|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика
кузнецова тетяна вікторівна
УДК: 616.89-008.441.13-08-036.82-084
лікарське забезпечення терапії алкогольної залежності
15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі судової фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор
ШАПОВАЛОВА ВІКТОРІЯ ОЛЕКСІЇВНА
Національний фармацевтичний університет,
Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармацї,
завідуюча кафедрою судової фармації
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
Волох дмитро степанович
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедри
організації та економіки фармації
кандидат фармацевтичних наук
ПРИТУЛА РУСЛАН ЛЕОНІДОВИЧ
Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил України, науковий співробітник науково-дослідної лабораторії медичного забезпечення в мирний час
Провідна установа: Харківська медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України, кафедра менеджменту та економіки в сімейній медицині, м. Харків
Захист відбудеться “_7_” ___квітня___ 2006 р. о __1400__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “_4__” березня__ 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У сучасних умовах дедалі актуальнішим стає підвищення якісного рівня фармацевтичної допомоги пацієнтам, які страждають залежністю від психоактивних речовин (ПАР), зокрема алкоголю. Як свідчить накопичений зарубіжний і вітчизняний досвід, рівень організації кваліфікованої медико-фармацевтичної допомоги пацієнтам, залежним від ПАР – алкоголю, значною мірою визначається рівнем забезпеченості лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), аптечних установ і пацієнтів ефективними, якісними, безпечними і доступними лікарськими засобами (ЛЗ).
Питання лікарського забезпечення алкогольаддиктивних хворих невід’ємно пов’язані із формулярною системою лікування цього контингенту пацієнтів. Раціоналізація процесу відбору ЛЗ для лікування алкогольної залежності – це один із шляхів підвищення ефективності використання ЛЗ, який дозволяє зменшувати витрати на їх придбання, підвищує можливість пацієнта використовувати якісні, безпечні та доступні ЛЗ. Це завдання вирішують формуляри ЛЗ, що містять обмежений список ретельно відібраних препаратів, які лікар може застосовувати для терапії хворих на алкогольну залежність. Удосконалення системи забезпечення алкогользалежних хворих ЛЗ пов’язано з тим, що перед суспільством стоїть гостра проблема вживання та зловживання ПАР різних класифікаційно-правових груп. З огляду на сказане становить інтерес розробка формулярів ЛЗ для забезпечення терапії пацієнтів, залежних від ПАР – алкоголю, які надаватимуть лікарям та провізорам базову інформацію щодо використання у лікувальному процесі ЛЗ різних клініко-фармакологічних та номенклатурно-правових груп.
Комплексних досліджень щодо розробки формулярів ЛЗ для лікування пацієнтів, залежних від ПАР – алкоголю, у форматі діагностичних критеріїв міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) із використанням традиційних і нетрадиційних методів не проводилося. Усе викладене й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, необхідність та актуальність цього дослідження, визначило його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету „Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації” (номер державної реєстрації 0103 U 000479) і ПК “Фармація” МОЗ та АМН України (протокол № 25 від 21.11.2002 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці науково-практичних підходів щодо удосконалення лікарського забезпечення терапії алкогольної залежності на підставі створення регіональних та локальних формулярів із використанням традиційної фармакотерапії та нетрадиційного методу – гірудотерапії для лікування алкогольаддиктивних хворих.
Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:
- вивчити сучасний стан проблеми розповсюдження залежності від ПАР, зокрема алкоголю;
- обгрунтувати вибір методів та методику проведення досліджень у межах поставленої мети дисертаційної роботи;
- дослідити лікарське забезпечення психічних та поведінкових розладів здоров’я хворих внаслідок вживання ПАР – алкоголю;
- розробити для наркологічних ЛПЗ регіональні та локальні формуляри ЛЗ для терапії алкогольної залежності згідно з діагностичними критеріями МКХ-10 за кодами F 10.0, F 10.1, F 10.2, F 10.3, F 10.4;
- розробити інструктивно-методичні рекомендації по організації роботи з медичними п’явками та їх використанню в структурних підрозділах МОЗ України;
- дослідити застосування гірудотерапії при лікуванні алкогольної залежності та навести порівняльні характеристики використання цього методу і традиційних медикаментозних методів лікування алкогольної залежності.
