|
УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ
_________________________________________________________
КИСЛИЧЕНКО Вікторія Сергіївна
УДК 615.322:582.717
ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ
РОДИНИ АГРУСОВІ, БРУСЛИННІ, РАННИКОВІ І
РОЗРОБКА НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Української фармацевтичної академії, Міністерство охорони здоров’я України
Захист відбудеться “ 1 ” жовтня 1999 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Українській фармацевтичній академії за адресою: 310002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “ 26 ” серпня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.С.Гриценко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Значення і важливе місце лікарських рослин у фармацевтичній практиці зберігається, а в останні роки стрімко зросли у зв'язку з багатьма безперечними перевагами: хімічна природа більшості ліків рослинного походження максимально наближена до організму людини, вони не викликають серйозних побічних дій, менш токсичні, мають досить широкий спектр фармакологічної активності, можуть використовуватися на протязі тривалого часу. Актуальною проблемою фармацевтичної науки є пошук та вивчення нових видів рослин вітчизняної флори, що зарекомендували себе у народній медицині, а також створення на їх основі нових лікарських засобів, організація промислового виробництва з застосуванням комплексної переробки сировини та розробки необхідної нормативно-технічної документації (НТД).
Найбільш повне використання рослин та наявність достатньої сировинної бази пояснює інтерес до вивчення сільськогосподарських культур.
У зв'язку з цим у якості об'єктів дослідження нами були вибрані традиційні плодово-ягідні культури: представники родів Агрус (Grossularia Mill.) та Смородина (Ribes L.), які належать до родини Агрусові (Grossulariaceae); здавна культивована в Україні рослина, що досі застосовувалася у якості джерела кардіотонічних глікозидів, наперстянка шерстиста (Digitalis lanata Ehrh.) родини Ранникові (Scrophulariaceae), а також раніш відомі як гутоноси, джерела дігіталісоподібних глікозидів і декоративні чагарники - 7 видів бруслин родини Бруслинні (Celastraceae).
Ці рослини багаті на вміст різних класів біологічно активних речовин (БАР), але вивчалися вони недостатньо або безсистемно. З літературних даних відомо, що вищезгадані рослини широко застосовуються в науковій і народній медицині.
Мають місце відомості, що полісахаридні комплекси широко застосовуються у медичній практиці у якості противиразкових, пом'якшувальних, протизапальних, муколітичних, м'яких проносних, обволікаючих препаратів, а також як цитотоксичні, контрацептивні, антиалергічні, гіпоглікемічні, імуномодулюючі, гіпохолестери-немічні засоби.
Вилучення БАР з рослин родин Агрусові, Бруслинні та Ранникові, що мають достатню сировинну базу, та вивчення їх хімічного складу та фармакологічної дії і отримання з них нових лікарських засобів стали підставою для нашого дослідження. Встановлення полісахаридного і мікроелементного (МЕ) складу різних видів сировини та продуктів харчування, використання окремих МЕ обгрунтували в своїх працях В.І.Вернадський, А.П.Виноградов і В.В.Ковальський. В теперішній час ця проблема набула особливої гостроти в умовах екологічної небезпеки, а при екстраполюванні на лікарські рослини, має розвиток по кількох напрямках. По перше, їх вивчають як джерело екологічно незабрудненої фітосировини та фітопрепаратів; по друге, - для встановлення взаємозв'язку між есенціальними елементами і фізіологічно активними речовинами, що є важливим для корегування захворювань, пов'язаних з порушенням мінерального обміну.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт Української фармацевтичної академії (шифр теми ВН 10.06.0037.91, номер державної реєстрації 0198У007008).
Мета та задачі дослідження. Метою даної роботи - виділення та вивчення БАР у деяких представників родин Агрусові, Бруслинні, Ранникові, розробка на їх основі нових лікарських засобів різної фармакологічної дії з урахуванням комплексної переробки сировини.
