Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. ШУПИКА

Громовик Богдан Петрович

УДК 614.2:615.014

Теоретико-методологічні та прикладні засади логістичного управління

фармацевтичними підприємствами

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота  виконана на кафедрах організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України та Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий консультант:   доктор фармацевтичних наук, професор

                                           трохимчук Віктор Васильович,

                 Одеський державний медичний університет,

                                  завідувач кафедри організації та економіки фармації

Офіційні опоненти:          доктор фармацевтичних наук, професор

  Волох дмитро Степанович,

  Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,

  завідувач кафедри організації та економіки фармації

  доктор фармацевтичних наук, професор

                                           Грошовий Тарас Андрійович,

                                 Тернопільський державний медичний університет

  ім. І.Я.Горбачевського,

  завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

  доктор фармацевтичних наук, професор

                                 Кабачна Алла Василівна

  Харківська медична академія післядипломної освіти,

  професор кафедри менеджменту та економіки в сімейній  

  медицині

Провідна установа:       Національний фармацевтичний університет

                                          Міністерства охорони здоров’я України, кафедра 

                                        менеджменту і маркетингу у фармації (м.  Харків).

Захист відбудеться “ 27 ”   січня 2006 р. о  1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “ 23 ” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                        Пилипчук Л.Б.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підприємницьке середовище перебуває у постійній динаміці. Змінюються не тільки економічні, але й політико-правові, демографічні, соціокультурні умо­ви, прискорюються темпи науково-технічного прогресу в державі, тому фармацевтичні підприємства повинні по­стійно адаптуватися до навколишніх змін, удосконалювати стратегію, виробничий і розподільчий процес, організа­ційну структуру, корпоративну культуру, тобто змінюватися відповідно до динамічного зовніш­нього середовища.

Успіх адаптації фармацевтичних підприємств значною мірою залежить від можливості використання сучасних уп­равлінських теорій. Питаннями становлення та розвитку теорії і практики фармацевтичного управління присвячено чимало фундаментальних праць відомих вітчизняних вчених. До їх числа відносяться наукові праці Р.М.Піняжка, Б.Л.Парновського, В.М.Толочка, З.М.Мнушко, А.С.Немченко, М.С.Пономаренка, Д.С.Волоха, О.Л.Грома, Т.А.Грошового, А.В.Кабачної, О.В.Посилкіної, В.В.Трохимчука, О.М.Заліської, М.Л.Сятині, В.А.Загорія, О.П.Гудзенка, Р.В.Сагайдак та ін. У них визначено зміст фармацевтичного управління, розкрито його структуру, принципи та методи, висвітлено питання формування організаційно-економічних, маркетингових, фармакоекономічних, логістично-ресурсних, фінансово-інвестиційних та інноваційних механізмів управління фармацевтичними підприємствами.

Водночас, як свідчить досвід реформування вітчиз­няної фармацевтичної галузі, багато фармацевтичних підприємств не зуміли ада­птуватися до змін в економічній системі, що почалися десятиріччя тому, позаяк пропозиція тільки високоякісної продукції вже недостатня для задоволення зростаючих потреб споживачів. При цьому методи уп­равління, які успішно застосовуються в умовах економіки розвинутих країн, не завжди генерують адекватний результат на українському ринку, що зумовлює необхідність вдосконалення і адаптації сучасних теорій уп­равління до специфіки ринкових умов господарювання вітчиз­няних фармацевтичних підприємств з необхідним врахуванням таких стратегічних тенденцій розвитку світового господарювання, як глобаліза­ція, інформатизація, індивідуалізація, актуалізація проблем охо­рони довкілля.

Проблема подальшого розвитку теоретичних та методично-прикладних засад формування управління фармацевтичними підприємствами, в першу чергу матеріальним, кадровим, фінансовим та інформаційним потоковими процесами, визначає актуальність теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дослідження виконано згідно з планом проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України (протокол № 36 від 16 лютого 2005 р.) і проводилось у межах науково-дослідних робіт Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького “Обгрунтування основних напрямків впровадження елементів ринкової економіки в організацію лікарського забезпечення” (номер державної реєстрації 0197U007131), “Обгрунтування нових напрямків концепції розвитку лікарського забезпечення та розробка моніторингових механізмів їх впровадження” (номер державної реєстрації 0101U009228) та Одеського державного медичного університету “Науково-практичне обгрунтування методології системного управління лікарським забезпеченням на засадах логістичного, фармакоекономічного та регіонального підходів” (номер державної реєстрації 0104U010508).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у теоретичному обгрунтуванні, розробці  прикладних положень та конкретних рекомендацій стосовно вдосконалення логістичного управління фармацевтичними підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середовища.