Об’єкти дослідження: ПАР різних клініко-фармакологічних та номенклатурно-правових груп; закони, нормативно-правові акти, що регулюють контрольно-дозвільну систему обігу ЛЗ, які застосовуються в терапії алкогольної залежності; дані експертного опитування лікарів (наркологів, психіатрів, невропатологів, терапевтів, анестезіологів), провізорів та фармацевтів різних кваліфікаційних рівнів із різних регіонів України; дані щодо захворюваності пацієнтів на алкогольну залежність; стани залежності за кодами діагностичних критеріїв F 10.0, F 10.1, F 10.2, F 10.3, F 10.4 згідно з МКХ-10; стандарти профілактичних, реабілітаційних заходів, діагностики і лікування для використання у наркологічних ЛПЗ; сайти ООН, ВООЗ, медицини та фармації у мережі Internet.
Предмет дослідження: вивчення причинних зв’язків у ланцюзі “класифікаційно-правові групи ПАР – раціональне використання алкоголю – побічні реакції – залежність від ПАР – алкоголю – медикаментозні та немедикаментозні методи лікування аддиктивних розладів здоров’я – розробка формулярів ЛЗ для забезпечення терапії станів залежності від алкоголю”.
Методи дослідження: нормативно-правовий, математичний, економіко-статистичний, графічний аналіз, експертних оцінок, анкетного опитування, безпосереднього спостереження.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі розроблених науково-практичних підходів і складених формулярів ЛЗ удосконалено лікарське забезпечення терапії алкогольної залежності з використанням традиційного методу фармакотерапії та нетрадиційного методу гірудотерапії спеціально по замовленням ЛПЗ для використання їх в терапії алкогольної залежності.
На підставі аналізу діагностичних критеріїв та схем лікування станів залежності від алкоголю за кодами F 10.0, F 10.1, F 10.2, F 10.3, F 10.4 згідно з
МКХ-10 розроблено 5 регіональних та 7 локальних формулярів ЛЗ.
Вперше запропоновано термін “гірудообіг”, який включає порядок роботи з медичною п’явкою у структурних підрозділах МОЗ України та розроблено інструктивно-методичні рекомендації по організації роботи з медичною п’явкою на всіх етапах її обігу.
Запропоновано методику оптимізації способу використання медичної п’явки в терапії алкогольної залежності. За одержаними результатами подано заявку на винахід до Державного департаменту інтелектуальної власності Державного підприємства “Український інститут промислової власності” Укрпатенту Міністерства науки і освіти України.
Розроблено алгоритм оцінки результатів дослідження ефективності ЛЗ із використанням створеної комп’ютерної програми “Pharmacy Law К”. Дана програма забезпечила достовірність експерименту при визначенні ефективності ЛЗ, які використовуються при лікуванні алкогольаддиктивних хворих.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень є основою для удосконалення лікарського забезпечення лікування алкогольаддиктивних пацієнтів за допомогою медикаментозних та немедикаментозних методів.
За підсумками досліджень розроблені і впроваджені в роботу аптечних, ЛПЗ, а також у навчальний процес фармацевтичних і медичних вищих навчальних закладів такі матеріали:
- методичні рекомендації “Медикаментозне забезпечення терапії алкогольних розладів”, затверджені ПК “Фармація” МОЗ України і АМН України (протокол №33 від 09.05.2004 р.), які впроваджено у практичну діяльність Запорізького обласного комунального підприємства “Аптечне об’єднання “Фармація” (акт впровадження від 29.05.2004 р.), навчальний процес Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 14.09.2005 р.);
- методичні рекомендації “Фармацевтичне право: Інструкція по організації гірудообігу в структурних підрозділах МОЗ України” (протокол № 36 від 16.02.2005р.), які впроваджено у практичну і науково-дослідну діяльність Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області (акт впровадження від 21.03.2005 р.), наркологічної клініки “Сана плюс” (акт впровадження від 29.06.2005 р.), навчальний процес кафедри фармації Івано-Франківського державного медичного університету (акт впровадження від 14.12.2005 р.);
- результати дисертаційних досліджень щодо удосконалення організаційно-правової основи формулярної системи для забезпечення алкогользалежних пацієнтів ЛЗ, а також причинно-наслідкових зв’язків нераціонального застосування ПАР із злочинністю впроваджено у діяльність Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (акт впровадження від 15.03.2004 р.), податкової міліції Державної податкової адміністрації у Харківській області (акт впровадження від 28.12.2004 р.), Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Запорізькій області (акт впровадження від 07.02.2005 р.), навчальний процес Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (акти впровадження від 20.03.2004 р. та від 23.03.2004 р.).