Для досягнення цієї мети вирішувалися такі задачі:
- проведення попереднього фітохімічного аналізу вегетативних органів представників родин Агрусові, Бруслинні та Ранникові на вміст окремих груп БАР, виділення і встановлення структури біологічно активних комплексів та визначення їх кількісного вмісту;
- вивчення фармакологічної активності виділених комплексів БАР з листя смородини чорної, бруслини бородавчастої і наперстянки шерстистої;
- визначення елементного складу в досліджуваних видах сировини та біологічно активних субстанціях і встановлення залежності сезонного накопичення МЕ у ряді фітосировина - фармакологічна субстанція - лікарська форма;
- здійснити морфолого-анатомічний та хемосистематичний аналіз досліджуваних родин;
- розробка комплексної технології одержання лікарських засобів і визначення фармакологічної дії: 70% настойки з листя смородини чорної та субстанції глюкорібіну; з листя наперстянки шерстистої (зі шроту після одержання "Лантозиду") полісахаридного комплексу;
- створення аналітичної нормативної документації (АНД) на сировину та лікарські засоби.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне фітохімічне вивчення БАР вегетативних органів представників родини Агрусові родів Агрус (5 сортів), Смородина (20 сортів) та їх гібриду - йошти; 7 видів бруслин, а також вегетативних та генеративних органів наперстянки шерстистої. Виявлена наявність в них амінокислот, вуглеводів, ліпідів, фосфоліпідів, стеринів, кардіостероїдів, фенольних сполук (простих фенолів та їх глікозидів, оксикоричних кислот, флавоноїдів, кумаринів, дубільних речовин), хлорофілів, органічних кислот, макро- та мікроелементів (МЕ).
З досліджених об'єктів в індивідуальному стані виділено і встановлено структуру понад 110 речовин: 4 - простих фенолів; 7 - похідних бензойної кислоти; 6 - похідних коричної та хінної кислоти; 7 - кумаринів; 22 - флавоноїди; 2 - катехіни, 1- фосфоліпід; 2 - хлорофіли, 1 - стерин, 6 - кардіостероїдів, 7 - жирних та 5 - органічних кислот, 21 - амінокислоту, 28 макро- та мікроелементів.
Вперше виділені з рослин родини Агрусові - 12 речовин, з родини Бруслинні - 10, з наперстянки шерстистої - 7.
Вперше проведено порівняльне морфолого-анатомічне та хемотаксономічне вивчення представників родин Агрусові та Бруслинні.
Розроблена технологія комплексної переробки листя смородини чорної, яка складається з послідовного одержання 70% настойки гіпоазотемічної дії та полісахаридно-поліпептидного сумарного препарату "Глюкорібін" у вигляді таблеток та гранул протиалергічної дії.
На спосіб одержання комплексу полісахаридів протиалергічної дії та лікарський препарат "Глюкорібін", який вміщує вказаний комплекс, виданий патент України № 24032 від 31.08.98 р., а також рішення від 18.03.98 р. про видачу патенту України по заявці № 96052064 (заявлено 27.05.96) на "Засіб для пригнічення рухівної активності сперматозоїдів", основу якого складає глюкорібін; на спосіб отримання серцевих глікозидів видано авторське свідоцтво СРСР №1469611 від 18.12.86 р.
Вивчені фізико-хімічні і технологічні властивості субстанції глюкорібіну. Розроблено оптимальний склад і технологія таблеток глюкорібіну 0,1г. Досліджена стабільність субстанції та таблеток глюкорібіну у процесі зберігання.
Вперше визначено кількісний вміст жирної олії у вегетативних органах смородини чорної, її жирнокислотний склад; вміст аміно- і органічних кислот, вуглеводів, простих фенолів, кумаринів, флавоноїдів, МЕ як у досліджуваних видах рослинної сировини, так і лікарських засобах, а також карденолідів у представників родин Бруслинні.
