|
ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. о.м. мАРЗЕЄВА
амн уКРАЇНИ
ФОМЕНКО Надія Миколаївна
УДК: 616-056.7 (477.86)
ПРИРОДЖЕНА ТА СПАДКОВО ДЕТЕРМІНОВАНА ПАТОЛОГІЯ
У НАСЕЛЕННЯ ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ:
КЛІНІКО-ГЕНЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ПРОФІЛАКТИКА
03.00.15 – генетика (медичні науки)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Івано-Франківській державній обласній дитячій клінічній лікарні МОЗ України та Львівському інституті спадкової патології АМН України
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор
Гнатейко Олег Зіновійович, Інститут спадкової патології АМН України, директор
доктор медичних наук
Гаврилюк Юрій Йосипович, Інститут спадкової патології АМН України, заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Кривич Ірина Пантелеївна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, лабораторія генетичного моніторингу, провідний науковий співробітник (м. Київ)
кандидат медичних наук
Шейко Лариса Павлівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім.Шупика, кафедра медичної генетики, клінічної імунології та алергології, асистент
Провідна установа: Одеський державний медичний університет ім..М.І.Пирогова, кафедра госпітальної педіатрії з післядипломною освітою
Захист відбудеться “15” листопада 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 604. 02 при Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту медичної екології та гігієни АМН України, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.
Автореферат розісланий “15 ” жовтня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Омельченко Е. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Погіршення стану здоров’я як окремих людей, так і популяцій в цілому, яке спостерігається протягом останніх десятиріч, неминуче веде до погіршення демографічних показників і є серйозною проблемою сучасності. Значна питома вага природженої та спадково детермінованої патології, її зростання як в плані поширеності, так і експресивності патологічних генів висувають необхідність пошуку ефективних медичних та соціальних заходів щодо профілактики генетичних хвороб і удосконалення медико-соціальної допомоги сім’ям з ними.
Більшість авторів (Бочков М.П., 1977, 1982, Бариляк І.Р., Бужієвська Т.І., Гнатейко О.З., 1989, Бариляк І.Р. і співавтори, 1997, Гаврилюк Ю.Й., 1996, Когут Н.М., 1996, Тимченко О.І., Турос О.І., 1999) пов’язують це підвищення в тому числі із зростаючим антропогенним забрудненням довкілля. Для оцінки несприятливої дії довкілля, його мутагенних та тератогенних властивостей міжнародним співтовариством запропоновано вивчення частот модельних природжених вад розвитку (ПВР) у новонароджених і перинатально померлих дітей, як найбільш суттєвої компоненти генетичного моніторингу (1985).
Для популяції Прикарпаття проблема природженої та спадково зумовленої патології є вельми актуальною у зв’язку з високими показниками дитячої смертності (на протязі 1990 – 1995 рр. вона була найбільш високою в Україні). ПВР в структурі даного показника посідали, як правило, друге (після станів перинатального періоду) місце, в окремі роки 1990, 1996, перше місце серед інших причин смерті.
Крім того, населення Прикарпаття є своєрідною популяцією. Гірський ландшафт місцевості сприяє функціонуванню окремих сіл по типу біологічних “ізолятів” або “напівізолятів”. З другого боку, Прикарпаття на сьогодні – регіон із розвинутою промисловістю і сільським господарством, на його території функціонує чимало підприємств-забруднювачів, в їх числі відомий за межами області гігант хімічної промисловості – концерн “Оріана” (м. Калуш). В той же час визначення цілісної картини природженої і спадково зумовленої патології (поширеність, клініко-генетична характеристика) у Прикарпатті не проводилося.
Зв’язок роботи з науковими програмами: дисертацію виконано в рамках наукової програми Львівського інституту спадкової патології АМН України : Проспективне спостереження за частотами та спектром поширеної спадкової патології серед дітей Західного регіону України в умовах масового і селективного скринінгу, № держ. реєстрації 097U14453.
Мета дослідження: визначення закономірностей та клініко-генетичних особливостей природженої і спадкової патології у населення Прикарпаття та вдосконалення медичної допомоги сім’ям з нею з врахуванням виявлених закономірностей її виникнення, поширення та перебігу.
Задачі дослідження:
1) Визначити частоти природжених вад розвитку (ПВР) та їх нозологічну структуру у новонароджених Прикарпаття за період 1988 – 1998 рр., а також у дітей першого року життя, які померли від ПВР за той же період.