- фрагменти роботи щодо:
а) психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, які розглянуто в монографії “Фармацевтичне право у наркології”, використовуються у практичній діяльності ТОВ “Фалбі” (акт впровадження від 12.09.2004 р.), Луганського обласного комунального виробничого підприємства “Фармація” (акт впровадження від 20.09.2004 р.), Полтавського обласного аптечного складу (акт впровадження від 16.10.2004 р.), малого приватного підприємства “Магнум” (акт впровадження 14.11.2004 р.);
б) характеристики формулярів ЛЗ при лікуванні запальних хвороб нервової системи, які викладені у монографії “Лікарські засоби в неврології, психіатрії та наркології”, використовуються в практичній діяльності Інспекції з контролю якості лікарських засобів у Запорізькій області (акт впровадження від 10.03.2005 р.), малого приватного підприємства “Галеніка” (акт впровадження від 14.10.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Разом із науковим керівником визначені мета, завдання, розроблені методологічні підходи, згідно з якими відібрано об’єкти та методи дослідження. Особисто проведені: інформаційний пошук, планування та виконання організаційно-правових експериментальних досліджень, збирання первинної інформації, її обробка, аналіз та систематизація отриманих результатів, сформовані основні положення та висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом узагальнено результати власного експерименту та надано оцінку здобутим даним в межах поставленої мети дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено і обговорено на IХ Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 2002), національному конгресі психіатрів, невропатологів і наркологів (Харків, 2002), науково-практичній конференції “Організація токсикологічної допомоги в Україні” (Київ, 2002), II Всеросійській науковій конференції з міжнародною участю “Экология 2002 – море и человек” (Таганрог, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фармація XXI століття” (Харків, 2002), III Всеукраїнській науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2002), Х Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 2003), міжнародній науково-практичній конференції “Клінічна фармація: 10 років в Україні” (Харків, 2003), міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо обігу незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” (Донецьк, 2003), ХІ Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 2004), науково-практичній конференції “Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного і безрецептурного відпуску лікарських засобів в сучасних умовах” (Харків, 2004), VІ національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 2005), науково-практичній конференції “Фармацевтичне право в системі правовідношень: виробник – лікар – пацієнт – провізор – ліки – контролюючі та правоохоронні органи” (Харків, 2005) і дістали відображення у 15 доповідях.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 31 робота, з них 5 монографій, 11 статей, у тому числі 9 у фахових виданнях, 2 методичні рекомендації, 13 тез доповідей.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 150 сторінок (обсяг основного тексту 111 сторінок). Робота містить 19 рисунків, 15 таблиць, 3 додатки. Список використаної літератури налічує 141 джерело, з них 26 іноземних.
основний зміст роботи
Стан проблеми розповсюдження психоактивних речовин та організації лікування осіб з розладами здоров’я внаслідок вживання алкоголю
(огляд літератури)
У розділі 1 досліджено сучасний стан проблеми залежності від ПАР, зокрема алкоголю, епідеміологію та соціально-економічні наслідки вживання та зловживання алкоголем, організацію лікування алкогольаддиктивних хворих та законодавство з питань протидії поширенню станів алкогольної залежності. Показано, що кількість станів залежності від ПАР в Україні на початок 2004 р. складала понад 1 млн. 600 тис. осіб (рис. 1).
