Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

ПОДРІГАЛО ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 613.955:617.7- 084

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

РЕГЛАМЕНТАЦІЇ СУЧАСНИХ ФАКТОРІВ

ВІЗУАЛЬНОГО ОТОЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Донецьк-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Наукові консультанти:

доктор медичних наук, професор Кривоносов Михайло Володимирович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології № 2;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кочина Марина Леонідівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, провідний науковий співробітник ЦНДЛ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я з курсом історії медицини;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Бердник Ольга Володимирівна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, завідувачка лабораторії популяційного здоров’я  відділу гігієни дитинства.

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Харковенко Ніна Михайлівна, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, завідувачка відділом соціально-гігієнічних досліджень.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни дітей і підлітків, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “30”_березня_2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої заради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “_28 ” _лютого_ 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради

доктор медичних наук, професор                                                                        Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятливі демографічні процеси в суспільстві супроводжуються погіршенням стану здоров'я дітей і підлітків. Аналіз даних, що характеризують поширеність хвороб серед цих вікових груп, свідчить про наявність стійкої тенденції до погіршення стану здоров'я дітей шкільного віку протягом останніх 7-8 років (Богатырева Р.В., Горбань Е.И., Гойда Н.Г. и др., 1997; Баранов А.А., 1998). До особливостей негативних зрушень здоров'я школярів у сучасних умовах належать стрімке збільшення кількості хронічних хвороб, зниження показників фізичного розвитку, зростання психічних відхилень і порушень поведінки, порушень репродуктивної системи (Берзінь В.І., 1999, 2001; Беседина А.А., 1997; Вельтищев Ю.Е., 1996; Коренєв М.М., 2002; Онищенко Г.Г., 1999).

У комплексі медико-соціальних причин, що призводять до погіршення здоров'я школярів, важливе місце займають невідповідність існуючим гігієнічним вимогам матеріально-технічної бази навчально-виховних установ, програм і умов навчання дітей, незадовільна організація гігієнічної сертифікації й експертизи товарів дитячого асортименту, відсутність ефективних  навчальних програм, спрямованих на формування в учнів спрямованості на збереження здоров'я і гармонічний розвиток (Берзінь В.І., 2001, 2004; Куинджи Н.Н., 2001;  Антонова Л.Т., Сердюковская Г.Н., 1995).

Тому, однією з актуальних задач профілактичної медицини є всебічне вивчення впливу факторів середовища на здоров'я дітей і створення сприятливих умов для дитини у всіх аспектах її біологічних, психологічних і соціальних потреб.

В структурі факторів навколишнього середовища виділяють фактори візуального оточення (ФВО), і з цих позицій в останні роки сформовано такий науковий напрямок як “відеоекологія”, що дозволяє вивчити вплив ФВО на здоров'я (Филин В.А., 1999).

Характеризуючи актуальність проблеми, необхідно відзначити, що у зв'язку з оцінкою сучасних технологій навчання, зростає наукове і практичне значення такого напрямку, як “інформаційна екологія” (Еремин А.Л., 1998).

Сучасна школа характеризується використанням нових методів активного розвиваючого навчання і збільшенням різноманітних інформаційних факторів, що впливають на зорову систему і стан здоров'я школярів. До їхнього числа належать друкована продукція (ДП), нова за поліграфічними параметрами, масова комп'ютеризація навчання, що свідчить про складність і багатофакторність інформаційного відеооточення дітей.

Істотно змінюється кількість і характер зорової інформації, що надходить, умови її сприйняття і переробки.

Усе це значно збільшує загальне навантаження на зорову, нервову системи організму і є істотним чинником ризику виникнення донозологічних і патологічних станів, що висуває задачу їхнього всебічного вивчення і розробки системи регламентуючих гігієнічних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я учнів і профілактику можливих його порушень, обумовлених відеооточенням.

Сьогодні немає гігієнічно обумовлених критеріїв оцінки можливого впливу ФВО на організм дитини, практично відсутні нормативи для здійснення гігієнічної експертизи і регламентації (ГР) таких факторів.

Проведені дослідження свідчать про те, що органи почуттів і, насамперед, зоровий аналізатор є найбільш вразливими щодо неадекватного відеооточення (Базарный В.Ф., 1991; Кочина М.Л., 1996). Це зв'язано з тим, що кількісна і якісна інтенсифікація навчального процесу можуть приводити до формування синдрому сенсорної депривації і хронічної  перенапруги зорової системи школярів. Тому важливе значення має, насамперед, вивчення ФВО і їхня фізіолого-гігієнічна регламентація.

Серед ФВО школярів читання є одним з основних джерел одержання інформації, пов'язаних як з навчальним процесом, так і з дозвіллям дітей. Але контроль з боку органів державної санітарно-епідеміологічної служби за ДП для дітей в Україні здійснюється не в повному обсязі, існуючі санітарні нормативи морально застаріли і не відображають сучасних досягнень як в галузі гігієни, так і поліграфії. З огляду на можливий несприятливий вплив, виникає необхідність обов'язкової гігієнічної експертизи ДП для дітей (Текшева Л.М., 1996, 1999).

Важливим і, водночас, специфічним фактором впливу на здоров'я школярів є комп'ютеризація навчання. Широке впровадження комп'ютерів у сучасній школі істотно змінює звичні форми навчальної діяльності школярів, особливо в спеціалізованих школах, ліцеях і коледжах. Навчальна робота школярів з комп'ютером характеризується впливом на організм комплексу факторів, серед яких визначальними є високе інформаційне навантаження, тривале зосередження уваги, напруга зорового аналізатора, підвищений рівень монотонності, що може призводити до зниження гостроти зору, а також є специфічним чинником ризику для здоров'я школярів у цілому (Сергета І.В., Олійник М.П., Бардов В.Г., 1998). Поряд з цим, комп'ютери усе більше приходять і в повсякденне життя, стають для дітей не тільки робочим інструментом, але і способом одержання знань, розваги і відпочинку (Морозовский М.Л., 1996). Значне поширення одержали електронні іграшки (типу “Тетрис”, “Тамагочи”), що займають проміжне місце між іграшками і комп'ютерами. І якщо вивченню впливу комп'ютерів на здоров'я в процесі навчання присвячена достатньо велика кількість робіт (Афанасьев А.И., Володарский В.Я., Гуменер П.И. и др., 1999; Баранов А.А., Володарский В.Я., Гуменер П.И. и др., 1998; Полька Н.С., 1998, 2000), то гігієнічна оцінка комп'ютерних (КІ) і відеоігор у вітчизняній літературі практично відсутня. S.M.Dorman (1997) вказує на потенційну небезпеку цього виду розваг, однак цілісна гігієнічна концепція оцінки і профілактики їхнього впливу на здоров'я не обґрунтована, відсутні необхідні гігієнічні принципи і алгоритм оцінки. Таким чином, якщо візуальне навантаження (ВН) навчальної діяльності досить добре регламентовано і контролюється безпосередньо у системі поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду, то ВН в дозвіллі потребує опосередкованої гігієнічної корекції.

