|
Інститут медицини праці Академії медичних наук України
Сiренко Олена Віталіївна
УДК: 616.612.017.1;616.24-233-002:613.62
УМОВИ ПРАЦІ ТА ІМУННИЙ ГОМЕОСТАЗ У ХВОРИХ НА ПИЛОВI ЗАХВОРЮВАННЯ БРОНХІВ ТА ЛЕГЕНIВ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНИКIВ МАШИНОБУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
14.02.01 - Гігієна
Автореферат
дисертації на здобуття
вченого ступеня кандидата медичних наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освiти
Науковий керівник - доктор медичних наук Ткач Світлана Іванівна, Харківська медична академія післядипломної освiти, професор кафедри гігієни і професійної патології
Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор, керівник відділу професійної патології Інституту медицини праці Академії медичних наук України Краснюк Олена Патрикiєвна
- доктор медичних наук, професор кафедри гігієни праці з курсом професiйної патології Нацiонального медичного університету iм. О.О.Богомольця Шевченко Андрій Мусiйович
Провiдна установа - Харківський державний медичний університет, кафедра гiгiєни та екології №2
Захист дисертації відбудеться 26 березня 2001р. о16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01 при інституті медицини праці АМН України, адреса: 01033, Київ-33, вул.Саксаганського, 75.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту медицини праці АМН України
\Автореферат розісланий 23 лютого 2001р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук _________________ Г.I.Ковальова
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми.
Сьогодні професійні захворювання дихальної системи займають одне з перших місць серед причин зниження працездатності і ранньої iнвалидизацiї великих контингентів працюючих. Серед професійних захворювань електрозварювальникiв різних галузей промисловості ведуче місце також займають хвороби бронхолегеневої системи [М.А.Єршова,1998, Ю.I.Кундiєв,1992,1999]. При цьому більш 50% захворілих приходиться на частку працівників машинобудування [Л.М.Горбань,1999].
Значний ріст пилової патології у електрозварювальникiв (22,4%) обумовлений частим перевищенням рівнів зварювального аэрозоля в повітрі робочої зони [I.Г.Кононова,1998], а також сполученням комплексу ендогенних і екзогенних факторів (стажу роботи, функції зовнішнього дихання, стану гомеостазу).
В останні роки часто підкреслюється істотна роль імунітету в розвитку пилових захворювань [О.Г.Алексєєва,1987, В.А.Стежка,1998,Е.Ф. Чернушенко,1997], але більшість досліджень присвячена вивченню стану гомеостазу у робітників гірничорудної і металургійної промисловості [О.А.Трунова,1999, А.В.Литовська,1998], а наявні дані про зміну імунного гомеостазу носять суперечливий характер. Так, деякі автори у своїх дослідженнях виявили значні порушення в клітинній ланці імунітету при пилових захворюваннях [О.Г.Алексєєва,1987], інші підкреслюють важливість змін у гуморальному імунітеті [Л.М.Шмутер, 1993]. Немає єдиної думки з приводу виявлених порушень імунітету. Так, одні автори визначають наявність вторинного імунодефіциту у таких хворих [Р.М.Хаiтов,1999, О.М.Чернишова,1999], а інші діагностують вторинне имунодефицитне становище [Е.Ф.Чернушенко,1997, О.А.Трунова,1999], підкреслюючи різницю з імунодефіцитом. З'ясування патогенетичної ролі змін імунітету в розвитку пилових захворювань у електрозварювальникiв і взаємозв'язку його порушень з виробничими факторами визначило актуальність виконаної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Проведені дослідження є фрагментами НДР "Вивчити особливості клініки, перебiгу та оцінити прогноз при пневмоконiозi з залишковими змінами туберкульозу легень у працiвникiв пилових професій машинобудування" (№ держреєстрацiї 0198 У 002296). Дисертаційна робота виконана на базі клініки державного підприємства "Науково-дослідний інститут гігієни праці і професійних захворювань" міста Харкова.
Мета і задачі дослідження.
