Библиотечный каталог авторефератов Украины

Міністерство охорони здоров’я України

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СТАСЮК ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

УДК 613.955: [371.21 + 371.3 + 371.62 + 371.7

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕЖИМУ НАВЧАННЯ

В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ЛІЦЕЮ

14.02.01 – гігієна, медичні науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник                доктор медичних наук, професор,

               член-кореспондент АПН України

               Берзінь Валерій Іванович,

               Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ                України, кафедра гігієни дітей та підлітків, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Неділько Віктор Петрович, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, відділ наукових проблем охорони здоров’я матерів і дітей, керівник відділу

Провідна установа

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва, лабораторія гігієни дітей та підлітків, АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “16” жовтня 2003 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету

ім. О.О. Богомольця (м. Київ, вул. Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий “11” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                  Яворовський О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розширення мережі навчальних закладів нового типу – гімназій, ліцеїв, колегіумів, які є базою апробації інноваційних педагогічних технологій, диктує необхідність оптимізації гігієнічного забезпечення навчального процесу. Підвищення якості освіти в установах такого типу повинно проводитися паралельно з вирішенням однієї з важливих задач школи – зміцнення здоров’я учнів. Між тим, інтенсифікація навчального процесу у ліцеях призводить до порушень режиму дня, зменшення рухової активності учнів (Гребняк М.П., 1995; Безгодов В.Н., 1996; Берзінь В.І., Глущенко А.Г., Баранова М.М., Бевз Р.Т., 1999), що негативно впливає на стан здоров’я дітей (Чубирко М.І., 1997; Пляскина І.В., 2000; Полька Н.С., 2000). При цьому особливе занепокоєння викликають учні початкових класів установ такого типу, оскільки саме в цей віковий період закладаються основи як фізичного, так і психічного здоров’я дитини. Враховуючи інтенсивність росту і розвитку, особливу пластичність і реактивність організму дитини молодшого шкільного віку, вкрай потрібною і актуальною задачею постає гігієнічна регламентація організації навчання у початкових класах ліцеїв, відсутність якої може призвести до невідповідності навчального навантаження адаптаційним можливостям дитячого організму і, як наслідок, – зниження рівня здоров’я. Останнє, в свою чергу, обмежує можливості соціальної адаптації і розвитку індивідууму, а значить не сприяє підвищенню його інтелекту, гальмує в цілому суспільний розвиток і потенціал держави у ХХІ столітті.

Широке коло питань з даної наукової проблеми знайшли відображення у ряді робіт (Лопатка Г.Ф., 1995; Машиністов В.В., 1996; Пляскіна І.В., 1998; Янко Н.В., 2001). Але в умовах широкої апробації інноваційних педагогічних технологій багато теоретичних та практичних аспектів складної задачі оптимізації навчально-виховного процесу у початкових класах ліцеїв залишається не вивченими, зокрема, питання гігієнічної оцінки режиму і організації навчання, регламентації кількісних та якісних компонентів учбового навантаження, визначення “фізіологічної ціни” занять, розробки і обґрунтування програми корекційно-оздоровчих заходів. Розв’язання цих завдань дозволить поліпшити функціональний стан організму, фізичне й психічне здоров’я молодших школярів при ліцеях, навчання яких відбувається на фоні негативних соціально-економічних та екологічних умов життєдіяльності (Берзінь В.І., 1998; Ніколаєнко В.В., 1999; Коренєв М.М., Бесєдіна О.А., 2000), що обумовлює актуальність і новизну даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках комплексної теми кафедри гігієни дітей та підлітків Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця “Вивчити вплив екологічних факторів при безперервному процесі навчання і виховання та формування здоров’я дітей молодшого віку, розробити комплексні заходи по підвищенню адаптації їх можливостей та управлінню здоров’ям”, № держреєстрації 0194V017982, у якій дисертантом виконано окремі фрагменти.

Мета і задачі дослідження. Розробити та гігієнічно обґрунтувати режим навчання в початкових класах ліцею, що сприяє зміцненню здоров’я школярів і забезпеченню їх оптимальної працездатності.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Дати гігієнічну оцінку умов навчання дітей основної (учні початкових класів при ліцеї) та контрольної (молодші школярі загальноосвітньої школи) груп.

2. Оцінити зміни у функціональному стані центральної нервової системи (ЦНС) учнів 1 – 3-х класів ліцею під впливом навчального навантаження в порівнянні з контрольною групою дітей у динаміці навчального дня, тижня, року.

3. Визначити рівень розвитку локомоторної функції учнів основної групи в порівнянні з контрольним контингентом дітей.

4. Оцінити стан здоров’я учнів основної та контрольної груп за період навчання з 1 по 3 класи.

5. Розробити експериментальну програму організації навчально-виховного процесу у початковій школі при ліцеї, впровадити її і оцінити ефективність розроблених заходів.

Об’єкт дослідження: учні молодших класів при ліцеї (основна група) та загальноосвітньої школи (контрольна група).

Предмет дослідження: умови навчання, динаміка функціонального стану ЦНС і загальної працездатності, стан здоров’я, рухова дієздатність учнів 1-3 класів.

