|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Івано-Франківська державна медична академія
НОВИЦЬКА Ірина Олександрівна
УДК: 616.345-008.97-06:616.33/342-002.44-078-08
Роль дисбактеріозу товстої кишки
при ускладненій виразковій хворобі та обґрунтування диференційованого відновного лікування хворих різного віку
14.01.02 – внутрішні хвороби
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Івано-Франківськ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Коломоєць Михайло Юрійович,
Буковинська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії та клінічної фармакології, завідувач кафедри
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Міщук Василь Григорович
Базовий гастроентерологічний санаторій “Дністер”
ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, м. Моршин, Львівська область, головний лікар
доктор медичних наук, професор
Катеренчук Іван Петрович
Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,
кафедра госпітальної терапії, завідувач кафедри
Провідна установа: Інститут терапії АМН України, відділ гастроентерології, м. Харків
Захист дисертації відбудеться “ 6 “ лютого ” 2004 р. о 13.00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 Івано-Франківської державної медичної академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька 2).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька 7.
Автореферат розісланий “_6 _” січня 2004 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01
доктор медичних наук, професор Оринчак М.А.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (ВХШ та ДПК) - залишається важливою медичною та соціально-економічною проблемою сучасного суспільства як на Україні, так і за її межами (П.Я. Григор’єв, 2000; В.Г. Передерій, 1997; О.Я. Бабак, Г.Д. Фадеенко, 2001; Н.В. Харченко, 2000; Halliwell B., 1995). Рецидивування виразки спостерігається у 91% випадків, а частота небезпечних ускладнень, які потребують оперативного втручання становить біля 15% (М.В. Голубчиков, 2000). Ризик виникнення рецидиву виразки після селективної проксимальної ваготомії коливається від 3,5% до 25% та вище (П.Я. Григор’єв, 2000). Висока частота (32%) прориву виразки ДПК з розвитком летальних наслідків (в середньому до 10%) обумовлені не лише важкістю перебігу, але й недостатністю передопераційної підготовки, післяопераційного лікування хворих, без врахування окремих патологічних факторів (В.И. Десятерик и соавт., 2003). Все вищенаведене свідчить про безсумнівну актуальність проблеми ускладненої ВХ в сучасній гастроентерології та медицині (А.С. Свінціцький, 2002).
Виникнення виразки спричинюється евакуаторно-моторними розладами, невідповідністю факторів кислотно-пептичної агресії шлункового соку та захисними можливостями слизової оболонки, імунними зрушеннями, дисбалансом гастроінтестінальних поліпептидів, порушенням білково-синтетичних процесів та посиленням пероксидації фосфоліпідів клітинних та судинних мембран, порушенням реологічних та коагуляційних властивостей крові (М.Ю. Коломоєць, 1998; О.Л. Рак, 1998; Фартушняк Л.В., 2000). До рецидивування виразки можуть призводити наявність супутньої патології кишечника (О.Э. Абатуров и соавт., 2003; О.В. Андрусяк та співав., 1995). Дисфункції в мікробіоценозі кишок сприяють виникненню рецидивів та формуванню хронічного перебігу гастродуоденальної патології (О.Я. Бабак, 2000). Крім того, зміни мікробіоценозу товстої кишки тільки поглиблюються під впливом антибактеріальної терапії, яка є обов’язковим компонентом лікувальних комплексів Helicobacter pylori-асоційованої виразкової хвороби (В.Е. Артамонов и соавт., 2001; С.Л.Няньковский, О.С. Іваненко, 2002). Стимулюючи та підтримуючи процеси неконтрольованого підсилення перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), Helicobacter pylori (Нр), опосередковано призводить до запальних та деструктивних процесів слизової оболонки шлунка та ДПК, до порушення еубіозу кишечника, ступінь якого зростає внаслідок ерадикаційної терапії (Л.П. Григор’єв, 1998; А.С. Логинов и соавт., 1999; Є.М. Нейко, О.І. Бабенко, 2001).
Дослідженням патогенетичної ролі дисбактеріозу товстої кишки (ДТК) в рецидивуванні ВХ присвячено чимало робіт (О.В. Андрусяк, 1997; И.И. Дегтярева и соавт., 2000; Є.М. Нейко, О.І. Бабенко, 2002). Разом з тим відсутні роботи присвячені комплексному вивченню ролі дисбактеріозу товстої кишки при ВХ, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом та досвіду застосування при цих станах антигомотоксичних препаратів. Досі не визначені механізми компенсації порушень ПОЛ, декомпенсації системи антиоксидантного захисту (АОЗ) при ускладненій ВХ в залежності від характеру ускладнення, ступеня дисбактеріозу товстої кишки, ступеня хелікобактеріозу, віку хворих Вищезазначене дає підстави зробити висновок про актуальність теми нашого дослідження.
Вивчення наведених змін відкриває можливість розробки нових підходів у вивченні патогенезу ускладненої ВХ та можливостей медикаментозної корекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології Буковинської державної медичної академії “Стан системи гемостазу та метаболічні зміни при деяких захворюваннях внутрішніх органів і патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування хворих різного віку” (УДК 616-005.1-08+616.1/.4-092-08 ІН 25.01.0001.94 № держреєстрації 0196U006738). Здобувач є одним із співвиконавців зазначеної НДР.
Мета дослідження: встановити роль дисбактеріозу товстої кишки, інтенсифікації процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, особливостей декомпенсації функціонування захисних протирадикальних систем у виникненні ускладнень ВХ у хворих різного віку, розробити засоби адекватної медикаментозної корекції виявлених порушень та методику диференційованого лікування в залежності від ступеня важкості дисбактеріозу товстої кишки та віку хворих.
