Библиотечный каталог авторефератов Украины

УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ

Краснікова  Тетяна  Олександрівна

УДК: 615.322:582.651.224.

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ  ОМЕЛИ БІЛОЇ
І РОЗРОБКА  НА  ЇЇ  ОСНОВІ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ

15.00.02 — фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації  на  здобуття  наукового  ступеня 
кандидата  фармацевтичних  наук

Харків — 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Української фармацевтичної академії, Міністерство охорони здоров’я України.

Науковий керівник:        доктор фармацевтичних наук, професор,

КОВАЛЬОВ  ВОЛОДИМИР  МИКОЛАЙОВИЧ,

Українська фармацевтична академія,

завідувач кафедри фармакогнозії.

Офіційні опоненти:        доктор фармацевтичних наук , професор

СЕРБІН  АНАТОЛІЙ  ГАВРИЛОВИЧ,

Українська фармацевтична академія,

завідувач кафедрою медичної ботаніки;

кандидат фармацевтичних наук, доцент

ЧУБЕНКО  ОЛЕКСАНДР  ВЛАДКОРОВИЧ,

Український інститут удосконалення лікарів.

доцент кафедри фармацевтичної хімії і токсикології.

Провідна установа:        Лабораторія пошуку рослинних препаратів і біотехнологій ,

Державного наукового центру лікарських засобів (м.Хаків)

Державний  комітет  медико-біологічної  промисловості

НАН України.

Захист відбудеться  “_29___”09_1999 року о 10годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.605.01 при Українській фармацевтичній академії за адресою: 310002, м.Харків, вул.Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м.Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “_27_”_081999 року.

       Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради                                                        Гриценко І.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність  теми. Одним з важливих завдань фармації є розробка нових лікарських засобів. Фітозасоби з лікарської рослинної сировини широко використовуються в медичній практиці для профілактики і лікування  захворювань серцево-судинної системи, зокрема гіпертонічної хвороби. Пошук рослин з достатньою сировинною базою, які можуть бути додатковим джерелом до офіцинальних видів, раціональне і комплексне використання сировини, а також створення на їх основі нових засобів актуальне завдання сучасної фармації. Особливої уваги заслуговують рослини, які мають багатовіковий досвід використання в народній медицині.

До таких рослин відноситься омела біла, пагони якої використовують у народній та науковій медицині як гіпотензивний, протипухлинний, геронтологічний і кровоспинний засіб.

Продовжує залишатись актуальною проблема пошуку нових засобів гіпотензивної дії, а також розробка і впровадження в практичну роботу сучасних методів стандартизації рослинної сировини і фітозасобів, особливо зборів з лікарської рослинної сировини.

Недостатнє хімічне та фармакологічне вивчення пагонів омели білої, а також доступність сировини, стали підставою для наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт УкрФА з проблеми МОЗ України (№ держреєстрації 0198У007008).

Мета та задачи дослідження. Метою роботи було провести дослідження пагонів омели білої флори України, вивчити можливість комплексного застосування рослинної сировини, створити на її основі нові лікарські засоби, а також розробити методи аналізу сировини і фітозасобів. Для досягнення мети вирішувались наступні завдання :

• виділити та ідентифікувати біологічно активні речовини (БАР) з пагонів омели білої
• визначити кількісний вміст БАР в пагонах омели в залежності від дерева-хазяїна;
• встановити залежність мікроелементного складу пагонів омели білої від дерев хазяїв;
• встановити основні анатомо-діагностичні ознаки пагонів омели білої;
• розробити гіпотензивний збір та методи його ідентифікації та аналізу;
• розробити методики одержання і аналізу екстрактів гіпотензивного збору та вивчити їх фармакологічні властивості;
• розробити проекти аналітичної нормативної документації на сировину  пагонів омели білої та гіпотензивного збору.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено систематичне фітохімічне, фармакологічне  вивчення пагонів омели білої флори України. Визначена присутність вуглеводів, амінокислот, стероїдів, фенольних сполук: оксикоричних кислот, оксикумаринів, флавоноїдів, дубільних речовин, ліпофільних речовин (хлорофілів, жирних кислот). З пагонів омели білої виділені та ідентифіковані 16 сполук серед яких: 2 похідні кумаринів — вперше, 2 тритерпеноїди, 4 флавоноїди, 2 оксибензойні та 5 фенолкарбонових кислот, 1 стероїд. Визначено наявність 22 мікроелементів.