Виходячи із викладеного, гіпотеза дослідження базується на тому, що з’ясування закономірностей впливу ФВО на дітей шкільного віку дозволяє обґрунтувати ефективну систему гігієнічної регламентації та корекції задля забезпечення профілактики несприятливого впливу донозологічних розладів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського державного медичного університету у межах комплексних наукових тем “Розробка та обґрунтування гігієнічної концепції управління професійною адаптацією та профвідбором учнів ПТУ та коледжів” (№ держреєстрації 0199U001763, термін виконання 1996-2000 рр.), “Гігієнічні аспекти донозологічних станів та їх корекція у підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти” ((№ держреєстрації 0199U001768, термін виконання 2000-2004 рр.). Автором досліджено розповсюдженість сучасних факторів візуального оточення та їхній вплив на стан здоров’я школярів і молоді, в умовах природного експерименту  вивчено вплив комп'ютерних ігор й ігрових засобів відбиття інформації на функціональний стан школярів.

Мета дослідження. З‘ясувати закономірності комплексного впливу сучасних факторів візуального оточення на школярів з обґрунтуванням принципів та критеріїв їх гігієнічної регламентації у системі профілактики донозологічних розладів.

Задачі дослідження:

1.Дати гігієнічну характеристику стану сучасного візуального оточення дитячого і юнацького населення.

2.Дослідити вплив факторів візуального оточення на стан здоров'я і функціональний стан зорової системи дитячого і юнацького населення з урахування наявних взаємозв'язків.

3.Охарактеризувати з гігієнічних позицій розповсюджені фактори візуального оточення школярів (підручники і навчальні посібники, ігрові засоби відображення інформації, електронні програмні продукти для дітей), виділити типові порушення гігієнічних вимог, обґрунтувати підходи до їх експертизи.

4.Дослідити вплив друкованого зорового навантаження з різними показниками зручності для читання на розумову і зорову працездатність, психофізіологічний статус школярів.

5.В умовах природного експерименту вивчити вплив комп'ютерних ігор різної спрямованості й електронних ігрових пристроїв на функціональний стан школярів.

6.Обґрунтувати систему комплексних заходів щодо профілактики донозологічних станів, які виникають під впливом ФВО, та розробити концепцію гігієнічної регламентації цих факторів.

7.Обґрунтувати методологічні підходи до регламентації окремих факторів, на цій основі розробити нормативи для гігієнічної експертизи дитячої друкованої продукції, скласти санітарні правила і норми по їх оформленню й експертизі, розробити систему експертної гігієнічної оцінки електронних ігор і розваг, а також методику прогнозування можливих порушень здоров'я.

Об'єкт дослідження: дитяче і юнацьке населення, що контактує з різними ФВО, а також деякі фактори візуального оточення (дитяча друкована продукція, ігрові засоби відбиття інформації, комп`ютерні ігри).

Предмет дослідження: донозологічні стани здоров'я, що виникають під впливом ФВО у дітей шкільного віку, зміни працездатності і функціонального стану школярів, технолого-гігієнічні показники (ТГП) та експлуатаційні характеристики (ЕХ) друкованої продукції, електронних ігрових пристроїв і комп’ютерних ігор.

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки параметрів окремих ФВО і їхнього впливу на функціональний стан школярів, офтальмологічні - для оцінки стану зорової системи, фізіологічні - для дослідження функціонального стану школярів у натурному експерименті, математико-статистичні - для обробки результатів, соціально-гігієнічні - для оцінки розповсюдженості і режимів використання окремих факторів візуального оточення.

       Наукова новизна одержаних результатів. Дана гігієнічна оцінка стану сучасного візуального оточення дитячого і юнацького населення, з‘ясовані закономірності впливу факторів на зазначені групи, визначено взаємозв'язок між дією ВН і донозологічними порушеннями здоров'я, ризиком розвитку хронічних  захворювань.

Здійснена гігієнічна оцінка підручників і навчальних посібників, що використовуються в сучасній школі, визначені типові порушення гігієнічних вимог, обґрунтована і запропонована методика гігієнічної експертизи даного виду предметів дитячого асортименту.

З гігієнічних позицій оцінені найбільш поширені ігрові засоби відображення інформації (ІЗВІ) й програмні продукти, запропонована технологія ГР.

Розроблено спосіб діагностики інформаційного навантаження друкованих видань для дітей і підлітків, призначений для об‘єктивної кількісної оцінки окремих факторів і варіантів оформлення ДП, а також для з'ясування можливого впливу  елементів оформлення друкованої продукції на здоров'я і розумову працездатність дітей.

З’ясована залежність реагування школярів на ВН ДП від технолого-гігієнічних показників та віку, що складає основу комплексної оцінки відповідності параметрів оформлення текстів гігієнічним вимогам для забезпечення оптимальної працездатності.

В умовах природного гігієнічного експерименту досліджено вплив різних видів КІ, ІЗВІ на функціональний стан дітей і підлітків, з’ясовані закономірності розвитку донозологічних станів, критерії їх оцінки та основні напрямки гігієнічної корекції, а також пріоритетні признаки гігієнічної регламентації ФВО.

Обґрунтовано використання методу аналізу кореляційних плеяд для оцінки донозологічних станів, що виникають під дією ВН ФВО.

На підставі популяційних і експериментальних досліджень розроблена концепція ГР факторів візуального оточення, обґрунтовані гігієнічні принципи та алгоритм оцінки факторів, концептуальна модель управління процесом регламентації, відпрацьовані методологічні підходи до їхньої регламентації, експертизи та гігієнічної корекції.

Розроблені гігієнічні нормативи ДП, що забезпечують безпеку для здоров'я дітей.

Розроблена методика прогнозування розвитку донозологічних станів у результаті впливу ІЗВІ.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і розроблено комплексну багаторівневу систему первинних і вторинних профілактичних заходів. Опрацьовано концепцію ГР ФВО, гігієнічні принципи та алгоритм оцінки ФВО, концептуальну модель управління процесом регламентації. Методологія дослідження та запропоновані комплексні принципи і критерії дозволили обґрунтувати систему наукового, інформаційно-методичного та нормативного забезпечення у якості цілісної ГР існуючих та нових ФВО та забезпечити її ефективне функціонування.

