|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Галацан Олександр Вікторович
УДК 351.773:353
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я
25.00.02 – механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Харків – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Захист відбудеться “24” вересня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м. Харків, просп. Московський, 75).
Автореферат розісланий “20” серпня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Лебець В.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Спрямованість теорії та практики державного управління на реформування сфери охорони здоров’я в Україні зумовлює оновлення механізмів державного управління на регіональному рівні, що потребує опрацювання та впровадження більш досконалого організаційно-економічного механізму, який би концентрував зусилля органів місцевої виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, ділових кіл та громадськості на розв’язанні протиріч і усуненні невідповідностей між фактичними потребами населення в медичній допомозі та послугах і реальними можливостями системи охорони здоров’я щодо якісного задоволення цих потреб в умовах трансформаційних перетворень. Зазначені протиріччя спричиняють порушення прав і свобод громадян України, негативно впливають на демографічну ситуацію, призводять до прогресуючого погіршення стану здоров’я населення, що в цілому стає питанням національної безпеки та майбутнього нації.
Значний внесок у розвиток теорії та практики державного управління в Україні, обґрунтування механізмів його вдосконалення, вивчення тенденцій та перебігу процесів централізації і децентралізації, дослідження особливостей регіональної політики держави та проблем реформування місцевого самоврядування зробили вітчизняні дослідники Бабаєв В.М., Бакуменко В.Д., Битяк Ю.П., Вакуленко В.М., Жаліло Л.І., Князєв В.М., Корженко В.В., Куценко О.Д., Мамонова В.В., Машкаров Ю.Г., Мельтюхова Н.М., Нижник Н.Р., Одінцова Г.С., Радиш Я.Ф., Рябченко О.П., Симоненко В.К., Солоненко І.М., Хомуленко Т.Б., Чернецький Ю.О. та ін.
Теоретичні та прикладні проблеми державного управління соціальною сферою на центральному й регіональному рівнях, можливий вибір раціональних шляхів її перебудови аналізують у своїх працях Бідний В.Г., Войцехівський В.М., Волос Б.О., Гладун З.С., Глухачов Є.Ф., Голяченко О.М., Дейкун М.П., Журавель В.І., Коваленко О.С., Короп А.Ф., Лехан В.М., Москаленко В.Ф., Напрасников С.М., Немченко А.С., Перетяка О.П, Пиріг Л.А., Пономаренко В.М., Рогожин Б.А., Ціборовський О.М., а також зарубіжні вчені Дрепер Р., Дьюрис Д., Кейв Д., Ленскі Г., О’Кіф Е., Ремер М., Салтман Р., Хем К.
Специфічні особливості розвитку підприємництва та впровадження у сферу охорони здоров’я ринкових відносин досліджують Бірюков В.С., Журавель В.І., Парфьонова І.І., Пащенко В.М., російські фахівці Галкін Р.А., Здоровцов Г.І., Здоровцов О.Г., Кучеренко В.З., зарубіжні дослідники Дуіч Ф., Хантлер Д., Шеффлер Р.
Проте спрямованість регіонального управління охороною здоров’я в Україні до цього часу перебуває під впливом організаційних засад, що дісталися у спадок від колишнього Радянського Союзу. Існуючі механізми державного управління на рівні регіону та мегаполісу не повною мірою враховують особливості територіальної організації охорони здоров’я і не забезпечують повноцінний розвиток медичних закладів різних форм власності і підпорядкування та їх взаємовідносин в умовах конкуренції на ринку медичних послуг.
Невирішеними залишаються питання забезпечення рівних умов медичного обслуговування членів різних за чисельністю населення територіальних громад, реалізації єдиних підходів до управління, функціонування і фінансування медичних закладів різної підпорядкованості, збалансування відносин між державним та комунальним секторами галузі.
Зазначені проблеми вимагають наукового аналізу можливих інструментів, шляхів та напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи “Підвищення ефективності функціонування місцевих органів влади та управління” (реєстраційний номер 0102U001593), яка входить до комплексного наукового проекту “Державне управління і місцеве самоврядування” Національної академії державного управління при Президентові України.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка організаційно-економічного механізму якісних перетворень у системі управління охороною здоров’я на регіональному рівні з урахуванням загальних тенденцій функціонування й реальних можливостей фінансування цієї сфери за трансформаційних умов.