Методи дослідження: санітарне обстеження, метод натурного гігієнічного експерименту, фізичні, хімічні, психофізіологічні, соціологічні, санітарно-статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше:

– встановлено особливості динаміки функціонального стану ЦНС та денної, тижневої і річної динаміки загальної працездатності в учнів початкових класів при застосуванні інноваційних форм навчання;

–науково обґрунтовано “фізіологічну ціну” уроків з різних предметів навчальної програми, зокрема нововведених;

–виявлено “ціноутворюючі фактори” навчального процесу, проведено порівняльну оцінку їхнього впливу на працездатність учнів;

– розроблено рангову шкалу умовної трудності уроків з предметів навчальної програми у школі І ступеня при ліцеї;

– науково обґрунтовано напрямки забезпечення сприятливого перебігу адаптаційних процесів до комплексу шкільних чинників та зміцнення здоров’я молодших школярів в умовах інтенсифікації навчання.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані у дисертації методичні положення дозволяють вирішити задачу збереження на оптимальному рівні функціонального стану ЦНС та загальної працездатності дітей молодшого шкільного віку в умовах інтенсифікації навчання. За матеріалами дисертації видано інформаційні листи “Заходи з оптимізації рухової діяльності молодших школярів у рамках навчально-виховного процесу” та “Оцінка “фізіологічної ціни “ уроків у початкових класах ліцеїв, як основи побудови шкільного компоненту і розкладу занять”, які впроваджено у діяльність закладів освіти нового типу, відділів гігієни дітей та підлітків санітарно-епідеміологічних станцій, центрів здоров’я міста та районів. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі вищих закладів освіти медичного та педагогічного профілів.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи проведено аналіз наукової літератури за темою дисертації, обґрунтовано актуальність проблеми, методичні підходи до вирішення поставлених задач, досліджено особливості змін функціонального стану ЦНС учнів, розроблено методику визначення “фізіологічної ціни” уроків, здійснено прогноз працездатності молодших школярів в залежності від комплексу шкільних чинників, науково обґрунтовано і впроваджено комплексну програму оптимізації медико-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу в початкових класах ліцею. Проведено трирічні лонгітудинальні спостереження за станом здоров’я та загальною працездатністю молодших школярів ліцею в умовах експериментально розробленого режиму навчання. Матеріали дисертаційного дослідження були одержані здобувачем особисто, самостійно здійснено систематизацію і узагальнення отриманих даних, їх аналіз та статистичну обробку, обґрунтовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на науково-медичній конференції студентів та молодих вчених (Київ, 1998); науково-практичній конференції “Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків” (Харків, 1998); науково-практичній конференції Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000); 56-й науковій конференції студентів та молодих вчених Національного ме­дичного університету ім. О.О. Богомольця (Київ, 2001); Всеросійській конференції з міжнародною участю “Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы” (Москва, 2002).

Публікації. Результати дисертації повністю відображені у 14 наукових працях, у т.ч. 4-х наукових статтях у виданнях, що рекомендовані ВАК України, та 4-х – в інших виданнях, 6-ти матеріалах наукових конференцій.

Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літературних джерел (289 джерел країн СНД та 30 зарубіжних) і додатків (7). Дисертація викладена на 246 сторінках (основний текст на 152 сторінках), ілюстрована 46 таблицями та 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрите теоретичне та практичне значення роботи, визначено особистий внесок автора, наведено дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі наведено результати узагальнення та аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з питання впливу факторів шкільного середовища на стан здоров’я та загальну працездатність учнів 7-10 років. Критичний огляд літератури висвітлив відсутність наукового обґрунтування обсягу і змісту гігієнічних заходів оптимізації навчання молодших школярів при ліцеях і необхідність проведення наукових досліджень з даної проблеми.

У другому розділі представлено програму, організацію та методи роботи. Базою досліджень, що проводилось у два етапи, була початкова школа при ліцеї і загальноосвітня школа (ЗОШ). Перший етап (констатуючий експеримент) проводився протягом одного навчального року, у ході якого здійснено обстеження 180 учнів початкових класів – по 30 дітей з 1-х, 2-х і 3-х класів ліцею (основна група) і ЗОШ (контрольна група). Другий етап роботи (перетворюючий експеримент) був організований як трирічні лонгітудинальні дослідження з метою впровадження та оцінки ефективності розробленої програми корекції навчання, основними блоками якої є гігієнічний, психогігієнічний, лікувально-профілактичний, оптимізація рухової активності учнів. На цьому етапі сформовано дві групи спостереження (основна і контрольна) по 30 дітей у кожній.

Під час проведення досліджень використано ряд методів та їх комбінації: санітарного обстеження, фізичні та хімічні, психофізіологічні, санітарно-статистичні. У залежності від задачі, що вирішувалась, застосовувались індивідуалізуючий та (чи) генералізуючий методи досліджень.

Протягом двох етапів роботи програма досліджень передбачала проведення оцінки:

– умов навчання школярів шляхом санітарного обстеження навчальних закладів згідно з методичними рекомендаціями (Київ, 1986; Харків, 1997) і визначення параметрів мікроклімату, рівня освітленості, концентрації вуглекислого газу за допомогою загальноприйнятих приладів і методів (психрометр Ассмана, кататермометр, люксметр Ю-116, методика Лунге-Цеккендорфа; всього 414 досліджень, що проводились тричі на рік);

– режиму і організації навчання за допомогою хронометражних спостережень (280), вивчення учбового розпорядку та розкладу;

– окремих моментів режиму дня і характеру емоційного відношення школярів до занять у школі за допомогою анкетного опитування учнів, їхніх батьків, педагогів (271 анкета);

– динаміки функціонального стану ЦНС і загальної працездатності учнів під впливом навчального навантаження за допомогою хронорефлексометрії (визначався латентний період простої зорово-моторної реакції (ЛПЗМР), 4500 досліджень), тремометрії (4500 досліджень), коректурної проби (9000 досліджень);

– функціональних можливостей серцево-судинної системи (ССС) за допомогою проби з дозованим фізичним навантаженням, 600 досліджень);

– функціональної готовності дітей до навчання у школі за методикою Керна-Ірасека, (обстежено 60 першокласників);

