Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЛЮБЧАК МАРИНА ПАВЛІВНА

                                               УДК: 61: 355/359: 613.21

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

14.02.01 – гігієна, медичні науки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ–2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

                                     Колоденко Володимир Олександрович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,

завідувач кафедри гігієни харчування;

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович,

Київська медична академія післядипломної освіти

іменi П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни

харчування та гігієни дітей і підлітків.

Провідна установа:

Інститут гігієни і медичної екології імені О.М. Марзеєва,

лабораторія гігієни харчування, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться “21” квітня 2005 року о 13.30 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при

Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця

за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34,

санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного

медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057,

м. Київ-57, вулиця Зоологічна,1.

Автореферат розісланий 19.04.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

     Актуальність теми. У зв'язку з соціально-економічними перетвореннями у країні за останні 10-15 років сталися зміни в якості життя і, у першу чергу, харчування значних мас населення, у тому числі військовослужбовців різних видів військ. Змінилася структура харчування, що виражається істотним зниженням споживання дорослим і дитячим населенням України продуктів тваринного походження, а також овочів і фруктів при перевазі хлібобулочних і круп'яних виробів, картоплі, цукру і тваринних жирів [Кульчицька В.П. і співавт., 1997; Гуліч М.П і співавт., 2001; Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2002; Кицула Л.М., 2002]. Останне зумовлює дефіцит споживання тваринних білків, полієнових жирних кислот (ПЖК), фосфоліпідів, харчових волокон, вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів – йоду, заліза, кальцію, фтору, селену [Гуліч М.П., Оноприєнко Е.Н., 1995; Гуліч М.П., 1998; 2001; 2001; Матасар І.Т. і співавт., 1999; F. Shils et al., 1993], що знижує функціональні характеристики організму людини, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища, звужує діапазон його адаптаційних можливостей, сприяє різкому підвищенню серед населення захворювань, негативно позначається на індексі здоров'я нації, її демографічних показниках [Тутельян В.А. і співавт., 1999; Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2002; Колоденко В.В. і співавт., 2003; Health and Welfare Canada, 1983; 1990].

     Зазначені зрушення в структурі харчування населення і їх наслідки в тій чи іншій мірі можуть бути екстрапольовані і на курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ). У такому випадку залишається невідкладним питання про необхідність нормалізації харчування зазначеного контингенту. Тому для досягнення цієї мети пропонується шлях використання біологічно активних добавок до їжі (БАД), що є джерелами дефіцитних у харчуванні речовин, у тому числі регуляторів функцій органів і систем організму [Пилат Т.Л. і співавт., 2001; Тутельян В.А., 1996, 1997, 1999]. До препаратів даного класу відносяться соєвий білково-жировий збагачувач (СБЖЗ) і рослинний адаптоген Біотрит-С, розроблені співробітниками Інституту стоматології АМН України під керівництвом член-кореспондента ААН України, професора А.П. Левицького, які мають широку лікувально-профілактичну спрямованність [2001].

     СБЖЗ багатий на біологічно повноцінні білки, соєву олію, фосфоліпіди, харчові волокна, вітаміни Е, В1, В2, В6 і пантотенову кислоту, відрізняється хорошим представництвом ряду макро- і мікроелементів [Левицький А.П., Ярославцев С.К. 2001; Адамень Ф.Ф. і співавт., 1999; Січкарь В.И., Левицький А.П., 1981; Бабич А.О., 1998].

     Біотрит-С розроблений на основі проростків зерна пшениці за методом академіка В. П. Філатова, багатий на біофлавоноїди і збагачений вітаміном С, містить істотну кількість вітамінів групи В [Деньга О.В. і співавт., 1997, Левицький А.П. і співавт., 1995, 1996, 1997, 1998, 1999; Ткаченко Е.К., 2000, 2001; Ковшар К.Ф., 2000].

    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках загальної держбюджетної науково-дослідної роботи Одеського державного медичного університету “Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи в умовах дії агресивних факторів навколишнього середовища і шляхи їх корекції” (№ держреєстрації 0198 U 007835, термін виконання 1999 – 2003 р.) і держбюджетної науково-дослідної теми кафедри загальної гігієни університету “Гігієнічна оцінка стану репродуктивного здоров'я населення в сучасних соціально-екологічних умовах Одеської області і розробка профілактичних рекомендацій” (термін виконання 2001 – 2004 р.).

    Мета дослідження. Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України за нутрієнтним складом з метою його корекції заради зміцнення здоров'я, підвищення фізичної та розумової працездатності.

    Задачі дослідження:

1. Дати гігієнічну оцінку фактичному харчуванню і нормативному раціону курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України і визначити можливість їх корекції за допомогою СБЖЗ і рослинного адаптогена Біотрита-С.
1. Оцінити основні соматометричні показники і фізичну працездатність курсантів як складових їх статусу харчування до та після корекції фактичного харчування.
1. Вивчити основні показники метаболізму курсантів як складової їх статусу харчування до та після корекції фактичного харчування.
1. Дослідити функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) і розумової працездатності курсантів до та після корекції фактичного харчування.
1. Провести аналіз захворюваності курсантів до та після корекції фактичного харчування.
1. Розробити рекомендації з корекції раціону харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України.

    Об'єкт дослідження: харчування та стан здоров'я курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України на прикладі Одеського інституту сухопутних військ.

    Предмет дослідження: гігієнічне обгрунтування шляхів оптимізації харчування та поліпшення стану здоров'я курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України.

    Методи дослідження: гігієнічні, антопометричні, клінічні, біохімічні, статистичні.

    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в нових соціально-економічних умовах України проведений всебічний гігієнічний аналіз і оптимізація харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил країни з обліком не тільки хімічного складу й енергоємності раціону і їх відповідності встановленим нормативам, але і клініко-біохімічних, фізіологічних та функціональних показників стану здоров’я курсантів. Уперше дане наукове обгрунтування удосконалення раціону харчування курсантів шляхом використання вітчизняних біологічно активних добавок до їжі – СБЖЗ та Біотрита-С. Отримані результати відкривають перспективу подібних досліджень і у відношенні інших військових контингентів Міністерства Оборони України.

    Практичне значення отриманих результатів. Розроблений простий цілком доступний і економічно вигідний спосіб оптимізації фактичного (ФР) і нормативного (НР) раціонів харчування курсантів додаванням соєвого білково-жирового збагачувача і рослинного адаптогена Біотрита-С вітчизняного виробництва. Економічна вигода обгрунтовується порівняно невисокою вартістю зазначених БАД: 1 кг СБЖЗ – 8 гривен (50г на добу – 40 копійок), упаковка Біотрита-С на 60 таблеток – 4 гривні (6 таблеток на добу – 40 копійок). Отже, корекція раціону харчування на добу складає 80 копійок. Тим часом, рівнозначна корекція тваринним білком зажадає більш ніж 100 г м’яса на добу, вартість якого становить не менш ніж 2 гривні.