Рис. 1. Моніторинг поширеності станів залежності від ПАР
Як видно з рис. 1, більшість хворих – це особи з алкогольною залежністю (630 тис.); хворі із залежністю від наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів – 250 тис.; а особи із залежністю від інших ПАР (сильнодіючі, отруйні, одурманюючі, тютюн, леткі розчинники) складають понад 750 тис. осіб. Зловживання та нераціональне вживання ПАР-алкоголю являє собою проблему, пов’язану як з негативним впливом на здоров’я та умови життєдіяльності людини, так і з основами економічної та національної безпеки в Україні.
Слід зазначити, що на даний час всі наркологічні хвороби віднесені МКХ-10 до розділу F 1 “Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання ПАР”, в якому психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю мають код F 10. В свою чергу до F 10.0 належить гостра інтоксикація, F 10.1 – вживання зі шкідливими наслідками, F 10.2 – синдром залежності від алкоголю, F 10.3 – стан відміни, F 10.4 – стан відміни з делірієм, F 10.5 – психічний розлад, F 10.6 – амнестичний синдром, F 10.7 – резидуальний психічний розлад та психічний розлад з пізнім (відставленим) дебютом, F 10.8 – інші психічні та поведінкові розлади, F 10.9 – неуточнені психічні та поведінкові розлади.
На теперішній час в країні існує необхідність застосування заходів державного та галузевого рівнів, які спрямовані на формування здорового способу життя нації, для поліпшення положення з виявленням, лікуванням та реабілітацією осіб, залежних від алкоголю. Для надання якісної лікарської допомоги алкогользалежним пацієнтам лікарям пропонується використовувати формулярну систему. Сьогодні існує значна потреба в розробці формулярів ЛЗ для терапії алкогольної залежності, які складені за вимогами ВООЗ та МКХ-10.
З іншого боку, враховуючи недосконалість контрольно-дозвільної системи регулювання обігу ЛЗ усіх класифікаційних та номенклатурно-правових груп, профілактики та лікування алкоголізму, стає невідкладною необхідність використання нетрадиційних методів лікування. До одного з таких сучасних методів лікування наркологічних хворих належить гірудотерапія. Становило інтерес дослідити клінічні ефекти та економічні переваги використання медичних п’явок при лікуванні алкогольаддиктивних пацієнтів.
Дослідження лікарського забезпечення терапії психічних та поведінкових розладів здоров’я внаслідок вживання психоактивної
речовини – алкоголю
Складанню формулярів ЛЗ для терапії алкогольаддиктивних пацієнтів передувало ретельне вивчення препаратів та викопіровка переліків ЛЗ для розробки формулярних списків згідно з діагностичними критеріями МКХ-10 за двома напрямами: 1) аналіз лікарського забезпечення терапії алкогольної залежності на рівні аптечного закладу; 2) аналіз лікарського забезпечення терапії алкогольної залежності на рівні ЛПЗ.
Для аналізу лікарського забезпечення терапії алкогольної залежності за цими напрямками було проведено анкетування спеціалістів фармації та медицини. Перша анкета була запропонована провізорам та фармацевтам аптечних установ Харківської, Полтавської, Сумської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської областей та Криму. Відібрані до анкетування експерти відповідали наступним критеріям: наявність кваліфікаційної категорії, посада, що займають, проходження передатестаційних циклів підвищення кваліфікації. Серед 78 опитаних респондентів 62% становили провізори-організатори, 28% – провізори та 10% – фармацевти, які працюють на посадах керівників аптечних закладів (аптечних пунктів). Вищу кваліфікаційну категорію мали 58% опитаних спеціалістів фармації, 34% – першу, 8% – другу (рис. 2).
Серед аптек 54 % були міжлікарняні, що обслуговують наркологічні ЛПЗ та 46% – аптеки, що обслуговують центральні районні лікарні, які мають ліжка для наркологічних хворих, зокрема із залежністю від алкоголю.
Рис. 2. Професійна кваліфікація спеціалістів фармації
За другою анкетою було надано експертну оцінку ЛЗ для лікування алкогольної залежності. Експертами виступали спеціалісти медицини Харківської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Дніпропетровської, Сумської, Херсонської, Одеської областей та Криму. Це 5 докторів, 7 кандидатів медичних наук та 52 лікаря, які проходили підвищення кваліфікації на передатестаційних циклах Харківської медичної академії післядипломної освіти. Серед опитаних спеціалістів медицини 74% наркологів, 8% невропатологів, 8% психіатрів, 5% терапевтів і 5% анестезіологів.
