|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. Шупика
КРАСНЯНСЬКА Тетяна Миколаївна
УДК: 614.2:615.1:330.47
НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Київ - 2006Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Міністерства охорони здоров'я України.
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор
ЗАГОРІЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
Київська медична академія післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика, завідувач кафедри промислової
фармації
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
ТРОХИМЧУК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ
Одеський державний медичний університет,
завідувач кафедри організації та економіки фармації
доктор фармацевтичних наук, професор
КАБАЧНА АЛЛА ВАСИЛІВНА
Харківська медична академія післядипломної освіти,
кафедра менеджменту та економіки в сімейній
медицині
Провідна установа: Запорізький державний медичний університет МОЗ
України, кафедра управління та економіки фармації,
м.Запоріжжя
Захист відбудеться "__7___" _квітня___ 2006 р. о 1100 годині на засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий "__3__" __березня__ 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Необхідність ретроспективного аналізу подій на фармацевтичному ринку та інтерполяція до сучасного стану медикаментозного забезпечення населення зумовлена соціально-економічною ситуацією, вимогами Уряду України щодо реформування фармацевтичної галузі в цілому та конкретно взятого суб’єкта діяльності зокрема.
Одним із головних пріоритетів в реалізації державної політики фармацевтичного сектору охорони здоров’я України є реформування системи перманентної підготовки, перепідготовки, вдосконалення, атестації (сертифікації) персоналу відповідно до вимог GMP, GPP, GDP ЄС та раціонального їх розміщення, використання, чіткого визначення їх функцій, обов’язків, професійних вимог та освітнього рівня від робітника найпростіших професій, технічних службовців, фахівців, професіоналів до керівників, зайнятих у сфері створення, виробництва та реалізації лікарських засобів. Усе це дозволяє мінімізувати дублювання функцій у виробничому процесі, чітко визначити обсяги та вимоги до знань, вмінь персоналу, підвищити мотивацію до навчання, перепідготовки, вдосконалення та сертифікації кадрів, розробки спеціальних навчальних програм для задоволення професійних запитів на сучасному рівні.
Кадри, їх знання, кваліфікація, обов’язки і особиста відповідальність згідно з кваліфікаційними характеристиками, гарантують ефективність роботи підприємства та якість їх продукції.
Однак існує проблема, яка полягає у тому, що в Україні до цього часу не розроблені кваліфікаційні характеристики, не виписані вимоги до рівня освітянських знань (обсягів знань), не означені обов’язки персоналу підприємств промислової фармації та деяких інших нововведених професій за посадою, напрямом роботи, стажем, професією (спеціальністю). А тому їх не внесено до Класифікатора Професій (КП) ДК 003-95.
Зазначену проблему неможливо вирішити без комплексного підходу у вивченні та науково-теоретичному обґрунтовуванні суттєвих змін специфіки фармацевтичної діяльності, втілення Болонського процесу щодо навчання впродовж життя, розробки кваліфікаційних характеристик (нового покоління) та внесення професій, посад працівників аптек, промислової фармації, “Уповноважених осіб” (УО) з контролю якості лікарських засобів до Державного Класифікатора Професій ДК 003-95.
Разом з тим до цього часу ці проблеми в Україні не розв’язані, деякі з них частково вирішені. Цим і зумовлюється актуальність обраної теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України (номер державної реєстрації 0102U006827).
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є розробка інноваційних комплексних науково-теоретичних та організаційно – методичних обґрунтувань реформування кадрової політики фармацевтичної галузі згідно з сучасними вимогами.
Досягнення поставленої мети забезпечувалося вирішенням таких завдань:
- дослідження впливу та взаємозв’язку обсягів роботи на продуктивність праці;
- розробка методологічних підходів щодо практичної реалізації Міжнародної стандартної класифікації професій (ISCO- 88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva) та внесення відповідних доповнень до Державного Класифікатора Професій ДК 003-95;
- розробка модульних проектів кваліфікаційних характеристик та вимог окремих професій (посад) працюючих у сфері виробництва та систем менеджменту якості лікарських засобів;
- створення нормативно-правової бази для реалізації прав працюючих
кадрів підприємств фармації на навчання впродовж життя та їх
атестацію;
- обґрунтування порядку, умов та вимог до персоналу, що надають транспортні та кур’єрські послуги через заклади поштового зв’язку;
- створення сучасних методик та форм проведення очно-заочних, заочних та дистанційних форм навчання для персоналу суб’єктів фармацевтичної діяльності (аптек).