Розроблено ДСанПіН 5.5.6.084 – 02 “Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей”, методичні рекомендації “Оцінка та прогнозування впливу ігрових засобів відображення інформації на стан здоров’я школярів”, затверджені МОЗ України (2003), отриманий патент “Спосіб діагностики інформаційного навантаження друкованих видань для дітей та підлітків” (2001).

Розроблений ДСанПіН використовується у закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, що дало змогу ввести обов'язкову комплексну гігієнічну експертизу цього виду ФВО дітей й ефективно контролювати їх якість і безпеку.

Методичні рекомендації впроваджені в роботу Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 23.06.04), використовуються у навчальному процесі на кафедрах гігієнічного профілю Харківського державного медичного університету (акт впровадження від 27.03.96)., Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт впровадження від 12.04.04), Української медичної стоматологічної академії (акт впровадження від 22.04.04), Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 07.04.04), Івано-Франківської державної медичної академії (акт впровадження від 09.04.04), Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 18.05.04).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці основних ідей досліджуваної проблеми, виборі мети і постановці задач, розробці програми досліджень, організації і проведенні популяційних і експериментальних досліджень, статистичній обробці, аналізі й узагальненні отриманих результатів, обґрунтуванні і розробці концепції ГР, принципів, алгоритму і методологічних підходів до оцінки ФВО. Автор був безпосереднім розробником нормативних і методичних документів, складених за результатами роботи. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків” (Харків, 1997), науково-практичній конференції “Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків” (Харків, 1998), регіональній науково-практичній конференції “Епідеміологія, екологія і гігієна” (м. Харків, 1998), 2 Українській науково-практичній конференції “Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків” (Харків,1999), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків у сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шкільний підручник в Україні – проблеми та перспективи” (Харків, 1999), науково-практичній конференції “Здоров`я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), науково-практичній конференції “Региональные проблемы охраны здоровья населения Центрального Черноземья” (Белгород, 2000), конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2000), 2 науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми науки й освіти” (Керч, 2001), Всеросійській конференції з міжнародною участю “Современный подросток”  (Москва, 2001), Всеросійській конференції з міжнародною участю “Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы” (Москва, 2002), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків” (Харків, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (Харків, 2003), науковому симпозіумі “Неврологічні розлади в дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація” (Харків, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Філософія виживання: молодь і сучасний світ” (Харків, 2003), науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми півдня України” (Одеса, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології збереження та зміцнення здоров'я дітей, підлітків та молоді” (Вінниця, 2003).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 50 наукових працях, основні з яких наведені наприкінці автореферату, в тому числі у 23 статтях наукових журналів, 8 статтях збірників наукових праць, 16 матеріалах і тезах конференцій, деклараційному патенті, державних санітарних правилах і нормах, методичних рекомендаціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 340 сторінках друкованого тексту, містить 67 таблиць на 28 сторінках, 23 рисунка на 18 сторінках, додатки на 9 сторінках. Бібліографія включає 277 джерел літератури вітчизняних та іноземних авторів і викладена на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Наукове дослідження здійснене з позицій розвитку концептуально нового підходу - вивчення взаємовідношень у системі “ФВО – дитина”, з визначенням характеру і ступеня можливої візуальної агресії окремих факторів, а також оцінки змін адаптаційно-компенсаторних механізмів у дітей і підлітків, які виникають під впливом ФВО, з метою забезпечення регламентації вивчених ФВО і профілактики порушень здоров'я дітей, підлітків і молоді.

Для досягнення поставленої мети розроблена спеціальна методологічна схема досліджень, що забезпечила можливість одержання повної й об’єктивної інформації при послідовному виконанні намічених задач. Основні об’єкти, обсяг і методи досліджень наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Основні об’єкти і обсяг досліджень

Оцінка функціонального стану зорової системи була проведена у школярів у віці 6-18 років і молоді у віці 16-25 років за допомогою загальноприйнятих офтальмологічних методів (Шамшинова А.М., Волков В.В., 1999; Сомов Е.Е., 1989; Шелепин Ю.Е., Колесников Л.Н., Левкович Ю.И., 1985). Дослідження проведено за участю лікаря-офтальмолога, доцента, кандидата медичних наук Яворського О.В. Респонденти були розподілені на вікові групи: школярі молодшого (6-10 років), середнього (11-13 років) і старшого (14-18 років) віку. Молодь була розділена на дві групи: молодша (16-18 років) і старша (19-25 років).

Розроблені нами анкети включали питання про наявність контакту з ФВО, його кратності і тривалості, питання про оцінку якості шкільних підручників і про наявність скарг астенопічного плану при зоровій роботі.

Вивчення взаємозв'язку між особливостями зорового оточення і станом здоров'я школярів досліджено з використанням розробленої при нашій участі методики, що дозволяє за результатами скринінг - оцінки прогнозувати наявність різних розладів здоров'я (Г.М.Даниленко, Л.Ф.Богмат, Л.В.Подрігало та ін., 1996). Дослідження проведене за участю учнів м. Харкова у віці 13-15 років (хлопчики склали 52,3 %, а дівчата – 47,3 %).

Гігієнічна оцінка дитячої ДП здійснена за допомогою розробленої нами експертної схеми. Оцінці були піддані 25 підручників і навчальних посібників, що використовувалися в початковій школі (1 група), 59 були призначені для учнів 5-8 класів (2 група), а 49 – для учнів 9-11 класів (3 група).

Гігієнічна оцінка ІЗВІ та ММ для дітей виконана за допомогою розроблених нами схем, які базувалися на методиці санітарно-гігієнічного опису (Сердюковская Г.Н., Сухарев А.Г., 1986).

Вивчення особливостей реагування дітей шкільного віку на ВН друкованих видань з різною зручністю для читання здійснено із використанням стандартних текстів (Кривоносов М.В., Подрігало Л.В., Кочина М.Л., Яворський О.В., Маслова Н.М., 2001). Дослідження полягало в читанні стандартизованого друкованого видання і виділенні в процесі читання заданої букви (адаптований варіант загальновизнаної коректурної проби). У дослідженні взяли участь школярі у віці 6-16 років з нормальними показниками функціонального стану зорової системи. Для оцінки працездатності використовувалися такі показники як швидкість, продуктивність і точність читання, швидкість переробки інформації зоровим аналізатором (ШПІ). Функціональний стан зорової системи оцінювалося по показниках НК ЯЗ і РА, відповідно, до зазначених раніше методик. Особливості психологічного статусу оцінювалися за допомогою стандартного тесту ТРАНС (Сінайко В.М., Гавенко В.Л., Соколова І.М., 2002), який дозволяє визначити динаміку таких показників як тривожність, працездатність, активність, настрій і самопочуття.