Мета роботи - з'ясування особливостей стану iмунної реактивностi органiзму електрозварювальникiв машинобудування, хворих на пиловi хвороби, враховуючи умови працi та удосконалення критерiїв дiагностики порушень iмунiтету та ризику виникнення патологiї.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
1. Дослiдити особливості санітарно-гігієнічних умов праці у електрозварювальникiв машинобудування, хворих на пиловi хвороби бронхів та легень.
2. Визначити порушення Т-системи імунітету при бронхо-легеневiй патології у електрозварювальникiв машинобудівельної промисловості з урахуванням особливостей умов праці і характеру виявленої професійної патологii.
3. Визначити порушення В-системи імунітету при пилових захворюваннях бронхів і легень у цієї категорії працюючих.
4. Визначити критерії діагностики порушень імунітету і прогнозування ризику виникнення професійних бронхо-легеневих захворювань у електрозварювальникiв машинобудування.
Наукова новизна отриманих результатів.
Встановлено, що вплив комплексу токсичних речовин, що входять до складу зварювального аерозолю (ЗА), поряд з іншими факторами, сприяє виникненню у електрозварювальникiв машинобудування практично з однаковою частотою пилового бронхіту (у 51%) і пневмоконiозу (у 49%). Доведено взаємозв'язок ризику виникнення пилової патології з інтенсивністю пилового навантаження, стажем роботи і станом функції зовнішнього дихання. Установлено, що у 50% електрозварювальникiв, хворих на пиловi хвороби, діагностувалися неспецифічні запальні захворювання дихальної системи (НЗЗДС), загострення яких супроводжувалося незначно вираженими симптомами інтоксикації (у 49% випадків).
З'ясовано, що у електрозварювальникiв, хворих на пиловi хвороби бронхо-легеневої системи, реєструвалися зміни як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету, що мали загальну спрямованість, але різний ступінь виразності в залежності від умов праці і нозологiчної форми захворювання. Загальними для усіх хворих були помірний лiмфоцитоз з переважним збільшенням абсолютного числа лімфоцитів, активних Т-лiмфоцитiв, перевага супресорної популяції на фонi незміненої чи зниженoї хелперної, зниження процентного вмісту як Т-, так і В-лімфоцитів, а також значна функціональна напруга системи імунітету. Більш виражені зміни виявлені у електрозварювальникiв закритих ділянок, хворих на пиловi хвороби в сполученні з НЗЗДС. Виявлено взаємозв'язок змін імунітету з інтенсивністю і тривалістю пилового навантаження, що дозволило виділити двi групи хворих: зі зниженням інтенсивності імунної реактивності (у працюючих в умовах припустимих рiвней ЗА та маючих стаж роботи до 10 років) та з компенсаторним посиленням імунної реактивностi (у зварювальникiв, працюючих в умовах значного перевищення рiвней ЗА і стажем роботи більш 10 років).
Практичне значення отриманих результатів.
На основі виявленого взаємозв'язку ризику розвитку пилової патології з інтенсивністю і тривалістю пилового навантаження, а також зі станом функції зовнішнього дихання, розроблено новий спосіб, що дозволяє прогнозувати ступінь ризику виникнення професійного захворювання дихальної системи у працюючих в шкідливих умовах виробництва (коефіцієнт ризику пилової патології - КРПП). З метою підвищення своєчасного виявлення запального захворювання в бронхо-легеневiй системi розроблено новий лабораторний спосіб діагностики запалення - коефіцієнт вираженостi запалення (КВВ). Виділені найбільш інформативні критерії для оцінки порушень імунітету і ступеня їхньої вираженості у хворих на пиловi хвороби (% В-лімфоцитів, % ТФЧ Т-лiмфоцитiв, % активних Т-лiмфоцитiв, РТМЛ із ФГА, РТМЛ із металами-алергенами). Розроблено новий лабораторний спосіб діагностики порушень гуморального імунітету (KGI). З обліком виявлених основних екзо- і ендогенних факторів запропонована схема прогнозування ризику виникнення пилового захворювання у працiвникiв машинобудування. Основні результати проведених досліджень впроваджені в роботу клініки ДП НДІ ГП і ПЗ, медико-санітарних частин АТ "АЗОТ" і ПО "Фотоприлад" м. Черкаси, клінічної лікарні №4 м.Дніпропетровськ, клінічної лікарні №1 м.Харкова.
