Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ГРИГОРЧУК  ЛЮБОВ  ІВАНІВНА

УДК   577.4.004.68:371.3:378.17

ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ

ДО УМОВ НАВЧАННЯ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

ТА ШЛЯХИ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ

14.02.01 — Гігієна, медичні науки

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному медичному університеті

ім. М.І.Пирогова

Науковий керівник:                доктор медичних наук, доцент

                                         Сергета Ігор Володимирович,

                                           Вінницький державний медичний        

                                       університет ім. М.І.Пирогова,

                                       завідувач кафедри загальної гігієни та екології

Офіційні опоненти:                доктор медичних наук, професор

                                       Бузунов Володимир Опанасович,

                                       директор Інституту епідеміології та профілактики

                                       променевих уражень Наукового центру                                                                        радіаційної медицини АМН України        

                                       кандидат медичних наук,

                                       Єременко Галина Миколаївна,

                                       провідний науковий співробітник

                                       лабораторії гігієни дитинства

                                       Українського наукового гігієнічного центру

                                       МОЗ України

Провідна установа:                Національний медичний університет

                                       ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни дітей і                                                                підлітків та гігієни стоматологічного факультету,                                                        МОЗ України, м.Київ

       Захист відбудеться “25”грудня 2000 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України

(253033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН

України (253033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

Автореферат розісланий  “17”листопада 2000 р.  

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник                                         Ковальова  Г.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наукове обґрунтування підходів до збереження та зміцнення здоров'я молоді, і зокрема студентства, як правило, передбачає збалансоване поєднане використання традиційних і нетрадиційних методів впливу на стан адаптаційних ресурсів організму, пошук найбільш доцільних засобів психофізіологічної та психогігієнічної корекції функціональних можливостей дівчат та юнаків (Беседина А.А., 1995, 1999, 2000; Кундієв Ю.І. та ін., 1995; Сергета І.В., Бардов В.Г., 1997).

Отже, проблема адаптації в цілому та професійної адаптації зокрема, незаперечно, є однією з головних у сучасній медичній науці передусім тому, що саме адаптаційний процес визначає можливість оптимальної життєдіяльності людини в умовах навколишнього середовища та в соціальних умовах, які зазнають повсякчасних перетворень (Баевский Р.М., 1989; Воронцов М.П. и др., 1994, 2000; Коробчанский В.А и др., 2000). Причому, в процесі підтримання адекватних співвідношень у системі “людина–середовище”, під час якого можуть видозмінюватися і внутрішній стан організму, і параметри довкілля, вирішальну роль відіграють такі різновиди адаптації, як психічна, психофізіологічна та соціально–психологічна адаптація (Березин Ф.Б., 1988).

Виходячи з цих позицій, адаптацію слід визначити і як цілеспрямовану системну реакцію організму, що забезпечує можливість виконання будь–яких видів життєдіяльності в умовах впливу чинників, котрі можуть призводити до порушень гомеостатичного балансу ?Навакатикян А.О. и др., 1987). І, отже, професійна адаптація являє собою цілеспрямовану системну реакцію організму, що зумовлює активне пристосування людини до змісту та умов праці, нового соціального оточення і особливостей конкретної спеціальності та забезпечує високу ефективність професійної діяльності людини тощо ?Коробчанський В.О., 1998).

Незаперечне значення проблеми оптимізації професійної адаптації мають і в умовах підготовки майбутніх медичних працівників. Дійсно, сучасна медична освіта виступає як один із головних регуляторів соціального розвитку, що формує доктрину життєздатності суспільства та підтримує його через діяльність кадрів системи охорони здоров'я (Вітенко І.С., 1994; Вороненко Ю.В., 1999). Разом з тим слід зазначити, що ступінь вивчення проблем адаптації дівчат та юнаків до умов перебування у вищих медичних навчальних закладах є вкрай недостатнім, практично відсутні розробки у галузі визначення підходів щодо удосконалення перебігу адаптаційних процесів, обґрунтування гігієнічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності, розроблення методів прогнозування стану здоров'я та професійної придатності студентів–медиків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової наукової роботи “Розробити і впровадити комплексну програму соціально–гігієнічної та медико–профілактичної оптимізації адаптації та акліматизації учнів і студентів до особливостей життя, навчання та охорони здоров'я в умовах Подолії України” (№ держреєстрації 0196v004909), виконана відповідно до Координаційного плану наукових досліджень з проблем зайнятості населення і ринку праці України на 1996–2000 роки Міжвідомчої ради з проблем зайнятості та ринку праці Національної академії наук і Міністерства праці України та плану проблемної комісії “Охорона здоров'я дітей шкільного віку та підлітків”.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вивчення гігієнічних аспектів професійної адаптації студентів до умов навчання у вищих медичних навчальних закладах та наукове обґрунтування шляхів її оптимізації, що сприяють збереженню і зміцненню здоров'я, забезпечують активне формування професійно–значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчат і юнаків.

