|
ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ
ДІОРДІЧУК ТЕТЯНА ІВАНІВНА
УДК 613.6+616-084-057:656.135
ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ПРАЦІ, ФАКТОРИ РИЗИКУ, ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ЗДОРОВ’Я ВОДІЇВ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛІВ
14.02.01 - гігієна
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, академік НАН та АМН України Кундієв Юрій Ілліч,
віце-президент АМН України, директор Інституту медицини праці АМН України.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яворовський Олександр Петрович,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни праці з курсом професійних захворювань, завідувач кафедрою
кандидат медичних наук Кучерук Тетяна Кузьмівна,
Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник
Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького, МОЗ України, кафедра загальної гігієни з екологією
Захист відбудеться: 21.05.2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д.26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України, 01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 75
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України, 01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 75.
Автореферат розісланий 18.04.2003 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З моменту отримання Україною статусу незалежної держави, важливою умовою економічного розвитку країни стало ефективне функціонування єдиної транспортної системи, оскільки розвиток кожної галузі народного господарства тісно пов’язаний з розвитком автомобільного транспорту.
Необхідно зазначити, що транспортні послуги займають значну частину експорту послуг нашої країни, складаючи 82 проценти.
На сьогодні кількість осіб, які зайняті в автомобільній галузі, сягає дев’яти мільйонів. Професія водія залишається найбільш поширеною в нашій країні і, разом з цим, небезпечною та шкідливою з точки зору несприятливого впливу виробничих та соціальних факторів.
Слід зазначити, що за оцінками консультаційної служби Євросоюзу (1993-1998 рр.) Україна характеризується виключно несприятливими показниками безпеки руху. Турбує не стільки кількісна характеристика аварій, скільки важкість їх наслідків. Співвідношення кількості смертельних випадків до кількості аварій складає близько 0,18, що вчетверо перевищує аналогічний показник для розвинених країн Західної Європи. В більшості випадків причиною аварій був людський фактор.
Емоційно напружена праця водія в несприятливих умовах веде до перевтоми, погіршення стану здоров’я, що зумовлює збільшення частоти загальносоматичних захворювань, тривалість кожного випадку захворюваності, перехід гострих випадків у хронічні форми. При тривалості професійного стажу більше 10-15 років формуються професійні захворювання.
За даними літератури встановлено, що на організм водія впливає ціла низка несприятливих факторів виробничого середовища: шум, вібрація, шкідливі хімічні речовини, мікроклімат, важкість та напруженість праці (Вайсман А.І., Вольпер Г.І., Шендерова І.С., 1992, Матвієнко М.Т., Дудник І.М., Партас О.В., 1992, Карнаух М.Г., Шевцова В.М., 1991, Богданова Т.С., 1995, Ельгаров О.О., Журтова М.М., 1998, Мамчик Н.П., Каменева О.В., 2002). В цих дослідженнях наводяться дані щодо впливу виробничого середовища та характеру трудової діяльності на підвищення рівнів загальної та окремих форм патології (центральної та периферичної нервової, кістково-м’язової, серцево-судинної систем).
За останнє десятиріччя значна кількість епідеміологічних досліджень присвячена вивченню розповсюдженості серцево-судинної патології серед професійних водіїв (Belkic K., Savic C., Theorell T., Cizinsky S., 1995, Fisher J.M., Meijman T., 1995, Netterstrшm B., Juel K., 1993, Emdad R., 1998). Випадки гострої патології серцево-судинної системи характерні для водіїв. Серед пацієнтів з інфарктом міокарду в молодому віці переважають саме представники цієї професії.
Про суттєвий вплив несприятливих умов праці на здоров’я водіїв свідчать випадки раптової смерті за кермом. Так, за даними Управління безпеки руху, по Київському територіально-виробничому об’єднанню зареєстровано близько сорока таких випадків протягом десяти років.
Проте наведені дані щодо умов праці водіїв, які отримані різними авторами, важко порівняти між собою в зв’язку з відсутністю комплексного вивчення, єдиного підходу та використання різних показників [наприклад, для характеристики шумового та вібраційного факторів та інше]. Крім того, проведені дослідження носили фрагментарний характер.