Практичне значення одержаних результатів. Запропонована технологічна схема комплексної переробки листя смородини чорної з метою створення нових лікарських препаратів гіпоазотемічної, сечогінної, репаративної та протиалергічної дії; а також переробки шроту - відходів після отримання з листя наперстянки шерстистої кардіотонічного препарату Лантозид з метою економічного використання фітосировини та одержання полісахаридного комплексу, що має імуномодулюючу дію.
Розроблені та впроваджені в умовах ВАТ "Фармацевтична фірма "Здоров'я" проекти пускових регламентів на одержання субстанції глюкорібіну і таблеток глюкорібіну 0,1г, а також технологічні інструкції на гранули для дітей, полісахаридний комплекс зі шроту листя наперстянки шерстистої "Лантоглюкін" та полісахаридний комплекс з листя бруслини бородавчастої.
Результати досліджень використані в проекті ТФС на "Листя смородини чорної", "70% Настойку листя смородини чорної", "Глюкорібін", "Таблетки глюкорібіну 0,1 г", "Гранули глюкорібіну для дітей".
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота являє собою самостійну завершену наукову працю.
Дисертанту належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, шляхів її реалізації, плануванні та використанні експерименту, його обробці, інтерпретації та узагальненні одержаних результатів, формуванні основних положень та висновків, що захищаються. Крім того, проведений аналіз літературних даних сучасного стану
застосування протиалергійних засобів у терапії алергопатологій, вивчений хімічний
склад (з вилученням речовин в індивідуальному стані) і морфолого-анатомічні особливості будови представників родин Агрусові та Бруслинні з встановленням додаткових (хімічних та анатомічних) ознак родів та діагностичних мікроскопічних характеристик нової лікарської рослинної сировини - листя смородини чорної та листя бруслини бородавчастої; визначений кількісний вміст основних груп БАР у вивчених рослинах; розроблена комплексна технологія отримання фізіологічно активних комплексів з листя смородини чорної, з листя бруслини бородавчастої, з шроту листя та коренів наперстянки шерстистої (після одержання "Лантозиду"); проведений мікроелементний аналіз та розроблені основні теоретичні положення стосовно вмісту макро- і мікроелементів в дослідженій лікарській рослинній сировини; розроблені лікарські форми - таблетки глюкорібіну 0,1 г, гранули глюкорібіну для дітей; 70% настойка з листя смородини чорної.
Розр*************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
******************************************************************************************во-практичній конференції "Актуальные вопросы фармацевтической науки" (Курск, 1991), на ІV Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Львів, 1992), на Російській науковій конференції "Создание лекарственных средств" (Москва - С.Купавна, 1992), на Українській конференції "Народная и нетрадиционная медицина и пути ее развития" (Полтава, 1993), на науково-практичній конференції "Современные проблемы фармации" (Харьков, 1993), на І Конгресі Світової Федерації Українських товариств (Львів, 1994), на науково-практичній конференції "Досягнення сучасної фармації в медичну практику" (Харків, 1996), на ІV Міжнародній конференції з медичної ботаніки (Київ, 1997), на ІV Російському національномц конгресі "Человек и лекарство" (Москва, 1997), на міжнародній конференції "Теорія і практика створення лікарських препаратів" (Харків, 1998), на науковій сесії Відділення хімії НАН України "Наукові основи розробки лікарських препаратів" (Харків, 1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 1 монографію, 2 патенти України, 1 авторське свідоцтво СРСР, 31 статтю, з яких 9 моноосібних; 4 - у збірках статей наукових праць, 10 тез доповідей, 2 звіти про НДР.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 320 сторін-ках машинопису, ілюстрована 36 малюнками, 47 таблицями і складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, загальних висновків та списку використаних джерел, що містить 420 найменувань, з них 91 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об'єктами наших досліджень були бруньки, листя, кора гілок, кора коренів смородини чорної (20 сортів), смородини червоної (3 сорти), смородини білої, смородини альпійської, агрусу відхиленого (5 сортів), йошти (гібриду агрусу відхиленого і смородини орної), що відносяться до родини Агрусові і які були зібрані в різні роки на території Харківської, Київської, Полтавської і Сумської областей; також листя, насіння, кора гілок та кора коренів 7 видів бруслин родини Бруслинні - б.бородавчаста, б.Семенова, б.карликова, б.Маака, б.довгокрила, б.ієзонська, б.Черняєва, зібраних у різні періоди вегетації у Харківській, Бєлгород-Дністровській областях, у передмісті Бішкеку та у Центральному ботанічному саду НАН України (м. Київ), і листя, насіння і корені наперстянки шерстистої родини Ранникові, які були предоставлені нам Інститутом лікарських рослин (с.Березоточа Лубенського району Полтавської області).