В ході дослідження розв'язанню підлягали такі задачі:

1) провести гігієнічну оцінку закономірностей процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості студентів у природних умовах повсякденної діяльності у вищих медичних навчальних закладах;

2) розробити та впровадити експериментальну програму раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів, що забезпечує цілеспрямований розвиток ключових соціально– та професійно–значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості студентів вищих медичних навчальних закладів;

3) дослідити психофізіологічні аспекти запровадження експериментальної програми раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів;

4) вивчити психогігієнічні аспекти запровадження експериментальної програми раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів;

5) визначити провідні соціально–гігієнічні, психолого–педагогічні та акліматизаційні особливості адаптації студентів до умов перебування у вищих медичних навчальних закладах;

6) здійснити гігієнічну оцінку показників стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму студентів вищих медичних навчальних закладів з використанням сучасних варіаційно–статистичних методів математичного прогнозування;

7) розробити, апробувати та впровадити у практику роботи закладів медичної освіти та охорони здоров'я заходи щодо підвищення ступеня адаптації студентів до навчальної діяльності, збереження та зміцнення здоров'я, покращання функціонального стану організму, підвищення ефективності професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів медичного профілю.

       Об'єкт дослідження: процеси професійної адаптації студентів вищих медичних навчальних закладів.

       Предмет дослідження: гігієнічні аспекти процесів формування та розвитку професійно–значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості, показників стану здоров'я та адаптаційних можливостей організму дівчат та юнаків, що навчаються у вищих навчальних закладах медичного профілю, та шляхи їх оптимізації.

       Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використані гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, соціологічні методи, а також методи варіаційної статистики та математичного прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході дослідження вперше визначені закономірності процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості студентів у природних умовах навчання у вищому медичному навчальному закладі, вивчені психофізіологічні та психогігієнічні аспекти оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності студентів, здійснена гігієнічна оцінка стану здоров'я та адаптаційних можливостей організму дівчат та юнаків, досліджені основні соціально–гігієнічні, психолого–педагогічні та акліматизаційні особливості проблеми пристосування їх організму до умов перебування у вищому навчальному закладі медичного профілю, обґрунтовані основні шляхи оптимізації

професійної адаптації студентів–медиків.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених досліджень вперше розроблена, науково–обґрунтована та запроваджена у практичну діяльність закладів медичної освіти та охорони здоров'я програма раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів вищих медичних навчальних закладів, що справляє позитивний вплив на стан функціональних можливостей організму, підвищує ступінь його адаптації до умов перебування та забезпечує адекватний перебіг процесів професійного становлення дівчат та юнаків.

Матеріали досліджень використані під час підготовки методичних рекомендацій “Психогігієнічні основи раціональної організації позаурочної діяльності підлітків” (1996), інформаційного листа “Заходи щодо підвищення ступеня адаптації студентів до навчальної діяльності в умовах вищого навчального закладу медичного профілю” (1999), навчальних посібників “Практичні навички з загальної гігієни” (1997), “Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету” (1999), “Тестові завдання з загальної гігієни та екології людини” (2000), впроваджені у навчальний процес кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини і ООЗ, нормальної фізіології та фізичного виховання і ЛФК Вінницького державного медичного університету, загальної гігієни з екологією №1 та №2 Харківського медичного університету, загальної гігієни та екології Буковинської медичної академії, анатомії, фізіології та основ медичних знань Вінницького педагогічного університету, в практичну діяльність НДІ медико–біологічних проблем МОЗ України, НДЦ Вінницького та Харківського медичних університетів, Вінницької та Харківської обласної та міської СЕС.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні патентно–інформаційного пошуку та аналізу наукової літератури за тематикою наукової роботи, визначенні рівня актуальності проблеми, що вивчається, виборі, апробації та виконанні методик дослідження, збиранні та статистичній обробці первинних матеріалів. Автором особисто розроблена експериментальна програма, проведений аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх остаточне оформлення,