Вивчення впливу на організм школярів ВН ІЗВІ проведено за участю 37 дітей у віці 11-16 років, з яких 11 дівчат належали до старшої вікової групи (15-16 років), а 26 осіб (13 хлопчиків і 13 дівчат) – до дітей середнього шкільного віку (11-12 років). Усі обстежені мали нормальні показники функціонального стану зорової системи. Дослідження передбачало безупинну гру із ІЗВІ впродовж 40 хв, причому дії гравців хронометрувалися за стандартною методикою (Берзинь В.И. и др., 1989). У динаміці експерименту за стандартними методиками оцінювався також стан тонкої координації м'язів кисті (по треморометрії) (Берзинь В.И. и др., 1989), стан серцево-судинної системи (по показниках АТ і ЧСС), адаптаційний статус організму за розрахунком вегетативного індексу Кердо (ВІК==(1-АТ диастолічний/ЧСС)*100%). Особливості психологічного статусу оцінювалися по динаміці тесту ТРАНС. Функціональний стан зорової системи вивчався по показниках НК ЯЗ і РА, особливості контрастного зору - по методиці візоконтрастометрії.

Дослідження впливу на школярів ВН КІ різної спрямованості проведено за участю 60 дітей, з нормальними показниками функціонального стану зорової системи. Дослідження передбачало безупинну гру на комп’ютері впродовж 45 хв. Були використані дві популярні комп’ютерні гри – “Doom2” (36 осіб) і “Lines99” (24 особи). Відповідно до психологічної класифікації комп’ютерних розваг (Давыдова Л.Е., 2001), перша гра відноситься до рольових ігор та має нав'язаний темп, а друга - аркадна гра, що стимулює формально-логічне мислення. Стан гравців оцінювався в динаміці експерименту за допомогою комплексу загальноприйнятих методик, таких, як і при дослідженні впливу ІЗВІ.

Оцінка функціонально-енергетичної реакції організму підлітків на ВН проведена у 40 дітей віком 15-16 років, з яких 21 особа читала стандартизовані тексти з різною зручністю для читання і 19 осіб грали в комп’ютерну гру “Doom2”. Дослідження енергетичного статусу організму за методом Накатані (Самосюк И.З., Лысенюк В.П., Лиманский Ю.П. и др., 1994) здійснювалося на комп'ютерній системі електропунктурної діагностики “Монада М” (автор і розробник Е.Ф.Глазин, м.Харків), метрологічно повіреної і дозволеної до застосування МОЗ України.

Отримані результати оброблені статистично із застосуванням принципів і методів варіаційної статистики і комплексу загальноприйнятих параметричних і непараметричних статистичних показників (Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2000), алгоритми яких містяться у стандартному наборі статистичного інструментарію ліцензованого програмного середовища “Excel”. Для оцінки впливу ФВО на стан здоров'я використані методи дисперсійного і регресійного аналізу. Проведено кореляційний аналіз взаємозв'язку між показниками, з визначенням коефіцієнта кореляції, оцінки вірогідності виявленої залежності і побудовою кореляційних плеяд, аналіз яких здійснено за допомогою показників, розроблених А.Н.Зосимовим (2000).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Гігієнічна характеристика факторів візуального оточення дітей, підлітків і молоді. Аналіз ФВО проведено з урахуванням того, що ВН може бути розподілено на ВН телебачення (ТБ), ВН ДП, ВН електронних розваг (ЕР), яке, у свою чергу, розподіляється на ВН ІЗВІ, ВН КІ та ВН ММ. Межи навчального та дозвільного ВН ДП є умовними за рахунок того, що читання поєднує як навчальну діяльність, так і дозвілля. Результати підтверджують, що найбільш популярним видом візуальної розваги є ТБ, його дивляться більше 97 % юнаків та дівчат як у міський, так і в сільській місцевості. Приблизно чверть респондентів зазначили регулярний перегляд і більш 10 % відзначили щоденний перегляд телепередач. У міських мешканців з’ясовано, що основна маса (83,0 %) дивляться ТБ від 30 хв до 3 год і більше, причому дівчата роблять це частіше (p<0,05).

В структурі вільного часу дітей і підлітків перегляд ТБ також лідирує як найбільш доступна й універсальна форма ВН. Воно займає перше рангове місце у школярів по частоті; ТБ дивляться від 97,0 % до 99,0 % опитаних по різних вікових групах. Значна частина опитаних (більш 40,0 %) заявила про щоденний перегляд телепередач. Порівняння молодшої і середньої груп показує, що з віком збільшується загальна кількість дітей, які мають ВН ТБ регулярно, і скорочується питома вага дітей, які мають його рідко, (p<0,05). При переході від середньої вікової групи до старшої популярність ТБ знижується та зменшується питома вага дітей, які дивляться ТБ регулярно, особливо серед дівчат (p<0,05). Зі збільшенням віку поступово зростає частка дітей, яких соціологи називають “активними глядачами” (Л.Г.Сокурянська, 2000). Питома вага дітей, що безупинно дивляться ТБ понад 3 год, зростає з 10,34 % у молодшій групі до 21,00 % у старшій групі, (p<0,05), причому такі розходження особливо виражені серед дівчат.

Переважна кількість міської молоді (віком 16-18 років) - більше 53,0 % опитаних - відзначила наявність ЕР у їхньому житті, причому на першому місці за популярністю - персональний комп’ютер (ПК) - близько 30,0 % опитаних; 10,0 % віддають перевагу відеоіграм і практично однакова кількість (близько 6,0 %) відзначили захоплення ігровими приставками до телевізорів і “Тетрисами”. Більше 4,0 % опитаних відзначили захоплення кількома ЕР. Наявні певні розходження за статтю: дівчата рідше захоплюються роботою на ПК, відеоіграми, приставками до телевізору, але частіше грають із “Тетрисом”, (p<0,05). У старшій групі молоді частота захоплення ЕР складала близько 42,0 %, найбільш популярні ПК і приставки до телевізорів (відповідно 14,15 % і 12,44 % респондентів), “Тетрис” – 10,0 % і на останньому місці – відеоігри (5,36 %). Більш 50,0 % міських жителів відзначають той чи інший ступінь контактів з ЕР, причому 12,17 % опитаних заявляють про регулярний і щоденний контакт. Частіше грають юнаки, що переважають при регулярному контакті, (p<0,05). У сільських жителів контакт відзначають 40,47 % респондентів, у 7,79 % він регулярний чи щоденний. Сільські дівчата рідше захоплюються ЕР, а юнаки частіше контактують з ними регулярно, (p<0,05). Порівняння груп підтверджує припущення про різну приступність ЕР у залежності від місця проживання:  у сільських мешканців вище, (p<0,05) питома вага не контактуючих з ЕР, а в міських переважають граючі  регулярно, (p<0,05).

