|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЖИРОВА ІРИНА ВАСИЛІВНА
УДК:368.3:616.379-008.64
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО МЕДИКАМЕНТОЗНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
В УМОВАХ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ
15.00.01 – Технологія ліків та організація фармацевтичної справи
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Харків – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор
НЕМЧЕНКО Алла Семенівна,
Національний фармацевтичний університет,
професор кафедри організації та економіки фармації
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
КАБАЧНА Алла Василівна,
Харківська медична академія післядипломної освіти,
професор кафедри менеджменту та економіки
у сімейній медицині
доктор фармацевтичних наук, професор
ГРОШОВИЙ Тарас Андрійович,
Тернопільська державна медична академія
імені І.Я.Горбачевського,
завідувач кафедрою фармацевтичних дисциплін
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
кафедра організації та економіки фармації (м. Київ)
Захист відбудеться “16” квітня 2004 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53)
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)
Автореферат розісланий “15” березня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біол. наук, професор Л.М. Малоштан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) є серйозною проблемою охорони здоров'я (ОЗ), яка не залежить від країни та національності. Він займає одне з важливіших місць у загальній захворюваності населення України і відноситься до одного з найбільш тяжких за критеріями перебігу та ускладнень, за показниками інвалідності та смертності. Враховуючи, що хворі на ЦД потребують довічного медичного нагляду і медикаментозного забезпечення, а рівень його ускладнень в окремих регіонах досягає 70% від їх загальної кількості, ця проблема стає однією з найбільш актуальних.
В умовах обмеженого фінансування вітчизняної ОЗ дедалі актуальнішим стає питання досягнення ефективного лікування при оптимальному використанні коштів, інструментом реалізації чого є формулярна система, яка функціонує на підставі фармакоекономічного обґрунтування раціональних витрат на лікарську допомогу хворим. Щодо медикаментозного забезпечення хворих на ЦД єдиним виходом, спрямованим на покращення стану гарантованої медичної й фармацевтичної допомоги, на думку фахівців, є впровадження обов’язкового медичного страхування (ОМС).
Вирішенню окремих питань цієї важливої проблеми приділяється постійна увага вітчизняних фахівців: О. П. Гудзенка, О. М. Заліської, Ю. І. Караченцева,
З. М. Мнушко, А. С. Немченко, Б. Л. Парновського, О. В. Посилкіної, В. М. Толочка. Проте системних досліджень спрямованих на вирішення організаційних і фармакоекономічних питань забезпечення хворих на ЦД за умов медичного страхування не проводилося. Усе вищезазначене сприяло вибору теми дисертаційної роботи, визначило її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом проблемної комісії „Фармація” МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету (НфаУ) „Розробка методичних основ організаційних форм та методів лікарського забезпечення населення на основі вивчення існуючої системи управління з метою її удосконалення. Проведення маркетингових досліджень в умовах ринку” (номер державної реєстрації 01.9.10002380).
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження стало наукове обґрунтування та створення основних складових частин формулярної системи медикаментозного забезпечення хворих на ЦД за умов впровадження медичного страхування в Україні.
Для здійснення поставленої мети були поставлені такі завдання дослідження:
- проаналізувати епідеміологічну ситуацію в світі і в Україні щодо ЦД ;
- дослідити стан, тенденції й проблеми системи медикаментозного забезпечення хворих на ЦД в Україні;
- провести маркетинговий аналіз ринку антидіабетичних лікарських засобів (ЛЗ) та визначити основні напрямки розвитку фармацевтичної промисловості щодо розширення асортименту антидіабетичних ЛЗ вітчизняного виробництва;
- визначити доцільність використання методів фармакоекономічного аналізу схем лікування ЦД та запропонувати відповідні рекомендації;
- провести експертну оцінку ефективності, перспективності та наявності антидіабетичних ЛЗ;
- розробити методичні підходи до створення фармацевтичних формулярів для лікування ЦД і розробити модель формулярного і страхового переліків ЛЗ для лікування ЦД.