     Результати дослідження у вигляді рекомендацій з раціоналізації нормативного раціону курсантів вищих військових навчальних закладів для сухопутних військ Збройних Сил України шляхом збагачення раціону БАД – СБЖЗ і рослинним адаптогеном Біотритом-С можуть бути враховані при відпрацюванні норм харчування військослужбовців Збройних Сил України (довідка № 294 від 17 грудня 2004 року, видана Департаментом з питань охорони здоров’я МО України, а також довідка №29/6/285 від 16 грудня 2004 року видана продовольчою службою управління тилу Південного оперативного командування МО України).

    Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконаний інформаційний пошук, визначені мета і задачі дослідження, здійснений вибір методів дослідження та збір матеріалу, проведений аналіз, систематизація і статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки, опубліковані основні положення дисертації.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на Міжнародній науково-практичній конференції невропатологів, психіатрів і наркологів, присвяченій 50-річчю Одеського обласного психоневрологічного диспансеру (м. Одеса, 2002), Науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми півдня України”, присвяченій 100-річному (1903 – 2003 рр.) ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (м. Одеса, 2003), а також на засіданнях кафедри загальної гігієни та проблемної комісії Одеського державного медичного університету (2002 – 2004г).

    Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 5 статей – у професійних виданнях, рекомендованих ВАК України.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів досліджень і спостережень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Текст проілюстрований 26 таблицями і 5 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 238 літературних джерел (209 - українських і російських, 29 - іноземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    Матеріали і методи дослідження. Обстежено 180 курсантів Одеського інституту сухопутних військ Збройних Сил України 2-3 курсів навчання віком 18-20 років, їх ФР і НР. Репрезентативність даної сукупності забезпечується її величиною, однорідністю за складом, віком, станом здоров’я і, зокрема, статусом харчування (СХ), сформованого загальними умовами життя і діяльності, і підтверджується статистично. Досліджувані були розподілені на дві групи: контрольну і дослідну. Перша отримувала ФР, друга – аналогічний раціон, але з додаванням СБЖЗ і Біотриту-С (таблиці 1, 2).

Таблиця 1

Якісно-кількісні характеристики 50 г соєвого білково-жирового збагачувача,

використаного для корекції фактичного харчування курсантів

Таблиця 2

Кількісно-якісна характеристика складу маси з 6 таблеток Біотрита-С,

використаних для повсякденної корекції фактичного харчування курсантів

Примітка. * - включає трицин і кемпферол (складають 6% від маси Біотрита-С).

     Клініко-гігієнічне спостереження (КГС) тривало 6 місяців: із середини квітня до середини жовтня 2001 року. Обстеження курсантів обох груп проводилося двічі: перше (вихідне) – визначали структурно-функціональні, клінічні і біохімічні показники здоров'я на тлі ФР і друге (заключне) – визначали ті ж показники, але в дослідній групі -на тлі скоригованого раціону.

     Гігієнічні характеристики ФР у порівнянні з НР оцінювались розрахунковим методом за меню- розкладками кожного вівторка і четверга за весь 2001 рік. При цьому використовували довідники хімічного складу харчових продуктів [Скурихин И.М., Волгарев М.Н., 1987, 1987; Gibson R.S., 1990, 1993, American Dietetic Association., 2000]. У розрахунках враховувалися втрати харчових речовин при зберіганні, первинній і тепловій кулінарних обробках продуктів. Для оцінки кількісної адекватності харчування курсантів визначались відповідність енергоємності фактичного добового раціону (ФДР) і НР їх реальним добовим енергозатратам. Останні вивчались хронометражно-табличним методом з використанням даних спеціальних таблиць [Жолус Б.И., 1997].

     Фізичний розвиток курсантів вивчався соматометричними методами: вимірювався зріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність грудної клітки, правого плеча, м'язів плеча і товщина шкірно-жирових складок (ШЖС) [Дембо А.Г., 1976; Сильченко К.К., Синицин А.Н., 1992; Надворний Н.Н. і співавт., 1996; Watson R.E. et al., 1980].

    Для висновку про структуру тіла курсантів, ступінь розвитку його жирового і м'язового компонентів проводився вимір товщини ШЖС у чотирьох місцях правої половини тіла: на середині дво- і триголового м'язів плеча, під лопаткою (за ходом природної складки шкіри) і в пахвинній області (паралельно пупартовій зв'язці). Зв'язок між сумарною товщиною ШЖС і вмістом жиру в організмі зображується відповідними рівняннями регресії, що враховують стать і вік обстежуваних. Для спрощення розрахунку вмісту жиру в тілі використовувалась спеціальна таблиця, модифікована стосовно до будь-якого значення індивідуальної варіанти суми товщини ШЖС [Жолус Б.И., 1997].

    Оцінка фізичної працездатності курсантів проводилась за допомогою степ-тесту PWC 170 [Дембо А.Г., 1976; Войтенко А.М. і співавт., 1981]. В основі методу лежить визначення м'язової роботи за частотою серцевих скорочень, рівних 170 ударам за хв.

    Для оцінки функціонального стану ВНС визначались [Курако Ю.Л., 1998]:

• загальний вегетативний тонус за картою реєстрації зовнішніх показників;
• ознаки вегетативних змін за спеціальним опитувальником;
• вегетативна реактивність ВНС (її симпатичного відділу) за ортостатичною пробою Превеля;
• вегетативний тонус в серцево-судиній системі за індексом Кердо;
• вегетативна реактивність парасимпатичного відділу ВНС за методом око-серцевого рефлексу Даніні-Ашнера.

    Оцінка нервово-психічних функцій включала дослідження процесу завчання, ступеня концентрації уваги і темпу виконання відповідної проби. У дослідженні процесу завчання матеріалом служили не пов'язані між собою за змістом слова, які підбирались заздалегідь і фіксувались у відповідних графах протоколу [Вудвортс Р., 1950; Лурия А.Р., 1975; Райгородский Д.Я., 2000]. Досліджуваним слова подавали звуковим (вербальним) способом. При цьому ставилася задача встановити динаміку завчання, тобто характер наростання запам'ятовування слів. Ступінь концентрації і стійкості уваги, а також темп виконання завдання визначались за допомогою коректурної проби Бурдона [Балин В.Д. і співавт., 2000].

    Клініко-лабораторні дослідження включали вивчення біохімічного СХ: визначення показників білкового, ліпідного і вуглеводного обмінів, а також активності ряду ферментів у сироватці крові. При цьому застосовані загальноприйняті методи дослідження [Под ред. Тица Н.И., 1986; Меньшиков В.В і співавт., 1987].

