|
УКРАЇНСЬКИЙ НДI ЕПIДЕМIОЛОГIЇ ТА IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ
iм.Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
БIЛОКОНОВА ЛЮДМИЛА АНАТОЛIЇВНА
УДК 616.98:578.825.11]-053.36/.37-037-07
КРИТЕРIЇ ДIАГНОСТИКИ ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ
ПЕРЕБIГУ ГЕРПЕТИЧНОЇ МIКСТ-IНФЕКЦIЇ
У ДIТЕЙ РАННЬОГО ВIКУ
14.01.13 – iнфекцiйнi хвороби
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 1999
Дисертацiєю є рукопис
Робота виконана в Харкiвському iнститутi удосконалення лiкарiв
Науковий керiвник: кандидат медичних наук,
доцент Мiщенко Вiкторiя Анатолiївна
кафедра дитячих iнфекцiйних хвороб
Харкiвського iнституту удосконалення лiкарiв
Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук,
професор Мостюк Агнета Iванiвна,
зав. кафедри дитячих iнфекцiйних хвороб Львiвського державного медичного унiверситету
доктор медичних наук, професор Трiшкова Лiя Олексiївна кафедра дитячих iнфекцiйних хвороб Нацiонального медичного унiверситету iм. О.О.Богомольця
Провiдна установа: Харкiвський державний медичний унiверситет
Захист вiдбудеться "29" квітня 1999 р о 11.00 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д.26.614.01 Київського науково-дослiдного iнституту епiдемiологiї та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В.Громашевського (2525015, м.Київ, вул. Сiчневого повстання, 23). З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Київського науково-дослiдного iнституту епiдемiологiї та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В.Громашевського (2525015, м.Київ, вул. Сiчневого повстання, 23).
Автореферат розiсланий "29" березня1999 року.
Вчений секретар
спецiалiзованої вченої ради
доктор медичних наук А.Д.Вовк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми. Герпетичнiй iнфекцiї, як i самому вiрусу звичайного герпеса (ВЗГ), якого було вiдкрито бiльш нiж 70 рокiв тому, придiляли значно менше уваги нiж iншим вiрусним iнфекцiям. Тiльки в останнi роки, завдяки удосконаленню методiв дiагностики, з'явилась можливiсть детального вивчення особливостей ВЗГ, та стала зрозумiлою важливiсть проблеми герпетичної iнфекцiї.
Як свiдчать данi ВООЗ, представники вiрусiв герпеса широко розповсюдженi серед людей, ними iнфiковано вiд 60 до 95% населення Земної кулi.
Iнфiкування дiтей ВЗГ може статися антенатально, iнтранатально, при проходженнi через iнфiкованi пологовi шляхи та постнатально, при безпосередньому контактi з iнфiкованою матiр'ю або медичним персоналом.
Герпетична iнфекцiя у дiтей раннього вiку може перебiгати у виглядi локалiзованої та генiралiзованої форми, а також латентно з клiнiчними проявами в подальшi перiоди життя.
На тлi iнших iнфекцiйних захворювань латентна герпетична iнфекцiя може активiзуватися. В цьому випадку дiагностика герпесу, значно ускладнюється, особливо коли останнiй перебiгає без пошкодження шкiри та слизових оболонок. Мiж iншим, подiбна мiкст-iнфекцiя має тяжкi наслiдки та значну летальнiсть. В доступнiй нам лiтературi ми не знайшли вiдомостей відносно клiнiко-лабораторних критерiїв дiагностики та можливостей передбачення перебiгу герпетичної iнфекцiї у дiтей раннього вiку, на тлi гострих кишкових iнфекцiй (ГКI) та гострих iнфекцiй дихальних шляхiв (ГIДШ).
Цi нозологiчнi форми були обранi нами не випадково, тому що з приводу тяжкого перебiгу ГКI та ГIДШ до iнфекцiйної лiкарнi потрапляє переважна кiлькiсть дiтей.
Ми зустрiли лише одиничні данi про можливостi прогнозування перебiгу iнфекцiйних захворювань у дiтей, на пiдставi застосування комп'ютерного монiторiнгу.
Мiж iншим, згiдно з Європейською концепцiєю ВООЗ "Здоров'я для всiх до 2000 року", держави повиннi мати дiйовi механiзми, якi необхiднi для монiторiнгу, оцiнки та боротьби з небезпечними для здоров'я чинниками оточуючого середовища.