обґрунтування висновків та основних положень роботи, що виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на II і III Міжнародних конгресах з інтегративної антропології (Вінниця, 1998; Белгород, 2000), X з'їзді педіатрів України (Київ, 1999), міжнародних наукових конференціях “Фізична культура та здоровий спосіб життя” (Вінниця, 1996), “Здоров'я, оточуюче та виробниче середовище, безпека праці в сільському господарстві на межі двох тисячоліть” (Київ, 1998), “Духовно–психологічні аспекти медицини майбутнього” (Хмельницький, 2000), науково–практичних конференціях “Гігієнічні проблеми охорони здоров'я населення” (Дніпропетровськ, 1997), “Соціально–економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів” (Львів, 1997), “Медико–соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків” (Харків, 1998), “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999), “Актуальні проблеми охорони здоров'я дівчат–підлітків” (Харків, 1999), “Здоров'я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), ряді інших наукових конференцій тощо.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 24 наукові роботи, в тому числі 6 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 7 розділів, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел (348 вітчизняних та 42 іноземних) літератури та додатку. Дисертація викладена на 256 сторінках машинопису, в т.ч. власне тексту - 155 сторінок, містить 53 таблиці та 24 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

       Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на базі Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова, де під наглядом в динаміці спостережень протягом 1995–1999 років знаходились 448 студентів у віці від 17 до 23 років. Дані про об'єм та методи проведених досліджень наведені в таблиці 1.

В процесі виконання дисертаційної роботи вивчався вплив різних за змістом програм організації повсякденної діяльності студентів на показники стану здоров'я, адаптаційних ресурсів та функціональних можливостей їх організму. Тому студенти, які приймали участь у дослідженні, були розподілені на 2 групи порівняння: групу контролю та групу вторгнення.

Режим повсякденної діяльності 91 студентів групи контролю (47 дівчат та 44 юнаки) характеризувався традиційною організацією навчально–виховного процесу в медичному університеті та невпорядкованим позанавчальним часом. До визначальних рис експериментальної програми раціональної організації повсякденної діяльності, що запроваджувалась у режим навчальної та позанавчальної діяльності 86 студентів групи вторгнення (43 дівчини та 43 юнаки), слід було віднести корекцію основних режимних елементів, організацію оптимального рухового режиму, який зумовлював підвищення рівня рухової активності до меж гігієнічно обґрунтованих величин, застосування різноманітних як традиційних, так і нетрадиційних форм фізичного виховання, використання системи засобів психогігієнічної корекції функціонального стану особистості, урахування віково–статевих особливостей процесів формування адаптаційних ресурсів організму дівчат та юнаків протягом студентського періоду життя.

Крім того, з метою визначення особливостей процесів формування психофізіологічних функцій і властивостей особистості дівчат та юнаків суто у природних умовах навчання на вихідному етапі спостережень за допомогою методу поперечних зрізів вивчались показники функціонального стану організму 271 студентів 1, 2 та 3 курсів медичного університету. В зв'язку з цим, серед студентів були сформовані 3 дослідні групи спостережень:

Таблиця 1

Об'єм та методи проведених досліджень

Методи досліджень        Групи студентів        

       Перша дослідна група        Друга дослідна група        Третя дослідна група        Група контролю        Група вторгнення        Всього        

1. Психофізіологічні дослідження:        

Визначення  швидкості простої зорово—моторної реакції        890        910        910        3620        3390        9720        

Дослідження рухомості нервових процесів        445        455        455        1810        1695        4860        

Визначення  врівноваженості нервових процесів        890        910        910        3620        3390        9720        

Оцінка критичної частоти злиття світлових миготінь        534        546        546        2172        2034        5832        

Визначення точності лінійного окоміру        890        910        910        3620        3390        9720        

Вивчення координації рухів        267        273        273        1086        1017        2916        

Дослідження  м’язової сили        267        273        273        1086        1017        2916        

Дослідження м’язової витривалості        89        91        91        362        339        972        

2. Дослідження особливостей особистості:        

Оцінка властивостей темпераменту        356        364        364        1448        1356        3888        

Оцінка властивостей характеру        445        455        455        1850        1695        4900        

3. Вивчення стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму:        

Дослідження захворюваності        89        91        91        91        86        448        

Оцінка фізичного розвитку        —        —        —        390        390        780        

Оцінка фізичної підготовленості        —        —        —        360        332        692        

Визначення фізичної працездатності        —        —        —        51        54        105        

Оцінка професійної підготовленості        —        —        —        90        83        173        