Відповідно до мети визначено основні задачі дослідження:
– уточнити понятійно-категоріальний апарат, наукові та прикладні підходи щодо удосконалення механізмів державного управління охороною здоров’я на загальнодержавному і регіональному рівнях;
– визначити особливості еволюційних змін в організації системи управління охороною здоров’я в Україні;
– здійснити порівняльний аналіз зарубіжних моделей організації охорони здоров’я та українських аналогів;
– оцінити сучасний стан системи державного управління охороною здоров’я на рівні регіону (на прикладі мегаполісу);
– з’ясувати можливі напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я населення на регіональному рівні.
Об’єкт дослідження – процес реформування державного управління сферою охорони здоров’я на рівні регіону.
Предмет дослідження – організаційна структура місцевих органів управління охороною здоров’я, склад об’єкта управління, взаємовідносини керуючої та керованої підсистем системи державного управління охороною здоров’я.
Методи дослідження. В залежності від вирішення конкретних задач дослідження використано загальнонаукові та специфічні методи, зокрема, узагальнення, абстрагування, аналізу і синтезу, індукції та дедукції. При дослідженні регіонального управління сферою охорони здоров’я в його цілісності та основних зв’язках застосовано системний підхід, а також методи програмно-цільового, системно-структурного і порівняльного аналізу та ієрархічної побудови структурно-функціональної системи. Для аналізу нормативних та інструктивно-методичних матеріалів з питань управління охороною здоров’я використано діагностичний метод та метод експертних оцінок. У дисертації використовуються також методи соціально-економічного моделювання та прогнозування управлінських процесів за неповної інформаційної забезпеченості. При дослідженні економічних відносин та розробці рекомендацій щодо їх удосконалення застосовано методи статистичного аналізу та балансових розрахунків.
Наукова новизна одержаних результатів визначається реальною оцінкою стану сфери охорони здоров’я та управління нею в трансформаційному суспільстві, а також опрацюванням новітніх технологій упровадження організаційно-економічного механізму вдосконалення управління охороною здоров’я в умовах становлення та утвердження ринкових відносин.
У дисертації вперше:
– визначено основні складові компоненти єдиного простору медичного обслуговування населення, що включає систему управління охороною здоров’я в регіоні (дано наукове визначення, змістовні та функціональні характеристики структурних елементів: керуючої підсистеми – органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – з визначенням впливу на них громадських організацій, керованої підсистеми – медичні заклади різних напрямків діяльності та форм власності, а також кореляцію об’єктів та суб’єктів управління засобами ліцензування, акредитації, стандартизації, договірних відносин, ціноутворення тощо);
– розроблено інструментарій організаційно-економічного механізму державного управління формуванням єдиного простору медичного обслуговування як засобу збалансування державного регулювання та формування ринкових відносин у сфері охорони здоров’я (унормування та контроль діяльності, програмно-цільове управління, державне замовлення та ін.);
удосконалено:
– систему організації державного управління охороною здоров’я у мегаполісі (упорядкування суб’єктно-об’єктних відносин, реорганізація бюджетних установ у комунальні підприємства без зміни основного профілю їх діяльності, концентрація фінансових потоків і спрямування їх на розвиток галузі), що дозволяє підвищити рівень керованості нею та раціонально використовувати суспільні ресурси;
дістало подальший розвиток:
– змістовне наповнення понять „медична допомога”, „медична послуга”, „медичне обслуговування”, „доступність медичного обслуговування”, „мережа закладів охорони здоров’я”, що сприяє розвитку теорії державного управління соціальною сферою;
– мотиваційні чинники підвищення якості медичного обслуговування споживачів на засадах упровадження принципів функціонування ринкового середовища;
– характеристики особливостей розвитку медичної галузі в Україні (невідповідність нормативно-правової бази вимогам часу, недосконалість державних стандартів на медичну допомогу та послуги, відсутність надійного зворотного зв’язку з боку споживачів і т.ін.) та комбінаційної моделі її організації з урахуванням зарубіжного досвіду.
