|
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
ІМ. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО
ЖИГАРЄВ ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 616.833+616.523-08:578.825.11:615.849.19+578.245.004.14/.001.6
ЛАЗЕРОТЕРАПІЯ ТА ПОЛІОКСИДОНІЙ
В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕРПЕСВІРУСНИХ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
14.01.13 – інфекційні хвороби
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України
Науковий керівник: Заслужений лікар України, доктор медичних наук, старший науковий співробітник Руденко Антоніна Олексіївна, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, завідувач відділом нейроінфекцій.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Вовк Алла Дмитрівна, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, завідувач відділом вірусних гепатитів та СНІДу
Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Мощич Петро Степанович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри педіатрії №3
Провідна установа:
Харківський державний медичний університет МОЗ України
Захист відбудеться 24.02.2005 року об 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України за адресою: 01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України за адресою: 03038, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 5.
Автореферат розіслано 20.01. 2005 року
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук В.В. Кононенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Герпесвірусні інфекції належать до найбільш розповсюджених вірусних захворювань людини (Хахалин Л.Н., Соловьёва Е.В., 1998). Понад 90% дорослих в усіх країнах світу інфіковані одним або кількома сероваріантами вірусів герпесу (Возіанова Ж.І., 2001). За даними ВООЗ, захворювання, пов’язані з вірусами простого герпесу, займають друге місце (15,8%) після грипу (35,8%), як причина смерті від вірусних інфекцій (Руденко А.О., Муравська Л.В., Громашевська Л.Л. та ін., 1999).
З початку 90-х років ХХ ст. у світі спостерігається зростання частоти інфекційних уражень центральної та периферійної нервової системи герпесвірусної етіології (Goldsmith S.M., Whiteley R.J., 1991), така ж тенденція спостерігається і в Україні (Кононенко В.В., Муравська Л.В. та ін., 1991). Практично всі, відомі на цей час герпесвіруси людини, здатні спричиняти ураження нервової системи (Деконенко Е.П., Лобов М.А., Индрисова Ж.Р., 1999; Kleinschmidt-DeMasters BK, Gilden DH., 2001). При цьому зустрічаються як монопрояви - менінгіт, енцефаліт, мієліт, моно- та поліневрит, так і комбіновані ураження, аж до невроксіту (Кононенко В.В., 2001). Діагностика цих захворювань дуже складна, особливо зважаючи на поліморфність клінічних проявів (Ярош О.О., 2002). Широке розповсюдження, ураження осіб найбільш працездатного віку, висока частота хронізації, значний відсоток інвалідізації та несприятливих наслідків надали цій патології характер важливої проблеми сучасної інфектології (Протас И.И., 2000).
В останні роки дослідниками приділяється багато уваги порушенням імунної системи при вірусних захворюваннях (Сенюк О., Герей Т. 1993; Чувиров Г.Н., 2001), зокрема, вивчається роль цитокінів в розвитку патологічного процесу (Гебеш В.В., Сухов Ю.О., 2002). Досліджується також вплив стану гістогематичних бар’єрів на перебіг захворювання (Барштейн Ю.А., Ярош О.О., Кононенко В.В. та інш., 1995). Але деякі питання патогенезу, зокрема, зв’язок між станом імунної системи та особливостями перебігу захворювання, інтерфероногенез в організмі хворої людини, роль мікроциркуляційних порушень у розвитку інфекції, а також методи комплексної терапії з урахуванням вищеназваних показників ще недостатньо вивчені (Хаитов Р.М., Пинегин Б.В., 2000).
Застосування комплексного підходу до вивчення імунного статусу і стану мікроциркуляції дозволить отримати більш повне уявлення про процеси, які відбуваються в організмі хворих, здійснити уточнення патогенетичних аспектів, а відтак удосконалити методи лікування цих тяжких захворювань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною планової науково-дослідної роботи “Удосконалити лікування і діагностику моно- та асоційованих герпесвірусних уражень центральної та периферійної нервової системи з метою попередження несприятливих наслідків” (шифр теми 079, № Державної Реєстрації 0199V000705, 2002-2004), яка виконувалась у відділенні нейроінфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України.
Мета дослідження. Підвищення ефективності комплексного лікування хворих на герпесвірусні ураження нервової системи з урахуванням стану мікроциркуляції та системи імунітету. Для досягнення означеної мети сформульовано і розв’язано наступні завдання дослідження:
1. Дослідити сучасні особливості перебігу герпесвірусних уражень нервової системи та за даними клініки та параклінічних досліджень.