Об’єкт дослідження: суб’єкти діяльності аптечної мережі, фармацевтичних підприємств різних форм власності та підпорядкування, їх кадровий склад, якісні показники діяльності, відповідні нормативно-правові чинники, архівні, службові та літературні джерела.
Предмет досліджень: науково – теоретичні підходи щодо вдосконалення та створення нормативно-правових та інструктивно-методичних чинників реформування кадрової політики персоналу підприємств фармацевтичної галузі України.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань використовувалися такі методи:
- доказової фармації – для оцінки та сили доказів, на підставі історичного, архівного, документального, логічного аналізу досліджуваного масиву, методів альтернативної статистики;
- історичного аналізу – при обґрунтуванні мети і шляхів її реалізації;
- ретроспективного аналізу динаміки рангового ряду показників та сучасного стану, явищ і процесів на фармацевтичному ринку України – при обґрунтуванні ефективності та продуктивності праці персоналу аптек;
- аналіз нормативно-правових документів – при розробці інноваційного, організаційно-методичного та інструктивного інструментарію в технології управління та раціонального використання кадрів;
- безпосереднього вивчення та миттєвих спостережень на рівні окремих колективів суб'єктів господарювання – при моделюванні ексклюзивних непередбачених подій та їх можливих наслідків.
- графологічного моделювання – при ілюстрації результатів дослідження, екстраполяції динаміки та закономірностей розвитку аптечної справи на перспективу та визначенні пріоритетних шляхів вдосконалення організаційно-методичної бази.
Інформаційною основою слугувала законодавча та нормативно-правова база, що регламентує фармацевтичну діяльність підприємств України.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні здійснена комплексна розробка науково-теоретичних, організаційно-методичних підходів та обґрунтування напрямів реформування кадрової політики фармацевтичної галузі у відповідності до сучасних вимог шляхом вдосконалення системи управління кадрами, перепідготовки, підвищення кваліфікації та їх атестації.
Вперше досліджено стан та відповідність кадрового складу підприємств з виробництва та контролю якості лікарських засобів вимогам та стандартам ISСO-88. Вперше розроблено та запропоновано у єдиному форматі кваліфікаційні характеристики для окремих професійних угруповань персоналу цехів стерильного, ампульного, твердих та м’яких лікарських форм, “Уповноваженої особи (осіб) підприємств з виробництва лікарських засобів”, а також “Уповноваженої особи (осіб) аптек, аптечних баз (складів)”.
Практичне значення одержання результатів. Результати проведених досліджень дозволили створити інструктивно-методичну та правову базу для вдосконалення системи управління кадровими ресурсами, їх раціонального і ефективного використання, розміщення, планування, підготовки, перепідготовки, удосконалення та їх атестації на професійну придатність відповідно до Міжнародної стандартної класифікації професій (посад). З цією метою за результатами досліджень створені й впроваджені у фармацевтичну практику:
- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників “Фармація”. Рекомендовано вченою радою Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, протокол №9 від 3 листопада 2004р. Затверджено ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України, протокол №34 від 6 жовтня 2004 року.
- Кваліфікаційні характеристики “Уповноважена особа аптеки, аптечної бази (складу)”. Рекомендовано вченою радою Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, протокол №9 від 3 листопада 2004р. Затверджено ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України, протокол №34 від 6 жовтня 2004 року.
- Кваліфікаційні характеристики “Уповноважена особа фармацевтичного підприємства з виробництва лікарських засобів”. Рекомендовано вченою радою Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, протокол №9 від 3 листопада 2004р. Затверджено ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України, протокол №34 від 6 жовтня 2004 року.
- Положення про атестацію персоналу підприємств з виробництва, контролю якості та реєстрації лікарських засобів. Рекомендовано вченою радою Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, протокол №10 від 17 грудня 2003р. Затверджено ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України, протокол №32 від 17 березня 2004 року.