Отже, розробка клiнiко-лабораторних критерiїв дiагностики герпетичної мiкст-iнфекцiї у дiтей раннього вiку здається нам актуальною, і дав змогу своєчасно дiагностувати, передбачати перебiг та наслiдки захворювання, а також при необхiднoстi впроваджувати специфiчну терапiю.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiя є фрагментом спiльної планової науково-дослiдної роботи кафедри дитячих iнфекцiйних хвороб Харкiвського iнституту удосконалення лiкарiв та Харкiвського НДI мiкробiологiї та iмунологiї iм. I.I.Мечнiкова ЦФ.4.33.99. "Вiрусологiчний монiторiнг за герпесвiрусами (HSV-1, HSV-2, CMV) i вивчення їх ролi в розвитку материнсько-плодової iнфекцiї, захворюванностi дiтей молодшого вiку та юнакiв, для пiдвищення якостi лiкувально-дiагностичного процесу”.
Мета дослiдження i задачi дослiдження. Мета дослiдження – полiпшити дiагностику та визначити прогноз герпетичної мiкст-iнфекцiї у дiтей раннього вiку на пiдставi аналiзу сукупностi клiнiко-анамнестичних та лабораторних ознак.
Для досягнення поставленої мети необхiдно вирiшити такi задачi:
– вивчити клiнiко-лабораторнi особливостi перебiгу герпетичної iнфекцiї на тлi ГКI та ГIДШ у дiтей раннього вiку;
– окреслити найбiльш iнформативнi клiнiко-анамнестичнi i лабораторнi ознаки дiагностики та прогнозування перебiгу герпетичної iнфекцiї ;
– визначити клініко-дiагностичне значення імунологічних маркерiв герпетичної iнфекцiї;
– на пiдставi вiдiбраних за своєю iнформативнiстю анамнестичних та клiнiко-лабораторних ознак скласти тест-карту, яка б дозволила покращити експрес-діагностику та прогноз герпетичної iнфекцiї.
Наукова новизна одержаних результатiв полягає в тому, що автором:
– встановлена частота інфікування вірусом звичайного герпесу дітей, хворих на тяжкі форми гострих кишкових інфекцій та гострих інфекцій дихальних шляхів;
– доведено, що інфікування вірусом звичайного герпесу негативно впливає на перебіг гострих кишкових інфекцій та гострих інфекцій дихальних шляхів;
– на підставі клінічних спостережень, статистичного аналізу анамнестичних та клініко-лабораторних показників перебігу тяжких форм, вивчаємих інфекційних захворювань у дітей, інфікованих вірусом звичайного герпесу, розроблено тест-карту експрес-діагностики та прогнозу герпетичної інфекції.
Практичне значення одержаних результатiв. Використання дiагностично-прогностичної тест-карти дає змогу встановлювати своєчасно дiагноз герпетичної iнфекцiї у дiтей раннього вiку та рацiонально використовувати етіотропну противiрусну терапiю, що позитивно впливає на перебiг та наслiдки захворювання.
Тест-карта, на пiдставi якої полiпшується дiагностика, лiкування та прогноз при герпетичнiй iнфекцiї у дiтей, може бути використана в будь-яких лiкувальних закладах, в тому числi в амбулаторно-полiклiнiчних умовах.
Матерiали дисертацiї використовуються в лекцiях і практичних заняттях кафедри дитячих інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету та циклiв удосконалення лiкарiв з дитячих iнфекцiйних хвороб Харкiвського iнституту удосконалення лiкарiв. За матерiалами дисертацiї розроблена дiагностично-прогностична тест-карта та опублiкованi методичнi розробки, якi використовуються у роботi Харкiвської обласної дитячої iнфекцiйної клiнiчної лiкарнi та дитячої лiкарнi № 5 м.Харкова, районних полiклiнiках № 15, 7, 23.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно клінічно спостерігала хворих. Брала безпосередню участь у створенні оригінальної комп’ютерної бази даних. Здійснила статистичну обробку результатів, обгрунтувала основні положення та висновки роботи. Підготувала до друку методичну розробку, оригінальні статті, оформила дисертаційну роботу та автореферат.
Лабораторнi дослiдження були проведенi спiльно з фахiвцями санiтарно-епiдемiологiчної станцiї Пiвденної залiзницi (к.м.н. I.В.Коробкова) та вiрусологiчної лабораторiї ОДIКЛ м.Харкова (Н.I.Зозуля), при сприяннi зав. вiддiленням ОДIКЛ м.Харкова Г.М.Рибалко.
Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення роботи були викладенi та обговорені на 2 нацiональному конгресi анестезiологiв України (1996), Всеросiйськiй науковiй конференцiї присвяченiй актуальним питанням сучасної педiатрiї м.Саратов (1997), Пленумi Асоцiацiї iнфекцiонiстiв України (1998), на V з'їздi iнфекцiонiстiв України (м.Тернопiль, 1998), науково-практичних конференцiях областної дитячої iнфекцiйної клiнiчної лiкарнi (Харкiв, 1997, 1998), засіданні асоціації дитячих лікарів (Харкiв, 1997, 1998), спільному засіданні кафедр дитячих інфекційних хвороб, епідеміології та медичної паразитології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії, інфекційних хвороб ХІУЛ і дитячих інфекційних хвороб Харківського державного медичного університета.
Публiкацiї. За матерiалами дисертацiї опублiковано одна методична розробка та 14 робiт, з яких 3 у виданнях, що рекомендованi ВАК України.
Обсяг та структура дисертацiї. Дисертацiя викладена на 1 2 1 сторiнках друкованого тексту та складається iз вступу, огляду лiтератури, 4 роздiлiв власних дослiджень, обговорення одержаних результатiв, висновкiв, практичних рекомендацій, списку лiтератури, який мiстить 170 літературних джерел.
Робота iлюстрована 25 таблицями та 1 рисунком.
ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ
У вступi обгрунтовується вибiр i актуальнiсть теми дослiдження, визначаються мета дослiджень, методика дослiджень, наукова новизна, практичне значення роботи.
У першому роздiлi розглядаються особливостi клiнiки герпетичної iнфекцiї у дiтей, можливостi дiагностики та передбачення її перебiгу з використанням дiагностично-прогностичних алгоритмiв. Показано, що особливi труднощi при дiагностицi герпетичної iнфекцiї виникають коли вона перебiгає без пошкодження шкiри та слизових оболонок на тлi iнших iнфекцiйних захворювань.
Одним iз засобів полiпшення дiагностики та передбачення перебiгу герпетичної мiкст-iнфекцiї у дiтей раннього вiку є ретельний аналiз притаманних для неї анамнестичних та клiнiко-лабораторних ознак за допомогою комп'ютерного монiторiнгу.
В другому роздiлi обговорюються матерiали та методи дослiдження. Було обстежено 147 дiтей у вiцi вiд 1 мiсяця до 3 рокiв, якi перебували на лiкуваннi в Обласнiй дитячiй iнфекцiйнiй клiнiчнiй лiкарнi м.Харкова з приводу гострих кишкових інфекцій та гострих iнфекцiйних дихальних шляхів. Серед обстежених хлопчикiв було 83 (56,5%), дiвчаток – 64 (43,5%). За вiком переважали дiти перших трьох мiсяцiв життя – 61 (41,4%). У всiх дiтей мав мiсце тяжкий перебiг хвороби, що потребувало лiкування в реанiмацiйному вiддiленнi. Загальноприйнятi дослiдження дозволили встановити бактерiальну або вiрусну етiологiю захворювання у 73,5% дiтей у решти дiтей 26,5% дiагноз залишився етiологiчно не верiфiкованим (табл.1).
Таблиця 1 – Розподiл дiтей раннього вiку по нозологiчним формам захворювання
Згiдно з метою дослiдження, всi дiти обстеженi на маркери герпетичної iнфекцiї з використанням:
1) для знаходження в крові хворих вiруса звичайного герпеса 1 та 2 типу (ВЗГ-1 та ВЗГ-2) – iмуноферментної тест-системи "Герпес Скрин", яка виробляється СП "НИАРМЕДИК" (Росiя).
2) для виявлення специфiчних антитiл до ВЗГ-iмуноферментної тест-системи, розробленой Одеським пiдприємством по виробництву бактерiйних препаратiв.
3) для виявлення низькоавiдних iмуноглобулiнiв G до ВЗГ-iмуноферментної тест-системи ("Герпес-дiагност", Росiя, Москва).
Разом з специфiчними дослiдженнями на маркери герпетичної iнфекцiї вивчали показники перiферiйної кровi, протеiнограми, копрограми. Хворим, у яких були клiнiчнi ознаки ураження внутрiшнiх органiв, проводили ультрозвукове дослiдження на аппаратi "Сканар ТИ-628-А". За допомогою нейросонографiї оцiнювали стан шлуночкової системи, судин та ехощiльностi речовин головного мозку.
