|
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПІЛЯЄВ ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 618.2/3:618.396-007.1-037
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У РОБІТНИЦЬ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (прогнозування, профілактика, діагностика та лікувальна тактика)
14.01.01 - Акушерство і гінекологія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній Академії МОЗ України.
Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Дубоcсарська Зинаїда Михайлівна, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедрою акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Паращук Юрій Степанович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри акушерства та гинекології №2.
доктор медичних наук, професор Луценко Наталія Степанівна, завідуюча кафедрою акушерства та гінекології Запорізького інституту удосконалення лікарів.
кандидат медичних наук, Шевченко Олег Ігорович, доцент кафедри перинатології та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Провідна установа:
Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення акушерсва та гінекології.
Захист відбудеться “ 28 “ грудня 1999 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022,
м. Харків, проспект Леніна, 4.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Харківського державного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.
Автореферат розісланий “22 “ листопада 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент ______________________ О. П. Танько
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Як відомо діяльність людини спливає при часто змінюючихся умовах навколишнього середовища, що потребує постійної активності компенсаторних механізмів. Їх лабільність та надійність зумовлює збереження біологічного виду і його еволюцію (В.М.Серов, 1990), проте, навколишнє середовище далеко не завжди нейтральне і тому соціальні чинники, насамперед середовищні, екологічні займають значне місце в етіології сучасної патології урогенітального тракту (В.І.Грищенко та співавт., 1984, 1990). Цьому дуже актуальному напрямку присвячені небагаточисельні, узагальнюючі роботи, які дозволяють розглянути біологічні закономірності взаємодії репродуктивної системи з навколишнім середовищем (Е.М.Белецька, 1998). Багаточисельні роботи з профпатології жіночої праці, у різноманітних областях виробництва, висвітлюють окремі сторони цієї проблеми (гігієнічну, лікувально-профілактичну). В той же час від накопичення фактів, описуючих особливості урогінекологічної захворюваності при дії різноманітних екологічних чинників, особливо після національної Чорнобильської катострофи (Т.А.Жержова, 1995), необхідно перейти до розробки методологічних аспектів цієї проблеми, виробленню патофізіологічної концепції порушень генеративної функції, як наслідку хронічного запалення сечовивідної системи, але обумовлених “ножицями” між адаптаційними можливостями та темпами змін навколишніх умов життя, чим і була зумовлена необхідність нашого дослідження.
Соціально-економічна криза, яка охопила Україну, має багаточисельні негативні соціально-демографічні наслідки, які в першу чергу відбиваються на репродуктивній функції жінки.
На стан здоров`я жінок, перебіг вагітності, внутрішньоутробний розвиток плоду впливають умови праці. В роботі Белецької Е.М. (1998) обговорюється проблема “додаткового”, до природнього тла, знаходження металів в оточуючому середовищі людини: особливо у промислових регіонах, що пов`язане з науково-технічним прогресом, який потребує постійного залучення до технологічної переробки природних ресурсів. Метали з продуктами харчування, водою та повітрям надходять до організму, забруднюючи внутрішнє середовище жінки. Метали входять до структури клітин, ферментів, гормонів, беруть участь у функціональних процесах діяльності нервової, серцево-судинної систем, імунного гомеостазу (Е.К.Айламазян, 1990). Таким чином, проблема розповсюдження важких металів у навколишньому середовищі, у зв`язку з їх серйозним впливом на організм, і особливо, на чутливу до них, репродуктивну систему, є дуже актуальною в Придніпровському регіоні, що зумовило наш інтерес до даної проблеми.
Так, в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в промисловості працюють в Україні 424 тис. жінок, що становить 20% від загальної чисельності робітників галузі. Рівень загальної захворюваності жінок при 2-3 змінній праці, на відміну від тих, хто працює в одну зміну, вищий на 20-30%. Професійні захворювання у жінок реєструються, здебільшого, на підприємствах хімічної, легкої промисловості та агропромислового комплексу, а умови для зниження імунобіологічної резистентності організму і хронізіції запальних захворювань геніталій присутні в багатьох галузях (В.І.Грищенко, 1996).