За даними Облстатуправління садвинпрому у Харківській області смородину чорну вирощують 15 плодово-ягідних господарств на площі 395 га (на 1.01.97 р.) (без урахування площ, зайнятих у особистих підсобних господарствах).
Виділення і фітохімічне вивчення біологічно активних речовин
представників родин Агрусові, Бруслинні, Ранникові
Фітохімічна оцінка досліджуваних рослин родин Агрусові, Бруслинні та Ранникові на наявність основних груп БАР дозволила встановити, що у вищеозначених рослинах містяться вільні і зв'язані амінокислоти, вуглеводи, фенолкарбонові кислоти, прості феноли, кумарини, флавоноїди, стероїди різної природи, органічні та жирні кислоти, макро- та мікроелементи (МЕ).
Для виділення БАР та поділу їх на індивідуальні сполуки використовували методи розподільного фракціонування в системі "рідина-рідина", колонкової хроматографії на поліаміді, целюлозі та силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі сорбенту з наступною рехроматографією та дрібною кристалізацією.
В результаті з усіх досліджуваних об'єктів рослинної сировини у індивідуальному стані виділено 86 сполук та встановлена наявність 28 МЕ, основні фізико-хімічні властивості яких представлені в таблицях 1- 4.
2. Хімічне вивчення виділених сполук
Структуру виділених речовин встановлено на підставі фізичних, фізико-хімічних та біохімічних методів аналізу, а також методами хімічних перетворень.
Похідні фенолу. З похідних фенолу отримано 4 сполуки (1-4) (таблиця1). Особливий інтерес представляють тиразол і салідрозид.
Тирозол - безбарвні кристали легко розчинені в воді, спирті. При обробці хроматограм діазореактивом та розчином лугу речовина 1 забарвлюється у рожевий колір. Після кислотного та ферментного гідролізу вона залишається без змін, ацетилювання її призводить до утворення похідного с двома ацетильними групами. В ІЧ-спектрі відмічені смуги поглинання в області 3400 (спиртовий гідроксил), 3150 (фенольний гідроксил), 1602 - 1515 (С=С) та 825 (наявність паразаміщення в бензольному кільці) см-1. В ПМР-спектрі речовини протони спиртового гідроксилу резонують при частоті 4,58 м.ч (у вигляді триплету), протони метиленових груп - при частоті 2,61м.ч (у вигляді триплету) та 3,55 м.ч (у вигляді квартету), ароматичні протони - при частоті 6,57 та 7,00 м.ч. ( у вигляді двох дублетів, що характерно для паразаміщення бензольного кільця), протони фенольного гідроксилу - в області 9,12 м.ч. (у вигляді синглету).
Проведені дослідження дозволили охарактеризувати речовину 1 як 4-окси-фенілетанол (тирозол), яка була виділена з рослин родини агрусових уперше.
