|
Національний державний медичний університет
ім. О. О. Богомольця
Скляров Сергій Володимирович
УДК 621.313.04.1:612.014
ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ
ТЕРАПЕВТИЧНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ
ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ,
ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ЗАБРУДНЕНИХ
РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЯХ
(14.01.20. - шкірні та венеричні хвороби)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному університеті ім. М.І.Пирогова.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ляшенко
Іван Никифорович, Вінницький державний
університет ім. М.І.Пирогова.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук Глухенький Борис
Тихонович, професор кафедри шкірних та
венеричних хвороб Київської медичної
академії післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупіка;
доктор медичних наук Циркунов Леонтій
Павлович, консультант центру Європейської
медицини, Київ.
Провідна установа: Інститут дерматології
та венерології АМН України.
Захист відбудеться 4 квітня 2002 р. о 13.30. годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д26.003.02 при Національному медичному університеті ім.О.О. Богомольця за адресою: 01023 м.Київ, вул. Шовковична,
39\1, центральна міська клінічна лікарня, корпус 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця за адресою: м.Київ, вул.. Зоологічна, 3.
Автореферат розісланий 2 березня 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук С.Г. Свирид
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Висока захворюваність на псоріаз, яким страждає від 0,5% до 3% населення земної кулі, невпинне зростання кількості хворих створили складну соціально-медичну проблему [Кутасевич Я.Ф. і співавт.,1992; Глухенький Б.Т., 1998]. Особливої актуальності вона набула після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), найбільшої катастрофи сучасності. За масштабами радіоактивного забруднення, кількістю постраждалих, структурою та складністю джерел опромінення в поєднанні з несприятливими чинниками нерадіаційного походження вона не має аналогів. Понад 10% населення України потерпіло від цієї радіологічної катастрофи [Авраменко О.І. і співавт., 1996].
Науковим центром радіаційної медицини АМН України встановлено, що, починаючи з 1990 р., підвищились дози внутрішнього опромінення населення, зокрема, деяких районів Київської і Житомирської областей [Романенко А.Ю., 1996]. Незважаючи на високу позитивну оцінку сучасних загальноприйнятих та оригінальних методів лікування псоріазу (фотохіміотерапія, селективне ультрафіолетове опромінення, кортикостероїди та ін.) оздоровлення таких хворих і попередження загострень дерматозу, особливо у мешканців забруднених радіонуклідами територій, залишається невирішеним питанням [Коляденко В.Г. і співавт., 1994]. Забруднення радіонуклідами великих територій, зокрема Житомирської області, призвело до таких негативних наслідків, як імунодефіцитні стани [Пономаренко В.М., 1999].
Це послужило нам підставою вивчити показники імунітету і рівень ендогенної інтоксикації у хворих на псоріаз, що проживають в районах з різною інтенсивністю радіації, і запропонувати для їх лікування препарат дибазол, який відноситься до похідних імідазолу, та сироп солодкового кореня, де міститься 6–23% гліциризину та солей гліциризинової кислоти, до 4% флавоноїдів (ліквіритину, кверцетину, кемферолу). Ці препарати володіють імуномодулюючою, адаптогенною, протизапальною дією. Для забезпечення організму хворих на псоріаз радіогепатопротекторами природного походження (вітамін А, С, Е) ми застосували продуктовий набір харчування, розроблений науковим центром радіаційної медицини АМН України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за тематикою науково-дослідної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова: удосконалення діагностики, лікування, епідеміології і профілактики важких хронічних дерматозів та захворювань, що передаються статевим шляхом.
Мета дослідження. Вивчити вплив радіації на показники імунітету і рівень ендогенної інтоксикації у хворих на псоріаз із забруднених і незабруднених радіонуклідами територій та обгрунтувати комплекс терапевтично-реабілітаційних заходів для лікування хворих на псоріаз, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях.
Задачі дослідження. 1. За даними Житомирської обласної санепідемстанції вивчити ступінь забрудненості радіонуклідами 8 районів Житомирської області.
2. Обстежити 208 хворих на псоріаз, з них 106 із забруднених радіонуклідами територій (ЗРТ) і 102 із незабруднених радіонуклідами територій (НРТ) та 20 практично здорових осіб (контроль) за допомогою сучасних інформативних і адекватних клініко-лабораторних методик.
3. Дослідити імунний статус та динаміку ступеня ендотоксикозу у хворих на псоріаз з ЗРТ та НРТ до і після лікування.
4. Визначити залежність перебігу псоріатичної хвороби від місця проживання досліджених хворих (ЗРТ, НРТ).
5. З урахуванням результатів дослідження імунного статусу та ендотоксикозу розробити і впровадити комплекс терапевтично-реабілітаційних заходів для лікування хворих на псоріаз дибазолом, сиропом солодкового кореня та радіогепатопротекторною дієтою.
6. Порівняти ефективність запропонованого методу лікування псоріазу із загальноприйнятими.
Наукова новизна одержаних результатів. 1. Вперше доведена залежність ступеня синдрому ендогенної інтоксикації та активності імунної системи у хворих на псоріаз від місця проживання та рівня забрудненості харчових продуктів радіонуклідами.
2. Розроблена і впроваджена в практику ефективна схема комплексної терапії хворих на псоріаз з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти, яка дозволила скоротити термін їх реабілітації і подовжити ремісію дерматозу.
Практичне значення одержаних результатів. Завдяки впровадженню запропонованої схеми лікування хворих на псоріаз, особливо з забруднених радіонуклідами територій, з приєднанням в реабілітаційний комплекс дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти суттєво підвищилась ефективність та перспективність процесу оздоровлення пацієнтів: скоротився на 3,8 доби термін видужування у хворих на псоріаз із ЗРТ і на 5,1 із НРТ, і в середньому в 1,7 і 1,6 рази подовжився період ремісії.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем разом з науковим керівником сформульовані мета, задачі роботи, зроблені основні висновки дисертаційного дослідження. Особисто здобувачем вивчена ступінь забрудненості радіонуклідами 8 районів Житомирської області, обстежено 208 хворих на псоріаз з забруднених і незабруднених радіонуклідами територій, досліджено імунний статус та динаміку ступеня ендотоксикозу, залежність перебігу псоріатичної хвороби від місця проживання хворих, розроблена і впроваджена нова схема лікування хворих на псоріаз дибазолом, сиропом солодкового кореня та радіогепатопротекторною дієтою. На основі аналізу отриманих даних у співавторстві опубліковано п’ять наукових праць. Особистий внесок здобувача у цій праці складає 90%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції лікарів-інтернів Вінницького медичного університету ім. М.І. Пирогова (1999), засіданні Житомирської обласної асоціації лікарів дерматовенерологів (2000), Рівненської обласної асоціації лікарів дерматовенерологів (2001), науково-практичній конференції “Медико-біологічні наслідки чорнобильської катастрофи через 15 років” (2001).
Публікації. Матеріали наукових досліджень за темою дисертації викладені у п’яти працях, чотири з яких надруковано у виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Отримано одне посвідчення на раціоналізаторську пропозицію (2001 р.)