Вперше проведено вивчення вмісту біологічно активних речовин пагонів омели білої  в залежності від строку заготівлі  і місця зростання рослини. Встановлені основні анатомо-діагностичні ознаки омели білої.

Опрацьовані оптимальні умови одержання екстрактів і окремих фракцій біологічно активних речовин. Встановлено, що  сухі екстракти омели білої та гіпотензивного збору проявляють гіпотезивну та сечогіну дію. Розроблений спосіб аналізу комплексу фенольних сполук гіпотензивного збору, визначені морфологічні та анатомічні ознаки збору для розробки АНД.  Розроблено склад гіпотензивного збору і подано заяву на патент.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані фітохімічні та фармакологічні дані вказують на можливість застосування. пагонів омели білої і гіпотензивного збору в лікуванні гіпертонічної хвороби. Розроблені проекти Тимчасової фармакопейної статті на пагони омели білої та гіпотензивний збір. Розроблена технологія одержання фармакологічних засобів з пагонів омели білої з метою створення лікарських препаратів гіпотензивної дії. Технологія гіпотензивного збору опрацьована в умовах ЗАО “Лектрави”.

Матеріали роботи використані в навчальному процесі та практичній роботі Української фармацевтичної академії та Запорізського медичного університету.

Особистий внесок здобувача у розробку результатів, що виносяться на захист:

• проведено аналіз літературних даних по використанню зборів лікарської рослинної сировини для лікування гіпертонічної хвороби, а також даних, по розповсюдженню, хімічному складу та використанню рослин роду омела;
• виділено та ідентифіковано біологічно активні речовини з пагонів омели білої ;
• встановлено кількісний вміст БАР в пагонах омели білої в залежності від дерев хазяїв;
• вивчена анатомічна будова пагонів омели білої;
• розроблено способи одержання сумарних екстрактів і окремих фракцій діючих речовин та вивчено їх фармакологічні властивості;
• розроблено гіпотензивний збір, метод аналізу кількісного вмісту фенольних сполук тавизначені морфолого-анатомічні озноки тотожності, числові показники якості збору.
• запропоновано спосіб одержання лікарського засобу і підготовлено нормативно-технічну документацію на сировину і фітозасіб.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практічній конференції присвяченій ювілею Ярославського фармацевтичного інституту (Ярославль, 1993), міжнародній науково-практічній конференції “Актуальні питання фармацевтичної науки та практики” (Запоріжжя, 1995), науково-практічній конференції, присвяченній 75-річчю Української фармацевтичної академії (Харків, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано І5 праць, в тому числі 3 статті у журналах, 2 методичні рекомендації та 10 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації.  Дисертаційна робота  викладена на 130 сторінках і складається зі вступу, огляду  літератури, пя’ти розділів експериментальних досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Робота ілюстрована таблицями та рисунками. Список використаних джерел містить  156 джерела, у тому числі 20 іноземних.

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

1. Попереднє  визначення, виділення  та  хімічне вивчення 
біологічно  активних  речовин омели  білої.

За результатами фітохімічного аналізу в пагонах омели білої, що зустрічається в Україні на деревах хазяях (глід український, робінія псевдоакація, тополя чорна, яблуня домашня, клен татарський) встановлена наявність оксикоричних кислот, вільних амінокислот( 8), лектинів, вільних та зв’язаних цукрів (5), дубильних речовин конденсованої групи,тритерпенових сполук, кумаринів, флавоноїдів в залежності від дерева хазяїн.

Методами рідиної екстракції, паперової,тонкошарової та колонкової екстракції виділено і встановлена будова 16 речовин: 2 похідні кумарину (вперше за відомостями доступної нам літератури) 2 похідні тритерпеноїдів, 5похідні оксикоричних, 2 похідних бензойної кислоти, 4 флавоноїда,1речовина стероїдної природи, підтверджена хімічна структура виділених речовин.

Деякі фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені у таблиці 1.

Структуру виділених речовин встановлено на підставі хімічних, фізичних, фізико-хімічних методів аналізу.

Кумарини. Виділені речовини 2.1 і 2.2 на підставі якісних реакцій, флюоресценції на хроматограмах до і після обробки реактивами були визначені дві речовини віднесені до похідних кумарину.

Таблиця 1.

Деякі фізико-хімічні  властивості речовин виділених з омели білої

Продовження таблиці 1.