Об’єктом дослідження є діяльність міських та районних лікарень, диспансерів і поліклінічних закладів Дніпропетровської, Донецької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей по організації лікарської допомоги хворим на ЦД 1 і 2 типу.
Предмет дослідження - медикаментозне забезпечення хворих на ЦД на підставі використання методів фармакоекономічного аналізу та впровадження формулярної системи за умов медичного страхування.
Методи дослідження. У роботі використано історичний метод (при вивченні проблем розвитку законодавчої бази), логічний, порівняльний, статистичний метод, метод системного аналізу, методи фармакоекономічного аналізу (при визначенні економічної ефективності схем лікування ЦД), методи маркетингових досліджень (при аналізі досліджуваної групи препаратів), метод експертних оцінок (при визначенні формулярного та страхового переліку антидіабетичних ЛЗ).
Інформаційну базу досліджень становили законодавчі акти, що регламентують медикаментозне забезпечення хворих на ЦД, статистичні матеріали МОЗ України, ВООЗ, публікації міжнародних досліджень з фармакоекономічного аналізу ЛЗ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні підходів щодо проведення системних фармакоекономічних досліджень схем лікування ЦД, розробці відповідного формуляра та страхових переліків антидіабетичних ЛЗ.
Уперше досліджено:
- проблеми медикаментозного забезпечення хворих на ЦД за умов існуючого в Україні протиріччя між конституційними гарантіями та станом економіки держави;
- структуру й динаміку розвитку ринку антидіабетичних ЛЗ;
- внесок різних країн у розвиток ринку антидіабетичних ЛЗ в Україні;
- перспективність застосування антидіабетичних ЛЗ.
Опрацьовано і науково обґрунтовано доцільність використання фармакоекономічних методів аналізу схем лікування ЦД, а також запропоновано визначення коефіцієнтів ефективності витрат, показників якості життя (ЯЖ) та комплайєнс хворих на ЦД.
Уперше розроблено:
- методичні рекомендації щодо системного (а не фрагментарного) використання фармакоекономічних методів аналізу схем лікування ЦД;
- методичний підхід до створення формулярного та страхового переліків антидіабетичних лікарських засобів.
Уперше проведено наукове обґрунтування переліків ЛЗ для лікування ЦД 1 і 2 типів для внесення у формуляр відповідно до затвердженої Указом Президента України від 21.05.99р. №545/99 Національної комплексної програми „Цукровий діабет”.
Набуло подальшого розвитку вирішення проблем забезпечення працівників медичних і фармацевтичних закладів фаховою інформацією щодо стандартів фармакотерапії, фармакокінетичних і фармакологічних характеристик антидіабетичних ЛЗ шляхом створення формулярного довідника.
Практична значущість одержаних результатів. Отримані результати дозволяють вирішувати задачі покращення медикаментозного забезпечення хворих на ЦД через раціональне використання ЛЗ і впровадження фармакоекономічних методів аналізу схем лікування ЦД. Запропоновано фрагмент формулярної системи надання медикаментозної допомоги хворим на ЦД, розроблено формулярний та страховий перелік антидіабетичних ЛЗ, а також формулярний довідник фармакологічних і фармакокінетичних властивостей ЛЗ цієї групи, в якому подаються відомості про наслідки сумісного застосування лікарських засобів, небажану дію та протипоказання.
Формулярний і страховий переліки антидіабетичних ЛЗ надають можливість відповідним виконавчим структурам влади та операторам фармацевтичного ринку використовувати їх у практичній діяльності. Лікарям формуляр надає доступ до інформації про найбільш ефективні ЛЗ фармакотерапії ЦД, яка згрупована за фаховим принципом і призначена забезпечити інформаційний попит фахівців з ендокринології у фармацевтичній інформації.