Об’єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, шести розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаної літератури. В дисертації наведено 32 рисунки, 38 таблиць. Список використаної літератури містить 268 джерел, з яких 57 українською мовою, 150 російською, 53 англійською та 6 іншими мовами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Для досягнення мети обстежено в умовах стаціонару Житомирського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, в динаміці, до і після лікування 208 хворих на псоріаз, серед яких на забруднених радіонуклідами територіях (ЗРТ) мешкало 106 осіб (73 чоловічої та 33 жіночої статі), на незабруднених радіонуклідами територіях (НРТ) - 102 особи (68 та 34 відповідно). Причиною виникнення псоріазу 64 (60,4%) із 106 хворих, які мешкають на ЗРТ, та 54 (53%) із 102, які мешкають на незабруднених радіонуклідами територіях (НРТ), назвали різні фактори і негативні впливи (грип, гострі респіраторні захворювання, хірургічні операції, травми, перші менструації, вагітність і пологи, психо-емоційне перенапруження, опромінення під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, контакт з пестицидами, гербіцидами, добривами та ін.). Псоріатична висипка у 186 хворих носила дисемінований характер з ураженням великих ділянок шкіри тулуба, кінцівок, 78 (73,5%) обстежених із ЗРТ і 64 (63%) із НРТ захворіли на псоріаз після аварії на Чорнобильській АЕС. Вік хворих коливався від 15 до 65 років, але у найбільш активному працездатному віці (20-60) було 92,3% хворих, непрацюючих - 26,4%.
Із ЗРТ прогресуюча стадія захворювання визначена у 94 (88,7%), стаціонарна - у 8 (7,5%), регресуюча - у 4 (3,8%) пацієнтів. Із НРТ, відповідно, у 92 (90,1%), у 8 (7,8%), у 2 (1,9%) обстежених. Опитуванням з’ясовано, що у 168 (80,8%) загострення псоріазу настає восени та взимку, у 6 (2,8%) - весною і літом, у 34 (16,4%) - не зв’язано з порою року.
Широке визнання в патогенезі псоріатичної хвороби отримала концепція порушення імунних та аутоімунних процесів [Милевская С. Г., Потапова Т. В., 1998]. Враховуючи те, що частина наших пацієнтів проживає на території, яка зазнала забруднення радіонуклідами (цезій, стронцій, йод) внаслідок аварії на ЧАЕС, ми дослідили стан імунної системи у хворих на псоріаз в залежності від давності проживання на ЗРТ, ступеня забруднення харчових продуктів радіонуклідами і порівняли ці показники із показниками у хворих із НРТ.
До лікування у 67 хворих на псоріаз із ЗРТ, у 70 хворих із НРТ і у 20 здорових осіб визначали загальне число лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів, Т-хелпери, Т-супресори, Тх/Тс, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК).
У хворих на псоріаз із ЗРТ кількість лімфоцитів дорівнювала 36,8±0,05 (у контрольних здорових осіб 28,3±1,3%), Т-лімфоцитів - 31,5±0,6 (58,6±1,1), В-лімфоцитів - 27,6±1,6 (19,3±0,8), Т-хелпери - 17,5±1,3 (36,4±1,3), Т-супресори - 13,9±0,9 (22,2±0,2), Тх/Тс - 1,32±0,08 (1,89±0,07), ЦІК - 87,7±0,9 (53,8±1,8). У хворих на псоріаз із НРТ, відповідно, 31,2±1,2; 44,7±1,б; 19,8±0,7; 26,1±0,8; 19,8±0,6; 1,43±0,05; 76,2±2,1. Різниця між показниками хворих на псоріаз із ЗРТ і НРТ та контролем суттєва: Р < 0,05, окрім показника В-лімфоцитів у хворих з НРТ, який не відрізнявся від контролю: Р > 0,05. Наведені результати констатують суттєві порушення імунітету при псоріазі, особливо у хворих, які проживають на забрудненій радіонуклідами території.
Аналіз результатів дослідження імунної системи у хворих на псоріаз із ЗРТ показав залежність їх від ступеня забрудненості радіонуклідами харчових продуктів. У хворих на псоріаз, які мешкали на території 1 гр. (забрудн. 51,5%) забруднення харчових продуктів, показники вмісту в крові лімфоцитів визначились підвищеними в 1,1 (31,4±1,1%), II гр. (забрудн. 162,1%) - в 1,2 (33,1±0,07), Ш гр. (забрудн. 261,2%) - в 1,4 рази (38,3±0,03) в порівнянні з контролем (28,3±1,3). Різниця показників з контролем достовірна: Р < 0,05.
Показники вмісту Т-лімфоцитів в І гр. дорівнювали 57,1±0,6 і не відрізнялись від контролю (Р> 0,05); в II гр. виявилися зменшеними в 1,3 (44,5±0,8), в ІІІ гр. - в 2 рази (28,4±0,6) у порівнянні з контрольною групою здорових осіб (58,6±1,1), різниця вірогідна: Р < 0,05; В-лімфоцитів: в І гр. - 19,8±0,07, не відрізнявся від контролю (Р > 0,05); в II гр. - збільшеним в 1,4 (26,3±1,3), в ІІІ гр. - в 1,6 рази (30,6±1,3); різниця з контролем (19,3±0,8) вірогідна: Р < 0,05. Т-хелпери зменшені відповідно: І гр. (30,2±1,5) - в 1,2, II гр. (20,8±0,7) - в 1,7, III гр. - (16,3±1,1) в 2,2 рази; Т-супресори в І гр. дорівнювали 21,8±0,4. Різниця з контролем несуттєва Р > 0,05; ІІ гр. зменшені, (15,1±0,2) в 1,5, ІІІ гр. (12,5±0,9) - в 1,8 рази; різниця з контролем вірогідна: Р < 0,05; Тх/Тс зменшені в І гр. (1,56±0,08) в 1,2; в II гр. (1,39±0,05) - в 1,4; в ІІІ гр. (1,28±0,03) - в 1,5 рази. Різниця з контролем і між собою достовірна: Р < 0,05; ЦІК збільшені відповідно: І гр. (65,9±0,9) в 1,2, ІІ гр. (76,3±1,2) в 1,4, ІІІ гр. (88,6±0,6) в 1,6 рази. Різниця з контролем і показників між собою достовірна: Р < 0,05. Отже, вивчення деяких показників імунітету у хворих на псоріаз, які проживали на ЗРТ показало, що вони напряму пов’язані з рівнем забрудненості харчових продуктів радіонуклідами.
Неоднаковими були показники імунної системи у хворих на псоріаз в залежності від давності проживання на забруднених радіонуклідами територіях. У хворих на псоріаз, які мешкали на забруднених радіонуклідами територіях до 5 років, показниками вмісту в крові лімфоцитів визначилися підвищеними в 1,1 (31,9±1,2%); до 10 років - в 1,2 (34,2±0,05); більше 10 років - в 1,4 рази (38,6±0,03) у порівнянні з контролем (28,3±1,3). Різниця показників з контролем і між собою достовірна: Р < 0,05. Показники Т-лімфоцитів у хворих, які проживали на ЗРТ до 5 років, дорівнювали 56,9±0,6 і не відрізнялись від контролю (58,6±1,1): Р > 0,05; до 10 років -зменшені в 1,3 (45,6±0,8); більше 10 років - в 2 рази (29,3±0,7); В-лімфоцити: до 5 років різниці з контролем не виявлено: Р > 0,05; до 10 років показники збільшені в 1,5 (28,5±1,2), більше 10 -в 1,7 рази (32,3±1,3) у порівнянні з контролем (19,3±0,8); Т-хелпери – зменшені, відповідно, в 1,4 (26,3±1,5); в 1,6 (22,4±0,6); в 1,9 рази (19,4±1,1) відносно контрольного показника (З6,4±1,3); Т-супресори - з давністю проживання на ЗРТ до 5 років (22,9±0,3) не відрізнялись від контролю (22,2±0,2), (Р > 0,05), до 10 - зменшені в 1,4 (16,2±0,1), більше 10 років - в 1,7 рази (13,1±0,9). Різниця з контролем і показників між собою вірогідна: Р < 0,05. Співвідношення Тх/Тс у всіх трьох групах хворих було зниженим у порівнянні з контрольною групою здорових осіб (1,89±0,07) до 5 років проживання на ЗРТ в 1,3 (1,44±0,07), до 10 - в 1,4 (1,37±0,05), більше 10 - в 1,7 (1,11 ± 0,03) рази. Показники вмісту в крові ЦІК збільшені відповідно: в 1,2 (62,9±0,8) в 1,5 (79,4±1,3), 1,7 (89,3±0,5) рази у порівнянні з контролем (53,8±1,8). Різниця показників з контролем і між собою достовірна: Р < 0,05. Отримані дані дають підставу заключити, що стан імунної системи у хворих на псоріаз залежить від давності проживання на забруднених радіонуклідами територіях.