Примітка. А-н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); Б-н-бутанол-піридин-вода (6:4:3); В-н-бутанол-мурашина кислота-вода (4:1:5); Г-н-бутанол-аміак (8:2); Д-15% оцтова кислота; Е-2% оцтова кислота; Ж-хлороформ-формамід (9:1).

Речовини 2.1 і 2.2 мають характерні максимуми поглинання в УФ - спектрі в області 218-256 нм і 298-344 нм, що зумовлені поєднанням піронового і бензольного кільця. При додаванні етилату натрію виявляються батохромне зрушення смуг спектру, характерне для фенольних гідроксгруп.

В ІЧ-спектрах спостерігаються смуги поглинання, ароматичних подвійних зв'язків (1610-1575 см-1), валентних коливань карбонільної групи, α-пирона (1730 - 1690 см-1), гідроксильних груп (3260-3350 см). ІЧ-спектр речовини 2.2 (окрім смуг поглинання характерних для структури кумарину) має максимуми при 2985 і 2843 см-1, що відповідають метоксигрупі.

Деструкція речовин 2.1 і 2.2 іодистоводородною кислотою в середовищі оцтового ангідриду і рідкого фенолу призводить до утворення кумарину. Виділений кумарин з Т пл. 65-67°С не давав в порівнянні з вірогідним зразком депресії температури плавлення. Виходячи з фізико-хімічних властивостей даних молекулярної маси, елементного складу, УФ- та ІЧ-спектрів, а також властивостей продуктів ацетилювання, метилювання та дезметилювання речовина 2.1 ідентифікована як 7-оксикумарин (умбеліферон), речовина 2.2 - як 6-метокси-7-оксикумарин (скополетин).

Хімічні перетворення виділених похідних кумарину представлені на схемі (рис. .1).

Похідні бензо-α-пірона виділені нами з омели білої вперше.

Тритерпеноїди. На основі хроматографічного аналізу речовини 2.4 та 2.5 були віднесені до тритерпеноїдів.

Ідентифікацію речовин 2.4 та 2.5 проводили через одержання їх похідних. Таким чином при їх ацетилюванні були одержані ацетати, які не давали депресії температури топлення з ацетатами із вірогідних зразків урсолової та олеанолової кислот. ІЧ-спектри досліджуємих сполук мають ряд характерних смуг. Смуги поглинання 3300, 2750, 2200 см-1 підтверджують наявність гідроксильних груп, 1700 см-1 відповідає валентним коливанням С=О, 1600-1620 см-1 характерні для С=С зв’язку. Різниця смуг поглинання ,які характерні для коливань -СН та метильних груп, підтверджує допущення , що  сполуки є ізомерами і відрізняються різним розташуванням метильних груп у кільці Е. Речовини 2.4 ідентифікована як урсолова та 2.5 — як олеанолова кислота.

Похідні  бензойної  кислоти.Про належність речовин 2.11 і 2.12 до оксибензойних кислот свідчать дані ІЧ-спектрів Присутність карбоксильної групи підтверджується смугами поглинання в області 3050-2670 см-1 (-ОН-група і СООН) та 1720-1712 см-1 (С=О в -СООН), присутність фенільних груп в області 3465-3300 см-1, ароматичного ядра в області 1632-1455 см-1.

Присутність карбоксильної групи у молекулах речовин 2.11 та 2.12 підтверджується їх УФ-спектрами, появою гіпсохромного зсуву довгохвильового максимуму при додаванні до вихідних розчинів досліджуваних речовин ацетату натрію. Таким чином, за фізико-хімічними властивостями, продуктами метилювання, даними УФ-спектрів речовина 2.11 ідентифікована з галовою кислотою. Ацильне похідне речовини 2.12 не давало депресії температури топлення з вірогідним зразком тетраацетату елагової кислоти (Т.топл. 3350 С).

На підставі вищевикладеного ми ідентифікували речовину 2.12 як елагову кислоту.

Фенолкарбонові кислоти.При хроматографувані речовини 2.6-2.10 мають в УФ-світлі блакитне забарвлення різної інтенсивності, що поглиблюється (речовина 2.6-2.8), або змінюється, в зелено-блакитну (речовини 2.9-2.10) під дією парів аміаку, що характерне для похідних коричної кислоти.

Приналежність цих сполучень до оксикоричних кислот підтверджена даними спектральних досліджень в УФ-області.

