Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЕЄВА

АМН УКРАЇНИ

КАЛИНИЧЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 613.96: 613.6

ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ

СОЦІАЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ

ВИПУСКНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

РІЗНОГО ТИПУ

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ  2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться  “ 26 ”  лютого 2002 р. о   12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (м. Київ, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розісланий “  25  ”   січня  2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дисертаційне дослідження присвячено одній з актуальних дослідницьких проблем – вихованню соціально дієздатної людини. Фізична, психічна, психологічна і соціальна гармонiйнiсть пiдлiткiв є важливим прогностичним показником добробуту суспiльства. Це зумовлюється тим, що підлітки, якi навчаються у школах, являють собою численний контингент молодого покоління країни i основний резерв суспiльного здоров'я, якостi трудових ресурсiв та вiдновлення населення (Г.Н Сердюковська та ін., 2000; М.М. Коренєв та ін., 2000; А.А Бесєдина., 1997; А.Г.Глущенко, 1998; В.І.Берзінь, Р.Т.Бевз, 2000; Е.П Усанова., 1998; В.Р. Кучма та ін., 2000).

Реконструкцiя життя у нашiй країнi в умовах перехідної економіки призвела до глибоких змiн соцiальних стереотипiв, зниження добробуту, збільшення психiчних навантажень i підвищення вимог до механiзмiв, якi забезпечують стiйкiсть органiзму до впливу факторiв довкілля. Внаслідок цього відбулося погiршення стану здоров'я населення України, особливо дiтей та пiдлiткiв як найбільш вразливої популяції населення (А.М. Нагорна та ін., 2000; Н.С.Полька,1998; Н.П Гребняк, 1999; О.В.Бердник, 1998).

Актуальність проблеми підтверджується Конвенцією про права дитини, що ратифікована Україною у 1993 році, у якій зазначено, що дитина повинна бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована у дусі високих моральних принципів. Справедливо, що у Законi України "Про загальну середню освiту" (ст.7) наголошено, що результатом процесу навчання є iнтелектуальний, соцiальний i фiзичний розвиток особистостi, який є основою для подальшої освiти i трудової діяльності.

Новий зміст навчання, активні методи викладання, широке використання технічних засобів та програмоване навчання спрямовані на підвищення його ефективності та посилення розумової діяльності. Однак сучасний навчальний процес пов’язаний із значним психофізіологічним навантаженням, викликаним необхідністю оволодіння великими обсягами нових знань і практичних навичок. Збільшення навантаження на вищі нервові функції організму підлітка, ускладнення міжособистісних контактів, інтенсифікація навчальної діяльності збільшують ризик нервово-психічної дезадаптації учня і характеризується зростанням психосоматичної патології та порушеннями формування особистості. Тому на школу покладено вiдповiдальнiсть за пiдготовку пiдростаючого поколiння, його успішну адаптацію до сучасного життя та соцiальне становлення.

Таким чином, особливо гостро постає проблема вивчення формування соціально дієздатної особистості і насамперед підлітків. Вони вступають до дорослого життя через критичний віковий етап складних фізіологічних і психічних перебудов, зумовлених, як правило, зміною соціального оточення та збільшенням фізичних, інтелектуальних та емоційних навантажень. На сьогоднi не iснує спецiальної методики, яка б надiйно вирiшувала завдання комплексного вивчення гігієнічних, психолого-педагогічних умов для забезпечення оптимальних механізмів формування соціальної дієздатності пiдлiткiв і визначати профілактичні заходи, щодо корекції соціальної дезадаптації.

Спектр умов, які впливають на рівень соціальної зрілості, досить широкий. Він включає в себе як медико-біологічні, так і соціальні фактори (С.Ткаченко та ін., 1999; О.В.Пустовойт, 1993; Д.В.Ярцев, 1999; І.В. Сергета та ін., 2000). Вивчення ступеню їх впливу і визначення закономірностей формування особистості підлітків зумовлює актуальність та новизну цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацiйна робота виконана згідно з планом науково-дослiдницьких робiт Сумського державного педагогiчного унiверситету iм. А.С.Макаренка на кафедрi бiологiчних основ фiзичної культури за темою НДР на 1998-2001 р.р. “Оцінка морфофункціональних та психофізіологічних характеристик і адаптаційних можливостей дітей різного віку” (номер держреєстрації 0198V00801).

Мета і задачі дослiдження. Визначити гігієнічні аспекти формування соціальної дієздатності випускників загальноосвітніх навчальних закладів різного типу та науково обґрунтувати технологію діагностики і корекції соціальної зрілості.

Для досягнення поставленої мети необхiдно було вирiшити комплекс завдань: 1) вивчити соціально-побутові умови і фактори внутрішньошкільного середовища, які визначають життєдіяльність учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ);

2) визначити та оцінити рівень фізичного розвитку підлітків м. Сум;

3) простежити патологічну враженість і структуру захворювань серед підлітків – учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

4) провести оцінку рівня основних психофізіологічних властивостей та особистісних якостей випускників ЗНЗ різного типу;

5) проаналізувати рівень соціальної дієздатності підлітків в умовах ЗНЗ різного типу;

6) дослідити закономірності формування соціальної дієздатності під впливом біологічних, соціально-гігієнічних чинників та факторів навчального процесу;

7) розробити, апробувати та впровадити у практику роботи закладів освіти та охорони здоров’я методики діагностики соціальної зрілості випускників шкіл.

Об’єкт дослідження: соціальна дієздатність учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів різного типу.

Предмет дослідження: гігієнічні аспекти процесу формування соціальної дієздатності підлітків, які навчаються  в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу.

Методи дослідження: гігієнічні, клінічні, епідеміологічні, психофізіологічні, психологічні, соціально-гігієнічні, статистичні, математичні.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному: вперше обґрунтовано нові методичні підходи до вивчення впливу соціально-гігієнічних, біологічних факторів та факторів навчального процесу на формування соціальної дієздатності випускників шкіл; вперше встановлено ступені значущості факторів біологічної та соціально-гігієнічної природи для формування соціальної зрілості учнів старшого шкільного віку, виявлено ключові фактори ризику, що зумовлюють їх соціальну дезадаптацію у суспільстві; запропоновано моделі прогнозування соцiальної зрiлостi учнiв та їх використання для психогігієнічної корекції та попередження соціальної дезадаптації; виконано системний аналiз сутності категорiї "соцiальна дієздатність".