Професійна захворюваність жінок у 1996 році в 250 професіях становила 8%, середній вік жінок 51,7 року, а стаж роботи - 16,3 роки. Професійні захворювання у жінок виникають у більш молодому віці і при меншому стажі роботи, ніж у чоловіків, що обумовлює високі перинатальні втрати та гінекологічну захворюванність, які не сприяють покращенню демографічної ситуації в Україні (Р.В.Богатирьова, 1998).
Значний рівень акушерсько-гінекологічної патології, в тому числі хронічного запалення сечостатевої системи, яке призводить до внутрішньоутробного інфекування плоду, виникнення гнійно-запальних захворювань під час вагітності та після пологів, зумовлених несприятливими умовами навколишнього середовища, детермінує розробку єдиного методологічного підходу до вивчення цієї проблеми (Ю.С.Паращук, 1996).
Зв`язок теми з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана за планом НДР кафедри акушерства, гінекології та перинатології Дніпропетровської державної медичної академії (№ державної реєстрації 01970009374, державної науково-технічної програми “Наукове обгрунтовання системи заходів по покращенню стану здоров`я, зниженню захворюваності і смертності матерів та дітей України”).
Робота виконана на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФПО Дніпропетровської державної медичної академії та на базі медико-санітарної частини ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ).
Метою роботи є розробка наукових основ прогнозування, профілактики та лікування хронічного запалення органів сечостатевої системи у робітниць великого промислового підприємства з урахуванням “еколого-генеративного дисонансу”.
Основні задачі:
1. Провести клініко-статистичні дослідження за для вивчення взаємозв`язку між захворюваннями сечостатевої, репродуктивної систем та сукупністю чинників зовнішнього середовища.
2. Уточнити роль ЗПСШ у виникненні та рецидивуванні хронічних запальних процесів органів сечостатевої системи, які супроводжуються порушенням репродуктивної функції.
3. Вивчити функціональний стаж сечовивідної системи, а також рівень гормонів, регулюючих водно-сольовий обмін у жінок хворих на хронічні запалення та непліддя.
4. Уточнити взаємозв`язок ендокринної системи та гормональної регуляції нирок (ренін, альдостерон) як патогенетичного кільця порушень системи репродукції при хронічному запаленні органів сечостатевої системи.
5. Розробити прогностичні заходи, які дозволять здійснити профвідбір при прийомі на роботу, визначити вірогідність, виникнення порушень специфічних функцій жіночого організму та захворювань сечостатевої системи, та органу-мішені - молочної залози.
6. Розробити та клінічно опробувати систему організаційно-профілактичних заходів та лікувальну тактику для патогенетичної корекції функцій репродуктивної та сечостатевої систем.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що запропоновано новий варіант методологічного аспекту дослідження в екологічній гінекології по вивченню впливу соціально-біологічних чинників на специфічні функції жіночого організму та профілактику можливих негативних наслідків при хронічному запаленні органів сечостатевої системи. Встановлені механізми, які сприймають вхідну інформацію, а саме стан ренін-альдостеронової системи, а також прогнозуючі надійність резервів репродуктивної системи жіночого організму та їхне розузгодження при хронічному запаленні сечостатевої системи, оскільки аналіз впливу клімато-географічних, соціальних чинників на реалізацію специфічних функцій жінки доводить, що забеспеченність процесу репродукції знаходиться у прямому зв`язку від ступеня пристосування жінки до змінюючихся параметрів біосфери (екологічна валентність) та соціальних умов. Удосконалена комп`ютерна програма для розробки індивідуальної моделі прогнозу рецидивів запалення та профілактичних заходів у поширеного контингенту урогінекологічних хворих, які знаходяться в середовищі праці на крупному промисловому підприємстві, з урахуванням дінамічної сцинтіграфії нирок. Отраимала подальший розвиток тактика, яка визначає, що немедикаментозні методи та залучення до комплексної лікувально-реабілітаційної програми, у обох статевих партнерів, гомеопатичних засобів, системної ензимотерапії дозволяє зменшити відсоток рецидивів запалення, а головне досягти реабілітації репродуктивної функції.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі клініко-статистичних досліджень створена математична та концептуальна модель особливостей урогінекологічної захворюваності контингенту жінок великого промислового підприємства та їх взаємозв`язки з умовами навколишнього середовища;
- встановлена екологічна значущість ЗПСШ у виникненні хронічного запалення органів сечостатевої системи, яке супроводжується порушенням репродуктивної функції;
- вперше встановлено вплив хронічного стресування чинниками малої інтенсивності, які не тільки вичерпують резерви адаптації ендокринного гомеостазу, але й порушують гормональну регуляцію водно-сольового обміну, що провокує порушення функції системи репродукції;
- доведено, що комплексне лікування статевих партнерів, з урахуванням мікробіоценозу сечостатевого тракту, контролю за функціональним станом нирок та застосування системної ензимотерапії і немедикаментозних засобів, не тільки відновлює порушену взаємодію ендокринного гомеостазу, внаслідок “еколого-генеративного дисонансу”, а й сприяє підвищенню медико-економічної ефективності моделі сучасної медично-санітарної частини.