Лужне плавлення речовин 2.9-2.10 призводить до утворення протокатехової кислоти. Це свідчить про наявність в структурі молекули 3.4-диоксигрупировки. Кількісний лужний гідроліз речовин  і 2.10 завершується утворенням D-хінної і кофейної кислот в еквімолекулярних кількостях, — що вказує на приналежність речовин, що вивчаються до ефірів кофейної і D-хінної кислот. Місце поєднання кофейної кислоти і D-хінної визначали по результатам аналізу продуктів лактонізації речовин, що вивчаються і D-хінної кислоти.

Дані хроматографичної поведінки, температури топлення, лужного сплавлення і гідролізу, результатів УФ-спектроскопії у в порівнянні з показниками вірогідних зразків оксикоричних кислот дозволили ідентифікувати речовину 2.6 як 3.4-дигідроксикоричну (кофейну), 2.7. n- кумарову кислоту (4-оксикоричну), 2.8 ферулову (3-метокси 4-оксикоричну кислоту) речовину 2.9 — як З-О-кофеіл-D-хінну (хлорогенову), речовину 2.10 — як 5-0-кофеіл-D-хінну (неохлорогенову) кислоти.

Флавоноїди.Виділені сполуки 2.13-2.16 віднесені до похідних флавоноїдів за результатами якісних реакцій паперової хромотографії та данних спектрального аналізу. За результатами УФ-спектральної характеристики речовини 2.13-2.16 віднесені до похідних флавонолів, про що свідчить різниця між максимумами поглинання I та II смуги 90-100 нм і більш інтенсивний максимум другої смуги.

Глікозидна природа речовин 2.15-2.16 підтверджена ІЧ-спектрограіфєю. Результати наведенні у таблиці 2.3.5.2. Речовини 2.15-2.16 мають частоти 1080-1090, 1055-1060, 1025-1030 см-1 , що характеризує валентні коливання піранозного кільця. Для метильних груп цукрових залишків характерні частоти в області 965-975 см-1 знайдені для речовин 2.15, що дозволяє визнати їх належність до рамнозиду

Визначення конфігурації глікозидного зв’язку проводили порівнянням молекулярного оберту досліджуваного глікозиду та фенілпіранозиду

У результаті проведених досліджень речовина 2.13 визначена як кверцетин (3, 5, 7, 3′ 4′-пентаоксіфлавон), 2.14 — лютеолін (5,7, 3′ 4′-тетраоксіфлавон), 2.15 — кверцитрин (кверцитин-3-О-α-L -рамнопіранозид), 2.16 — ізокверцитрин (кверцитин-3-О-β-D-глюкопіранозид).

2.Визначення  кількісного  вмісту  деяких  груп біологічно  активних  речовин  в пагонах  омели білої.

Вперше визначено кількісний вміст білково-полісахаридних комплексів, хлорофілу , вільних амінокислот, суми окислених поліфенолів та фенолкарбонових кислот для пагонів омели білої флори України  ,яка заготовлена восени та навесні з п’яти дерев-хазяїв : акації псевдоробінії , тополі чорної, яблуні домашньої, ясену звичайного та глоду.Встановлено, що вміст цих сполук залежить від дерев на яких паразитує омела біла Результати наведені у таблиці 2

Кількісний вміст білково-полісахаридних комплексів визначали гравіметричним методом, хлорофілу -фотоелектроколорометричним. Спектрофотометричний  методом визначали вміст амінокислот та оксикоричних кислот.Суму окислюваних поліфенолів визначали перманганатометрично. У незначній мірі на вміст сполук впливає час заготівлі. Це пов’язано з тим, що заготівля сировини йде у холодну пору року і біохімічні процеси у рослині майже припиняються.

Таблиця 2.

Кількісний  вміст  груп  БАР  у  пагонах  омели  білої.

У зв’язку з можливістю використання подрібненої сировини , як лікарського засобу вперше вивчено жирнокислотний склад пагонів омели білої,що паразитує на тополі чорній.

Встановлено , присутність 10 жирних кислот. Вміст ненасичених жирних кислот складає 54,25 %  з переважною кількістю олеїнової 20,06 % і ліноленової кислоти 23,39 % , а насичених 45,75 %  з переважною кількістю пальмітинової кислоти 37,03 %.

Методом атомно-емісійного спектрофотометрування встановлено,що на накопичення 22 мікроелементів впливає дерево з якого заготовлена  сировина омели білої . Вміст мікроелементів у сухому екстракті омели білої значно менший ніж у сировині, але вміст нікелю, молібдену, заліза, хрому в ньому збільшився і складає: нікелю від 1,4 мг/кг до 3,8 мг/кг; молібдену від 0,1 мг/кг до 0,3 мг/кг; заліза від 320 мг/кг до 360 мг/кг, хрому від 0,6 мг/кг до 0,9 мг/кг.