Салідрозид був отриманий з кори гілок усіх досліджуваних видів родів Ribes L. та Grossularia Mill у вигляді незабарвлених кристалів. При ферментативному та кислотному гідролізі розщеплюється на п-тирозол (С8Н10О2, т.плавл. 90-920С) та D-глюкозу. З діазотированою сульфаніловою кислотою розчин речовини 2 забарвлюється в жовто-горячий колір. В УФ-спектрі відмічалися два максимуми вбирання при 224 та 279 нм. При додаванні іонізуючих добавок спостерігався батохромний зсув, що підтверджує наявність вільної ОН-групи фенольної природи. При порівнянні фізико-хімічних властивостей речовини 2 та отриманих в результаті її гідролітичної деструкції продуктів, ми ідентифікували цю сполуку як салідрозид (4-оксифеніл-О-_SYMBOL 98 \f "Symbol" \s 13_b_-D-глюкопіранозид). Раніш ця речовина була виявлена тільки в кореневищах родіоли рожевої, родіоли арктичної та в корі бузка звичайного.
ФЛb_`ьb__юыї0'чїяяяяШЛb_`Jчї____-лL_-ВK_фПb_ідрозид вперше вилучені з листя та кори гілок представників родів Смородина та Агрус.
Похідні бензойної кислоти. На підставі якісних реакцій і даних УФ- та ІЧ-спектрів речовини 5-11 віднесені до похідних бензойної кислоти. При метилюванні речовин 5,8,10 були отримані метилові ефіри 7,9,11, кислотний гідроліз яких призводить до утворення п-оксибензойної, галової і саліцилової кислоти відповідно.
Речовини 5,7-9 вперше виділені з листя та кори гілок представників родини Агрусові; з листя б.бородавчастої та листя наперстянки шерстистої вперше виділені речовини 5,6,10,11.
Похідні коричної та хінної кислоти. Речовини 12-17 за флуоресценцією плям на хроматограмах у фільтрованому УФ-світлі та якісними реакціями віднесені до оксикоричних кислот, що підтверджується даними УФ-спектрів. В продуктах лужної деструкції речовин 13,15,16,17 знайдено протокатеховую кислоту, речовини 12 - п-оксибензойну кислоту, речовини 14 - ванілінову кислоту. Лужний гідроліз речовини 15 та 16 приводить до утворення еквімолекулярних кількостей кофейної та D-хінної кислот. Місце приєднання кофейної кислоти до D-хінної встановлено за результатами лактонізації цих сполук. Утворення лактону хініду спостерігається тільки для речовини 16, що вказує на наявність гідроксигрупи у С-5-положення D-хінної кислоти.
На підставі проведених досліджень і результатів порівняння з вірогідними зразками речовини 12-16 відповідно ідентифіковані з 4-оксикоричною (п-кумаровою),
3,4-діоксикоричною (кофейною), 3-метокси-4-оксикоричною (феруловою), 5-О-кофе-
Таблиця 1
Деякі фізико-хімічні властивості виділених БАР
№Назва речовиниЗагальна формулаТ. плавл.,
_SYMBOL 176 \f "Times New Roman" \s 12_°_С[б]_EMBED Unknown___, _SYMBOL 176 \f "Times New Roman" \s 12_°_ Джерело
отримання 123456Похідні фенолу1. Тирозол
(4-оксифенілетанол) С8 Н10 О290-92
-1-5* к. г.**2. Салідрозид
(4-оксифенілетил-О-яяяяШЛb_`Jчіранозид)С14Н20О7160-162- 31,0
вода1-5 к. г.3. Фенол (оксибензол)С6Н6О43-45
Tk=182-185-1-3 л, к. г, 4 к.г,
5 л4. ?-Нафтол (2-оксинафталін)С10Н8О122-125-1,2 к.гПохідні бензойної кислоти5. п-Оксибензойна кислотаС7Н6О3213-215-1,4,5 к.г, 7,14 л6. Протокатехова кислота
(3,4-діоксибензойна кислота)С7Н6О4196-199-1 л,3к.г, 5 л, 7 л,
14 л
7.
Метилбензоат
С8Н8О2
197-200
-
1,2 л
8.
Галова кислота (3,4,5-три-оксибензойна кислота )
С7Н6О5
226-228
-
1,3,4-к.г,5 л
9.
Метилгалат
С8Н8О5
156-157
-
1 к.г.
10.