Методи обстеження та запропоновані методи прогнозування, профілактики і лікування, хворих на хронічне запалення органів сечостатевої системи, впроваджені в практику медично-санітарних частин Нікопольського заводу феросплавів, Нікопольського південнотрубного заводу, Дніпропетровських пологових будинків № 1, 2, міського центру планування сім`ї. Матеріали, отримані в результаті виконаної роботи, використовуються у педагогічному процесі кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти, а також кафедри акушерства та гінекології медичного факультету Дніпропетровської державної медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проаналізував проспективно показники якості гінекологічної та урологічної допомоги працівницям Нікопольського заводу феросплавів за 1992-1998 рр., особисто обстежив та вивчив результати обстеження 160 жінок хворих на хронічне запалення органів сечостатевої системи та непліддя і 120 практично здорових працівниць підприємства, з аналізом середовищних (екологічних, професійних) умов, впливу захворювань, які передаються статевим шляхом на формування порушень репродуктивної функції. При цьому використано сучасні, клінічні, біохімічні, радіоімунологічні, рентгенологічні, УЗ-сканування та математичні методи дослідження. В результаті дисертантом особисто виділені основні чинники ризику порушень специфічних функцій жіночого організму у працівниць великого промислового підприємства, хворих на хронічне запалення урогенітального тракту; розроблена, клінічно опробована та впроваджена в практику охорони здоров`я математична модель прогнозу рецедивів загострення запалення, з урахуванням впливу соціально-біологічних чинників, та надані рекомендації щодо профілактики вказаних порушень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження неодноразово були викладені на науково-практичних засіданнях та преривчастих курсах обласної Асоціації акушерів-гінекологів та урологів Дніпропетровської області (1996, 1997, 1998 рр.), а також на Пленумах Правління Української Асоціації акушерів-гінекологів (1997, 1998 рр.), наукових сесіях Дніпропетровської державної медичної академії (1997, 1998 рр).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 4 статті в наукових фахових журналах.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту, складається з: вступу, огляду літературних джерел, шести розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку наукової літератури вітчизняних і закордонних авторів (302)
Робота ілюстрована 8 малюнками та 13 таблицями.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Згідно з метою дослідження під наглядом перебувало 160 працівниць Нікопольського заводу феросплавів, які знаходяться на диспансерному обліку з приводу хронічного запалення додатків матки та 20 працівниць заводу, практично здорових, зі збережиними менструальною та генеративною функціями, працюючих в однакових умовах. Подібність клінічного матеріалу визначало те, що при доборі хворих в групу тематичних, не було виключено жінок з первинно ендокринною патологією, а наявність у них порушення специфічних функцій жіночого організму, були наслідками існуючого запального процесу геніталій та органів сечовивідної системи. Клінічна характеристика хворих приведена в таблиці 1. Звіртає на себе увагу віковий період жінок від 23 до 39 років, коли реалізація репродуктивного потенціалу могла бути найбільш фізіологічною.