Об’єктивним тестом ендогенної інтоксикації служить показник функціональної адсорбційної спроможності еритроцитів (АСЕ), які поглинають своєю поверхнею різні сполуки, речовини, в тому числі і токсини. Цей показник Л. В. Пипа (1994) назвала еритроцитарним індексом ендотоксикозу. Ми вивчили у 40 хворих псоріазом із ЗРТ, у 34 із НРТ і 20 здорових осіб (контроль) до лікування АСЕ за методом А.А. Тогайбаєва (1988).
В результаті досліджень нами виявлено істотне підвищення АСЕ, як у хворих на псоріаз із ЗРТ, так із НРТ. Але у хворих із ЗРТ показник АСЕ дорівнював 65,7±0,03 і в 3,4 рази перевищував контрольні показники (19,3±0,06), а у хворих із НРТ тільки в 2 рази (40,3±0,04), що свідчить про залежність АСЕ хворих на псоріаз від забрудненості території радіонуклідами. Різниця між показниками АСЕ хворих на псоріаз із ЗРТ та із НРТ достовірна: Р < 0^05.
Проведений аналіз результатів дослідження АСЕ у хворих на псоріаз із ЗРТ до лікування виявив суттєву її залежність від забрудненості харчових продуктів. АСЕ хворих на псоріаз І гр. в порівнянні з контролем (19,3±0,06) була більшою в 2,3 (45,4±0,05), в ІІ гр. - в 2,9 (56,7±0,07), в ІІІ гр. - в 3,7 (71,3±0,02) рази. Різниця між показниками груп і контролем достовірна: Р < 0,05 .
Отримані у 40 хворих на псоріаз дані свідчать про пряму залежність АСЕ хворих на псоріаз від давності проживання на ЗРТ. Так, у хворих на псоріаз, які проживали на ЗРТ до 5 років АСЕ була в 2,5 (48,7±0,05), до 10 років в 3 (60,4±0,07), більше 10 років в 3,8 рази (73,2±0,04) вищою у порівнянні з контрольною групою здорових осіб (19,3±0,06). Різниця між показниками АСЕ у хворих на псоріаз в залежності від давності проживання на ЗРТ достовірна: Р < 0,05. Враховуючи універсальну здатність поверхні еритроциту в залежності від його функціонального стану адсорбувати різні речовини, в тому числі поліпептиди, жирні кислоти, біологічно активні сполуки, ендогенні токсини та ін. можна заключити, що у хворих на псоріаз із ЗРТ розвивається синдром ендотоксикозу, який, напевно, в деякій мірі компенсується великою загальною поглинаючою поверхнею еритроцитів, виконуючи тим самим захисну функцію.
Незважаючи на чисельні дослідження в патогенезі псоріазу і сьогодні багато нез’ясованих питань. Поодинокі публікації повідомляють про важливе місце в механізмі розвитку псоріатичної хвороби ендогенної інтоксикації [Труніна Т.І., 1999]. Серед широкого кола метаболітів, які негативно впливають на організм, виділяють середньомолекулярні пептиди (СМП).
Ми вивчили показники СМП у 35 хворих на псоріаз із ЗРТ, у 33 - із НРТ та у 20 здорових осіб (контроль). Вміст СМП в сироватці крові був підвищеним як у хворих із ЗРТ, так і у хворих із НРТ. Але у хворих із ЗРТ показник СМП в хвилі дослідження 254 нм дорівнював 0,88±0,003, у хвилі 280 нм - 0,78±0,003 і в 3,6, 4 рази перевищував контроль (0,25±0,003; 0,19±0,002), а у хворих із НРТ - 0,65±0,004; 0,37±0,005 і тільки в 2,5, 1,9 рази перебільшував контроль, що стверджує залежність вмісту СМП в крові хворих на псоріаз від забрудненості території радіонуклідами.
Також виявлено, що вміст СМП в крові хворих на псоріаз знаходився в залежності від ступеня забрудненості продуктів харчування. Так, вміст СМП в крові хворих на псоріаз І гр. забрудненості в порівнянні з контролем в хвилі 254 нм (0,25±0,03) був більшим в 2,7 рази (0,б7± 0,001) в хвилі 280 нм - в 2,6 (0,51±0,005), ІІ гр. - в 3 (0,74±0,002) і 3,3 (0,63±0,006), ІІІ гр. - в 3,9 (0,97±0,003) і 3,8 (0,73±0,007) раза. Різниця між показниками груп достовірна: Р < 0,05. Отже, концентрація СМП знаходилась в прямопропорційній залежності від ступеня забрудненості радіонуклідами продуктів харчування. Особливо суттєве підвищення СМП визначалось у хворих на псоріаз з ІІІ групи забрудненості. В цій групі псоріатична хвороба носила стійкий характер, була обтяжена більшою кількістю супутньої патології.
Нами констатована залежність вмісту СМП в крові хворих на псоріаз від давності проживання на ЗРТ. Так, у хворих на псоріаз, які хворіли і проживали на ЗРТ до 5 років, концентрація СМП в хвилі 254 нм була в 2,5 (0,63±0,001), в хвилі 280 нм - в 2,6 (0,49±0,05), до 10 років, відповідно - в 3,1 і в 3,1 (0,78±0,002; 0,59±0,006), більше 10 років - в 3,8 і 4 рази (0,95±0,003; 0,76±0,006) вищою, ніж в контрольній групі здорових осіб (0,25±0,003; 0,19±0,002). Різниця між показниками концентрації СМП в крові хворих на псоріаз в залежності від давності проживання на ЗРТ достовірна: Р < 0,05. Підсумовуючи результати виконаних досліджень вмісту СМП в крові хворих на псоріаз до лікування, можна стверджувати, що ця патологія супроводжується істотним підвищенням концентрації СМП в крові, особливо у мешканців ЗРТ. Це є свідченням накопичення в крові метаболітів обміну білків, яке знаходилось в прямій залежності від давності проживання на ЗРТ, забрудненості радіонуклідами харчових продуктів і відображає важкість перебігу цього дерматозу.
Антиоксидантна система представлена в організмі комплексом біологічно активних сполук, які відіграють важливу роль в процесах гальмування спонтанного ланцюгового вільнорадикального перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). В теперішній час накопичилась достатня кількість свідчень про те, що при дії малих доз радіації при різних захворюваннях можуть накопичуватись в організмі перекиси, гідроперекиси, вільні радикали, тобто ті сполуки, які призводять до руйнування клітини та її структурних компонентів [Барабой В.А., Ялкут С.І., 1996].
До числа розповсюджених критеріїв глибини токсикозу відноситься інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів, дослідження якого нами проводилось за допомогою визначення в крові малонового діальдегіду - одного із кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів і гідроперекисних ліпідів (дієнових кон’югатів та дієнокетонів) - проміжних метаболітів вільно-радикального окислення.
Ми визначали показники ПОЛ в сироватці крові у 34 хворих на псоріаз із ЗРТ, у 34 - із НРТ та у 15 здорових осіб контрольної групи. У хворих на псоріаз із ЗРТ вміст в сироватці крові малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, дієнокетонів дорівнював 5,13±0,07; 4,15±0,05; 1,45± 0,06, відповідно, у хворих із НРТ - 3,58±0,06; 2,19±0,04; 0,9±0,05 і суттєво відрізнявся від контрольних цифр (2,41±0,06; 1,18±0,02; 0,38±0,01) та між собою. Різниця достовірна: Р < 0,05. Істотне зниження показників антитоксичної спроможності сироватки крові відмічалось у хворих на псоріаз із ЗРТ (29,4±0,б), яка була в 1,6 рази менша за контрольні показники (49,1±0,7)і в 1,2 рази за показники хворих на псоріаз із НРТ (40,1±0,2).