Аналіз витрат часу на ЕР показує, що серед городян основна маса (66,43 %) респондентів контактує до 30 хв, серед сільських жителів частка складає 79,03 %. Однак, майже третина міських і п’ята частка сільських респондентів відзначили тривалість контакту від 30 хв до 3 год і більше, що є чинником ризику розвитку хвороб залежності типу “комп’ютероманії” (Мельник Э.В., 1998).

Серед школярів про контакт із ПК повідомили від 25,0 до 40,0 % респондентів, 18,0 – 20,0 % опитаних захоплюються відеоіграми, від 17,0 до 30,0 % дітей грають із приставками до телевізора, а 15,0 – 28,0 % відзначили контакт з електронними іграшками. Частина респондентів відзначила захоплення кількома ЕР одночасно, що найбільш виражено у хлопчиків: у молодшій групі про це повідомили 7,14 %, у середній – 36,63 %, а в старшій – 16,82 %. Вікові зміни популярності ЕР ілюструють динаміку захоплень школярів: у міру дорослішання відбувається зменшення частки дітей, що не захоплюються ЕР взагалі, збільшується частка дітей, що контактують із ПК, паралельно вірогідно знижується частота захоплення іншими ЕР (приставками і електронними іграшками). З віком скорочується частка осіб, що вважають контакти рідким, паралельно збільшується кількість дітей, що регулярно контактують з ЕР, (p<0,05), причому найбільше така залежність виражена при переході від молодшої до середньої групи (від 13,0 % до 30,0 %). Кількість респондентів, що контактують з ЕР щодня, складає близько 10,0 %, що, також повинно бути оцінене як прогностично несприятливий фактор по розвитку “комп’ютероманії”.

Оцінка тривалості ЕР показала, що у всіх групах переважає контакт до 30 хвилин (від 50,0 до 60,0 % респондентів) і від 30 до 90 хвилин  (від 27,0 до 46,0 %). Порівняння молодшої і старшої груп підтвердило збільшення частки дітей, що контактують з ЕР протягом 1,5-3 годин, (p<0,05). Встановлено подовження часу і зростання кратності контактів з ЕР у міру дорослішання школярів, а також зміну структури захоплень: витиснення ПК більш простих розваг (“Тетрис”, приставки).

Читання художньої літератури є традиційним видом дозвілля дітей, підлітків та молоді. Його популярність поступово знижується: 34,5 % міських і 30,98 % сільських жителів відзначають це заняття як рідке. Щоденне читання відзначили тільки 14,31 % міських і 12,19 % сільських респондентів. Питома вага дітей, що читають щодня, з віком знижується з 38,79 % у молодшому шкільному віці  до 22,73 % у дітей середнього шкільного віку і 14,16 % у старших школярів, (p<0,05), паралельно зростає питома вага осіб, що читають рідко, (p<0,05).

З віком поступово зростає кількість дітей, що втрачають багато часу на виконання домашніх завдань. У школярів молодшого віку переважає тривалість 45-60 хвилин (27,59 %), в дітей середнього віку  - 1 - 1,5 години (24,77 %), а у старших – до двох годин і більше (35,94 %), (p<0,05).

Вивчення особливостей візуального оточення дітей і підлітків, юнаків і дівчат дозволило з’ясувати сумарне щоденне ВН. Важливе місце у візуальному оточенні займають ЕР, контакт із якими часто регулярний, а для певної стабільної групи – щоденний. Існує група опитаних, котрі відзначили захоплення декількома ЕР. Оцінка часу і періодичності впливу зазначених  факторів дозволяє вважати їх важливими з точки зору впливу на здоров'я. Тривалість та інтенсивність візуальної дії регламентуються тільки власним бажанням дитини, а з огляду на зовнішню привабливість ЕР, стає цілком зрозумілим прагнення дитини подовжити час контакту з ними. Такий вплив може переводити дію візуальних факторів в інтервал несприятливої, змушуючи організм постійно знаходитися в стані напруги. Це сприяє зміні структури вільного часу юнаків і дівчат, дітей і підлітків перерозподілу балансу дозвілля з активних форм відпочинку на пасивні, що на практиці виражається в скороченні питомої ваги занять фізичною культурою і спортом, перебування на відкритому повітрі та, у свою чергу, призводить до гіподинамії і повинно бути оцінено як ще один фактор ризику розвитку хронічних захворювань. Наявні певні розходження у використанні ФВО за статтю, віком, місцем проживання дозволяють прогнозувати різний ступінь їхнього впливу на зростаючий організм.

Проведене дослідження особливостей функціонального стану зорової системи підтвердило наявність певних змін під впливом візуального оточення. У міських юнаків 19-25 років виявлене зниження гостроти зору правого ока порівняно із сільськими однолітками, відповідно (0,81±0,04) од. і (0,93±0,04) од., (p<0,05).  Встановлено зниження НК OD у міських (7,57±0,11) см і сільських юнаків (7,51±0,19) см порівняно із більш старшими, відповідно (8,27±0,23) см і (8,33±0,29) см, (p<0,05). У міських дівчат 16-18 років показник НК OS складав (6,90±0,08) см, а у віці 19-25 років – (7,63±0,15) см, (p<0,05).

Аналогічна ситуація спостерігається у школярів (табл.2).

Таблиця 2

Величина гостроти зору школярів

* - відмінності з групою молодших школярів достовірні (p<0,05);

** - відмінності з групою старших школярів достовірні (p<0,05).

Так у школярів віком 11-13 років з’ясовано зменшення гостроти зору лівого ока порівняно з молодшими школярами як у хлопчиків, так і у дівчаток. Аналогічна залежність виявлена при порівнянні гостроти зору лівого ока старших і молодших школярів. По правому оку встановлене зниження гостроти зору в старших школярів порівняно з молодшими для хлопчиків і для дівчаток.