     Загальна захворюваність курсантів за 2000, 2001 і 2002 роки вивчена на основі звітної документації поліклініки ВВНЗ Збройних Сил України.

     Отримані результати досліджень були оброблені за статистичними методами з використанням стандартних пакетів програм “Microsoft” Excel 2000.

    Результати дослідження і їх обговорення. Встановлено, що сумарна кількість білка у ФДР курсантів майже на 11 г нижче, ніж у НР, що становить майже 9%. У той же час різниця за вмістом тваринного білка відзначена на рівні 8 г, однак у відносному виразі вона досягла близько 19%. На незбалансованість білкової квоти ФР і НР вказує і те, що в першому випадку тваринна квота склала 30,3%, а в другому – 34,2%. Якщо врахувати рекомендації військових гігієністів щодо утримання частки тваринного білка в раціоні військовослужбовців термінової служби на рівні до 60%, то його дефіцит у ФДР становить майже 30%, а в НР – близько 26% [Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Атаманюк А.Б. і співавт., 1995; Жолус Б.И., 1997]. Отже, ФР і НР за забезпеченністю біологічно повноцінним білком не відповідають гігієнічним вимогам. Це є істотним недоліком, тому що курсанти ВВНЗ відносяться до категорії населення, що продовжує розвиватися й удосконалюватися в структурно-функціональному відношенні.

     Характеристика білкових квот ФДР і НР визначила і їх розходження за вмістом незамінних і замінних амінокислот (АК). У ФР цих АК менше (відповідно 39 г і 73,7 г), ніж у НР (42,5 г і 79,9 г), однак співвідношення між ними в обох випадках складає 1:1,9, що свідчить про якісну подібність порівнюваних білкових квот у цілому. Це підтверджується і подібним вмістом есенціальних АК у 1 г білка ФДР і НР. З зазначеним узгоджується і розрахунок відношення незамінних АК до триптофану (у грамах), що виявляє значну близькість за цим показником порівнюваних білків, однак за більшістю параметрів перевищуючий рекомендації ФАО і ВОЗ [Габович Р.Д. і співавт., 1993]. Крім того, за вмістом більшості незамінних АК білок порівнюваних об'єктів перевершує показник рекомендований ФАО і ВОЗ для дорослого чоловіка [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982]. Результати порівняння з міжнародними нормативами розглядаються нами як факт позитивного значення, оскільки мають відношення до характеристики харчування 18-20- літніх курсантів, які усе ще зберігають, як уже відзначалося, тенденцію до подальшого морфо-функціонального удосконалення, до якого дуже причетна якість білка. Показники вмісту незамінних АК як у ФР харчування, так і в НР істотно вищі, ніж у запропонованій рядом авторів формулі збалансованого харчування [Покровський А.А., 1986; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І, 1999]. В даному випадку не уникнути протиріччя, згідно якого частка тваринного білка в загальній білковій квоті НР, та, у ще більшій мірі, ФР не відповідає сучасним гігієнічним вимогам, тоді як за вмістом незамінних АК вона цілком їм адекватна. Однак співвідношення трьох найбільш значимих для організму людини АК – триптофану, лізину, метіоніну у ФР становить 1:4,3:1,6, а в НР – 1:4:1,6 і, отже, в обох випадках не відповідає рекомендованому більшістю дослідників оптимальному показнику – 1:3:3 [Ципріян В.І., 1999; Пивоваров Ю.П.,1999]. Енергоємність білкової квоти середньодобового ФР курсантів склала 452 ккал, а НР – 496 ккал.

     Виявлене також відставання за вмістом ліпідів у ФДР (89 г) у порівнянні з НР (97 г), що становить 8,2%. Рослинні жири були також трохи менше представлені у ФР (24 г), ніж у НР (27 г), хоча їх відносні параметри були практично одинаковими (відповідно 27% і 27,8%). Однак останні досить помітно відстають від рекомендованих сучасними військовими гігієністами показників вмісту рослинних олій на рівні 30-40% від загальної кількості жирів у раціоні [Жолус Б.И., 1997; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998]. Порівняння попередніх величин пояснює також відставання в кількісному відношенні ФДР від НР і за всіма параметрами жирнокислотного складу загальних ліпідів. У той же час відзначається значна схожість їх жирнокислотних формул, які, суттєво дисонують з формулою збалансованості жирних кислот, яка рекомендується як фізіологічний оптимум [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982]. Заслуговує також на увагу і факт дещо гіршої забезпеченості ФР фосфоліпідами (4 г проти 5,3 г). Значення його зростає, якщо прийняти до уваги те, що потреба дорослої людини в цьому нутрієнті, на думку різних авторів, варіює від 5 г до 10 г на добу [Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І., 1999]. Однак, з позицій антиатерогенної спрямованості їжі, слід, очевидно, погодитися з відставанням ФР за вмістом холестерину (0,3 г проти 0,5 г), хоча, згідно деяких наукових джерел, потреба дорослої людини в даному нутрієнті варіює від 0,5 до 1 г і більше [Ципріян В.І., 1999; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Жолус Б.И., 1997; Титов В.Н., 2000; Левицький А.П., 2000]. Необхідно відзначити також, що внесок жирів в енергоємність ФДР курсантів становить 801 ккал, а НР – 873 ккал.

     Вуглеводні компоненти ФР і НР у кількісному і якісному відношенні не мали статистично значимої розбіжності (585 г та 598 г відповідно), а відносні величини моно- і дисахаридів – 17,8 і 18,2%. Звертає увагу недостатнє забезпечення курсантів цукрами, які у раціоні даної вікової категорії населення, що характеризується високою фізичною активністю, повинні складати не менш 20-25% [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Жолус Б.И., 1997; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Ципріян В.І., 1999]. Абсолютний вміст харчових волокон (клітковини + пектину) у ФР (16 г) мало відрізнявся від такого в НР (18 г). Однак в обох випадках він істотно відставав від визначених багатьма гігієністами фізіологічних потреб на рівні 25-30 г і навіть 40-70 г [Волгарев М.Н., 1986, Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Габович Р.Д. і співавт., 1993, Пивоваров Ю.П., 1999; Ципріян В.І., 1999]. Енергетичний внесок вуглеводів у ФДР курсантів склав 2268 ккал, а в НР – 2316 ккал.