2) Дослідити частоту найбільш вагомих в плані прогнозу для здоров’я та життя нозологічних груп захворювань (природжені вади серця, множинні вади розвитку, аномалії ЦНС, хвороби Дауна) у новонароджених та померлих на першому році життя за 1988–1996 рр. та їх співвідношення у районах області.
3) Оцінити стан навколишнього середовища в районах області та визначити його можливий вплив на захворюваність і смертність дітей першого року життя від ПВР.
4) Визначити популяційні частоти деяких моногенних хвороб в популяції Прикарпаття і закономірності поширення рецесивних, домінантних, а також хромосомних захворювань.
5) Дати клініко-генетичну характеристику муковісцидозу (МВ) та фенілкетонурії (ФКУ) у дітей Прикарпаття.
6) Розробити рекомендації медичного та соціального характеру, які спрямовані на попередження народження і покращання діагностики та реабілітації дітей з ПВР і деякими спадковими захворюваннями (СЗ)
Об’єкт дослідження: популяція Прикарпаття.
Предмет дослідження: природжені вади розвитку у новонароджених та дітей першого року життя, що померли від даної патології за 1988-1998рр., моногенні та хромосомні захворювання, що виявлені за той самий період в сім’ях Прикарпатської популяції.
Методи дослідження. Клінічне обстеження пробандів та їх сімей з синдромальним підходом до оцінки фенотипу при діагностиці природжених та спадкових дефектів, біохімічні, цитогенетичні методи, а також молекулярна діагностика в сім’ях з муковісцидозом.
Наукова новизна дослідження. Вперше описані географічні особливості поширеності природженої і спадкової патології серед новонароджених та померлих на першому році життя дітей Прикарпаття. Поданий спектр моногенної патології серед дитячого населення Прикарпатської популяції, зроблений розподіл її за типом успадкування. Розраховано частоту та питому вагу мутацій de novo при деяких домінантних та Х – зчеплених захворюваннях.
Практичне значення роботи. Створено реєстр моногенних та хромосомних захворювань населення Прикарпаття. Виявлено райони, де відмічаються гіпо- або гіпердіагностика ПВР у новонароджених в пологових стаціонарах. Запропоновано регіональну програму заходів по зменшенню ПВР і СЗ в регіоні. Деталізовано проведення медико-генетичного консультування сімей з хворими на множинні природжені вади розвитку.
Запропоновано програму конкретних заходів щодо зниження ПВР і СЗ в кожному районі. Започатковано роботу із парами, що вступають в шлюб, в ЗАГСах трьох міст щодо первинної профілактики ПВР. Розроблено спеціальні пам’ятки для вступаючих у шлюб. Визначено програму заходів щодо профілактики та ранньої діагностики МВ у дітей, створено і впроваджено схему діагностичного алгоритму в лікувальних установах декількох областей Західної України (раціоналізаторська пропозиція №543/4 від 18.04.2000р”Діагностичний алгоритм муковісцидозу в бальній системі”).
Особистий внесок автора у розробку основних положень дисертації.
1. Автором діагностована переважна більшість розглянутих синдромів, створений реєстр моногенної та хромосомної патології в Прикарпатті.
2. Особисто проведена статистична обробка даних щодо ПВР та СЗ. Зроблений розрахунок популяційних частот ПВР, а також моногенних хвороб та хромосомних синдромів в Прикарпатті за 11 років.
3. Автором особисто спостерігалась група сімей, де є діти з муковісцидозом і фенілкетонурією. Дисертант приймала активну участь в діагностиці та призначенні лікувально-діагностичних рекомендацій хворим на дані захворювання, здійснювала і продовжує здійснювати диспансеризацію даної групи хворих.
4. Проведено експертну оцінку забруднення довкілля в різних районах області на підставі запропонованої бальної системи оцінки різноманітних факторів довкілля.
5. Автором самостійно опрацьовані результати роботи та підготовлений текст дисертації.