Значне зростання ролі автотранспортної галузі в народному господарстві, високі вимоги, що пред’являються до представників цієї професії, з одного боку, і вплив комплексу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на водіїв, з другого боку, стало підставою для проведення даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами: робота відповідає основному плану науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України, виконувалась в рамках НДР “Изучить и определить влияние условий и характера трудовой деятельности на заболеваемость и темпы профессионального старения водителей с целью разработки мероприятий по снижению неблагоприятного влияния трудовой деятельности на организм”. Номер держреєстрації – 0193U022873.
Мета і задачі дослідження: розробити гігієнічні рекомендації для поліпшення умов праці, зниження рівнів захворюваності та темпів старіння, профілактики професійно зумовлених форм патології на підставі комплексних досліджень умов праці, характеру трудової діяльності та стану здоров’я у водіїв вантажних автомобілів.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені до вирішення наступні задачі:
1). Вивчити та надати гігієнічну оцінку умовам праці і характеру трудової діяльності водіїв вантажного автотранспорту.
2). Вивчити рівень та структуру захворюваності з тимчасовою втратою працездатності зазначеної категорії працівників.
3). Вивчити стан здоров’я за даними періодичних медичних оглядів у водіїв вантажного автотранспорту.
4). Визначити найбільш поширені форми професійно зумовленої патології у представників цієї професійної групи.
5). Визначити біологічний вік та темпи старіння водіїв вантажного автотранспорту.
6). Встановити зв’язок між тривалістю роботи в професії та станом здоров’я водіїв.
7). Розробити та запропонувати практичні рекомендації, що спрямовані на профілактику професійно зумовленої патології, захворюваності та прискорених темпів старіння водіїв вантажних автомобілів.
Об’єкт дослідження. Водії вантажних автомобілів, які працюють на регулярних маршрутах у двох містах України – Києві та Львові, що відрізняються за чисельністю населення.
Предмет дослідження. Умови праці та характер трудової діяльності, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, стан здоров’я за результатами медичних оглядів та професійно зумовлені форми патології, біологічний вік та темпи старіння.
Методи дослідження. В роботі використані: гігієнічні, епідеміологічні, фізіологічні, статистичні методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведених комплексних гігієнічних досліджень надана оцінка умов праці та характеру виробничої діяльності водіїв вантажних автомобілів, які працюють на регулярних рейсах.
За результатами досліджень виявлені закономірності формування захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед водіїв вантажних автомобілів в залежності від віку та професійного стажу.
Вперше на основі проведених досліджень виявлені закономірності формування професійно зумовлених форм патології.
На основі проведених досліджень виявлені закономірності темпів старіння водіїв вантажних автомобілів
залежно від стажу роботи в професії.
На основі проведених досліджень вперше виділений як окремий фактор ризику у водіїв вантажних автомобілів – “робота в умовах великого міста (з населенням більше 1-го мільйона)”.
Обґрунтована необхідність удосконалення системи медичних оглядів.
Теоретична цінність отриманих результатів. На основі проведених досліджень встановлений зв’язок між умовами праці, характером виробничої діяльності водіїв та розвитком окремих форм патології. Вивчені закономірності формування захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у представників зазначеної професії.
Складений науково обгрунтований прогноз розвитку окремих форм професійно зумовленої патології у водіїв вантажного автотранспорту.
Визначений біологічний вік та темпи старіння водіїв вантажних автомобілів.
Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених комплексних досліджень визначені шкідливі чинники умов праці водіїв вантажного автотранспорту, виявлені найбільш поширені форми професійно зумовленої патології, запропоновано науково обгрунтоване визначення груп підвищеного ризику за артеріальною гіпертензією.
Впровадження результатів роботи в практику.