Практичне значення одержаних результатів полягає в уточненні понять і термінів, які можна використовувати при відпрацюванні нормативно-правової бази з питань державного управління охороною здоров’я. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення механізму державного управління охороною здоров’я, надання якісних медичних послуг населенню в регіоні, впровадження в діяльність суб’єктів охорони здоров’я ринкових відносин та контрактної форми праці керівників медичних установ. Зазначені рекомендації включено до Комплексної програми охорони здоров’я населення м. Харкова „Здоров’я харків’ян” на 2001 – 2004 рр., затвердженої XIX сесією Харківської міської ради. Пропозиції стосовно удосконалення управління системою охорони здоров’я мегаполіса, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в галузі медичних послуг, впровадження медичного страхування та лікарняних кас, залучення інвестицій в охорону здоров’я використано в Основних напрямах розвитку сфери охорони здоров’я м. Харкова на 2004 – 2006 рр. Науково обґрунтовані висновки та рекомендації дисертаційного дослідження дозволили реорганізувати комунальний бюджетний заклад охорони здоров’я м. Харкова у міське комунальне підприємство із збереженням основного профілю його діяльності, а територіальні медичні об’єднання районів – в управління та відділи охорони здоров’я як структурні ланки районних у місті рад.
Отримані в ході дослідження результати можуть бути використані органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при формуванні охороноздоровчої політики, розробці регіональних і місцевих комплексних та цільових програм економічного і соціального розвитку. Практична й теоретична значущість одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необхідності підготовки керівників органів управління охороною здоров’я в Україні з новим адміністративним, правовим та економічним мисленням.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Отримані в ній науково обґрунтовані результати в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я, що має суттєве значення для сфери науки державного управління.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї і положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднено:
- на 8 науково-практичних конференціях, у т.ч. „Новації львівських медиків” (м. Львів, 1999 р.), „Регіональна політика в Україні: стан та перспективи розвитку” (м. Харків, 2000 р.), „Формування механізму регіонального управління в Україні” (м. Харків, 2001 р.), „Проблеми формування та реалізації охороноздоровчої політики в сучасних умовах” (м. Харків, 2002 р.), „Проблеми підвищення ефективності державного управління в трансформаційний період” (м. Київ, 2003 р.), „Роль державної влади та інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації охороноздоровчої політики” (м. Харків, 2003 р.);
- на 6 науково-теоретичних семінарах, у т.ч. „Роль та завдання місцевої влади в підвищенні якості та ефективності надання громадських послуг” (м. Харків, 2000 р.), „Становлення місцевого самоврядування в Україні” (м. Харків, 2000 р.), „Підсумки досліджень, реалізованих в рамках британського Проекту інституційного підсилення” (м. Київ, 2002 р.), „Поліпшення якості громадських послуг шляхом розвитку державно-приватного партнерства” (м. Київ, 2003 р.);
- на трьох міжнародних наукових конгресах „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, лютий 2001 р., лютий 2003 р., лютий 2004 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображено у 19 публікаціях, 7 з яких надруковано у виданнях, що входять до переліку фахових видань з державного управління, затвердженого ВАК України.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів (8 підрозділів), висновків і списку використаних джерел. Обсяг дисертації – 172 с. Кількість рисунків – 26, таблиць – 9. Список використаних джерел літератури налічує 220 назв, у т.ч. 19 – іноземними мовами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається стан її розробленості, мета і завдання дисертації, предмет, об’єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наводяться дані про апробацію результатів дисертації та публікації.
У першому розділі – “Наукові засади управління охороною здоров’я” – аналізується понятійно-категоріальний апарат управління охороною здоров’я, визначаються основні підходи стосовно удосконалення механізмів державного управління галуззю, з’ясовуються специфічні особливості в еволюції організації управління охороною здоров’я в Україні, здійснюється порівняння з відповідними зарубіжними моделями.
У ході дослідження уточнюється сутність основних понять, що пов’язані з управлінням охороною здоров’я та визначаються їхні взаємозв’язки. Доведено, що складовими медичного обслуговування є медична допомога та медичні послуги, а доступність медичного обслуговування полягає в реальних можливостях отримання кожним громадянином у будь-який час медичної допомоги належної якості, медичних та інших супутніх послуг.
