Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О. М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

НЕЧАЙ ОКСАНА СЕРГІЇВНА

УДК 575.1.04:618.179:612.014.4

ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕПРОДУКЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

03.00.15 — генетика

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті спадкової патології АМН України, м. Львів

Наукові керівники: доктор медичних наук

ГАВРИЛЮК Юрій Йосипович,

доктор медичних наук, професор

ГНАТЕЙКО Олег Зіновійович,

Інститут спадкової патології АМН України,

директор

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

провідний науковий співробітник

лабораторії генетичного моніторингу

КРИВИЧ Ірина Пантеліївна,

Інститут гігієни та медичної екології АМН

України ім. О. М. Марзеєва

кандидат медичних наук,

зав. відділення планування сім’ї

і медичної генетики

ПОКАНЕВИЧ Тетяна Михайлівна,

Київський обласний центр охорони здоров’я

матері і дитини

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія,

кафедра медичної біології та генетики,

м. Івано-Франківськ

Захист дисертації відбудеться  “  29  ”   вересня 2005 р. о   10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Інституту гігієни та медичної екології АМН України ім. О. М. Марзеєва за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ІГМЕ АМНУ

Автореферат розісланий   “  26  ”   серпня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради                                              Е. М. Омельченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захист генофонду населення України – особливо гостра актуальна проблема сучасного етапу розвитку суспільства в зв’язку із всезростаючим забрудненням навколишнього середовища ксенобіотиками різно­манітної природи і спектру дії (Горова А. І., 2000; Бариляк І. Р., Гаврилюк Ю. Й., 1996; Дуган А. М., 1998). Погіршенню екологічної ситуації в Укра­ї­ні також сприяють наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (Сердюк А. М., 1997; Мищенко В. П., 1996). У зв’язку з цим зросла частота генетичних пору­шень та природжених вад розвитку, онкологічних та ендо­кринних захво­рювань, знизився імунний статус населення (Сердюк А. М., 1996; Бужієвська Т. І., 1997; Долина Л. Г., 1998; Olden K., Newbold R., 2000). З 90-х років минулого століття медико-демографічна ситуація в Україні характеризується появою і наростанням негативних тенденцій. Впродовж останніх років спостерігається від’ємний природній приріст населення, який зумовлений падінням народжуваності, зростанням захворюваності та смерт­ності. Стан здоров’я населення держави можна вважати критичним (Шкіряк-Нижник З. А., 1996; Сміян І. С., 2002). Ситуація, що склалася, вимагає детального аналізу, виділення керованих чинників негативного впливу та застосування профілактичних заходів.

У наш час, який характеризується інтенсивними темпами урбанізації, високим рівнем забруднення довкілля і потужними потоками міграцій, генетична структура популяцій може змінюватися досить різко. Тому, для вирішення соціальних і медичних проблем суспільства, необхідною є диференціація генетичних ефектів впливу шкідливих чинників середовища від таких же проявів, зумовлених суто генетичними процесами в популяції (Алтухов Ю. П., 1989; Тимченко О. І., Бариляк І. Р., 1997).

В умовах високої забрудненості довкілля рівновага між мутаційним процесом і природнім добором може бути порушена. Значна частина мутацій в статевих клітинах має негативний вплив як на здоров’я, так і на спадковість майбутніх поколінь. Тому в популяціях при проведенні спостереження, основ­ним завданням є оцінка підвищення генетичного ризику та пов’язане з цим погіршення стану здоров’я (Бочков Н. П., 1989; Алтухов Ю. П., 1995). Сьогодні проблема індукованого мутагенезу набуває все більшої актуаль­ності та привертає до себе увагу широкого кола дослідників (Дуган А. М., 1998; Пилинская М. А., 1999; Шеметун О. М., 2000). Оцінка рівня і темпів мутагенезу полягає у створенні експериментальних тест-систем для вияв­лення мутагенних чинників середовища і проведенні генетичного моніто­рингу, який дає можливість отримати уяву про динаміку мутаційного процесу в популяції (Гаврилюк Ю. Й., Гнатейко О. З., 1991; Бариляк І. Р., 1998; Тимченко О. І., 2002).