У хворих на псоріаз із ЗРТ І гр. забрудненості радіонуклідами продуктів харчування рівень малонового діальдегіду в сироватці крові (3,81±0,04) перевищував показники здорових осіб контрольної групи (2,41±0,06) в 1,6 рази, ІІ гр. (5,36±0,03) - в 2,2 рази, ІІІ гр. (6,54±0,07) - в 2,7 рази. Вміст дієнових кон’югатів у хворих на псоріаз із ЗРТ І гр. дорівнював 3,25±0,08 і в 2,7, II гр. 3,78±0,06 - в 3,2, III гр. 4,73±0,01 - в 4 рази перевищували показник контрольної групи (1,18± 0,02). Рівень дієнокетонів у хворих І гр. (0,71±0,01) перевищував в 1,9, ІІ гр. (1,24±0,02) - в 3,3,
III гр. (2,19±0,04) - в 5,7 раза показники контрольної групи (0,38±0,01). Таким чином, вміст малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, дієнокетонів в сироватці крові визначався суттєво підвищеним у всіх трьох групах і напряму залежав від рівня забрудненості харчових продуктів. Різниця доведена: Р < 0,05.
Оскільки величина накопичення продуктів пероксидації ліпідів в сироватці крові, як і в інших біологічних рідинах і тканинах, залежить від взаємодій процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних систем, то ми одночасно визначали антиокислювальну активність сироватки крові. Дослідження показали, що існує залежність між ступенем забрудненості харчових продуктів та рівнем депресії антиоксидантної активності. Так, у хворих на псоріаз І гр. забрудненості харчових продуктів антиокислювальна активність сироватки крові визначалась 34,3 ±0,3, II гр. - 25,7±0,2, ІІІ гр. - 19,2±0,6 і на 14,8; 23,4; 29,9 була меншою, ніж у здорових осіб контрольної групи - 49,1±0,7. Різниця вірогідна: Р < 0,05.
Ми провели аналіз результатів дослідження ПОЛ і активності антиоксидантної системи у хворих на псоріаз в залежності від давності проживання на ЗРТ. Дані свідчать, що у хворих на псоріаз з давністю проживання на ЗРТ до 5 років показники малонового діальдегіду дієнових кон’югатів, дієнокетонів дорівнювали 3,72±0,05; 3,12±0,09; 0,91±0,01 і в 1,5; 2,6; 2,4 рази перевищували результати дослідження контрольної групи осіб. У хворих на псоріаз, які проживали на ЗРТ до 10 років, показники малонових діальдегідів, дієнових кон’югатів, дієнокетонів, відповідно - в 2,1; 3; 3,3 (5,11±0,03; 3,62±0,09; 1,25±0,01), більше 10 років - в 2,6; 3,7; 4 (6,41±0,04; 4,43±0,02; 1,56±0,03) рази перебільшували контрольні величини. Різниця між групами хворих та контролем доведена: Р < 0,05. Дослідження антиоксидантної акивності показало залежність її від давності проживання хворих на псоріаз на ЗРТ. Так, у хворих на псоріаз з давністю проживання на ЗРТ до 5 років, вона визначалась 35,4±0,5, до 10 - 29,8±0,6, більше 10 років - 21,3± 0,1 і в 1,4; 1,6; 2,3 рази була меншою, ніж у контрольній групі - 49,1±0,7. Різниця суттєва: Р < 0,05.
Можна думати, що зниження антиоксидантного потенціалу сироватки крові у хворих на псоріаз як із ЗРТ, так з НРТ обумовлює накопичення продуктів пероксидації ліпідів, внаслідок чого розвивається синдром ендогенної інтоксикації. Отже, показники ПОЛ можуть слугувати об’єктивним маркером ступеня ендотоксикозу [Труніна Т.І., 1999]. Якщо взяти до уваги, що саме активація ПОЛ є необхідною ланкою механізму дії багатьох інших екстремальних агентів, спільною ланкою стрес-реакцій різної етіології, то виникає необхідність в застосуванні препаратів, здатних протидіяти стресорній реакції ПОЛ, які б були не тільки засобом ранньої терапії, а й профілактики стресових уражень радіаційної і нерадіаційної природи [Балабуева С.В., 1991].
Визначальне місце в розвитку різних патологічних процесів займають порушення активності ферментів, що дозволяє судити про функціональне напруження всіх органів і систем організму, в першу чергу печінки, серця, нирок, для яких вони є маркерними органоспецифічними ферментами [Броше Е.А., 1998]. Особливо негативно відбивається тривале опромінення малими дозами радіації на органах травлення, ендокринній та імунній системах, крові [Пономаренко В.М. і співавт., 1999].
До лікування досліджувалась активність органоспецифічних ферментів креатинфосфокінази (КФК), лактатдегідрогенази (ЛДГ), аспарагінової (АсТ) і аланінової (АлТ) трансаміназ, лужної фосфатази (ЛФ) у 71 хворого на псоріаз з ЗРТ та у 72 - з НРТ і у 30 осіб контрольної групи. Констатоване істотне підвищення активності органоспецифічних ферментів у хворих на псоріаз як із ЗРТ, так і НРТ, окрім показників ЛФ у хворих з НРТ (Р > 0,05). Так у хворих на псоріаз з ЗРТ показники КФК, ЛДГ, АсТ, АлТ, ЛФ дорівнювали 1,67±0,06; 4,20±0,03; 0,9±0,1; 0,49±0,05; 12,61±0,5 і, відповідно, в 1,5; 1,8; 3,4; 2,9; 1,4 рази перевищували контроль: Р < 0,05 . У хворих на псоріаз з НРТ: 1,39±0,01; 3,б8±0,14; 0,69±0,03; 0,38±0,04 і в 1,3; 1,6; 2,6; 2,2 рази перевищували контроль. Різниця вірогідна: Р < 0,05. Наведені дані засвідчують більш суттєві зсуви в динаміці активності органоспецифічних ферментів у хворих на псоріаз із ЗРТ. Вживання забруднених продуктів харчування і води призводить до накопичування в організмі радіонуклідів, важких металів, токсинів. Це спричиняє зростання хронічних захворювань серцево-судинної, нервової та дихальної систем, органів травлення, шкіри.
Досліджена залежність активності органоспецифічних ферментів у хворих на псоріаз із ЗРТ від рівня забрудненості харчових продуктів. Так, у хворих І гр. показники ЛДГ були в 1,7 (3,96± 0,18), АсТ в 2,2 (0,58±0,11), АлТ в 1,8 рази (0,31±0,01) вищими у порівнянні з контролем (2,35± 0,2; 0,26±0,01; 0,17±0,02). Різниця достовірна: Р < 0,05. А показники КФК і ЛФ статистично не відрізнялись від показників здорових осіб. У хворих на псоріаз II групи показники КФК в 1,5 (1,63 ±0,05), ЛДГ в 1,8 (4,25±0,12), АсТ в 3,1 (0,81±0,05), АлТ в 2,6 (0,45±0,17), ЛФ в 1,3 рази (12,2± 0,2), ІІІ гр. в 1,7 (1,89±0,04); в 1,9 (4,39±0,05); в 3,8 (0,94±0,01); в 3,1 (0,53±0,06); в 1,4 рази (13,1± 0,4), відповідно, були вищими, ніж у здорових осіб (1,1±0,01; 2,35±0,2; 0,26±0,01; 0,17±0,02; 9,2± 0,7). Різниця достовірна: Р < 0,05. Отже, вищенаведені дані свідчать про тісний зв’язок активності ферментів у хворих на псоріаз із ЗРТ з рівнем забрудненості харчових продуктів радіонуклідами, що, безперечно, впливало на перебіг хвороби у досліджених нами пацієнтів.