     Наявність нерізких, але односпрямованих розходжень між ними за абсолютними величинами зумовило значну подібність їх співвідношень у порівнюваних об'єктах. Так, у ФР цей показник склав 1:0,8:5,2, а в НР – 1:0,8:4,7. Усе це визначило загальну енергетичну цінність ФР і НР, а також відносну квоту кожного з основних нутрієнтів. При енергоємності ФДР у 3521 ккал, а НПК у 3685 ккал відносний внесок білків, жирів і вуглеводів склав (у%) відповідно 12,8:22,8:64,4 і 13,5:23,7:62,8. Отже, і за даними співвідношень абсолютних величин у грамах, і відповідних їм енергетичних величин у відсотках можна вказати на досить очевидний дефіцит ліпідної квоти як у ФР, так і в НР. Останнє узгоджується з поглядом більшості дослідників, згідно якого жири повинні забезпечувати 30-33% енергоємності добового раціону в середній кліматичній зоні і 27-28% - у південій [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І., 1999]. Відставання жирової квоти в досліджуваних ФДР і НР зумовлене, насамперед, дефіцитом рослинних жирів. Внесок вуглеводів (головним чином, солодких) в енергоємність реального раціону та, у більшій мірі, нормативного не слід, очевидно, вважати оптимальним, враховуючи на уже відзначені особливості вікового розвитку і функціональної активності курсантського контингенту.

     Слід підкреслити, що ФДР і НР за вмістом аскорбінової кислоти, ретинолу, рибофлавіну і ергокальциферолів істотно поступаються нормам, які рекомендовані для дорослих [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Ципріян В.І., 1999; Спиричев В.Б., 1999; Пивоваров Ю.П., 1999; Тутельян В.А. і співавт., 2002]. Відзначені протягом року коливання вітамінної забезпеченості ФР не виявили виразної сезонної залежності. Виключення складає аскорбінова кислота, дефіцит якої досягав найбільшої глибини (до 69%) у весняний і зимовий періоди.

     Деякі особливості в забезпеченості ФР і НР мінеральними речовинами полягають у відставанні (у межах 5,3% –12,7%) першого від другого за вмістом К, Са, Р, Со, Мо, Сr і в перевищенні – за марганцем (9,6%). У той же час і ФР і НР за одними елементами (Са, Со, Ni) були забезпечені нижче, а за іншими (Mg, P, Fe, Cu, Mn, Zn) – вище рекомендованих показників [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Жолус Б.И., 1997; Кошелев И.Ф., Михайлов В.П., 1998; Ципріян В.І., 1999]. В обох об'єктах дослідження мають місце суттєві відхилення від нормативних співвідношення кальцію, фосфору і магнію, що склали відповідно 1:3,2:0,93 і 1:3,1:0,86 замість 1:1,5(2):0,5 [Габович Р.Д. і співавт., 1993; Кошелев И.Ф., Михайлов В.П., 1998; Даценко І.І., Габович Р.Д., 1999]. На особливу увагу заслуговує надлишок фосфору, який сприяє порушенню обміну кальцію, прискореному виведенню його з організму, розвитку остеопорозу та іншої патології [Спиричев В.Б., 2003].

    Таким чином, гігієнічний аналіз ФДР і НР дозволив виявити ряд істотних дефектів у їх кількісних і якісних характеристиках. Встановлене також відставання енергоємності ФР (3521 ккал) від добових енергозатрат курсантів (3739 ккал). Як на одну з причин зазначених порушень у харчуванні, можна вказати на значні втрати нутрієнтів у процесі зберігання і кулінарної обробки продуктів. При цьому більшість зазначених дефектів характерна не тільки для ФР, але і для НР, хоча й у трохи меншій мірі. З огляду на викладене, ми дійшли висновку, що таке харчування може негативно позначитися на показниках здоров'я, фізичного розвитку, працездатності, механізмах адаптації і стійкості до несприятливих факторів, а також на рівні захворюваності курсантів. Тому нами досліджувалась доцільність використання для оптимізації харчування вітчизняних БАД до їжі.

    У зв'язку з щоденним додаванням до ФР 50 г СБЖЗ квота сумарного білка зросла з 113 г до 133 г (на 18%), а частка його біологічно повноцінного компонента – з 34 г до 54 г (з 30% до 41%). У НР вміст сумарного білка підвищився з 124 г до 144 г (на 16%), а його біологічно повноцінна складова – з 42 г до 62 г (з 34% до 43%). Істотні зрушення досягнуті й в амінокислотному складі ФР та НР. Отже, додавання СБЖЗ наблизило параметри останніх за білком до гігієнічно рекомендованих величин. Суттєво поліпшилася і жирова складова ФР і НП, причому, тільки за рахунок рослинної олії. Це зумовило повну відповідність жирової квоти гігієнічним нормам, у тому числі, за вмістом ПЖК і фосфоліпідів. Вуглеводний компонент залишився практично незмінним.

    Додавання СБЖЗ і Біотрита-С (по 2 таблетки тричі на добу під час кожного прийому їжі) у ФР і НР істотно підвищило вміст бета-каротину, вітамінів В1, В2, Е і, особливо, С (майже в 2 рази), що забезпечило гармонізацію усього вітамінного складу на рівні гігієнічних вимог. Додатки збагачують харчування адаптогенами, у тому числі, трицином, кемпферолом і іншими біофлавоноїдами. Останні володіють антигіалуронатліазною активністю і тим самим захищають межинну речовину сполучної тканини від руйнування. Існує тісний функціональний взаємозв'язок між аскорбіновою кислотою і біофлавоноїдами в окислювально-відновних процесах організму, і в першу чергу, це позначається на стані сполучної тканини [Пилат Т.Л., і співавт., 2001; Левицкий А.П., 2001; Тутельян В.А. і співавт., 2002].

     Корекція ФР і НР БАД до їжі поліпшує їхній мінеральний склад і визначає сприятливу тенденцію в зміні співвідношення кальцію, фосфору і магнію. Одночасно вона підвищує енергоємність ФР із 3521 ккал до 3699 ккал, а НР – з 3685 ккал до 3863 ккал, а також вносить деякі зміни в співвідношення основних харчових речовин за їх внеском в загальну енергоємність раціонів. Загалом корекція вказує на деяке збільшення частки білків і жирів і зниження – вуглеводів, що цілком з'ясовно, якщо врахувати хімічну структуру застосованих БАД до їжі.

     Таким чином, застосування СБЖЗ і Біотрита-С поліпшує харчування курсантів, істотно підвищуючи його забезпеченість найважливішими макро- і мікронутрієнтами, які у сукупності можуть сприяти оптимізації СХ, а, отже, рівня здоров'я, працездатності та адаптаційного потенціалу даного контингенту, що підтверджується результатами клініко-гігієнічних спостережень (КГС).