Для ефективного моніторингу за станом довкілля і здоров’ям населення потрібні оперативні, чутливі та інформативні діагностичні показники. Чис­ленні роботи закордонних та вітчизняних вчених вказують на те, що моніто­ринг за станом навколишнього середовища можна проводити шляхом морфо­метричних, гістохімічних та органометричних досліджень плаценти жінок при доношеній вагітності, які постійно проживають в регіоні дослідження (Redman C. W. G., 1993; Niwelinski J., Zamorska L., 1995; Давиденко I. С., 1996; Fox H., 1997). Проте, немає наукових висновків про зв’язок морфо­логічних та функціональних параметрів плацент з мутаційними процесами в популяціях, що перебувають під постійним пресом забрудненого довкілля.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота була фрагментом комплексних тем, які виконувалися в Інституті спадкової патології АМН України:

“Дослідження екогенетичних ефектів хімічного забруднення довкілля на організм дітей і репродуктивну функцію жінок” (№др 0196U006741, термін виконання І.1996 р. – ХІІ.1998 р.).

“Генетичний моніторинг репродукції населення України, що постраж­дало від радіації після катастрофи на ЧАЕС” (№др 0199U001343, термін виконання І.1999 р. – ХІІ.2001 р.).

“Розробка системи заходів ефективної преконцепційної профілактики та пренатальної діагностики в сім’ях з високим ризиком поширеної природ­женої і спадкової патології” (№др 0101U001296, термін виконання І.2001 р. – ХІІ.2003 р.).

Робота виконана в рамках міждержавної угоди, укладеної між Інститутом спадкової патології АМН України (м. Львів) і Ягелонським університетом (Польща, м. Краків).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи – удосконалити медико-біологічні методи моніторингу за генетичними ефектами впливу чинників забрудненого навколишнього середовища.

Для досягнення мети ми вважали необхідним виконати наступні завдання:

1. Дослідити стабільність генома лімфоцитів периферійної крові вагітних жінок, які постійно проживали в районах з різним рівнем техногенного забруднення навколишнього середовища.

2. Охарактеризувати відмінності у показниках загального здоров’я вагітних жінок Львівщини, які проживають у районах із різним ступенем забруднення навколишнього середовища.

3. Вивчити частоту і спектр несприятливих наслідків вагітності та оцінити внесок природжених вад розвитку в перинатальні втрати в популяціях районів із різним рівнем забруднення довкілля.

4. Охарактеризувати активність окисних ферментів в плаценті жінок при доношеній вагітності, які в період гестації проживали в урбанізованому, забрудненому та умовно чистому районах.

5. Встановити особливості органогенезу плаценти людини при доно­шеній вагітності в умовах забрудненого навколишнього середовища у порівнянні з умовно чистим.

6. Виокремити надійні показники реакцій плаценти людини на забруд­нене середовище життя як критерії інтенсивності й шкідливості його впливу та проаналізувати їх зв’язок з генетичними ефектами в популяції.

7. Обґрунтувати прогностичні критерії медико-біологічних наслідків впливу забруд­неного навколишнього середовища на стан здоров’я тепе­рішнього та наступних поколінь.

Об’єкт дослідження: репродукційна функція жінок Львівщини, що про­живали в умовах різного ступеня забрудненості навколишнього середовища.

Предмет дослідження: морфологічні та гістохімічні параметри плаценти при доно-шеній вагітності й цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах здорових вагітних жінок.

Методи дослідження: цитогенетичні, клініко-епідеміологічні, макроско­пічні та гістологічні дослідження плаценти; гістоморфометричні для визна­чення кількості ворсин, їх діаметру та величини міжворсинчастого простору; гістохімічні для встановлення активності внутрішньоклітинних окисних фер­ментів в основних структурах плаценти; статистичні й графічні з вико­ристанням комп’ютерних програм для моделювання результатів обчислень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено комп­лексне дослідження плаценти при доношеній вагітності у здорових жінок, які проживали в регіонах з різним рівнем забруднення навколишнього середо­вища у поєднанні з оцінкою стану репродукційного здоров’я та рівня мута­генезу в соматичних і статевих клітинах вагітних з цих районів. Дове­дено за­лежність морфологічних і органометричних показників плаценти від рівня активності окисних ферментів в її тканині. Комплексне дослідження плацен­ти поглибило відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбу­ва­ються в цьому органі під впливом ксенобіотиків навколишнього середовища.

Вперше запропоновано використання показників морфологічних і гісто­хімічних реакцій плаценти людини при доношеній вагітності як медико-біо­ло­гічних критеріїв оцінки якості навколишнього середовища проживання людини. Вперше доведена доцільність використання органометричних показ­ників плаценти для удосконалення медико-біологічного моніторингу за генетичними ефектами в популяції впливу чинників навколишнього середо­вища, оцінки їх впливу на здоров’я людини, а також для моніторингу ефек­тивності проведених профілактичних заходів у регіоні.