Усі респонденти мають відношення до лікування алкогольаддиктивних хворих. Серед респондентів 70% мають вищу кваліфікаційну категорію, 13% – першу та 17% – другу (рис. 3).
Рис. 3. Професійна кваліфікація спеціалістів медицини
За результатами обробки анкетних даних ми узагальнили дані щодо безпечності, рівня споживання, ефективності ЛЗ, які використовуються в терапії психічних та поведінкових розладів здоров’я внаслідок вживання алкоголю, що дало нам змогу в подальшому розробити переліки ЛЗ для включення до відповідних формулярів на засадах доказової фармації.
Відповідно до анатомо-терапевтичної та хімічної класифікації (АТС) досліджувані препарати увійшли до семи груп. Серед них: група А – засоби, які впливають на систему травлення та метаболізм, група В – засоби, які впливають на систему крові та гемопоез, група С – засоби, які впливають на серцево-судинну систему, група J – протимікробні засоби для системного використовування, група М – засоби, які впливають на опорно-руховий апарат, група N – засоби, які діють на нервову систему, група R – засоби, які діють на респіраторну систему. У відсотковому відношенні розподіл груп був такий: група А складає 12 % досліджуваних ЛЗ, група В – 11 %, група С – 3 %, група J – 3 %, М – 3%, група N – 65%, та група R – 3 % ЛЗ.
Складовою частиною подальшого етапу досліджень став аналіз рівня забезпеченості аптечних закладів ЛЗ для лікування алкогольної залежності. Дані цього аналізу наведено в табл. 1.
З табл. 1. видно, що найбільший рівень забезпеченості аптечних закладів ЛЗ склав в групі J – 98%. Питома вага вітчизняних ЛЗ найменшою виявилась для груп М та С.
Серед ЛЗ групи N (ЛЗ, які діють на нервову систему) майже всі є ПАР. Серед цієї групи відокремлюється специфічна група, яку віднесено до психотропних речовин (наприклад, похідні бензодіазепіну і барбітурової кислоти), що вимагає особливих умов режиму контролю, а всі етапи їх обігу підлягають окремому ліцензуванню. Можливо з цим пов’язано те, що забезпеченість даними ЛЗ аптечних закладів становить лише 64%. Цей показник доводить, що ці ЛЗ мало доступні для широкого кола пацієнтів, але ж саме вони складають найбільшу питому вагу серед
Таблиця 1
Характеристика рівня забезпеченості аптечних закладів ЛЗ для лікування алкогользалежних пацієнтів, %
усіх ЛЗ для лікування алкогольної залежності.
За результатами аналізу рівня попиту на ЛЗ вітчизняного та імпортного виробництва для лікування алкоголізму 90% спеціалістів фармації вважають, що вітчизняні ЛЗ мають перевагу завдяки меншій ціні і доступності для споживача-пацієнта. Асортимент досліджених вітчизняних ЛЗ в аптечних закладах перевищує асортимент імпортних майже в 3 рази.
Порівняння вартості курсу лікування вітчизняними ЛЗ та їх імпортними аналогами залежних від алкоголю пацієнтів з урахуванням показань до застосування, дозування при лікуванні, кількості ЛЗ на курс лікування та вартості лікування показало, що при практично однаковій терапевтичній ефективності різниця в ціні на вітчизняні та імпортні ЛЗ є значною.
Визначення ступеня інформованості лікарів про ЛЗ різних класифікаційно-правових груп, які застосовуються для лікування алкогольної залежності, свідчить, що 43% запропонованих до аналізу ЛЗ виявилися відомими препаратами, які використовуються у медико-фармацевтичній практиці постійно. До них респонденти віднесли психоактивні ЛЗ (наприклад, діазепам, феназепам, карбамазепін, ноотропіл) та вітаміни (наприклад, тіаміну хлорид, піридоксину гідрохлорид, аскорбінова кислота). Лише в окремих випадках використовуються 35% відомих ЛЗ і 14% відомих ЛЗ не використовуються в лікувальній практиці опитаних респондентів. Зовсім невідомі ЛЗ складають 8%: серед них імпортний ЛЗ тетлонг-250 та вітчизняний ЛЗ метронідазол (рис. 4).
