|
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СЕРГІЄНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 618.7-002-08:612.015.11-13-017.1
МЕТАБОЛІЧНІ, МІКРОГЕМОДИНАМІЧНІ
ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ
В ПАТОГЕНЕЗІ ПІСЛЯПОЛОГОВОЇ ІНФЕКЦІЇ
У ПОРОДІЛЬ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
14.01.01 – акушерство і гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті, МОЗ України.
Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор
Чуб Віктор Васильович
Луганський державний медичний університет, завідуючий кафедри акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Нізова Наталія Миколаївна
Одеський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології факультету удосконалення лікарів
доктор медичних наук, професор
Щербина Микола Олександрович
Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології № 1
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра акушерства і гінекології № 1, МОЗ України, м. Київ
Захист дисертації відбудеться "__25__" листопада 1999 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 у Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4)
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4)
Автореферат розісланий " 25" жовтня 1999 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент _____________ Танько О.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Протягом останніх років в Україні на фоні зниження народжуваності спостерігається тенденція до зростання частоти гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) післяпологового періоду, яка досягає 11–22% від загальної кількості пологів (Р.В. Богатирьова, 1998; Я.П. Сольський, 1996; Г.К. Степанківська, 1998). У структурі материнської захворюваності післяпологова інфекція (ПІ) займає 1-2 місце, а у структурі материнської смертності – 3-4 (Б.М. Венцковський, 1997; І.Р. Зак, 1997).
Перебування у стаціонарі породіль з інфекційними ускладненнями потребує істотних матеріальних витрат (Р.В. Богатирьова, 1997; Б.Л. Гуртовий, 1995), при цьому також погіршуються умови утримання і розвитку новонародженого (Ф.А. Смекуна, 1995). Тому в сучасних економічних та демографічних умовах, що склалися в Україні, профілактика й підвищення ефективності лікування післяпологових септичних захворювань є не тільки клінічною, але і важливою соціально-економічною проблемою (Н.Г. Гойда, 1996).
Багато авторів підкреслюють провідну роль стану імунітету та системи природної антиінфекційної резистентності (ПАР) у розвитку ПІ (В.М. Запорожан, О.В. Хайт, Н.М. Нізова, 1992; В.В. Чуб та співавт., 1997). У ряді праць встановлено формування у породіль, які страждають на ГЗУ, порушень імунологічного гомеостазу (Ю.І. Ніколенко, О.Д. Бородин, 1997). Проте, інтимні механізми розвитку імунних розладів залишаються недостатньо дослідженими. Низкою дослідників підкреслюється істотне значення синдрому “метаболічної” інтоксикації, активації пероксидації ліпідів і розладів мікрогемодинаміки в патогенезі інфекційного процесу (В.Н. Короткий, В.В. Василінчук, 1988; Л.Л. Громашевська, 1996). Проте до наступного часу недостатньо вивчено взаємозв’язок між метаболічними, мікроциркуляторними та імунологічними змінами при акушерських гнійно-запальних захворюваннях. Існуючі методи лікування післяпологової інфекції не завжди враховують зміни метаболічних, мікроциркуляторних та імунних показників, а тому в деяких випадках є недостатньо ефективними і потребують подальшого удосконалення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до республіканської комплексної міжвідомчої програми “Профілактика захворювань та формування здорового способу життя населення України на період до 2000 року” та основного плану НДР Луганського державного медичного університету і є фрагментом НДР “Розробка системи імунологічного моніторингу та імунореабілітації робітників основних галузей великого промислового виробництва і груп ризику населення промислової зони Донбасу” (№ держреєстрації 019000242).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було вивчення патогенетичної ролі метаболічних, мікроциркуляторних та імунних розладів у розвитку гнійно-запальних захворювань пуерперію та клініко-патогенетичне обгрунтування засобу лікування породіль з післяпологовою інфекцією з включенням пармідину, токоферолу ацетату та препаратів тимуса.
Для реалізації даної мети дослідження поставлені наступні конкретні задачі:
- Дослідити вираженість синдрому “метаболічної” інтоксикації, активність пероксидації ліпідів та стан системи антиоксидантного захисту у породіль з ПІ.