Оцінка особливостей перебігу адаптаційних процесів        —        —        —        180        166        346        

4. Вивчення соціально—гігієнічних, психолого—педагогічних та  акліматизаційних аспектів професійної адаптації:        

Оцінка соціально—гігієнічних особливостей професійної адаптації        —        —        100        50        50        200        

Оцінка мотиваційної спрямованості особистості        —        —        —        600        612        1212        

Оцінка акліматизаційних особливостей професійної адаптації        —        —        100        50        50        200        

5. Методи багатовимірного статистичного аналізу:        

Кореляційний, багатофакторний регресійний, факторний та кластерний  аналіз матеріалів досліджень        

Разом        5162        5278        5478        22536        21146        59600        

перша дослідна (89 студентів: 47 дівчат та 42 юнаки у віці 18–20 років), друга дослідна (91 студент: 45 дівчат та 46 юнаків у віці 19–21 років) і третя дослідна (91 студент: 47 дівчат та 44 юнаки у віці 20–22 років) групи.

Дані експертної оцінки ступеня значущості провідних психофізіологічних функцій в процесі професійного навчання студентів, яка була проведена із залученням висококваліфікованих гігієністів, фізіологів та викладачів медичного університету, дозволили виявити, що до числа ключових професійно–значущих психофізіологічних функцій лікаря слід віднести: функціональні характеристики вищої нервової діяльності (швидкість зорово–моторної реакції, рухомість і врівноваженість нервових процесів), зорового (критична частота злиття світлових миготінь, лінійний окомір) та соматосенсорного (координація рухів, м'язова сила і витривалість) аналізаторів, властивості темпераменту та характеру.

Функціональні особливості вищої нервової діяльності вивчались на основі аналізу даних визначення величин латентних періодів простої зорово–моторної реакції (ЗМР), показників рухомості та врівноваженості нервових процесів із застосуванням методики хронорефлексометрії, а також спеціально розроблених комп'ютерних програм, функціональні характеристики зорового аналізатора досліджувались шляхом визначення величин критичної частоти злиття світлових миготінь (КЧСМ) за допомогою методики “Світлотест” та точності лінійного окоміру з використанням лінійки Ф.Гальтона, показники функціонального стану соматосенсорного аналізатора, а саме координації рухів, м'язової сили та витривалості вивчались відповідно за даними тремометрії та динамометрії.

З метою визначення провідних рис темпераменту студентів застосовували особистісний опитувач Х.Айзенка, оцінка тривожності проводилась за допомогою опитувача  Ч.Д.Спілбергера, вивчення властивостей характеру здійснювалось із застосуванням багатофакторного особистісного опитувача FPI.

До числа провідних критеріїв стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму відносились дані щодо рівня гострої та хронічної захворюваності, характеристики фізичного розвитку, фізичної підготовленості, фізичної працездатності, ступеня професійної підготовленості, а також особливостей перебігу адаптаційних процесів.

Оцінка захворюваності проводилась на підставі аналізу числа випадків та днів захворювань з тимчасовою втратою працездатності і хронічним перебігом патологічного процесу та структурних особливостей їх поширення. Вивчення показників фізичного розвитку передбачало визначення та подальшу, з метою установлення ступеня гармонійності, оцінку характеристик довжини і маси тіла, а також обводу грудної клітки. В ході дослідження параметрів фізичної підготовленості організму студентів вивчались характеристики таких фізичних якостей, як швидкість, витривалість, силові та швидкісно–силові  здібності. Параметри фізичної працездатності визначались за методикою степ–енергометрії (РWC170) з одним навантаженням.

Рівень професійної підготовленості студентів оцінювався на підставі даних щодо узагальненого рівня навчальної успішності за теоретичними та клінічними професійно–орієнтованими базовими дисциплінами, характеристики перебігу адаптаційних процесів вивчались на основі визначення індексу психофізіологічної адаптації. Соціально–гігієнічні аспекти адаптації студентів та особливості адаптаційних реакцій їх організму у відповідь на вплив клімато–погодних умов Подільського регіону України вивчались за допомогою спеціально розроблених анкет, показники мотиваційної спрямованості – за допомогою особистісного опитувача В.С.Горбачевського.