Державне управління сферою охорони здоров’я поєднує декілька функцій (соціальну, організаційну, економічну), реалізація яких в трансформаційних умовах пов’язана із загостренням протиріч між керуючою та керованою підсистемами, спричиняє невідповідність фактичних потреб населення реальним можливостям сфери охорони здоров’я. Розв’язання цих суперечностей потребує удосконалення чинної нормативно-правової бази, впровадження більш сучасних, випробуваних соціальними практиками механізмів державного управління сферою охорони здоров’я, головними з яких є організаційно-економічний, політичний, правовий, мотиваційний, соціальний. Дослідження природи зазначених протиріч свідчить, що найбільш ефективним засобом забезпечення розвитку галузі в умовах обмеженого бюджетного фінансування є удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління нею.
Система охорони здоров’я в українському суспільстві потребує приведення її стану у відповідність з існуючими в державі соціально-економічними умовами. Співставлення моделей організації охорони здоров’я зарубіжних країн з вітчизняними виявило, що різні системи охорони здоров’я – це різні варіанти вирішення одного й того ж питання: яким чином за умов подорожчання медичного обслуговування та матеріальної нерівності громадян забезпечити населення якісною, доступною медичною допомогою та медичними послугами? Особливості трансформаційних перетворень в Україні зумовлюють необхідність впровадження комбінаційної моделі організації медичного обслуговування з урахуванням реалій суспільно-політичного устрою та стану нормативно-правової бази.
У другому розділі – “Аналіз сучасного стану управління охороною здоров’я на рівні регіону” – досліджуються особливості функціонування сфери охорони здоров’я як об’єкта управління в умовах докорінних суспільних змін на засадах упровадження ринкових відносин, система організації управління охороною здоров’я на рівні окремого району в структурі мегаполіса, виявляються проблеми організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я на прикладі Харківської області та можливості їх розв’язання, з’ясовується вплив методів програмно-цільового управління на діяльність сфери охорони здоров’я на регіональному рівні.
Здоров’я населення в сучасних умовах відіграє роль важливого чинника національної безпеки та суттєвого фактора в розвитку держави. Погіршення соціально-економічної ситуації, кризові явища в українській економіці негативно позначаються на здоров’ї населення та демографічній ситуації в Україні, що мають на сучасному етапі стійку негативну тенденцію.
Система медичного обслуговування населення в Україні як об’єкт державного управління функціонує в умовах дефіциту фінансових ресурсів, невідповідності попиту та замовлення громадян на обсяги і якість медичного обслуговування наявним суспільним ресурсам (рис. 1).
Рис. 1. Витрати на охорону здоров’я в Україні у 1996–2004 рр. (частка ВВП), %.
У системі управління охороною здоров’я в регіоні зберігаються диспропорції в розвитку суб’єктів та об’єктів, розбіжності між структурою та функціональним навантаженням органів управління. На процеси менеджменту у сфері охорони здоров’я, підготовку й прийняття управлінських рішень у місті з районним адміністративним поділом негативно впливає нескоординованість дій між міськвиконкомом і райвиконкомами, закладами та установами охорони здоров’я різної відомчої підпорядкованості, медичними підприємницькими утвореннями і громадськими організаціями. Невирішеною проблемою залишається невизначеність взаємовідносин органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. На розвиток системи управління галуззю в регіоні значною мірою впливають нез’ясованість процесів централізації та децентралізації, а також наявний соціально-економічний стан території. Так, державне управління охороною здоров’я в регіоні в умовах ринкових змін, як це не дивно, має тенденцію до централізації, у той же час децентралізація державного управління в цілому негативно позначається на формуванні рівних умов для отримання медичних послуг відповідно до потреб громадян та наданні всім об’єктам управління рівних можливостей для здійснення такого обслуговування. Відтак, розподіл функцій територіального управління охороною здоров’я на його різних рівнях відтворює проблему поєднання централізації та децентралізації державного управління. Концепція адміністративної реформи в Україні передбачає необхідність оптимального поєднання централізації та децентралізації державного управління, делегування і передачі максимально можливого обсягу функцій управління структурам якомога нижчого рівня.