Увесь клінічний матеріал було розподілено на 3 клінічні групи:
I група - жінки, хворі на хронічне рецидивуюче запалення сечостатевої системи (n=85)
II група - жінки, хворі на первинно-хронічне запалення урогенітального тракту (n=75)
III група - здорові жінки (n=20).
Усім хворим проводили динамичне дослідження загального аналізу крові та сечі, бактеріологічне та імуноферментне дослідження ендоцервікального вмісту, відділень з сечовипускного каналу (“ЕББОТ”), піхвової флори, посіву сечі на стерильність, калу на дисбактеріоз. За для виключення гонорейного процесу робили дослідження за узвичаєною методою, а також визначення гонозиму методом ІФА (“ЕББОТ”, США).
З біологічних аналізів робили дослідження: цукру крови, імунобіологічного комплексу, нирково-печінкового комплексу, електролітів, коагулограми.
З метою диференційної діагностики низці хворих проводили УЗ-сканування щитовидної залози, молочних залоз, оглядове рентгенологічне дослідження черепа, прицільний знімок турецького сідла, за показаннями - лапароскопію, гістероскопію, УЗД геніталій, терапевтичну динамічну сцинтіграфію нирок з пертехнетатом Те 99. За для виключення генетично обумовленої патології проводили обстеження згідно розробленої опитної анкети родоводу, при необхідності - консультація генетика та визначення каріотипу, у межобласному медико-генетичному центрі м.Кривий Ріг, для подружжя.
Таблиця 1
Клінічна характеристика хворих до початку терапії
Функціональну активність статевих залоз, наднирників та стан гонадотропної регуляції оцінювали за вмістом стероїдних гормонів та гонадотропінів у сироватці крові, визначаючи їх радіоімунологічними методами з використанням стандартних комерційних наборів Беларусь (Мінск), Чехія. Усього проведено 1659 досліджень гормонів методом радіоімунного аналізу.
Дослідження функції яєчників проводили за допомогою тестів функціональної діагностики, уточнюючи їх діагностичну значущість, у порівнянні з радіоімунним аналізом. Результати порівнювали з даними, отриманними у здорових осіб, які були обстежені в нашій лабораторії раніше, тими ж методами. Екскрецію 17-кетостероїдів (17-КС) визначали за методом Хідоятова М.М. та співавт. (1971) у 160 хворих, а також ДЕА, прегнандіол в динаміці циклу та лікування. У багатьох хворих проводили повторні неодноразові дослідження на тлі диференційно-діагностичних гормональніх проб (з дексаметазоном).
За для вивчення системи, яка здійснює основну регуляцію клітин клубочкової зони, нами визначені слідуючі параметри періферічної крові хворих: радіологічне вивчення реніну за допомогою набору фірми “Сеа-Ire-Sorin” (Франція, Італія), альдостерону за допомогою комерційного набору Aldok-125 (Франція). Ці параметри визначались, у деяких хворих, в динаміці менструального циклу, а при відсутності вірогідних розрізнень - в 2-у лютеїнову фазу менструального циклу.
У зв`язку з тим, що орган-мішень - молочна залоза, часто утягується до патологічного процесу при запаленні статевої системи, нами була визнана доцільність упровадження, до скринінгової програми та організації системи профвідбору на промпідприємстві, таких методів обстеження: інфрачервона термографія, УЗД молочних залоз, мамографія, а при необхідності - пункціонна біопсія з цитологічним дослідженням, в міськонкодиспансері обстежено 118 працівниць промпідприєства.
Статистична обробка результатів дослідження здійснювалась на IBM PCIT 486 із використанням параметричних методів за Ст`юдентом та дисциплінарного аналізу.
Результати досліджень та їх обговорення. Для вивчення взаємозв`язку гормональної, ренін-альдостеронової систем, функціональних параметрів сечовивідних шляхів нами було обстежено 20 здорових жінок, які й становили контрольну групу. Проведені нами дослідження здорових жінок дозволили уточнити, що овуляторний цикл асоційований з динамікою показників реніну, альдостерону та функціонального стану нирок. У доступній нам літературі такі дані відсутні. Але, вивчення цих показників, яке було проведене у взаємозв`язку з вивченням деяких параметрів ендокринної системи (кортизол, прогестерон, естрадіол, тестостерон, пролактін), вказувало на інформативність та вірогідність запропанованого нами комплексу діагностичних тестів.