Практичне значення отриманих результатів. Отримано дані стосовно залежності рівня екстрагенітальної патології у вагітних жінок, ускладнень під час вагітності й пологів та частоти несприятливих наслідків вагітності від ступеня забруднення навколишнього середовища в районах західної України. Від рівня загального забруднення навколишнього середовища залежить інтен­сивність процесів мутагенезу в соматичних і статевих клітинах людини, напруженість адаптивно-компенсаторних процесів у плаценті практично здо­рових жінок при доношеній вагітності. Це вказує на необхідність прове­дення в забруднених регіонах профілактичних заходів для збереження здоров’я найбільш вразливої частини населення: вагітних жінок і дітей раннього віку.

Встановлені нові оперативні й універсальні діагностичні показники мор­фо­логічного та гістохімічного стану плаценти людини можуть бути вико­ристані для удосконалення медико-біологічного моніторингу за рівнем техно­генного навантаження на навколишнє середовище, генетичного моніто­рингу, який дає можливість отримати уяву про динаміку мутаційного про­цесу в популяції. Все це дозволить більш оперативно проводити генетичний моніторинг серед населення України, що повинно сприяти надійному захисту його генофонду.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Весь обсяг експериментальної частини дисертації, пошук та обробка літературних даних виконані автором особисто. Самостійно опрацьовано резуль­тати роботи, проведено статистичний аналіз отриманих даних та підго­товлено текст дисертації. Опублікування результатів роботи по темі дисер­та­ції здійснено у співавторстві з безпосередніми співвиконавцями дослід­жень. У колективних та одноосібних публікаціях права співавторів не порушені.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені у доповідях на міжнародних конференціях “Ecotoxicology and Environmental Safety” (Jurmala, Latvia, 1997), “Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic disease” (Краків, Польща, 2000), на ІІІ-му з’їзді медичних генетиків України (Львів, 2002), на конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 друкованих робіт, в тому числі 4 статті у вітчизняних і зарубіжних журналах та 4 тез доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 180 стор. машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень та їх обговорення, висновків та переліку використаних джерел. Текст дисертації проілюстрований 18 табл., 33 рис., в т.ч. 12 фотографіями. Перелік використаних джерел містить 293 посилання, із них 109 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Цитогенетичні, епідеміологічні дослідження та відбір плацент виконані на Львівщині в районах з різною екологічною ситуацією, яка оцінена (В. А. Бара­новський і Л. Г. Руденко, 1996) за шестиступеневою шкалою загальної забрудненості навколишнього середовища в Україні. Зокрема, Сокальський район належить до забрудненої і дуже забрудненої території (34 ступені). Місто Львів і його найближчі околиці визнані забрудненими територіями (3 ступінь). Турківський район (Східні Карпати) вважається умовно чистою територією (1 ступінь), тому місцеві мешканки становили контрольну групу.

Цитогенетичний аналіз соматичних клітин проводили шляхом культи­вування лімфоцитів периферійної крові за загально прийнятою методикою (Moorhead P. S., 1960; Зерова-Любимова Т. Е., 2003). Хромосоми іденти­фіку­вали згідно з міжнародною цитогене­тичною номенклатурою (Захаров А. Ф. и соавт., 1982). Аналіз хромосом лімфоцитів крові полягав у підрахунку кіль­кості хромосом у метафазній пластинці, встановленні частоти аберант­них метафаз та характеристиці спектру хромосомних аберацій (ХА). Досліджу­вали по 100-200 клітин від кожного індивіда.

Епідеміологічні дослідження включали оцінку пренатальних токсичних проявів та несприятливих наслідків вагітності. Для оцінки стану репродук­ційного здоров’я жінок застосували показники рівня екстрагенітальної пато­логії, ускладнень під час вагітності й пологів, перинатальних втрат та частоти природжених вад розвитку серед них. Інформаційним матеріалом служили обмінні карти вагітних, історії пологів, річні звіти медичних установ, протоколи розтинів новонароджених, які загинули в перинатальний період. Аналіз медичної документації проводили за період з 1997 по 2001 роки.

Досліджено 90 плацент, які відібрані впродовж 1997–2001 років (по 30 плацент з кожного району). Породіллі були практично здоровими, без шкід­ли­вих звичок, професійних шкідливостей і впродовж всього гестаційного періоду проживали на території, яку представляли. Вагітність у них протікала без ускладнень і закінчилася народженням здорових доношених дітей без ознак гіпоксії. Пологи були фізіологічними і закінчилися через природні родові шляхи. Для дослідження використовували плаценти тільки з центральним прикріпленням пуповини, які мають подібну будову хоріальної пластини, а саме ворсинчастих дерев (Fox H., 1997).