Саліцилова кислота
(о-оксибензойна кислота)
С7Н6О3
157-159
-
1 л,3к.г,5л,7 л,
14 л
11.
Метилсаліцилат
С8Н8О3
(-6) - (-9 )
Tк=221-223
1 л,3к.г,5л,7 л,
14 л
Похідні коричної та хінної кислоти
12.
n-Кумарова кислота
(4-оксикорична кислота)
С9 Н6 О3 .Н2О
212-213
-
1,4,7,14-л
13.
Кофейна кислота
(3,4-діоксикорична к-та)С9 Н8 О4194-197-1,4,7,14-л14. Ферулова кислота
(3-метокси-4-оксикорична к-та)С10 Н10 О4168-170-1,4,7,14-л15. Хлорогенова кислота
(5-О-кофеїл-D-хінна к-та)С16 Н18 О9203-205-32,8
(мет)1,4,5,7,14-л16. Неохлорогенова кислота
(3-О-кофеїл-D-хінна к-та)С16 Н18 О9Аморф+2,6
(ет)1,4,5,7 - л17. Ізохлорогенова кислота
(3,4-, 3,5- і 4,5-О-дикофеиїл-D-хінні кислоти)С25 Н24О12Аморф-14 лПохідні кумарину18. Умбеліферон
(7-оксикумарин)С9 Н6 О3232-234-1 бр., л, к.г, к.к.19. Герніарин
(7-метоксикумарин)С10 Н8 О3117-119
-1 бр., л, к.г, к.к., 2, 3л, к.г, 4,5,7,14 л20. Скополетин
(6-метокси-7-оксикумарин)С10 Н8 О4202-204-1 бр., л, к.г, к.к., 2,
3 л, к.г, 4,5,7,14 л21. Ізоскополетин
(6-окси-7-метоксикумарин)С10 Н8 О4198-200-4 л, 5 л,7 л, 14 л22. Ескулетин (6,7-діоксикумарин)С9Н6О4268-270-7 л, 14 лПродовження таблиці 112345623. Ескулин (6-(6-уD-глюко-піранозил-7-оксикумарин) С15Н16О9204-206-146
(мет)7 л, 14 л24. Цихорин (6-(6-орин _юыD-глюкопіранозилкумарин)С15Н16О9
212-215-105
(мет)7 л, 14 лФлавоноли
Група кемпферолу25. Кемпферол (3,5,7,4'-тетра-оксифлавон)С15 Н10 О6275-277-1-2 бр, л, 4л, 5л,
7л, 14л26. Астрагалін ( (трагалін_ї0'чїяD -глюкопіранозид)С21 Н20 О11175-178-12
(ет)1-2 бр, л, 4л, 5л,
7л, 14л27. АЛb_`ьb__юыї0'чїD-ксилопіранозидС20Н18О15198-201-8,0
(ет)7 л28. Леспедин (кемпферитрин)
(3,7-(3,7-ьbL-рамнопірано-зил-5,4'-диоксифлавон)С27 Н30 О14201-203-10,0
(ет)7 л29. Нікотифлорин [[_котифлорин _чїяяD-глюкопіранозил-(6я_яШЛb_`L-рамнопіранозид]С27 Н30 О15220-222-66
(мет)1 бр, л,к.г, 7 л30. Кемпферол-3-глюкоксилозидС26 Н28 О15188-190-80
(мет)1 л,к.г,4 лГрупа кверцетину31. Кверцетин (3,5,7,3',4'-пента-оксифлавон)С15Н10О7310-312-1 бр, л, 2л, 4,5,7- л32. Ізокверцитрин ( (окверцитрин_чїяяD-глюкопіранозид)С21Н20О12228-230-33
(мет)1 бр, л, 4 л33. Гіперозид ( (_ерозид_ыї0'чїяяD-галактопіранозид)С21Н20О12236-239-59,9
(ет)1 бр, л, 4 л34. Рейноутрин ( (йноутрин_ї0'чїD-ксилопіранозид)С21Н18О11203-205-17,0
(мет)1 бр, л, 4 л35. Кверцитрин ( (ерцитрин_ї0'чїL-рамнопіранозид)С21Н20О11182-184-118,6
(мет)1 бр, л, 4 л36. Спиреозид (кверцетин-4'--_ерD-глюкопіранозид)С21Н20О12209-211-69,0
(мет)1 бр, л, 4 л37. Рутин [[_ _н_b__юыї0'чїяяD-глюкопіранозил-(6я_яШЛb_`L-рамнопіранозид]С27Н30О16188-190-30