Для здійснення регіональної соціально-економічної політики використовується програмно-цільовий метод управління, який забезпечує стабільний розвиток міст, їх адміністративних районів, фінансової та бюджетної системи. Комплексні міжгалузеві програми соціально-економічного розвитку та галузеві програми розвитку охорони здоров’я у її єдності та цілісності, що розробляються та упроваджуються органами місцевої державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, є однією з дієвих сучасних форм інтеграції політичного, організаційного, соціального й економічного механізмів управління охороною здоров’я, реалізації принципів централізації та децентралізації управління галуззю на рівні регіону (області). Програмно-цільове управління сферою охорони здоров’я, у своїй сутності, зумовлюється одночасною дією та взаємоперехрещенням державних, галузевих, відомчих, територіальних, колективних і індивідуальних інтересів і, без перебільшення, може вважатись суттєвою складовою якісно іншого, нового організаційно-економічного механізму державного та регіонального управління.
У третьому розділі – “Формування механізму управління охороною здоров’я населення на регіональному рівні” – сформульовано пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я. З’ясування змістовних характеристик єдиного простору медичного обслуговування населення дозволило визначити його як нову систему управління сферою охорони здоров’я на конкретній території, до якої входять суб’єкти управління у складі органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та населення. Основним завданням цієї системи є забезпечення якісного медичного обслуговування громадян певної території, які можуть вільно обирати той чи інший заклад та лікаря. Єдиний простір медичного обслуговування населення території являє собою цілісну соціальну систему, головним засобом формування якої є організаційно-економічний механізм державного управління. Його удосконалення, спрямоване на поліпшення управління єдиним простором медичного обслуговування населення, є важливою функцією органів місцевої державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів управління (рис. 2).
Рис. 2. Принципова схема організаційно-економічного механізму управління сферою охорони здоров’я населення в регіоні
Економічна складова зазначеного механізму формує умови для конкуренції між закладами охорони здоров’я різних форм власності, сприяє розвитку медичної практики на підприємницьких засадах, опрацюванню принципово нових підходів до фінансово-господарської, у тому числі госпрозрахункової, діяльності державних і комунальних закладів охорони здоров’я, їх взаємодії та взаєморозрахунків. У межах чинного законодавства органи місцевого самоврядування мають можливість сприяти розширенню підприємництва у сфері охорони здоров’я, використовуючи організаційно-економічний механізм для реорганізації бюджетних медичних закладів у комунальні підприємства аналогічного профілю. Такий механізм було використано у м. Харкові при реорганізації міської молочної кухні у комунальне підприємство з метою зменшення навантаження на міський бюджет, оновлення матеріальної бази та удосконалення технології виробництва лікувального молочного харчування. Результати діяльності комунального підприємства засвідчили більш високу його ефективність порівняно із бюджетною формою фінансування, покращання техніко-економічних показників господарювання, збільшення обсягів виробництва. Річний ефект склав 108,5 тис. грн. Використання нових організаційних та економічних важелів фінансового забезпечення системи охорони здоров’я пов’язано з опрацюванням у чинному правовому полі та впровадженням органами управління й безпосередньо закладами охорони здоров’я різних форм наповнення бюджету з додаткових фінансових джерел.
В умовах трансформаційних перетворень медичне обслуговування населення регіону забезпечується складною системою надходження фінансових ресурсів – „колесом фінансів охорони здоров’я”, яке відображає їх сукупність, а удосконалення взаємовідносин та взаємозв’язків його елементів забезпечується організаційно-економічним механізмом державного управління.
Основними джерелами багатоканального надходження фінансування для потреб охорони здоров’я є державний та місцеві бюджети, оплата громадянами вартості медичних послуг, страхові виплати на обов’язкове і добровільне медичне страхування, благодійні внески громадян та фондів, виплати лікарняних кас та ін.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволяє запропонувати нові напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні, що розкриваються в наступних узагальненнях:
1. Важливими питаннями удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я в Україні, що потребують розв’язання, є: невизначеність взаємовідносин органів місцевої державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на рівні області; невідповідність існуючої системи управління галуззю її структурі і функціям у місті з районним адміністративним поділом; обмеженість можливостей наповнення місцевих бюджетів та неефективне використання наявних фінансових ресурсів.
2. Система медичного обслуговування населення включає, зокрема, медичну допомогу, медичні та супутні послуги (додаткове харчування в стаціонарі, поліпшені умови перебування, зв’язок, транспорт, рекреація тощо), доступність яких визначається матеріальним станом кожного споживача та іншими факторами більш якісного задоволення потреб. У свою чергу, низький рівень доступності медичного обслуговування населення зумовлює загострення демографічної ситуації та погіршення стану здоров’я населення.