Показники активності ферментів у хворих на псоріаз в залежності від давності проживання на ЗРТ були неоднаковими. Більш суттєвими зміни ферментативної активності визначались у хворих, які проживали на забруднених територіях більше 5 років. Так, показники активності ЛДГ та АсТ були підвищені в 1,6 (3,86±0,15) і в 2 рази (0,51±0,13) у хворих на псоріаз з давністю проживання на ЗРТ до 5 років в порівнянні з показниками контрольної групи (відповідно, 2,35±0,2; 0,26±0,01). Різниця достовірна: Р < 0,05. У хворих на псоріаз з давністю проживання на ЗРТ до 10 років показники активності КФК, ЛДГ, АсТ, АлТ, ЛФ, відповідно, в 1,3; 1,7; 2,9; 2,2; 1,3 рази (1,56±0,06; 4,08±0,03; 0,76±0,05; 0,37±0,18; 11,9±0,3), Р < 0,05, а хворі на псоріаз, які проживали на ЗРТ більше 10 років, відповідно, в 1,7; 1,8; 3,8; 3,1; 1,4 (1,89±0,04; 4,35±0,05; 0,98± 0,01; 0,53±0,06; 13,1±0,4) рази перевищували контрольні величини. Різниця вірогідна: Р < 0,05 .
Отримані дані дають право зробити висновок, що тривале опромінення малими дозами негативно відбивається на органах травлення, ендокринній, серцево-судинній та інших системах, що виявляється в порушенні ферментативної активності і залежить від давності проживання на ЗРТ та вживання забруднених радіонуклідами харчових продуктів.
Отже, нашими дослідженнями виявлені суттєві порушення імунних процесів, підвищення концентрації середніх молекул, адсорбційної спроможності еритроцитів, ПОЛ, активності ферментів у хворих на псоріаз як з ЗРТ, так і НРТ, що дало нам підстави для розробки комплексної терапії з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти.
Виходячи з властивостей дибазолу, сиропу солодкового кореня (імуномодулююча, радіогепатопротекторна, адаптогенна, протизапальна дії), ми запропонували застосувати їх разом з радіо-гепато-протекторною дієтою природного походження для лікування хворих на псоріаз. Дибазол призначався по 0,02 (в таблетках) два рази на добу протягом 14 днів через дві години після їжі, сироп солодкового кореня по 15 мл 3 рази на добу після їжї протягом 25 днів і радіогепатопротекторна дієта.
Трагічний досвід Чорнобиля показав, що для підвищеного радіаційного фону характерний променевий вплив малої інтенсивності, але довгочасний. За цих умов всі методи захисту як хімічного, так і фізичного, виявляються малоефективними. Класичні радіопротектори не можна вживати протягом тривалого часу, до того ж їх ефективність при малих дозах радіації різко знижується.
За цих умов потрібні зовсім інші способи та засоби лікування, орієнтовані на підвищення опору організму, які без будь-якого застереження можна було б вводити в організм протягом тривалого часу і переважно через рот, а не в ін’єкціях. Такі властивості має група речовин, головним чином, рослинного походження, які підвищують загальну неспецифічну опірність організму до будь-яких шкідливих впливів [Руднев М.И., Зарецкий В.В., 1992]. З цієї точки зору особливу увагу було звернуто на групу біологічно активних рослинних фенольних сполук -біофлавоноїдів, чимало з яких є одночасно інгібіторами вільно радикального окислення і комплексоутворювачами [Лобенко А.О. і співавт., 1996].
Біофлавоноїди у великій кількості містяться в корені і кореневищі солодки, де окрім них є 6-23% гліциризину та солі гліциризинової кислоти, до 4% флавоноїдів (ліквіритину, кверцетину, кемпферолу). Сума глікозидів і флавоноїдів, які містяться в солодці, наділила рослину протизапальною, детоксикуючою і спазмолітичною дією. До складу солодки входять також поліцукриди, стеарини, гіркоти, ефірні масла, алкалоїди, аскорбінова кислота тощо. Вони зміцнюють стінки судин і внутрішньоклітинної мембрани, антиоксидантні властивості пом’якшують порушення енергетичного балансу, який пов’язаний з участю окислювального фосфорилювання у опроміненому організмі, стимулюють імунну систему. Вважають, що протизапальна дія препаратів солодкового кореня пов’язана також з їх гормональною (адренокортикотропною) активністю [Максютіна Н.П., Пилипчук Л.Б., 1996].
Різноманітні радіаційноіндуковані патологічні процеси в організмі людини можуть бути значно пом’якшені або взагалі усунені за рахунок застосування продуктів рослинного і тваринного походження, що мають захисні властивості [Барабой В.А., 1995].
Для забезпечення організму хворих на псоріаз радіогепатопротекторами природного походження (вітамін А, С, Е) ми використали продуктовий набір харчування, розроблений науковим центром радіаційної медицини АМН України, врахували доступність запропонованого продуктового набору, його вітамінний склад. В добовий раціон ми включили: 200-250 г м’ясних продуктів, 350 г хліба з борошна грубого помолу, 350 г картоплі, 100 г сиру, 0,5 л кисломолочних продуктів чи молока, 500 г овочів (морква, капуста, буряк, томати, квасоля та ін.), 30 г сала, 30 г рослинних жирів, 50 г круп (гречана або вівсяна), 200 г фруктів (яблука, сливи, груші, апельсини, лимони) або соки з них. Цей продуктовий набір рекомендувалось ділити на чотири прийоми у відповідності до загальноприйнятих методик харчування.
Для визначення ефективності запропонованої схеми доглянуті хворі на псоріаз були розділені на чотири групи: дві дослідні (ЗРТ і НРТ) і дві порівняльні (запропоноване нами лікування не отримували). Всі чотири групи хворих були репрезентативними за статтю, віком, клінічним діагнозом, тривалістю захворювання, об’єктивним статусом, лабораторними даними. Це дало можливість, використовуючи в групах порівняння традиційне лікування (вітаміни, гіпосенсибілізуючі, ультрафіолетове опромінення, різні мазі), а в дослідній приєднати до традиційної терапії дибазол, сироп солодкового кореня та радіогепатопротекторну дієту, порівняти результати проведених реабілітаційних заходів і об’єктивно оцінити ефективність запропонованого нами методу лікування. Ефективність терапевтичних заходів визначалась за допомогою візуального огляду ураженої шкіри, а також даних лабораторних аналізів, динаміки ендотоксикозу та терміну курсу терапії.
До і після лікування у 69 (34 із ЗРТ і 35 із НРТ) хворих дослідної та у 68 (33 із ЗРТ і 35 із НРТ) порівняльної групи хворих на псоріаз і у 20 здорових осіб досліджена динаміка деяких кількісних показників імунної системи: загальне число лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів, Т-хелпери, Т-супресори, Тх/Тс, циркулюючи імунні комплекси (ЦІК).