Відзначена зміна концентрації реніну, альдостерону в лютеїновій фазі овуляторного циклу. Зазначені факти були приводом для пропозиції - здійснювати профілактику запальних захворювань урогенітального тракту у працівниць групи “високого ризику” під час проведення профонкооглядів - призначенням фітозборів, гомеопатичних засобів, адаптогенів, при бактеріурії - 5-НОК, нітроксоліну, після овуляторної фази, на протязі не менше двох тижнів.
Незважаючи на те, що деякі аспекти взаємозв`язку ендокринної, ренін-альдостеронової систем вивчені у загальнобіологічному плані, цілосної системної моделі їх взаємодії в жіночому організмі до цього часу не існує. Нами визначені цільні кореляційні зв`язки між показниками (Е2, Р, Т, F, пролактін) у периферічній крові, що дозволило прогнозувати можливість виникнення загострення запалення урогенітального тракту.
Вивчення вихідного рівня реніну, альдостерону, функціонального стану нирок виявило такі зміни в динаміці менструального циклу: при хронічному рецидивуючому запаленні - відмічена позитивна кореляційна залежність між підвищенням рівня альдостерону та зниженням рівня прогестерону в лютеїновій фазі циклу, а також підвищенням рівня реніну і кортизолу та порушенням видільної функції нирок, що приведене на малюнку № 1.
Малюнок № 1
Показники гормонального гомеостазу реніну, альдостерону у хворих на хронічний рецидивуючий сальпінгоофорит у другій фазі циклу (до лікування)
Для вивчення функціонального стану сечовидільної системи, ми використали найбільш інформативний метод оцінки функціонального стану нирок - динамічну сцинтіграфію с Те 99 - ДТПА, який дає мале променеве навантаження на організм, що допускає багаторазове використання цього методу, як гадають дослідники, які довгі роки займаються цією проблемою (В.Ш.Філатов та співавт., 1987; Л.Н.Адамян та співавт., 1987; та інші).
При динамічній сцинтіграфії нирок 7 хворих (33%) цієї групи, при первинному обстеженні був виявлений правосторонній нефроптоз, сечоводи візуалізувались у 11 (51%) обстежених, збільшення розмірів однієї з нирок визначалось у кожної п`ятої хворої. Результати динамічної сцинтіграфії нирок у хворих на хронічне рецидивуюче запалення органів сечостатевої системі приведені в таблиці 2.
Таблиця 2 - Результати динамічної сцинтіграфії нирок у хворих на хронічне рецідивуюче запалення органів сечостатевої системи
Примітка. * - різниця вірогідна відносно хворих та контрольної групи (Р<0.05).
Т1 - час максимального накопичення радіонуклеіду відповідно в лівій та правій нирках (в хв.); Т2 - час неріввиведення креатинину відповідно з лівої та правої нирок (в хв.); Т3 - надходження в сечовий міхур (в хв.); показник основної сечі (ОС), якій відображує сниження тонусу сечового міхура; ПВ - показник Вінтера, якій характеризує сумарну сечовидільну функцію нирок (кліренс крові).
Як видно з вищеприведеної таблиці, Т1 та Т2 трохи збільшені у хворих на хронічне запалення, що свідчить про деяке порушення як клубочкової, так і видільної функції нирок, що потребувало комплексу медикаментозної терапії, яка б не навантажувала нирки та не мала б нефротоксичного впливу.
Визначення рівня системи ренін-альдостерон в лютеїнову фазу циклу у хворих на хронічне, часто рецидивуюче запалення додатків матки та хронічний цистит, можливо і на пієлоцистит (у 12%), а також при наявності вираженого больового синдрому, вказувало на регуляцію водно-сольового обміну, що приведене в таблиці 2.