Публікації: за темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них сім журнальних статей у виданнях, що визнані ВАК України, одна робота у збірці наукових праць та три тезові роботи.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на:
- І (1988 р., Львів) та II (жовтень 1995 р., Львів) з’їздах медичних генетиків України;
- науково-практичній конференції “Сучасний стан медичної генетики в Україні” (м. Київ, 1999р.);
- науково-практичній конференції “Пренатальний і постнатальний скринінг природженої та спадкової патології” (м. Львів, 2000р.);
- науково-практичній конференції “Генетичний моніторинг населення України” (м. Київ, 2001р.);
- обласних, міських, міжрегіональних нарадах та семінарах з питань медичної генетики, починаючи з 1986 по теперішній час.
Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 161 сторінці машинописного тексту, складається із вступу, основної частини, що містить огляд літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень, які викладено в 4-х підрозділах і узагальнено в окремому розділі, заключення, висновків і практичних рекомендацій, бібліографічного покажчика, який включає 139 джерел літератури. Дисертація проілюстрована 24 таблицями, 4 діаграмами, 5 рисунками.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
В таблицях 1 і 2 приводимо джерела, які аналізувалися.
Таблиця 1
Матеріали, використані для оцінки захворюваності і смертності
дітей від природжених та спадкових дефектів на Прикарпатті
В таблиці 2 наводимо джерела, на підставі аналізу яких, проведено комплексну оцінку стану довкілля.
Таблиця 2
Матеріали, використані для оцінки несприятливих факторів довкілля*
* Оцінку несприятливих факторів довкілля проведено за період з 1992 по 1996 рік у зв’язку з тим, що в цей період на Прикарпатті функціонували більшість підприємств-забруднювачів довкілля.
В роботі використані наступні методи.
Популяційно-статистичний. Було визначено:
• частоти всіх ПВР у новонароджених за 11 років на 100 новонароджених;
• частоти найбільш впливових для прогнозу нозологій ПВР в кожному районі області за 9 років в розрахунку на 10 000 новонароджених. Для оцінки достовірності різниці частот використано 95% довірчий інтервал.
При цьому виявилось раціональним об’єднання даних ПВР в 4 модельні групи: природжені вади серця (ПВС), множинні природжені вади розвитку (МПВР), аномалії ЦНС, хвороба Дауна. Розрахунок частот даних нозологій в 2-х групах (у новонароджених та дітей 1-го року життя) дозволив отримати цілісну картину, а також оцінити якість діагностики ПВР в кожному окремому районі області.
Медико-генетичне консультування за загальноприйнятими методиками з використанням сучасних цитогенетичних та біохімічних методів обстеження, включаючи і молекулярні методи обстеження, які проводились групі дітей із муковісцидозом на базі Львівського НДІ спадкової патології (виділення найбільш розповсюджених мутацій del F-508, G 542-Х).
Комп’ютерний багатомірний математичний аналіз (регресивний, кореляційний), який використано для знаходження найбільш придатних для діагностичного алгоритму клініко-лабораторних ознак МВ. Було вивчено 22 параметри у 37 хворих на МВ. При цьому визначались M+m, багатомірний коефіцієнт кореляції R (вплив суми факторів, що вивчаються, на кінцевий) і r – наявність кореляції між окремими факторами та показниками. За основу бралась матриця парних кореляцій та факторна матриця. Достовірність отриманих результатів оцінювалась за допомогою F-критерія Фішера та Т-критерія Ст’юдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
ПВР у новонароджених. На підставі проведеного дослідження отримано частоти ПВР у новонароджених – показник інтегральної частоти ПВР за 11 років дорівнював 3,2%, що перевищує такий в Україні (2,7% за 1997 рік, 2,4% за 1998 рік), і співпадає з даними, отриманими в Білорусії (Лазюк Г.І. і співавтори, 1991). За останні роки намітилась тенденція до зростання частот ПВР, але в значній мірі це пов’язане з покращенням діагностики окремих нозологічних форм, наприклад, із впровадженням ЕХО-кардіоскопії в клінічну практику покращилась діагностика природжених вад серця. Крім того, в значній мірі суб’єктивною залишається діагностика дисплазій кульшових суглобів в пологових стаціонарах. Якщо не брати їх до уваги, то частота ПВР у новонароджених Прикарпаття дорівнює 2,5%.
Щодо структури ПВР, то найбільша питома вага припадає на вади опорно-рухового апарату – 48%. Друге місце посідають аномалії сечостатевої системи – 14,9%, третє – кардіоваскулярні аномалії – 10,3%, четверте-п’яте місце – аномалії ЦНС і МПВР по 3,9%. Приблизно однакову питому вагу мають розщеплення губи і піднебіння та хвороба Дауна – близько 3%.