Особистий внесок дисертанта.
Автор самостійно провів патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури по темі дисертації. Здійснив добір хворих і імунологічні дослідження, а також аналізував історії хвороби, амбулаторні карти, санітарно-гігієнічні характеристики робочих місць хворих. Провів узагальнення й інтерпретацію результатів і оформлення дисертаційної роботи. Статистична обробка отриманих результатів проведена автором за допомогою ЕОМ.
Апробація результатів дисертації.
Результати дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях (Харків,1997,1998,1999), першому національному конгресі України по імунології, алергологiї, имунореабiлiтацiї (Алушта,1998), на другому з'їзді фтизіатрів і пульмонологiв України (Київ,1998), на конференції профпатологiв України (Київ,1999), на першому російському з'їзді профпатологiв (Тольяттi,2000), на конференції з питань гігієни праці з мiжнародною участтю(Донецьк, 2000).
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, з них 7 у збірниках наукових праць, 5 у матеріалах і тезах з'їздів, конференцій, 2 патенти.
Структура й обсяг дисертації.
Робота виконана на 145 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 52 таблицями, однією схемою і 21 малюнком, що складає 9 сторінок, складається з уведення, п'яти глав, що включають огляд літератури, результати власних спостережень, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури iз 195 джерел, iз яких 24- закордонні, що складає 18 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи.
Об'єктом дослідження були 167 робiтникiв машинобудiвельного виробництва з пиловою патологiєю бронхо-легеневої системи, з яких: 121 електрозварювальник (70% - робітники відкритих і 30% - закритих ділянок), що склали основну групу; 46 ливарів, що ввійшли в групу зіставлення. Контрольну групу склали 45 здорових робітників, що не контактували з шкiдливими виробничими факторами. Кожен випадок професійного захворювання верифiкувався лікарями клініки державного підприємства "Науково-дослідного інституту гігієни праці і професійних захворювань і затверджувався на лікарсько-контрольній комісії на підставі професійного анамнезу, даних санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, клініко-лабораторних і клініко-інструментальних досліджень. У групі зварювальникiв (основнiй) у 51% робітників дiагностовано пиловий бронхіт, у 49% - пневмоконiоз. У 49% зварювальникiв пилове захворювання було уперше виявлене у віці 40-49 років і при стажі роботи більш 16 років (87%), а найбільш частими супутніми захворюваннями були НЗЗДС (у 50%) і патологія серцево-судинної системи (у 44%). Для своєчасної діагностики супутніх запальних захворювань був розроблений новий діагностичний коефіцієнт (КВВ), що дозволив виявити наявність запалення і його загострення у 81% хворих пиловими захворюваннями з НЗЗДС.
Для оцінки стану імунітету у обстежуваних хворих використовувалися методики, що дозволяли оцінити якісно і кількісно Т- і В-систему імунітету, якi були достатніми для обстеження даної групи робочих, доступними і застосовними до запланованого дослідження. Для визначення чисельності популяції имунокомпетентних клітин користалися методом Е-розеткоутворення [Е.I.Соколов,1998], що заснований на наявності спорідненості між диференцiйними антигенами Т-лiмфоцитiв і глiкопротеiнами еритроцитів барана. При визначенні В-лімфоцитів враховувалася їхня здатність приєднувати зiмозан-комплемент через рецептори до С3 компоненту комплементу [Р.В.Петров,1982]. Функціональний стан та диференцiровку Т-лiмфоцитiв виявляли по кількості активних Т-лiмфоцитiв [В.В.Меншиков,1997]. Визначення лімфоцитів з хелперною і супресорною активністю проводилося в теофiлiновому тесті. Про функціональний стан гуморального імунітету судили по змісту імуноглобулінів різних класів у сироватці крові [Е.I.Соколов,1998]. Рівень циркулюючих імунних комплексів визначався фотометрично. Як реакції, виявляючi сенсибілізацію організму, використовували клітково-опосередковані тести: РТМЛ із металами, РТМЛ із ФГА і РТМЛ із ЛА. Використовувався капілярний варіант методики [Н.Г.Єрмакова,1977].