Тривалий запальний процес, в органах сечостатевої системи, у 33,7% пацієнток призвів до I-III ступеня одутлості обличчя, вираженій набряковій формі передменструального синдрому, емоційній лабільності, дратівливості у 72% хворих, що може бути пов`язане не тільки з активністю ренін-альдостеронової системи, а й бути наслідками порушеного водно-електролітного балансу та центральної нервової системи. Кореляційна залежність між гормонами та активністю ренін-альдостеронової системи вказала на наявність чіткого позитивного зв`язку між підвищенням рівня реніну та рівнем кортизолу (r=+0,39). Виявлена від`ємна кореляція між реніном та естрадіолом (r=-0,41), а також пролактіном та альдостероном (r=-0,39). Беручи до уваги щільні функціональні зв`язки між різними системами жіночого організму при хронічному рецидивуючому запаленні, належить вважати основним - вивченням взаємозв`язку функціональних особливостей нирок з ендокринним гомеостазом та регуляцією водно-сольового обміну.
Таблиця 3
Ренін-альдостеронова система у хворих на хронічне рецидивуюче запалення (n=85)
Примітка. * ”Р”- вірогідно не значуще (Р<0,05).
При первинно хронічному запаленні сечостатевої системи високий ступінь вірогідності виявлений при наявності позитивних корелятивних зв`язків, в лютеїнову фазу циклу, між зниженням рівня прогестерону та збільшенням рівня реніну, гіпоестрогенемією та зниженням продукції альдостерону, кортизолу та реніну, а також від`ємна кореляційна залежність між рівнем тестостерону та альдостерону, що приведене на малюнку2.
Рис. 2 Показники гормонального гомеостазу реніну, альдстерону, у хворих на первинно хронічний сальпінгоофорит, в другій фазі циклу (до лікування)
Проведена нами динамічна сцинтіграфія з пертехнематом Те 99 - ДТПА у 29 хворих даної групи виявила, що на сцинтіграмах, у більшості жінок, визначалось помірне збільшення розмірів обох нирок. Сечоводи візуалізуються не так часто, як у хворих на хронічне рецидивуюче запалення, а їхні структури при обстеженні не продивлялися. Статистично оброблені дані вказують на певні відхилення у параметрах реноцистограми, які приведені в таблиці 4.
Таблиця 4 - Результати динамічної сцинтіграфії у хворих на первинно-хронічне запалення органів сечостатевого тракту
Примітка. * - різниця вірогідна відносно хворих та контрольної групи (Р<0,05).
Для розглядання патогенетичних механізмів, з`явилася необхідність визначати стан ренін-альдостеронової системи у хворих цієї групи. Проведене дослідження виявило, що спостерігаються значно виражені відхилення в цій системі, ніж у попередньої групи (хронічна рецидивуюча форма). Там, значно збільшився вміст реніну (в 3,1 рази) при зменшеному показнику альдостерону, зокрема у сидячому положенні хворої (таблиці 5).
Таблиця 5
Ренін-альдостеронова система у хворих на первинно-хронічне запалення
Примітка. “Р”- вірогідні розріднення.
* - 1:2 P<0.01
** - 1:2 н.зн.
Позитивна залежність між концентрацією кортизолу, кількістю лейкоцитів (у пробі Нечипоренко) та концентрацією білку в сечі, свідчила про реакцію наднирників на запальний процес в організмі і потребувала розробки заходів, які були б спрямовані не тільки на лікування запалення, а й на нормалізацію дії гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниково-наднирникової системи, як завдяки застосуванню гормональних засобів, так й немедекаментозних методів впливу (апаратна фізіотерапія, бальнеолікування, гомеопатичні препарати).
Вивчені клініко-лабораторні паралелі свідчать про наявність яскраво виражених змін в ренін-альдостероновій системі та функціональному стані сечовидільної системи при хронічних формах захворювання, що надало нам можливість прогнозувати виникнення загострення запальних процессів та призначити, не очікуючи початку розгорнутої клінічної картини, протирецидивний курс лікування.