– рухової дієздатності учнів (1920 досліджень швидкості “човникового бігу”, довжини і висоти стрибків з місця, сили кидка рукою, що проводилась відповідно до методичних рекомендацій з вивчення моторного розвитку дітей, Київ, 1989);

– фізичного розвитку школярів шляхом соматоскопії, соматометрії (визначення довжини, маси тіла, обводу грудної клітки, 1260 досліджень), фізіометрії (спірометрія, 480 досліджень; динамометрія, 960 досліджень); оцінка фізичного розвитку учнів проводилась за комплексною методикою (Стромська Є.П., Властовський В.Б., Кардашенко В.Г., 1974) з використанням шкал регресії (Київ, 1989);

– стану здоров’я дітей (856) шляхом аналізу матеріалів звернень за медичною допомогою та даних медичних оглядів з розрахунком показників захворюваності. Комплексну оцінку стану здоров’я дітей проводили відповідно “Методических рекомендаций по комплексной оценке состояния здоровья детей и подростков при массовых врачебных осмотрах” (Москва, 1982).

Аналіз отриманих даних проводився загальноприйнятими методами варіаційної статистики (Шиган Є.М., 1986; Гланц С., 1998) з використанням критерію Стьюдента, кореляційного аналізу, багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу. Математичну обробку даних здійснено за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel, стандартного пакету Statistica.

У третьому розділі дана оцінка режиму навчання та його впливу на загальну працездатність ліцеїстів 7-10 років, доведено необхідність застосування заходів корекції існуючих форм організації навчання, оцінено денну, тижневу, річну динаміку ЦНС учнів після впровадження комплексної програми гігієнічного забезпечення навчання.

Дослідженням умов навчання виявлено ряд недоліків як у ліцеї, так і ЗОШ. Вжиті санітарно-гігієнічні заходи дозволили привести рівень освітлення, температуру та відносну вологість повітря у класах до гігієнічно регламентованих величин. Таким чином, після здійснення корекції можна було констатувати, що умови навчання учнів початкових класів при ліцеї та ЗОШ не відрізнялись і відповідали санітарно-гігієнічним вимогам, за виключенням досліджуваних факторів, а саме – режиму і організації навчання.

Навчальне навантаження в початкових класах при ліцеї більш значне у порівнянні з ЗОШ (тижневе – на 6 годин у 1-х і 2-х класах і на 7 годин – у 3-х, середнє денне – відповідно на 1,2 і 1,4 години) і перевищує гігієнічний норматив на 22,7-31,8%. Характерною є диференціація навчання: співвідношення між предметами з числа державного і шкільного компонентів 1:1, тоді як у ЗОШ – 1:0,6. Отже, інтенсифікація навчання обумовлена як розширенням спектру предметів з числа варіативного компоненту, так і збільшенням годин на вивчення іноземної мови, а також високою щільністю занять (77,8-91,1%), складністю і обсягом виконуваних задач, що обумовлює збільшення витрат часу на виконання домашніх завдань до 2,5 годин.

Разом з тим, у ліцеї не передбачено достатньо повне використання занять динамічного характеру як суттєвого чинника оптимізації функціонального стану всіх систем організму школярів і засобу підвищення опірності як до фізичних, так і розумових навантажень: співвідношення уроків з динамічною діяльністю учнів до занять зі статичним її характером становить 1:12,5 – 1:13,5, (у контролі 1:9,5 – 1:10).

Існуючі форми організації навчального процесу у 1-3-х класах ліцею обумовлюють несприятливий характер денної, тижневої, річної динаміки функціонального стану ЦНС та загальної працездатності учнів. Так, хоча швидкість виконання коректурної проби у першокласників основної групи більша, ніж контрольної (р<0,01-0,05), точність роботи нижча протягом всіх робочих днів тижня. Рівень вихідної працездатності ліцеїстів у динаміці тижня знижувався вже у середу, учнів ЗОШ – лише с четверга (рис. 1). Аналогічну тенденцію виявлено в учнів 2-го та 3-го класів.

Рис. 1. Тижнева динаміка загальної працездатності першокласників основної і контрольної груп на початку навчального року (середні дані).

Індивідуалізуючим методом оцінки коректурних проб виявлено, що під впливом навчального навантаження кількість школярів основної групи з підвищенням працездатності була меншою, а з розвитком втоми ІІ-ї стадії – більшою, ніж у контрольній групі. Про більш високу “фізіологічну ціну” навчання для учнів основної групи свідчать також дані хронорефлексометрії і тремометрії.

Несприятливу динаміку працездатності і функціонального стану ЦНС учнів початкових класів при ліцеї виявлено не лише на початку, але й всередині учбового року, що диктувало необхідність гігієнічної корекції навчання. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлено найбільш значимі “ціноутворюючі чинники” навчального процесу, що обумовлюють функціональний стан ЦНС, працездатність і стан здоров’я дітей. Розрахована модель залежності працездатності (Y, бали) учнів 1-3-х класів при ліцеї від факторних ознак мала вигляд:

Y=0,08+0,166 Х1– 0,09 Х2–0,11 Х3 – 0,07 Х4 + 0,174 Х5 +0,152 Х6, де

Х1 (тривалість динамічної діяльності на уроці, хвилини); Х2 (сумарна тривалість письмової роботи на уроці, хвилини); Х3 (сумарна тривалість читання на уроці, хвилини); Х4 (навчальна щільність заняття, %); Х5 (характер емоційного відношення учня до уроку з предмету, бали); Х6 (методика проведення уроку, бали).