3. Подолання тенденції посилення невідповідності системи управління охороною здоров’я існуючим в державі соціально-економічним умовам трансформаційного періоду вимагає опрацювання та впровадження комбінаційної моделі організації медичного обслуговування (що враховує елементи поширених у світі моделей Беверіджа, Бісмарка, Семашка та ринкової), поєднання процесів централізації та децентралізації з урахуванням особливостей державного управління на регіональному рівні.
4. Збереження за трансформаційних перетворень достатньо високого рівня централізації управління суттєво впливає на державну охороноздоровчу політику, гальмує реформування галузі. Упровадження навіть незначних елементів децентралізації, що створює рівні умови для всього населення в отриманні медичних послуг та рівні можливості для всіх об’єктів управління стосовно здійснення цього виду діяльності, потребує опрацювання та реалізації науково обґрунтованих, виважених державно-управлінських рішень.
5. Конкретизація засад поєднання організаційної і економічної складової удосконалення механізму управління охороною здоров’я та реалізація принципів централізації і децентралізації управління цією сферою на рівні регіону дозволяє запропонувати новітні технології реалізації місцевих міжгалузевих програм соціально-економічного розвитку і їх органічний зв’язок з державними галузевими програмами охорони здоров’я (індикативне планування, критерії оцінки якості послуг тощо).
6. Ефективним засобом удосконалення організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я у трансформаційному суспільстві може бути організаційно-функціональна модель “колесо фінансів”, що являє собою систему упорядкування та концентрації джерел отримання фінансових ресурсів для медичної сфери на основі нормативно-правових актів в умовах становлення та розвитку ринкових відносин і формування комбінаційної моделі охорони здоров’я в українському суспільстві.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Галацан О.В. Планування медичних послуг населенню в умовах створення єдиного медичного простору в регіоні // Управління сучасним містом: Наук.-інформ. бюлетень. – Дніпропетровськ: УАДУ, 2000. – С. 5 – 10.
2. Мамонова В.В., Рогожин Б.А., Галацан О.В. Формування регіонального простору медичних послуг населенню (проблеми місцевої влади) // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. – Х.: УАДУ ХФ, 2000. – № 2 (7). – С. 101 – 106.
Особисто здобувачем запропонована етапність, планомірність та поступовість процесу формування єдиного простору медичного обслуговування населення в регіоні.
3. Галацан О.В. Проблеми реорганізації системи управління сферою охорони здоров’я великих міст // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. – Х.: УАДУ ХФ, 2001. – № 9. – С. 97 – 101.
4. Галацан О.В. Організація надання медичних послуг органами місцевого самоврядування мегаполісів // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління і місцеве самоврядування. – Вип. 1/2001. – Ч. IV. – Х.: УАДУ ХФ, 2001. – С. 7 – 8.
5. Галацан О. Основні складові організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я в регіоні з позицій системного підходу // Управління сучасним містом. – К.: УАДУ, 2002. – № 1-3 (5). – С. 70 – 73.
6. Галацан О.В. Нормативно-правова база управління регіональною системою охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. праць. – Х.: УАДУ ХФ, 2003. – № 2 (16). – Ч. 1. – С. 175 – 178.
7. Галацан О.В. Комунікативні зв’язки у сфері охорони здоров’я як складова державного управління // Теорія та практика державного управління / Проблеми формування та реалізації охороноздоровчої політики в сучасних умовах. – Х.: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – Вип. 3. – С. 13 – 16.
8. Мамонова В., Галацан О. Створення організаційних засад розвитку підприємництва у сфері охорони здоров’я // Управління сучасним містом. – К.: УАДУ, 2003. – № 1-3 (9). – С. 97 – 103.
Особисто здобувачем запропоновано та обґрунтовано рентабельність перетворення комунального закладу охорони здоров’я “Міська молочна кухня” у комунальне підприємство.
АНОТАЦІЯ
Галацан О.В. Організаційно-економічний механізм управління охороною здоров’я. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2004.
Дисертація досліджує теоретичні та практичні питання удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні як рушійної сили створення єдиного простору медичного обслуговування населення. У ній уточнюється понятійно-категоріальний апарат науки державного управління, що стосується галузевого управління (надання медичних послуг), аналізуються основні теоретико-методологічні та прикладні підходи до удосконалення механізмів державного управління галуззю, відстежується еволюція системи управління охороною здоров’я в Україні у порівнянні з відповідними зарубіжними моделями.