       Для реалізації поставленої мети заплановано вирішити такі завдання:

       > визначити особливості розвитку та існуючі проблеми національного фармацевтичного підприємництва;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

       > обгрунтувати концептуальні питання фармацевтичної логістики як методологічну базу управління;

> здійснити наукознавчий аналіз розвитку фармацевтичної логістики в Україні;

> опрацювати логістичне забезпечення етапів розробки, просування і рециклювання лікарських засобів;

> розробити моделі логістичних рішень для збутової діяльності фармацевтичних підприємств, роботи аптек зокрема;

> опрацювати методику логістичного управління фармацевтичним підприємством;

> запропонувати напрямки кадрового забезпечення фармацевтичних підприємств на основі логістичного підходу.

Об’єктами дослідження обрано систему і процеси управління суб’єктами господарювання у фармацевтичній галузі та механізми їх функціонування в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є теоретичні питання, основні принципи, методи і практичні аспекти фармацевтичних управлінських теорій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є методологія наукового пізнання, положення теорії систем, зокрема, методологія еволюційного синтезу систем, теорії організацій, сучасні управлінські теорії.

В якості джерел інформації використані праці визнаних зарубіжних і вітчизняних вчених, нормативні акти загальноєвропейського характеру, національні нормативні акти законодавчої та виконавчої влади. Вихідними даними слугували матеріали Державного комітету статистики України, статистична звітність фармацевтичних підприємств, фармацевтична періодика, а також матеріали, зібрані автором у процесі спеціально організованих спостережень.

При проведенні дисертаційного дослідження використані такі методи: спостереження, порівняння, аналізу та синтезу – для постановки проблеми і вивчення об’єкта дослідження, системного і ситуаційного аналізу, формалізації і моделювання – для вивчення теоретичних і практичних засад розвитку теорій фармацевтичного управління та виділення вихідних концептуальних моделей формулювання і вирішення логістичних проблем фармацевтичних організацій; теоретичного узагальнення та моделювання термінів у мові науки - для впорядкування і уточнення термінології в понятійному апараті фармацевтичної логістики; історичний та наукознавчий - для визначення напрямків та особливостей становлення вітчизняної фармацевтичної логістики; економіко-статистичний – для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних фармацевтичних підприємств;  АВС / XYZ-аналізу – у моделюванні управлінських рішень стосовно формулярних переліків лікарських засобів та асортиментної політики фармацевтичних підприємств; SWOT-аналізу – для отримання об’єктивного та змістовного опису інтернет-аптек як об’єктів удосконалення; порівняння – у процесі дослідження особливостей територіального розподілу аптечної мережі України та питань кадрового забезпечення фармацевтичних підприємств; функціонально-структурний і процесно-орієнтований підходи – для розробки методики функціонально моделювання логістичних процесів фармацевтичних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні та розробці теоретичних положень і методологічних підходів логістичного управління вітчизняними фармацевтичними підприємствами. Найвагоміші результати дослідження, які характеризують наукову новизну, полягають у тому, що:

1. Вперше:

– концептуально узагальнено та логічно систематизовано теоретичні положення та методологічні аспекти фармацевтичної логістики як науки управління, системи управління та практики управління, що сприяє розкриттю суті логістичного управління фармацевтичними підприємствами і дозволяє визначити організаційні форми, ефективні методи та методичні підходи його реалізації;

– з позицій функціонального підходу, принципу корисності, комплексу маркетингу, ієрархії підприємницьких цілей та з погляду вирішуваних завдань визначено, систематизовано та встановлено взаємозв’язок сучасних теорій фармацевтичного управління, що уможливлює прийняття обгрунтованих управлінських рішень на основі врахування як спільності багатьох видів діяльності, так притаманних лише кожній концепції сукупностей видів діяльності;

– наукознавчо визначено напрямки та особливості становлення вітчизняної фармацевтичної логістики (глибина пошуку – 1956–2005 рр.), що дозволяє розкривати закономірності її функціонування і розвитку як соціального інституту та особливої форми фармацевтичної діяльності;

– обгрунтовано принципи концепції логістичного поводження з відходами фармацевтичної галузі, впровадження якої дасть змогу зменшити шкідливий вплив відходів лікарських засобів на довкілля;

– розроблено узагальнений показник ширини розвитку аптечних мереж, вісім обов’язкових і вісім доцільних управлінських рішень з організаційно-правового забезпечення діяльності інтернет-аптек в Україні, які можуть слугувати основою об’єктивності аналізу діяльності аптечних мереж та забезпечення контрольованого поширення ліків через всесвітню мережу Internet;

– запропоновано інтегральний показник логістичного обслуговування, який показує досягнутий фармацевтичними підприємствами рівень лікарського забезпечення аптек і лікувально-профілактичних закладів за певний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік);

– обгрунтовано концепцію навчання з нової дисципліни “Фармацевтичної логістики” для вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110201 “фармація”, що уможливить досягнення та підтримання адекватності між потребами ринку праці та пропозиціями ринку освітніх послуг.