(мет)1 бр, л, 2л, 4,5,7- лГрупа мірицетину38. Мірицетин (3,5,7,3',4',5'-гекса-оксифлавон)С15Н10О8300 з розсклад-1 бр,л,к.г,
4,5 - л39. Каннабисцитрин (мірицетин-3-О- їяяD-глюкопіранозид)С21Н20О13252-254-24,0
(мет)1 бр, л,
4 л40. Мірицетин-3-О-чїD-ксилопіранозидС20Н18О12188-19210,0
(мет)1 бр, л,
4 л41. Мірицитрин (мірицетин-3-О- _рL-рамнопіранозид)С21Н20О12199-200-149,0
(ет)1 бр, л,
4 лГрупа апігенину42. Апігенин (5,7,4'-триокси-флавон)С15Н10О5347-349-14 лПродовження таблиці 112345643. Апігенин-4'- О- в -D-глюко-піранозидС21Н20О9203-206-5,0
(мет)14 л44. Космосіїн (апігенин-7-О-_чїD-глюкопіранозид)С21Н20О10178-180-65,7
(мет)14 лГрупа лютеоліну45. Лютеолін (5,7,3',4'-тетраокси-флавон)С15Н10О6330-331-14 л46. Діосметин (5,7,3'-триокси-
4'-метоксифлавон)С16Н12О6310-315-14 лКатехіни47. (+)-Катехін (3,5,7,3',4'-пента-оксифлаван-3-ол)С14Н15О6175-178+17,5
(ет)1-5 к.г, 7 л, к.г, 14 л48. (-)-Епікатехін (3,5,7,3',4'-пента-оксифлаван-3-ол)С14Н15О6243-245-60,8
(ет)1-5 к.г, 7 л, к.г, 14 лСерцеві глікозиди49. Дигітоксигенін [3 3 гітоксі-окси-5 і-окси-5 (22)-енолід]С23Н34О4248-252+18,5
(хлороф)7,13 л, н, к.к;
14 л, н50. Канногенол [14 14 ногіокси-
5 5 b_`ьb__ (22)-енолід]С23Н34О5235-238+28,3
(хлороф)7,13 н, к.к51. Евомонозид (дигітоксигенін-3-О- б-L-рамнопіранозид)С29Н44О8244-246-26,46
(мет)7,13 н, к.к52. Евонолозид (канногенол-3-О- б-L-рамнопіранозид)С29Н44О9158-160-13,3
(мет)7,13 н, к.к53. Глюкоевонолозид [канногенол-3 в -(-(_нL-рамнопірано-зидо-4'- в-D-глюкопіранозид)]С35Н54О14Аморф-8,75
(мет)7,13 н, к.к54. Евоногенин [11_оногенин_ї0'чїяяяяШЛb_`Jчї____f_K_ (22)-енолід]С23Н34О6273-276+13,5
(хлороф)7,13 н, к.кФосфоліпіди55. Лецитин
(фосфатидилхолін)-Воско
Подібна-1-5 л,7 л, 14 лСтероїди56. ФЛb_`ьb__юыї0С28Н50О138-140+37,5
(хлороф)1-5 л,7 л,Хлорофіли57. Хлорофіл АС55Н72О5N4Mg117-120-1-5 л,7 л,58. Хлорофіл ВС55Н72О5N4Mg120-130-1-5 л,7 л,
Примітка: * 1 - смородина чорна (20 сортів) 2 - смородина червона (3 сорти);
3 - смородина біла; 4 - смородина альпійська; 5 - агрус відхилений
(5 сортів); 6 - йошта; 7 - бруслина бородавчаста;
8 - б.Семенова; 9 - б..карликова; 10 - б. Маака;
11 - .довгокрила; 12 - б.ієзонська; 13 - б. Черняєва;
14 - наперстянка шерстиста
л -листя рослин, к.г.- кора гілок, к.к.- кора коренів, н -насіння
їл-D-хінною (хлорогеновою), 3-О-кофеїл-D-хінною (неохлорогеновою) кислотами, а речовину 17 як суміш 3,4-, 3,5- і 4,5-О-дикофеїл-D-хінних кислот або ізохлорогенову.