Одержанi результати статистично обробленi на IВМ-РС-486DX-100 (програмне забеспечення "Statgraphics"), з використанням прийнятих методiв варiацiйної статистики. Статистично значимими вважали данi з рiвнем вiрогiдностi р<0,05. Дiагностичнi коефiцiєнти обчислювали за формулою Байєса, iнформативнiсть факторiв за формулою Кульбака, пороговi суми дiагностичних коефiцiєнтiв за формулою Вальда.
В третьому роздiлi подана клiнiчна характеристика хворих на герпетичну мiкст-iнфекцiю дiтей раннього вiку. На маркери герпетичної iнфекцiї було обстеженно 147 хворих дiтей, з яких 107 (72,8%) виявились iнфiкованими, iншi 40 дiтей були неiнфiкованими. Обидвi групи дiтей були репрезентативнi за вiком, статевою належнiстю та нозологiчними формами захворювання. Це дозволило проаналiзувати анамнестичнi фактори у дiтей обох груп, деякi з яких, за данними лiтератури можуть cприяти iнфiкуванню дитини ВЗГ та вплинути на розвиток та подальший перебiг у них герпетичної iнфекцiї (табл. 2).
Таблиця 2 – Анамнестичнi фактори ризику розвитку герпетичноi iнфекцiї у дiтей
Продовження табл.2.
Аналiз 13, вiдiбраних за iнформативностю анамнестичних факторiв ризику розвитку герпетичної iнфекцiї у дiтей раннього вiку, довiв, що патологiчнi пологи та маса тiла при народженнi однаково часто спостерiгались в обох групах дiтей та виявились не iнформативними. Iншi 11 факторiв з високою достовiрностю частiше спостерiгались у iнфiкованих ВЗГ дiтей.
Були вивченi особливостi клiнiчного перебiгу герпетичної iнфекцiї у дiтей на тлi ГКI та ГIДШ. Обстеженi 147 дiтей були подiленi на двi групи, залежнo вiд дiагнозу з яким вони госпiталiзувалися у клiнiку. Першу групу склали 116 (78,9%) дiтей, хворих на ГКI, другу – 31 (21,1%) дитина, хвора на ГIДШ.
В свою чергу 116 дiтей з ГКI теж були подiленi на двi групи, залежно вiд наявностi маркерiв герпетичної iнфекцiї: 85 дiтей (73,3%) , якi мали маркери герпетичної iнфекцiї, склали основну групу; 31 (26,7%) дитина з негативними результатами на маркери ВЗГ – контрольну. Залежно вiд наявностi маркерiв герпетичної iнфекцiї 31 дитина з ГIДШ теж були роздiленi на двi групи: 22 (71%) дитини склали основну групу, 9 (29%) – контрольну.
Вивчення перебiгу герпетичної iнфекцiї у дiтей, на тлi ГКI та ГIДШ, дозволило виявити слiдуючi притаманнi для цiєї хвороби загальнi особливостi:
по-перше, хвороба, з якою дитина перебуває у лiкарнi, на тлi активацiї герпетичної iнфекцiї, набуває затяжного перебiгу;
по-друге, у хворого з мікст-інфекцією в перші дні захворювання, реєструється збiльшення печiнки та селезiнки;
по-третє, в кровi інфікованих, особливо на початку хвороби, спостерiгаються та статистично вiрогiдно довше реєструються анемiя, тромбоцитопенiя, гiпопротеїнемiя та гiпогаммаглобулiнемiя.
Окресленi клiнiко-лабораторнi ознаки разом з вищезазначеними анамнестичними факторами ризику, безумовно, не можна вважати специфiчними i притаманними тiльки для герпетичної iнфекцiї, але їх наявнiсть дає пiдставу для обстеження хворого на маркери герпетичної iнфекцiї.
В четвертому роздiлi були вивченi особливостi специфiчної дiагностики герпетичної iнфекцiї у дiтей раннього вiку.
Маркери герпетичної iнфекцiї були виявленi у 107 (72,8% випадкiв) з 147 дiтей раннього вiку, що є дуже високим рiвнем iнфiкування. Гострий перебiг герпетичної мiкст-iнфекцiї мали 49 дiтей (45,8% випадкiв), моно-iнфекцiї 14 (13,1%) дiтей. У iнших 44 дiтей (41,1% випадкiв) iнфекцiя була латентною.