Морфологічні дослідження плаценти проводили з використанням кількісної оцінки її макро- та мікроструктурних показників. В основних структурних елементах плаценти – синцитіотрофобласті ворсин (СТБ), цито­тро­фобласті позаворсинчастому (ЦТБ), амніотичному епітелії (АЕ) та децидуальній оболонці (ДО) визначали рівень активності внутрішньо­клітинних окисних ферментів за методом мікроденситометрїї: оксидази цитохрому С (ЦХО), [КФ 1.9.3.1] – за методом Burstone (Pearse A. G. E., 1980; Stoward P. J., Pearse A. G. E., 1991); НАДН-дегідрогенази (НАДД), [КФ 1.6.99.­3] – за методом Pearse (Pearse A. G. E., 1980); глюкозо-6-фосфат­дегідрогенази (Г6ФД), [КФ 1.1.1.49] – за методом van Noorden і Vogels (Stoward P. J., Pearse A. G. E., 1991); лактатдегідрогенази (ЛДГ), [КФ 1.1.1.27] та її ізоензимів серцевого типу (ЛДГ-1) і м’язового типу (ЛДГ5) – за методом Mc Millan (Mc Millan P. J., 1967).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з викорис­тан­ням tкритерію Стьюдента для незалежних змінних та критерію Пірсона (χ2). Для оцінки достовірності різниці між даними, описаними в порядковому діапазоні, застосовували тест медіани. Для оцінки кореляції між вибраними параметрами застосовували індекс кореляції Спірмена з обчисленням достовірності кореляції.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

ОСОБЛИВОСТІ МУТАГЕНЕЗУ В СОМАТИЧНИХ КЛІТИНАХ ВАГIТНИХ,
МЕШКАНОК ЗАБРУДНЕНИХ РЕГІОНІВ

За умов високої забрудненості навколишнього середовища найакту­аль­ні­шою є проблема індукованого мутагенезу. З метою оцінки рівня мута­генезу в соматичних клітинах вагітних жінок, які проживали у забруднених районах, провели цитогенетичний аналіз лімфоцитів периферійної крові, як універ­саль­них індикаторних клітин для виявлення мутагенної дії на хромо­сомний апарат людини. У зв’язку з цим відібрали 2 групи жінок у І три­мес­трі вагіт­нос­ті, які проживали в районах із забрудненим нав­ко­лишнім середовищем. Цитогенетичний аналіз провели у 26-ти жінок, мешканок Львова, та 24-х вагітних із Сокальського р-ну (м. Червоноград). За даними ме­дичної доку­мен­тації всі вони були практично здоровими, без шкід­ливих звичок, професійних шкідливостей і постійно проживали у зазначених районах.

Цитогенетичні дослідження показали, що діапазон індивіду­альних коли­вань загального рівня ХА у лімфоцитах крові вагітних Львова становив від 0 до 4%, у вагітних Сокальського р-ну – від 2 до 7%. У вагітних із Сокаль­ського р-ну середньогрупова частота аберантних клітин (3,75±0,33%) та рівень загальної кількості ХА (3,96±0,28 на 100 метафаз) були вищими (табл. 1), ніж у вагітних м. Львова (відповідно 1,96±0,20% і 2,04±0,23 на 100 метафаз, Р<0,01). Отримані препарати характеризувалися домінуванням абе­ра­цiй хроматидного типу, які були пред­ставлені переважно одиничними фрагментами. В межах метафазної плас­тинки траплялося по одній або по дві ХА. Аберантні метафа­зи одночасно з 2-ма чи 3-ма абераціями спостерігали у 10% обстежених жінок Сокаль­ського р-ну. В усіх досліджених метафазах були відсутні обмiннi конфігу­рації. Межі індивідуальних коливань аберацiй хроматидного типу для вагітних м. Львова виявлені в діапазоні від 0 до 4%, а для вагітних Сокальського р-ну – від 2 до 6%. Середня частота аберацій хроматидного типу у вагітних Львова стано­вила 1,92±0,21 на 100 метафаз, а у вагітних Сокальського р-ну – 3,83±0,26 на 100 метафаз (Р<0,01).