Отримані дані підлягали варіаційно–статистичній обробці з використанням пакету прикладних програм статистичного аналізу “Statistica 5.0 for Windows”. З метою здійснення прогнозування адаптаційних можливостей організму студентів на майбутнє застосовували методи кореляційного, регресійного, факторного та кластерного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході поглибленого аналізу особливостей формування критеріальних показників функціонального стану дівчат та юнаків в природних умовах перебування у вищому медичному навчальному закладі було виявлено 5 основних типів зрушень у стані психофізіологічних характеристик та особистісних рис студентів, а саме: стабільний, для якого властивою була відсутність будь–яких виражених змін протягом періоду спостережень (показники координації рухів і ситуаційної тривожності у дівчат, ситуаційної тривожності і емоційної лабільності у юнаків), такий, що зростає, який полягав у поступовому та неухильному покращанні показників функцій та якостей впродовж часу навчання (швидкість ЗМР, врівноваженість нервових процесів, точність лінійного окоміру, м'язова сила і м'язова витривалість у дівчат, швидкість ЗМР, КЧСМ і м'язова сила у юнаків), такий, що знижується, який характеризувався погіршанням стану показників, що оцінювались, протягом періоду дослідження (екстравертованість, врівноваженість і реактивна агресивність у дівчат, нейротизм і реактивна агресивність у юнаків), параболоподібний з пріоритетним розвитком функцій впродовж першого–другого років навчання (рухомість нервових процесів, особистісна тривожність і депресивність у дівчат, точність лінійного окоміру, координація рухів, депресивність, роздратованість і емоційна лабільність у юнаків), а також параболоподібний з пріоритетним розвитком функцій впродовж другого–третього років навчання (КЧСМ і роздратованість у дівчат, рухомість та врівноваженість нервових процесів, м'язова витривалість, екстравертованість і особистісна тривожність у юнаків).

Таке розмаїття тенденцій щодо змін провідних показників функціонального стану організму і, отже, відсутність однозначних, подібних за змістом зрушень засвідчує наявність явищ напруження адаптаційних механізмів, свідчить про незавершеність процесів професійної адаптації студентів протягом перших трьох років навчання і, отже, вимагає розроблення заходів, які забезпечують удосконалення перебігу адаптаційних перетворень. Слід відмітити і той факт, що саме цей період є вельми критичним і у зв'язку з необхідністю зміни стереотипу повсякденної діяльності студентів–медиків, який полягає у переорієнтації з вивчення фундаментальних медико–теоретичних предметів на оволодіння клінічними дисциплінами.

Надалі в ході вивчення функціональних особливостей вищої нервової діяльності було установлено, що в умовах запровадження експериментальної програми раціональної організації повсякденної діяльності студентів, яка була розроблена, величина латентного періоду ЗМР серед дівчат достовірно зменшувалась з 240,25±0,82 до 207,08±0,11 мс (13,9%, р(t)<0,001; р(c2)<0,001), серед юнаків – з 239,15±0,47 до 201,22±0,20 мс (15,9%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001). Водночас в традиційних умовах навчання у вищому навчальному закладі величина латентного періоду ЗМР у дівчат зменшувалась лише з 242,33±0,72 до 231,66±0,32 мс (4,5%, р(t)<0,001; р(c2)>0,05), у юнаків – з 237,28±0,90 до 226,43±0,35 мс (4,6%, р(t)<0,001; р(c2)>0,05) (табл. 2).

Під час оцінки значень врівноваженості нервових процесів за даними визначення особливостей реакції на об'єкт, який рухається, було виявлено, що в традиційних умовах навчання серед дівчат її значення зменшувались з 40,02±1,92 до 38,95±1,72 мс (2,7%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001), серед юнаків – з 29,70±1,43 до 25,93±1,40 мс (12,7%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001). В експериментальних умовах величина помилки  зменшувалась в значно більшій, ніж у попередньому випадку, мірі: у дівчат 43,38±1,99 до 22,53±0,16 мс (48,1%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001), у юнаків – з 34,71±1,79 до 21,12±0,11 мс (39,2%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001).

Показники КЧСМ студентів групи контролю впродовж періоду досліджень залишались надзвичайно стабільними. Серед дівчат її критеріальні величини коливались від 35,51±0,56 Гц під час проведення першого зрізу до 36,73±0,35 Гц (3,4%; р(t)>0,05; р(c2)>0,05) – під час проведення останнього, серед юнаків відповідно – з 35,26±0,50 до 36,32±0,32 Гц (3,0%; р(t)>0,05; р(c2)>0,05). Значно більш вираженими були зміни з боку показників КЧСМ в умовах експерименту. Зокрема, серед дівчат їх рівень зростав з 37,13±0,54 до 40,10±0,44 Гц (7,9%; р(t)<0,001; р(c2)>0,05), серед юнаків – з 34,33±0,34 до 42,02±0,43 Гц (22,4%; р(t)<0,001; р(c2)<0,01).