     Споживання курсантами протягом 6 місяців ФР, скоригованого СБЖЗ і Біотритом-С, зумовило виразну тенденцію збільшення таких важливих показників фізичного розвитку організму як окружність м'язів плеча (ОМП) і екскурсія грудної клітки на тлі лише деякого зниження показників, що характеризують окремі і загальні параметри жирового компонента структури тіла. Такі зрушення, на наш погляд, вказують на зміни структури маси тіла, головним чином, за рахунок приросту соматичного білка. З цим узгоджується незначне зменшення середньої маси тіла курсантів, які отримували скоригований раціон. У контрольній групі обстежуваних виявлене більш помітне зниження як даного показника, так і показників ліпідної частини маси тіла за відсутністю ознак збільшення соматичного білка. Такий характер змін у цій групі, швидше за все, зумовлений більшою лабільністю обмінних процесів в організмі внаслідок незбалансованості ФР, яка проявилася в умовах зміни сезонних факторів і пов'язаних з ними видів діяльності (академічних занять і польових навчань). У дослідній групі практично всі вивчені фізичні показники, включаючи й індекс маси тіла, по завершенні КГС виявляли в більшій чи меншій мірі тенденцію зрушення убік від звичайного статуса харчування до оптимального. При цьому спрямованість змін свідчить про глибокий внутрішній взаємозв'язок між ними і, отже, про невипадковість їх походження. У дослідній групі по завершенні спостереження встановлене також статистично значиме підвищення показників фізичної працездатності: PWC 170 з 1450,2 кгм/хв до 1510,6 кгм/хв. У той же час у контрольній групі вони залишалися на вихідному, чи навіть на дещо більш низькому рівні. Немає сумнівів, що зазначений характер зрушень фізичної працездатності обстежених груп знаходиться у прямій залежності від представленої вище спрямованості змін їх морфологічних показників СХ. Поліпшення структурно-функціональних параметрів СХ курсантів в умовах харчування, збагаченого СБЖЗ і Біотриром-С, природно, підвищує рівень їх здоров'я, резистентності та адаптаційних можливостей.

Являє також інтерес стан біохімічна складова СХ на різному тлі харчування (табл. 3).У дослідній групі методом непараметричної статистики виявлена тенденція збільшення числа осіб з підвищеним вмістом загального білка в сироватці крові. Цей факт розглядається намияк наслідок удосконалювання під впливом зазначених БАД білкового обміну в організмі, найважливішим проявом якого є поліпшення синтетичних процесів. Підтвердженням цьому є результати сомато- і фізіометричних досліджень, що виявили у цих курсантів збільшення м'язової маси і підвищення фізичної працездатності. Непрямим свідченням цьому є  також зменшення в дослідній групі числа курсантів з підвищеним вмістом у сироватці крові креатиніну і сечової кислоти, що на наш погляд, вказує на зрушення в метаболізмі убік посилення анаболічних процесів. На поліпшення білкового

Таблиця 3

Показники білкового обміну у курсантів на разному тлі харчування

Примітка: С – коефіцієнт варіації; * - відмінність показників між досліджуваними групами достовірна при р<0,05; N – кількість курсантів (%) зі значеннями показників білкового обміну, що відповідають середньопопуляційному рівню; > - кількість курсантів (%) зі значеннями показників білкового обміну вище середньопопуляційного рівня; < - кількість курсантів (%) зі значеннями показників білкового обміну нижче середньопопуляційного рівня.

обміну у курсантів, що отримували БАД вказує істотне збільшення серед них осіб з підвищеною концентрацією альбумінів у сироватці крові. Протилежні зміни названих показників у контрольній групі слід, очевидно, вважати проявом, головним чином, якісного білкового дефіциту ФР, на тлі якого відбувається компенсаторне посилення використання лабільного білка альбуміну для синтезу фундаментальних протеїнів. У контрольній групі встановлене також більше чисельне представництво курсантів з більш низьким альбуміно-глобуліновим коефіцієнтом. Пояснення останньому можна знайти у відзначених вже особливостях метаболізму альбуміну і, можливо, у посиленні продукції імунних глобулінів в організмі курсантів, що отримували нескоригований раціон і, мабуть, тому значно частіше піддавалися простудним захворюванням. Отже, на тлі ФР виявляється ряд ознак недостатньої білкової забезпеченості організму. Додавання до раціону БАД, багатих на високоцінний білок і мікронутрієнти, оптимізує метаболізм білка.

     У утримуваних на скоригованому раціоні спостерігалося також достовірне, у порівнянні з контролем, скорочення чисельності курсантів з підвищеним рівнем тригліцеридів у сироватці крові і збільшення представництва з більш низьким значенням даного показника. Поряд із зазначеним у дослідній групі виявлене кількісне зростання обстежених з більш низьким вмістом в-ліпопротеїдів у крові. Останнє супроводжується помітним зменшенням числа курсантів із середніми значеннями концентрації холестерину в крові і збільшенням – з низькими показниками. Отже, корекція ФР зумовила поліпшення ліпідного обміну убік його деякої інтенсифікації і наданням йому антиатерогенної спрямованості. Останнє узгоджуєтся з фактом зменшення жирового компонента в структурі тіла цієї ж групи обстежених, причому, практично без ознак схуднення. Пояснення цьому варто шукати в гармонізації раціону курсантів у цілому та в оптимізації його жирової квоти за рахунок збагачення полієновими жирними кислотами, фосфоліпідами, а також вітамінами, у тому числі антиоксидантного ряду, іншими біологічно активними нутрієнтамиі, і, звичайно, харчовими волокнами.

     Збагачення ФР СБЖЗ і Біотритом-С вплинуло також на показники вуглеводного обміну. Це позначилося збільшенням в дослідній групі числа курсантів із середнім і низьким показником концентрації глюкози в крові, у той час як у контрольній - переважала кількість осіб з високим рівнем цього показника. Одночасно відзначено, що рівень активності ЛДГ прямо корелював з рівнем глюкози в крові курсантів обох груп. Отже, корекція харчування оптимізує вуглеводний обмін, підсилюючи утилізацію глюкози на енергоємні синтетичні процеси, головним чином, у руслі білкового обміну організму курсантів. Хоча застосовані БАД бідні на вуглеводи, за винятком клітковини (СБЖЗ), позитивний вплив на зазначений обмін, мабуть, пов'язаний з їх загальним оптимізуючим внеском до складу ФР обстежуваних.

    По завершенні КГС чисельне представництво обстежених з високими рівнями активності АСТ і АЛТ у сироватці крові в дослідній групі виявилося істотно меншим, ніж у контрольній. Значні розходження тієї ж спрямованості між порівнюваними групами виявлені також у відношенні активності амілази та в значно меншій мірі – лужної фосфатази. Поряд з цим у дослідній групі зросло чисельне представництво осіб зі зниженим і средньопопуляційним рівнями активності ГГТП у сироватці крові. Наведені дані ферментного статусу слід, очевидно, розцінювати як свідчення деякого функціонального неблагополуччя печінки курсантів в умовах ФР, а також як доказ можливості його усунення шляхом корекції раціону за допомогою СБЖЗ і Біотрита-С. Таким чином, корекція ФДР позитивно вплинула на комплекс показників біохімічної складової СХ курсантів. Зрушення спостерігалися лише в діапазоні їх фізіологічних коливань. Однак за сукупністю і спрямованністю вони є свідченням підвищення надійності та ефективності матаболізму в цілому як  важливоїоснови удосконалення здоров'я курсантів.