У більшості обстежених виявлено зниження зорових параметрів нижче вікових нормативів, погіршенням функцій акомодації і конвергенції, що на наш погляд, ілюструє характерні ознаки донозологічного стану. Ця ситуація відображує зміни, що відбуваються у візуальному оточенні молоді та школярів в останні 5-10 років, а саме, розповсюджену комп'ютеризацію, появу і розвиток популярності різних ЕР тощо. Зміни функціонального стану зорової системи трактуються нами як результат впливу зростаючого несприятливого впливу ВН ФВО. Виявлені розходження в залежності від статі оглянутих ілюструють різні інтереси і пристрасті у використанні ФВО, з’ясовані при анкетуванні.

Результати дослідження контрастного зору свідчать, що у молодшій групі від 64,5% до 96,8 % обстежених мали зменшення показників по 6 з 8 використаних “мір”, у середній групі - від 72,3 % до 95,4 % обстежених, а в старшій – практично всі обстежені. Найбільш виразне зниження в інтервалі високих просторових частот (відповідно, 7,7-10,4-14,0 цикл/град), що відображає погіршення контрастного зору під впливом несприятливого візуального оточення.

Виявлені особливості візуального оточення впливають на функціональний стан зорової системи. Розподілення обстежених на групи, які відрізняються за своїми візуальними звичками, підтвердило наявність відмінностей зорових параметрів. Фузіонні дивергентні резерви для далі серед міських дівчат, що захоплюються ЕР і ТБ, були менше ніж у їх однолітків, що ними не захоплюються, відповідно (1,18±0,19) діоптрій і (1,79±0,14) діоптрій, (p<0,05). Крім того, у всіх підгрупах дітей, які захоплюються ЕР і ТБ, виявлена асиметрія НК ЯЗ; цей показник  знижений для лівого ока порівняно з правим, (p<0,05). Ці зміни є важливими прогностичними критеріями формування донозологічного стану та ілюструють зниження адаптаційних можливостей зорової системи. На тлі зниження зорових параметрів у порівнянні з віковими нормативами підтверджується поступовий розвиток донозології, під впливом ВН.

Для порівняльного аналізу впливу ВН ЕР на функціональний стан зорової системи розраховані рівняння множинної регресії, у яких ураховані наступні фактори: a – контакт з ПК,  b – захоплення відеоіграми, c – використання ігрової приставки до телевізору. Оцінювався вплив цих ФВО на стан НК OS і НК К. Одержані рівняння множинної регресії наведені нижче, причому рівняння (1.1), (1.3) відносяться до групи молоді, що не захоплюється ЕР і ТБ, а (1.2), (1.4) – до групи молоді, яка ними захоплюється:

НК OS сільських юнаків = 7,11- 0,39a+0,31b –0,78c              (1.1)

НК OS сільських юнаків = 7,36- 1,33a +0,21b – 1,23c            (1.2)

НК К сільських дівчин = 5,37 – 0,12а + 0,69b – 0,19c             (1.3)

НК К сільських дівчин = 6,26 – 1,18а +1,15b – 088c               (1.4)

Побудовані рівняння множинної регресії дозволили кількісно відобразити процес формування зорової донозології за рахунок впливу різних ФВО і прогнозувати зміни функціонального стану зорової системи залежно від різновидів ВН ЕР.

Порівняння особливостей візуального оточення і скринінг - оцінки дозволило виявити взаємозв’язки між ФВО і деякими проявами патологічних і донозологічних станів. Використання дисперсійного аналізу підтвердило вірогідний зв'язок між ВН ТБ і наявністю скарг, характерних для психоневрологічних розладів (F=2,83, p<0,05), а також порушень функціонального стану урогенітальної сфери (F=3,25, p<0,05). Установлено збільшення питомої ваги школярів зі скаргами на головний біль (11,06±2,05) % і сльозотечу (10,64±2,01) % серед щоденних глядачів ТБ щодо тих, хто робить це епізодично, відповідно (4,26±1,32) % і (4,26±1,32) %, (p<0,05). Підтверджено вірогідну кореляцію між часом, витраченим на перегляд ТБ і наявністю ознак гіповітамінозів, психічних і неврологічних розладів, астенічних станів, а час, витрачений на підготовку домашніх завдань, прямо корелював з наявністю ознак психічних розладів і скаргами урогенітальної сфери.

Гігієнічна оцінка деяких факторів візуального оточення. Проведена гігієнічна оцінка розповсюджених ФВО (ДП, ІЗВІ, ММ) дозволила з’ясувати, що вони мають несприятливу візуальну дію і при тривалому та безконтрольному використанні можуть призводити до погіршення стану здоров'я дітей.

Гігієнічна оцінка шкільної друкованої продукції, як фактору візуального навантаження. З’ясовано, що ТГП ДП, до яких відносяться параметри якості паперу, шрифту, складання і конструктивні особливості, формують її специфічну ергономічну характеристику. Характеристика якості паперу показала, що порушення по кольору і відтінку мали  16,0 % видань 1 групи, 50,8 % книг 2 групи і 40,8 % підручників 3 групи, за характером поверхні відповідно 24,0 %, 40,7 % і 36,7 % підручників, нерівномірність паперу мала місце в 40,7 % підручників 2 групи і 36,7 % видань 3 групи.

Більшість оцінених видань характеризувалася заниженням величини основного шрифту (рис.1). Так у 1 групі (при нормативі 12 - 20 кеглів), 8,0 % підручників мали шрифт 13 - 18 кеглів, 4,0 % - 13 кеглів. В 2 (норматив 10 - 12 пунктів) та 3 (норматив 9 – 12 пунктів) групах не було  книг, які б відповідали цим вимогам. Заниження основного показника шрифту – його величини - призводить до зменшення кутового розміру знака й істотно ускладнює його сприйняття. Щоб поліпшити його, читач змушений скорочувати відстань від ока до поверхні тексту, що поступово призводить до порушення координації адаптаційно-компенсаторних механізмів зорової системи.

Рис.1 Величина основного шрифту у шкільних підручниках

Починаючи з підручників для початкової школи, використовується багатошпальтове складання, причому застосовується складання не тільки в дві, але й у три шпальти. Це призводить до скорочення довжини рядка  і проміжку між шпальтами, а також  значно збільшує кількість переносів на сторінці. Такий варіант складання утруднює читання за рахунок ускладнення руху очей. В 1 групі підручників число переносів сягає 10 - 12, у підручниках для інших школярів – 30 - 50 (особливо у випадку багатошпальтового складання). При експертизі ДП виявлено різні варіанти ергономічної асиметрії, яка проявлялась порушенням розмірів верхнього поля – його скорочення виявлене в 88,0 % (1 гр.), 67,8 % (2 гр.) і 73,5 % (3 гр.) видань. Частота порушень величини корінцевого поля (окремо і на розвороті) варіює від 20,0 % до 40,0 % по різних групах. Недотримання розмірів нижніх і зовнішніх полів виявлені в 20,0 – 30,0 % підручників.