Для даної функції достовірними виявились коефіцієнти регресії при факторах Х1, Х5, Х6 (р<0,01). Найбільший внесок у рівень працездатності учнів мають тривалість динамічної діяльності учнів на уроці (50,3%), характер емоційного відношення дитини до уроку з предмету (38,1%), особливості методики проведення уроку (11,6%). З погляду та те, що всі вказані фактори є керованими, з’являється можливість максимально ефективно провести корекцію навчально-виховного процесу, зводячи до мінімуму негативну дію одних чинників і широко використовуючи позитивну оптимізуючу роль інших.

Вагомим чинником нівелювання негативної дії підвищеного навчального навантаження є розподіл його протягом дня і тижня відповідно характеру кривих працездатності школярів (Агарков В.И., 1986; Антропова М.В., 1994; Гребняк Н.П., 1998), що можливе лише за умови визначення “фізіологічної ціни” кожного уроку і побудови на цій основі рангової шкали умовної важкості уроків у школі І ступеня при ліцеях. Визначення “фізіологічної ціни” уроків ґрунтувалось на інтегральній оцінці умовної важкості заняття з урахуванням об’єктивних (результати хронометражних спостережень, динаміка працездатності за результатами комплексної оцінки коректурних проб до та після заняття) і суб’єктивних (характер емоційного відношення учнів до уроку) показників. Встановлений тісний кореляційний зв’язок (Z=0,515-0,849) між рівнем працездатності молодших школярів і суб’єктивною оцінкою важкості занять учнями та їх батьками. У результаті розроблено рангову шкалу умовної важкості уроків у школі І ступеня при ліцеї, що стало основою формування варіативного компоненту і побудови розкладу занять.

Після впровадження експериментального режиму навчання динаміка загальної працездатності першокласників при ліцеї протягом тижня достовірно не відрізнялась від контролю, а кількість дітей зі сприятливим характером кривих працездатності в четвер була у 2 рази більше. Незважаючи на більшу питому вагу письмових завдань у школярів основної групи, порівнюючи з контрольною, ліцеїсти після занять у вівторок, середу і четвер припускали меншу кількість помилок (р<0,05) під час тремометрії. У середині навчального року криві працездатності першокласників при ліцеї та ЗОШ в динаміці дня та тижня суттєво не відрізнялись, незважаючи на більше навчальне навантаження у перших, а індивідуалізуючим методом виявлено більш сприятливий характер розподілу учнів основної групи за видами зрушень працездатності протягом всіх днів робочого тижня, крім останнього. Кількість першокласників при ліцеї з погіршенням працездатності під впливом занять була меншою, ніж у контролі, а ознаки розвитку втоми ІІ-ї стадії у них виявлено лише у п’ятницю, тоді як у контролі – протягом середи, четверга і п’ятниці. Слід відмітити більш високий рівень функціонального стану ЦНС (за величиною ЛПЗМР) перед заняттями у першокласників при ліцеї порівнюючи з їх ровесниками із ЗОШ (р<0,05) не лише у вівторок і середу (дні максимальної працездатності), але й у четвер, а також менший час виконання тремометричного завдання до занять у понеділок, вівторок і середу, (р<0,01).

Відсутність суттєвої різниці у показниках загальної працездатності між школярами основної та контрольної груп та поліпшення функціонального стану ЦНС першокласників при ліцеї у динаміці робочих днів і тижня в кінці 1-го року навчання і більш висока швидкість і точність виконання першими тремометричних завдань (р<0,05) дозволяє стверджувати, що раціональна організація навчально-виховного процесу та рухової активності дітей сприяє нівелюванню несприятливої дії інтенсифікації навчання на організм ліцеїстів 7-10 років.

У учнів 2-го класу при ліцеї на початку навчального року можна було констатувати суттєво вищий рівень загальної працездатності, порівнюючи з контролем: протягом робочих днів тижня кількість простежених знаків (М±m) дорівнювала 157,64±4,29 – 206,51±6,14 проти 132,37±4,16 – 174,35±5,83 у їх ровесників із ЗОШ (р<0,01) при недостовірній різниці у кількості помилок. Індивідуалізуючим методом також встановлено більш сприятливу динаміку працездатності у школярів основної групи у порівнянні з контрольною: кількість дітей з поліпшенням працездатності під впливом навчального навантаження за середньотижневими даними була більше на 10,0%, з погіршенням працездатності до розвитку втоми І-ї стадії – майже не відрізнялась, ІІ-ї стадії – менше у 5 разів. Не виявлено істотної різниці у швидкості ЛПЗМР і результатах тремометрії між учнями основної і контрольної груп. Аналогічні результати денної та тижневої динаміки функціонального стану ЦНС та загальної працездатності у групах порівняння отримано всередині навчального року.

Тенденція до зниження рівня працездатності у кінці учбового року в основній групі другокласників менш виражена, ніж у контролі: число дітей з поліпшенням працездатності в усі дні тижня більше, а з розвитком втоми І-ї та ІІ-ї стадій – менше (табл. 1).

Таблиця 1

Тижнева динаміка загальної працездатності учнів 2-го класу основної
та контрольної груп наприкінці навчального року.

Динаміка працездатності третьокласників при ліцеї та ЗОШ наприкінці учбового року носила аналогічний характер, а за окремими показниками (швидкість коректурної проби, р<0,05; результати тремометрії, р<0,01) була кращою у ліцеїстів. Отримані результати свідчать не лише про адекватність апробованої моделі режиму навчання у школі І ступеня при ліцеї фізіологічним можливостям дітей 7-10 років, але й про її сприятливий вплив на функціональний стан ЦНС учнів основної групи.

У розділі 4 охарактеризовані рівень рухової дієздатності, функціональні можливості серцево-судинної, дихальної та м’язової систем організму молодших школярів при ліцеї та ЗОШ до та після впровадження комплексної програми заходів корекції навчання.