2. Удосконалено:

– теоретико-методичне забезпечення етапів розробки та просування лікарських засобів, що, на відміну від існуючих, грунтується на “природній” технології пошуку нових лікарських засобів, комплексній програмі стимулювання їх реалізації та графічно-математичній методиці оцінки конкурентоспроможності;

– принципи моделювання логістичних потоків фармацевтичного підприємства, які відрізняються від існуючих тим, що побудова моделі „як є” вирішується шляхом опрацювання дерева логістичних функцій підприємства і на його основі IDEF0 моделі, а трансформація моделі „як є” у модель „як буде” відбувається у зворотному порядку: IDEF0 опис та його проекція на дерево логістичних функцій;

– логістичні механізми управління товарними запасами оптових фармацевтичних підприємств і аптек, які, на відміну від існуючих, містять окремі підходи до управління запасами лікарських засобів, що закуповуються у вітчизняних виробників і посередників та у зарубіжних виробників, а через матричну проекцію інтегрованого АВС/XYZ-аналізу дозволяють приймати стратегічні рішення стосовно асортиментної політики підприємства від стану “як є” до стану “як бути”;

– механізми формування фінансових потоків шляхом короткотермінованого прогнозування товарообігу аптеки, що, на відміну від існуючих, грунтуються на методі ковзкої середньої і середньому індексі товарообігу.

3. Отримали подальший розвиток:

– понятійний апарат щодо фармацевтичного підприємництва, який уможливлює ідентифікацію специфіки категорій “фармацевтична логістика”, “логістичний підхід”, “логістичне управління”, “матеріальні ресурси”, “матеріальний потік”, “збут”, “збутова діяльність”, “збутова політика”, “стандарти фармацевтичного управління”, змістовного навантаження суті фінансових потоків, принципів класифікації та суті асортиментного процесу оптових фармацевтичних підприємств,  логістичних систем продажу та основних сегментів електронного фармацевтичного підприємництва;

– механізми розробки формулярних переліків лікарських засобів для стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладів, які, на відміну від існуючих, грунтуються на інтеграції логістичного підходу і фармакоекономічного аналізу;

– уніфікація навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю 7.110201 “фармація” у частині професійної організаційно-економічної підготовки відповідно до вимог ринку фармацевтичних фахівців та Болонського процесу шляхом укрупнення окремих та кардинального перегляду змісту інших дисциплін організаційно-економічного спрямування, їх структурно-логічної схеми викладання, що забезпечить формування цілісного та спадкового подання цих дисциплін, надання змісту навчання закінченого вигляду.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробці пропозицій та рекомендацій, що сприяють підвищенню ефективності управління фармацевтичними підприємствами на засадах логістики.

Підготовлені здобувачем та погоджені Міністерством охорони здоров’я України методичні рекомендації:

- “Логістичні технології у фармації” (2001 р.) знайшли застосування у практичній роботі Батумського хіміко-фармацевтичного заводу (Республіка Грузія), ТзОВ “Аптека “Біокон”, ТзОВ “Фармако”, СП “Гедеон Ріхтер Укрфарм”, ТОВ “Торговий Дім “Паланок”, фірма “Укрмедсервіс”, ТзОВ “Аптека” – всі м. Київ (акти впровадження 14.05.2004, 05.11.2001, 07.11.2001, 21.11.2001, 25.02.2002, 10.04.2002, 15.04.2002 відповідно), а також навчальному процесі Батумського медико-екологічного інституту (Республіка Грузія), Державного Медичного і Фармацевтичного Університету ім. Ніколая Тестеміцану (Республіка Молдова), Військово-медичної академії (Російська Федерація), Національного фармацевтичного університету, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Української військово-медичної академії, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Національного університету “Львівська політехніка”,  Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького  (акти впровадження від 12.05.2004, 21.06.2005, 27.06.2005, 04.09.2001, 12.12.2001, 06.06.05, 18.06.2005, 30.08.05, 02.09.05, 06.09.05 відповідно);

- “Методи наглядного аналізу в маркетингово-логістичних дослідженнях фармацевтичних підприємств” (2003 р.) використовуються у практичній роботі Батумського хіміко-фармацевтичного заводу (Республіка Грузія), представництва в Україні фармацевтичної корпорації “Пфайзер” (США), ОВХФП “Біостимулятор”, навчальному процесі Батумського медико-екологічного інституту (Республіка Грузія),  Військово-медичної академії (Російська Федерація), Національного фармацевтичного університету, Української військово-медичної академії, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Національного університету “Львівська політехніка”,  Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького,  науково-дослідній роботі Державного Медичного і Фармацевтичного Університету ім. Ніколая Тестеміцану (Республіка Молдова) (акти впровадження від 14.05.2004, 31.05.2005, 19.10.05, 12.05.04, 29.10.2003, 27.06.2005, 06.06.2005, 18.06.2005, 30.08.05, 02.09.05, 06.09.05, 21.06.2005 відповідно);