Таблиця 1

Частота і спектр аберацій хромосом лімфоцитів крові вагітних, які проживали в районах з різним рівнем забруднення середовища

Серед аберацiй хромосомного типу спостерігали лише ацентричнi фраг­менти, частота яких коливалась в межах 0-1% в усіх районах. Дицентричну хромосому виявили лише в одному випадку, а кільцеві хромосоми були відсутні. Частота аберацій хромосомного типу у вагітних м. Червоноград (0,17±0,08 на 100 метафаз) не відрізнялася від рівня хромосом­них аберацій (0,12±0,06 на 100 метафаз) у групі вагітних жінок м. Львова (Р>0,05). Геномнi мутації не спостерігали в лімфоцитах крові мешканок обох районів.

Наведені дані вказують на присутність у навколишньому середовищі Сокальського р-ну мутагенів вираженої активності. У зв’язку з домінуванням ХА хроматидного типу можна зробити висновок, що ймовірно переважають мутагени хімічного походження. Враховуючи те, що аберації хроматидного типу в нашому дослідженні представлені переважно одиничними фрагмен­тами, можна припустити, що порушення структури хромосом відбувається на стадії реплікації ДНК (фази S та G2).

За узагальненнями М. А. Пілінської (1996 р.) рівень спонтанного мутаге­незу в сприят­ливих екологічних умовах проживання людей в Україні стано­вить 1,2%. На підставі власних досліджень практично здорових осіб О. В. Ше­ме­тун (1998 р.) робить висновок, що рівень спонтанних аберацій хро­мосом становить 1,40±0,17 на 100 метафаз, а частота аберантних клітин – 1,38±0,17% і визнає його адекватним у порівнянні з даними А. В. Севань­ка­ева (1994 р.) і Н. П. Бочкова (1994 р.). Отже, загальна кількість хромо­сом­них аберацій у популяціях Сокальського р-ну і м. Львова є вищою за фоно­вий рівень, описа­ний вищезгаданими авторами. Це підтверджує, що і за цито­ге­нетичними критеріями навколишнє середовище проживання населення Сокаль­­ського р-ну і м. Львова обґрунтовано оцінене як дуже забруднене і забруднене.

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ, РЕПРОДУКЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК
І НЕСПРИЯТЛИВІ НАСЛІДКИ ВАГІТНОСТІ В ЗАБРУДНЕНИХ РАЙОНАХ ЛЬВІВЩИНИ

Демографічна ситуація на Львівщині має такі ж негативні тенденції, як і в Україні загалом. Найкраще її характеризує природний приріст населення, який тільки в Турківському р-ні був позитивним. У забруднених районах упродовж 1997–2001 років приріст населення був від’ємним і коливався в межах від –0,8 до –3,3 на 1000 населення. Одним із чинників демографічних процесів є стан репродукційного здоров’я жінок, який відображає рівень реалізації біологічного потенціалу популяції. Низка вчених (Айламазян Э. К., 1997; Федорова М. В., Краснопольский В. И., 1997; Целкович Л. С., 1998) пропонують використовувати показники стану репродукційної системи для оцінки екологічної ситуації в конкретному регіоні.

Упродовж 1997–2001 років в популяціях трьох досліджуваних районів нами проаналізовано перебіг 3498 пологів, які відбулися в Турківському р-ні, 21888 – в м. Львові, 8547 пологів – в Сокальському р-ні включно з м. Черво­ноград. Дослідження показали, що частка передчасних пологів у загальній їх кількості достовірно не відрізнялася і становила в Турківському р-ні 4,0%, у Львові – 4,2%, в Сокальському р-ні – 3,8% (Р>0,05).

Стан репродукційного здоров’я мешканок забруднених районів, був гір­шим порівняно з екологічно чистим районом. Практично за всіма нозологі­ями тут спостерігали достовірно вищу частоту екстрагенітальної патології, ускладнень вагітності та перебігу пологів. Частота анемії (табл. 2) серед вагітних Сокальського р-ну перевищувала аналогічний показник у Турківсь­кому р-ні в 2,4 рази (РТ-С<0,000) і була значно вищою, ніж у Львові (РЛС<0,0001). Хвороби сечовивідних шляхів відіграють виключно негативну роль у перебігу гестаційного періоду. Нами встановлена висока частота захворювань сечовивідних шляхів серед вагітних Сокальського р-ну, яка була в 3,8 разів вищою порівняно з вагітними Турківського р-ну (РТ-С<0,000). Дана патологія серед вагітних Львова також відмічена з достовірно вищою частотою, ніж у контролі (РТ-Л<0,01). Частота патології щитоподібної залози серед вагітних Турківського р-ну була нижчою порівняно із вагітними Сокальського р-ну і Львова (РТ-С<0,001, РТЛ<0,001). Захворювання серцево-судинної системи спостерігалися з порівняно невеликою частотою серед вагітних досліджуваних районів. У Сокальському р-ні вона майже в двічі перевищувала показник у Львові (РЛ-С<0,0001) і була більш, ніж у тричі вищою порівняно з контролем (РТ-Л<0,0001).

Таблиця 2

Середня частота екстрагенітальної патології у вагітних та ускладнень під час вагітності в популяції районів з різним рівнем забруднення навколишнього середовища впродовж 1997–2001 років (кількість на 1000 вагітних)

За частотою ускладнень в пологах на 1-му місці були ускладнені пологи, на 2-му – гіпертензивні розлади, які виникали під час них, на 3-му – аномалії родової діяльності, на 4-му – кровотечі в послідовому і післяродовому пері­одах. У Львові в середньому частота ускладнених пологів серед усіх районів була найвищою і становила 287,0 : 1000 пологів, у Турківському р-ні вона була нижчою – 230,6 : 1000 (РТ-Л<0,001), а в Сокальському р-ні ще нижчою – 159,9 : 1000 (РЛ-С<0,0000). Аномалії родової діяльності найчастіше трапля­лися в Сокальському р-ні, а саме 102,1 на 1000 пологів. У Львові та Турків­ському р-ні частота цієї нозології була нижчою і становила відповідно 88,1 : 1000 (РЛ-С<0,001) та 48,3 : 1000 (РТС<0,0001). Частота гіпертензивних розладів у пологах була достовірно вищою (Р<0,001) в забруднених районах (м. Львів – 107,9 : 1000, у Сокальський р-н – 109,5 : 1000) порівняно з умовно чистим (Турківський р-н – 76,4 : 1000). Не відрізнялися райони за частотою кровотеч у послідовому та ранньому післяродовому періодах (Р>0,5). Статистичний аналіз (χ2) свідчить про те, що серед ускладнень пологів тільки аномалії родової діяльності виникають достовірно частіше в популяціях забруднених районів порівняно з умовно чистим (Р<0,001).

На тлі зниженої народжуваності та гіршого стану здоров’я вагітних жінок, які проживали у забруднених районах, ми спостерігали вищу частоту неспри­ятливих наслідків вагітності, які поряд з природженими вадами розвитку (ПВР) вважаються індикаторами мутацій в статевих клітинах Упродовж п’яти років частота самовільних викиднів (СВ) у Турківському р-ні в середньому стано­вила 4,6%, у Львові – 7,8% і у Сокальському р-ні – 8,6% (табл. 3). Вона була достовірно нижчою у чистому районі порівняно із забрудненими (Р<0,0001). Питома вага завмерлих вагітностей серед СВ, які зареєстровані в Сокальському р-ні та у Львові була значно більшою і становила відповідно 29,2% та 28,9%, порівняно з 18,9% у Турківському р-ні (РТ-Л<0,001; РТ-С<0,001).

Таблиця 3

Частота самовільних викиднів в І та ІІ триместрах вагітності в районах, в яких проводилося дослідження, впродовж 1997–2001 років

Упродовж 1997–2001 років показник перинатальної смертності в Турків­ському р-ні в середньому становив 5,1‰ і був найнижчим серед районів, які досліджували (табл. 4). У Львові перинатальна смертність становила 6,9‰, а в Сокальському р-ні – 8,7‰. За t-критерієм достовірну відмінність встанов­лено тільки між Турківським і Сокальським р-нами (Р<0,05). Проте, за крите­рієм Пірсона (χ2) не підтверджено залежності між рівнем перинатальної смер­тності та рівнем забруднення навколишнього середовища, в якому прогресу­вала вагітність. Не зважаючи на те, що ці показники добре документуються, низька частота цих несприятливих наслідків вагітності робить їх малочут­ливим індикатором ембріотоксичності шкідливих чинників навколишнього середовища в порівняно невеликих популяціях.

Таблиця 4

Частота та структура перинатальної смертності в досліджуваних районах упродовж 1997–2001 років (на 1000 новонароджених масою > 1000 г)

Нами вивчено вклад у показник перинатальної смертності випадків внут­рішньоутробної загибелі плоду. В умовно чистому Турківському р-ні рівень антенатальної загибелі новонароджених становив 0,9‰, у Львові – 3,5‰, а в Сокальському р-ні – 3,7‰. Статистичний аналіз підтвердив достовірну різни­цю між показниками чистого й забруднених районів (РТЛ<0,05, РТ-С<0,05). Загалом за час спостереження в перинатальний період загинуло 246 новонарод­жених. ПВР виявили у 52 випадках, що становило 21,1%. Найвищий рівень ПВР серед перинатальних втрат відмічено в Сокальському рні – 29,3%, у м. Львів – 18,3%, в Турківському р-ні – 11,1% (Р>0,05). У кількісному та від­сотковому відношенні ПВР переважали серед новонароджених, які померли в ранньому неонатальному періоді. Статистичний аналіз показав, що достовірна різниця була тільки між Турківським і Сокальським р-нами (Р<0,05) та між Львовом і Сокальським р-ном (Р<0,05).

Високий рівень екстрагенітальної патології та ускладнень під час вагітності й пологів серед жінок забруднених районів зумовлені порушенням адаптивних реакцій систем організму до несприятливих умов довкілля. Розпад коадаптованих комплексів генів, які відповідають за адаптацію, сприяє зниженню пристосованості людей і негативно впливає на їх здоров’я. Антропогенна трансформація навколишнього природного середовища за інших рівних умов, мала значний негативний вплив на вагітну, плід і новонародженого. Тому, на фоні зростаючої гетерозиготності сучасних популяцій та посилення спонтанного та індукованого мутагенезу необхідним є проведення постійного глобального і регіонального моніторингу.

АДАПТИВНО-КОМПЕНСАТОРІНІ ЗМІНИ В ПЛАЦЕНТАХ ЗДОРОВИХ ВАГІТНИХ ПІД ВПЛИВОМ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Морфологічний та гістохімічний аналіз плацент показав виражений негативний вплив ксенобіотиків навколишнього середовища на їх розвиток, а відповідно й на розвиток самого плода. Вплив цей відбувається через без­посередню залежність морфологічних змін у плаценті від активності внут­рішньоклітинних окисних ферментів. Вони беруть участь у низці метабо­лічних реакцій із вивільненням енергії з певних субстратів і синтезом АТФ, необхідними для забезпечення активного транспорту через фетоплацентний бар’єр у процесі обміну речовин між матір’ю і плодом, а також у синтезі біл­ків і гормонів. Активність внутрішньоклітинних окисних ферментів у тканині плаценти є показником доступності та засвоюваності атмосферного кисню.

Оксидаза цитохрому С є ключовим ферментом у циклі Кребса. Найвищу її активність спостерігали в усіх складових плаценти жінок Турківського рну, а саме у СТБ – 137,96±3,20 од.опт.густ., ЦТБ – 134,48±3,64 од.опт.густ., АЕ – 140,56±4,37 од.опт.густ. та ДО – 138,98±3,71 од.опт.густ. (рис. 1). У той же час у плацентах жінок зі Львова та Сокальського р-ну активність ЦХО була нижчою (Р<0,0001), порівняно з контролем і становила відповідно: у СТБ – 106,30±3,06 і 110,80±2,41 од.опт.густ., ЦТБ – 108,41±3,42 і 105,84±3,50 од.опт.густ., АЕ – 108,76±3,81 і 104,43±4,12 од.опт. густ. та ДО – 106,31±3,56 і 102,60±3,83 од.опт.густ. Активність ЦХО в усіх складових плацент зі Львова, за виключенням СТБ, була вищою, ніж у плацентах Сокальського рну, але різниця не була істотною.

В умовах гіпоксії регуляторна роль належить ЛДГ, оскільки вона є одним із ключових ферментів вуглеводного обміну і стоїть на межі дихання і гліколізу. Активність загальної ЛДГ в матеріалі контрольної групи була нижчою, ніж в плацентах жінок із забруднених районів і становила в СТБ ворсин – 52,66±2,54 од.опт.густ., у ЦТБ – 136,56±2,67 од.опт.густ., в АЕ – 174,64±5,33 од.опт.густ. Виключенням була активність цього фермента в ДО (123,89±3,53 од.опт. густ.), яка в контрольній групі була вищою порівняно із забрудненими районами: у м. Львові – 101,32±3,85 од.опт.густ., у Сокаль­ському р-ні – 110,17±3,83 од.опт.густ. Достовірною різниця була тільки між активністю ЛДГ у СТБ ворсин (РТС<0,01), ЦТБ (РТ-С<0,01) та ДО (РТ-С<0,02) плацент, отриманих від мешканок Турківського і Сокальського р-нів. Актив­ність ЛДГ в АЕ плацент з трьох районів була майже однаковою (Р>0,5).