Звертають на себе увагу несуттєва різниця показників моторного розвитку, рівня функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму учнів основної та контрольних груп при вступі до школи і суттєве їх зниження у ліцеїстів 2-го і 3-го класів. Така несприятлива тенденція, на наш погляд, обумовлена відсутністю як відповідного гігієнічного забезпечення навчального процесу, так і цілеспрямованої педагогічної роботи у напрямку формування фізичних можливостей молодших школярів при ліцеї. Розроблена програма оптимізації рухової діяльності учнів передбачала: корекцію шкільного компоненту зі зміною співвідношення уроків з динамічною і переважно статичною діяльністю учнів у тижневому розкладі занять з 1:12,5 до 1:7; введення у розклад уроку хореографії (моторна щільність 70%, підйом пульсової кривої в основній частині занять до 100% від вихідного рівня) з домашнім завданням з предмету; проведення ранкової (до занять) 10-12-хвилинної гімнастики, з використанням вправ, що спрямовані перш за все на концентрацію уваги, координацію рухів, постановку правильної постави, дихання; проведення фізкультурно-музичних пауз на уроках з урахуванням видів діяльності та рівня працездатності учнів; організацію активної рухової діяльності школярів під час перерв і у режимі подовженого дня (тематичні рухові ігри, удосконалення елементів хореографії тощо); організацію у позаурочні години спортивних змагань, танцювальних свят; проведення пояснювальної роботи з педагогами і батьками з метою реалізації принципів комплексності, послідовності, систематичності у формуванні моторного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

На початку лонгітудинального експерименту школярі основної та контрольної груп не відрізнялись за рівнем розвитку рухових навичок, характером реакції показників серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження, життєвою ємністю легень (ЖЄЛ), м’язовою силою (МС) кистей рук. Проте, вже наприкінці 1-го року впровадження експериментальної моделі рухового режиму ми могли констатувати поліпшення показників рухової дієздатності у першокласників при ліцеї у порівнянні з контролем: збільшилась швидкість човникового бігу, довжина стрибка з місця і сила кидка (хлопчики, р<0,05). У дівчаток на цьому етапі дослідження суттєво вищим був лише показник сили кидка. Лонгітудинальні спостереження за моторним розвитком учнів основної групи на 2-му і 3-му роках навчання доводять, що тривалий і систематичний вплив режиму підвищеної рухової активності сприяє більш суттєвому, ніж у контролі, розвитку рухової дієздатності дітей.

У динаміці трьох років дослідження функціональні можливості ССС дітей основної групи не тільки не погіршились, а навіть поліпшились: кількість учнів з хорошим характером реакції збільшилась на 16,7%, з задовільним – зменшилась на 13,3%, незадовільним – знизилась на 3,4%. У контрольному класі за цей період спостерігалась несприятлива тенденція збільшення на 20,0% числа учнів з незадовільною оцінкою функціональної проби. За три роки спостережень ЖЄЛ у хлопчиків зросла на 49,2% проти 39,3% у контролі, у дівчаток – на 42,4% проти 30,6% і відрізнялась достовірно вищими значеннями. Тенденція змін показників функціонального стану м’язової системи учнів основної групи носила аналогічний характер.

У розділі 5 наведені дані, що характеризують стан здоров’я учнів 1-3-х класів при ліцеї до та після впровадження комплексної програми корекційно-оздоровчих заходів. Не виявлено суттєвої різниці у кількості дітей з середнім, вище середнього і високим, нижче середнього і низьким рівнем фізичного розвитку (ФР) за довжиною тіла серед учнів основної і контрольної груп. При вступі до школи 78,1% першокласників основної та 77,3% контрольної груп мали гармонійний ФР за масою тіла і відповідно 89,6% і 88,0% – за обводом грудної клітки. Більшість учнів 2-го та 3-го класів мала гармонійний ФР за масою тіла, проте їх число в основній групі другокласників було меншим на 8,9%, а третьокласників – на 10,8%, ніж у контрольній. Кількість учнів 2-го і 3-го класів основної групи з дисгармонійним і різко дисгармонійним ФР за обводом грудної клітки була більшою у порівнянні з контрольною, досягаючи достовірної різниці на третьому році навчання (р<0,05). З кожним роком навчання відбувається погіршення функціональних можливостей дихальної і м’язової систем організму молодших школярів основної групи: так, якщо число дітей з ЖЄЛ, що відповідає віковим нормативам, серед учнів 1-го класу основної групи дорівнювало 66,7%, то 3-го класу – вже 55,8% проти відповідно 72,0% і 73,6% у контролі. Аналогічну тенденцію мав характер розподілу дітей за рівнем розвитку м’язової сили кистей рук.

Вивчення гострої захворюваності учнів основної та контрольної груп виявило більш високий її рівень у перших: 786,80/00 проти 680,40/00, р<0,001. Індекс здоров’я в основній групі першокласників складав 11,6%, проти 14,9% у контролі, третьокласників – 6,1%, що у 2,1 рази менше, ніж у контролі. Число дітей основної групи, які хворіли 4 і більше разів за рік, у 2,3 рази більше, ніж у контрольній. Зареєстровано також більшу середню тривалість одного випадку захворювання в учнів основної групи, порівнюючи з контрольною (8,2 проти 5,3 днів). Рівень хронічної захворюваності школярів основної групи вищий, ніж контрольної: 637,30/00 проти 507,70/00 (р<0,001), достовірно вищу патологічну враженість виявлено за хворобами кістково-м’язової системи (193,60/00 проти 100,50/00), хворобами ока (174,00/00 проти 97,90/00), що, очевидно, обумовлено інтенсифікацією навчання. Інтегральна оцінка стану здоров’я молодших школярів підтвердила вплив організації навчання на формування здоров’я учнів.