- Правила надання транспортних та кур’єрських послуг закладами поштового зв’язку при реалізації лікарських засобів суб’єктами фармацевтичної діяльності (“Ліки на замовлення”). Рекомендовано вченою радою Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, протокол №2 від 11 лютого 2004р. Затверджено ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України, протокол №32 від 17 березня 2004 року.
- Застосування системи інформаційно-довідкових послуг населенню щодо лікарських препаратів й отримання медичних послуг”. (Інформаційний лист №229-2002 року. Затверджено ПК “Фармація” МОЗ та АМН України, протокол №25 від 20 листопада 2002року).
- Програма та навчальний план циклу тематичного удосконалення “Організація дистанційного навчання”. Затверджено вченою радою Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, протокол №2 від 11 лютого 2004р.
Дані розробки втілені і використовуються Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів та виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України та регіональними органами Держінспекцій Вінницької, Харківської, Чернігівської областей, м. Києва, об'єднань “Фармація” Запорізької, Луганської, Полтавської областей, дочірнього підприємства “Ліки України” Хмельницької області, ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, Львівському підприємстві лікарських засобів “Львівдіалік”, в учбовому процесі Київської медичної академії післядипломної освіти ім П.Л.Шупика, Запорізького, Київського, Львівського, Луганського, Одеського, Тернопільського медичних університетів, Національного фармацевтичного університету, медичного інституту Української асоціації народної медицини, Українською медичною спілкою (акти впровадження від 28.09.05 р.; 16.12.05 р.; 04.10.05 р.; 12.10.05 р.; 14.10.05 р.; 25.10.05 р.; 27.10.05 р.; 20.09.05 р.; 25.07.05 р.; 03.11.05 р.; 25.11.05 р.; 28.10.05 р.; 7.12.05 р.; 26.10.05 р.; 21.10.05 р.; 16.09.05 р.; 09.09.05 р.; 9.12.05 р.; 17.12.04 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною працею. У комплексному дослідженні, над яким працював колектив співавторів публікацій, особисто здобувачем проаналізовані та систематизовані джерела наукової літератури з визначенням проблеми, проведено патентно-інформаційний пошук. Дисертанту належить вирішальна роль у визначенні об’єктів, предмету та методів дослідження, мети, завдань та їх реалізація.
- Здобувачем проведено аналіз ретроспективного та сучасного стану фармацевтичного ринку України, кадрової структури та тенденцій їх розвитку.
- Проведено вивчення теоретичних та нормативно-правових засад відносно доцільності та необхідності розробки кваліфікаційних характеристик, які слугують підставою для розробки учбових планів та програм для підготовки, перепідготовки, удосконалення та атестації кадрового складу підприємств вітчизняного виробництва та контролю якості лікарських засобів, які погоджуються з сучасними вимогами GMP, GPP, GDP ЄС до персоналу.
- Започатковані, розроблені й обґрунтовані заходи, щодо організації навчання впродовж життя персоналу підприємств промислової фармації від професій найпростіших посад до керівного складу, опрацьовані умови, вимоги, застереження та відповідальність фармацевтичних кадрів при наданні транспортних та кур’єрських послуг через заклади поштового зв’язку.
З окремих питань робота здійснювалася у взаємодії з кафедрами організації і економіки фармації, промислової фармації, а також інформатики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.
У роботах, опублікованих у співавторстві з В.А. Загорієм, О.П. Мінце-ром, М.С. Пономаренко, В.В. Огороднік та іншими, особисто здобувачем розроблені сучасні юридично-правові та організаційно-методичні технології та способи управління персоналом, зокрема: кваліфікаційні характеристики “Уповноважена особа (особи)” фармацевтичного підприємства з виробництва лікарських засобів, аптек, аптечної бази (складу) та для деяких професійних угруповань.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, практичні результати дисертаційного дослідження висвітлювались автором на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, конгресах: науково-практичній конференції “Проблеми військової охорони здоров’я” (Київ, 2000); науково-практичній конференції КМАПО ім. П.Л. Шупика (Київ, 2001, 2003, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003); навчально-методичній конференції
ІV медичного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця “Актуальні питання професійної підготовки лікарів” (Київ, 2003); ІV науково-практичній конференції з міжнародною участю “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2004); ІХ Российском национальном конгрессе “Человек и лекарство” (Москва, 2004), Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием “Лекарства – человеку” (Харьков, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 18 робіт. З них 9 статей у фахових виданнях; 3 довідників та доповнень до них, 1 Положення, 1 Правила, 1 інформаційний лист, 3 тези доповідей.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 245 сторінках машинопису та склаадється зі вступу, огляду літератури (1 розділ), обгрунтування об'єктів та методів дослідження (2 розділ), 2 розділів експериментальних досліджень (3-4), загальних висновків, списку використаних джерел літератури та 2 додатків. Обсяг основного тексту 145 сторінок. Робота ілюстрована 21 таблицями, 3 рисунками. Бібліографія включає 242 джерла використаної літератури у тому числі 218 кирилицею та 24 латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Ретроспектива, сучасність та перспективи розвитку фармації в Україні та деяких країнах світу
Рівень розвитку суспільства як в історичному аспекті, так і сучасному періоді, був і лишається залежним від економічного та політичного устрою, наукового світогляду, визначаючого перспективу розвитку країни, в тому числі і фармації. Еволюційні зміни вітчизняної фармації відбивалися на стан, розвиток аптечної мережі, підготовку, удосконалення, перепідготовку, атестацію кадрів та ефективність їх діяльності.