- “Принципи функціонального моделювання фармацевтичних підприємств” (2005 р.) впроваджені у практичну роботу фармацевтичної фірми “Валмарк” (Чехія), представництв в Україні фармацевтичної корпорації “Пфайзер” (США) і хімічного заводу “Ріхтер Гедеон” (Угорщина), ОВХФП “Біостимулятор”, ДАК “Ліки України”, ТзОВ “Артур-К”, СП “Гедеон Ріхтер – Укрфарм” (акти впровадження від 29.09.05, 31.05.2005, 03.10.05, 19.10.05, 20.09.05, 29.09.05, 04.10.05 відповідно), а також навчальний процес Державного Медичного і Фармацевтичного Університету ім. Ніколая Тестеміцану (Республіка Молдова), Військово-медичної академії (Російська Федерація), Української військово-медичної академії, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Національного університету “Львівська політехніка”, Національного фармацевтичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акти впровадження від 21.06.2005, 27.06.2005, 06.06.2005, 19.10.05, 18.06.05, 30.08.05, 02.09.05, 03.10.05 відповідно).

Методика стимулювання реалізації інноваційний препаратів впроваджена у практичну діяльність фармацевтичної фірми “Валмарк” (Чехія), представництв в Україні фармацевтичної корпорації “Пфайзер” (США) і хімічного заводу “Ріхтер Гедеон” (Угорщина), ДАК “Ліки України”, ТзОВ “Артур-К”,  СП “Гедеон Ріхтер – Укрфарм” (акт впровадження від 29.09.05, 31.05.2005, 03.10.05, 20.09.05, 29.09.05, 04.10.05 відповідно), а методики розробки формулярів для лікувально-профілактичних закладів – у практичну роботу Головного військового клінічного госпіталю МО України (акт впровадження від 20.06.2005).

Логістичні підходи до управління товарними запасами фармацевтичних підприємств впроваджено у практичну діяльність фармацевтичної фірми “Валмарк” (Чехія) і ТзОВ “Артур-К” (акти впровадження від 29.09.05).

Теоретичні положення фармацевтичної логістики використовуються в навчальному процесі Державного Медичного і Фармацевтичного Університету ім. Ніколая Тестеміцану (Республіка Молдова), Військово-медичної академії (Російська Федерація), Міжрегіональної академії управління персоналом, Університету Коменского (Словаччина),  Познанського університету медичних наук (Польща) (акти впровадження від 21.06.2005, 27.06.2005, 11.07.2005, 15.09.05, 11.10.05 відповідно).

Методичні матеріали з оптимізації та уніфікації навчальної роботи студентів стосовно “Медичного і фармацевтичного товарознавства” і “Організації та економіки фармації”, а також з дисципліни за вибором “Фармацевтична логістика” знайшли застосування у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (акти впровадження від 23.05.2005).

Робоча програма тематичного удосконалення з фармацевтичної логістики впроваджена в навчальний процес Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Запорізького державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету, Одеського державного медичного університету (акти впровадження 05.09.2005, 23.09.2005, 03.10.05, 18.10.05 відповідно).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною і написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми створення теоретико-методологічних та прикладних засад логістичного управління фармацевтичними підприємствами за умов динамічного зовнішнього середовища. Усі наукові узагальнення, положення, результати, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві (№№ 1-4,6-8,13,14,16,19,27,31,33,34,37,39,40,51,52,64 за списком опублікованих праць за темою дисертації), у роботі приведені лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на чотирьох наукових з’їздах, в т.ч. двох зарубіжних, п’яти міжнародних та восьми вітчизняних науково-практичних, науково-методичних і наукових конференціях. Серед них: науково-практична конференція “Досягнення сучасної фармації в медичну практику” (м. Харків, 1996), науково-методична конференція “Актуальні проблеми медичної та фармацевтичної освіти в Україні” (м. Львів, 1996), V Національний з’їзд фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті” (м. Харків, 1999), друга Всеукраїнська науково-практична конференція “Економічна підготовка фахівців у непрофільних вищих навчальних закладах” (м. Львів, 2000), республіканська науково-практична конференція “Наукові напрямки у створенні лікарських засобів у фармацевтичному секторі України” (м. Харків, 2000), ΙΙΙ і ΙV міжнародні науково-практичні конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2000 і 2002), Всеукраїнська науково-практична конференція “Фармація ХХІ століття” (м. Харків, 2002), науково-практична конференція “Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України” (м. Чернівці, 2002), міжнародна наукова конференція “Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки” (м. Харків, 2003), III Міжнародна науково-практична конференція “Наука і соціальні проблеми суспільства: Медицина, фармація, біотехнологія” (м. Харків, 2003), VII международный сьезд Фитофарм 2003 “Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения” (Санкт-Петербург, 2003), міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю створення фармацевтичного факультету Запорізького державного медичного університету “Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки і освіти” (Запоріжжя, 2004), науково-практична конференція з міжнародною участю “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), XIX Naukowy Zjazd Polskiego Towarzystwa Farmaceutycznego “Farmacja - tradycja i nowoczesnośж” (Wrocіaw, 2004), науково-практична конференція “Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах” (Харків, 2004), науково-практична конференція “Пріоритети організаційно-економічної науки та освіти у розвитку вітчизняної фармації” (Харків, 2005), VI Національний з’їзд фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (м. Харків, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 69 роботах, серед них одна монографія, 5 навчальних видань, рекомендованих ЦМК МОЗ України і МОН України, 44 статті, 16 тез доповідей та 3 методичні рекомендації, погоджені МОЗ України. З них у наукових фахових виданнях опублікована 31 стаття, зокрема 20 одноосібно.

       Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 354 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, дев’яти розділів, списку використаних літературних джерел, який налічує 534 позиції. Обсяг основного тексту – 275 сторінки. Робота проілюстрована 33 таблицями і 65 рисунками. Дисертація має 10 додатків на 114 сторінках, які оформлені окремою частиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи “Особливості і проблеми національного фармацевтичного підприємництва” на основі вивчення джерел наукової літератури систематизований процес розвитку інфраструктури національного фармацевтичного ринку. При цьому всі елементи інфраструктури узагальнено у три групи: елементи, що притаманні одночасно зовнішньому і внутрішньому ринку, елементи лише зовнішнього ринку, елементи лише внутрішнього ринку. З’ясовано, що інфраструктура фармацевтичного ринку перебуває у постійній динаміці. При цьому стрімкі, не завжди позитивні і, деколи, кардинальні зміни економічних, політико-правових, демографічних і соціокультурних умо­в потребують від фармацевтичних підприємств здатності адекватно реагувати на періодично виникаючі проти­річчя в навколишньому сере­довищі за сприяння впровадження сучасних управлінських теорій.

Враховуючи наявність труднощів в управлінській політиці фармацевтичних підприємств та неприйнятність деякими з них нових управлінських положень, здійснено узагальнення процесу еволюції трьох основних наукових теорій управління – менеджменту, маркетингу і логістики. Обгрунтовано, що мікромаркетинг і логістика, як наука і система управління, не були характерні для доринковго періоду розвитку національної економіки, фармацевтичної галузі зокрема, а менеджмент і макромаркетинг набув гіпертрофованого значення.

З’ясовано, що розвиток теорії фармацевтичного управління, супроводжений змінами форм і методів їх практичного використання, на сьогодні характеризується вагомими здобутками і об’єктивною необхідністю формування якісно нових напрямків оптимізації,  оскільки їх західні моделі потребують низки змін з метою адаптування до вітчизняних умов підприємницької діяльності в галузі фармації.

У другому розділі дисертації “Загальна методика та основні методи  дослідження” обгрунтована основна ідея наукової роботи, опрацьована загальна методика її проведення, наведена теоретична та методологічна основи дисертаційного дослідження, джерела інформації та методи вирішення задач дослідження, що формують в цілому програму організації та виконання дисертації.

У третьому розділі дисертації “Теоретико-методологічне обгрунтування концепції фармацевтичної логістики” визначено науково-практичну сутність та проведено структурний аналіз фармацевтичної логістики, особливостей її взаємозв’язку з іншими управлінськими теоріями.

Результати наукознавчого аналізу існуючих визначень поняття логістики показали, що вони відрізняються неоднозначністю та багатоваріантністю вкладеного в нього змісту. При цьому трактування логістики грунтуються на класичному та неологістичному підходах, на врахуванні напрямку господарської діяльності, економічної сторони досліджуваної теорії, управлінсько-економічного погляду, оперативно–фінансового аспекту, поняття циклу споживання виробу, творчих засад, міждисциплінарного наукового напрямку, наукового, практичного, системного, науково-системного і науково-практичного підходів. У значній мірі це веде до спрощення та обмеження розуміння сутності логістики.

Ураховуючи наявність різних поглядів на логістику та використовуючи методологію моделювання термінів у мові науки, вперше з погляду науки управління, системи управління та практики управління  обгрунтовано сутність фармацевтичної логістики як процесу управління матеріальним, фінансовим та кадровим потоками, а також необхідним інформаційним потоковим процесом для прискорення фізичного розподілу і мінімізації загальних витрат при здійсненні процесу постачання, виробництва і збуту лікарських засобів та виробів медичного призначення з метою задоволення потреб споживачів (рис.1).