При обстеженнi хворих на маркери герпетичної iнфекцiї нами були виявленi слiдуючi особливостi специфiчної дiагностики цiєї хвороби:
1. У дiтей раннього вiку при наявностi антигену ВЗГ в кровi, антитiла до нього у сироватцi можуть бути вiдсутнi, або знаходитись у титрах нижче, нiж дiагностичнi. Згiдно з нашими даними, це спостерiгалось у 34 (68,0±6,6%) з 50 дiтей раннього вiку. Тому при обстеженнi дiтей раннього вiку на маркери герпетичної iнфекцiї доцiльнiше використовувати для дiагностики метод IФА, який дозволяє виявити антиген ВЗГ в кровi.
2. При вiдсутностi антигену ВЗГ в кровi, що може бути обумовлено короткочасною вiрусемiєю, слiд використовувати для дiагностики метод IФА, який дозволяє виявити низькоавiднi антитiла до ВЗГ. Застосування методу низькоавiдних антитiл дозволило нам у 13 з 40 дiтей раннього вiку (32,5±7,4% випадкiв), у сироватцi кровi яких антиген ВЗГ знайдено не було, дiагностувати гостру герпетичну iнфекцiю.
В п'ятому роздiлi на пiдставi застосування комп'ютерного монiторiнгу, ретельно були розробленi 107 iсторiй хвороб дiтей раннього вiку з герпетичною iнфекцiєю та 40 iсторiй хвороб дiтей у яких маркери герпетичної iнфекцiї виявленi не були.
Проведений статистичний аналiз дозволив відібрати з 35 зпершу узятих факторів 18 найбiльш iнформативних ознак (рис.1.) для прогнозування перебiгу герпетичної iнфекцiї та розробити тест-карту для дiагностики та передбачення перебiгу герпетичної iнфекцiї у дiтей раннього вiку (табл.3).
Рис.1. – Дiапазон iнформативностi факторiв, вiдiбраних для дiагностики моно- та мікст-герпетичної інфекції.
Примітка: І – інформативність; F – вивчаємий фактор.
На пiдставi отриманих дiагностичних коефiцiентiв вираховують їх загальну суму. Якщо сума діагностичних коефіцієнтів є позитивною величиною – діагностують герпетичну інфекцію, коли негативною – діагноз відхиляють.
Для прийняття рішення о наявності або відсутності у хворого герпетичної інфекції, з певним рівнем надійності, були обчислені порогові суми діагностичних коефіцієнтів (табл.4), відповідно рівню помилки, вираженому у відсотках.
Наприклад, отримана сума діагностичних коефіцієнтів дорівнює 91. Найблище до нього число у таблиці 4 – 91,7. Помилка ? у цьому випадку складає 10%, ? – відповідно 1%, разом це 11%.
Якщо за загальну імовірність розвитку герпетичної інфекції прийняти 100%, то 100%–11%=89% складає імовірність діагнозу герпетичної інфекції у нашому випадку, можлива помилка дорівнює лише 11%.
Таблиця 3 – Дiагностично-прогностична тест-карта
Продовження табл.3.
При діагностичному коефіцієнті з негативним знаком – 91%, навпаки, з імовірністю 89% діагноз герпетичної інфекції можно відхилити з помилкою в 11%.
Таблиця 4 – Порогові суми дiагностичних коефiцiєнтiв
Примітка: ? та ? – помилки в діагностиці захворювання.
Iнформативнiсть розробленої нами прогностично-дiагностичної тест-карти виявилася високою.
У дiтей основної групи, що мали маркери герпетичної iнфекцiї, отриманi результати в середньому у 92% випадкiв давали змогу дiагностувати герпетичну iнфекцiю та свiдчили на користь несприятливого перебiгу хвороби у майбутньому. Помилка в цiй групi склала тiльки 8%.
Вважаючи на те, що не в кожному медичному закладi є можливiсть обстежити дитину на маркери герпетичної iнфекцiї, з тест-карти були усунутi фактори: (F-17) – наявнiсть антигену ВЗГ та (F-18) – наявнiсть антитiл до ВЗГ. Картки усiх 107 дiтей були знову перелiченi. Iнформативнiсть карти в цьому випадку декiлька знизилась i склала в середньому 68% на користь дiагнозу герпетичної iнфекцiї, а помилка склала лише 32%.