3. Морфолого-анатомічні  дослідження  пагонів омели  білої

В результаті проведених досліджень для пагонів омели білої встановлені нижче наведенні анатомічні діагностичні ознаки.

Для листків, пелюсток, оцвітини, стебла характерна добро розвинута кутикула жовтого кольору, опукла над клітинами, інколи сосочковидна; велика кількість друзів, особливо у зонах провідної тканини; друзи, які складаються з кристалів, що розташовані по колу, а в  центрі мають темну  пляму.

Для стебла та листка характерна подовжено-дуговидна орієнтація клітин мезофілу та кори стебла;  ділянки луб’яних волокон над флоемою та під ксилемою провідних пучків;   клітини з кристалічним піском.

Листки мають діацитний тип продихового апарату з великими замикаючими клітинами, з кутикулярними виступами

Для квітки характерні численні 2-, 3-клітинні тонкостінні волоски із специфічною термінальною клітиною.

5. Розробка та аналіз гіпотензивного збору.

З метою розширення арсеналу гіпотензивних засобів рослинного походження розроблено збір, який має гіпотензивну, седативну, сечогінну, спазмолітичну та судиннорозширюючу дію. До складу збору входить 5 видів лікарської рослинної сировини(Cormus Visci albi, Flores Craetegi, Herba Leonuri, Herba Eqiseti arvense, Herba Achilleae millefolii у співвідношенні 1:6:3:3:3)

Раціональну рецептуру збору було розроблено в ході попередніх скринінгових експериментів.

Узагальнені відомості про хімічний склад та фармакологічну активність компонентів збору з точки зору використання в лікуванні гіпертонічної хвороби. Проаналізовано стан запасів лікарської рослинної сировини, що входить до складу збору.

Визначені технологічні аспекти приготування та аналізу збору. Визначені числові показники: вологість, зольність, подрібненність. Розроблені показники ідентифікації збору за зовнішніми ознаками та анатомічними признаками.

За результатами якісних реакцій визначені  групи БАР для водного витягу збору: вільні цукри та зв’язані цукри, амінокислоти,полісахариди, стероїдні сполуки, сапоніни, кумарини, прості феноли, оксікоричні кислоти, флавоноїди, дубільні речовини. Таким чином у зборі представлені різні групи БАР, але  за відтворенням якісних реакцій ми зупинилися  на  тих, що підтверджують вміст таких фенольних сполук, як оксікоричні кислоти, флавоноїди та дубильні речовини. Вони внесені до проекту ТФС.

З метою ідентифікації збору одержані водний та спиртовий витяг (50% етанол) збору. Провели  визначення в порівнняні з 50 % етанолом. Сумарний спектр гіпотензивного збору має піки поглинання при 270, 285, 327 нм та плече 295-312 нм , що співпадає з максимами поглинання хлорогенової кислоти та підтверджується результатами хроматографічного аналізу фенольних сполук гіпотензивного збору і може бути використано як якісна реакція для ідентифікації збору.

За якісними реакціями, результатами хроматографічного та спектрофотометричного аналізу групою діючих речовин, яка має перевагу, є комплекс фенольних сполук. З метою розробки методу кількісної стандартизації суми цих речовин нами було визначено вміст суми фенольних сполук  у зборі.

Суму поліфенольних сполук визначали перманганатометричним методом у витяжці збору 50%-им етанолом (Х1=5,24% ± 0,3).

Визначення  кількісного вмісту суми флавоноїдів та фенолкарбонових кислот проводили після осадження дубильних речовин 5%-им розчином желатину і відстоювання при t 3-4°С протягом 24 годин перманганатометричним  методом ( Х2=3,33% ± 0,5).

Вміст дубильних речовин визначали за різницею між вмістом суми усіх поліфенольних сполук, що окислюються, та вмістом суми флавоноїдів та фенолкарбонових кислот ( Х3=1,89% ± 0,6): Кількісне визначення флавоноїдів проводили спектрофотометричним методом (Х4=0,17% ± 0,4). Вміст суми флавоноїдів вели в перерахунку на кверцетин, так як більшість похідних флавоноїдів, що входять до складу рослин компонентів збору є похідними кверцетину. Суму фенолкарбонових кислот визначали за різницею між сумою флавоноїдів та фенолкарбонових кислот і вмістом флавоноїдів, що визначено спектрофотометричним способом (Х5=3,16% ± 0,5).