Статистичну обробку проводили по загальноприйнятих методах [Е.В.Гублер,1973, Г.Ф.Лакин,1990], з використанням IBM PC 486ДХ2-80S за допомогою програми статистичної обробки даних у системі Windows STATISTIKA (StatSoft Ink, США).
Результати дослідження і їхнє обговорення.
По кожному випадку професійного захворювання експертна гігієнічна оцінка проведена під керівництвом професора Л.М.Кашіна, з використанням наукових розробок які малися в ДП "НДІ ГП і ПЗ" у машинобудівельній промисловості, а також санітарно-гігієнічних характеристик умов праці робітників.
При уточненні особливостей умов праці робітників, що занедужали на професiйнi пиловi хвороби, установлено, що електрозварювальні роботи виконувалися переважно ручним дуговим зварюванням якісними електродами (68,5%), а також напівавтоматичним зварюванням у середовищі вуглекислого газу, порошковим дротом (19,8%) і напівавтоматичним зварюванням у середовищі інертних газів (11,7%). Більш несприятливі умови праці встановлені у робочих замкнутих дiлянок, у робочій зоні яких виявлені рівні зварювального аерозолю, що перевищують граничнi в 5-75 разів у 95% зварників, а у виконуючих ручне дугове зварювання, концентрації ЗА коливалися від 16 мг/м3 до 216 мг/м3. У 71-91% робочих замкнутих дiлянок у повітрі робочої зони реєструвалося перевищення ГДР токсичних газів.
При дослідженні Т-системи імунітету у хворих на пиловi хвороби електрозварювальникiв нами з'ясовано, що клітинний імунітет реагує як на інтенсивність та тривалість пилового навантаження, так і на характер захворювання. Відхилення показників клітинного імунітету більш значними були у робочих закритих ділянок як убік зниження, так і убік підвищення (мал.1). Більш виражені зміни Т-системи імунітету виявлені у зварювальникiв з неспецифічними запальними захворюваннями дихальної системи (НЗЗДС): підвищення абсолютного і відносного змісту Т-лiмфоцитiв у 50% і зменшення популяції ТФР Т-лiмфоцитiв у 30-50% хворих порівняно з групою без НЗЗДС, у 50-70% яких відзначалося збільшення супресорної популяції. Виявлено розходження в залежності від нозологiчної форми: у хворих на пневмоконiоз значно частіше підвищувалося абсолютне число Т-лiмфоцитiв (у 65%) при 29% хворих на пиловий бронхіт. В той же час у хворих на пиловий бронхіт у 2,4 рази (р<0,001) частіше збільшувалися значення ТФР Т-лiмфоцитiв (у 62%). Відсоток активних Т-лiмфоцитiв був підвищений у 36-43% хворих як пневмоконiозом, так і пиловим бронхітом.
При дослідженні впливу інтенсивності і тривалості пилового навантаження на стан клітинного імунітету з'ясовано, що пул Т-лiмфоцитiв зменшувався у 33% хворих, що контактували з припустимими рiвнями ЗА і збільшувався у 37% обстежених, що працювали в умовах перевищення ГДР зварювального аерозолю. Деструктивні і цитотоксичнi властивості ЗА побічно підтверджувалися перевагою підвищених значень ТФР Т-лiмфоцитiв у 66% зварювальникiв, у робочій зоні яких рівні ЗА були підвищеними. При дослідженні впливу тривалості контакту із ЗА на клітинний імунітет, виявлено, що якщо у зварювальникiв зі стажем роботи до 10 років досить часто знижувалися показники Т-системи імунітету (у 38%), то при стажі понад 10 років переважало їхнє збільшення (у 31%).