Таким чином, більшість дослідженої ДП характеризується ергономічними дефектами через недотримання гігієнічних вимог.

Низька зручність для читання оцінених видань обумовлена найчастіше наявністю порушень декількох параметрів, найбільш типовими з яких є ТГП, що характеризують шрифт і складання, використанням неякісного паперу, що призводить до погіршення якості друку і знижує видимість підручників. Постійне використання таких видань у процесі навчання викликає візуальне перенавантаження. Зорова система, поставлена в неадекватні умови, змушена шукати нові, частіше неоптимальні шляхи і можливості для компенсації, які, у кінцевому рахунку, можуть призвести до виснаження і зриву адаптаційно-компенсаторних механізмів і формування патологічних станів.

Схема гігієнічної оцінки ігрових засобів відображення інформації, як фактору візуального навантаження школярів у позаурочний час. Оцінка популярних ігрових пристроїв встановила наявність в них порушень ергономічних вимог: недостатні розміри екрана, невдалі сполучення кольорів тла й об'єктів спостереження, мінімальний кутовий розмір об'єктів був менше ергономічного мінімуму (18'-20').

Експлуатаційні характеристики (ЕХ), а саме елементи керування і проміжки між ними зменшених розмірів, що збільшує можливість помилок та формує координаційну напругу м’язів кисті. Пояснювальні написи зроблені шрифтом 4-9 кеглів, що недостатньо для задовільного сприйняття, що може сприяти прагненню гравця наблизити пристрій до очей. Ергономічна оцінка характеру рухів пальців підтвердила присутність певних незручностей, обумовлених вищезазначеними експлуатаційними особливостями, що призволить до зростання навантаження на ліву руку за умов виконання складних рухів у процесі гри.

Ігрові програми відрізняються між собою, однак, у більшості наявний нав'язаний ритм, конвеєрний характер ігор вимагає постійного психоемоційного напруження. Особливості ігрової ситуації (цейтнот, неможливість повернення), відсутність регламентації тривалості гри не дозволяють попереджувати формування психоемоційної напруги гравця. Пристрій не дає інформації про час візуально-ігрового контакту, що може додатково посилювати негативний вплив експлуатаційних показників ВН ІЗВІ.

На підставі одержаних результатів розроблена технологія гігієнічної оцінки портативних ігрових пристроїв, яка складається із їх ергономічного дослідження, вивчення особливостей ігрових програм і аналізу впливу на дітей в умовах природного гігієнічного експерименту. На підставі комплексної оцінки приймається рішення про відповідність ІЗВІ діючим нормативам, про характер впливу на дитину. На основі рішення обґрунтовується гігієнічний висновок про рівень безпеки ІЗВІ, який дозволяє об'єднати результати досліджень, проведених іншими фахівцями (психологами, офтальмологами, фахівцями з ергономіки, педагогами та ін.), з’ясувати наявність або відсутність негативного впливу на здоров’я та розробити адекватні профілактичні заходи. Підтверджена принципова можливість прогнозування характеру впливу ІЗВІ на користувача, що дозволяє скоротити методики гігієнічної експертизи.

Гігієнічна оцінка мультимедіа для дітей як фактору візуального навантаження. Попередня оцінка електронних програмних продуктів дозволила дійти висновку про необхідність комплексної гігієнічної експертизи ВН ММ. З’ясовано порушення ТГП щодо наявності погрішностей зображення в електронних книгах, обумовлених використанням сканування (зміни величини полів, нахил рядків щодо горизонталі, сторонні включення). Водночас, експлуатаційною перевагою ВН ММ у порівнянні з ВН ДП є наявність анімації, відеоматеріалів, що полегшують сприйняття інформації.

Однак, ергономічні особливості екрану обмежують розміщення повної сторінки, що впливає на сприйняття інформації та ускладнює переміщення по тексту. Також перевагою ВН ММ є можливість керованої зміни ТГП (розміру шрифту). Можливо змінювати величину шрифту, однак передбачений виробником максимальний його розмір коливається в межах від 8' до 16', при ергономічній нормі 18'-20' (Зинченко В.П., Мунипов В.М., 1979).

Технологічна недосконалість екрану в процесі експлуатації компенсується застосуванням засобів керування (клавіатура, миша) для постійного пошуку поточного рядка. Таким чином, експлуатаційно запрограмоване збільшення візуального навантаження призводить до асинхронізації сприйняття інформації.

ВН ММ у порівнянні з ВН ДП має набагато більш виражений несприятливий вплив. Елементи видавничого оформлення книги дозволяють знизити зорове навантаження, а в ММ вони індиферентні або збільшують його. Використання “інверсного” режиму зображення, недостатній розмір шрифтів вимагають постійної напруги зору, істотно ускладнюють сприйняття інформації.

Наявність нав'язаного темпу, неможливість зміни його при виконанні вправ на електронних тренажерах створюють психоемоційний дискомфорт.

Фізіолого-гігієнічне вивчення впливу ВН ДП із різною зручністю для читання на функціональний стан школярів. У процесі гігієнічного  дослідження впливу ВН ДП із різною зручністю для читання на організм школярів обґрунтований і розроблений спосіб, що дозволяє діагностувати вплив технолого-гігієнічних показників стандартизованого ВН ДП на здоров'я і працездатність.

З’ясовано наявність впливу ВН ДП з різною зручністю для читання на працездатність і функціональний стан зорової системи молодших школярів. Одним з найбільш ранніх проявів донозології є виведення системи з рівноваги і формування її асиметрії (Апанасенко Г.Л., 1992). ВН ДП, оформлені згідно гігієнічних умов (МЧ), призводять до скорочення числа випробуваних, які мають асиметрію зорових показників, по показниках РА з 45,45 % до 30,30 %, а по НК -  з 36,36 % до 18,18 %. При навантаженні, оформленому з порушенням ТГП (ЖЧ), зміни виражені набагато слабкіше (РА – з 46,88 % до 43,75 %, НК – з 34,38 % до 25,0 %). Це свідчить, що адекватні умови виконання роботи (ТГП) сприяють вираженій адаптації зорової системи. У дітей, які мали навантаження ЖЧ, застосування критерію знаків підтвердило перевагу спазму акомодації НК OD (p<0,05). Застосування аналізу кореляційних плеяд підтвердило, що ВН МЧ сприяє зростанню функціональної організованості системи, за рахунок зростання середнього показника кореляції (СПК) на 10 %. Навантаження ЖЧ призводить до функціональної дезорганізації системи. 

