Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА  ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СТАДНИК ОЛЬГА АНДРІЇВНА

УДК  618.3 – 06:616.155.194–092:612.318

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ

МЕТАЛОПРОТЕЇНІВ І ГЛІКОКОН’ЮГАТІВ КРОВІ

ПРИ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНІЙ АНЕМІЇ ВАГІТНИХ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2001

       Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник:        доктор медичних наук, професор Беседін Віктор Миколайович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1

Офіційні опоненти:        доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення екстрагенітальної патології

доктор медичних наук, доцент Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться " 19 " червня 2001 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями "Педіатрія", "Акушерство та гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України (04050, м.Київ, вул Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул. Мануїль­ського, 8).

Автореферат розісланий “ 26 “  квітня    2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук                                        Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За­лі­зо­де­фі­ци­т­на ане­мія (ЗДА) вагітних – од­на з най­важливіших про­б­лем сучасного акушерства, яка становить понад 90% з усіх форм ане­мій (А.Я.Сенчук, 1996; Б.М.Венц­ковський і співавт., 1997; A.Looker et al., 1997). Частота ЗДА вагітних пос­тій­но зростає і се­ред ва­гі­т­них жі­нок в рі­з­них кра­ї­нах світу становить 21-83%, в Україні – 45-87%, а латентний де­фі­цит за­лі­за – 49-90% (М.М.Шехтман, 1995; В.Е.Дашкевич и соавт., 1997; Б.Ф.Мазорчук і співавт., 1999). ЗДА спричиняє невиношування, гіпоксію і гіпотрофію плода, гестози, передчасні роди, порушення гемостазу, є також фактором ризику іншої акушерської і перинатальної патології (С.С.Леуш, 1997; Л.В.Тимошенко, 1998; G.R.Meeks et al., 1987).

Однією з головних причин розвитку ЗДА, поряд з іншими чинниками, є дефіцит заліза, метаболізм якого забезпечується різними металогліко­протеїнами. При ЗДА вагітних досліджувались окремі металопротеїни (И.В.Гущин, 1990; U.Singhal, 1993; S.K.Payne et al., 1997), однак цілісне вивчення їх метаболізму не проводились. Значну роль у розвитку ЗДА мають імунологічні порушення в орга­нізмі вагітних (В.М.Беседин, 1990; Г.К.Степанковская и соавт., 1990; С.М.Фу­торный, 1997). Дослідження глікокон’югатів (ГК) крові дозволить розкрити окремі ланки патогенезу ЗДА вагітних та імунологічні взаємозв’язки матері і плода при цьому.

Гіпоксичний стан при ЗДА зумовлює розвиток ряду метаболічних порушень, зокрема, виявлено зниження активності окремих металоферментів антиоксидантного захисту (АОЗ), нагромадження продуктів ПОЛ, що спричиняє порушення структури і функцій еритроцитарних мембран (ЕМ) (А.Г.Ко­ломийцева и соавт., 1986; А.Х.Коган и соавт., 1990; Т.Т.Овчар, 1996; S.Hercberg, 1990). Глікопротеїни (ГП) і гліколі­піди еритроцитарних мембран, які виконують цілий ряд специфічних функцій (М.Хьюз, 1985; Р.Марри и сооавт., 1993; J.Carton, 1992) при ЗДА вагітних не досліджувались, а також вивчені не всі ланки системи АОЗ. Отже, комплексне дослідження обміну металопротеїнів, гліко­кон’югатів крові та еритроцитарних мембран, активності металоферментів різних ланок системи АОЗ є актуальним, оскільки це дозволить глибше розкрити патогенез ЗДА вагітних, удосконалити діагностику і розробити патогенетичну терапію.

Аналіз проблеми лікування вагітних із ЗДА показав, що більшість препаратів простих солей заліза вимагають довготривалого застосування високих доз, часто викликають розлади шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції, посилюють процеси ПОЛ (Н.А.Осипов и соавт., 1990; Н.А.Окороков, 1997; М.М.Шехтман, 1997). Враховуючи це, доцільним є застосування хелатних сполук заліза з амінокислотами, оскільки вони є оптимальною для організму формою сполучення біогенних металів, мають високу біологічну доступ­ність порівняно з будь-якими органічними і неорганічними формами заліза (Б.Д.Кальницкий, 1985; А.А.Бугланов и соавт., 1994; И.Н.Бокарев и соавт, 1998). Дефіцит мікроелементів (МЕ) і вітамінів при ЗДА вагітних (Б.М.Венцковський і співавт., 1994; В.И.Кулаков и соавт., 1994) свідчить про необхідність включення їх до комплексу лікування.

Отже, проведення наукового обґрунтування застосування хелатних сполук заліза з амінокислотами у комплексі з МЕ і вітамінами  для лікування вагітних із ЗДА та вивчення його впливу на обмін металопротеїнів і глікокон’югатів крові є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи  кафедри акушерства і гінекології №1 Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького "Обмін металопротеїнів, стан перекисного окислення ліпідів та фетоплацентарного комплексу при ускладненому перебігу вагітності (анемія вагітних)" (№ державної реєстрації А61В10/00 С01N33/48).

       Мета дослідження. Розробити та науково обґрунтувати комплексну терапію вагітних із ЗДА на основі глибшого розкриття патогенезу шляхом дослідження обміну металопротеїнів і глікокон’югатів крові і цим забезпечити зниження частоти ЗДА вагітних перед родами, сприятливий перебіг вагітності і родів.

       Задачі дослідження.

       1. Дослідити синдроми та клінічний перебіг вагітності і родів у вагітних із ЗДА.

       2. Вивчити обмін заліза, металопротеїнів і мікроелементів крові у вагітних із ЗДА.

       3. Дослідити метаболізм глікокон’югатів і окремих ліпідів сироватки крові та еритроцитарних мембран при ЗДА вагітних.

       4. Визначити активність металоферментів різних ланок системи АОЗ і продукти ПОЛ у вагітних із ЗДА.

       5. Довести роль металопротеїнів, МЕ, глікокон’югатів сироватки крові та еритро­цитарних мембран, металоферментів АОЗ в патогенезі ЗДА вагітних та значення їх для удоско­налення діагностики і моніторингу за ефективністю терапії.

       6. Вивчити вплив розробленої терапії (застосування хелатної сполуки заліза з D, L-серином, комплексу вітамінів і МЕ) на клініко-гематологічні показники, метаболізм заліза, МЕ, метало­протеїнів, глікокон’югатів сироватки крові та еритроцитарних мембран, активність металоферментів АОЗ, перебіг вагітності, родів і стан новонародженого.