Малюнок 1. Кількість електрозварю-вальникiв рiзних дiлянок, хворих на пиловi хвороби бронхолегеневої системи з відхиленнями показників імунітету від границь фізіологічних коливань.
Особливо вираженим у другій групі було підвищення показників активних Т-лiмфоцитiв (у 51%) і ТФЧ Т-лiмфоцитiв у 44% обстежених. Тобто, у 79% зварювальникiв, хворих на пиловi хвороби, вплив ЗА викликав рiзнонаправленi зміни клітинного імунітету. Про перевагу активації Т-системи імунітету дозволило судити використання індексів співвідношень клітинної і гуморальної ланок імунітету (%Т-л/%В-л, %акт.Т-л/%В-л, %ТФР Т-л/%ТФЧ Т-л), що підвищувалися у 7-63% хворих на пиловi хвороби.
Змiни в В-системi системі залежали в першу чергу від інтенсивності і тривалості пилового навантаження. Так само, як і клітинний, гуморальний імунітет більш суттєво змінювався у працiвникiв закритих ділянок (мал.2).
Малюнок 2. Кількість електрозварювальникiв різних ділянок з відхиленнями імунних показників від границь фізіологічних коливань.
Були виявлені зміни як убік збільшення (у 22%), так і убік зниження (у 15-22%) пула В-лімфоцитів. У той же час процентний вміст В-лімфоцитів мав тенденцію до зниження в 49-51% обстежених, більш виражену у хворих на пневмоконiоз. Відзначені порушення можуть служити підтвердженням даних авторів [Е.I.Соколов,1998, О.Г.Алексєєва,1987, В.А.Стежка,1998], якi підкреслюють, що цитотоксичнi властивості ЗА можуть викликати порушення в системі комплементу, що виявляється зниженням процентного вмісту В-лімфоцитів і рiзнонаправленими змінами в рiвнях сироваткових імуноглобулінів (Ig). Нашими дослідженнями виявлені відхилення вмісту ІgА у 23% обстежених від границь фізіологічних коливань, частіше убік підвищення, більш вираженого у хворих пиловим бронхітом і у робітників зі стажем до 10 років. Аналогічні зміни встановлені в рiвнях ІgМ. Рівень IgG значно частіше знижувався (у 27-35%), нiж підвищувався. Зниження показника більш вираженим було у контактувавших з високими рівнями ЗА, а підвищення відзначалося у 33% хворих на пиловий бронхіт. Такі рiзнонаправленi зміни в синтезі імуноглобулінів можуть відбивати етiологiчний фактор захворювання (багатокомпонентний зварювальний аерозоль), а не свідчити про порушення у В-системі імунітету. Для уточнення характеру порушень у В-системі нами був розроблений коефіцієнт гуморального імунітету (KGI), що дозволяє установити зниження або інтенсифікацію гуморальної відповіді в 72-83% хворих пиловими захворюваннями. Рівень ЦIК був вище, ніж у контрольній групі у 27-34% зварювальникiв. Підтвердженням впливу виробничого фактора на формування ЦIК може служити виявлене нами зниження цього показника у 12% робітників зі стажем до 10 років і припустимих рівнів ЗА в повітрі робочої зони.
Характер залежності функціональної активності від пилового навантаження був визначений. З'ясовано, що значення РТМЛ із ФГА у робітників, що контактували з припустимими рiвнями ЗА, незначно перевищував показники контрольної групи (у 1,1 рази, р<0,05), а при перевищенні граничних рівнів знижувалися порівняно з контролем у 1,3 рази (р<0,001). Аналогічні тенденції виявлені й у змінах РТМЛ із ЛА: при перевищенні припустимих концентрацій ЗА, значення показника знижувалися порівняно з контролем у 1,3 рази (р<0,001). Показники РТМЛ з металами у хворих на пилову патологiю зварювальникiв машинобудування також були вірогідно нижче, ніж у здорових обстежених.