- Виданий інформаційний лист МОЗ України № 68-2002 “Удосконалення системи медичних оглядів водіїв вантажних автомобілів”;
- Матеріали досліджень використані при підготовці проекту “Санітарних правил водіїв автомобілів” СП № 3.3.2-032-99.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведені дослідження параметрів мікроклімату, важкості та напруженості праці, викопіювання даних по захворюваності з листків тимчасової непрацездатності, виміри основних показників з метою визначення біологічного віку, проведена математична обробка та аналіз результатів гігієнічних та епідеміологічних досліджень, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки, практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальные вопросы гигиены труда, профессиональной патологии и медицинского обеспечения” (Донецьк, 1995), науково-практичній конференції “Экология, охрана труда, безопасность движения на транспорте” (Алушта, 1998), конференціях молодих вчених Інституту медицини праці (Київ, 1994, 1996, 1999), міжнародній конференції “Государственный санитарно-эпидемиологический надзор на транспорте” (Іллічівськ, 2002).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, які відображають її основні положення. З них три в наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, одинадцять – в матеріалах та тезах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, практичних рекомендацій, підсумку, висновків, списку літератури, що містить 165 літературних джерел (з них 71 іноземних авторів). Дисертація викладена на 185 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 64 таблицями (додатки на 40 сторінках), 34 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти та методи досліджень. Для вирішення поставлених задач проведені дослідження за чотирма напрямками у водіїв вантажних автомобілів найбільш поширених марок. Водіями здійснювались перевезення вантажів на регулярних маршрутах у двох містах України – Києві та Львові, що відрізняються за чисельністю населення.
I. Для вивчення умов та характеру праці визначались: концентрації оксиду вуглецю, оксидів азоту, вуглеводнів аліфатичних насичених С1-С10 (по вуглецю), бензину, меркаптанів, акролеїну, пилу (всього проаналізовано 690 проб); еквівалентні рівні шуму (проведені виміри на 30-ти робочих місцях); рівні загальної вібрації (проведені виміри рівнів віброшвидкості на 30-ти робочих місцях в октавних смугах з середньогеометричними частотами –1 Гц, 2 Гц, 4 Гц, 8 Гц, 16 Гц, 32 Гц, 63 Гц, визначені еквівалентні кореговані рівні вібрації); параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, перепад температури по вертикалі – всього 360 вимірів); важкість та напруженість праці, характер трудової діяльності (досліджено 30 людино-змін). Оцінка отриманих результатів проводилась згідно з СП 4616-88 “Санитарные правила по гигиене труда водителей автомобилей” та ГН 3.3.5-8-6.61-2001 “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.
II. Для вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) проаналізовано 6 265 листків непрацездатності, визначені основні показники захворюваності з ТВП (число випадків тимчасової непрацездатності на 100 працюючих (ТН); число днів ТН на 100 працюючих; відсоток осіб, що хворіли; тривалість одного випадку ТН). Проведено аналіз визначених показників з врахуванням стажу роботи та віку водіїв. Вивчена структура захворюваності з ТВП, виявлені найбільш поширені нозологічні форми патологіі, визначені їх рівні.
III. Для виявлення поширених та професійно зумовлених форм патології, а також кількісного їх визначення проведені медичні огляди комісією у складі: терапевта-профпатолога, оториноларинголога, офтальмолога, невропатолога, хірурга. Загальна кількість оглянутих становить 395 водіїв. Для вивчення поширеності шкідливих звичок, як-то паління та вживання алкоголю, серед цієї професійної групи проведене анкетування. За допомогою анкетування встановлені не тільки наявність шкідливих звичок, але і їх кількісні характеристики (кількість сигарет, що випалюється протягом дня та кількість алкоголю, що вживається протягом місяця).
IV. За методикою, що розроблена в Інституті геронтології АМН України, визначений біологічний вік (БВ) та темпи старіння у 281 водія за параметрами, що характеризують функціональний стан основних фізіологічних систем організму, як то: рівень артеріального тиску систолічного (АТС), час затримки дихання на вдиху (ЗДВ), час статичного балансування (СБ), значення суб’єктивної оцінки здоров’я (СОЗ). Отримані значення заносились у формулу розрахунку біологічного віку: БВ=26,985+0,215*АТС-0,149*ЗДВ-0,151*СБ+0,723*СОЗ. Далі визначений біологічний вік порівнювався з популяційним стандартом. Кінцеві результати аналізувались з врахуванням професійного стажу.
Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з проведеними гігієнічними дослідженнями встановлено, що шкідливими факторами виробничого середовища водіїв вантажних автомобілів є: несприятливі параметри мікроклімату, наявність шкідливих хімічних речовин, шум, загальна вібрація, важкість та напруженість праці.
До несприятливих параметрів мікроклімату в теплий період року слід віднести підвищені значення температури (до 33
| 