Задачі дослідження:
1. Визначити патогенетичну роль дисбактеріозу товстої кишки при виразковій хворобі з різними ускладненнями.
2. Дослідити ступінь дисбактеріозу кишечника при виразковій хворобі в залежності від виду ускладнень (пенетрації, перфорації, стенозу) та віку хворих.
3. Проаналізувати інтенсивність вільнорадикального окиснення ліпідів при виразковій хворобі в залежності від характеру ускладнення, від ступеня та характеру дисбактеріозу товстої кишки.
4. Вивчити особливості декомпенсації функціонування захисної системи глутатіону при виразковій хворобі з ускладненнями в залежності від характеру ускладнення та ступеня дисбактеріозу кишечника.
5. Вивчити та встановити можливий взаємозв’язок між інтенсивністю процесів пероксидації та ступенем дисбактеріозу кишечника при ускладненій ВХ.
6. Розробити патогенетично обґрунтовану оптимальну терапію хворих на ВХ з ускладненнями в залежності від ступеня та характеру дисбактеріозу товстої кишки, віку хворих.
Об’єкт дослідження. Хворі на виразкову хворобу, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом, хворі на виразкову хворобу без ускладнень.
Предмет дослідження. Параметри інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, протиоксидантної системи захисту (глутатіонової ланки), видовий склад та популяційний рівень мікрофлори товстої кишки у хворих на виразкову хворобу, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом, в залежності від виду ускладнення та віку в процесі лікування антигомотоксичними препаратами (Mucosa compositum та Ubіchinon compositum).
Методи дослідження. Клінічні (опитування, фізичне обстеження), біохімічні показники вмісту в крові відновленого глутатіону (ВГ), малонового альдегіду (МА), активності глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонтрансферази (ГТ), глутатіонредуктази (ГР), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ), цинк-мідь-супероксиддисмутази (СОД), мікробіологічні дослідження (визначення видового та популяційного рівня порожнинної та мукозної мікрофлори товстої кишки), ендоскопічні (фіброезофагогастродуоденоскопія), морфологічні (визначення Нр), сонографічні (УЗД органів черевної порожнини), рентгенологічні (рентгеноконтрастне дослідження шлунка, оглядова рентгенографія черевної порожнини).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена патогенетична роль дисбактеріозу кишечника в розвитку ускладнень ВХ. Виявлено особливості змін мікробного пейзажу вмісту товстої кишки в залежності від виду ускладнень: при пенетрації – зниження популяційного рівня біфідобактерій в 3,5 рази, лактобактерій - в 4 рази; при стенозі - біфідобактерій - в 4,3 рази, лактобактерій – в 2,8 рази; при перфорації – біфідобактерій - в 6 разів, лактобактерій – в 3,5 рази, порівняно з показниками у практично здорових осіб. Спостерігається контамінація порожнини товстої кишки бактеріями, які відсутні у практично здорових осіб: ентеропатогенними, гемолітичними ешерихіями, популяційний рівень яких досягає високих показників; збільшення популяційного рівня умовно- патогенних бактерій, порівняно з показниками хворих на ВХ без ускладнень: при пенетрації – цитробактеру в 8,8 рази, гафній – в 4 рази; при стенозі – превотел - в 3 рази, цитробактеру – в 6,6 рази, появою гемолітичного ентерококу; при перфорації: цитробактеру – в 6 рази, ентеробактеру - в 3,5 рази, появою гемолітичного ентерококу.
Встановлено пряму кореляційну залежність між інтенсивністю процесів ПОЛ та ступенем важкості дисбактеріозу кишечника: чим більше вміст в крові малонового альдегіду, тим більший ступінь дисбактеріозу товстої кишки.
Доведено, що антигомотоксичні препарати Mucosa compositum і Ubіchinon compositum сприяють зростанню популяційного рівня біфідумбактерій, лактобактерій на фоні зниження кількості ентеропатогенних, гемолітичних ешерихій, умовно-патогенних бактерій та підсиленню АОС захисту, зокрема, глутатіонової ланки, та зниженню інтенсивності процесів ПОЛ.
Практичне значення отриманих результатів. Комплексне дослідження видових та кількісних показників мікробного пейзажу товстої кишки у співвідношенні з показниками ПОЛ та станом АОЗ на різних етапах захворювання дозволило розширити уявлення про деякі патогенетичні особливості рецидивування ВХ та виникнення її ускладнень у залежності від віку хворих, а також про механізми компенсації та декомпенсації функціонування захисних факторів, що забезпечують резистентність слизової оболонки шлунка та ДПК. На основі виявлених видів дисбактеріозу: ешерихіозного та змішаного, обґрунтовано доцільність диференційованої корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки та функціонування захисної глутатіонової системи в залежності від виду ускладнень та з урахуванням ступеня й виду дисбактеріозу кишечника.
Впровадження результатів дослідження в практику лікувально-діагностичних закладів розширить можливості діагностики та медикаментозної корекції змін мікробного пейзажу товстої кишки у хворих на ВХ, яка ускладнена пенетрацією, стенозом, перфорацією в залежності від віку пацієнтів. Виявлені зміни в мікробному пейзажі товстої кишки дозволяють точніше прогнозувати рецидиви та важкість перебігу ВХ, здійснювати патогенетично обґрунтовану терапію і контролювати її ефективність в післяопераційному періоді, та скоротити термін перебування хворого у стаціонарі.
Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень впроваджені в практику лікувал&# | 