Таким чином, показана залежність імунного гомеостазу від тривалості та інтенсивності пилового навантаження. Виявлені нами зміни ( збільшення пула Т-лiмфоцитiв, зниження процентного вмісту В-лімфоцитів, помірне збільшення вмісту IgА та IgМ в сироватці крові і рiзнонаправленi зміни IgG переважно у бiк зниження вмiсту) можуть розглядатися як вторинна імунна відповідь. Нами була виявлена напруга гомеостатичних механізмів по типу гіперкомпенсаторного, яке виявлялося посиленням інтеграції мiжсистемних зв'язків, спрямованим на відновлення функціональної повноцінності імунної системи.
Отже, наші дослідження виявили багатофакторну обумовленість пилових захворювань у зварювальників машинобудування. Дiагностично значущi екзо- і ендогенні фактори (вік, супутня патологiя, зміни імунних показників, рівні ЗА, стаж роботи) підтверджувалися сильною і помірною кореляцією. З'ясовано, що найбільший ризик розвитку пилових захворювань існує у віці 40-49 років (к=0,89), важливою є наявність НЗЗДС (к=0,78), зниження процентного вмісту В-лімфоцитів (к=0,50), зниження РТМЛ із ФГА (к=0,74). Важливою є наявність сенсибілізації до шкідливих виробничих факторів (к=1,0). Показник КРПП, що вмiщував сполучення найбільш значущих факторів, дав можливість підтвердити значення тривалості та інтенсивності пилового навантаження в розвитку пилових захворювань, що підтверджувалося сильною кореляцією (к=0,97). Професія також мала значення (к=0,54). Ризик розвитку пилової патології зростав зі збільшенням стажу роботи. Так, у групі зі стажем 21-25 років він був максимальним (к=0,98). Найбільшому ризику виникнення пилових захворювань піддавалися робітники з перевищенням припустимих рiвней ЗА в робочій зоні більш, ніж у 5 разів (к=0,89).
На підставі наших спостережень виділена група найбільш значущих екзо- і ендогенних факторів, сполучення яких дозволяє прогнозувати ризик розвитку пилових захворювань (схема 1). Нашими дослідженнями виявлені значні зміни імунного гомеостазу у хворих на пилову патологiю зварювальникiв, які відіграють важливу роль у розвитку цих захворювань і залежать від умов праці.
Таким чином, у обстеженої категорії робітників виявлені два види порушень імунної реактивності: формування вторинного iмунодефiцитного стану i ослаблення функціональної активності (у зварювальникiв зі стажем до 10 років, якi мали незначне пилове навантаження), або посилення компенсаторних реакцій, що виявляється збільшенням пула лімфоцитів і функціональною напругою (у зварювальникiв зі стажем більше 10 років, що контактували з рівнями ЗА, перевищуючими граничнi в 5 разів і більше). Зниження імунної резистентності, поряд із впливом виявлених найбільш значущих екзо- і ендогенних факторів, сприяє формуванню у електрозварювальникiв практично з однаковою частотою як пилового бронхіту, так і пневмоконiозу, а також частому приєднанню супутніх захворювань і ускладнень (НЗЗДС, хвороби серцево-судинної системи, компенсаторного еритроцитоза, серцевої і дихальної недостатності), що обумовлюють більш важкий перебiг пилової патологiї. Тому необхідні критерії ранньої діагностики пилового чи запального захворювання, стану імунного гомеостазу у працюючих в шкiдливих умовах. Саме таким вимогам відповідають розроблені нами нові способи (КРПП, КВВ, KGI), що дозволяють підвищити точність виявлення ризику розвитку пилової патологiї, порушення гуморального імунітету, наявності запалення і ступеня його виразності у робітників як при лiкуваннi цих хвороб, так і при проведенні періодичних і профілактичних медичних оглядів.