    Особливий інтерес мають результати дослідження можливої залежності функціональних характеристик ВНС і деяких психічних функцій курсантів від характеру харчування, отримані за тих же КГС. При утриманні на ФР, збагаченому СБЖЗ і Біотритом-С, встановлене помітне зменшення числа обстежених з вегето-судинною дистонією (ВСД) до 13,8% (проти 20,9% у контролі), встановлена тенденція збільшення в тій же групі числа осіб з нормальною ВР до 73,3%, тоді як у контрольній группе цей показник склав 64%. В досліді виявлене виразне підвищення запам’ятовування слів, концентрації уваги, темпу виконання завдання, а також стійкості уваги. Таким чином, КГС показало, що незбалансованість харчування курсантів погіршує ряд фізіологічних параметрів ВНС і нервово-психічних функцій, що призводить до функціонального розладу вегетативного відділу нервової системи, а, отже, виникненню ВСД. Це у свою чергу є сприятливим ґрунтом для розвитку органічної патології. До того ж існуючі методи лікування ВСД характеризуються досить низькою ефективністю. Тому розробка патогенетично обґрунтованих методів їх профілактики і лікування постає задачею великої теоретичної і практичної значимості. Застосування БАД багато в чому усуває незбалансованість раціону курсантів, збагачує останній біологічно активними речовинами, адаптогенами, що в сукупності поліпшує фізіологічні параметри ВНС, сприяючи в деякій мірі профілактиці ВСД і інших негативних зрушень. Практично важливо оцінити стійкість організму курсантів до простудних захворювань на тлі фактичного і скоригованого СБЖЗ і Біотритом-С харчування. У зв'язку з цим був проведений аналіз захворюваності курсантів дослідної і контрольної груп за три роки: за 2001 рік, коли проведене клініко-гігієнічне спостереження, а також за попередній йому 2000 рік і наступний після нього 2002 рік. Під час аналізу виявилися такі захворювання як ГРВІ, гострий бронхіт, ангіна, загострення хронічного тонзиліту, гайморит, фронтит, фурункульоз. Узагальнені інтенсивні показники захворюваності представлені в табл. 4. У середньому на весь обстежений контингент вони варіювали від 29,4 + 3,0 (2000 р.) до 45,5 + 3,4 (2001 р.). У контрольній групі показники коливалися в більш широких межах – від 28,6 + 4,3 (2000 р.) до 55,3 + 5,0 (2001 р.), зберігаючись на досить високому рівні в 2002 році – 42,0 + 5,0. Інша картина відзначена в дослідній групі. У найменш благополучному за простудною захворюванністю 2001 році в ній спостерігалося лише незначне зростання інтенсивного показника. Причому останній у 2002 році (також неблагополучному, судячи з контрольної групи) дуже помітно знизився як у порівнянні з показником попереднього року, так і в порівнянні з одночасними показниками порівнюваних груп. У цілому дані табл. 4 свідчать про протекторну дію СБЖЗ і Біотрита-С у відношенні простудних захворювань, що, швидше за все, можна пояснити їх позитивним впливом на імунітет. З представлених показників можна зробити висновок, що компоненти СБЖЗ і Біотрита-С чинять протизапальний, імуномодулюючий і адаптогенний ефект. При цьому  резистентність організму набуває пролонгованого характеру.

Таблиця 4

Узагальнені інтенсивні показники захворюваності

                        Примітка. * - відмінність при р < 0,05

ВИСНОВКИ

     У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає у тому, що для гігієнічного аналізу харчування курсантів вищих навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України та його оптимізації за допомогою БАД використані, поряд з кількісною та якісною оцінкою раціону, клінічні, біохімічні, антропометричні та функціональні показники стану здоров’я курсантів.

    1. Фактичний раціон і нормативний раціон 1996 року курсантів вищого військового навчального закладу сухопутних військ Збройних Сил України не відповідають гігієнічним вимогам через незбалансованість за білками, жирами і вуглеводами (зменшення частки тваринних білків, рослинних жирів, фосфоліпідів, моносахаридів і харчових волокон, порушення співвідношення незамінних амінокислот і жирних кислот), співвідношення між якими складає відповідно 1:0,8:5,2 та 1:0,8:4,7 проти рекомендованого 1:1:5-6.

    2. Виявлена невідповідність енергоємності фактичного (3521ккал) і нормативного (3685 ккал) раціонів реальним добовим енергозатратам (3739 ккал) курсантів, їх недостатність за вмістом ретинолу, рибофлавіну, ергокальциферолу і, особливо, аскорбінової кислоти; порушення співвідношення кальцію, фосфору і магнію, що складає 1:3,2:0,93 та 1:3,1:0,86 проти рекомендованого 1:1,5(2):0,5.

    3. Структурно-функціональні та метаболічні показники курсантів, що утримуються на фактичному раціоні, дозволяють класифікувати їх статус харчування як звичайний, і, отже, як такий, що обмежує реалізацію повною мірою адаптаційного і професійного потенціалу у надзвичайних ситуаціях.

    4. Корекція фактичного і нормативного раціонів курсантів щоденним додаванням 50 г СБЖЗ і 6 таблеток Біотрита-С усуває їх незбалансованість, що позначається збільшенням частки сумарного білка відповідно на 18% і 16%, а його біологічно повноцінної складової на 11% і 9%, нормалізацією жирового компонента як за сумарною квотою, так і за вмістом ПНЖК і фосфоліпідів, збільшенням забезпеченості харчовими волокнами, мінеральними речовинами і вітамінами, досягненням відповідності енергоємності споживаної їжі рівню енергозатрат.

    5. Споживання курсантами раціону, скоригованого СБЖЗ і Біотритом-С, поліпшило їх структурно-функціональні та метаболічні показники, що проявилося зміною в структурі маси тіла за рахунок приросту м'язової маси і зниженням ліпідного компонента; посиленням білкового, ліпідного і вуглеводного обміну (збільшення вмісту загального білка та альбумінів і зниження вмісту тригліцеридів, холестерину і глюкози в крові) з оптимізацією ферментних показників сироватки крові (зниження активності АСТ, АЛТ, амілази, лужної фосфатази і гама-глютамілтранспептидази), які свідчать про поліпшення функціонального статусу плазматичних мембран печінки та інших органів, а також поліпшенням фізичної працездатності.