Ефективність запропонованих ЛЗ, які доцільно використовувати для лікування алкогользалежних пацієнтів оцінювалась з урахуванням думок усіх лікарів-респондентів.
За допомогою розробленого алгоритму дослідження ефективності ЛЗ була розрахована відносна помилка експерименту. Отримані дані дали змогу зробити висновок про достовірність проведених досліджень. При розробці даної програми
Рис. 4. Рівень інформованості лікарів, які мають відношення до терапії алкогольної залежності, про запропоновані ЛЗ
ефективність препарату у випадках показань його до застосування та з урахуванням методичних підходів визначалася у балах: високоефективний ЛЗ – від 10 до 12; ефективний ЛЗ – від 7 до 9; малоефективний ЛЗ – від 4 до 6; практично не ефективний – від 0 до 3.
Результати аналізу свідчать, що найефективнішим ЛЗ респонденти вважають: серед анксіолітиків – діазепам та феназепам, серед антидепресантів – флуоксетин, серед антипсихотичних ЛЗ – галоперідол, серед протиепілептичних – карбамазепін, серед високоактивних діуретиків – лазікс. Водночас, практично неефективними вважаються засіб для лікування алкогольної залежності тетлонг-250, периферичний вазодилататор серміон та психоактивний анксіолітик рудотель.
У межах аналізу ЛЗ для терапії алкогольної залежності на рівні ЛПЗ було проведено моніторинг побічних реакцій у ЛЗ, які застосовуються при лікуванні алкогольної залежності. Отримані дані свідчать, що 10 % ЛЗ у 70 % випадків спричиняють побічні реакції, 51 % ЛЗ приводить до побічних реакцій у 30 % випадків. Взагалі не спостерігалися в лікарській практиці побічні реакції у 24 % ЛЗ, серед них слід виділити препарат для лікування печінки ессенціале, розчини для внутрішньовенного введення – декстроза, натрію хлорид та групу вітамінів.
Аналіз чинників, які впливають на призначення ЛЗ, проводився нами за такими показниками: оптимальна доза, зручність у використанні, лікарська форма, мінімальна кількість побічних ефектів, мінімальна токсичність, мінімум протипоказань до застосування, доступна ціна. За всіма цими показниками 70% опитаних респондентів виділили такі препарати: феназепам, пірацетам, карбамазепін, ридазин, натрію хлорид, глюкоза, лазікс, магнію сульфат, кордіамін, вінпоцетин та усі запропоновані вітаміни. Оптимальну дозу та зручність у використанні майже всіх ЛЗ, з якими лікарі працюють у своїй практиці, відзначали 98% опитаних.
За результатами досліджень нами відібрано ефективні, безпечні та доступні ЛЗ, які представлені в широкому асортименті в аптечній мережі, найбільш часто використовуються у лікарняній практиці в терапії алкогольної залежності.
Відібрані ЛЗ увійшли до розроблених регіональних та локальних формулярів ЛЗ за кодами МКХ-10 для використання у наркологічних лікувально-профілактичних закладах.
Розробка науково-практичних рекомендацій щодо використання медикаментозних методів в терапії алкогольної залежності
Створення регіональних та локальних формулярів ЛЗ для лікування станів залежності від алкоголю складалось із таких етапів: визначення проблеми ⇒ визначення мети і завдань досліджень ⇒ вивчення клініко-фармакологічної, класифікаційно-правової, клініко-фармацевтичної, номенклатурно-правової характеристики ЛЗ для лікування алкогольної залежності ⇒ вибір препаратів для порівняння і аналіз отриманих даних ⇒ визначення вартісних показників ЛЗ для лікування алкогольної залежності ⇒ узагальнення отриманих даних ⇒ впровадження і застосування формулярів лікарського забезпечення терапії алкогольаддиктивних хворих.