У дiтей, склавших контрольну групу, були отриманi слiдуючi результати: в середньому можливiсть виникнення герпетичної iнфекцiї склала 7%, проти розвитку цiєї хвороби свiдчили 93%.
Пiсля того, як з карти були усунутi фактори (F-17) та (F-18), ми отримали в контрольнiй групi дiтей слiдуючi результати: 64% свiдчили проти дiагнозу герпетичної iнфекцiї, на можливiсть розвитку герпесу в цiй групi вказували 36%.
ВИСНОВКИ
1. У хворих, що госпіталізуються з приводу тяжких форм гострих кишкових інфекцій та гострих iнфекцiй дихальних шляхів, iнфiкованiсть вірусом звичайного герпесу складає 72,8%. Серед них у 13,1% виявлена гостра герпетична моно-iнфекцiя, 45,8% – гостра герпетична мiкст-iнфекцiя, 41,1% – латентна герпетична мiкст-iнфекцiя.
2. Iнфiкування вірусом звичайного герпесу дiтей раннього вiку негативно впливає на перебiг iнших iнфекцiйних захворювань, що позначається збiльшенням тривалостi та виразностi основних клiнiко-лабораторних показникiв, а також оптяженням прогнозу хвороби.
3. З метою пiдвищення iнформативностi лабораторної дiагностики та оцiнки активностi й перебiгу герпетичної iнфекцiї, необхідно в сироватцi кровi одночасно визначити антиген вірусу звичайного герпесу та низькоавiднi антитiла до нього.
4. Герпетична iнфекцiя у дiтей раннього вiку, особливо у разi перебiгу на тлi iншої iнфекцiйної патологiї, не має паталогічних клiнiчних ознак, що значно ускладнює її дiагностику та обгрунтовання рацiональної терапiї.
5. На підставі клінічніх спостережень та клініко-лабораторних показникiв перебiгу тяжких форм вивчаємих iнфекцiйних захворювань у дiтей, iнфiкованих вірусом звичайного герпесу, розроблено тест-карту, практичне застосування якої покращує експрес-дiагностику та прогноз герпетичної iнфекцiї.
6. Розроблена нами дiагностично-прогностична тест-карта легка у використаннi, а її впровадження у роботу дитячих стацiонарiв та полiклiнiк не потребує додаткових матерiальних витрат.
ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ
1. Враховуючи труднощi клiнiчної дiагностики герпетичної iнфекцiї у дiтей, особливо на тлi iншої iнфекцiйної патологiї, пропонується використовувати спецiально розроблену автором тест-карту надiйних критерiїв експрес-дiагностики та прогнозу герпетичної iнфекцiї у дiтей раннього вiку.
2. Згiдно тест-карти у хворого визначають фактори ризику герпетичної iнфекцiї та ступень їх виразностi в балах, якi потiм змiнюються на вiдповiднi коефiцiєнти. Загальна сума коефiцiєнтiв може бути позитивною або негативною, що вiдповiдно означає високий або низький ступень ризику герпетичної iнфекцiї у хворого. Вiдсотковий вираз цього показника знаходять в таблицi розподiлу iмовiрностi дiагностичних коефiцiєнтiв.
3. Якщо при первинному клiнiчному обстеженнi тяжко хворої на iнфекцiйну патологiю дитини вiдсоток суми дiагностичних коефiцiєнтiв буде близько 60%, то в такому випадку належить використовувати специфiчну лабораторну дiагностику герпетичної iнфекцiї.
4. Для специфiчної дiагностики герпетичної iнфекцiї та визначення її активностi доцiльно використовувати одночасне обстеження хворого на наявнiсть антигену ВЗГ та низькоавiдних антитiл до нього в сироватцi кровi, що значно пiдвищує iнформативнiсть лабораторних дослiджень.
5. Високий ступень ризику розвитку герпетичної iнфекцiї у хворого (згiдно тест-карти близько 90%), особливо при наявностi антигену ВЗГ та низькоавiдних антитiл до нього, може бути вирогiдним показником для проведення специфiчної противiрусної терапiї.
СПИСОК РОБIТ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ
1. Бiлоконова Л.А., Мiщенко В.А. Особливостi клiнiки та перебiгу гострих респiраторних захворювань у дiтей, iнфiкованих вiрусом звичайного герпесу // Вiсник проблем бiологiї і медицини. - Полтава-Харкiв. - 1999. - Вип.1. - С.98-103.
2. Мiщенко В.А., Бiлоконова Л.А. Особливостi специфiчної дiагностики герпетичної iнфекцiї у дiтей // Вiсник проблем бiологiї і медицини. - Полтава-Харкiв. - 1999. - Вип.1. - С.107-110.
3. Бiлоконова Л.А. Особливостi клiнiки та перебiгу гострих кишкових iнфекцiй у дiтей, iнфiкованих вiрусом звичайного герпесу // Вiсник проблем бiологiї і медицини. - Полтава-Харкiв. - 1998. - Вип.2. - С.76-81.
4. Мищенко В.А., Мацак Ю.В., Белоконова Л.А. Герпетическая инфекция / Методические рекомендации. - Харьков. - 1996. - 27с.
5. Белоконова Л.А., Мищенко В.А. Интенсивная терапия острого герпетического менингоэнцефалита у детей / Сб. научн. работ: "Материалы 2 национального конгресса анестезиологов Украины". - Харьков. - 1996. - С.11.
6. Белоконова Л.А., Казмирчук В.В. Герпетическая инфекция у детей раннего возраста // Сб. научн. работ ХГМУ: "Медицина сегодня и завтра". - Харьков, выпуск 2. - 1997. - С.82.
7. Белоконова Л.А. Использование лаферона в терапии вирусно-бактериальных инфекций у детей раннего возраста // Сб. научн. работ: "Проблемы и перспективы паразитоценологии". - Харьков-Луганск. - 1997. - С.19-20.
8. Белоконова Л.А., Мищенко В.А., Макаренко К.К., Рыбалко Г.Н. Оценка активности герпетической инфекции при заболеваниях органов дыхания у детей раннего возраста // Сб. научн. работ "Проблемы и перспективы паразитоценологии". - Харьков-Луганск. - 1997. - С.112-113.
9. Белоконова Л.А., Мищенко В.А. Прогнозирование течения герпетической инфекции у детей раннего возраста // Сб. научн. работ "Актуальные вопросы современной педиатрии". - Саратов. - 1997. - С.55.
10. Белоконова Л.А. Клиническая оценка выявления маркеров герпетической инфекции у детей // Сб. научн. работ "Актуальные вопросы современной педиатрии". - Саратов.- 1997.- С.70.
11. Бiлоконова Л.А., Мiщенко В.А. Групи ризику щодо несприятливого перебiгу герпетичної iнфекцiї у дiтей // Сб. наукових робіт "Актуальнi питання iнфектологiї". - Тернопiль. - 1998. - С.324-325.
12. Казмирчук В.В., Кухарь Д.И., Белоконова Л.А. Герпетическая инфекция при неотложных состояниях у детей // Сб. наукових робіт "Актуальнi питання медицини". - Харькiв. - 1998. - С.48.
13. Казмiрчук В.В., Зозуля Н.I., Бiлоконова Л.А. Частота iнфiкування дiтей вiрусом герпесу звичайного в залежностi вiд вiку, стати, групи кровi // Сб. наукових праць "Актуальнi питання медицини". - Харкiв. - 1998. - С.47.
14. Бiлоконова Л.А., Мiщенко В.А., Казмiрчук В.В. Особливостi перебiгу гострих пневмонiй у дiтей, iнфiкованих вiрусом звичайного герпесу // Тез. доп. науково-практичної конференцiї i пленуму Асоцiацiї iнфекцiонiстiв України. - "Вiковi особливостi iнфекцiйних хвороб". - Мукачево. - 1998.- С.9-10.
15. Мiщенко В.А., Бiлоконова Л.А. Вплив iнфiкування вiрусом герпесу на перебiг гострих кишкових iнфекцiй у дiтей раннього вiку // Тез. доп. науково-практичної конференцiї i пленуму Асоцiацiї iнфекцiонiстiв України. - "Вiковi особливостi iнфекцiйних хвороб". Мукачево. - 1998. - С.102-103.
АНОТАЦIЯ
Бiлоконова Л.А. Критерiї дiагностики та передбачення перебiгу герпетичної мiкст-iнфекцiї у дiтей раннього вiку. – Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.13 – iнфекцiйнi хвороби. Український НДI епiдемiологiї та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В.Громашевського МОЗ України, Київ, 1999.