Вперше вивчено методом газорідиної хроматографії жирнокислотний склад гіпотензивного збору у зв’язку з можливістю використання капсулювання подрібненого збору. Визначена присутність 16 жирних кислот.

Встановлено, що вміст ненасичених жирних кислот складає 56,24 % з переважним вмістом линолевої-21,95 %, линоленової -20,34 % та олеїнової -12,8 %, а вміст насичених складає 43,11 % з яких 33,20 % припадає на пальмитинову кислоту.

Визначено кореляцію між накопиченням 22 мікроелементів у сухих екстрактах зборів в залежності від екстрагенту. Сухий водний екстракт гіпотензивного збору накопичує в порівнянні зі спиртовим екстрактом більшу кількість марганцю( 65 до16 мг/кг), кобальту( 1,3 до0,5 мг/кг), свинцю (16 до12 мг/кг), нікелю ( 4,2 до 3,9мг/кг), значну кількість стронцію ( 26 до >1мг/кг)та алюмінію (180.до 115мг/кг) Сухий спиртовий екстракт в порівнянні з водним містить більше міді (33 до 26мг/кг), цинку (33 до 26мг/кг),  та заліза (160.до 47мг/кг).

5. Розробка  та  дослідження  екстрактів  з  пагонів омели білої  та 
гіпотензивного  збору.

Присутність лектинів у сировині омели білої відповідає за імуномодулюючу та протипухлинну дію. Гіпотензивна дія омели білої зумовлена присутністю усього комплексу речовин. Для підтвердження наявності лектинів у екстрактах ми використали властивість лектинів приводити гепаринізовану кров до аглютинації через деякий час. Екстракти виготовляли з пагонів омели білої, яка паразитує на деревах-хазяях: яблуні, груші, клену татарського, глоду, вербі, тополі, із свіжої та сухої сировини і сировини, очищеної від ліпофільних речовин. Сировина була заготовлена восени та навесні.

За результатами реакції аглютинації найбільший вміст лектинів визначено для водного екстракту свіжої сировини пагонів омели ,яка паразитує на вербі білій. Суха сировина пагонів омели білої містить меншу кількість лектинів в порівнянні із свіжою. Сухі екстракти з пагонів омели білої не мають властивості до аглютинації, так як містять денатуровані лектини.

Для вивчення фармакологічної активності нами було виготовлено 9 видів гіпотензивних зборів з лікарської рослинної сировини, доступної в Україні і одержані сухі комплексні екстракти. До складу сборів обов’язково входили пагони омели білої та квітки глоду, інші компоненти основного п’яти компонентного збору чергувалися. Досліджували сухі екстпакти п’яти- чотирьох- та трьохкомпонентних зборів. Фармакологічну активність сухих екстрактів гіпотензивних зборів і сухого екстракту пагонів омели білої проведено на кафедрі фармакотерапиії під керівництвом завідуючого кафедрою, доктора фармацевтичних наук, професора Самури Б.А.

Сухі екстракти гіпотензивних зборів відносять до нетоксичних Їхня середньо смертельна доза LD50 дорівнює 750 мг/кг. Сухі водні  та спиртові екстракти рослинних зборів з омелою білою виявляють гіпотензивну дію, і по своїй активності не уступають препарату порівняння папаверину гідрохлориду.

Тривалу гіпотензивну дію проявив сухий  водний екстракт п’ятикомпонентного збору, який у дозі 50мг/кг діяв протягом 14 хвилин, знижуючи артеріальний тиск на 50 мм.рт.ст.

Найтриваліший гіпотензивний ефект на протязі 15 хвилин виявив сухий водний екстракт пагонів омели білої, який при дозі 10 мг\кг знижував артеріальний тиск на 40 мм.рт.ст. Збільшення дози цього екстракту до 30 мг\кг і більше приводило до проявлення токсичної дії на серцево-судинну і дихальну систему піддослідних тварин.

Гіпотензивна дія сухого екстракту пагонів омели білої не пов’язана з вмістом лектинів у екстракті.

Найбільш активну діуретичну дію виявив сухий екстракт чотирьох компонентного збору (155,2%) і екстракт п’ятикомпонентного збору (137,9%), які лише на 25-40% поступалися еталонному препарату порівняння -гіпотиазиду.