Похідні кумарину. Дана група представлена 7 речовинами, які були віделені із надземних вегетативних органів досліджуваних рослин родів Grossularia Mill.; Ribes L.; Euonymus L; Kalonymus (G.Beck.)Prokh. та Digitalis L.
Кумаринову природу речовин 18-24 підтверджено розщепленням їх йодистоводневою кислотою в середовищі рідкого фенолу і оцтового ангідриду до кумарину (рис.1). Аналіз даних УФ- і ІЧ-спектрів виділених сполук дозволив охарактеризувати їх як оксикумарини. Наявність в ІЧ-спектрах речовин 19,20,21 двох смуг поглинання в області 2980-2843 см-1 вказує на наявність метоксигрупи. Структуру кумаринів остаточно встановлено на підставі результатів вивчення фізико-хімічних властивостей їх метильних похідних. Положення та характер замісників фенольного радикалу кумаринів встановлювали за продуктами метилювання та ацетилювання досліджуваних сполук (рис.1).
Внаслідок метилювання речовини 18 був отриманий метоксикумарин (герніарин) з т.пл. 117 -119 оС, який не дає депресії температури плавлення проб змішення з речовиною19. При взаємодії речовини 19 з пірідинієм гідрохлоридом утворюється умбеліферон. Метилювання речовин 22 призводить до отримання скопарону (6,7-диметоксикумарину) з т.плавл. 144-146оС (рис.1). Змішані проби речовин 18,19,22 з умбеліфероном, герніарином і ескулетином відповідно не давали депресії температури плавлення. При метилюванні речовин 20 та 21 також було отримано похідне з т.плавл. 144-146оС, що не давало депресії температури плавлення з 6,7-диметокси-кумарином. Дані УФ- та ІЧ-спектросокпії, а також близькі значення Rf у різних системах розчинників свідчать, що речовини 20 і 21 є ізомери. Порівняння фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, відсутність депресії температур плавлення змішаної проби з вірогідними зразками скополетину та ізоскополетину дозволили охарактеризувати речовину 20 як 6-метокси-7-оксикумарин (скополетин), а речовину 21 - як 6-окси-7-метокси-кумарин (ізоскополетин).
Хроматографічна поведінка речовин 23, 24 в різних системах розчинників дозволила передбачити, що вони виявляюються глікозидами оксикумарину. Результати кислотного і ферментативного гідролізу підтвердили це припущення (рис.1). У гідролізатах методом хроматографії на папері з вірогідними зразками свідків ідентифікований ескулетин 22 і D-глюкоза. Відомі 6- і 7- глікозиди ескулетина: ескулин і цихорин. Для доказу місця приєднання D-глюкози до ескулетину проведено метилювання речовин 23 і 24 з подальшим гідролізом продуктів метилювання. У гідролізаті речовини 23 хроматографично виявлені 6-окси-7-метоксикумарин і D-глюкоза, а речовини 24 6-метокси-7-оксикумарин і D-глюкоза, що дозволило охарактеризувати виділену речовину 23 як 6-0-н і D-глюкозіранозил-7-оксикумарин або ескулин, а речовину 24 як 7-0-ання D-глюіранозил-6-оксикумарин або цихорин.
| 