До лікування у 34 хворих на псоріаз дослідної групи (лікувалися за розробленою нами схемою) із ЗРТ кількість лімфоцитів дорівнювала 36,7±0,05% (у контрольних здорових осіб - 28,3 ±1,3), Т-лімфоцитів - 31,6±0,6 (58,6±1,1), В-лімфоцитів - 22,3±1,5 (19,3±0,8), Т-хелперів - 17,3± 1,3 (36,4±1,3), Т-супресорів - 13,9±0,9 (22,2±0,2), Тх/Тс - 1,32±0,08 (1,89±0,07), ЦІК - 87,8±0,9 (53,8±1,8); після лікування, відповідно: 29,6±0,03; 54,5±0,09; 20,9±0,05; 31,4±0,9; 21,3±1,1; 1,74± 0,03; 62,2±0,6. До лікування у 35 хворих на псоріаз дослідної групи із НРТ показники імунітету складали: 30,2±0,07; 44,4±1,3; 18,7±0,3; 26,3±0,8; 20,2±0,3; 1,42±0,05; 75,3±2,1; після лікування: 29,б±1,2; 58,2±1,5; 20,4±0,7; 34,1±1,3; 21,9±0,07; 1,68±0,03; 54,3±1,9. До лікування у 33 хворих на псоріаз порівняльної групи (традиційна терапія) із ЗРТ: 36,5±0,05; 31,2±0,6; 19,6±1,5; 17,5±1,3; 13,7±0,9; 1,32±0,08; 87,5±0,9; після лікування: 35,4±0,08; 50,3±1,1; 20,1±0,04; 24,5±1,4; 20,9±0,03; 1,35±0,02; 65,3±0,7. До лікування у 35 хворих на псоріаз порівняльної групи із НРТ: 31,4±1,2; 45,1 ±1,5; 19,9±0,7; 25,8±0,9; 19,3±0,4; 1,43±0,05; 77,6±2,2, після лікування, відповідно: 29,3±1,1; 57,2± 0,1; 19,7±0,07; 30,1±1,5; 21,4±0,06; 1,48±0,04; 57,3±2,1.
Аналіз одержаних даних засвідчив, що до лікування у хворих на псоріаз із ЗРТ і НРТ вміст лімфоцитів, ЦІК був підвищений, Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, Тх/Тс - знижений, В-лімфоцитів - не відрізнявся від контролю. Після лікування у хворих дослідної і порівняльної груп кількість лімфоцитів, Т-супресорів нормалізувалась, Т-лімфоцитів, Т-хелперів у хворих із ЗРТ залишилась зниженою, у хворих із НРТ кількість Т-лімфоцитів відповідала контрольним цифрам, Тх/Тс і ЦІК - нормалізувався в дослідній групі хворих із НРТ.
Наведені результати констатують суттєві порушення імунітету при псоріазі, особливо у хворих, які проживають на забрудненій радіонуклідами території (Р<0,05). Порівняння показників імунітету дослідної і порівняльної груп хворих на псоріаз засвідчило більш позитивні їх динамічні зміни у хворих дослідної групи (Р < 0,05), яким проведена комплексна терапія за розробленою нами схемою.
До і після лікування досліджена динаміка АСЕ у 37 (20 із ЗРТ, 17 із НРТ) хворих на псоріаз дослідної, 37 (20 із ЗРТ, 17 із НРТ) порівняльної групи і 20 здорових осіб. Ступінь ендотоксикозу у обстежених дослідної групи (з ЗРТ та НРТ) за показниками АСЕ після комплексного лікування з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти знизився в 2,1 і 2 рази, а в групі порівняння відповідно в 1,3 і 1,2 рази. Різниця показників дослідної і порівняльної груп вірогідна: Р < 0,05. Отже, в дослідній групі після лікування за розробленою нами схемі ступінь ендотоксикозу був достовірно нижчим, ніж в порівняльній групі (Р < 0,05). Незважаючи на вірогідне зниження ендогенної інтоксикації нормалізації її показників як в дослідній (за виключенням показників АСЕ у 2 хворих на псоріаз з НРТ), так і в порівняльній групі хворих не настало.
До і після лікування нами вивчена динаміка СМП в крові у 35 (18 - ЗРТ, 17 - НРТ) хворих на псоріаз дослідної групи, у 33 (17 - ЗРТ і 16 - НРТ) порівняльної і у 20 здорових осіб (контроль). У обстежених дослідної групи показники СМП після комплексного лікування з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіо-гепато-протекторної дієти при 254 і 280 нм знизився у хворих із ЗРТ в 1,6 і 1,7, із НРТ в 2 і 1,8 рази, а в групі порівняння, відповідно, в 1,4; 1,2; 1,4; 1,5 рази. Різниця показників дослідної групи і групи порівняння достовірна: Р < 0,05.
В наших дослідженнях встановлено, що у хворих на псоріаз спостерігалась активізація ПОЛ в залежності від місця та давності проживання хворих (ЗРТ, НРТ), забрудненості продуктів харчування радіонуклідами.
Ми вивчали показники ПОЛ за допомогою визначення в крові 34 хворих на псоріаз дослідної групи (17 із ЗРТ і 17 - НРТ) і 34 - порівняльної (17 із ЗРТ і 17 - НРТ), і у 15 здорових осіб (контроль) малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, дієнокетонів та антиокислювальну активність.
Вміст малонового діальдегіду після комплексної терапії за нашою методикою в дослідній групі хворих на псоріаз із ЗРТ і НРТ знизився в порівнянні з показниками до лікування в 1,6 і в 1,2 рази, а в групі порівняння, відповідно, в 1,1 і в 1,2. Суттєво знизився рівень вмісту в крові обстежених пацієнтів дієнових кон’югатів: в дослідній групі у хворих з ЗРТ в 1,9 рази, з НРТ - в 2, в групі порівняння, відповідно, в 1,3 і 1,4 рази. Вірогідно, зменшилась концентрація дієнокетонів: дослідна група, відповідно - в 1,9 і 2,1, група порівняння - в 1,3 і 1,5 рази. Значно збільшилась антиокислювальна активність крові у обстежених хворих дослідної групи з 29,9 до 39,8% у хворих із ЗРТ і з 40,1 до 48,4% у хворих з НРТ, в групі порівняння, відповідно 29,7 - 32,3%; 40,3 - 44,2%. Різниця між показниками дослідної групи і групи порівняння доведена: Р < 0,05.
Враховуючи, що значна частина наших хворих із ЗРТ та із НРТ страждали на різну супутню патологію (70%, 43% відповідно) та з метою визначення ефективності запропонованого нами комплексного лікування, ми провели дослідження активності органоспецифічних ферментів КФК, ЛДГ, АсТ і АлТ трансаміназ, ЛФ до і після лікування у 70 (36 із ЗРТ і 34 НРТ) хворих на псоріаз і 73 (35 із ЗРТ і 38 НРТ) порівняльної групи та у 30 здорових осіб (контроль).
Результати досліджень активності ферментів КФК, ЛДГ, АсТ, АлТ, ЛФ показали, що вона до лікування була підвищена у всіх чотирьох групах хворих (Р < 0,05). Більш суттєві зсуви ферментативної активності спостерігалися у хворих на псоріаз із ЗРТ (Р < 0,05), що дозволяє судити про значне функціональне напруження, практично, всіх органів і систем організму, в першу чергу печінки, серця, нирок, для яких вони є маркерними органоспецифічними ензимами [Асатіані С.В., 1969]. У хворих на псоріаз з супутньою патологією відхилення в активності досліджуваних ферментів були суттєвішими, ніж у пацієнтів без захворювання внутрішніх органів.
Після запропонованого нами приєднання в комплексне лікування дибазолу, сиропу солодкового кореня, радіогепатопротекторної дієти показники активності органоспецифічних ферментів у хворих на псоріаз дослідної групи із ЗРТ та НРТ нормалізувались ( Р < 0,05), окрім КФК (1,42±0,03) та ЛДГ (3,02±0,05) у хворих із ЗРТ і КФК із НРТ (0,91±0,06), у яких вона знизилась, але залишилась вищою за контроль (Р < 0,05). У хворих на псоріаз із ЗРТ групи порівняння після лікування активність досліджуваних ферментів наблизилась до показників контрольної групи та нормалізації її не настало (Р < 0,05). Отримані результати показують, що запропоноване нами приєднання в комплексну терапію дибазолу, сиропу солодкового кореня, радіо-гепато-протекторної дієти, вірогідно, підвищило ефективність оздоровлення хворих на псоріаз. Застосування такого лікування зменшує функціональне навантаження на всі органи і системи, нормалізує активність органоспецифічних ферментів.