Після впровадження у навчальний процес комплексної програми корекційно-оздоровчих заходів позитивні зміни у ФР учнів основної групи, що свідчать про сприятливий вплив апробованої системи гігієнічного забезпечення навчально-виховного процесу, спостерігались вже наприкінці 1-го року досліджень: збільшилось число гармонійно розвинутих дітей (на 10,1% за масою тіла і 6,6% – за обводом грудної клітки). У контрольній групі школярів за цей же час кількість учнів з гармонійним ФР за масою тіла не змінилась, за обводом грудної клітки – зменшилась на 13,3%. Протягом 2-го і 3-го років навчання відмічено збереження позитивної тенденції поліпшення гармонійності ФР учнів основної групи у динаміці спостережень та у порівнянні з контролем. Всього за три роки досліджень в основній групі кількість дітей з гармонійним ФР за масою тіла збільшилась на 20,0%, за обводом грудної клітки – на 10,0%, контрольній – зменшилась відповідно на 16,7% і 13,3%, а з біологічним розвитком, що відповідає календарному, – зросла з 66,7 до 83,3% за рахунок зменшення груп ризику – з відставанням або випередженням хронологічного віку, у той час як у контролі спостерігалась зворотна тенденція.

У динаміці трьох років проведення досліджень кількість учнів основної групи, які протягом року не звертались за медичною допомогою, зросла на 6,7% (у ЗОШ –зменшилась на 10,0%), на 20,0% зменшилась чисельність ІІ-ї групи здоров’я за рахунок переходу частини дітей у І-у групу. У контрольній групі школярів кількість дітей з І-ю групою здоров’я зменшувалось з кожним роком навчання (за весь термін спостережень на 16,7%) за рахунок їх переходу у ІІ-гу та ІІІ-ю групи. Кількість хворих дітей основної групи протягом трирічних лонгітудинальних спостережень залишилась на одному рівні, тоді як у контрольній – збільшилась на 13,3%.

Отже, оцінка стану здоров’я учнів основної групи у динаміці перебування у початкових класах доводить, що апробована програма оптимізації навчально-виховного процесу, яка передбачає проведення систематичної медико-психологічної оздоровчої роботи безпосередньо у навчальній установі дозволяє повністю нівелювати несприятливий вплив інтенсифікації навчання на стан здоров’я учнів 7-10 років.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі гігієнічного обґрунтування режиму навчання у початкових класах ліцею, що забезпечило адаптацію учнів до інтенсифікації навчання і зміцнення їх здоров’я. Впровадження комплексної програми корекції навчально-виховного процесу у школі І ступеня при ліцеї показало ефективність розроблених заходів.

1. Застосування інноваційних технологій навчання призводить до несприятливої динаміки загальної працездатності учнів протягом навчального дня і тижня, зниження у порівнянні з контролем (р<0,01) рівня рухової дієздатності школярів, збільшення у 1,6 разів кількості третьокласників основної групи з несприятливою реакцією серцево-судинної системи на фізичне навантаження і у 1,4-1,7 разів – з дисгармонійним фізичним розвитком за фізіометричними показниками.

2. Навчальне навантаження у початкових класах при ліцеї не відповідає психофізіологічним можливостям учнів і призводить до погіршення стану їхнього здоров’я: число дітей з дисгармонійним і різко дисгармонійним фізичним розвитком за обводом грудної клітки на третьому році навчання у ліцеї на 13,8%, а з хронічними захворюваннями – на 15,4% більше (р<0,05), ніж у контрольній групі школярів, середня тривалість одного випадку захворювання у 1,5 рази більша, а гостра захворюваність як показник резистентності організму складає 786,8 0/00 проти 680,4 0/00, р < 0,001.

3. Розроблена за результатами кореляційно-регресійного аналізу математична модель прогнозу впливу організаційних чинників уроку на працездатність учнів 1-3-х класів при ліцеї дозволила виявити вірогідні “ціноутворюючі” фактори: тривалість динамічного компоненту діяль­ності учнів на уроці (50,3%), характер емоційного відношення дитини до уроку з предмету (38,1%), методика проведення занять (11,6%).

4. Формування шкільного компоненту та побудова розкладу занять з урахуванням біологічних кривих працездатності учнів, з одного боку, і “фізіологічної ціни” уроків, – з іншого, є одним з найважливіших проективних заходів оптимізації навчання і дозволяє досягти більш сприятливої динаміки загальної працездатності учнів 1-3-х класів при ліцеї протягом навчального дня, тижня, року, порівнюючи з їх однолітками – учнями загальноосвітньої школи.

5. Розробка і впровадження комплексної програми гігієнічних, медико-оздоровчих, психолого-педагогічних заходів протягом навчання у школі І ступеня при ліцеї дозволили не лише нівелювати негативний вплив підвищеного навального навантаження на організм молодших школярів, але й збільшити позитивну компоненту здоров’я: суттєво поліпшився локомоторний розвиток, функціональний стан основних енергозабезпечуючих систем організму.

6. За три роки лонгітудинальних досліджень число школярів інноваційного навчального закладу з гармонійним фізичним розвитком за масою тіла збільшилось на 20,0%, за обводом грудної клітки – на 10,0%, тоді як у загальноосвітній школі – зменшилось відповідно на 16,7% і 13,3%; кількість учнів основної групи, які протягом року не звертались за медичною допомогою, зросла на 6,7%, контрольної – зменшилась на 10,0%; на 20,0% знизилось число дітей з ІІ-ю групою здоров’я за рахунок їх переходу у І-у групу, що доводить ефективність розробленої комплексної програми корекційно-оздоровчих заходів.