За підсумками досліджень розроблені й впроваджені в практичну діяльність і навчальний процес такі матеріали:
- „Методичні рекомендації з розробки формулярів та страхових переліків лікарських засобів для лікування цукрового діабету” (затверджені ПК „Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 30 від 10.11.2003 р.)) впроваджено у діяльність Державної служби ЛЗ і виробів медичного призначення, ДАК „Ліки України”, управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, клініки інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського, Полтавської обласної і міської дитячої лікарні, Луганського комунального виробничого підприємства „Фармація”; у навчальний процес медичних (фармацевтичних) та інш. закладів України: інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, Донецького Державного медичного університету ім. М. Горького, Львівського національного медичного університету
ім. Д. Галицького, Харківського інституту регіонального управління УАДУ (акти впровадження від 2003-2004 рр.)
- методичні рекомендації „Використання методів фармакоекономічного аналізу схем лікування цукрового діабету” (затверджені ПК „Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол № 30 від 10.11.2003 р.)) впроваджено у діяльність Державної служби ЛЗ і виробів медичного призначення, ДАК „Ліки України”, управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, благодійної організації „Лікарняна каса Полтавщини”, клініки інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського, Луганського комунального виробничого підприємства „Фармація”; у навчальний процес медичних (фармацевтичних) та інш. закладів України: інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, Донецького Державного медичного університету ім. Горького, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, Харківського інституту регіонального управління УАДУ (акти впровадження від 2003-2004 рр.)
Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів.
Дисертантом особисто отримані такі результати:
- проведено аналіз тенденцій і проблем законодавчого регулювання з питань медикаментозної допомоги хворим на ЦД;
- здійснено маркетингове дослідження ринку антидіабетичних ЛЗ;
- науково обґрунтовано вибір методів фармакоекономічного аналізу схем лікування ЦД на підставі системних досліджень;
- розроблено методичні підходи до створення фармацевтичного формуляра для лікування хворих на ЦД;
- визначено формулярний та страховий перелік антидіабетичних ЛЗ;
- створено формулярний довідник клінічно орієнтованої інформації про антидіабетичні ЛЗ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на V з’їзді фармацевтів України (Харків, 1999), на VII Конгресі фармацевтів і медиків (Ялта, 2000), на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми фармацевтичного маркетингу” (Харків, 1999), „Вчені України - вітчизняній фармації” (Харків, 2000), „Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, 2001), „Фармація ХХІ століття” (Харків, 2002), „Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки” (Харків, 2003), науково-практичних конференціях молодих вчених і студентів (Харків, 1999-2003).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт: із них 4 статті у наукових фахових виданнях, 2 методичних рекомендацій, 9 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку літературних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 178 сторінок. Робота ілюстрована 25 рисунками, 36 таблицями. Перелік використаних джерел містить 146 найменувань, у тому числі 41 - іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Стан та проблеми медикаментозного забезпечення хворих на ЦД
Згідно з даними ВООЗ захворюваність на діабет у світі поширилася до епідемічних розмірів. В останні десятиліття спостерігається значний ріст захворюваності на ЦД. Щорічно кількість хворих збільшується на 5-7%, а кожні 10-15 років - подвоюється і до кінця першого десятиріччя нового століття кількість хворих на ЦД буде вже досягати близько 240 млн., а до 2030 - понад 300 млн., що відображено на рис.1.

Рис. 1. Гістограма прогнозу захворюваності на цукровий діабет у світі (за даними ВООЗ)
За кількістю діабетиків Україна входить до першої десятки країн світу, де лідирують Індія, Китай і Сполучені Штати Америки. Зараз на обліку знаходилося понад 900 тис. хворих, у т.ч. 13,6% - на інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД) і 86,4% - на інсулінонезалежний цукровий діабет (ІНЦД). Але відповідно до епідеміологічних досліджень, що проведені Інститутом ендокринології й обміну речовин, на двох зареєстрованих пацієнтів приходиться ще четверо-п'ятеро людей, що не підозрюють про своє нещастя. Тобто, у нас таких хворих не мільйон, а в 2-2,5 рази більше. В економічно розвинених країнах хворі на ЦД складають 4-6 % усього населення. У нас, відповідно до статистики, їх - 2 %. Але якщо врахувати невиявлених, одержимо ті ж самі 4-6%. У середньому захворюваність на 100 тисяч жителів в Україні складає 1450-1600 хворих на діабет. Але в східних районах з кожних 100 тисяч населення хворі складають 2000 чоловік, а в західних - 1200 чоловік. Тому немає сумніву в необхідності спрямування зусиль на раціональну організацію медикаментозного забезпечення хворих на ЦД.