Оціночним показником ефективності лікування хворих на псоріаз за розробленою нами схемою може слугувати кінцевий результат. В дослідній групі після комплексного лікування за розробленою нами схемою клінічне одужання настало у 25 (47%) із 53 хворих із ЗРТ і у 26 (51%) із 51 із НРТ, істотне поліпшення відповідно у 16 (30%), у 15 (29%); поліпшення - у 9 (17%), у 9 (18%); без змін у 3 (6%), у 1 (2%). В групі порівняння у 17 (32%), у 19 (37%); у 14 (27%), у 13 (26%); у 16 (30%), у 17 (33%); без змін у 6 (11%) та у 2 (4%).
Отже, в дослідній групі клінічне одужання та істотне покращення настало у 41 (77%) із 53 хворих із ЗРТ та 41 (78%) із 51 хворого із НРТ після курсу терапії за нашою схемою, а в групі порівняння, відповідно, у 31 (58%) та у 32 (62%) після традиційного лікування без застосування дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти.
Критерієм ефективності лікування хворих на псоріаз правлять і такі показники, як день стабілізації псоріатичного процесу, день початку регресу, тривалість лікування. У хворих дослідної групи із ЗРТ висипання свіжих псоріатичних елементів припинилось на 14,3±0,6 день, у хворих із НРТ на 12,7±0,8, у хворих порівняльної групи відповідно на 17,5±0,9 і 15,2±0,3; початок регресу псоріатичного процесу: 21,6±0,7; 18,4±1,3; 25,6±0,5; 23,8±1,0; тривалість лікування: 31,3±1,2; 27,5±0,9; 34,7+0,9; 29,6±1,1. Із наведених даних видно, що запропонована нами комплексна терапія хворих на псоріаз виявилась ефективнішою, ніж традиційне лікування.
Немала частка в загальній характеристиці диспансерної роботи належить ремісії хронічного дерматозу. За даними катамнестичного вивчення тривалість клінічного задовільного стану хворих дослідної групи з ЗРТ дорівнювала 15,2±0,08, НРТ 18,3+0,06 місяця. Різниця достовірна: Р< 0,001. Групи порівняння відповідно: 8,8±0,05; 11,5±0,07; Р < 0,001. З цих показників видно, що суттєвий вплив на термін ремісії справляло місце проживання хворих на псоріаз (ЗРТ, НРТ). Вірогідною була також різниця між показниками дослідної та порівняльної груп хворих на псоріаз із ЗРТ, НРТ (11,5±0,07; 18,3±0,06та 8,8±0,05; 15,2±0,08, Р< 0,001).
Індивідуальний аналіз довгочасності ремісій в дослідній та порівняльній групах хворих із ЗРТ та НРТ показав їх неоднаковість. Після комплексної терапії з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти ремісія до 3 міс. тривала у 3 хворих дослідної групи з ЗРТ та 2 - НРТ і у 10 хворих порівняльної групи з ЗРТ та 6 - НРТ, від 3 до 6 міс., відповідно, у 6 і 6; 16 і 14, від 6 до 12 – у 26 і 23; 21 і 18; від 12-36 – у 13 і 14; 4 і 10; більше 36 у 5 і 6; 2 і 3 хворих. Отже, у пацієнтів дослідної групи ремісія більше року продовжувалась у 38 (18 із ЗРТ; 20 із НРТ) із 104, а в порівняльній групі у 20 (7 з ЗРТ; 13 - НРТ) із 104 хворих. Можна припустити, що більш тривала ремісія псоріазу в дослідній групі хворих в порівнянні з ремісією в групі порівняння забезпечена не тільки комплексним лікуванням дибазолом, сиропом солодкового кореня і радіогепатопротекторною дієтою під час перебування хворих в лікарні, а й подальшим лікуванням розробленим нами комплексом в домашніх умовах.
На підставі проведених нами досліджень показників імунної системи, СМП, АСЕ, ПОЛ, ферментативної активності, високої терапевтичної ефективності розробленої нами схеми, вважаємо доцільним застосування її для лікування хворих на псоріаз не тільки із ЗРТ, а й НРТ, що особливо раціонально.
ВИСНОВКИ
1. У 208 хворих на псоріаз, з них у 106 із забруднених радіонуклідами територій (ЗРТ) і 102 із незабруднених радіонуклідами територій (НРТ), виявлено синдром ендогенної інтоксикації внаслідок суттєвих змін імунного статусу, підвищення в крові вмісту середніх молекулярних пептидів, показників адсорбційної спроможності еритроцитів, метаболітів перекисного окислення ліпідів (малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, дієнокетонів), зниження антиоксидантної активності та підвищення активності органоспецифічних ферментів.Ступінь ендогенної інтоксикації у хворих на псоріаз знаходився в залежності від рівня забруднення харчових продуктів радіонуклідами, давності проживання на ЗРТ. Він виявився вірогідно вищим у хворих із ЗРТ, ніж із НРТ.
2. З метою зниження синдрому ендогенної інтоксикації нами запропоновано комплекс терапевтично-реабілітаційних заходів для лікування хворих на псоріаз як із ЗРТ так із НРТ, з застосуванням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти.
3. Для визначення ефективності запропонованого комплексу терапевтично-реабілітаційних заходів доглянуті хворі на псоріаз були розділені на чотири групи: дві дослідні (ЗРТ і НРТ) і дві порівняльні (запропоноване нами лікування не отримували). Після курсу комплексної терапії показники ендогенної інтоксикації достовірно знизились у всіх хворих, до того ж в дослідній групі (як у хворих із ЗРТ, так і НРТ) зниження було вірогідно суттєвішим, ніж в порівняльній.
4. В дослідній групі клінічне одужання та істотне покращення настало у 41 (77%) із 53 хворих із ЗРТ та 41 (78%) із 51 хворого із НРТ після курсу терапії за нашою схемою, а в групі порівняння, відповідно, у 31 (58%) та 32 (62%) після традиційного лікування; тривалість стаціонарного лікування відповідно: 31,3±1,2; 27,5±0,9; 34,7±0,9; 29,6±1,1 ліжко-днів; термін ремісії: 15,2; 18,3; 8,8; 11,5 місяців відповідно, причому більше року він продовжувався у 38 (18 із ЗРТ; 20 із НРТ) хворих дослідної групи і тільки у 20 (7 - ЗРТ, 13 - НРТ) порівняльної.
5. Запропонований комплекс терапевтично-реабілітаційних заходів для лікування хворих на псоріаз характеризується нешкідливістю, доступністю застосування як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, істотною ефективністю, відсутністю протипоказань і ускладнень.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ,
ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Скляров С.В., Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Захворюваність на псоріаз та її зв’язок з рівнем забрудненості радіонуклідами продуктів харчування в районах, які постраждали в результаті наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) // Вісник Вінницького державного медичного університету. - В. - 2000. - С.171-172.
2. Скляров С.В., Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Вплив комплексної терапії з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти на динаміку оргнаспецифічних ферментів у хворих на псоріаз, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях // Дерматовенерологія, косметологія, сексопатологія - 2000 - №2 /3/ - С.76-79.
3. Скляров С.В., Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Імунні порушення у хворих на псоріаз під впливом радіонуклідів та коригуюча терапія дибазолом і гепаторадіопротекторною дієтою // Лікувальна справа - 2001 - №1 - С.27-29.
4. Скляров С.В., Скляров В.І. Вплив радіації на перебіг псоріазу та його імунокоригуюча терапія // Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років: Матеріали науково-практичної конференції - Житомир - 2001 - С.80–81.