7. Дослідження, що проведені у початкових класах ліцею в умовах застосування комплексної програми корекції навчально-виховного процесу, підтвердили ефективність експериментально розробленого режиму навчання.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стасюк Л.А. Психофізіологічні засади організації навчально-виховного процесу у початкових класах при ліцеї // Довкілля та здоров’я. - 2002. - №2. - С. 31-34.
2. Берзінь В.І., Стасюк Л.А., Бевз Р.Т. Гігієнічне обґрунтування організації підготовки дітей до навчання в школі в умовах ДДУ // Гиги­ена населенных мест. - Киев, 1999. - Вып. 35 . - С. 510-518. Здобувачем здійснено математичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів, обґрунтування висновків, підготовку статті до друку.
3. Берзінь В.І., Стасюк Л.А., Бевз Р.Т. Гігієнічне обґрунтування моделі навчально-виховного процесу з оптимізацією рухової діяльності учнів у початкових класах при ліцеї // Гигиена населенных мест. - Киев, 2002. - Вып. 39. - С. 255-260. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів.
4. Берзінь В.І., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А., Лячко Т.Я., Братусь В.В., Лапшина Л.М. “Фізіологічна ціна” уроків як основа формування шкільного компоненту і побудови розкладу занять у початкових класах інноваційних навчальних закладів // “Довкілля та здоров’я”. - 2003. - №1. - С. 72-75. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, мате­матичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів.
5. В.І. Берзінь, Р.Т. Бевз, Л.А. Стасюк. Наукові засади визначення “фізіологічної ціни” уроку у початковій школі інноваційних закладів освіти // Актуальні проблеми психології. Т.5. Психофізіологія. - Київ, 2002. - С. 3-9. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, їх мате­матичну обробку, аналіз результатів, обґрунтування висновків.
6. Берзінь В.І., Глущенко А.Г., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А., Баранова М.М., Ільєнко Т.В., Уманська Л.А., Корнієнко К.Л. Прогнозування “фізіологічної ціни” уроків у школі І ступеня інноваційних навчальних закладів // Актуальні проблеми психології. Т.5. Психофізіологія. - Київ, 2002. - С. 10-15. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз результатів, обґрунтування висновків.
7. Берзінь В.І., Бевз Р.Т., Баранова М.М., Стасюк Л.А., Бєлік Т.О., Бойко М.І., Благодарова Т.В. Медико-психологічні та психофізіологічні аспекти формування мотивації до навчання учнів в початковій школі // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка, т. V, ч. 1. - Київ, 2003. - С. 24-26. Здобувачем здійснено збір матеріалів дослідження, обґрунтування висновків, підготовку статті до друку.
8. Берзінь В.І., Бевз Р.Т., Баранова М.М., Стасюк Л.А., Благодарова Т.В., Бойко М.І. Концептуальні питання медико-психологічного забезпечення навчального процесу в освітніх закладах на сучасному етапі // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка, т.V, ч.1. - Київ, 2003. - С. 252-255. Здобувачем здійснено вибір теми, обґрунтування актуальності і висновків, підготовку статті до друку.
9. Давиденко Н.Є., Стасюк Л.А., Залиток В.В. Комплексний під­хід при проведенні первинної профілактики карієсу зубів серед дитячого населення // Тези 56 наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю, присвяченої 160-річчю НМУ, 17-20 квітня 2001 р. - Київ, 2001. - С. 142-143. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз результатів, обґрунтування висновків.
10. Берзінь В.І., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А. Оптимізація навчального процесу в прогімназичних класах. Тези доповідей науково-практичної конференції. “Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків”. - Харків, 1998. - С. 153-155. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів.
11. Берзінь В.І., Глущенко А.Г., Бур’ян П.М., Гармаш Л.С.,
    Бевз Р.Т., Баранова М.М., Тарасова Н.М., Стасюк Л.А. Питання організації моніторингу здоров’я дітей, що постраждали від Чорнобильської аварії, на етапі їх адаптації до школи // Матеріали науково-практичної конференції Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків “Здоров’я школярів на межі тисячоліть”, 17-19 травня 2000 р. - Харків, 2000. - С. 11-13. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів.
12. Берзинь В.И., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А. Оптимизация двига­тель­ной активности учеников младших классов при лицее в рамках учебно-воспитательного процесса // Материалы Всероссийской конференции с международным участием “Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы”. - Москва, 2002. - С. 59-60. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів.
13. Берзинь В.И., Глущенко А.Г., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А. Гигиени­ческое обоснование методологических основ составления расписания уроков в школе I степени при лицее // Материалы Всероссийской конфе­ренции с международным участием “Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы”. - Москва, 2002. - С. 60-61. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів.
14. Берзинь В.И., Стасюк Л.А. Обоснование комплексной психо­лого-гигиенической программы коррекции учебно-воспитательного процесса в школе I степени при лицее // Материалы Всероссийской конференции с международным участием “Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы”. - Москва, 2002. - С. 425-427. Здобувачем проведено збір матеріалів дослідження, математичну обробку отриманих даних, їх аналіз і узагальнення.

АНОТАЦІЯ

Стасюк Л.А. Гігієнічне обґрунтування режиму навчання в початкових класах ліцею. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна, медичні науки. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена розв’язанню проблеми обґрунтування режиму навчання в умовах інтенсифікації навчального процесу в початкових класах ліцею. Встановлено несприятливий вплив останньої на денну, тижневу, річну динаміку функціонального стану центральної нервової системи і здоров’я школярів у разі відсутності відповідного гігієнічного забезпечення навчання. Визначено “фізіологічну ціну” уроків з різних предметів, виявлено основні фактори, що її формують, розроблено рангову шкалу умовної важкості навчальних занять у 1-3-х класах ліцею. Науково обґрунтовано необхідність впровадження у навчальний процес комплексної програми корекційно-оздоровчих заходів, ефективність впливу якої на рівень загальної працездатності, рухову дієздатність, фізичний розвиток і стан здоров’я молодших школярів доведено результатами трирічних динамічних спостережень.