Запропоновано нові напрямки та технології територіальної організації управління охороною здоров’я у мегаполісі, що дозволяє більш раціонально використовувати матеріальні і фінансові ресурси та засоби стратегічного планування розвитку сфери охорони здоров’я в українському суспільстві.
Ключові слова: організаційно-економічний механізм державного управління, регіональне управління, управління охороною здоров’я в регіоні, єдиний простір медичного обслуговування, багатоканальне надходження фінансових ресурсів, державне регулювання діяльності закладів охорони здоров’я.
АННОТАЦИЯ
Галацан А.В. Организационно-экономический механизм управления здравоохранением. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Харьков, 2004.
Диссертация исследует теоретические и практические вопросы усовершенствования организационно-экономического механизма управления здравоохранением на региональном уровне.
В ней уточняется понятийно-категориальный аппарат науки государственного управления, который касается отраслевого управления (предоставление медицинских услуг), анализируются теоретико-методологические подходы к усовершенствованию механизмов государственного управления отраслью, отслеживается эволюция системы управления здравоохранением в Украине в сравнении с соответствующими зарубежными моделями.
Развивается идея единого пространства медицинского обслуживания населения в регионе как новой системы управления здравоохранением на конкретной территории, которая состоит из комплекса субъектов и объектов управления различных форм собственности, организации и соподчиненности с соответствующими взаимными отношениями и взаимосвязями. Это пространство представляет собой целостную социальную систему управления, включающую организационно-экономический механизм, которая характеризуется определенной многомерностью – размерами территории, численностью проживающего населения, типом территориальной организации управления и спецификой управленческого влияния на сферу здравоохранения, экономическими, информационными и другими факторами воздействия. Субъекты управления формируют организационно-экономический механизм управления единым пространством медицинского обслуживания населения.
Установлено, что метод программно-целевого управления здравоохранением, который предполагает учет государственных, отраслевых, ведомственных, территориальных, коллективных и индивидуальных интересов, является базовым при совершенствовании организационно-экономического механизма. Его экономическая составляющая связана с развитием рыночных отношений, применением новых подходов к финансово-хозяйственной деятельности государственных и коммунальных учреждений. Доказано, что органы местного самоуправления могут в пределах действующего законодательства содействовать развитию предпринимательства в области здравоохранения на основе усовершенствования организационно-экономического механизма управления, а также реорганизовывать коммунальные бюджетные учреждения в коммунальные предприятия с сохранением основного профиля их деятельности.
В условиях трансформационных преобразований медицинское обслуживание в Украине обеспечивается сложной системой финансирования. Совершенствование организационно-экономического механизма направлено на гармонизацию отношений и связей между элементами этой системы. Выявлено, что основными источниками многоукладного и многоканального финансирования здравоохранения являются бюджеты всех уровней, собственные средства граждан, поступления от обязательного и добровольного медицинского страхования, благотворительные взносы юридических и физических лиц, выплаты больничных касс, гуманитарная и спонсорская помощь.
Сформулированы конкретные рекомендации по дальнейшему совершенствованию финансирования сферы здравоохранения и государственного управления отраслью.
Ключевые слова: организационно-экономический механизм государственного управления, региональное управление, управление здравоохранением в регионе, единое пространство медицинского обслуживания, многоканальное поступление финансовых ресурсов, государственное регулирование деятельности учреждений здравоохранения.
SUMMARY
Galatsan О.V. The organizational-economic mechanism of management of public health services. - Manuscript.
The Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of sciences of the government on a specialty 25.00.02 – mechanisms of the government. – The Kharkov Regional Institute of Public Administration of National academy of Public Administration Office of the President of Ukraine. – Kharkov, 2004.
To protection the theoretical and practical substantiation of the organizational-economic mechanism of management by public health care in region is submitted. The category of uniform space of health services of the population in region as new functional open complex complete social control system of health protection is offered. The organizational-economic mechanism is the main means of creation of such system.
Key words: the organizational-economic mechanism of management, regional management, management of public health services in region, uniform space of health services of the population, multichannel receipt of financial resources, management and regulation of activity of establishments and the enterprises of public health services.
| 