Розмежування функцій лікаря й аптекаря визначило долю професії та спеціальності - фармацевтична справа. У 1728 році відкривається перша аптека в Києві. На початку XIХ століття (1810 р.) визначається три фармацевтичних звання: гезеля, провізора, аптекаря. У 1845 р. замість звання аптекаря введена ступінь магістра фармації. За роки колишнього Радянського Союзу ступінь магістра була забута.
На всіх етапах історичного розвитку аптечної служби змінювалися організаційні підходи, методи, форми діяльності та структура кадрів, найменування посад, спеціальностей, але незмінними лишалися вимоги до персоналу, їх знань, професійної компетентності та відповідальності перед суспільством країни. Так не стало посад: гезеля, аптекаря, рецептар-контролера, помічника провізора, сігнаранта. Замість них до номенклатури за провізорськими спеціальностями внесені: провізор, старший провізор, провізор загального профілю, провізор-аналітик, провізор клінічний, провізор-інтерн, інженер-технолог, магістр промислової фармації. Таким чином замість однієї спеціальності - провізор, у недалекому минулому на ринку праці фармацевтичного сектору з'явилося понад 10 нововведених професій (спеціальностей). Ці зміни та поява нововведених професій, посад потребує розробки кваліфікаційних характеристик та внесення їх до Державного Класифікатора ДК 003-95.
Вступ до Болонського процесу прискорює зміни в системі фармацевтичної освіти, який визначає двоступеневу форму підготовки спеціалістів, а саме бакалавр та магістр фармації. Країни-учасники, які приєдналися до Болонського процесу, приводять систему освіти у відповідність (табл.1).
Таблиця 1
Загальні дані фармацевтичної освіти в Україні та деяких країнах світу
Однак, до цього часу трансформація застарілих та поява нововведених спеціальностей, професій, посад, напрямів роботи персоналу підприємств промислової фармації України, а також “Уповноважена особа (особи)” не мають юридично-правового статусу, так як на ці посади та інші професійні угруповання, які є специфічними для галузі фармація, не розроблені кваліфікаційні характеристики та не внесені до Класифікатора Професій ДК 003-95.
Науково-методичне обґрунтування комплексного підходу до досягнення поставленої наукової мети
Одним із основних сучасних підходів, щодо комплексної обробки результатів досліджень соціального спрямування є методи доказової медицини. Такі методи прийнятні до їх застосування у фармації відносно виявлення факторів, що активно впливають на розвиток подій у фармацевтичному секторі охорони здоров'я. Науково-методичне обґрунтування рейтингової системи оцінки якості та сили доказів здійснювалися на підставі визнаних та апробованих принципах Кокранівської ідеології у доказовій медицині та фармації.
За методами доказової фармації здійснено ретроспективний аналіз (згладжування, вирівнювання рангового ряду за ковзною середньою), середньозважених показників діяльності, динаміки та якісних показників кадрового складу галузі, продуктивності їх праці. Фрагмент ретроспективного аналізу показників діяльності аптеки за методом згладжування рейтингового ряду за ковзною середньою наведено у табл. 2.