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблені, науково обґрунтовані та впроваджені у практичну діяльність охорони здоров’я та закладів освіти методичнi положення, які дозволяють вирiшити проблему оцiнки та прогнозування соціальної дієздатності випускникiв шкiл. Розроблені і видані для використання вікові нормативні показники фізичного розвитку та розумової працездатності підлітків 16-17 років м.Сум. Визначені вікові особливості соціалізації учнів шкіл різного типу. За матеріалами дисертації видані такі методичні рекомендації: “Визначення рівня соціальної дієздатності учнів старшого шкільного віку” (Суми, 2001 р.), “Фізичний розвиток підлітків 15-17 років м. Сум” (Суми, 2001) та інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я “Рекомендації до використання методу інтегральних оцінок для характеристики фізичного розвитку підлітків” (№20-2001).

Методичні рекомендації впроваджені: до навчального процесу факультету фізичного виховання (акти впровадження №2, №3 від 25 10 2001р.), кафедри соціальної педагогіки (акт №8 від 20. 11. 2001 р.) Сумського державного педагогічного університету, кафедри гігієни дітей і підлітків Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (акт № 35/1 від 3. 11. 2001 р.); у практичну діяльність управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації (акти № 115/1, №115/2, від 8.10.2001 р.); Сумської обласної клінічної лікарні (акт №38 від 15.11. 2001 р.); Сумського обласного центру медико-соціальної та трудової реабілітації дітей та підлітків із захворюваннями нервової системи (акти №11, №12 від 24. 10.2001 р.); Військової медичної служби УСБУ в Сумській області (акт № 7/2 від 15. 08. 2001р.), у діяльність шкільних психологів (акти №7 від 25.05 2001 р., №5/2 29.10.2001 р., №24 від 1.06.2001 р., №11 від 15.06. 2001 р., №38 від 3.09.2001 р.). Шкільними психологами проведена профілактична робота, що дозволила на 14,3% збільшити чисельність підлітків із задовільним рівнем СД (середнім, вищесереднього, високим).

Особистий внесок здобувача. Проведено аналіз наукової літератури за темою дисертаційного дослідження, науково обґрунтовано актуальність проблеми, розроблено методики дослідження. Дисертант особисто брав участь у комплексному медичному огляді підлітків шкіл міста. За результатами огляду проаналізовано стан їх здоров’я, шляхом соціологічного опитування досліджено спосіб життя. Проведено оцінку результатів досліджень внутрішньошкільного середовища ЗНЗ, які здійснені фахівцями облСЕС за безпосередньою участю автора. Вивчено основні психофізіологічні властивості та особистісні якості учнів шкіл при консультативній допомозі к.б.н. Єжової О.О. Самостійно здійснено статистичну обробку, аналіз та узагальнення експериментальних даних, обґрунтовано висновки та основні положення роботи, які виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні i практичні данi, якi одержанi у ходi виконання роботи, доповідались на науково-практичних конференцiях: "Адаптацiйнi можливостi дiтей та молодi" (м.Одеса, 2000), "Бiосоцiокультурнi та педагогiчнi аспекти фiзичного виховання i спорту" (м.Суми, 2000), “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини” (м.Суми, 2001), ІІ Українській конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті В.В.Фролькіса (м.Київ, 2001), “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність” (м.Черкаси, 2001)

Публікації. Матеріали дисертацiї знайшли вiдображення у 13 друкованих роботах, у тому числi у 5 періодичних виданнях (три з них рекомендовані ВАК України як фахові), 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях, у двох методичних рекомендаціях і одному інформаційному листі.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 202 сторінках, у т.ч. обсяг власне тексту 154 сторінки, ілюстрована 73 таблицями та 12 рисунками. У роботі використано 238 літературних джерел, у тому числі – 22 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження здійснено на базі кафедри біологічних основ фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня, п’ятої міської поліклініки. За спеціально розробленою програмою, спільно з фахівцями облСЕС, було здійснено обстеження ЗНЗ та проведена гігієнічна оцінка оцінки умов навчання. Поглибленому дослідженню підлягали учні загальноосвітніх шкіл різного типу: 7-9-х класів (13-14 років) – 420 чол. і учні старшого шкільного віку (15-17 років) – 2407 чол. Всього 2827 учнів, з них 1536 дівчат та 1291 юнак. Методи і обсяг виконаних досліджень подані у табл.1.

Робота проводилась у три етапи протягом 1998-2000 рр. На першому етапі вивчено стан навколишнього середовища у місті в динаміці за 10 років, гігієнічні умови навчання та виховання, організацію навчального процесу у визначених школах (режим, учбове навантаження, якість розкладу уроків тощо), досліджено соціально-побутові умови життєдіяльності 1035 підлітків шкіл міста.

На другому – розроблено регіональні статево-вікові стандарти фізичного розвитку 15-17-річних підлітків м.Сум і за їх допомогою проведено оцінку ФР старшокласників; визначено узагальнений показник фізичного статусу (УПФС) випускників шкіл та проаналізовано стан здоров’я учнів старших класів. Досліджено також психофізіологічний статус та особистісні якості випускників ЗНЗ різного типу, проаналізовано вікову динаміку процесу соціалізації підлітків шляхом проведення інтерв’ю серед 1068 учнів середнього та старшого шкільного віку.

Таблиця 1

Обсяг виконаних досліджень

На третьому етапі розроблені математичні моделі соціальної дієздатності, які дозволяють адекватно оцінити вплив факторів різної природи на досліджуваний показник та використовувати їх для прогнозування і контролю рівня соціальної зрілості підлітків. Проведено медико-педагогічні заходи щодо психоемоційної корекції у підлітків груп ризику з низьким і нижче середнім рівнем соціальної дієздатності.

Умови та режим життєдіяльності підлітків вивчали соціологічним методом за спеціально розробленою анкетою.