Рис.1. Тріада понять фармацевтичної логістики

При цьому під логістичним управлінням фармацевтичними підприємствами автор розуміє трансформацію логістики як науки і системи управління в практику управління. Воно реалізується в три етапи: формування логістичної збутової системи фармацевтичного підприємства ⇒ інтеграція функціональних підсистем в рамках логістичної системи підприємства ⇒ інтеграція підприємства в ланцюг поставки, в якому реалізується повна системна інтеграція процесів постачання, виробництва і збуту.

На основі вивчення основних характеристик матеріальних і нематеріальних потоків здійснено структуризацію фармацевтичної логістики у вигляді концентричної моделі, де виділено три основні або функціональні (закупівельна, виробнича і збутова) і шість допоміжних складових (транспортна, складська, поводження з відходами, інформаційна, фінансова, кадрова) (рис. 2). Розкрито основні положення  кожної з них. Показано відмінності між фармацевтичною і медичною логістикою внаслідок сервісної орієнтації останньої.

Рис. 2. Концентрична модель структури фармацевтичної логістики:

КЗР – концентрування, змішування, розподілення; Р/С – рух/спокій

На основі аналізування економічних термінологічних джерел показано, що матеріальний потік фармацевтичного підприємства є ширшим від його матеріальних ресурсів, позаяк, крім останніх, до нього належать напівфабрикати та незавершене виробництво, малоцінні та швидкозношувані предмети і виробниче обладнання, призначене для встановлення, а також готова фармацевтична продукція та відходи виробництва і споживання.

       З погляду відношення до логістичної системи, напрямку руху, призначення, методів перенесення авансованої вартості на лікарський засіб, форм розрахунку, характеру господарських зв'язків розглянуто змістовне навантаження суті фінансових потоків фармацевтичних підприємств.

На підставі функціонального підходу і принципу корисності, з позицій комплексу маркетингу та ієрархії підприємницьких цілей, з погляду завдань маркетингу і логістики вперше обгрунтований взаємозв’язок сучасних теорій фармацевтичного управління. Визначено, що формальну корисність лікарського засобу для споживача забезпечує менеджмент (як результат оптимального планування й організування виробництва і контролювання виробничого процесу та якості ліків), корисність володіння - маркетинг, корисність часу і місця - логістика, корисність інформації і додаткового сервісу - кожна концепція.

Показано, що при синхронному впровадженні трьох аналізованих теорій фармацевтичного управління отримують свій подальший розвиток комплекси факторів внутрішнього середовища і функцій менеджменту (рис. 3). При цьому кожна складова комплексу маркетингу розробляється та оптимізується з позицій двох комплексів менеджменту. У свою чергу, комплекс маркетингу перетворюється в комплекс логістики шляхом трансформації складової “лікарські засоби” у складові “якість” і “кількість”, складової “ціна” – у “витрати” і “час”, складової “розподіл” – у “місце” і “час”, складових “просування” і “персонал” – на складову “споживач”.

Ураховуючи зазначене вище, модель взаємозв’язку сучасних управлінських теорій (Sm) можна записати у такому формалізованому вигляді:

Sm = ⟨F, M, L, O⟩,

де  F = – множина загальних функцій менеджменту,

     M = – множина елементів комплексу маркетингу,

     L  = – множина елементів комплексу логістики,

     O = – множина об’єктів менеджменту.

У четвертому розділі “Наукознавчий аналіз розвитку фармацевтичної логістики в Україні” на основі вивчення періодичних видань фармацевтичного профілю за період з 1956 р. до 2005 р. встановлено, що лише з 1998 р. фармацевтична логістика формувалася комплексно – як наука управління, система управління та практика управління. До того розвиток управління потоковими процесами у вітчизняній фармації відбувався у вигляді практики управління окремими фармацевтичними підприємствами та в окремі періоди – галузі в цілому. При цьому визначено характерні риси кожного етапу її становлення.

Комплекс об’єктів менеджменту ⟨O⟩

Комплекс    логістики ⟨L⟩

Комплекс     маркетингу ⟨M⟩

Комплекс функцій менеджменту ⟨F⟩

Рис. 3. Взаємозв’язок теорій фармацевтичного управління

       На першому етапі світової періодизації розвитку логістики (1956-1965 рр.):

       - у фармацевтичній промисловості здійснювалась мінімізація витрат матеріальних і людських ресурсів, виробництво ліків за часто повторюваними рецептурними прописами, оптимізація географічного розміщення нових підприємств, удосконалювалася робота з утилізації відходів;

       - для покриття потенційного попиту і  безперебійного постачання новими препаратами їх виробництво здійснювалося з врахуванням часу перебування готової продукції на шляху від заводу до споживачів і перехідних залишків в аптечних закладах;

- для країни в цілому було опрацьовано методичні основи визначення потреби в медикаментах до 1980 р., норми оборотності товарів і товарних запасів для аптечних закладів у залежності від їх типу, категорії та регіону;

- для оперативності постачання аптечними складами впроваджувалася попередня фасовка лікарських засобів у масі “ангро”, контейнеризація, кільцеве завезення фармацевтичних товарів,  створювалися “цитові” відділи;

- у постачанні аптечної мережі регіонів зростала роль центральних районних (міських кущових) аптек, започатковано створення мережі міжлікарняних госпрозрахункових аптек, нові аптеки та їх структурні підрозділи розміщувалися у найбільш відвідуваних місцях та поблизу або разом з лікувально-профілактичними закладами;

- для удосконалення лікарського забезпечення населення впроваджувалася низка сервісних підходів (самообслуговування, торгові апарати, розносна форма торгівлі, системи попереднього замовлення і доставки ліків додому, швидка фармацевтична допомога, пункти прокату, безрецептурний відпуск ліків медичними працівниками, безвідмовний метод обслуговування хворих).

       Другий етап (1966-1970 рр.) характеризувався:

       - початком впровадженням автоматизованої системи управління у фармацевтичну промисловості, організацією цехів при галеново-фасувальних виробництвах аптекоуправлінь з виготовлення стерильних ліків великої розфасовки;

       - розробкою адаптованої до ЕОМ методики матричної оптимізації розподілу фондів аптечних управлінь між заводами-постачальниками;

       - пропозицією економічно обґрунтованих нормативів товарних запасів для аптечних складів при підвищенні нормативів для аптечної системи в цілому, алгоритмізацією функцій аптечних складів з постачання аптек, а також розробкою раціональної структури складів у залежності від обсягу їх роботи;

       - розвитком мережі дрібнооптових аптек, спеціалізацією роздрібної реалізації ліків, пропозицією різних форм і методів наближення лікарської допомоги до сільського населення, розробкою на підставі лінійного програмування математичної моделі для обґрунтування схем розміщення аптечної мережі в сільській місцевості.

- опрацюванням рекомендацій з раціональної організації зберігання і розміщення товарів у матеріальних кімнатах і залах обслуговування аптек, обґрунтуванням показників рівня сумарних витрат обігу аптек залежно від обсягу їх роботи.

На третьому етапі (1971-1979 рр.):

- удосконалювалася технологія, механізація та автоматизація виробничих процесів фармацевтичної промисловості, зокрема запропоновані рекомендації, які вивільнили б аптечні склади і аптеки від невластивої їм роботи щодо перефасовки продукції;

- опрацьовані структури кодів для АСУ медичної промисловості та автоматизованої підсистеми планування медикаментозного забезпечення та управління аптечним господарством;

- для аптечних складів обгрунтована нова організаційна структура, раціональний порядок проходження вимог, виготовлення замовлень і організації складських робіт, а також методики маршрутизації з використанням теорії графів, для міжлікарняних аптек опрацьований раціональний взаємозв’язок виробничих приміщень;

       - для аптек запропонована формула управління товарними запасами з урахуванням шляхово-транспортних умов й віддаленості їх від аптечних складів, формули оптимального розміру виконання замовлення за Вільсоном;

- розроблені принципи територіального розміщення аптечної мережі,  ефективність діяльності аптек оцінювалася з погляду системного підходу, тобто аналізом відносин між матеріальними і трудовими ресурсами та якістю лікарської допомоги;

- безвідмовний метод обслуговування хворих поступово трансформувався у метод адміністративно-командного розподілу ліків дефіцитної групи.

Як диференційований метод управління багатопродуктовими запасами вперше був охарактеризований АВС-аналіз. Проте неправомірно констатувалося, що для планування запасів лікарських засобів його застосовувати не можна, оскільки лікарські засоби широкого спектру дії необхідно розбити на групи взаємозамінних препаратів, для яких управління запасами пропонувалося здійснювати у перерахунку на характерного представника групи, яку розглядали як один продукт.

Четвертий етап (1980-1985 рр.) характеризувався:

- обгрунтуванням та практичною реалізацією специфічних логістичних структур - республіканського виробничо-наукового об’єднання (комплекс „Фармація”) та оптово-виробничих об’єднань обласних (міських) аптекоуправлінь;

- активним впровадженням комплексної системи управління якості лікарського обслуговування;

- пропозицією спеціалізованого автомобіля для транспортування ліків, а також пересувного аптечного кіоску з оптимальними умовами для правильного зберігання лікарських засобів;

- моделюванням процесу серійного виробництва стерильних розчинів в умовах аптеки як певного числа послідовних, паралельних або послідовно-паралельних операцій, опрацюванням тижневого і щоденного почасового графіку виготовлення ін’єкційних розчинів посерійним методом та обгрунтуванням доцільності організації аптечних розподільчих пунктів у лікувально-профілактичних закладах, що не мали власної аптеки;

- визначенням чотирьох основних груп факторів, які характеризують обсяг товарних запасів, управлінням запасами ліків, що надходили у достатніх кількостях, на підставі моделі, яка вміщувала два рівні запасів і фіксовану періодичність замовлення;

- удосконаленням відпуску ліків індивідуального виготовлення шляхом упровадження методу пришвидшеного прийому рецептів, кабінетного методу обслуговування, чекового методу оформлення замовлень.