Зрушення з боку характеристик точності лінійного окоміру, що відбувались  у  традиційних умовах навчання, були доволі подібними до попередніх. Так, величина помилки в ході визначення здатності студентів неозброєним оком диференціювати відстань, що була задана заздалегідь, у дівчат впродовж часу досліджень зменшувалась лише з 10,17±0,37 до 9,56±0,21 мм (6,0%; р(t)>0,05; р(c2)>0,05), у юнаків – з 11,66±0,43 до 10,54±0,29 мм (9,7%; р(t)<0,05; р(c2)>0,05). Натомість в умовах запровадження експериментальної програми величина помилки достовірно зменшувалась з 11,09±0,41 до 6,92±0,12 мм (38,7%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001) – серед дівчат та з 10,43±0,44 до 6,90±0,11 мм (33,9%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001) – серед юнаків.

Під час визначення рівня координації рухів було виявлено, що число дотиків як серед дівчат, так і серед юнаків контрольної групи зменшувалось відповідно з 6,57±0,16 до 5,61±0,17 (14,7%; р(t)<0,001; р(c2)>0,05) та з 7,54±0,20 до 5,46±0,18 (27,6%; р(t)<0,001; р(c2)<0,01). Інша картина спостерігалась в експериментальних умовах: ступінь точності координації рухів неухильно зростав, причому, темпи зрушень позитивного змісту мали достатньо швидкий та виражений характер. Так, серед дівчат кількість дотиків в динаміці спостережень достовірно зменшувалась з 7,33±0,20 до 2,70±0,04 (63,2%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001), серед юнаків – з 7,14±0,16 до 1,96±0,25 (72,6%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001). Суттєво покращувались в експериментальних умовах і показники м'язової сили та витривалості.

Під час аналізу провідних властивостей темпераменту було установлено, що показники ступеня екстравертованості особистості у своїй більшості характеризувалися відносною

Таблиця 2

Показники розвитку психофізіологічних функцій студентів груп порівняння

Психофізіологічні функції        Час досліджень        Групи студентів        

               Група контролю        Група вторгнення        

               n        M±m        n        M±m        

Дівчата        

Латентний період простої зорово-моторної реакції (мс)        початок        47        242,33±0,72        43        240,25±0,82        

       кінець        47        231,66±0,32        41        207,08±0,11        

       р (t);р (c2)        < 0,001; > 0,05        < 0,001; < 0,001        

Врівноваженість нервових процесів (помилка у мс)        початок        47        40,02±1,92        43        43,38±1,99        

       кінець        47        38,95±1,72        41        22,53±0,16        

       р (t);р (c2)        > 0,05; < 0,001        < 0,001; < 0,001        

Критична частота злиття світлових миготінь (Гц)        початок        47        35,51±0,56        43        37,13±0,54        

       кінець        47        36,73±0,35        41        40,10±0,20        

       р (t);р (c2)        > 0,05; > 0,05        < 0,001; > 0,05        

Координація рухів (число дотиків)        початок        47        6,57±0,16        43        7,33±0,20        

       кінець        47        5,61±0,17        41        2,70±0,04        

       р (t);р (c2)        < 0,001; > 0,05        < 0,001; < 0,001        

Юнаки        

Латентний період простої зорово-моторної реакції (мс)        початок        44        237,28±0,90        43        239,15±047        

       кінець        43        226,43±0,35        42        201,22±0,20        

       р (t);р (c2)        < 0,001; > 0,05        < 0,001; < 0,001        

Врівноваженість нервових процесів (помилка у мс)        початок        44        29,70±1,43        43        34,71±1,79        

       кінець        43        25,93±1,40        42        21,12±0,11        

       р (t);р (c2)        > 0,05; < 0,001        < 0,001; < 0,001        

Критична частота злиття світлових миготінь (Гц)        початок        44        35,26±0,50        43        34,33±0,34        

       кінець        43        36,32±0,32        42        42,02±0,43        

       р (t);р (c2)        > 0,05; > 0,05        < 0,001; < 0,01        

Координація рухів (число дотиків)        початок        44        7,54±0,20        43        7,14±0,16        

       кінець        43        5,46±0,18        42        1,96±0,25        

       р (t);р (c2)        < 0,001; < 0,05        < 0,001; < 0,001