Клініко-патогенетичні особливості запального процесу урогенітального тракту виявили вірогідні розрізнення у взаємодії гормональної, ренін-альдостеонової систем в залежності від ступеня активності запалення, від тяжкості перебігу хвороби, від вихідного рівня ендокринного гомеостазу, від стажу роботи та умов життя. Такий різноспрямований характер взаємовпливу різних функціональних систем жіночого організму - диктував необхідність індивідуального усвідомлення патогенетичної концепції хронічного запалення у хворих, беручи до уваги, до того ж, й філогенетичну спільність статевих та сечовивідних органів.
При хронічному рецидивуючому запаленні спостерігалося підвищення рівня реніну (в любому положенні тіла) та альдостерону, виникнення дисфункції ендокринної системи. Тому, програма лікування складалася з: пірогенних, антибактеріальних препаратів, нітрофуранів, нітроксолінових засобів, препаратів налідіксової кислоти, гомеопатичних засобів, фітотерапії, бальнеолікування, апаратної фізіотерапії.
При первинно хронічному запаленні відбувається більш глибоке розузгодження взаємодії ендокринної системи, що супроводжується неповноцінністю стероїдогенезу у гормонозалежних органах репродуктивної системи; а також більш значним підвищенням рівня реніну (більш, ніж у 5 разів), незначним збільшенням рівня альдостерону. Це дозволяло призначити таку етапну реабілітацію хворих: системну ензимотерапію, апаратну фізіотерапію, адаптогени, вітаміни з мінеральними додатками, фітозбори, при активації процесу - раціональну антібіотикотерапію для обох партнерів, мінеральні води, грязелікування, на тлі гомеопатичних препаратів.
Нами була уточнена діагностична та прогностична значущість конкретних форм обстеження працівниць промпідприємства (УЗД молочних залоз, ІТ, маммографія), у зв`язку з тим, що високий відсоток залучення до патологічного процесу молочних залоз, у пацієнток, які довго хворіють на хронічне запалення геніталій, а також поширеність онкопатології, в Нікопольському регіоні, потребує ії реальної профілактики. З урахуванням місця роботи, стажу, стану гормонального гомеостазу, молочних залоз, функціональних особливостей сечовивідної системи, повинна бути організована не тільки система профілактики порушень специфічних функцій жіночого організму, попередження рецидивів запалення, а й профвідбір при прийомі на роботу на профпідприємство.
Підтвердженням доцільності запропонованої нами тактики ведення хворих з різноманітним перебігом хронічного запалення додатків матки були отримані результати. З 160 обстежених та пролікованих жінок з запаленням додатків матки, завагітніли 67 (41%) хворих, рецидиви зменшилися в середньому у 3,8 рази.
Беручи до уваги досить складну соціально-демографічну ситуацію в Україні після національної трагедії Чорнобиля, відсутність у переважної більшості хворих матеріальних ресурсів для придбання медикаментів та раціонального харчування, а також зниження загального рівня життя, дуже перспективними є розробки профілактики та системи прогнозу виникнення запалення сечостатевої системи. Лікування цього складного контингенту урогінекологічних хворих, з застосуванням системної ензимотерапії, гомеопатії може мати доведений медико-соціальний ефект, а також бути реальною базою зниження гнійно-запальних захворювань під час індуцированої вагітності, після пологів та в остаточному підсумку - перинатальних втрат та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
ВИСНОВКИ
1. На підставі аналізу захворюваності, працівниць промпідприємства, з тимчасовою втратою працездатності (620 хворих) необхідно зробити висновок, що провідною причиною були хвороби сечостатевої системи (60%), друге місце посіли запальні хвороби додатків матки (25,8%), третє місце посідають дисплазії молочних залоз (17,9%), що викликало необхідність проведення клініко-екологічних досліджень.
2. Математичне моделювання для створення системи прогнозу виникнення хронічного запалення сечостатевої системи, яке часто приводить до рецидивування процесу та порушенням специфічних функцій жіночого оганізму, з урахуванням впливу ряду соціально-екологічних та медико-біологічних чинників, сприяє створенню індивідуальних схем профілактики і організації спеціалізованої допомоги у медсанчастині великого промислового підприємства.