       Об’єкт дослідження – вагітні із залізодефіцитною анемією.

       Предмет дослідження: обмін заліза, металопротеїнів, глікокон’югатів крові та компонентів еритроцитарних мембран, гемопоетичних МЕ,  активність металоферментів АОЗ у вагітних третього триместру із ЗДА в процесі лікування та перебіг вагітності, родів, стан новонародженого у вагітних із ЗДА.

       Методи дослідження: клінічні, гематологічні, біохімічні (визначення металопротеїнів і глікокон’югатів крові, активності металоферментів АОЗ, компонентів ЕМ), імунофер­мент­ний аналіз (феритин), атомно-абсорбційна спектрофотометрія (МЕ крові), мікробіологічний (вітамін В12).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше здійснено комплексний підхід до глибшого розкриття патогенезу ЗДА вагітних та встановлено ключову роль порушення обміну металопротеїнів, МЕ, глікокон'югатів крові, структурних компонентів еритроцитарних мембран, змін активності металоферментів різних ланок системи АОЗ в патогенезі ЗДА вагітних та у розвитку ускладнень вагітності і родів.

Розроблено  і клініко-патогенетично обґрунтовано комплексну терапію вагітних з ЗДА із застосуванням хелатної сполуки сульфату заліза (ІІ) з D, L-серином та комплексу вітамінів і мікроелементів як адекватний метод корекції залізодефіциту та порушень метаболізму металопротеїнів і глікокон'югатів крові.

Вперше у вагітних із ЗДА виявлено порушення метаболізму гліко­кон’югатів еритроцитарних мембран – глікопротеїнів, протеогліканів, гангліозидів, що спричиняє структурно-функціональні зміни еритроцитів.

Доведено участь імунних процесів у розвитку ЗДА вагітних на основі дослідження глікокон’югатів сироватки крові (імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, сіалоглікопротеїнів, гангліозидів, глікозаміногліканів).

Встановлено патогенетичну залежність між показниками червоної крові, обміном заліза, металопротеїнів, глікокон’югатів, активністю металоферментів АОЗ у вагітних із ЗДА. Визначено можливість використання досліджуваних показників як діагностичних тестів ЗДА вагітних і латентного дефіциту заліза (ЛДЗ) та критеріїв оцінки ефективності проведеного лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована ефективна комплексна терапія вагітних із ЗДА з використанням хелатної сполуки заліза з D, L-серином та комплексу вітамінів і мікроелементів та на основі дослідження обміну металопротеїнів і глікокон’югатів крові здійснено її наукове обґрунтування.

Застосоване комплексне лікування забезпечує нормалізацію гематоло­гічних показників, усуває дефіцит заліза, врегульовує обмін метало­протеїнів і глікокон’югатів крові, МЕ, активність металоферментів різних ланок системи АОЗ та відновлює структурно-функціональні особливості еритроцитарних мембран, усуває основні клінічні симптоми ЗДА, забезпечує сприятливий перебіг вагітності, родів, покращує стан плода і новонародженого.

Досліджувані показники обміну заліза і металопротеїнів (залежно від ступеня ЗДА вагітних), глікокон’югатів крові та структурних компонентів еритроцитарних мембран, активності металоферментів АОЗ можуть бути діагностичними критеріями забезпечення організму залізом та вираженості метаболічних порушень при ЗДА вагітних, визначають необхідність патогенетичної терапії і дозволяють здійснювати моніторинг за її ефективністю.

Проведений комплекс досліджень забезпечує глибше розуміння патогенезу ЗДА вагітних, розкриває різні ланки порушення метаболізму та обґрунтовує доцільність їх корекції.

Результати наукових досліджень впроваджені в лікувальну роботу акушерських відділень Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського та Івано-Франківського обласних перинатальних центрів, клінічних лікарень Львівської залізниці та м.Ужгорода, пологових будинків міст Луцька, Івано-Франківська, Тернополя.

Видано: "Метод комплексного лікування вагітних із залізодефіцитною анемією із застосуванням хелатної сполуки заліза та комплексу вітамінів і мікроелементів" Інформаційний лист № 30–2001. Укрмедпатентінформ. К.: – 3с. Опубл. 12.03.2001 (Співавт. В.М.Беседін).

       Особистий внесок здобувача. Самостійно проведено аналіз літератури з проблеми ЗДА вагітних, формування дослідних груп та клінічне обстеження. Гематологічні, біохімічні та імунологічні дослідження виконані безпосередньо автором та за його участю. Самостійно проведено лікування вагітних із ЗДА та обґрунтовано використання розробленої комплексної терапії, здійснено статистичну обробку результатів, проаналізовано і узагальнено одержані результати, сформульовано висновки, запропоновано практичні рекомен­дації, забезпечено їх впровадження в медичну практику.

       Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації викладені та обговорені на XV з’їзді українського фізіологічного товариства, секції “Фізіологія травлення” (Донецьк, Львів, 1998);  науково-практичній конференції “Підліток і сім’я” (Львів, 1998); ІІІ і IV Міжнародних медичних конгресах студентів та молодих вчених (Тернопіль, 1999, 2000); ІІІ і IV науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України, секції “Актуальні питання акушерства і гінекології” (Ужгород, 1999; Івано-Франківськ, 2000); семінарі лікарів акушерів-гінекологів і цитологів лікувально-профілактичних закладів Львівської залізниці (2000); VIII Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Львів, Трускавець, 2000); засіданнях кафедри акушерства і гінекології та вчених радах медичного факультету ЛДМУ ім.Данила Галицького.

       Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць: 9 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць, 3 – у збірниках матеріалів конгресів (тези доповідей).

       Структура та обсяг дисертації. Дисертація написана на 191 сторінці і складається зі вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (345 найменувань, які займають 31 сторінку). Робота ілюстрована 28 таблицями і 12 рисунками, які займають 5 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

       Матеріали і методи дослідження. Комплексно обстежено 117 жінок. Усі жінки були поділені на три групи: І група (контрольна) – 10 здорових невагітних жінок-донорів; ІІ група (контроль­на) – 20 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності у третьому триместрі; ІІІ група (основна) – 87 вагітних із ЗДА у тому ж терміні. З  87 вагітних із ЗДА 51 жінка мала анемію І ступеня, 29 – ІІ, 7– ІІІ ступеня.

Вміст гемоглобіну ви­зна­чали геміглобінціанідним методом (В.В.Мень­шиков, 1987), кількість ерит­ро­цитів – в камері Горяєва та на гемоцитометрі ГЦМК-3, кольо­ровий показник – (Е.А.Кост, 1975), гематокрит – мікрометодом (Й.Тодоров, 1979), середній об’єм еритроцита – за Н.У.Тіца (1986).

       У сироватці крові визначали: церулоплазмін (F.W.Sunderman, 1970), гаптоглобін (А.В.Кульга, Л.Ф.Воробьева, 1985; J.Ko­řinek, 1963), феритин – імуноферментним аналізом з Ferritin EIA "DIAplus", альбумін (Т.И.Лукичева и соавт., 1987), глобуліни (H.Goldenberg, 1971), загальний білок (Л.Н.Делек­тор­ская и соавт., 1971), залізо, латентну і загальну ЗЗ сироватки (В.П.Ченуша, 1978; біо-La-тест залізо, J.Bouda, 1968), трансферин і насичення його залізом (G.Wеippl.et al., 1973; М.Г.Творогова, В.Н.Титов, 1991), мідь (біо-La-тест мідь); вміст сіалоглікопротеїнів (сіалоГП) та гангліозидів (R.Winzler, 1955; L.Sven­nerholm, 1963; G.Jourdian et al., 1971), імуноглобулінів (Ig) (А.МсEwan et al., 1970), цирку­люючих імунних комплексів (ЦІК) (I.Riha et al., 1979). фібриногену (M.Ramp­ling, 1976; Л.А.Царюк и соавт., 1979), глікозамі­но­глі­канів (ГАГ) (E.Gold, 1979), вітаміну В12 (С.И.Канопкайте, 1978). Кон­цент­рацію Fe, Cu, Zn, Mn в крові визначали на атом­но-абсорбційному спектрофотометрі AAS-3 (И.Хавезов, Д.Цалев, 1983).

       В гемо­лізатах крові визначали активність металоферментів АОЗ: супероксиддисмутази (СОД) (В.А.Костюк и соавт., 1990, в модифікації М.Ф.Тимочко), каталази (М.А.Королюк и соавт., 1988), пероксидази (Т.Попов, Л.Нейковска, 1971), глутатіонпероксидази (ГПО) (В.М.Моин, 1986), цитохром-С-оксидази (ЦХО) (В.М.Кетлинский, Е.Н.Михайлова, 1968). Інтенсивність процесів ПОЛ – за вмістом малонового діальдегіду (МДА) (M.Uchiyama, 1978) в модифікації Л.І.Андреєвой та співавт. (1988).

       ЕМ одержували шляхом центрифугування, після їх сорбції на кальцію фосфорнокислому (M.Garnier et al., 1976). В солюбілізованих 0,5% DS-Na ЕМ визначали: білок (M.K.Markwell et al., 1978), загальні ліпіди (J.A.Knight et al., 1972),  холестерол (Д.А.Хиггинс, 1990), сіалові кислоти сіалоГП і гангліозидів ЕМ (G.W.Jourdian et al., 1971), галактозу і манозу (J.H.Roe, 1955; R.G.Spiro, 1966), гексозаміни методом  R.Gatt, E.Berman (1966), протеоглікани – за уроновими кислотами (N.Blumenkrantz, G.Asboe-Hansen, 1973). Гангліозиди виділяли методом N.Katapodis et al., (1980), (Г.М.Попова, М.Ш.Промыслов, 1995).

       52 вагітних із ЗДА приймали рекомендовану комплексну антианемічну терапію: актиферин–хелатну сполуку заліза (ІІ) сульфату з D,L-серином, дуовіт – комплекс 8 мінералів і 11 вітамінів. Актиферин – по 1 капсулі тричі на добу протягом 15–21 дня, що становить на добу 103,5 мг Fe2+. Дуовіт – по два драже на добу такою самою тривалістю. Препарати приймали в поєднанні із харчуванням з підвищеним вмістом тваринних білків, вітамінів, МЕ. Решта 35 вагітних із ЗДА приймали традиційну антианемічну терапію (фероплекс, вітамін B12, фоліат).

       Ефективність застосованого лікування визначали на основі змін параметрів клінічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних досліджень, які вказані вище. Одержані результати досліджень порівнювали з показниками вагітних контрольної групи та невагітних жінок-донорів. Усі результати досліджень статистично оброблені методами варіаційної статистики за допомогою програми Statistica 5.0 і подані в одиницях СI.

       Результати досліджень і їх обговорення.

Анемія проявлялась в основному синдромами гемічної гіпоксії і менше – сидеропенії. У більшості вагітних із ЗДА (67,8%) вагітність мала ускладнений перебіг: загроза переривання вагітності спостерігалась у 23 (26,4%) жінок, ранній гестоз – у 14 (16,1%), пізній гестоз – у 22 (25,3%).

       Гематологічними дослідженнями виявлено достовірне зниження вмісту гемоглобіну (89,18±1,07г/л), кольорового показника (0,79±0,005), гематокриту (26,1±0,36%), середнього об’єму еритроцита (77,9±0,79 мкм3), кількості еритроцитів (3,34±0,028·1012/л). При аналізі вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів у вагітних із ЗДА І, ІІ, ІІІ ступеня тяжкості виявлено їх зниження відповідно на 21,9%, 32,9%, 46,7% та на 13,8%, 20,2%, 32,1% (p<0,001) порівняно з вагітними контрольної групи. В крові виявлено мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

       Встановлено, що концентрація заліза сироватки крові у вагітних із ЗДА становить 7,18±0,19 мкмоль/л, що є відповідно в 1,96 і 2,53 рази нижче його рівня у вагітних контрольної групи і невагітних жінок–донорів. Вміст заліза знижується залежно від ступеня (І, ІІ, ІІІ) тяжкості анемії відповідно на 42,2%, 57,0%, 67,2% порівняно з даними у вагітних контрольної групи.

При ЗДА вагітних зростають загальна і латентна ЗЗ сироватки крові, які становлять відповідно 91,15±0,82 і 83,97±0,86 мкмоль/л, що є на 36,6 і 59,2% вище порівняно із даними у вагітних контрольної групи, а також виявлено компенсаторне зростання концентрації трансферину на 36,3% до 4,24±0,04 г/л (p<0,001). Насиченість трансферину залізом (%) у вагітних із ЗДА становить  7,94±0,23% (p<0,001), у вагітних контрольної групи – 21,26±0,44%, у жінок-донорів – 33,93±0,81%. Це свідчить про зменшення транспортного заліза в організмі вагітних із ЗДА.

       Визначено, що концентрація феритину в сироватці крові у вагітних із ЗДА становить 7,66±0,43 мкг/л (p<0,001) і є у 2,6 раза нижчою, ніж у вагітних конрольної групи (20,10±1,79 мкг/л), що вказує на виснаження запасів заліза при амемії вагітних. Аналіз концентрації феритину, трансферину, заліза та інших показників його обміну може служити раннім діагностичним тестом ЛДЗ та ЗДА у вагітних.

       У вагітних із ЗДА виявлено гіпопротеїнемію (59,63±0,34 г/л, p<0,001) і диспротеїнемію, зокрема зниження вмісту альбуміну (23,05±0,21 г/л, p<0,001), що відіграє патогенетичну роль при ЗДА вагітних та у виникненні ускладнень вагітності, зокрема, гестозів.

Встановлено, що активність церулоплазміну (Цп) у вагітних контрольної групи у 1,6 рази вища, а у вагітних із ЗДА – у 1,9 рази (з 0,307±0,006 до 0,587±0,005г/л, p<0,001) порівняно із жінками-донорами. Це зумовлено ферооксидазною активністю Цп, яка забезпечує мобілізацію заліза з депо, перетворення Fe2+ у Fe3+ та приєднання останнього до трансферину (С.А.Нейфах, 1988), що має компенсаторне значення при ЗДА вагітних. Найвища активність Цп (0,610±0,008 г/л, p<0,001) є у вагітних з ІІ сту­пенем анемії. У вагітних із ЗДА виявлено зниження вмісту гаптоглобіну (Hp) в 1,6 рази (p<0,001) порівняно з вагітними контрольної групи і в 1,8 рази (p<0,05) – із жінками-донорами. Це пов’язано з гемолізом еритроцитів та вивільненням гемоглобіну (Hb), який з Hp утворює стабільний комплекс Hp–Hb, що запобігає втраті Hb (Р.У.Бейсембаева, 1986). Визначення Hp можна використовувати як тест підвищеного руйнування еритроцитів при ЗДА вагітних.

       Встановлено, що у вагітних із ЗДА концентрація Fe в крові знижена на 24,6%, Zn – на 23,4%, Mn – на 16,0% а Cu – підвищена на 32,2% порівняно з вагітними контрольної групи та відповідно на 29,2%, 29,8%, 19,5% нижча, а Cu в 1,5 рази вища, ніж у жінок-донорів. У сироватці крові виявлено гіперкупремію (31,71±0,81 мкмоль/л) порівняно із фізіологічним перебігом вагітності (18,42±0,16 мкмоль/л). Вміст вітаміну B12 у вагітних із ЗДА становить 237,5±14,17 пмоль/л, що є в нижніх межах норми, але на 32,1% нижче, порівняно із вагітними контрольної групи і відповідно на 40,3% – з невагітними жінками. Нестача цих МЕ у вагітних із ЗДА зумовила включення дуовіту до лікування.

Визначенням сумарного вмісту Ig у сироватці крові в обстежених вагітних виявлено тенденцію до їх зростання відповідно з 13,6±0,17г/л до 14,1±0,32 при фізіологічному перебігу вагітності і до 14,4±0,14г/л (p<0,01) при ЗДА. Зростання концентрації ЦІК у вагітних із ЗДА порівняно з вагітними контрольної групи з 191,1±9,54 до 271,7±11,97ΔE450·103/100мл (p<0,001) є результатом посиленої імунної відповіді їх організму на антигени ФПК і може спричиняти розвиток ускладнень вагітності при наявності ЗДА. У вагітних контрольної групи вміст сіалоГП сироватки крові збільшується на 39,4% (з 1,98±0,01 до 2,76±0,04ммоль/л, p<0,001) порівняно з даними невагітних жінок. СіалоГП через систему фетоплацентарних гормонів та ГП формують імунологічну толерантність організму вагітної до збереження і розвитку плода. При ЗДА вагітних їх вміст є також на 29,8% вищим (2,57±0,03 ммоль/л, p<0,001), але на 6,9% нижчим, ніж у вагітних контрольної групи.

       У вагітних із ЗДА порівняно з вагітними контрольної групи у сироватці крові зростає концентрація гангліозидів з 0,24±0,02 до 0,28±0,01 ммоль/л NANA, p<0,05; ГАГ – з 1,15±0,09 до 1,55±0,06 г/л, p<0,001, що пов’язано із забезпеченням імуномодулюючих, гемопоетичних та інших адаптаційних функцій. Концентрація фібриногену у вагітних контрольної групи (4,30±0,23 г/л, p<0,001) порівняно з жінками-донорами (2,85±0,05) є більшою на 50,9%, що свідчить про активацію системи гемостазу під час вагітності. При ЗДА вагітних рівень фібриногену знижується на 5,8%, що може бути одним з факторів ризику зниження толерантності до крововтрати в родах.

       Виявлено, що у вагітних з ЗДА концентрація МДА зростає на 54,7% порівняно з невагітними жінками та на 28,9% порівняно з вагітними контрольної групи. Це спричинене гіпоксією, зниженням активності металоферментів АОЗ, нестачею заліза та інших МЕ, вітамінів. Активність СОД у 65,4% вагітних із ЗДА зростає на 53,1%, з 225,4±6,89 до 345,1±7,54 од.ак./мл·хв, p<0,001, що можна розцінювати як адаптаційний процес спрямований на знешкодження супероксидного радикала. У решти вагітних з рівнем гемоглобіну нижчим 80 г/л активність СОД знижена на 31,4%.

Встановлено, що активність каталази у вагітних контрольної групи  знижена на 12,7%, а пероксидази – підвищена на 10,5% порівняно з жінками-донорами. При ЗДА вагітних активність каталази знижується на 41,4% із 470,93±7,16 до 276,14±6,02 мкат/л, p<0,001, а пероксидази – на 47,6% з 260,3±5,87 до 136,4±5,72 tU, p<0,001 порівняно з вагітними контрольної групи. Водночас, активність ГПО у вагітних із ЗДА знижена лише на 20,4% з 207,12±2,47 до 164,91±3,60 мкMGSH/хв на 1 г Hb, p<0,001 порівняно з вагітними контрольної групи, що частково компен­сує низьку активність каталази і пероксидази. При цьому на 57,1% знижується активність ЦХО крові.

       Співвідношення Цп/Тф у невагітних жінок становить 0,12, а у вагітних контрольної групи – 0,16, що вказує на зростання під час вагітності антиоксидантної активності (АОА) сироватки крові. При ЗДА вагітних вона дещо знижується, оскільки Цп/Тф становить 0,14.

       Вміст сіалових кислот у ГП еритроцитарних мембран при ЗДА вагітних становить 82,2±1,94 нмоль/мг білка (p<0,001), що є на 32,6% менше, ніж у вагітних контрольної групи та на 41,3%, ніж у невагітних жінок. Це приводить до зниження тривалості життя еритроцитів, оскільки десіаловані еритро­цити швидко виводяться з кровообігу та елімінуються гепатоцитами. Зниження концентрації гексозамінів і гексоз (галактози і манози) в ЕМ при ЗДА вагітних відповідно на 27,9 та 21,8% (з 251,2±5,47 до 181,2±3,18 нмоль/мг білка та з 774,4±35,4 до 605,2±10,5, p<0,001) зумовлене розпадом О-глікозидних зв’язків ГП та порушеним їх синтезом. Встановлено, що сіалові кислоти, гексозаміни і гексози ГП ЕМ перебувають у наступних мікромолярних співвідношеннях на 1г білка: 0,08:0,18:0,60 у вагітних ЗДА, у вагітних контрольної групи відповідно – 0,12:0,25:0,77 та у невагітних жінок – 0,14:0,26:0,82, що вказує на порушення структури вуглеводних ланцюгів ГП при анемії. При ЗДА в ЕМ знижується також концентрація сіалових кислот гангліозидів з 9,25±0,39 до 6,82±0,19 нмоль/мг білка, p<0,001 та уронових кислот протеогліканів з 10,04±0,46 до 6,75±0,26 нмоль/мг білка, p<0,001. Вміст білка в ЕМ вагітних із ЗДА є на 9,1% нижчим і становить 3,39±0,11 мг/мл. Підвищення вмісту загаль­них ліпідів ЕМ при ЗДА вагітних на 19,7% з 0,826±0,06 до 0,989±0,04 мг/мг білка, p<0,01 і холестерину на 16,9% з 0,313±0,02 до 0,366±0,007 мг/мг білка, p<0,01 свідчить про порушення структури мембран.

       Отже, виявлені порушення обміну металопротеїнів і глікокон’югатів крові при ЗДА вагітних підтверджують їх роль у патогенезі ЗДА і є передумовою до розвитку різних ускладнень гестаційного періоду.

       Комплексна терапія вагітних із ЗДА підвищує вміст гемоглобіну на 33,2% до 118,82±1,35 г/л (p<0,001), але його рівень залишається нижчим на 4,1%, ніж у вагітних контрольної групи. При цьому вміст гемоглобіну нормалізується у вагітних з І і ІІ ступенем анемії, а при ІІІ – на 17,9% не досягає норми. Одночасно зростання гемоглобну та еритроцитів у цій групі є найвищим. Після лікуван­ня на 17,1% зростає кількість еритроцитів до 3,91±0,036·1012/л (p<0,01), збільшується їх середній об’єм, на 6,9% зростає гематокрит, на 15,2% – кольоровий показник. Це пов’язано з тим, що компоненти актиферину і дуовіту є попередниками та активаторами синтезу гема. Ознак непереносності при застосуванні цих препаратів не спостерігалось.

       Лікування вагітних із ЗДА сприяє збільшенню концентрації сироваткового заліза в 2,2 рази, до 15,74±0,18 мкмоль/л (p<0,001). При цьому у вагітних з І, ІІ та ІІІ ступенями анемії вміст Fe збільшується відповідно в 1,98; 2,56 та 3,12 рази (p<0,001). Одночасно знижується вміст трансферину на 24,3% до 3,21±0,04 г/л (p<0,001), проте у вагітних з анемією ІІ і ІІІ ступеня його рівень не досягає норми.

       Загальна ЗЗ сироватки зменшується у групі вагітних із ЗДА після лікування на 24,5%, до 68,80±0,75 мкмоль/л, p<0,001, а відповідно до ступеня (І, ІІ, ІІІ) тяжкості анемії – на 24,1%, 25,4% та 26,1% (p<0,001). Латентна ЗЗ сироватки при цьому знижується на 36,8%, до 53,05±0,80 мкмоль/л (p<0,001), досягаючи норми. В 2,9 рази зростає відсоток насичення трансфе­рину Fe3+ (23,03±0,38%, p<0,001). Лікування сприяє збільшенню в 3,1 рази сироватко­вого феритину (23,48±0,75 мкг/л, p<0,001). У вагітних з анемією І, ІІ і ІІІ ступеня після лікування його вміст становить відповідно 26,05±0,97; 21,95±0,95 та 16,9±0,63 мкг/л (p<0,001). Таким чином, лікування забезпечує не тільки фізіологічний рівень заліза у сироватці крові, але й достатній вміст його у депо. Отже, показники обміну заліза та феритину можуть бути критеріями оцінки ефективності лікування.

       Лікування вагітних із ЗДА сприяє збільшенню вмісту загального білка сироватки крові на 7,68% до 64,21±0,50 г/л, p<0,001, альбуміну – на 14,4% до 26,37±0,41, p<0,001, а глобулінів – на 3,4%, до 37,81±0,36 г/л , p<0,001. Зростання концентрації Цп в процесі лікування до 0,620±0,004 г/л (p<0,001) пов’язане з його ферооксидазною активністю, а підвищення рівня гаптоглобіну на 25,6% з 0,91±0,014 г/л до 1,19±0,011 г/л (p<0,001) слід розцінювати як результат зменшення руйнування еритроцитів вналідок стабілізації структури ЕМ.

Після лікування вагітних із ЗДА концентрація Fe в крові зростає на 18,2% до 8,24±0,26 ммоль/л, p<0,001, Zn – на 17,4% до 74,06±1,53 мкмоль/л, p<0,01, Mn – на 15,3%  до 2,72±0,96 мкмоль/л, p<0,01 та змен­шується вміст Cu, наближаючись до рівня вагітних контрольної групи, а також зростає вміст  вітаміну В12 в 3,75 рази до 890±9,51 пмоль/л, p<0,001.

Лікування підвищує вміст Ig (G, M, A) на 4,4% до 15,07±0,14 г/л (p<0,01), що пов’язано із стимуляцією синтезу Ig і ГП вітамінами A, D3, E та МЕ. Це забезпечує виконання Ig захисних функцій та потребу Ig G для становлення імунного статусу плода. Зниження вмісту ЦІК на 14,4%, до 232,63±8,84ΔЕ450·103/100 мл, p<0,01 після лікування свідчить про зменшенням імунного конфлікту між організмом матері і плода.

       Концентрація сіалоГП сироватки крові після лікування зростає на 7% з 2,57±0,03 до 2,75±0,02 ммоль/л (p<0,001) до рівня у вагітних контрольної групи, що забезпечує фізіологічні імунні та інші функції.

       Зростання вмісту гангліозидів після лікування до 0,29±0,01 ммоль/л (p<0,001), зумовлене використанням D, L–серину для синтезу цераміду (Э.Дятловицкая, 1992) і забезпечує їх імунорегулюючі та антиокси­дантні функції. Проведене лікування знижує концентрацію ГАГ на 22,1%, до 1,27±0,046 г/л (p<0,01) та забез­печує зростання фібриногену на 5,4% до 4,27±0,09 г/л, і цим регулює процеси гемостазу. Отже, застосоване лікування нормалізує обмін глікокон’югатів крові до рівня вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

       Проведене лікування знижує концентрацію МДА на 2,24 мкмоль/л (19%), (p<0,001), підвищує активність гемовмісних ферментів: каталази на 56,4% до 431,94±7,71 мкат/л (p<0,01), пероксидази на 63,0% до 222,37±6,01 tU та ЦХО на 60,2% до 22,61±0,20 мкМ/мл·хв. Лікування має регулюючий вплив на актив­ність СОД, яка практично вирівнюється: висока – знижу­ється на 63,4 од.ак./мл·хв (18,4%), (p<0,001), а низька – зростає на 76,1%. Одночасно підвищується активність ГПО на 22,2% до 201,51±2,49 мкMGSH/хв на 1 г Hb. ГПО активують іони Cu, Se, вітаміни A, E, C, B2, а D, L–серин бере участь у синтезі активного центру ферменту (В.И.Кулинский, 1993). Збільшення співвідношення Цп/Тф після лікування до 0,19 свідчить про зростання на 35,7% АОА сироватки крові і вказує на адекватність застосованої терапії.

       Лікування вагітних із ЗДА забезпечує зростання в ГП ЕМ концентрації сіалових кислот на 46,1%, до 120,1±1,68 нмоль/мг білка (p<0,001), гексозамінів – на 33,2% до 241,5±2,96 нмоль/мг білка і гексоз – на 23,5% до 747,0±12,0 нмоль/мг білка (p<0,001), що наближається до рівня вагітних контрольної групи. Це зумовлено посиленням синтезу ГП і, зокрема, включенням в їх структуру D, L-серину, який бере участь в утворенні О-глікозидних зв’язків ГП (Н.Шарон, 1987). При цьому в ЕМ зростає вміст білка на 4,2% до 3,54±0,08 мг/мл. Все це стабілізує структуру і формує стійкість ЕМ до гемолізу, підтримує форму еритроцитів та продовжує час їх життя в кров’яному руслі. Зростання вмісту гангліозидів та протеогліканів в ЕМ відповідно на 37,7% до 9,39±0,22 нмоль/мг білка та на 54,9% до 10,46±0,36 нмоль/мг білка (p<0,01) забезпечує належні функції ЕМ (Н.Ф.Аврова и соавт., 1993).

       Вміст загальних ліпідів ЕМ при лікування вагітних із ЗДА знижуються на 12,8% до 0,863±0,02 мг/мг білка (p<0,01), а холестерину – зростає на 35,5% до 0,494±0,013 мг/мг білка (p<0,001). Зміни їх співвідношення в ЕМ від 2,7 при ЗДА вагітних до 1,7 після лікування свідчить про збільшення їх плинності.  Отже, проведене лікування нор­малізує структуру ЕМ і забезпечує виконання еритроцитами своїх функцій.

       У вагітних із ЗДА проведено дослідження кореляційного взаємо­зв’язку між вмістом гемоглобіну та наступними показни­ками: концентрацією феритину (до лікування r1=0,54, p<0,05, після лікуван­ня r2=0,75, p<0,05); вмістом гаптоглобіну (r1=0,75, p<0,05; r2=0,76, p<0,05); активністю пероксидази (r1=0,64, p<0,05; r2=0,67, p<0,05) та вмістом сіалових кислот в ЕМ (r1=0,53, p<0,05; r2=0,68, p<0,05), що свідчить про сильний та прямий зв’язок між досліджуваними інгредієнтами.

       Встановлено, що у вагітних із ЗДА частота таких ускладнень, як раннє відходження вод, слабість родової діяльності, гіпоксія плода після реко­мендованого лікування є нижчою (p < 0,05) і становила відповідно 15,9%, 2,3% і 4,5%, порівняно з вагітними, які приймали традиційну терапію – 33,3%, 12,1% і 15,2%. Рекомендо­ване лікування сприяє покращенню оцінки новонароджених за шкалою Апгар (p < 0,05).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової задачі – розробка та наукове обґрунтування комплексної терапії вагітних із ЗДА на основі глибшого розкриття патогенезу шляхом дослідження обміну металопротеїнів і глікокон’югатів крові, що забезпечує зниження частоти ЗДА вагітних перед родами та сприятливіший перебіг вагітності і родів.

1. Залізодефіцитна анемія вагітних несприятливо впливає на перебіг вагітності та родів, погіршує стан плода і новонародженого, ускладню­ється  загрозою переривання, гестозом, передчасним відходженням навко­ло­пло­дових вод, слабістю родової діяльності, гіпоксією і гіпотрофією плода, проявляється гіпоксичним і, менше, сидеропенічним синдромами.

       2. При ЗДА вагітних поряд із зменшенням вмісту гемоглобіну, кольорового показника, гематокриту, кількості еритроцитів, середнього об’єму еритроцита, в сироватці крові знижується концентрація заліза, відсоток насичення ним трансферину, вміст білка, альбуміну, феритину, гаптоглобіну, підви­щується концентрація трансферину, церулоплазміну, латентна і загальна ЗЗ сироватки. Досліджувані інгредієнти можна використати як тести ранньої діагностики, оцінки ступеня тяжкості анемії та для моніторингу за ефективністю лікування вагітних із ЗДА.

       3. Недостатній вміст у крові заліза, марганцю, цинку та дисбаланс міді спричиняють порушення різних ланок гемопоезу і метаболізму, що свідчить про роль цих біометалів у виникненні і розвитку ЗДА вагітних.

4. Встановлено, що при ЗДА вагітних змінюється метаболізм глікокон'югатів крові (сіалоГП, імуноглобулінів, ЦІК, ГАГ, гангліозидів, фібриногену), що характеризує їх роль в окремих ланках патогенезу анемії та адаптаційних функціях організму.

5. При ЗДА вагітних виявлено зниження в крові активності металоферментів АОЗ (каталази, пероксидази, ГПО, ЦХО) та АОА системи Цп–Тф, інтенсифікацію процесів ПОЛ, що спричиняє структурні зміни еритроцитарних мембран, зумовлює розвиток ускладнень вагітності і порушень стану плода. Одночасно зростає активність СОД, що має компенсаторне значення.

6. В мембранах еритроцитів вагітних із ЗДА порушується метаболізм і структура глікокон'югатів, що характеризується зниженням вмісту сіалоГП, гексозамінів, гексоз, гангліозидів і протеогліканів та підвищується вміст загальних ліпідів і холестерину, а це спричиняє порушення функцій еритроцитів, зміни їх форми та гемоліз.

       7. Розроблена комплексна терапія вагітних з наявністю ЗДА із застосуванням хелатної сполуки заліза (Fe2+) сульфату з D, L-серином та комплексу вітамінів і МЕ посилює еритропоез, нормалізує обмін заліза та гемопоетичних МЕ, метало­протеїнів і глікокон'югатів крові, структуру мембран еритроцитів, активність металоферментів АОЗ до рівня у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності, усуває основні клінічні синдроми ЗДА.

       8. Проведене лікування сприяє зменшенню частоти таких ускладнень як раннє відходження вод, слабість родової діяльності, гіпоксії і гіпотрофії плода, забезпечує сприятливий перебіг вагітності, родів, покращує стан плода і новонародженого.

Практичні рекомендації

       1. Для лікування вагітних із ЗДА в третьому триместрі та попередження акушерських і перинатальних ускладнень рекомендуємо призначати перо­ральний прийом препаратів: актиферину – хелатної сполуки заліза (ІІ) сульфату з D, L-серином протягом 15-21 дня тричі на добу, що становить 103,5 мг Fe2+; дуовіту – комплексу 11 вітамінів та 8 макро- і мікроелементів, по два драже на добу, такою самою тривалістю, в поєднанні з харчуванням із підвищеним вмістом тваринних білків, вітамінів і мікроелементів.

2. В процесі обстеження та лікування вагітних із ЗДА з метою ранньої діагностики, з’ясування тяжкості її перебігу і можливих ускладнень та моніторингу за ефективністю застосованої терапії доцільно проводити не лише гематологічні дослідження, а й визначати концентрацію заліза, феритину, трансферину, церулоплазміну, гапто­глобіну, активність металоферментів АОЗ, концентрацію окремих глікокон’югатів крові та еритроцитарних мембран.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Актиферин – препарат спрямованої антианемічної дії при залізодефіцитній анемії вагітних // Український медичний часопис. – 1998. – №3(5). – V/VІ. – С.103-106 (Співавт. Беседін В.М.).
2. Патогенетична терапія і обґрунтована діагностика залізодефіцитної анемії вагітних // Ліки. – 1999. – №1. – С.16-20 (Співавт. Беседін В.М., Паєнок О.С.).
3. Активність металоферментів антиокси­дантного захисту крові при залізо­дефіцитній анемії вагітних в процесі лікування // Практична медицина. – 1999. – Ч.5-6 (19-20). – С.9-18 (Співавт. Беседін В.М.).
4. Клініко-патогенетичне обґрунтування удосконаленого лікування вагітних із залізодефіцитною анемією // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наукових праць. Київ-Луганськ, 2001. – Вип. 5. – С. 110-118.
5. Антиоксидантні та мембраностабілізуючі властивості комплексної терапії при залізодефіцитній анемії вагітних// Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 1. – С.19-23.
6. Сучасний стан і підходи до вивчення метаболізму анемії вагітних як основи розробки коректуючої терапії і профілактики // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і с.-г. Львів. 1997. – Книга наукових статей 3. – С.14-18 (Співавт. Беседін В.М.).
7. Залізодефіцитна анемія вагітних: метаболізм металопротеїнів крові, ліку­вання // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і с.-г. Львів. 1998. – Книга наукових статей 4. – С.11-13 (Співавт. Беседін В.М.).
8. Обмін глікокон’югатів крові при залізодефіцитній анемії вагітних: патогенез, діагностика, лікування // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: "ТМК", 1999. – С.203-205 (Співавт. Беседін В.М.).
9. Антиоксидантні металоферменти крові та структурно-функціональні зміни еритроцитарних мембран при залізодефіцитній анемії вагітних // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: "ТМК", 2000. – С.368-370.

АНОТАЦІЯ

       Стадник О.А. Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень обміну металопротеїнів і глікокон’югатів крові при залізо­дефіцитній анемії вагітних. – Рукопис.

       Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2001.

       Проведені дослідження обміну заліза, металопротеїнів, глікокон’ю­гатів крові та еритроцитарних мембран (ЕМ), активності металоферментів антиоксидантного захисту (АОЗ), гемопоетичних мікроелементів у вагітних із ЗДА дозволили розкрити нові ланки патогенезу, удосконалити діагностику і моніторинг за ефективністю лікування. Розроблено і науково обґрунтовано комплексне лікування вагітних з ЗДА із застосуванням хелатної сполуки заліза (ІІ) сульфату з D, L–серином – актиферину та комплексу вітамінів і мікроелементів – дуовіту. Запропонована терапія нормалізує еритропоез, обмін заліза, металопротеїнів і глікокон’югатів крові та структуру ЕМ, активність металоферментів АОЗ до рівня жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що забезпечує сприятливий перебіг вагітності, родів, покращує стан плода і новонародженого.

       Ключові слова: залізодефіцитна анемія вагітних, металопротеїни, глікокон’югати, залізо, еритроцитарні мембрани, металоферменти АОЗ, актиферин, дуовіт.

АННОТАЦИЯ

       Стадник О.А. Клинико-патогенетическое обоснование коррекции нарушений обмена металлопротеинов и гликоконъюгатов крови при железодефицитной анемии беременных. – Рукопись.

       Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев, 2001.

       Диссертация посвящена вопросам обмена железа, металлопротеинов, микроэлементов (МЭ), гликоконъюгатов (ГК) крови и эритроцитарных мембран (ЭМ), активности металлоферментов антиоксидантной защиты (АОЗ) и их роли в отдельных звеньях патогенеза и значения для диагностики железодефицитной анемии (ЖДА) беременных, а также научному обоснованию разработанной комплексной терапии с использованием хелатного соединения железа c D,L-серином (актиферрина) и комплекса витаминов и МЭ (дуовита).

Обследовано 107 беременных третьего триместра из них 87 с гипохромной ЖДА, которая проявлялась гипоксическим и, в меньшей степени, сидеропе­ническим синдромами. У 67,8% беременность была  осложнена угрозой прерывания беременности (26,4%), ранним (16,1%) и поздним (25,3%) гестозом. ЖДА беременных сопро­вождалась микроцитозом, снижением гемо­­глобина (89,18±1,07 г/л), гематокрита, цветного показателя, коли­чества эритроцитов, концентрации железа сыворотки крови (7,18±0,19 мкмоль/л), насыщения трансферрина железом и увеличением общей и латентной железосвязывающей способ­ности сыворотки. Выявлено нарушение метабо­лизма металлопротеинов, проявляющее­ся снижением в 2,6 раза уровня сывороточного ферритина (7,66±0,43 мкг/л), в 1,6 – гаптоглобина, увеличением содержания трансферрина (Тф) до 4,24±0,04 г/л и церулоплаз­мина (Цп) до 0,587±0,005 г/л по сравнению с физиологическим течением беременности, а также выявлено гипопротеинемию и диспротеинемию, снижение содержания альбумина и увеличение – глобулинов. Изменение этих показателей зависит от степени тяжести анемии. Определена возможность использования показателей обмена железа, металло­протеинов как диагности­ческих тестов латентного дефицита железа, ЖДА и критериев эффектив­ности терапии. Установлен дефицит железа, меди, цинка, марганца и витамина В12 в крови при ЖДА, что  послужило основанием к включению их в корриги­рующую терапию беременных.

       Анализ ГК сыворотки крови показал, что ЖДА характеризуется нарушением их метаболизма. Повышение содержания циркулирующих иммунных комплексов, снижение – сиалогликопротеинов (сиалоГП) и фибриногена по сравнению с физиологическим течением беременности может быть фактором риска осложнений беременности и родов при ЖДА. Увеличение уровня иммуноглобулинов (Ig), гликозаминогликанов, ганг­лио­зидов, и β-липопротеинов обеспечивает адапта­ционные процессы в организме беременных с ЖДА (иммуномодуляцию, регуляцию эритропоэза, процессов ПОЛ).

Выявлено, что у беремен­ных с ЖДА по сравнению с физиологическим течением беременности снижается активность металло­ферментов АОЗ (ката­лазы, пероксидазы, глутатионпероксидазы, цито­хром-С-оксидазы) и антиоксидантная активность сыворот­ки крови – сис­темы Цп–Тф, а также увеличивается активность супероксиддисмутазы. Впервые исследованы струк­­тур­ные компоненты ЭМ – гликопро­теины, ганглиозиды, протео­гликаны у беременных с ЖДА и установлено нарушение их метаболизма. Потеря ЭМ сиалоГП (32,6%), ганглиозидов (26,3%) и протеогликанов (33,8%), увеличение липидов и холестерина изменяет структуру ЭМ, что приводит к нарушению их функций, повышению гемолиза эритроцитов и осложняет гипоксический синдром при ЖДА.  Выявленные нарушения обмена ГК и металлопротеинов крови, актив­нос­ти металлоферментов АОЗ, усиление процессов ПОЛ, дефицит МЭ, струк­турные изменения эритроцитарных мембран лежат в основе патогенеза ЖДА беременных и развития различных акушерских и пеританальных осложнений. Полученные результаты исследований и их анализ позволили углубить и раскрыть новые звенья патогенеза ЖДА беременных.

Разработанная комплексная терапия беременных с ЖДА обеспечивает нормализацию гематологических показателей, обмена железа и других МЭ, метаболизма металлопротеинов, гликоконъюгатов крови и ЭМ, активности металлоферментов АОЗ, процессов ПОЛ до уровня беременных с физиологическим течением беременности. Лечение способствует снижению в 2–3 раза частоты таких осложнений в родах, как раннее отхождение околоплодных вод, слабость родовой деятельности, гипоксия плода, обеспечивает благоприятное течение беременности, родов, улучшает состояния плода и новорожденного.

       Ключевые слова: железодефицитная анемия беременных, металло­протеины, гликоконъюгаты, железо, эритроцитарные мембраны, металло­ферменты АОЗ, актиферрин, дуовит.

ANNOTATION

Stadnyk O.A. Clinicopathogenetic Substantiation of Correction at Disturbance of Metabolism of Metalloproteins and Glycoconjugates of Blood at Iron Deficiency Anemia in Pregnant Women. – Typescripts.

Thesis presented for a scientific degree of candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynaecology. - Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology of AMS Ukraine. Kyiv, 2001.

The investigations about the metabolism of iron, metalloproteins, glycoconjugates of blood and erythrocytic membranes (EM), activity of metallo­enzymes of antioxidant defence (AOD), hemopoietic trace elements in pregnant women with iron deficiency anemia (IDA) were carried out. They allowed to elucidate separate links of pathogenesis and to improve diagnosis and monitoring over the treatment effectivity. The complex therapy of pregnant women with IDA by means of chelate compound of ferrous (II) sulfate with D, L-serine – actiferrin, along with vitamins complex and trace elements – duovit was worked out and scientifically based.

The proposed therapy sets the rate of erythropoiesis, metabolism of iron, metalloproteins and blood glycoconjugates as well as the structure of EM, the activity of metalloenzymes of AOD to the level of women with physiologically process of pregnancy that provides the favourable course of pregnancy and birth, improves the state of fetus and new-born.

Key words: iron deficiency anemia in pregnant women, metalloproteins, glycoconjugates, iron, erythrocytic membranes, metalloferment AOD, actiferrin, duovit.

Перелік умовних скорочень:

АОА – антиоксидантна активність

АОЗ – антиоксидантний захист

ГАГ – глікозаміноглікани

ГК – глікокон'югати

ГП – глікопротеїни

ГПО – глутатіонпероксидаза

ЕМ – еритроцитарні мембрани

ЗДА – залізодефіцитна анемія

ЗЗ –  залізозв'язуюча здатність

ЛДЗ – латентний дефіцит заліза

МДА – малоновий діальдегід

МЕ – мікроелементи

СОД – супероксиддисмутаза

ПОЛ – перекисне окислення ліпідів

Тф – трансферин

ФПК – фетоплацентарний комплекс

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

Цп – церулоплазмін

ЦХО – цитохром-с-оксидаза

DS–Na – додецилсульфат натрія

GSH – відновлений глутатіон

Hb – гемоглобін

Hp – гаптоглобін

Ig – імуноглобуліни

NANA – N-ацетилнейрамінова кислота