашечці; продихового апарату анізоцитного типу; кутикули на епідермі пелюсток та стебла; сосочковидної епідерми пелюсток; кристалів оксалату кальцію в тканинах чашечки та ендодермі стебла; таніноносних секреторних клітин навколо провідних тканин та під епідермою.
Результати досліджень використані при розробці проектів ТФС на “Траву лядвенця рогатого”, “Локорин” та “Лотус”, а також впроваджені в учбовий процес Української фармацевтичної академії та Запорізького медичного університету.
ДР-1. Проведення допоміжних робіт
Сухий екстракт
ПМВ-7. Фасування і пакування “Локорину”
Рис. 5.1. Технологічна схема одержання фармакологічних засобів
“Локорину” і “Лотусу”.
ВИСНОВКИ
1. Вперше проведено комплексне фітохімічне дослідження надземної частини лядвенця рогатого (Lotus corniculatus). Встановлено наявність різноманітних груп біологічно активних речовин: флавоноїдів, оксикоричних кислот, кумаринів, дубильних речовин, аскорбінової кислоти, фосфоліпідів, стероїдів, ліпофільних речовин. Визначено їх кількісний вміст: флавоноїдів - 1,75 %, оксикоричних кислот - 1,35 %, дубильних речовин - 0,49 %, аскорбінової кислоти - 0,08 %.
2. З використанням методів рідинної екстракції, колонкової хроматографії на поліаміді та силікагелі, препаративної хроматографії на папері та у тонкому шарі сорбенту з надземної частини лядвенця рогатого виділено в індивідуальному стані 24 речовини: 5 оксикоричних кислот, 4 оксикумарина, 13 флавоноїдів, 1 речовину фосфоліпідної та 1 стероїдної природи.
На основі фізико-хімічних властивостей вихідних речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівнянням з вірогідними зразками виділені сполуки ідентифіковані як оксикоричні кислоти: n-кумарова (2.21), кофейна (2.22), ферулова (2.23), хлорогенова (2.24), неохлорогенова (2.25); оксикумарини: ізоскополетин (2.03), скополетин (2.04), умбеліферон (2.05), ескулетин (2.06); флавоноїди: ізорамнетин (2.07), 3-метилкверцетин (2.08), кемпферол (2.09), кверцетин (2.10), популін (2.11), астрагалін (2.12), трифолін (2.13), ізокверцитрин (2.14), кверцитрин (2.15), гіперозид (2.16), морін (2.17), морін-3-О-β-D-галактозид (2.18), кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозіл-7-О-β-D-глюкопіранозид (2.19); фосфоліпіди: лецетин (2.01); стероїди: β-ситостерин (2.02).
Вперше виділені з трави Lotus corniculatus хлорогенова (2.24), неохлорогенова (2.25), кофейна (2.22) кислоти; скополетин (2.04), умбеліферон (2.05), ескулетин (2.06), ізоскополетин (2.03); астрагалін (2.12), популін (2.11), трифолін (2.13), ізокверцитрин (2.14), морін (2.17), морін-3-О-β-D-галактозид (2.18), ізорамнетин (2.07); лецетин (2.01). Морін (2.17) та морін-3-О-β-D-галактозид (2.18) є новими речовинами для роду Lotus. Астрагалін (2.12) - нова речовина для виду Lotus corniculatus. Крім того, морін вперше виявлений в робині бобових, а морін-3-О-β-D-галактозид є новою природною сполукою.
3. Одержана ліпофільна фракція з трави лядвенця рогатого. Вивчено органолептичні та деякі фізико-хімічні властивості ліпофільної фракції, а також визначено кількісний вміст її, який складає 7,23 %. Визначено вміст хлорофілів - 1,22 ± 0,03 %, каротиноїдів - 28,4 ± 0,58 мг%. Газорідинною хроматографією виявлено 12 жирних кислот, з яких 8 насичених и 4 ненасичених, з них переважають ненасичені ліноленова (35,18 %), лінолева (16,27 %), олеінова (3,56 %) та насичені пальмітинова (30,91 %) і стеаринова (3,8 %) кислоти.
4. Розроблена комплексна технологія одержання фармакологічних засобів з трави лядвенця рогатого сухого екстракту “Локорин” та ліпофільного екстракту “Лотус”. Технологія опробувана в умовах дослідного заводу ДНЦЛЗ.
5. Фармакологічні дослідження показали, що “Локорин” має виражену протизапальну та діуретичну активність, а “Лотус” ранозагоювальну активність і перевищує по дії препарат порівняння мазь “Календула”. Мазь “Лотус” передано на доклінічні дослідження. На спосіб одержання ліпофільного екстракту з трави лядвенця рогатого подана заява на отримання патенту України.
6. Вперше виявлені анатомічні діагностичні ознаки трави лядвенця рогатого, а саме: наявність кутовохвилястої нижньої епідерми листка з характерними потовщеннями по кутах; простих притиснутих одно- чи двоклітинних трихом з гострою верхівкою на стеблах, листках, чашечці; продихового апарату анізоцитного типу; кутикули на епідермі пелюсток та стебла; сосочковидної епідерми пелюсток; кристалів оксалату кальцію в тканинах чашечки та ендодермі стебла; танніноносних секреторних клітин навколо провідних тканин та під епідермою. Встановлена локалізація фенольних сполук, які містяться у всіх надземних органах лядвенця рогатого, більшою частиною в секреторних клітинах - ідіобластах, розташованих тяжами навколо провідних тканин або шаром під епідермою.
7. Розроблена АНД на траву лядвенця рогатого, сухий екстракт “Локорин” і ліпофільний екстракт “Лотус”. Результати роботи впроваджені в навчальний процес Української фармацевтичної академії та Запорізького медичного університету.
| 