Відповідно до декларації ВООЗ, гарантом медикаментозного забезпечення хворих на ЦД і їхнього медико-соціального захисту є уряд країни. В Україні найважливішим механізмом регулювання медико-соціального захисту хворих на ЦД стала Національна комплексна програма „Цукровий діабет” затверджена Указом Президента України від 21.05.99 р. № 545/99, що передбачає кардинальну зміну медичного обслуговування хворих на ЦД. Вона потребує вирішення проблем додаткового фінансування ОЗ, що можливе через впровадження ОМС.
Ефективність національної програми залежить від раціонального використання ЛЗ, що досягається через впровадження фармакоекономічних методів, формулярної системи та страхової рецептури. Інструментом забезпечення правильного призначення та використання ліків є фармацевтичні формуляри.
Формулярна система створюється на підставі рекомендацій Національного переліку основних лікарських засобів (ОЛЗ), який повинен узгоджуватися з переліком ОЛЗ ВООЗ, до якого входять тільки ті ЛЗ, ефективність і безпека яких підтверджена достовірними й адекватними даними, отриманими в ході клінічних випробувань. Національний перелік ОЛЗ уже затверджений в Україні, тому на даному етапі реформування особливо актуальним є створення формулярного та страхового переліку.
Маркетингові характеристики ринку антидіабетичних ЛЗ
З цією метою нами першочергово було проведено маркетингове дослідження асортименту антидіабетичних препаратів, що зареєстровані в Україні. Установлено, що на сьогодні асортимент зареєстрованих антидіабетичних ЛЗ представлений 85 торговими назвами, у тому числі 50 - інсуліни, решта 35 - пероральні цукрознижувальні засоби (ПЦЗ), запропоновані у вигляді 210 форм випуску.
Аналіз асортименту препаратів інсуліну свідчить, що найширше представлені інсуліни середньої дії, вони складають 58,3% від усього досліджуваного асортименту інсулінів. Інсуліни короткої дії — 20,7%, комбіновані — 8,3%, а інсуліни тривалої дії — усього 5,6%. Порівняно з 2000 роком у 2003 році питома вага препаратів середньої тривалості дії збільшилася майже на 20%, комбінованих препаратів - зменшилася втричі, короткої дії зменшилася на 10%. Щодо інсулінів тривалої дії - майже нічого не змінилося.
Необхідно зазначити, що 33,3% асортименту препаратів - вітчизняні засоби, що на 27,9% більше, ніж у 1998 році. Динаміка росту питомої ваги вітчизняних препаратів за 1998-2003 роки представлена на рис. 2.

Рис.2. Гістограма співвідношення вітчизняних та імпортних препаратів інсуліну
за 1998-2003 роки
Лідируючі позиції на українському ринку інсулінів посідають такі фірми: Індар (Україна), Ново Нордіск (Данія), Берлін-Хемі (Німеччина) та інші, що представлені на рис.3.
Рис. 3. Гістограма фірм-виробників інсулінів, що лідирують за зареєстрованими препаратами
Пероральні цукрознижувальні засоби (ПЦЗ) представлені більш широкою географією: 14 країнами та 28 фірмами-виробниками (табл. 2). Тут перше місце ділять Україна й Німеччина, що пропонують по 23,5% усіх ПЦЗ, далі Індія та Польща - по 8,8%, Швейцарія й Угорщина - по 6,2%.