З метою наукового обґрунтування організаційно-методичного забезпечення ефективної діяльності кадрів підприємств фармацевтичної галузі розглядались міжнародні та Європейські настанови стосовно вимог GMP,GDP та GPP ES до персоналу.
Окреслені методи слугували підґрунтям програми комплексних наукових досліджень щодо створення пакету інструктивно-методичного інструментарію для реалізації організаційних рішень з використанням системного аналізу, що дозволило створити блок-схеми алгоритмів послідовності вирішення поставлених завдань.
Ретроспективний аналіз й сучасний стан діяльності аптек та кадрового складу фармацевтичної галузі України
Одним з найважливіших завдань на всіх етапах розвитку суспільства, його соціально-економічного, наукового, технічного, технологічного становлення та змін, в тому числі у фармації, була і залишається проблема розвитку матеріально-технічної бази, зокрема, аптечної мережі України збалансованої з потребами підготовки, перепідготовки, атестації й раціонального використання кадрового потенціалу.
Структурно-статистичний аналіз основних показників діяльності за по-воєнні роки (1911-1990 рр.) мають більш чіткі та взаємопов'язані контури їх розвитку. Разом з тим за останні 5 років (2001-2005 рр.) спостерігається зна-чне зростання суб'єктів господарювання (ліцензіатів). Так, на кінець 1990 р. аптечна мережа складала понад 6,2 тис., а у 2001-2005 рр. близько 9 тис. аптек. Одночасно на фармацевтичному ринку України з'явилося більш як 1,1 тис. оптових складів, компаній. Зміни організаційної структури ускладнювали роботу кадрів.
Таблиця 2
Ретроспективний аналіз показників діяльності аптеки, за методом згладжування динамічного ряду за ковзною середньою
Примітка: * - дані які використані для методу середньоарифметичного
(середньостатистичного) визначення показника
Ретельний аналіз впливових показників з глибиною пошуку більш, як за 90 років показав, що на розвиток і динаміку фармацевтичної справи впливають не лише зазначені фактори поглибленого вивчення структури аптечної мережі, а і товарообіг, рецептура, співвідношення присутності на ринку імпортної продукції та ліків вітчизняного виробництва. Так, кількість аптек за 1946-1960 рр. зросла у 1,2 рази (2380 і 2885 – відповідно). Одночасно спостерігається і підвищення рівня забезпеченості фармацевтичної галузі кадрами, чисельність яких за цей період зросла у 1,7 рази. Аналіз показника вертикального ретроспективного ряду за 1960-1990 рр. також свідчить про пропорційне зростання аптечної мережі, середньозважений показник якого складає – 27,8%, загальної чисельності – 53,5%, у тому числі провізорів – 54,9%, фармацевтів – 46,7%, чисельності працюючих на одну аптеку – 20,0%, загальної чисельності провізорів та фармацевтів на 10 тис. населення України – 36,3%, що свідчить про кадрове укрупнення (зміцнення) аптек (табл. 3).
Поглиблений порівняльний аналіз структури, видів товарообігу, частки стратегічного імпорту на фармацевтичному ринку України та вітчизняного виробництва показав, що збільшення аптечної мережі, чисельності персоналу динамічно впливало на рівень зростання обсягів реалізації лікарських засобів. Слід підкреслити, що темпи зростання товарообігу значно випереджали темпи зростання чисельності кадрів в аптечній мережі у період до 1990 року.
Так, середньозважений показник темпу зростання за 1946-1990 рр. складав 98,2%, приріст загальної чисельності працюючих протягом цього періоду коливався в межах 19,3% - 66,2%. Збалансованість показників діяльності аптечної мережі свідчить про позитивну динаміку розвитку фармацевтичної галузі та підвищення ефективності праці кадрового складу. Так, середньозважений показник зростання товарообігу на одного працюючого, який був одним з основних критеріїв навантаження, продуктивності праці складав – 50,2%.
Аналітичні дані різних періодів одночасно свідчать і про перевантаженість працюючих в аптеках внаслідок недоукомплектування кадрів, особливо у післявоєнні роки. Наприклад, товарообіг з 1945 по 1960 рік збільшився майже у 5,7 рази (24,5 млн. крб., у перерахунку за курсом 1961 р., до – 140,7 млн. крб.), а загальна чисельність зросла лише у 2,3 рази (10579 та 23978 – відповідно). Отже, продуктивність праці кадрів, їх навантаження до 1990 року легко встановити по об'єктивному показнику ефективності праці персоналу – товарообігу на 1 працюючого, за умов стабільності цін на ліки.