Найвищі сумарні показники ПВР чотирьох модельних груп відзначались в м. Івано-Франківську – 69,3 (95% довірчий інтервал 62,3-76,8); Тлумацькому районі 63,2 (95% довірчий інтервал 50,2-76,2); Калуському районі – 56,8 (95% довірчий інтервал 48,9-64,7); Рогатинському районі – 56,3 (95% довірчий інтервал 42,9-69,7) при середньообласному – 41,7 (95% довірчий інтервал 39,6-43,8) на 10 000 новонароджених.
По окремих групах нозологій визначено, що найбільш високі частоти ПВС зафіксовано в м.Івано-Франківську, Калуському, Богородчанському, Рогатинському районах. Перевищує середній показник частота МПВР в Косівському, Калуському, Коломийському, Богородчанському районах, в м. Івано-Франківську.
Необхідно підкреслити, що при діагностиці МПВР за МПВР прийняті тільки такі поєднання вад, коли їх кількість була не меншою двох, органи, стосовно яких спостерігались вади, належали до різних систем і не індукувались одна одною.
Вже в період новонародженості, в групі дітей із МПВР діагностувалися найбільш часто такі синдроми, як синдром Аперта, синдром Шерешевського-Тернера, синдром Патау, аномалад П’єра-Робена тощо.
Найбільші частоти аномалій ЦНС відмічені в Косівському – 13,0, Долинському – 14,6, Надвірнянському – 11,1, Тлумацькому – 14,1 районах, при середньообласному 7,5 на 10 000 новонароджених (Р<0,05).
Найвищі показники хвороби Дауна відмічено у Снятинському – 11,3 та Тлумацькому – 15,5 районах, при середньообласному – 6,9 на 10 000 новонароджених (Р<0,05). Це є особливо актуальним у зв’язку з тим, що Снятинський район належить до територій області, які зазнали наслідків від Чорнобильської катастрофи. Щодо Тлумацького району, то такі показники вимагають подальшого аналізу.
ПВР у дітей, що померли від даної патології на 1-му році життя. На підставі проведеного аналізу можна констатувати, що інтегральний показник частоти всіх ПВР, що зумовили смертність, за 11 років складає 46,6 на 10 000 новонароджених, проте, в останні роки, відмічається тенденція до зменшення даного показника, а саме:
за 1996 рік він складає 46,4 на 10 000;
за 1997 рік – 44,2 на 10 000;
за 1998 рік – 39,9 на 10 000.
В Україні відповідно 42,6; 40,5; 36,9 на 10 000.
Тобто, показник по області перевищує такий же в Україні, хоча за останні роки є тенденція до їх зближення.
Аналіз структури ПВР дозволяє зробити висновок, що відмічається переважання кардіоваскулярних аномалій по відношенню до інших нозологій (Р<0,02), а саме, середній показник даної патології за останні 7 років – 35%, на другому місці МПВР – 20,8%, на третьому аномалії ЦНС – 16,9%, на четвертому і п’ятому місцях – аномалії шлунково-кишкового тракту та хвороба Дауна в поєднанні із вадами життєво важливих органів. На п’ять розглянутих нозологій припадає 89,4% серед всіх ПВР.
Аналогічна структура ПВР в показнику малюкової смертності приводиться рядом авторів (Мінков І.П., 1998, Лазюк Г.І. і співавт., 1984.).
Питома вага ПВР серед інших причин малюкової смертності за нашими даними варіює від 22 до 31,6%, складаючи 26% в середньому за 7 років. За даними В.П.Іванова, 1995, цей показник складає 20%, за даними Г.І.Лазюка і співавт, 1984 від 26 до 29%, тобто наші розрахунки співпадають з даними дослідників щодо інших популяцій.
Аналіз первинної медичної документації на 327 випадків малюкової смертності, коли причиною летального наслідку були ПВР, дозволив дійти висновку, що 69% жінок мали при вагітності обтяжуючі фактори (діаграма 1). Тобто, переважна більшість жінок заслуговувала на якісне динамічне спостереження, в той же час, 18% жінок пізно ставали на облік, 3% взагалі не були на обліку в жіночій консультації.