В Україні сформовано арсенал ЛЗ для лікування діабету, який відповідає сучасним міжнародним вимогам. Від ефективності його використання залежать не тільки показники вуглеводного та інших видів обміну, але, що найважливіше, поява ускладнень ЦД, якість і тривалість життя хворих. Вирішення проблеми забезпечення ЛЗ потребує системного підходу, в основі якого все більшого значення набувають методи фармакоекономічного аналізу.
Методичні підходи до фармакоекономічної оцінки лікування ЦД
З огляду на вище викладене, нами була оцінена правомірність і можливість застосування різних методів фармакоекономічного аналізу: вартості хвороби, мінімізації витрат, рентабельності, ефективності витрат, корисності витрат.
Аналіз вартості хвороби (cost of illness) базується на поняттях прямих і непрямих витрат, класифікація яких у зв'язку з лікуванням діабету наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікація витрат при лікуванні ЦД
Метод аналізу вартості лікування окремо не використовують, тобто він є складовою частиною інших фармакоекономічних методів (ефективності витрат, мінімізації витрат та ін.)
Аналіз мінімізації (Cost-Minimization Analysis - СМА) витрат використовують для порівняння двох чи більше схем лікування, що дають однакові клінічні результати. Тотожність клінічних результатів є дуже істотною умовою і повинна бути документована в ході серйозних клінічних випробувань. Після підтвердження однакової ефективності препаратів остання перестає бути предметом вивчення і на перший план виходить економічний аспект з метою оцінки вартості проведеної терапії. Цей вид аналізу найбільш корисний і його доцільніше застосовувати для оцінки різних форм дозування одного препарату.
Аналіз рентабельності (Cost Benefit Analysis - CBA) - аналітичний метод, що порівнює витрати втручання охорони здоров'я з вигодами або економією витрат, які виражені в грошових одиницях. Результатами при лікуванні ЦД є збільшення робочих днів, запобігання ускладнень, гіпоглікемічних випадків, поліпшення якості життя та збільшення років життя. Оскільки, оцінки цих результатів суб'єктивні і визначити цінність лікування повністю у фінансових показниках надзвичайно проблематично, ми не рекомендуємо використовувати CBA при оцінці антидіабетичних ЛЗ.
Аналіз ефективності витрат (Cost-Effectіveness Analysіs - CEA) є одним із найпоширеніших видів аналізу, де одночасно оцінюються як вартість, так і результати проведеного лікування, вимірюваних у натуральних чи фізіологічних одиницях на відміну від аналізу витрат і вигоди, в якому ефективність визначається в грошових значеннях.
Для порівняння декількох методик пропонується використовувати коефіцієнти витрати-ефективність, що являють собою співвідношення витрат і ефективності: коефіцієнт ефективності витрат = витрати / ефект. Це, власне кажучи, ціна отриманого ефекту одиниці здоров'я (за доданий рік життя, чи запобігання гіпоглікемічних випадків) від даного медикаментозного втручання в порівнянні з альтернативою.
Аналіз корисності витрат (Cost-Utіlіty Analysіs - СUА) це вид аналізу, в якому особлива увага надається зміні якості життя хворого, що зумовлене тією чи іншою схемою лікування. Цей метод має особливе значення для хворих на ЦД, оскільки лікування ЦД впливає як на показник якості життя, так і на смертність. Таким чином, проведення такого виду фармакоекономічного аналізу альтернативних схем лікування ЦД вважаємо доцільним.
Даний метод потребує поглибленого дослідження ЯЖ, для чого нами був розроблений оригінальний психометричний опитувальник. Дослідження проводилося за участю НДІ ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського та Харківського обласного ендокринологічного диспансеру. Середній вік хворих складав 50 років, а середній стаж діабету - 11,45 років. Інтегральний показник самооцінки у всієї групи виявився невисоким (3,23), що пов’язано з вираженою стурбованістю та впливає на зміну способу життя. У ході дослідження були визначені причини, що погіршують ЯЖ хворих на ЦД, які представлені на рис 4.