3. Між нейроендокринною регуляцією реалізації репродуктивного потенціалу, ренін-альдостероновою системою та функціональним станом сечовивідної системи визначені патогенетичні взаємовідносини, які визначають не тільки ступінь клінічних проявів запальних захворювань урогенітального тракту, а й ризик виникнення рецидивів.
4. Взаємозалежність ендокринного гомеостазу, гормональної регуляції та функціонального стану органів сечовиведення, в динамиці нормального овуляторного менструального циклу, характеризується конкретною моделлю корелятивних зв`язків між реніном, альдостероном та гормональними співвідношеннями, які визначають функціонування сечостатевої системи.
5. При хронічній рецидивуючій формі запалення органів сечостатевої системи, яка призводить до непліддя, виникають взаємообумовлені зміни вивчаємих систем, що призводить до гіпофункції яєчників, підвищення у періферічній крові рівня реніну, альдостерону та порушення вивідної функції нирок.
6. При млявоперебігаючему варіанті хронічного запалення додатків матки, асоційованому з інфекцією сечовивідних шляхів, ЗПСШ, виникають глибші порушення взаємозв`язку між ендокринним гомеостазом, функціональним станом сечовивідної системи та рівнем реніну та альдостерону.
7. За для підвищення ефективності традиційної лікувально-реабілітаційної програми, у хворих на хронічне запалення органів сечостатевої системи, доцільне використання системної ензимотерапії, гомеопатичних засобів, етапної апаратної фізіотерапії, а також створення заходів індивідуальної профілактики рецидивів та організація медоглядів з урахуванням чинників “еколого-генеративного дисонансу”.
8. Динамічне спостереження, в лютеїновій фазі циклу, за рівнем реніну, альдостерону, гормональними співвідношеннями, станом мікробіоценозу сечостатевих шляхів, при необхідності визначення функціонального стану сечовивідної системи, з урахуванням місця роботи, стажу, віку, реалізації репродуктивного потенціалу, статевої поведінки працівниць промпідприємства, може бути обгрунтованням для проведення індивідуальної профілактики запальних процесів органів сечостатевої системи, які часто супроводжуються ЗПСШ та дисплазією молочних залоз.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Піляєв В.А., Ільєнко В.А. Стан ренін-альдостеронової системи і функціональні показники
сечостатевої системи у практично здорових жінок, які працюють на
промислових підприємствах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. -
№ 2. - С. 139-141.
2. Піляєв В.А. Аналіз гінекологічної захворюваності у робітниць великого
промислового підприємства з урахуванням концепції еколого-генеративного
дисонансу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 2. - С.136-139.
3. Піляєв В.А., Дубоссарська З.М. Методологічні аспекти дослідження впливу
екологічних чинників на хронізацію запальних захворювань урогенітального
тракту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 3. - С. 108-109.
4. Піляєв В.А. Сучасна діагностична програма при захворюваннях молочних
залоз робітниць промислового підприємства //Медичні перспективи. Дн-ськ. -
1999. - № 6. - С. 32-33.
5. Піляєв В.А., Дубоссарська З.М., Дубоссарська Ю.А. Резуьтати клінічних
випробувань препарата “Ременс” фірма “Рихард Бітнер” у гінекологічній
практиці // Здоровье женщини. - 1998. - № 3-4. - С. 25-30.
6. Піляєв В.А. Рефлексотерапія функціональних порушень після хірургічної
менопаузи у жінок репродуктивного віку // Збірник наукових праць Асоціації
акушерів-гінекологів в Україні. Сімфер-ль. - 1998. - С. 496-498.
7. Pilyaev V.A., Dubossarskaya Z. Diagnostic significance of echography in the
exposure of endometrium pathology. - The official journal of the International
Society of ultrasound in obsteties Gynecology. - 1992. - vol. 2. - suppl. 1. - p. 94.
8. Pilyaev V.A., Dubossarskaya Z. Ultrasound scanning of rick groups for the preseuce
of ovarian tumorus. - J. Ultrasound in obstetrics, Gynecology. - 1993. - vol. 3. - suppl.
1. - p. 40.
| 