УЗД-скринінг було проведено в 58%, в 22% проведеної УЗД необхідно відмітити її низьку якість: грубі вади розвитку не були діагностовані.
Сумарна частота всіх ПВР, а також чотирьох нозологічних груп, що відібрані для моніторингу, вивчена окремо по кожному району області. Отримано такі дані: найбільш високі показники частоти всіх ПВР відмічались в м. Івано-Франківську – 62,3 (довірчий інтервал 55,7-68,9); Долинському – 61,4 (51,9-70,9); Надвірнянському – 53,8 (45,8-61,8) районах, при середньообласному 47,2 (45,0-49,4) на 10 000 новонароджених, в тих же районах, а також у Калуському та Тлумацькому відмічалась найбільша сумарна частота ПВР чотирьох модельних груп.
Діаграма 1.
Обтяжуючі чинники, які було виявлено у жінок, що народили дітей з ПВР,
за період 1993 – 1998 рр. (проаналізовано 327 карт вагітних та породіль)
Співставлення частот ПВР у новонароджених та дітей 1-го року, що померли від даних ПВР, дозволяє припустити, що в ряді районів відмічається гіподіагностика ПВР в пологових стаціонарах (Надвірнянський, Долинський райони), в окремих районах (Рогатинський, Тлумацький) – гіпердіагностика. В м. Івано-Франківську, Калуському, Косівському районах дані показники є співставимими.
Наступним етапом аналізу було проведення експертної оцінки несприятливих факторів зовнішнього середовища. Перелік джерел, на підставі яких зроблено дану оцінку, представлений в табл.2. Оскільки кожний фактор має свої одиниці виміру, кількісно показники забруднення оцінювалися по бальній системі. Проте система переводу грунтувалась фактично на масштабуванні із збереженням загальної математичної тенденції.
На підставі проведеного аналізу було виявлено, що найбільш забруднене довкілля в наступних районах: Калуському – 194, м. Івано-Франківську – 185, Надвірнянському –181, Косівському – 152, Долинському – 131, Коломийському – 131 бал, при середньообласному показнику – 115,7 балів.
Враховуючи, що в п′яти з даних районів (м. Івано-Франківськ, Долинський, Калуський, Надвірнянський, Косівський райони) реєструється вища, ніж в цілому по області частота ПВР, що спричинили смерть дітей першого року життя, і в трьох з них перевищення є статистично значущим, можна думати про певні кореляційні зв’язки між частотами ПВР та станом довкілля. З другого боку в такому районі, як Тлумацький, який за нашою оцінкою не потрапив в групу несприятливих щодо стану довкілля, реєструються достовірно вищі показники частот ПВР чотирьох модельних груп як у новонароджених, так і у дітей першого року життя, що померли від даної патології. В цьому ж районі відмічається достовірно вища частота хвороби Дауна стосовно середньообласного показника.
В Снятинському районі, який є найбільш несприятливим в плані радіаційного забруднення, також є більш високою частота даного захворювання.
Таким чином, враховуючи можливий вплив забруднення довкілля на виникнення ПВР, необхідно посилити державний контроль за станом навколишнього середовища , забезпечити заборону праці людей репродуктивного віку в шкідливих умовах та чітке виконання Державної програми генетичного моніторингу з паралельним веденням реєстрів ПВР та мутагенів довкілля.
Моногенна та хромосомна патологія в Прикарпатті за період 1988-1998 рр. Особливості виникнення, поширеності, клінічного перебігу.
Аналіз генетичного вантажу у вигляді моногенних та хромосомних захворювань дозволив дійти висновку, що в цілому по області відмічається переважання аутосомно-рецесивної патології, а саме із 788 сімей, які включено до реєстру, в 271-й було діагностовано аутосомно-рецесивні захворювання, в 126-и – аутосомно-домінантні захворювання, в 58-и – Х-зчеплені (домінантні та рецесивні), в 86-и – захворювання із не уточненим типом успадкування. Значну питому вагу мають хромосомні захворювання.
Питому вагу захворювань із різними типами успадкування приводимо на діаграмі 2.
Діаграма 2.
Питома вага моногенних захворювань із різними типами успадкування та хромосомних синдромів в контингенті хворих, що консультовані в обласному МГК за період 1988 – 1998 рр.