Ключові слова: ліцей, молодші школярі, функціональний стан центральної нервової системи, “фізіологічна ціна” уроків, загальна працездатність, здоров’я.

АННОТАЦИЯ

Стасюк Л.А. Гигиеническое обоснование режима обучения в начальных классах лицея. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена, медицинские науки. – Националь­ный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация посвящена решению научной задачи гигиенического обоснования режима обучения в условиях интенсификации учебной нагрузки, что имеет место в начальных классах лицея.

Доказано, что обучение в 1-3-х классах лицея характери­зуется значительным увеличением недельной учебной нагрузки, что приводит к нарушению ре­жима дня и снижению двигательной активности детей. Учебный процесс характеризуется расширением спектра предметов из числа школьного компонента, при этом все нововведенные предметы относятся к заня­тиям с деятельностью учащихся статического характера. Установлено, что учебным планом начальной школы при лицее не предусмотрено достаточно полное использование занятий динамического характера как средства оптимизации функционального состояния всех систем организма школьников и повышения их сопротивляемости к физическим и умственным нагрузкам.

Показано, что отсутствие адекватного гигиенического обеспечения учебного процесса в начальной школе при лицее  приводит к ухудшению физического развития, двигательной дееспособности и функционального состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем организма учащихся. Гигиенически нерациональная организация обучения в младших классах лицея приводит также к ухудшению функционального состояния центральной нервной системы учащихся. Как показали результаты исследований, у подавляющей части школьников под влиянием учебной нагрузки выявляются признаки утомления І-й и ІІ-й стадий, что наблюдается в динамике учебных дней, недели, года.

Доказана необходимость гигиенического обоснования и внедрения в учебный процесс младшей школы при лицеях режима обучения, который, способствуя достижению цели деятельности инновационных учебных заведений – интеллектуального развития одаренных детей и подготовки их к дальнейшему профильному обучению, – давал также возможность укрепить их здоровье, сформировать у детей основы здорового способа жизни.

С помощью корреляционно-регрессионного анализа построена математическая модель зависимости общей работоспособности лицеистов 7-10 лет от действия комплекса факторов школьной среды, определена степень влияния отдельных факторов на функциональное состояние центральной нервной системы школьников. Выявлены основные факторы, которые обуславливают “физиологическую цену” уроков, разработана и апробирована методика ее определения. Доказано, что длительность динамического компонента деятельности во время урока, характер эмоционального отношения детей к уроку по данному предмету и непосредственно методика проведения занятий закономерно предопределяют функциональное состояние центральной нервной системы организма учащихся младшего школьного возраста и их умственную работоспособность в течение учебного дня, недели, года. Проведена сравнительная оценка сложности уроков по предметам учебной программы, выведена ранговая шкала их условной трудности в начальных классах при лицеях, с учетом которой рекомендуется составлять расписание занятий. Исходя из того, что все уроки в школе I-й ступени при лицеях можно разделить на условно трудные, условно легкие и средней трудности, при формировании спектра предметов из числа школьного компонента следует учитывать не только пожелания родителей и возможности педагогического обеспечения конкретного учебного заведения, но главным образом “физиологическую цену” занятий для учащихся 7-10 лет.

Результаты полученных исследований, а также изучение и анализ литературных источников позволили разработать и внедрить в учебный процесс экспериментальную модель режима обучения, предусматриваю­щую проведение комплекса коррекционных мероприятий: гигиеничес­ких, медико-оздоровительных, психогигиенических и социально-психологических, оптимизации двигательной активности учащихся.

Разработка и внедрение в учебный процесс комплексной программы коррекционно-оздоровительных мероприятий обеспечили положительное влияние на динамику работоспособности, моторного и физического развития, функционального состояния сердечно-сосудистой, дыхательной, мышечной систем организма детей 7-10 лет. Анализ результатов трехлетних динамических наблюдений убедительно свидетельствует о том, что апробированная модель режима обучения и организации учебно-воспитательного процесса в младших классах лицея адекватна физиологическим возможностям центральной нервной системы детей 7-10 лет и способствует укреплению их здоровья.

Ключевые слова: лицей, младшие школьники, функциональное состояние центральной нервной системы, “физиологическая цена” уроков, работоспособность, здоровье.

SUMMARY

Stasuk L.A. Hygiene background of education schedule in primary school of Lyceum. – Manuscript.

The dissertation for defending the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.02.01 – hygiene, medical sciences. – National medical university, named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to the solution of problem hygiene background of education schedule in condition of great intensiveness, increased educational load in primary school of Lyceum. There was set up the unfavorable influence of learning on the health of pupils and changes in functional condition of central nervous system of children during educational day, week, and year if suitable hygienic maintenance of is absent. There was determined the “physiological coast” of every subject and factors, which it cause. There were worked out and scientifically grounded the scale of ranks for all lessons of educational program in primary grades of Lyceum. There were the scientifically grounded the necessity of inculcation the complex program of optimization of education schedule in primary grades of Lyceum. The positive effect of the scientific background recommendations on the level of pupil’s capacity, their locomotor’s function development; the dynamic of physical development and health conditions during three years of observations was proved.

Key words: Lyceum, pupils of primary school, functional state of central nervous system, “physiological coast” of lessons, capacity, health.