2. Вивчити особливості стану імунної системи та інтерфероногенезу у хворих з ГУНС.
3. Визначити особливості стану мікроциркуляції у хворих на герпесвірусні ураження нервової системи за даними біомікроскопії бульбарної кон'юнктиви.
4. Встановити вплив імуномодулятора поліоксидонію на клінічний перебіг захворювання та імунологічні показники у хворих на ГУНС.
5. Встановити вплив лазерної терапії на клінічний перебіг та стан мікроциркуляції у хворих на герпесвірусні ураження нервової системи.
6. Провести порівняльний аналіз ефективності лікування хворих традиційними методами і комплексного лікування з включенням поліоксидонію та лазеротерапії.
7. На основі отриманих даних розробити оптимальну схему комплексного лікування ГУНС.
Об’єкт дослідження: дорослі хворі на герпесвірусні ураження нервової системи, їх загальний стан і клінічні симптоми в динаміці захворювання; сироватка крові хворих, спинномозкова рідина.
Предмет дослідження: клініко-лабораторні особливості герпесвірусних уражень нервової системи у дорослих, імунологічні та мікроциркуляційні показники у хворих, терапія хворих на герпесвірусні ураження нервової системи.
Методи дослідження: загальне клінічне та лабораторне обстеження хворих, імунологічні (РПГА, ІФА) та молекулярно-генетичні методи (ПЛР), цитологічні методи, інструментальні методи дослідження: метод біомікроскопії бульбарної кон'юнктиви, магнітно-резонансна томографія головного та спинного мозку, статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше було проведене комплексне, динамічне клінічне, лабораторне та інструментальне дослідження хворих на герпесвірусні ураження нервової системи, вивчені особливості перебігу захворювання у дорослих в сучасних умовах.
Вперше встановлено найбільш інформативні показники імунного статусу у хворих на ГУНС. Виявлений взаємозв’язок між клінічним перебігом хвороби й окремими показниками імунного статусу. Встановлено залежність порушень імунного статусу від тяжкості перебігу захворювання. Вперше показано вплив препарату Поліоксидоній на імунологічні показники у хворих з ГУНС.
Вперше досліджено стан мікроциркуляції в хворих з герпесвірусними ураженнями нервової системи. Доведена залежність мікроциркуляційних порушень від тяжкості захворювання. Виявлено позитивний вплив лазеротерапії на стан мікроциркуляції у хворих з ГУНС.
Вперше показано, що застосування препарату Поліоксидоній та лазеротерапії в комплексному лікуванні хворих на герпесвірусні ураження нервової системи сприяє скороченню тривалості клінічної симптоматики, знижує частоту несприятливих наслідків, скорочує термін стаціонарного лікування.
Практичне значення отриманих результатів. Для дослідження стану мікроциркуляції у хворих з ГУНС доцільно застосовувати метод ББК. Показники мікроциркуляції можна використовувати в якості об’єктивних критеріїв тяжкості захворювання.
Дослідження імунного статусу потрібно проводити всім хворим з ГУНС в динаміці захворювання. Підвищити ефективність лікування можна, застосовуючи диференційований підхід до терапії хворих, в залежності від форми захворювання та показників імунної відповіді.
З метою зниження частоти несприятливих наслідків та скорочення терміну стаціонарного лікування в комплексному лікуванні хворих на герпесвірусні ураження нервової системи можна застосовувати препарат Поліоксидоній та лазеротерапію.
Впровадження результатів досліджень. Нові дані, які отримано в роботі, впроваджено у навчальний процес на кафедрі інфекційних хвороб КМАПО ім. П.Л. Шупіка МОЗ України, лікувально-діагностичний процес у відділенні нейроінфекцій ІЕІХ ім. Л.В. Громашевського АМН України, інфекційному відділенні Головного військового клінічного госпіталю МО України, Харківський обласній клінічній інфекційній лікарні. За матеріалами дисертаційного дослідження Український центр наукової інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України видав інформаційний лист “Застосування поліоксидонію в комплексному лікуванні герпесвірусних енцефалітів” (№56, 2003 р.), який розіслано головним спеціалістам управлінь охорони здоров'я обласних (міських) державних адміністрацій.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив планування дослідження, інформаційний та патентний пошук, аналіз наукової літератури. Встановив мету і задачі дослідження, особисто проводив комплексні клінічні дослідження і лікування хворих на герпесвірусні ураження нервової системи, деякі лабораторні дослідження. Автором | 