Схема 1
Прогнозування ризику виникнення пилової патологiї у працiвникiв машинобудування
Фактори ризику Ендогенні: 1.Вік (1.1. 30-39; 1.2. 40-49; 1.3. 50-59; 1.4.60 років і >). 2. Супутні захворювання (2.1. НЗЗДС, бронхіальна задуха, виразкова хвороба, цукровий діабет; 2.2. IХС, гіпертонічна хвороба, вегето-судинна дистонія). 3. Дихальна недостатність. 4. Порушення імунітету. 5. Порушення клітинного імунітету (5.1. Акт.Т-л >35,0; 5.2. % Т-л < 1,40; 5.3. ТФЧ Т-л > 9,2). 6. Порушення гуморального імунітету (6.1. % В-л < 7,9; 6.2. ЦIК > 103,0; 6.3. РТМЛ із ФГА < 0,50). 7. Наявність сенсибілізації (7.1. РТМЛ із ЛА < 0,89; 7.2. РТМЛ із металами-алергенами < 0,90). 8. Зміна показників крові при ПЗ із НЗЗДС (8.1. Лейкоцити, 109 г/л > 7,8; 8.2. ШОЭ, мм/год > 10,0; 8.3. Палочкоядернi нейтрофiли, % > 5,0; 8.4. КВВ > 6,0). 9. Зміна індексів (9.1. КРПП > 2; 9.2. KGI < 15 > 30; 9.3. % Т-л / % В-л > 7,8; 9.4. % Акт Т-л / % В-л > 3,8). Екзогенні: 10. Пилова професія. 11. Стаж роботи (років): (11.1. 6-10; 11.2. 11-15; 11.3. 16-20; 11.4. 21-25). 12. Рівні запиленостi (12.1. У межах ГДР; 12.2. до 5 ГДР; 12.3. 5 ГДР та більше). 13. Рівні хімічних речовин (13.1. У межах ГДР; 13.2. Вище ГДР)
Робочі машинобудування
Погроза розвитку пилового захворювання (ПЗ)
Комбінація факторів ризику розвитку ПЗ
5.2; 5.3; 11.1; 11.2; 12.1 1.1; 1.2; 1.4; 2.1; 4; 5.1; 6.1; 6.2; 7.1; 8.1; 8.2; 8.3; 9.3; 9.4; 10; 11.3; 12.2; 13.1 1.2; 2.2; 3;4; 6.3; 7.2; 8.4; 9.1; 9.2; 10; 11.4; 12.3; 13.2
Невеликий ризик розвитку ПЗ (к=0,11-0,32) Помірний ризик розвитку ПЗ (к= 0,33-0,77) Виражений ризик розвитку ПЗ (к=0,78-1,0)
Електрозварювальники машинобудування
Комбінація факторів ризику розвитку ПЗ
5.2; 5.3; 6.2; 11.1; 11.2; 12.1 1.1; 1.3; 1.4; 2.1; 4; 5.1; 6.1; 7.1; 8.1; 8.2; 8.3; 9.3; 9.4; 10; 11.3; 12.2; 13.1 1.2; 2.2; 3;4; 6.3; 7.2; 8.4; 9.1; 9.2; 10; 11.4; 12.3; 13.2
Невеликий ризик розвитку ПЗ (к=0,11-0,32) Помірний ризик розвитку ПЗ (к= 0,33-0,77) Виражений ризик розвитку ПЗ (к=0,78-1,0)
Ливарі машинобудування
Комбінація факторів ризику розвитку ПЗ
5.2; 5.3; 7.1; 7.2; 11.1 11.2; 12.1 1.1; 1.4; 2.1; 5.1; 6.1; 6.2; 8.1; 8.2; 8.3; 9.3; 9.4; 10; 11.3; 12.1; 12.2; 13.1; 13.2 1.2; 1.3; 2.2; 3.6; 3.8; 8.4; 9.1; 9.2; 10; 11.4; 12.3
Невеликий ризик розвитку ПЗ (к=0,11-0,32) Помірний ризик розвитку ПЗ (к=0,33 - 077) Виражений ризик розвитку ПЗ (к= 0,78-1,0)
| 