Для характеристики стану навколишнього середовища у місті залучались дані стаціонарних постів спостереження Державного комітету з гідрометеорології і контролю природного середовища Сумської області та санітарно-гігієнічних лабораторій установ Державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Умови навчання і виховання у закладах освіти вивчались згідно з методичними рекомендацiями "Індексна оцiнка факторiв внутрішньошкільного середовища" (Харків,1997) та даних результатів обстеження ЗНЗ обласної та міської СЕС. Аналіз органiзацiї навчального процесу у ЗНЗ рiзного типу проводився згідно з методичними рекомендаціями (Київ, 1989). Хронічну захворюваність вивчено за результатами комплексного медичного огляду та з використанням обліково-звітної документації медичних закладів і статистичних матеріалів обласного інформаційно-статистичного центру.

У зв’язку із відсутністю регіональних стандартів фізичного розвитку школярів Сумської області та віддаленістю від областей, які мають згадані вище стандарти, розроблені місцеві стандартні показники ФР підлітків 15-17 років (Суми, 2001). Антропометричне обстеження підлітків проводилось стандартним інструментарієм за загальноприйнятою уніфікованою методикою. При проведенні обстеження використовувався комбінований (типологічно-серійний) спосіб вибірки.

Психофізіологічний статус підлітків оцінювався за показниками сили нервової системи (СНС), методикою “теппінг-тест” (Е.П. Ільїн, 1972). Функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) досліджували за методикою “сортування слів” (Е.Г.Черепанов). Методики “пам’ять на числа” і “пам’ять на слова” були використані для вивчення короткочасної зорової та слухової пам’яті на числа і слова (ПЗЧ, ПЗС, ПСЧ, ПСС). Для групового дослідження процесу мислення (М) обрана методика “виключення поняття” (Н.В.Макаренко,1996). Розумова працездатність (РП) як відображення функціонального стану нервової системи оцінювалась на основі параметрів, одержаних у ході проведення дослідження за допомогою коректурної проби за таблицями В.Я.Анфімова.

Провідні характеристики особистісних якостей, а саме: оцінка самопочуття, активності, настрою визначалась тестовою методикою “САН”, показники тривожності (реактивна (РТ) і особистісна (ОТ)) – опитувальником Ч.Д.Спілберга в модифікації Ю.П.Ханіна, визначення емоційного стану (ЕС) - тестуванням кольорового опису. Для визначення ступеня ригідності (Р) як риси особистості щодо збереження своїх установок, стереотипів поведінки, засобів мислення використовувався тест-опитувальник. Ступінь невдоволення соціальними досягненнями в основних напрямах життєдіяльності визначався методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості (СФ) Л.І.Вассермана у модифікації В.В.Бойка. Оцінка рівня мотивації (РМ) проводилась за допомогою методики О.Ф.Потьомкіної (Д.Я. Райгородский, 1998).

З метою вивчення соцiально-психологiчних особливостей становлення сучасного пiдлiтка був використаний спецiальний опитувальник для проведення iнтерв'ю (Д.В.Ярцев,1999). Для загальної характеристики особистості обрано методику оцінки рівня суб’єктивного контролю (РСК) – модифіковану форму опитувальника Дж. Роттера (Е.Ф.Бажин та ін., 1984).

Математична обробка включала такі методи: розрахунок первинних статистичних показникiв, виявлення вiдмiнностей мiж групами за статистичними ознаками, установлення взаємозв'язку мiж змiнними за допомогою кореляцiйного аналiзу, установлення виду залежностей показникiв вiд дослiджуваних факторiв за допомогою регресiйного аналiзу; розрахунок внеску дiї фактора у змiну показникiв за допомогою дисперсiйного аналiзу (Г.Ф. Лакин, 1980; Е.Н. Шиган, 1986; М.Ю. Антомонов, 2000). Для створення узагальнених показників рівнів фізичного і психофізіологічного статусів та особистісних якостей учнів використовувався метод інтегральних оцінок (М.Ю.Антомонов, 1990, 1992, 1998). Частина найпростiшої математичної обробки виконувалась на калькуляторах. В основному математична обробка здійснювалась на ПК з використанням пакета Microsoft Excel та пакета математичної обробки STATISTICA.

Результати досліджень та їх аналіз. У ході гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища встановлено, що рівні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі вірогідно не відрізняються у різних районах міста і не мають вірогідних відмінностей протягом останніх 10 років. Групи підлітків, які підлягали поглибленому дослідженню проживали і навчались в одному районі міста, що характеризувався як задовільний за гігієнічними показниками.

Санітарно-гігієнічний стан загальноосвітніх навчальних закладів має “мозаїчний” характер, про що свідчать відхилення у показниках мікроклімату (вологість, температура повітря, освітлення, дотримання режиму провітрювання), недостатнє, або надмірне озеленення, що впливає на освітлення у приміщеннях, недотримання вимог щодо устаткування території навколо навчального закладу, неукомплектованість шкільними меблями. Оцінки внутрішньошкільного середовища мали різну кількість балів але не виходили за межі гігієнічних вимог до організації і якості учбових приміщень.

При обстеженні закладів освіти виявлено, що навчальний процес у випускних класах відбувається у першу зміну, але загальноосвітня школа працює у дві зміни, а гімназія у 2,5 зміни, що визначає занадто ранній початок занять (о 7 год 30 хв), скорочення перерв між уроками і змінами. Кількість навчальних годин у гімназійних класах на 2 години перевищує визначену шкільним базовим планом. Крім того, 75,4% гімназистів та 46,8% учнів загальноосвітньої школи мають факультативні заняття обсягом 10 год на тиждень на підготовчих курсах у вузах міста. Розклад у обох ЗНЗ не відповідає гігієнічним нормам. Інтенсивність тижневого учбового навантаження у математичному класі перевищує показник загальноосвітньої школи на 17,6%, в юридичному – на 13,7%, в гуманітарному – на 11,9%.

Високе учбове навантаження впливає на режим життєдіяльності випускників шкіл, який характеризується тотальним порушенням існуючих норм. Тривалість сну серед опитаних учнів ЗНЗ у 51,1±1,6% є недостатньою відповідно віковій нормі нічного сну, крім того 21±1,3% підлітків постійно недосипають більше 2 годин на добу. Серед гімназистів 29,2±3,5% мають тривалість нічного сну менше 6 год, у той час серед учнів традиційної форми навчання ця група вірогідно менша (13,1±1,2%, p<0,05).