Зорова працездатність дітей середнього шкільного віку також відрізняється  залежно від ТГП ВН ДП. Виявлене  збільшення помилок при навантаженні ЖЧ в дівчат (1,00±0,18) у порівнянні с МЧ (0,51±0,07), (p<0,05). З’ясовані зміни продуктивності роботи і ШПІ підтверджують, що при ВН ЖЧ збільшується термодинамічна ентропія, що є характерною ознакою станів на грані норми і патології (Р.М.Баевский, 1979). Виявлено зменшення показника НК К при ВН ЖЧ із (4,72±0,21) см до (4,04±0,25) см, (p<0,05), яке ілюструє процес формування спазму акомодації. При ВН МЧ кількість дітей без асиметрії показників зменшилась по НК  з  45,95 % до 29,73 %,  по РА – з 40,54 % до 35,40 %. У разі ВН ЖЧ кількість таких дітей по НК змінилася з 40,91 % до 23,53 %), а по РА мало місце збільшення (с 36,36 % до 41,17 %). Застосування критерію знаків встановило, що ВН МЧ призводить до зниження тривожності, (p<0,05), яке відображає поліпшення психологічного статусу під впливом адекватної ергономічної характеристики ДП. При порівняльному аналізі кореляційних плеяд з’ясовано, що у разі ВН МЧ механізм адаптації забезпечується за рахунок мобілізації організму шляхом збільшення кількості взаємозв’язків та зростання СПК на 8,9 %. Розвиток напруги адаптації внаслідок впливу ВН ЖЧ проявляється ослабленням взаємозв'язків, погіршенням синхронізації і координованості роботи (зниження СКК на 20,0 %).

У старшокласників з’ясовані зміни асиметрії при ВН МЧ по РА з 67,7 % до 47,0 % осіб, по НК з 73,3 % до 57,0 % осіб. При ВН ЖЧ: по РА до читання - 67,0 % осіб, після читання – без змін, по НК з 73,3 %  до 40,0 % осіб. Це підтверджує, що в цій віковій групі ВН МЧ теж призводить до нормалізації функціонування зорової системи за рахунок зниження її асиметрії. Оцінка особливостей психологічного статусу із використанням критерію знаків підтверджує це, під впливом ВН МЧ підвищується рівень настрою школярів, (p<0,05). Визначення функціонально-енергетичної реакції організму по Накатані встановило зниження ступеню енергетичного дисбалансу з (0,92±0,01) до (0,72±0,03), (p<0,05), яке проявляється нормалізацією стану під впливом МЧ. У разі ЖЧ цей показник зростав з (0,85±0,07) до  (1,30±0,08), (p<0,05), що оцінено як фактор ризику донозології. При аналізі кореляційних плеяд з’ясовано, що ВН МЧ не змінює СПК, а у разі ВН ЖЧ СПК знижується на 14,9 %, що підтверджує погіршення координованості системи. Одержані результати свідчать, що ВН МЧ потенціює оптимальний стан працездатності, формування адаптації до ВН ДП в процесі читання, а ВН ЖЧ  формує дезадаптаційні зміни зорової системи і психологічного статусу, причому виразність і характер змін залежні від віку випробуваних.

Дослідження впливу деяких електронних розваг (ІЗВІ, комп’ютерних ігор) на функціональний стан школярів. Були використані комп'ютерні ігри “Doom2” і “Lines99” та портативний електронний ігровий пристрій “Тетрис”, що відносяться до різних класів ЕР.

Гігієнічна оцінка впливу на школярів ВН ІЗВІ підтвердила, що контакт з ним є напруженою діяльністю з високою загальною щільністю (95,75±4,63) %, що призводить до розвитку стомлення. Це проявляється збільшенням часу треморометрії з (22,89±1,53)с до (28,39±1,83)с, (p<0,05); використання критерію Вілконсона підтвердило порушення координації м’язів кисті, (p<0,05). ВН ІЗВІ сприяє формуванню спазму акомодації, за рахунок зменшення параметрів найближчої крапки ясного зору (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка офтальмологічних параметрів школярів під впливом різних видів візуального навантаження

Питома вага дітей з негативним ВІК збільшилась в 4 рази, що свідчить про дезадаптивний вплив ВН ІЗВІ. Динаміка тесту ТРАНС по критерію знаків з’ясувала зниження працездатності, настрою і самооцінки при одночасному підвищенню активності, (p<0,05). З’ясовано зниження показників контрастного зору: по правому оку - по 4 “мірам”, по лівому - по 6, (p<0,05), причому зміни виявлені переважно на високих частотах (2,6-20,0 цикл/град), що дозволяє вважати погіршення контрастного зору одним з найбільш ранніх проявів донозологічного стану.

Гігієнічна оцінка ВН КІ “Doom2” підтвердила, що висока щільність ігрового процесу (96,89±4,09) % та зацікавленість школярів обумовлюють виражений вплив на гравців. У зоровій системі розвиваються ознаки спазму акомодації, використання критерію знаків підтвердило зменшення параметрів НК OD, НК OS і НК К (p<0,01), в більшості осіб (відповідно 66,7%, 61,1 % і 50,0 %). Застосування максимум – критерію з’ясувало погіршення контрастного зору на частотах 1,3, 7,7 і 20,0 цикл/град (праве око) і на 20,0 цикл/град (ліве око), (p<0,05). ВН КІ  призвело до зростання асиметрії на частотах 0,65 і 5,5 цикл/град, (p<0,05), що може бути оцінене як ознака формування донозології. Використання критерію знаків підтвердило зростання тривожності, (p<0,05), що відображує несприятливий характер ВН КІ, та погіршення самооцінки, (p<0,01), яке стверджує можливість формування негативних змін емоційного стану під впливом ігрового азарту. ВН КІ призводило до зниження середнього енергетичного рівня з (25,70±1,40) до (17,00±1,10), а ступінь дисбалансу, навпаки, зростав з (0,70±0,04) до (0,95±0,02), (p<0,05). За критерієм Вілкоксона підтверджено порушення тонкої координації м'язів кисті, (p<0,05). Застосування критерію знаків встановило погіршення ВІК, (p<0,05), що ілюструє напругу і зрив адаптаційного статусу.

ВН КІ “Lines99” також має високу щільність (98,25±2,68) %. У процесі гри діти змушені постійно виконувати однотипні дрібні рухи пальцями, керуючи пересуванням ігрових елементів, які призводять до погіршення показників треморометрії за критерієм Вілкоксона, (p<0,01). