| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
| По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@lib.ua-ru.net |
| Тема автореферата диссертации: Серцева недостатність у вагітних: клініко-патофізіологічні особливості, прогнозування ускладнень, профілактика та лікування 2003 года.
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11; 14.01.01 / І.С. Лук'янова; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 45 с.: табл. — укp.
|
| Аннотация: Уперше в акушерській кардіології розроблено концепцію про особливості розвитку серцевої недостатності в період вагітності та визначено чинники, що сприяють її прогресуванню; оцінено ступінь ризику вагітності для матері та стану плода. На підставі вивчення рівня, структури та динаміки материнської та перинатальної смертності за умов захворювання серцево-судинної системи у вагітних за період 25 років дало змогу визначити основні тенденції та напрямки змін цих показників, що необхідно для розробки цілеспрямованих заходів їх подальшого зниження. Одержано нові додаткові дані про структурно-функціональні зміни серця, його ремоделювання, скоротливу здатність міокарда (систолічну та діастолічну дисфункції) за різних захворювань серцево-судинної системи вагітних. Визначено особливості змін киснево-транспортної системи на різних її рівнях (зовнішнього дихання, транспорту кисню артеріальною та венозною кров'ю, споживання кисню тканинами) у вагітних з набутими та вродженими вадами серця, а також у разі артеріальної гіпертензії. Доведено залежність між рівнем функціонування серцево-судинної та киснево-транспортної систем вагітних з кардіальною патологією та станом фетоплацентарного комплексу і розвитком гіпоксії у плода. Уперше на підставі клініко-експериментальних досліджень виявлено підвищену чутливість плацентарних судин вагітних з артеріальною гіпертензією до вазоактивних препаратів, а на моделі серцево-судинної недостатності у вагітних кролиць - позитивний вплив молсидоміну, еуфіліну та ніфедіпіну на матково-плацентарний кровообіг і стан утробного плода, що вказує на доцільність використання їх з метою антенатальної профілактики гіпоксії та гіпотрофії плода. Розроблено патогенетично орієнтовану диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів (залежно від характеру та перебігу захворювання, стадії серцевої недостатності та функціонального класу та стану фетоплацентарного комплексу). Удосконалено тактику ведення вагітності та пологів.
|
 |
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