Результати аналізу часу перебування на відкритому повітрі учнів ЗНЗ виявили, що питома вага групи підлітків, які знаходились на відкритому повітрі менше 2 год, у гімназійних класах у 4,7 раза переважає над такою ж у класах загальноосвітніх шкіл. Серед учнів всіх ЗНЗ переважають підлітки, які дотримуються триразового прийому їжі (84,4±1,1%). Однак у гімназійних класах ця група підлітків становить 60,2±3,7% проти 89,2±1,1% в інших ЗНЗ при низькому відвідуванні шкільних їдалень (7,0±1,9% у гімназіях та 23,9±1,4% у загальноосвітніх школах).

Серед ЗНЗ більша питома вага шкідливих звичок у випускників загальноосвітніх шкіл (65,7±1,6%), ніж у гімназистів (56,7±3,7%; p<0,01). Причому кількість шкідливих звичок серед юнаків у класах з традиційною формою навчання вірогідно більша (71,4±2,35%), ніж серед дівчат (61,3±2,2%, p<0,05), у противагу цьому, наявність шкідливих звичок (в основному паління) виявлена в однаковій мірі як серед дівчат (55,3±5,1%), так і серед юнаків гімназії (58,4±5,6%).

На фоні систематичних порушень добового режиму та шкідливих звичок 56,3±1,5% учнів ЗНЗ мають скарги у кінці робочого дня: на головний біль – 43,9±4,4%, втому – 41,2±1,5%, болі в очах – 14,9±1,1%, що свідчить за зниження загального самопочуття і перебіжні функціональні розлади.

Як правило, батьки мають вищий освітній рівень у дітей з гімназійних класів, порівняно з учнями загальноосвітніх шкіл (p<0,05). За соціальним становищем переважають батьки, що працюють у державних установах, творчих професій, інженерно-технічні працівники над батьками із сфери обслуговування, некваліфікованої праці та непрацюючими. У 77,4%±1,3 учнів ЗНЗ повна нуклеарна сім’я, причому у гімназійних класах питома вага таких сімей переважає над сім’ями підлітків традиційних класів (p<0,01). Серед випускників усіх шкіл у 51,9±1,6% родин зберігається сприятлива психологічна обстановка, у 39,8±1,5% - частково конфліктна та у 5,6±0,7% - конфліктна.

Дані медичних обстежень свідчать про негативні тенденції у стані здоров’я підлітків. Відзначається погіршення соматичного, психічного, репродуктивного здоров’я та хронізація патологічних відхилень серед усіх випускників ЗНЗ. Першою загальною закономірністю динаміки показника патологічної враженості за 10 років серед учнів є прогресивне його зростання із 170,33%0 у 1990 році (перший клас) до 1164,8%0 у 1999 році (одинадцятий клас). Друга загальна закономірність полягає в тому, що показник збільшився по ендокринній (з 16,5%0 у 1990 році до 368,1%0 у 1999 році) та репродуктивній (у 1990 році – 0%0, у 1999 році – 43,96%0) системах. Із зростанням величини учбового навантаження збільшується кількість підлітків з функціональними порушеннями і хронічною патологією (другої та третьої груп здоров’я) (p<0,05), особливо у гімназійних класах. Особливу тривогу викликає той факт, що у багатьох учнів спостерігається поєднання кількох хронічних захворювань. Так, у загальноосвітній школі на одного учня припадає 0,98 діагнозу, а в гімназії – 1,4. Це створює несприятливий фон для розвитку значних розладів здоров’я у наступні вікові періоди. Перші рангові місця за поширеністю хронічної захворюваності займають хвороби ендокринної системи, очей, органів травлення, опорно-рухового апарату. Причому хвороби очей мають найбільшу питому вагу в гімназійних класах (18,2%0), що у 1,8 рази більше, ніж у класах загальноосвітніх шкіл. Це – соціально значимий фактор, так як у багатьох випадках виникають обмеження при навчанні, виборі професії, призову до військової служби, тобто знижується можливість успішної соціальної адаптації не тільки у підлітковому віці, але й на більш пізніх етапах життя. При розподілі учнів за станом здоров’я виявлено, що у гімназії менше здорових підлітків (першої групи здоров’я – 20,22%), ніж у загальноосвітній школі (25,81%). Відповідно осіб з хронічною патологією (третьої групи здоров’я) на 8,85% більше у гімназії, ніж у школі, причому за період навчання у гімназії кількість здорових дітей зменшилась у 4,2 рази, а в загальноосвітній школі – у 3,3 рази.

Серед випускників шкіл із дисгармонійним фізичним розвитком переважають підлітки з недостатньою масою тіла. Спостерігаються вікові відмінності у фізичному розвитку серед юнаків, у яких виявляється більший відсоток осіб із дисгармонійним розвитком з недостатньою вагою серед шістнадцятилітніх (p<0,05). Статеві відмінності полягають у більшій кількості гармонійно розвинутих підлітків серед дівчат, ніж серед юнаків 15-16 років (p<0,05).

Для кількісної характеристики фізичного розвитку використана методика інтегральних оцінок, яка дозволяє визначити його рівень за усією сукупністю антропометричних та функціональних показників. Причому високий рівень узагальненого показника фізичного стану (УПФС) включає вірогідно більшу групу здорових підлітків, ніж у середній та низький рівні (p<0,01), на противагу загальноприйнятій оцінці фізичного розвитку, завдяки якій до групи гармонійно розвинутих включено 43,88±2,28% учнів з хронічною патологією та 20,46±1,85% - із функціональними відхиленнями (рис.1).

Результати, що були виявлені під час вивчення характеристик психофізіологічних властивостей та особистісних якостей, дозволили стверджувати, що серед підлітків гімназійних класів та класів з традиційної формою навчального процесу суттєвих відмінностей не установлено. Вірогідна різниця відзначається у вищій розумовій працездатності у дівчат та юнаків в кінці навчального року порівняно з його початком (p<0,05) усіх ЗНЗ. У дівчат гімназії вища оцінка обсягу зорової пам’яті на числа, слухової пам’яті на числа та слова, але нижча на зорову пам’ять на слова, ніж у дівчат загальноосвітньої школи (p<0,05). У юнаків гімназії вищий показник обсягу зорової та слухової пам’яті на числа (p<0,05), порівняно з юнаками традиційних класів.

1 – гармонійний фізичний розвиток; 2 – дисгармонійний фізичний розвиток з недостатньою вагою; 3 – дисгармонійний фізичний розвиток з надлишковою вагою; 4 – високий рівень фізичного розвитку; 5 – середній рівень фізичного розвитку; 6 – низький рівень фізичного розвитку.

Рис.1 Розподіл підлітків за групами здоров’я.

Установлено кореляційний зв’язок середнього бала успішності з психофізіологічними показниками як у гімназії, так і в загальноосвітній школі: з функціональною рухливістю нервових процесів (ФРНП) (r=0,35; p<0,01), мисленням (r=0,23; p<0,05) та розумовою працездатністю (r=0,28; p<0,01). Аналізуючи готовність підлітків до “дорослого життя” шляхом визначення узагальненого показника рівня психофізіологічного статусу (УППС) та узагальненого показника особистісних якостей (УПОЯ), виявлено, що найбільший відсоток підлітків обох ЗНЗ мають середній рівень УППС (62,64±3,59%). У гімназійних класах менший відсоток осіб з низьким рівнем індивідуально-типологічних властивостей (11,24±3,35%), (p<0,01) порівняно із класами загальноосвітньої школи (24,73±4,5%). Статеві відмінності полягають у тому, що відсоток дівчат з низьким УППС більший як у гімназії, так і в загальноосвітній школі (13,56±4,58% та 27,45±6,3%), ніж у юнаків (6,67±4,6% та 21,43±6,35%). Причому серед дівчат загальноосвітньої школи переважає відсоток осіб з низьким УППС над групою високого рівня психофізіологічних функцій (27,45±6,3% та 17,65±5,3% відповідно), (p<0,05).

Як показали дані дослідження, гімназисти мають вищий середній бал при оцінці настрою, мотивації, ригідності, ніж учні загальноосвітньої школи. Але при використанні інтегральних оцінок виявлена тенденція до зростання відсотка підлітків гімназії у групі низького УПОЯ, порівняно з такою ж групою загальноосвітньої школи (11,24±3,3% проти 7,53±2,74%), (p<0,05), що пояснюється більшим психоемоційним напруженням: оцінка особистісної тривожності в кінці навчального року вірогідна вища у підлітків гімназійних класів, ніж у учнів традиційних класів (p<0,05). Установлено, що у підлітків виникають труднощі у формуванні таких вагомих орієнтацій, які б сприяли безболісному входженню в соціум. Серед факторів, які впливають на процес соціалізації виявлені такі: ослаблення ролі сім’ї, особливо серед учнів загальноосвітньої школи, недостатня робота школи у формуванні життєвого досвіду, неможливість реалізувати потребу в індивідуально-економічній діяльності.

При визначенні рівня суб’єктивного контролю (РСК), який використано для характеристики соціальної дієздатності, встановлено, що дівчата і юнаки гімназії мають вищий рівень соціальної дієздатності (дівчата – 0,60±0,23, юнаки – 0,56±0,22), (p<0,05), ніж учні традиційної школи (дівчата – 0,45±0,25, юнаки–0,41±0,29). У кожному окремо взятому ЗНЗ вірогідних відмінностей між юнаками та дівчатами не виявлено. У гімназійних класах високе учбове навантаження має вірогідний зв’язок (p<0,05) із низьким середнім балом успішності та низьким РСК, що свідчить про ознаки дезадаптації в учнів класів з високим учбовим навантаженням. Але високий рівень мотивації (p<0,05) в гімназійних класах можна використати для подолання ознак перевантаження гімназистів і підвищення ефективності навчальної діяльності.

За результатами кореляційного аналізу визначені вірогідні соціально-гігієнічні, біологічні чинники впливу на процес формування індивідуума, а саме: середній бал успішності (СБУ) (r=0,51, p<0,001), тривалість підготовки домашнього завдання (ТПДЗ) (r=0,16, p<0,05), функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП) (r=0,23, p<0,01), пам’ять зорова на числа (ПЗЧ) (r=0,37, p<0,001), пам’ять слухова на числа ПСЧ (r=0,22, p<0,01), рівень мотивації (РМ) (r=0,43, p<0,001), ригідність поведінки (Р) (r=0,19, p<0,01), розумова працездатність (РП) (r=0,20, p<0,01), а також виявлена тенденція залежності соціальної дієздатності  від освіти матері (ОМ) (r=0,13) і емоційного стану (ЕС) (r=0,12).

Застосування регресійного аналізу дозволило побудувати математичні моделі процесу формування соціальної дієздатності залежно від індивідуально-типологічних властивостей особистості, стану здоров’я, соціально-гігієнічних чинників і обґрунтувати зміни показника соціальної дієздатності (СД) в результаті використання засобів психогігієнічної корекції соціальної зрілості підлітків.

Зокрема у математичній моделі (1) виду: СД = - 2,511+ 0,729 СБУ + 0,166 ПЗЧ + 0,631 РМ + 0,147 Р + 0,029 ЕС + 0,061 ТПДЗ, вірогідність якої p<0,001, найбільший внесок у соціальну дієздатність мають середній бал успішності (51,3%), рівень мотивації (27,6%) і ПЗЧ (17,2%). При цьому знаки при змінних відповідають змісту модельованого явища: чим вищі показники ПЗЧ, РМ, Р, ЕС, тим вища соціальна дієздатність учнів. У математичній моделі (2), що характеризує залежність СД від учбового навантаження та психофізіологічних характеристик, а саме: СД = 1,114 - 0,107 УН + 0,061ФРНП + 0,204 ПЗЧ + 0,083 ПСЧ + 0,143 РП, (p<0,001), виявлено найбільший внесок пам’яті зорової на числа (ПЗЧ) (59,6%), розумової працездатності (РП) (14,5%) і учбового навантаження (УН) (10,14%), причому існуюче учбове навантаження в гімназійних класах відповідає більш значимому рівню СД.

У математичній моделі (3) залежності СД від учбового навантаження та особистісних якостей, яка має вид: СД = 0,964 – 0,138 УН + 0,954 РМ + 0,169 Р +0,091 СФ + 0,045 ЕС – 0,195 ОТ, (p<0,001), значний внесок мають рівні мотивації (78,13%), учбового навантаження (9,3%), ригідності (4,17%).

При аналізі математичної моделі (4) для учбового навантаження, груп здоров’я (Дх) та середнього бала успішності: СД = 0,002 УН – 0,152 Дх + 1,021 СБУ – 0,459, (p<0,01), установлено, що пріоритетне місце у впливі на соціальну дієздатність за даною моделлю належить середньому балу успішності (96,26%), який характеризує рівень шкільної зрілості і потенційні можливості індивідуума для успішної адаптації у соціумі; рівень здоров’я підлітка на 3,74% визначає соціальну зрілість. Згідно математичній моделі (4) із зростанням рангу групи здоров’я, тобто при переході від групи здорових (Д1) до групи з функціональними відхиленнями (Д2) і далі до групи з хронічною патологією (Д3) спостерігається зниження рівня соціальної дієздатності підлітків. Таким чином, збільшення осіб із хронічною патологією призводить до обмеження життєдіяльності, зниження якості виконання соціальних та професійних функцій, і як наслідок – втрата соціально дієздатного покоління.

Слід відзначити, що соціальна дієздатність у багатьох моделях практично повністю залежить від рівня мотивації. Це дає підстави для проведення медико-психологічно-педагогічної корекції умов навчання, створення більшої зацікавленості до складних учбових дисциплін, підвищення їх професійної значимості, зменшення психоемоційного напруження.

В умовах нових форм навчання для проведення цілеспрямованих медико-психологічно-педагогічних заходів серед підлітків встановлені межі факторів, виходячи за які, значення показника набуває нового змісту. При аналізі однофакторних моделей одержані “порогові” величини факторів, тобто такі, при яких починаються вірогідні зміни досліджуваного показника. Зокрема, при учбовому навантаженні другого рівня (за градацією при проведенні дослідження) будуть спостерігатися тенденції до зниження рівня соціальної дієздатності. Якщо показники ПФВ перевищують порогові значення, а саме: ФРНП - 4 бали, ПЗЧ–4 бали, ПСЧ–5 балів, РП– вище другого рівня, це зумовлює вірогідні позитивні зміни у формуванні соціальної дієздатності. Починаючи з другого рівня мотивації, та ригідності поведінки, п’яти балів оцінки емоційного стану визначаються вірогідні відмінності у соціальній дієздатності підлітків. Перевищення тривалості підготовки домашніх завдань більше 3 год (2 рівень) вірогідно впливатиме на зниження соціальної дієздатності, а починаючи із середньо-технічної освіти матері (3 рівень)– це позитивний чинник у розвитку підлітка.

Запропоновано і проведено, спільно із шкільними психологами, комплекс психогігієнічних заходів, який включав у себе індивідуальне психорегулююче тренування, музичну релаксацію, малювання. Проведені заходи дозволили зменшити кількість підлітків групи ризику соціальної дезадаптації на 14,3%, причому коефіцієнти еластичності після проведення реабілітаційних заходів при збільшенні від мінімального до максимального значень відповідно до математичної моделі (3), зросли по рівню мотивації (РМ) у 1,5 рази, по емоційному стану (ЕС) – у 5,5 раза, по особистісній тривожності (ОТ) зменшився у 6,1 раза, що доводить керованість процесом становлення соціальної зрілості випускників ЗНЗ.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації подається теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо вивчення гігієнічних аспектів формування соціальної дієздатності випускників загальноосвітніх навчальних закладів різного типу. На підставі даних комплексних наукових досліджень з використанням методів математичного аналізу визначено вплив соціально-побутових чинників, умов навчання і виховання, а також стану здоров’я, основних психофізіологічних властивостей і особистісних якостей на формування соціальної зрілості підлітків, що зумовлює необхідність розробки та наукового обґрунтування заходів її медико-педагогічної корекції.
2. Санітарно-гігієнічний стан загальноосвітніх навчальних закладів має “мозаїчний” характер. Організація навчально-виховного процесу не відповідає гігієнічним нормам. Тижневе навантаження для 75,4% учнів гімназійних класів і 46,8% учнів загальноосвітніх шкіл на 12 годин перевищує нормативну кількість годин, визначену базовим планом. Високе навчальне навантаження негативно впливає на дотримання основних режимних елементів. Серед усіх підлітків найбільша питома вага шкідливих звичок у випускників шкіл з традиційною формою навчання (p<0,05). Виявлено, що 56,3% випускників загальноосвітніх навчальних закладів мають скарги: на головний біль – 43,9%, втому – 41,2%, болі в очах – 14,9%, що свідчить за функціональні відхилення у стані здоров’я підлітків.
3. Серед випускників шкіл із дисгармонійним фізичним розвитком переважають підлітки з недостатньою масою тіла. Значущих відмінностей у гармонійності фізичного розвитку між учнями гімназій та шкіл з традиційною формою навчання не виявлено. Статеві відмінності фізичного розвитку полягають у тому, що серед дівчат гармонійно розвинутих більше (62,99±1,3%), ніж серед юнаків (52,29±1,5%), (p<0,05). При використанні інтегральних оцінок фізичного розвитку установлено, що дівчата та юнаки загальноосвітньої школи мають більший відсоток осіб з високим рівнем фізичного розвитку, ніж гімназії (p<0,05). Вірогідно більша кількість здорових підлітків має високий рівень узагальненого показника фізичного розвитку, ніж середнього та низького рівнів (p<0,01), на противагу загальноприйнятій оцінці фізичного розвитку, яка до групи гармонійно розвинутих включає 43,88±2,28% учнів з хронічною патологією та 20,46±1,85% - з функціональними відхиленнями.
4. Негативні тенденції у стані здоров’я підлітків, незалежно від типу загальноосвітнього навчального закладу, виявляються у погіршенні соматичного, психічного, репродуктивного здоров’я та хронізації патологічних відхилень. Осіб з хронічною патологією на 8,85% більше у гімназійних класах, ніж у школі з традиційною формою навчання. Серед виявленої патології в усіх підлітків головні місця займають хвороби ендокринної системи, очей, органів травлення, опорно-рухового апарату. За період навчання  у гімназії кількість здорових дітей зменшилась на 27% більше, ніж у загальноосвітній школі. Причому у гімназійних класах хвороби очей у 1,8 раза перевищують показники загальноосвітньої школи.
5. При розрахунку узагальненого показника психофізіологічного статусу виявлено, що 62,6% всіх підлітків мають середній рівень розвитку психофізіологічних властивостей. У гімназійних класах менший відсоток осіб з низьким рівнем індивідуально-типологічних властивостей, ніж у загальноосвітній школі (11,24±3,35% проти 24,73± 4,47%, p<0,01). Внаслідок більшого психоемоційного напруження серед підлітків гімназії спостерігається тенденція збільшення питомої ваги осіб з низьким рівнем узагальненого показника особистісних якостей (11,24±3,34%) щодо групи загальноосвітньої школи (7,53±2,74%).
6. Дівчата та юнаки гімназійних класів мають вищий рівень (p<0,01) соціальної дієздатності (28,12±0,39), ніж учні школи з традиційною формою навчання (25,57±0,42). За результатами кореляційного аналізу визначені вірогідні соціально-гігієнічні, біологічні чинники впливу на процес формування індивідуума, а саме: середній бал успішності (r=0,51, p<0,001), тривалість підготовки домашнього завдання (r=0,16, p<0,05), освіта матері (r=0,13, p<0,05), функціональна рухливість нервових процесів (r=0,23, p<0,01), пам’ять зорова на числа (r=0,37, p<0,001), пам’ять слухова на числа (r=0,22, p<0,01), рівень мотивації (r=0,43, p<0,001), ригідність (r=0,19, p<0,01), розумова працездатність (r=0,20, p<0,01), емоційний стан (r=0,12, p<0,1).
7. При аналізі математичних моделей виявлено, що найбільший внесок у процес формування соціально дієздатної особистості має рівень мотивації (78,13%), середній бал успішності (51,3%), розумова працездатність (14,5%), учбове навантаження (10,14%), пам’ять зорова на числа (59,6%), ригідність поведінки (4,17%). Рівень здоров’я на 3,74% визначає соціальну дієздатність. Доведено, що із зростанням рангу групи здоров’я, тобто при переході від групи здорових (Д1) до групи з функціональними відхиленнями (Д2) і далі до групи з хронічною патологією (Д3) спостерігається зниження рівня соціальної дієздатності підлітків. Установлено, що низьке учбове навантаження (другого рівня), функціональна рухливість нервових процесів (4 бали), пам’ять зорова на числа (4 бали), пам’ять слухова на числа (5 балів) розумова працездатність (2 бали), мотивація (другого рівня), емоціональний стан (5 балів), тривалість підготовки домашнього завдання (менше 3 годин) зумовлюють появу вірогідних негативних зрушень з боку соціально значимих якостей.
8. Заходи щодо психогігієнічної корекції соціальної дієздатності випускників шкіл дозволили у стислий термін здійснити позитивний влив на психоемоційний стан учнів і на 14,3% зменшити групу ризику соціальної дезадаптації. Коефіцієнти еластичності після проведення реабілітаційних заходів зросли для рівня мотивації у 1,5 раза, для емоційного стану– у 5,5 раза, для особистісної тривожності зменшився у 6,1 раза, що доводить керованість процесу формування соціально зрілого індивідуума.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Калиниченко І.О., Єжова О.О. Стан здоров’я одинадцятикласників при різних умовах навчання  // Гигиена населенных мест.–К., 2000.–Вып.37.–С.492-434. Особистий внесок складає 80%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
2. Калиниченко І.О., Єжова О.О., Антомонов М.Ю., Ігнатенкова Н.Б. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на здоров’я та фізичний розвиток підлітків //Гігієна праці. –2000. – Вип.31. –С.235-241. Особистий внесок складає 40%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
3. Калиниченко І.О., Антомонов М.Ю. Прогноз соціальної дієздатності випускників навчально-виховних закладів різного типу за допомогою математичного моделювання // Гигиена населенных мест. – К., 2001. – Вып.38. т.2 – С.361-364. Особистий внесок складає 50%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, участі в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
4. Антомонов М.Ю., Калиниченко І.О., Шевєльова Ю.І. Рекомендації по використанню методу інтегральних оцінок для характеристики фізичного розвитку підлітків /Укрмедпатентінформ: Інформаційний лист №20-2001.- 2 с. Особистий внесок складає 40%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці, а також в їх аналізі та узагальненні.
5. Визначення рівня соціальної дієздатності учнів старшого шкільного віку: Методичні рекомендації /І.О. Калиниченко, О.О.Єжова, Ю.І. Шевєльова, О.А.Бочарова / За ред. д.б.н. М.Ю. Антомонова. – Суми, 2001.–16 с. Особистий внесок складає 50%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці, а також в їх аналізі та узагальненні.
6. Фізичний розвиток підлітків 15-17 років м.Сум: Методичні рекомендації / М.Ю.Антомонов, І.О. Калиниченко, О.О.Єжова, Ю.І. Шевєльова, О.А.Бочарова. – Суми, 2001.–16 с. Особистий внесок складає 40%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
7. Калиниченко І.О., Шевельов І.І., Тархов П.В. Використання методу інтегральних оцінок для характеристики фізичного розвитку підлітків // Механізм регулювання економіки. Економіка природокористування, економіка підприємництва та організація виробництва. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – Вип.4. – С.123-128. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
8. Калиниченко І.О. Вплив психофізіологічних особливостей на формування соціальної дієздатності підлітків сучасних загальноосвітніх закладів особистий внесок 100%) //Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка і менеджемент”. – Вип. 2. – Суми, 2001. – С.459-462.
9. Єжова О.О., Калиниченко І.О.Оцінка фізичного розвитку та стану здоров’я одинадцятикласників при різних умовах навчання // Біосоціокультурні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту: Матер. Всеукраїнської наук.-практ конф.. – Суми. – 2000. – С.183-187. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
10. Калиниченко И.А., Басанец Л.М., Иванова О.И., Ежова О.А., Иваненко Л.М., Гуменная О.А. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы как критерий адаптации к обучению //Адаптаційні можливості дітей та молоді: Матер.Міжнародної наук.-практ. конф. – Одеса. – 2000. – С.31-33. Особистий внесок складає 30%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
11. Калиниченко І.О. Вікові особливості фізичного розвитку підлітків 16-17 років /ІІ Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса. – К., 2001. – С. 38-39.
12. Калиниченко І.О., Антомонов М.Ю. Використання методу інтегральних оцінок для характеристики фізичного розвитку підлітків //Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини: Матер. ІХ підсумкової наук.-практ. конф. – Суми. – 2001. – С.104-105. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.
13. Калиниченко І.О., Антомонов М.Ю. Інтегральні критерії оцінки соціальної дієздатності підлітків //Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність: Матеріали ІІІ наукової конференції. – Черкаси. 2001. – С.52. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

АНОТАЦІЇ

Калиниченко І.О. Гігієнічні аспекти формування соціальної дієздатності випускників навчально-виховних закладів різного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – Гігієна – Інститут гігієни та медичної екології ім О.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2001.