Розроблено 5 регіональних та 7 локальних формулярів ЛЗ для терапії алкогольаддиктивних пацієнтів за участю науковців і спеціалістів медицини та фармації кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти, обласних та міських наркологічних диспансерів м. Київа, Харкова, Полтави, Луганська, Чернігова, Слов’янська.
Вибір препаратів проводився з урахуванням діючих стандартів лікування наркологічних хворих, затверджених наказом МОЗ України від 27.07.1998 р. за №226, результатів проведеного аналізу ЛЗ на рівні аптечних закладів та ЛПЗ. Слід акцентувати увагу на тому, що базовий перелік препаратів для складання формулярів ЛЗ терапії алкогольаддиктивних пацієнтів не завжди вміщував ЛЗ, затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 16.11.2001 р. за №1482 “Національного переліку основних (життєво необхідних) ЛЗ і виробів медичного призначення” та наказом МОЗ України від 22.02.2002 р. за № 70 “Про затвердження Положення про Національний перелік основних (життєво необхідних) ЛЗ і виробів медичного призначення”. Але ж вони використовуються в лікарняному процесі (наприклад, дисульфірам, фенібут, кардацет, валькофен, динальгін та ін.). З метою удосконалення організації лікарського забезпечення терапії алкогольної залежності ми внесли ці ЛЗ у розроблені нами формуляри, але виділили їх як неформулярні ЛЗ.
Наводячи схеми лікування ЛЗ, які доцільно використовувати при терапії синдромів залежності за кодами діагностичних критеріїв МКХ-10, ми взяли такі показники: назва ЛЗ за МНН; разова доза призначення ЛЗ; добова доза призначення ЛЗ; кратність приймання; тривалість лікування.
Добова вартість лікування залежних від алкоголю з використанням включених до формуляру ЛЗ розраховувалася за допомогою формули:
 ,
де S – добова вартість лікування;
Syп – оптова ціна упаковки ЛЗ;
N – кількість одиниць ЛЗ в упаковці (фл., амп., табл., капс.);
C – максимальна добова доза.
Запропонований нами формуляр складається із чотирьох розділів:
- визначення залежності від алкоголю за кодами МКХ-10;
- систематизація діагностичних критеріїв за визначеним кодом МКХ-10;
- аналіз етапів лікування та обсягів лікувальних заходів;
- проект схеми лікування препаратами, які доцільно використовувати у терапії станів залежності від алкоголю, за такими клініко-фармакологічними групами: антидепресанти, транквілізатори, ноотропи, цереброваскулярні препарати, вітаміни, дезінтоксикаційні розчини, антиконвульсанти, нейролептики, сенсибілізуюча терапія та препарати інших груп.
Подальші дослідження були спрямовані на опрацювання наведених етапів розробки формулярів ЛЗ для терапії алкогольних розладів за кодами МКХ–10: F 10.0, F 10.1, F 10.2, F 10.3, F 10.4, F 10.5, F 10.6, F 10.7, F 10.8, F 10.9.
Оскільки на момент досліджень кількість хворих із синдромами F10.5, та F10.8 склали менш 1%, а із синдромами F10.9, F10.6, F10.7 зовсім були відсутні, то формуляри розроблялися для діагностичних груп F10.0, F10.1, F10.2, F10.3 та F10.4.
В межах проведених досліджень було з’ясовано, що кількість пацієнтів із синдромом F 10.0 склала 16% загальної кількості досліджених хворих, F 10.1 – 24%, F 10.2 – 30%, F 10.3 – 20%, F 10.4 – 9% (рис. 5).
Розроблені формуляри ЛЗ для терапії алкогольної залежності за кодами МКХ-10 F 10.0 – F10.4 запропоновані для впровадження на регіональному та місцевому рівнях.
На підставі досліджень ЛЗ для лікування психічних та поведінкових розладів
здоров’я внаслідок вживання алкоголю та опрацювання етапів створення
Рис. 5. Кількість пацієнтів із станами залежності від алкоголю
формулярів ЛЗ нами запропоновано рекомендації щодо медикаментозного забезпечення терапії алкогольних розладів, які затверджені ПК „Фармація” МОЗ і АМН України (протокол № 33 від 09.05.2004 р.).
| 