    6. Корекція фактичного раціону курсантів СБЖЗ і Біотритом-С зумовлює оптимізацію клініко-фізіологічних параметрів вегетативної нервової системи (зі зрушенням в бік симпатико- і ейтонії) та істотне скорочення випадків вегето-судинних дистоній, поліпшує нервово-психічну функцію курсантів, пов'язану з запам’ятовуванням слів, концентрацією і стійкістю уваги і темпом виконання тестового завдання, підвищує резистентність курсантів до простудних захворювань, набуваючи пролонгованого характеру.

     7. Отримані результати дозволяють рекомендувати простий, доступний і економічно вигідний спосіб корекції харчування курсантів щоденним додаванням біологічно активних добавок - соєвого білково-жирового збагачувача (по 50 г) і рослинного адаптогена Біотрита-С (по 6 таблеток), оптимізуючих статус харчування, як важливу основу підвищення рівня їх здоров'я, адаптаційних і професійних можливостей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

     У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Любчак М.П. Вплив факторів харчування на деякі функції вегетативної нервової системи // Одеський медичний журнал. – 2002. - № 4(72). - С. 93- 97.

2. Любчак М.П. Корекція фізичного розвитку і фізичної працездатності спеціального військового контингенту за допомогою харчових добавок // Одеський медичний журнал. – 2002. - № 6(74). - С. 76-79.
3. Печиборщ В.П, Любчак М.П. Корекція статусу харчування військового контингенту за допомогою харчових додатків // Військова медицина України. – 2002. Т. 2, № 3. - С. 74-79. Внесок дисертанта полягае у проведенні досліджень, пошуку літератури, аналізі одержаних результатів та написанні і оформленні статті.
4. Печиборщ В.П., Любчак М.П., Гороховський В.М. Гігієнічна оцінка фактичного харчування та нормативної пайки курсантів вищого учбового закладу Міністерства Оборони України // Військова медицина України. – 2003. Т. 3, № 1-2. - С. 108-117. Внесок дисертанта полягае у проведенні досліджень, пошуку літератури, аналізі одержаних результатів та написанні і оформленні статті.
5. Колоденко В.О., Любчак М.П., Печиборщ В.П. Корекція раціону і біохімічного статусу харчування курсантів військових навчальних закладів із використанням харчових добавок // Одеський медичний журнал. – 2004. - № 1(81). – С.53-59. Внесок дисертанта полягае у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів та написанні і оформленні статті.

В інших наукових виданнях:

1. О профилактике ряда заболеваний среди курсантов высших военных учебных заведений МО Украины с использованием пищевых добавок / Колоденко В.А., Любчак М.П., Печиборщ В.П., Ников П.С. // Матеріали науково-практичної конференції присвяченої 100-річному ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (1903-2003 рр.). – Одеса, 2003. - С.190-191.
1. Гігієнічна характеристика фактичного харчування курсантів вищих військових навчальних закладів Міністерства Оборони України / Колоденко В.О., Ніков П.С., Печиборщ В.П., Любчак М.П. // Науково-практична конференція “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (до 120-річчя з дня народження академіка О.М. Марзеєва). Збірка тез доповідей. Випуск 5, 24-25 квітня 2003р. – Київ, 2003. – С.146-147.
1. Любчак М.П. Про корекцію фактичного харчування з метою покращання фізіологічних показників вегетативної нервової системи і нервово-психічних функцій // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “ Вчені майбутнього”, 17-19 жовтня 2002 року. Тези доповідей. – Одеса, 2002. - С. 13.
1. Любчак М.П., Печиборщ В.П. Коррекция физического развития и работоспособности с помощью биологически активных пищевых добавок // Перспективи розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури XXI століття. I Всеукраїнський з’їзд фахівців із спортивної медицини і ЛФК (з міжнародною участю), 25-27 вересня 2002 року. Матеріали з’їзду. – Одеса, 2002. – С.131.
1. Любчак М.П. Коррекция некоторых нервно-психических функций с помощью пищевых добавок // Материалы международной научно-практической конференции невропатологов. психиатров и наркологов. (Посвящённой 50 летию Одесского областного психоневрологического диспансера). - Одесса, 2002. - С. 129-130.
1. Любчак М.П. Использование факторов питания в педагогическом процессе в медицинских вузах // Історія та перспективи розвитку післядипломної освіти лікарів. Тези доповідей науково-практичної конференції. Одесса, 24-25 квітня 2002 року. – Одеса, 2002. - С. 156.
1. Любчак М.П. Про корекцію харчування курсантів вищих військових навчальних закладів МО України // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології. Х Ювілейна міжнародна науково-практична конференція 22-24 вересня 2004 року. – Одеса, 2004.

АНОТАЦІЯ

Любчак М.П. Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України. – Рукопис.

     Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.01 – гігієна, медичні науки. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2004.

     Дисертація присвячена гігієнічному обґрунтуванню способу оптимізації харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України. Гігієнічні дослідження виявили істотні дефекти в характеристиці фактичного харчування і нормативного раціону (1996 року) курсантів, до яких віднесені незбалансованість білкової квоти за рахунок дефіциту тваринного компонента, нефізіологічність співвідношення трьох найважливіших незамінних АК (лізину, метіоніну, триптофану), дефіцит ліпідів, головним чином, рослинних, ПЖК, фосфоліпідів, вуглеводів, в основному, моно- і дисахаридів, вітамінів С, А, В2, Д, нефізіологічність співвідношення кальцію, фосфору і магнію, дефіцит харчових волокон, незбалансованість за білками, жирами і вуглеводами за масою та енергетичним внеском у ФР і НР, відставання енергоємності ФР і НР від добових енергозатрат курсантів. Неврівноваженність харчування обмежувала реалізацію структурно-функціонального, метаболічного та адаптаційного потенціалів здоров'я обстежуваного контингенту.

    Застосування соєвого білково-жирового збагачувача і Біотрита-С поліпшило харчування курсантів, його збалансованість і забезпеченість найважливішими макро- і мікронутрієнтами. Досягнута також відповідність енергоємності раціону добовим енергозатратам курсантів.

    Корекція ФР додаванням зазначених БАД до їжі позитивно вплинула на комплекс структурно-функціональних і біохімічних показників статусу харчування курсантів, їх фізичну і розумову працездатність, сприяла оптимізації функціонального стану ВНС, а також підвищенню стійкості організму до простудних захворювань. Зазначені зрушення є безсумнівним внеском до статусу здоров'я курсантів, їх адаптаційного і професійного потенціалу.

     Результати досліджень дозволяють рекомендувати застосування СБЖЗ і Біотрита-С як ефективний засіб оптимізації харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України.

     Ключові слова: фактичне харчування (ФР), нормативний раціон (НР), оптимізація харчування, статус харчування, біологічно активні добавки (БАД), соєвий білково-жировий збагачувач (СБЖЗ), рослинний адаптоген Біотрит-С.

АННОТАЦИЯ

Любчак М.П. Гигиеническое обоснование путей оптимизации питания курсантов высших военных учебных заведений сухопутных войск Вооружённых Сил Украины. – Рукопись.

     Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена, медицинские науки. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2004.

    Диссертация посвящена гигиеническому обоснованию способа оптимизации питания курсантов высших военных учебных заведений (ВВУЗ) сухопутных войск Вооружённых Сил Украины. Исследования, проведенные на базе Одесского института сухопутных войск, выявили существенные дефекты в характере фактического питания и нормативного рациона (1996 года) курсантов, к которым отнесены несбалансированность белковой квоты за счёт дефицита животной компоненты (30,3% и 34,2% соответственно против рекомендованных 60%), нефизиологичность соотношения трёх важнейших незаменимых аминокислот - лизина, метионина, триптофана (1:4,3:1,6 и 1:4:1,6 вместо 1:3:3), дефицит липидов, главным образом, растительных, полиеновых жирных кислот, фосфолипидов, углеводов, в основном, моно- и дисахаридов, витаминов С, А, В2, Д, нефизиологичность соотношения кальция, фосфора и магния (1:3,2:0,93 в ФР и 1:3,1:0,86 в НР против 1:1,5(2):0,5), дефицит пищевых волокон, несбалансированность белков, жиров и углеводов по массе (1:0,8:5,2 и 1:0,8:4,7 вместо 1:1:5-6) и энергетическому вкладу в ФР и НР, отставание энергоёмкости ФП (3521 ккал) и НР (3685 ккал) от суточных энергозатрат курсантов (3739 ккал).

    Применение биологически активных добавок (БАД) - соевого белково-жирового обогатителя  (50г ежедневно) и растительного адаптогена Биотрита-С (6 таблеток ежедневно) улучшило питание курсантов, его сбалансированность и обеспеченность важнейшими макро- и микронутриентами: биологически полноценными белками (на 11% в ФР и 9% в НР), эссенциальными аминокислотами, фосфолипидами, витаминами, минеральными веществами, пищевыми волокнами, а также адаптогенами, в том числе, биофлавоноидного ряда. Достигнуто также соответствие энергоёмкости фактического (3699 ккал) и нормативного (3863 ккал) рационов реальным суточным энергозатратам курсантов.

    Коррекция фактического рациона добавлением указанных биологически активных добавок к пище положительно повлияла на комплекс структурно-функциональных и биохимических показателей статуса питания курсантов, о чём свидетельствует улучшение метаболических процессов (повышение содержания в крови общего белка, альбуминов и снижение - триглицеридов, в-липопротеидов, холестерина, глюкозы, ЛДГ, а также активности АСТ, АЛТ, амилазы, щелочной фосфотазы и гамма-глютамилтранспептидазы). Оптимизация ферментной активности в сыворотке крови, в свою очередь, указывает на улучшение функционального статуса плазматических мембран печени и других органов. Отмеченная совокупность сдвигов обусловила увеличение в структуре тела мышечной массы, повышение физической и умственной (улучшение запоминаемости слов, концентрации и стойкости внимания, темпа выполнения задания) работоспособности, улучшение функционального состояния вегетативной нервной системы (увеличение числа курсантов с эйтоническими и симпатическими характеристиками вегетативного тонуса) и способствовала существенному сокращению случаев вегето-сосудистых дистоний (с 22,3% до 13,8%), а также повысила резистентность организма к простудным заболеваниям, которая имела пролонгированный характер. Указанные сдвиги являются несомненным вкладом в формирование статуса питания, обеспечивая его переход от обычного типа к оптимальному, повышая тем самым уровень здоровья курсантов, их адаптационный и профессиональный потенциал.

     Таким образом, проведено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, которое состоит в том, что для гигиеничного анализа питания курсантов высших военных учебных заведений сухопутных войск Вооруженных Сил Украины и его оптимизации с помощью биологически активных добавок использованы, наряду с количественной и качественной оценкой рациона, клинические, биохимические, антропометрические и функциональные показатели состояния здоровья курсантов.

     Результаты исследований позволили рекомендовать применение СБЖО и Биотрита-С в качестве эффективных средств оптимизации питания курсантов ВВУЗ сухопутных войск Вооружённых Сил Украины.

     Ключевые слова: фактическое питание (ФП), нормативный рацион (НР), оптимизация питания, статус питания, биологически активные добавки (БАД), соевый белково-жировой обогатитель (СБЖО), растительный адаптоген Биотрит-С.

ANNOTATION

Lyubchak M.P. Hygienic ground in ways of optimization of Ukraine Defense Department Ground Forces Military Academies cadets’ nutrition. – Typescript.

     Dissertation for competition of  candidate of medical science academic degree in specialty 14.02.01 – hygiene, medical sciences. National Medical University by O.O. Bogomolets, Kiev 2004

     Dissertation is devoted to basing the way of optimization of Ukraine Defense Department Ground Forces Military Academies cadets’ nutrition. Hygienic researches revealed considerable defects in characteristic of actual nutrition and of normative ration (1996уear) of cadets, these defects are imbalance of protein quota due to animal multiplier deficiency, physiologically incorrect correlation of three the most important amino acids (lysin, metionin, triptofan), lypid deficiency, mainly of vegetative lypids, deficiency of polyen fat acids, phospholypids, carbohydrates, mainly of mono- and di-saccharides, vitamins C,A, B2, D, physiologically incorrect correlation of calcium, phosphorus and magnesium, food fiber deficiency, protein, fat and carbohydrate imbalance in mass and energy contribution to actual ration and normative ration, gap of actual ration and normative ration energy supply from cadets’ daily energy expenditures. Nutrition polydisbalance constrained realization of morfofunctional, metabolic and adaptational health potential of checked up contingent.

     Adaptation of soy protein-fat dresser and of vegetative adaptogen Biotrit-C improved cadets’ nutrition, its equilibrium and supply with the most important macro- and micronutrients: biologically full proteins, essential amino acids, phospholypids, vitamins, mineral substances, food fibers, and adaptogens, mainly of bioflavonoid row. Accordance of ration energy supply to cadets’ energy expenditures was also achieved.

     Correction of actual ration by addition of mentioned Biologically Active Additions to food influenced positively on complex of morfofunctional and biochemical indexes of cadets’ nutrition status, cadets’ physical and intellectual efficiency, assisted in vegetative nervous system functional state optimization, and in increase of organism resistance to catarrhal diseases. Mentioned progress doubtless is a contribution to cadets’ health status, their adaptational and professional potential.

     The results of research allow to recommend adaptation of soy protein-fat dresser (SPFD) and of Biotrit-C as an effective remedy for optimization of Ukraine Defense Department Military Academies’ cadets’ nutrition.

     Keywords: actual nutrition, normative ration, optimization of nutrition, status of nutrition, Biologically Active Additions, soy protein-fat dresser, vegetative adaptogen Biotrit-C.