На підставі даних комплексних наукових досліджень вивчені гігієнічні аспекти формування соціальної дієздатності випускників шкіл різного типу. Установлено вплив умов навчання, виховання і життєдіяльності, стану здоров’я, основних психофізіологічних властивостей та особистісних якостей підлітків на ступінь їх соціальної зрілості. Одержані узагальнені характеристики фізичного статусу, психофізіологічних властивостей та особистісних якостей, регіональні стандарти фізичного розвитку підлітків 16-17 років. Розроблені, науково обґрунтовані та апробовані математичні моделі прогнозування та корекції досліджуваного процесу залежно від впливу біологічних та соціально-гігієнічних чинників. Встановлені їх критичні рівні. Провідними компонентами корекції рівня соціальної зрілості є врахування індивідуально-типологічних властивостей нервової системи, підвищення рівня мотивації до складного навчального процесу, використання засобів групової та індивідуальної психокорекції для зменшення психоемоційного напруження.

Ключові слова: підлітки, соціальна дієздатність, психофізіологічні властивості, особистісні якості.

Калиниченко И.А. Гигиенические аспекты формирования социальной дееспособности выпускников образовательных учреждений разного типа. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – Гигиена. – Институт гигиены и медицинской экологии им. А.М.Марзеева АМН Украины, Киев, 2001.

На основании данных комплексных научных исследований изучены гигиенические аспекты формирования социальной дееспособности выпускников общеобразовательных учреждений разного типа. Установлено, что организация учебно-воспитательного процесса не соответствует гигиеническим нормам. Чрезмерная учебная нагрузка, введение новых предметов, увеличение учебной информации, также низкая двигательная активность, особенно среди учеников гимназических классов, плохое качество и высокие цены школьных обедов, учеба в общеобразовательной школе в 2, а в гимназии в 2,5 смены, являются факторами, ухудшающими здоровье школьников. Разработаны региональные стандарты физического развития подростков 15-17 лет г. Сумы, с использованием которых проведена оценка физического развития школьников. Выявлено, что среди выпускников школ с дисгармоническим физическим развитием преобладают подростки с недостаточным весом. Значимых отличий по гармоничности физического развития между учащимися школ не установлено.

По результатам исследований здоровье школьников в динамике 10 лет обучения имеет устойчивую тенденцию к ухудшению. Отмечается ухудшение соматического, психического, репродуктивного здоровья и хронизация патологических отклонений. Особенно возросла частота хронической патологии со стороны эндокринной системы, глаз, пищеварительной, опорно-двигательной, нервной систем среди учащихся гимназических классов.

Разработаны обобщенные показатели уровней физического статуса, психофизиологических функций и особенностей личности. Выявлено, что в гимназии меньше лиц с низким уровнем индивидуально-типологических свойств, чем в общеобразовательной школе. Однако, вследствие большего психоэмоционального напряжения, среди учащихся гимназии наблюдается преобладание лиц с низким уровнем обобщенного показателя особенности личности.

В результате корреляционного анализа результатов выполненных исследований определены достоверные социально-биологические факторы влияния на процесс формирования индивидуума, а именно: средний балл успеваемости, продолжительность подготовки домашнего задания, образование матери, функциональная подвижность нервных процессов, зрительная и слуховая память на числа, умственная работоспособность и эмоциональное состояние.

Разработаны и научно обоснованы прогностические математические модели по определению гигиенической оценки ведущих закономерностей процесса формирования социально значимых функций, определены критерии социальной зрелости подростков. Установлены пороговые уровни исследуемых достоверных факторов, влияющих на социальную дееспособность.

Разработана и апробирована методика диагностики, прогноза и коррекции социальной дееспособности подростков. Определены прогностические критерии коррекции исследуемого процесса, к числу которых следует отнести: основные психофизиологические свойства, уровень мотивации к сложному учебному процессу, нервно-психическое состояние подростков и средний балл школьной успеваемости. Комплекс медико-педагогических мероприятий психогигиенической коррекции позволил в короткий срок оказать положительное влияние на психоэмоциональное состояние школьников и уменьшить группу риска социальной дезадаптации.

Ключевые слова: социальная дееспособность, здоровье, подростки, физическое развитие, психофизиологический статус, особенности личности, математическая модель, прогноз.

Irina Aleksandrovna Kalinichenko. Hygienic aspects of social capability formation among the school-leavers of different educational institutions. – Manuscript.

The dissertation for defending the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.02.01 – Hygiene – Institute of Hygiene and Medical Ecology, named after A.N Marzeev, AMS of Ukraine, Kiev, 2001.

On the basis of the complex scientific research data, there were studied the hygienic aspects of social capability formation among the school-leavers of different educational institutions. There was set up the influence of learning, upbringing and living conditions, health state, basic psychophysiological and individual peculiarities of the teenagers on their social puberty. There were obtained the generalized data of the physical status, psychophysiological and individual peculiarities, regional standards of the physical development of the teenagers at the age of 15-17. There were worked out, the scientifically grounded and approved mathematical models of the process prognosis and correction in accordance with the influence of biological and sociohygienic characteristics. There were determined their critical levels. The main components in the correction of the social puberty level are taken into account the individual and typological peculiarities of the nervous system, the increase of the motivation level in educational process, the use of methods of collective and individual psychocorrection to lessen the psychoemotional streangth.

The key-word: the teenagers, social capability, psychophysiological  characteristics, individual peculiarities.