5. Скляров С.В., Ляшенко І. Н., Скляров В. І., Бондар С.А. Перекисне окислення ліпідів і деякі показники антиоксидантної системи у хворих на псоріаз, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях // Дерматологія та венерологія - 2001 - №4 /14/ - С.36–37.
АНОТАЦІЯ
Скляров С. В. Обгрунтування комплексу терапевтично-реабілітаційних заходів для лікування хворих на псоріаз, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Київ, 2001.
Дисертаційна робота присвячена впливу радіації як чинника ендогенної інтоксикації на рівень захворюваності на псоріатичну хворобу, її перебіг та імунокорекцію за допомогою дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти.
Було досліджено 208 хворих на псоріаз, з них 106 – із забруднених радіонуклідами територій (ЗРТ) і 102 – із незабруднених радіонуклідами територій (НРТ). Виявлено синдром ендогенної інтоксикації внаслідок суттєвих змін імунного статусу, підвищення в крові вмісту середніх молекулярних пептидів, показників адсорбаційної спроможності еритроцитів, метаболітів перекисного окислення ліпідів, зниження антиоксидантної активності та підвищення активності органоспецифічних ферментів. Ці зміни слід вважати вагомою ланкою особливостей перебігу у хворих, які мешкають на ЗРТ. Ступінь ендогенної інтоксикації у хворих на псоріаз знаходився в залежності від рівня забруднення харчових продуктів радіонуклідами, давності проживання на ЗРТ. З метою зниження синдрому ендогенної інтоксикації розроблена нова схема лікування псоріазу з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіогепатопротекторної дієти.
Після курсу комплексної терапії показники ендогенної інтоксикації достовірно знизились у всіх хворих, скоротився термін видужування, подовжився період ремісії.
Ключові слова: псоріаз, радіонукліди, ендогенна інтоксикація,комплексна терапія.
АННОТАЦИЯ
Скляров С.В. Обоснование комплекса терапевтически-реабилитационных мероприятий для лечения больных псориазом проживающих на загрязненных радионуклидами территориях. -Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 10.01.20. - кожные и венерические болезни. Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев, 2001.
Диссертационная работа посвящена влиянию радиации как фактора эндогенной интоксикации на уровень заболеваемости псориазом, его течение и имуннокоррекцию при помощи дибазола, сиропа солодкового корня и радиогепатопротекторной диеты. Было обследовано 208 больных псориазом, из них 106 – из загрязненных радионуклидами территорий (ЗРТ) и 102 – из незагрязненных радионуклидами территорий (НРТ). У них выявлено синдром эндогенной интоксикации вследствие существенных изменений иммунного статуса, повышение в крови содержания средних молекулярных пептидов, показателей адсорбационной способности эритроцитов, метаболитов перекисного окисления липидов, снижение антиоксидантной активности органоспецифичных ферментов. Эти изменения следует считать весомым звеном особенности течения псориаза у больных, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях.
Степень эндогенной интоксикации у больных псориазом находилась в зависимости от уровня загрязненности пищевых продуктов радионуклидами, давности проживания на ЗРТ. Она оказалась достоверно выше у больных из ЗРТ в сравнении с таковыми из НРТ. С целью снижения синдрома эндогенной интоксикации и улучшения комплексного лечения больных псориазом как из ЗРТ так и НРТ, разработана новая схема лечения больных псориазом с присоединением дибазола, сиропа солодкового корня и радиогепатопротекторной диеты. После курса комплексной терапии показатели эндогенной интоксикации достоверно снизились у всех больных. К тому же в опытной группе снижение было значительно выше, нежели в сравнительной. Но, как в опытной, так и в сравнительной группах синдром энтоксикоза при сравнении с показателями контрольных лиц сохранялся, хотя и менее интенсивный, что может быть аргументом для продолжения лечения в амбулаторных условиях. В опытной группе, после курса терапии по предложенной нами схеме, клиническое выздоровление и существенное улучшение настало у 77% больных из ЗРТ и у 78% больных из НРТ. Благодаря внедрению новой схемы лечения больных псориазом, особенно из загрязненных радионуклидами территорий, с присоединением в реабилитационный комплекс дибазола, сиропа солодкового корня и радиогепатопротекторной диеты существенно увеличилась эффективность и перспективность процесса оздоровления пациентов: сократился на 3,8 суток срок выздоровления у больных псориазом из ЗРТ и на 5,1 из НРТ и в среднем в 1,7 и 1,6 раза удлинился период ремиссии.
Предложенная схема лечения больных псориазом характеризуется дешевизной, безвредностью, доступностью применения, как в стационарных, так и в амбулаторных условиях, существенной эффективностью, отсутствием противопоказаний и осложнений.
Ключевые слова: псориаз, радионуклиды, эндогенная интоксикация,комплексная терапия.
ANNOTATION
Sklyarov S.V. Substantiation of a new scheme of therapeutic- rehabilitation treatment for psoriatic patients from the territories contaminated with radionuclides . - Manuscript.
Dissertation/or Candidate Degree of Medical Sciences. Specialty 14.01.20 - Skin and Venereal Diseases. A.A.Bogomolets National Medical University. Kiev, 200^.
The dissertation is devoted to influence of radiation as factor of endogenetic contamination on the quantity of the patients with psoriasis, its developemt and immunocorrection with dibazol, syrup of a licorice root (Glycyrrhiza glabra L.), and a hepatoradioprotecting diet. 208 patients with psoriasis were studied: 106 psoriatic patients living in the contaminated with radionuclides territory (CRT) and 106 psoriatic patients living in the uncontaminated with radionuclides territory (URT). In these patients there was recorded a syndrome of endogenetic contamination as a result of a significant variation of immunity, the increase of medium molecular peptides, indicators of an adsorbing ability of erythrocytes, metabolites of peroxidate oxidation of lipids; the decline in an antioxidant activity and the growth in the activity of organospecific enzymes. These changes should be considered as essentially important characteristic features in the development of psoriasis in the patients living in contaminated with radionuclides territories. The level of endogenetic contamination in the psoriatic patients depended on the rate of radionuclides contamination of the foodstuffs and on the period of their exposure to radionuclides while living in the CRT. It proved to be significantly higher in the psoriatic patients from the CRT compared with the psoriatic patients from the URT.
To lessen the degree of the endogenetic contamination syndrome and to make more effective a combined treatment of psoriatic patients both from the CRT and from the URT, a new scheme with addition of dibazol, syrup of a licorice root and a hepatoradioprotecting diet in curing psoriasis was developed. After , a course of complex therapy the indices of the level of endogenetic contamination significantly decreased in all patients with psoriasis. To that, in the experiment group of psoriatic patients the decrease was much more significant than in the patients of the group of comparison. But in the experiment group as well as in the group of comparison the syndrome of endotoxicosis remained, though less intensive than in the control group of people, which may be an argument for continuanation of the outpatient treatment. After the application of the new scheme of treatment suggested in the dissertation in the experiment group of psoriatic patients a clinical recovery and the essential health improvement was observed in 77% of cases of the psoriatic patients from the CRT and in 78% of cases of the psoriatic patients from the URT. Owing to the application of the new scheme of treatment for psoriatic patients, especially for those from the contaminated with radionuclides territories, which included dibazol, syrup of a licorice root and a hepatoradioprotecting diet, effectiveness and good prospects of recovery of psoriatic patients significantly increased: the period of recovery of the psoriatic patients from the CRT was shortened for 3.8 days and of the psoriatic patients from the URT for 5.1 days; the period of remission lengthened by an average of 1.7 and 1.6 times. The suggested scheme of treatment of psoriatic patients is characterized by cheapness, harmlessness, simplicity of application both in inpatients and in outpatient conditions, by effectiveness and lack of complications and contra-indications.
Key words: psoriasis, radionuclides, endogenetic contamination .complex therapy.
|