1 - аутосомно-рецесивні захворювання,
2 - аутосомно-домінантні захворювання,
3 - Х-зчеплені захворювання,
4 - захворювання з неуточненим типом успадкування,
5 - хромосомні синдроми.
Розрахунок популяційних частот окремих синдромів та спадкових захворювань за тривалий період спостереження (11 років), протягом якого в області народилось 219 235 новонароджених, дав можливість отримати вірогідні дані і провести порівняння їх з іншими популяціями.
Так, зокрема, виявлено більш високі частоти таких аутосомно-рецесивних захворювань як синдром Секкеля, синдром Лоуренса-Муна-Барде-Бідля, муковісцидоз тощо.
При аналізі аутосомно-домінантних захворювань виявлено, що у 80% випадків вони є спорадичними, тобто виникають внаслідок мутацій dе novo. Розраховано частоту мутацій dе novo при ряді аутосомно-домінантних захворювань та Х-зчеплених.
Проведений порівняльний аналіз з іншими популяціями (Фогель, Мотульськи, 1990) дозволив дійти висновку, що при таких захворюваннях як ахондроплазія, синдром Апера частота мутацій dе novo є більш високою, ніж в інших популяціях, а саме, при ахондроплазії – 3,4⋅10-5; довірчий інтервал - (1,7⋅10-5; 5,1⋅10-5), в Данії – 1⋅10-5; при синдромі Аперта – 0,9⋅10-5; довірчий інтервал – (0,32⋅10-5; 1,8⋅10-5), в Англії – 0,3⋅10-5. При такому захворюванні, як нейрофіброматоз Реклінгаузена частота мутацій dе novo є меншою, ніж в інших популяціях, в той же час відмічається значний відсоток сегрегаційних форм. При аутосомно-домінантних формах недосконалого остегенезу та міопатії Дюшена вона є ідентичною показникам в інших популяціях.
Якщо в області в цілому співвідношення між аутосомно-рецесивними та аутосомно-домінантними синдромами становить 2:1, то в м. Івано-Франківську, популяція якого є панмікстною із найбільш негативними показниками забруднення довкілля, воно має зворотний характер, а саме аутосомно-рецесивні: аутосомно-домінантні=1:1,4.
При вивченні хромосомної патології (хвороба Дауна, мутації на рівні статевих хромосом) було виявлено, що в 63% (проаналізовано 114 випадків хвороби Дауна) жінки були у віці до 30 років, це співпадає із даними інших дослідників, зокрема, із даними Арбузової С.Б., 1996р. І хоча є незаперечним факт вікозалежності у виникненні хвороби Дауна, для зниження популяційної частоти даного захворювання у новонароджених необхідний пошук ефективних методів профілактики цієї хромосомної патології в групі молодих жінок, особливо при ендокринних захворюваннях матері. Це питання набуває особливої актуальності в світлі останніх досліджень, проведених у Інституті спадкової патології АМН (Терпиляк О.І., 1999), які довели вплив тиреопатій на виникнення і маніфестацію хвороби Дауна плоду, тим більше, що Прикарпатська популяція є ендемічною по дефіциту йоду.
Особливості перебігу муковісцидозу у дітей на Прикарпатті та його генетичні аспекти. Враховуючи надзвичайну актуальність для Прикарпатської популяції проблеми МВ, викладено клініко-генетичні характеристики даного захворювання у дітей.
Встановлено порівняно високу частоту даного захворювання 1:1920 (за період 1992 – 1998 рр. по летальних випадках до 1 року). В Україні показник частоти МВ складає 1:2200 (Б.Я. Резнік і співавт. 1994). Якщо врахувати всі форми захворювання, які мають більш легкий перебіг і пізніше маніфестують, частота МВ є ще більшою. Особливістю МВ у дітей на Прикарпатті є надзвичайно агресивний перебіг даного захворювання із ранньою маніфестацією - до 6 місяців захворювання маніфестувало у 39 випадках (97%), з них у 27 випадках (69%) уже на 1-му місяці життя.
В більшості випадків, а саме, в 34-ти із 41 (83%), захворювання закінчилось летально, переважно у ранньому віці: до 2-х років померло 33 дітей, 1 дитина у віці 12 р. 9 міс.
Розподіл захворювання за різними формами показано в табл. 3.
Таблиця 3.
Вік маніфестації МВ та наступлення летального наслідку в залежності від форми захворваня
| 