Вивченi особливостi клiнiчного перебiгу герпетичної мiкст-iнфекцiї у дiтей раннього вiку на тлi гостних кишкових iнфекцiй (ГКI) та гострих iнфекцiй дихальних шляхiв (ГIДШ). З'ясовано, що у дiтей раннього вiку при тяжких формах ГКI та ГIДШ гостра герпетична моно-iнфекцiя складає 13,1%, гостра герпетична мiкст-iнфекцiя 45,8%, латентна герпетична мiкст-iнфекцiя 41,1% i незалежно вiд активностi iнфекцiйного процесу негативно впливає на перебiг вищеозначених iнфекцiйних захворювань, що позначається збiльшенням тривалостi та виразностi основних клiнiко-лабораторних показникiв, а також обтяженням прогнозу хвороби.
Розробленi анамнестичнi та клiнiко-лабораторнi дiагностичнi критерiї герпетичної мiкст-iнфекцiї у дiтей раннього вiку, на пiдставi яких була створена дiагностично-прогностична тест-карта її скринiнгової дiагностики.
Ключовi слова: герпетична мiкст-iнфекцiя, дiагностика прогнозування, дiти раннього вiку.
АННОТАЦИЯ
Белоконова Л.А. Критерии диагностики и прогнозирования течения герпетической микст-инфекции у детей раннего возраста. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. Украинский НИИ эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В.Громашевского МОЗ Украины, Киев, 1999.
Диссертация посвящена разработке анамнестических и клинико-лабораторных критериев диагностики герпетической микст-инфекции у детей раннего возраста.
Цель работы – улучшение диагностики и определение прогноза герпетической микст-инфекции у детей раннего возраста на основе анализа совокупности анамнестических и клинико-лабораторных признаков.
В работе изучены клинико-лабораторные особенности течения герпетической инфекции на фоне острых кишечных инфекций (ОКИ) и острых инфекций дыхательных путей (ОИДП); выделены наиболее информативные для диагностики признаки; определено клинико-диагностическое значение иммунологических маркеров герпетической инфекции у детей раннего возраста; на основе клинического наблюдения и статистического анализа полученных данных составлена тест-карта скрининговой экспресс-диагностики герпетической инфекции.
Объектом исследования были 147 детей в возрасте от 1 месяца до 3 лет, находившихся на лечении в областной детской инфекционной клинической больнице г.Харькова по поводу тяжелого течения ОКИ и ОИДП. Среди больных было 83 мальчика (56,5%) и 64 девочки (43,5%). При обследовании 147 детей с ОКИ и ОИДП маркеры герпетической инфекции выявлены у 107 (72,8%), из них у 13,1% была диагностирована острая герпетическая моно-инфекция, у 45,8% острая герпетическая микст-инфекция, у 41,1% - латентная герпетическая инфекция.
Инфицирование вирусом простого герпеса (ВПГ) оказывает негативное влияние на течение ОКИ и ОИДП, что проявляется увеличением длительности и интенсивности основных симптомов ОКИ и ОИДП, а также ухудшением прогноза заболевания.
Установлено, что герпетическая инфекция у детей раннего возраста, на фоне изучаемых инфекционных заболеваний, не имеет специфических клинических симптомов, а это значительно усложняет ее диагностику и выбор рациональной терапии.
Для повышения информативности специфических методов лабораторной диагностики и оценки активности герпетической инфекции предложено, одновременно исследовать сыворотку крови больного на антиген ВПГ и низкоавидные антитела к нему.
На основе клинического наблюдения и статистического анализа полученных данных составлена тест-карта скрининговой диагностики герпетической инфекции, в которую вошли 18 наиболее информативных из 35 изучаемых анамнестических и клинико-лабораторных факторов. Информативность разработанной диагностической тест-карты выявилась высокой. У детей, инфицированных ВПГ, полученные результаты в среднем в 92% случаев давали возможность диагностировать герпетическую инфекцию и указывали на неблагоприятное течение заболевания в будущем. Ошибка в этой группе составила 8%. У детей, неинфицированных ВПГ, возможность возникновения герпетической инфекции в среднем составила 7%, против развития этого заболевания указывали 93%.
Учитывая, что не в каждом медицинском учреждении есть возможность обследовать ребенка на наличие антигена ВПГ и антител к нему, из тест-карты были удалены эти факторы. Информативность карты несколько снизилась и у 68% инфицированных детей свидетельствовала в пользу диагноза герпетической инфекции, ошибка составила 32%. У неинфицированных детей против диагноза герпетической инфекции указывали 64%, на возможность развития инфекции 36%.
Ключевые слова: герпетичная микст-инфекция, диагностика прогнозирования, дети раннего возраста.
| 