У першому періоді п’ятого етапу (1986-1991 рр.):

       - обгрунтовано необхідність встановлення складської націнки у відсотках до оптової ціни принципи і методичні рекомендації ціноутворення на лікарські засоби індивідуального виготовлення та фасувальні роботи;

       - для аптечних складів запропоновані оптимальні організаційні структури, які моделювалися адекватно конкретним умовам діяльності з окремих структурних блоків, та необхідність включення у програму навчальних закладів підготовку спеціалістів з організації складського господарства, а також уперше використаний термін “комплексна система логістики”;

       - елементом організації поставок обраний “поставний комплект”, який включав оптимізований для кожної аптеки асортимент і розмір партії ліків та диференційовану періодичність поставки;

- опрацьовано методику маятникового завезення фармацевтичної продукції дрібними партіями і визначення оптимальних маршрутів за кожною групою аптек з врахуванням найкоротших сумарних віддалей між аптеками;

- здійснювалася атестація робочих місць, впроваджувалися бригадні форми організації праці та розроблялося математичне забезпечення автоматизованих робочих місць в аптечних закладах;

- модифіковано чековий метод організації праці при прийомі рецептів на ліки індивідуального виготовлення та їх відпуску, впроваджено талонну систему заповнення дефектури лікарських засобів у рецептурно-виробничому відділі аптеки;

       - на основі методу типологічного групування розроблено методичні підходи до визначення потреби в ліках специфічної дії і до розміщення аптечної мережі;

- при прогнозуванні потреби в лікарських засобах обгрунтована доцільність використання методу балансового розрахунку, а також групування асортименту за близькістю дії та взаємозаміни препаратів, запропонована формула розрахунку обсягу страхового запасу як добуток середньомісячного споживання на корінь квадратний інтервалу часу між поставками. Застосовані принципи логістичного підходу до класифікації витрат обігу аптеки;

- для вивчення лікарського забезпечення міжлікарняних аптек вперше використаний концентричний аналіз.

Другий період п’ятого етапу (1992–2005 рр.) характеризувався:

-  обгрунтуванням доцільності використання системного управління потоковими процесами фармацевтичних підприємств, детальним розглядом методології і теоретичних засад фармацевтичної логістики;

- впровадженням методів логістики у побудову формулярної системи та Національної лікарської політики;

- обгрунтуванням напрямків логістичного забезпечення інноваційної діяльності;

- структуруванням стандартів фармацевтичного управління та опрацюванням методики моделювання ділових процесів фармацевтичних підприємств.

У п’ятому розділі дисертації “Логістичне забезпечення процесів розробки, просування і рециклювання лікарських засобів” визначено напрямки логістичного забезпечення процесів пошуку нових лікарських засобів, управління їх впровадження та освоєння, моделювання управлінських рішень стосовно формулярних переліків лікарських засобів, а також екогомологічних проблем фармацевтичної галузі. 

Показано, що “природна” перевага технологій пошуку лікарських засобів грунтується на відносно нижчій вартості і використанні традиційних простих підходів, а “набута” перевага досягається внаслідок використання інноваційних (капітало- та наукомістких) технологій.

Опрацьована методика “природної” технології пошуку лікарських засобів, яка складається з п’яти етапів: інформаційний пошук прописів рослинних зборів ⇒ аналіз прописів за складністю і частотою родин та рослин ⇒ вивчення поєднання рослин у зборах ⇒ побудова алгоритму поєднання рослин ⇒ формування нових рослинних зборів.

На прикладі розчину куріозину (2,05 мг/мл) – 10 мл виробництва угорського хімічного заводу “Ріхтер Гедеон АТ”  проведено вивчення системи впровадження у фармацевтичний ринок інноваційних лікарських препаратів, а також опрацьовано програму стимулювання реалізації інноваційних лікарських засобів, яка характеризується такою послідовністю етапів: оцінка перспектив попиту на інноваційні препарати на конкретному ринку ⇒ встановлення критеріїв вибору каналу розподілу ⇒ вибір каналів розподілу ⇒ визначення цілей та завдань стимулювання ⇒ вибір засобів стимулювання ⇒ розробка організаційно-економічного забезпечення програми ⇒ планування обсягу реалізації ⇒ тестування програми ⇒ втілення у життя програми ⇒ контроль і регулювання програми, оцінка її результатів.

Запропоновано і апробовано на прикладі двох контрацептивних препаратів-аналогів графічно-математичну методику оцінки конкурентоспроможності лікарських засобів (рис. 4), яка відрізняється від інших більшою точністю і наглядністю та може бути використана для контролю, регулювання та оцінки результатів програми стимулювання реалізації ліків.