- Проаналізувати характер мікрогемодинамічних розладів при ГЗУ пуерперію.
- Вивчити стан імунітету та деякі показники природної антиінфекційної резистентності у пацієнток з ПІ.
- Визначити клінічну ефективність комплексу пармідину, токоферолу ацетату та препаратів тимуса при їх індивідуальному підборі в тестах іn vіtro при лікуванні породіль з післяпологовими ГЗУ.
- Встановити вплив запропонованого засобу лікування на динаміку метаболічних показників, стан мікрогемодинаміки та імунологічний статус у пацієнток з ПІ.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані дані про ступінь вираженості синдрому “метаболічної” інтоксикації, мікрогемодинамічних порушень та вміст природного інгібуючого фактора у пацієнток з ГЗУ пуерперію.
Визначені особливості розладів імунітету та природної антиінфекційної резистентності у породіль з ПІ.
Досліджено взаємозв'язок величини крововтрати, тяжкості післяпологової інфекції з вираженістю метаболічних, імунологічних й мікроциркуляторних розладів.
Встановлено патогенетичне значення природного інгібуючого фактора, змін метаболічного гомеостазу і порушень мікрогемоциркуляції у формуванні вторинної імунологічної недостатності у породіль з післяпологовими інфекційними захворюваннями.
Патогенетично обгрунтована доцільність включення до комплексної терапії ПІ засобів з антиоксидантною і ангіопротекторною діями та препаратів тимуса (з їх індивідуальним підбором в тестах in vitro).
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені критерії для прогнозування розвитку післяпологових ГЗУ з використанням імунологічних та біохімічних досліджень. Так, при вмісті “середніх молекул” в сироватці крові породіллі 0,69 г/л й вище та значенні індексу інгібіції 1,5 і більше можна прогнозувати з вірогідністю 85,4±3,2% виникнення післяпологового захворювання.
Визначені імунологічні та біохімічні показники, динаміка яких дозволяє оцінювати ефективність проведеного лікування породіль з ПІ, а саме зменшення індексу інгібіції до 1,1-1,2 та зменшення вмісту “середніх молекул” до 0,58-0,60 г/л.
Розроблена і опрацьована раціональна, патогенетично обгрунтована схема комплексної терапії ГЗУ у породіль із застосуванням токоферолу ацетату, пармідину та препаратів тимуса з їх індивідуальним підбором в тестах іn vіtro.
Основні результати проведених досліджень впроваджені в клінічну практику 11 акушерських та гінекологічних відділень Луганська та області. Отримані дані включені до учбового процесу кафедр акушерства і гінекології факультету післядипломного навчання та лікувального факультету ЛДМУ.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено загальноклінічне та акушерсько-гінекологічне обстеження 125 породіль, хворих на ГЗУ пуерперію, дані про яких наводяться у дисертації. Здобувач приймав безпосередню участь у здійсненні комплексних досліджень імунного статусу і біохімічних показників та оцінці мікрогемодинаміки. Самостійно виконані імунологічні тести у 85 спостерігаємих пацієнток, біохімічні дослідження – у 67 та вивчення мікроциркуляції – у 54 породіль. Спошукувачем був розроблений і запроваджений в клінічну практику засіб лікування породіль з післяпологовою інфекцією з включенням антиоксиданту, ангіопротектору та імуномодулятора, проведена оцінка його ефективності з урахуванням динаміки біохімічних та імунологічних показників і стану мікроциркуляції. Самостійно виконана статистична обробка отриманих клінічних і лабораторних даних та показників спеціальних біохімічних та імунологічних тестів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати даної роботи доповідались та обговорювались на регіональній науково-практичній конференції “Екологія промислового регіону Донбасу” (Луганськ, 1995), науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми охорони здоров'я населення” (Дніпропетровськ, 1997), Міжнародній конференції “Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів” (Полтава, 1997), 1-му Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1997), виїзній сесії Української академії наук національно |