висновки

1. Вперше проведено комплексне фітохімічне вивчення пагонів омели білої, що зустрічається в Україні. Встановлена наявність різних груп БАР: оксикоричних кислот, вільних амінокислот, лектинів, вільних та зв’язаних цукрів, дубильних речовин конденсованої групи, тритерпенових сполук, кумаринів, флавоноїдів в залежності від дерев хазяїв.
2. Методами рідиної екстракції, паперової, тонкошарової та колонкової хроматографії виділені і встановлена будова 16 речовин: 2 похідні кумарину - умбеліферон та скополетин (вперше за відомостями доступної нам літератури) 2 похідні тритерпеноїдів (урсолова та олеонолова кислоти), 5 похідні оксикоричних ( кавова, n-кумарова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти), 2 похідних бензойної кислоти (галова та елагова кислоти), 4 флавоноїда (кверцетин,лютеолін,кверцетрин,ізокверцетрин), 1 речовина стероїдної природи ( β-сітостерин).
3. Вперше визначено кількісний вміст білково-полісахаридних комплексів, хлорофілу, вільних амінокислот, суми окислених поліфенолів та фенолкарбонових кислот для пагонів омели білої флори України, яка заготовлена восени та навесні з п’яти дерев-хазяїв : акації псевдоробінії , тополі чорної, яблуні домашньої, ясену звичайного та глоду. Встановлено, що вміст цих сполук залежить від дерев на яких паразитує омела біла .
4. Вперше вивчено жирнокислотний склад пагонів омели білоїі і залежність між накопиченням  мікроелементів  у сировині та деревом хазяїном на якому паразитує омела біла. Встановлено, що вміст ненасичених жирних кислот складає 54,25 %  з переважною кількістю олеїнової 20,06 % і ліноленової кислоти 23,39 % , а насичених 45,75 %  з переважною кількістю пальмітинової кислоти 37,03 %.
5. Проведені анатомічні дослідження пагонів омели білої дозволили встановити діагностичні ознаки. Для листків, пелюсток, оцвітини, стебла присутність добре розвинутої кутикули жовтого кольору, опуклої над клітинами; велику кількість друзів,що складаються з кристалів,які розташовані по колу, а в  центрі мають темну  пляму.Характерну подовжено-дуговидну орієнтацію клітин мезофілу для стебла та листка .Присутність у корі стебла ділянок луб’яних волокон над флоемою та під ксилемою провідних пучків та    клітин з кристалічним піском.Діацитний тип продихового апарату з великими замикаючими клітинами, з кутикулярними виступами для листків.Характерні для квітки численні 2-, 3-клітинні тонкостінні волоски із специфічною термінальною клітиною. Результати були використані для проекту ТФС “Пагони омели білої”
6. Розроблено технологію і склад гіпотензивного збору, визначені  показники ідентифікації збору за зовнішніми та анатомічними ознаками, визначені числові показники вологість, зольність, подрібненність, кількісний вміст оксикоричних кислот ( 3,16 %), флавоноїдів (0,17 % )та дубильних речовин(1,89 %). Одержані результати використані для розробки АТД.
7. Вперше вивчено жирнокислотний склад гіпотензивного збору у зв’язку з можливістю використання капсулювання подрібненого збору. Встановлено, що вміст ненасичених жирних кислот складає 56,24 % з переважним вмістом линолевої-21,95 %, линоленової -20,34 % та олеїнової -12,8 %, а вміст насичених складає 43,11 % з яких 33,20 % припадає на пальмитинову кислоту.
8. Визначено кореляцію між накопиченням 22 мікроелементів у сухих екстрактах зборів в залежності від екстрагенту. Сухий водний екстракт гіпотензивного збору накопичує в порівнянні зі спиртовим екстрактом більшу кількість марганцю, кобальту, свинцю, нікелю, значну кількість стронцію та алюмінію. Сухий спиртовий екстракт в порівнянні з водним містить більше міді, цинку та заліза.
9. За результатами реакції аглютинації встановлена залежність вмісту лектинів від виду сировини та способу одержання екстракту.Найбільший вміст лектинів визначено для водного екстракту свіжої сировини пагонів омели ,яка паразитує на вербі білій. Суха сировина пагонів омели білої містить меншу кількість лектинів в порівнянні із свіжою. Сухі екстракти з пагонів омели білої не мають властивості до аглютинації,так як містять денатуровані лектини.Гіпотензивна активність сухого екстракту омели не залежить від вмісту лектинів.
10. Визначена токсичність сухих екстрактів гіпотензивних зборів. Сухі екстракти гіпотензивних зборів відносять до нетоксичних. Їхня середньо смертельна доза LD50 дорівнює 750 мг/кг.Специфічна гіпотензивна дія сухих водних та спиртових екстрактів рослинних зборів з омелою білою по своїй активності не поступається  препарату порівняння папаверину гідрохлориду.Одержані експериментальні дані про гіпотензивну та діуретичну активність сухих екстрактів зборів з омелою білою свідчать, що вони проявляють комбіновану дію і можуть ефективно знижувати артеріальний тиск за рахунок різних механізмів дії на серцево-судинну систему.
11. За результатами досліджень розроблено два проекти ТФС: “ Пагони омели білої”, “3бір гіпотензивний”. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Української фармацевтичної академії та Запорізького медичного університету.