Рис. 1. Середня активність ЦХО в плацентах залежно від районів проживання жінок (1 – Турківський р-н; 2 – м. Львів; 3 – Сокальський р-н).

Активність ЛДГ-1, у всіх складових плаценти жінок Турківського р-ну, була достовірно вищою порівняно з плацентами породіль із забруднених районів (Р<0,001) і становила: у СТБ – 97,88±2,97 од.опт.густ., у ЦТБ – 50,24±2,03 од.опт.густ., в АЕ – 63,82±3,12 од.опт.густ., в ДО – 44,10±1,04 од. опт.густ. (рис. 2). Активність цього фермента у плацентах мешканок забрудне­них районів, а саме: у СТБ вона становила відповідно 88,37±3,36 і 85,97±3,39 од.опт.густ. (РТ-Л<0,05, РТ-С<0,02), у ЦТБ – 26,18±1,22 і 25,54±1,25 од.опт.густ. (Р<0,001), в АЕ – 55,54±2,63 і 47,81±2,33 од.опт.густ. (РТЛ<0,05, РТ-С<0,001) та ДО – 30,61±1,41 і 29,11±1,30 од.опт.густ. (Р<0,001). Активність ЛДГ-5, яка ка­талізує анаеробний гліколіз, була достовірно вищою в усіх структурах плаценти мешканок забруд­нених районів. У СТБ ворсин плацент породіль Сокальського р-ну активність цього фермента була вдвічі вищою порівняно з контролем і становила відповідно 46,87±2,13 од.опт.густ. і 23,75±0,95 од.опт.густ. (РТС<0,001). У плацентах жінок зі Львова активність ЛДГ-5 у СТБ становила 35,72±1,50 од.опт.густ. (РТЛ<0,001). Найвища його активність спо­сте­рігалася в АЕ плацент жінок з усіх дослід­жуваних районів і становила в Турківському р-ні – 130,01±4,28 од.опт.густ., у Львові – 151,48±4,49 од.опт. густ., у Сокальському р-ні – 150,87±4,33 од.опт.густ. У ЦТБ плацент жінок трьох досліджуваних районів активність ЛДГ-5 була на рівні відповідно – 95,49±2,83 од.опт.густ., 112,41±2,74 од.опт.густ., 119,25±2,50 од.опт.густ. (рис. 3).

На прикладі всього матеріалу встановлена обернена корелятивна залежність між активністю ЦХО та ЛДГ-5 в СТБ ворсин (r= –0,26, Р<0,05). Попри спад активності ЦХО і ЛДГ-1  компенсаторну роль у внутрішньо­клітинному окисленні відіграє ЛДГ-5. Цей процес має адаптивний характер, але є енергетично менш ефективним, що не забезпечує енергією на достат­ньому рівні активний транспорт речовин через стінку ворсини. Комплекс вище згаданих біохімічних змін, які відбуваються в плаценті, позначаються на її морфологічних особливостях.

Рис. 2. Середня активність ЛДГ-1  в плацентах залежно від районів проживання жінок (1 – Турківський р-н; 2 – м. Львів; 3 – Сокальський р-н).

Рис. 3. Середня активність ЛДГ-5 в плацентах залежно від районів проживання жінок (1 – Турківський р-н; 2 – м. Львів; 3 – Сокальський р-н).

Нами встановлено достовірне збільшення загальної кількості ворсин на поверхні перерізу плацент, отриманих від вагітних, які проживали в забруд­нених районах, порівняно з контролем. У плацентах жінок зі Львова загальна кількість їх становила 119,62±2,71 шт/мм2 (РТ-Л<0,05), із Сокальського р-ну – 123,63±2,11 шт/мм2 (РТ-С<0,001), а з Турківського р-ну – 109,56±2,49 шт/мм2. Найбільш показовим було порівняння кількості ворсин І класу, які в конт­рольній групі становили 3,13% від загальної кількості (рис. 4), що було меншим, ніж в Сокальському р-ні – 5,96% (РТ-С<0,0001).

Рис. 4. Співвідношення класів ворсин у плацентах жінок залежно від районів їх проживання, % (класи за діаметром в мкм: І – менше 30,5; ІІ – 30,51–59,5; ІІІ – 59,51–89,5; IV – 89,51–119,5; V – 119,51–159,5; VI – 159,51–239,5; VII – 239,51–309,5; VIII – більше 309,51).