Однак, стрибкоподібне зростання цін та значна відмінність вартості імпортних лікарських засобів від препаратів вітчизняного виробництва та їх співвідношення (питомої ваги) на фармацевтичному ринку України, дискримінує показник товарообігу, як об'єктивного критерію у визначенні ефективності праці персоналу аптек та підприємств промислової фармації (табл.3;4). Така змінність помітно проявляється, починаючи з 90-х років минулого століття і має стабільну тенденцію на теперішній час.
Таблиця 3
Середньозважений кластерний показник чисельності фармацевтичних працівників на одну аптеку в ретроспекції аптечної мережі в Україні за 1911–1990 рр. (статистичні одиниці)
Таблиця 4
Ретроспективний аналіз експорту-імпорту фармацевтичної продукції (1997-2004 рр.) млн. дол. США
Як видно з табл. 4 за показником обсягу реалізації у грошовому виразі частка лікарських засобів вітчизняного виробництва на фармацевтичному ринку України складає у середньому за 2003-2004 рр. – 32,7%, а імпортної продукції 67,3%. Показник структурного співвідношення імпорт-вітчизняне виробництво у натуральних показниках (од.) готових лікарських засобів (ГЛФ) має майже протилежне значення величин, а саме: 72,1% та 27,9% - відповідно.
Таким чином, науково-обґрунтовані докази, вперше дають підстави для переконливого висновку, що на теперішній час, навантаження на 1 працюючого за товарообігом ніяк не може бути об'єктивним ствердженням ефективності діяльності персоналу і повинен бути переглянутим відносно його використання для розрахунку нормативної чисельності штату аптечних підприємств.
Розробка та наукове обґрунтування організаційно-методичних складових технологій управління персоналом фармацевтичних підприємств, гармонізованих до вимог GMP, GDP та GPР
Поетапне входження України до Європейського Союзу (ЄС) пов'язано з рядом вимог. Зокрема, одним з першочергових завдань інтеграції до ЄС є гармонізація нормативно-правової бази України, адаптованої до стандартів та умов згідно з вимогами GMP, GDP та GPP ЄС. Друга глава GMP ES (Good Manufacturing Practice for Medicinal Products ES) повністю присвячена персоналу, де чітко визначені основні принципи та загальні вимоги до окремих працівників та професійних угруповань. Окремо підкреслено, що кожний співпрацівник повинен ясно розуміти індивідуальну відповідальність, яка повинна бути задокументована. Весь персонал обов'язково повинен проходити первинне та перманентне подальше навчання у відповідності з його визначеними обов'язками за зайнятою посадою, професією, згідно кваліфікаційних характеристик.
Фармацевтична галузь є специфічною областю діяльності, якість продукції якої залежить від якісного складу персоналу його професійних знань, вмінь, навичок. Усе це визначило необхідність наукового обґрунтування розробки організаційно-методичних складових сучасних технологій управління, підготовки, перепідготовки, удосконалення та атестації персоналу фармацевтичних підприємств галузі, гармонізованих до стандартів та норм GMP, GDP та GPP ЄС.
Завдання, обов'язки, необхідний професійний рівень та освітньо-кваліфікаційні вимоги до персоналу визначаються кваліфікаційними характеристиками за посадою працівника та окремих професійних угруповань, які являються юридично-правовим підґрунтям для вилучення застарілих та внесення до Державного Класифікатора ДК 003-95 новостворених професій, посад.
Відсутність кваліфікаційних вимог персоналу підприємств з виробництва лікарських засобів та поява новостворених професій на ринку праці у фармації потребувала розробки кваліфікаційних характеристик нового покоління для відсутніх та нововведених посад, напрямів роботи за фахом згідно з міжнародним форматом стандартної класифікації професій.
Отже, розробка методологічних засад при створенні кваліфікаційних характеристик для окремих посад, професійних угруповань та їх кодувань нами здійснена відповідно до Міжнародної стандартної класифікації професій ISCO-88 та відповідного Держстандарту України ДСТУ – 3739-98 (рис.1).
|