Список опублікованних праць за темою дисертації.

1. Залежність аглютинуючої здатності лектинів омели білої від технології отримання екстракту / В.М.Ковальов, А.В.Мартинов., Т.О.Красникова // Вістник фармациї. — 1996. — №3 - 4. — С. 23-25.
2. Перспективные направления в области изучения лекарственных растений и создания отечественных фитопрепаратов / Ковалев В.Н., Кисличенко В.С., Журавель И.А., Шмараева И.Э., Заболотный В.А., Ступакова Э.А., Красникова Т.А., Король В.В. // Провизор. — 1998. — №22. — С. 39-40.
3. Анализ состава гипотензивных сборов /Ковалев В.Н, Красникова Т.А.// Провизор. — 1998.— №13.— 35 с.
4. Вивчення фармакологічної активності сухих екстрактів гіпотензивних зборів / Б.А.Самура, В.М.Ковальов, А.В.Таран, Т.О.Красникова // Лекарства человеку: Зб. науч. тр. VIII научно-практической конф. по созданию и апробации новых лек. средств. — Вильнюс.— 1998.— С. 150-155.
5. Красникова Т.О. Вивчення мікроелементного складу пагонів омели білої // Фізіологічно активні речовини. — 1999. —№1(27). — С.105-107.
6. Спектрофотометричне дослідження суми лектинів омели білої/ В.П.Черних, В.М. Ковальов, А.В. Мартинов, Т.О. Краснікова, Н.І.Філімонова//; Укр.ФА.-Харків, 1996.-8с. Деп. в ГНТБ України 9.01.97. № 33-Ук97
7. К вопросу о трасдермальных жидкостях для локальной терапии злокачественных новообразований/ И.Л. Дикий, В.Н. Ковалев, А.В. Мартынов, Т.А. Красникова, Н.И. Филимонова // Укр. ФА.- Харьков.-1996.-7с.Деп. в ГНТБ Украины 9.01.97.№ 32-Ук97
8. Красникова Т.А., Ковалев В.Н. Фитохимическое изучение и технология производства препаратов из побегов омели белой//Матер. Міжрегіон. наук.-практ. конф.”Актуальні питання фармацевтичної науки та практики”23-24 листопада.-Запоріжжя .-1995.-С.13-14
9. Белецкий Ю.Н, Красникова Т.А.Изучение запасов сырья боярышника, произростающего на Украине // Сб. науч. трудов, посв. 10-му выпуску провизоров”Современные изыскания в области фармации”.-Ярославль.-1996.-С.118
10. Белецкий Ю.Н, Красникова Т.А. К изучению лекарственных растений Слобожанщины // Сб. науч. трудов, посв. 10-му выпуску провизоров”Современные изыскания в области фармации”.-Ярославль.-1996.-С.119.
11. Красникова Т.А., Белецкий Ю.Н. Омела и сборы на ее основе . // Сб. науч. трудов, посв. 10-му выпуску провизоров”Современные изыскания в области фармации”.-Ярославль.-1996.-С.124.
12. Краснікова Т.О., Ковальов В.М. Перспективи розробки гіпотензивних зборів //Матеріали наук.-практ.конф. “Досягнення сучасної фармації в медичну практику” .-Харьків.-1996.-С. 218.
13. Краснікова Т.О., Ковальов В.М. Попередні фітохімічні дослідження пагонів омели білої // Матеріали наук.-практ.конф. “Досягнення сучасної фармації в медичну практику” .-Харьків.-1996.-С. 217.