Рис. 4. Гістограма ранжування причин, що впливають на якість життя хворих на ЦД
У результаті експерименту виявлено, що загальна оцінка ЯЖ не залежить від віку, але залежить від „стажу діабету”. При тривалості хвороби менше 10 років - 74% респондентів оцінюють власну ЯЖ як "нормальну" або "добру", більш 10 років - як "погану" або "дуже погану".
У ході дослідження нами була приділена увага ще одному фармакоекономічному показнику - комплайєнс. У проведеному дослідженні самооцінка дисциплінованості у виконанні рекомендацій висока - 4,1 бал (більш 65% респондентів відповіли, що їхній комплайєнс складає більш 80%), що цілком зрозуміло для цієї специфічної сукупності хворих, оскільки недотримання призначень лікаря пов’язане з погрозою погіршення не тільки ЯЖ, але й самого життя взагалі.
Основні фармакоекономічні методи, а також їх переваги і недоліки при аналізі схем лікування ЦД наведені в табл. 2. При оцінці схем лікування ЦД нами виявлено, що найбільш доцільно використовувати методи аналізу ефективності витрат і аналіз корисності витрат.
Раніше фахівці придержувалися критерію мінімізації витрат як пріоритетного і тільки з впровадженням фармакоекономіки, ситуація змінюється, що для лікування ЦД є дуже актуальним, так як багатоцентрові закордонні дослідження свідчать, що поняття "дешевше зараз" не завжди відповідає поняттю "дешевше надалі". Первинні вкладення в інтенсивну терапію ЦД є найбільше економічно ефективними, тому що знижують ризик розвитку важких ускладнень, що погрожують життю і призводять до інвалідності, і таким чином, зменшують витрати суспільства на терапію, реабілітацію і соціальне забезпечення діабетиків.
Таблиця 2
Основні методи фармакоекономічного аналізу схем лікування ЦД,
їх переваги і недоліки
Визначення формуляру та страхового переліку фармакотерапії ЦД
Метою подальшої роботи було дослідження ефективності, перспективності та наявності антидіабетичних ЛЗ за методом експертних оцінок.
Привертає увагу висока оцінка імпортних препаратів, а також той факт, що понад 80% лікарів-ендокринологів висловили побажання до вдосконалення якості вітчизняних інсулінів і розширення їх форм ліків за рахунок випуску картриджних форм. Понад 40% експертів наполягали на можливості вибору між вітчизняними і імпортними препаратами.
Найбільш ефективними визнані (рис.5 і 6):
- серед препаратів інсуліну: Актрапід МС; Актрапід НМ; Актрапід НМ Пенфіл; Мікстард; Монотард; Протафан; Хумулін, Хумодар, Фармасулін та ін.
- серед ПЦЗ: Глібенкламід; Діабетон; Метформін; Новонорм; Сіофор та ін.
Рис.5. Гістограма ефективності препаратів інсуліну
Аналіз наявності асортименту антидіабетичних засобів (2001-2002) свідчить, що на фармацевтичному ринку України присутні лише 59% усіх зареєстрованих на сьогодні антидіабетичних ЛЗ.
Рис. 6. Гістограма ефективності пероральних цукрознижувальних засобів
Узагальнені дані експериментальних досліджень, моделі схем медикаментозної терапії та вивчення світового досвіду зі створення формулярної системи й медичного страхування дозволили нам визначити регулюючі (формулярний та страховий) переліки антидіабетичних ЛЗ, фрагмент яких наведено в табл. 3.
Результатом дослідження є створення формулярного довідника, який поєднує фармакологічні, фармакокінетичні й фармакотерапевтичні властивості досліджуваної групи препаратів, а також відомості і застереження з безпечного застосування та взаємодії з іншими ЛЗ.
Розроблений нами формулярний довідник потрібен для прийняття фармакоекономічних рішень і організації управління лікарського забезпечення хворих на ЦД за умов медичного страхування.
Таблиця 3
|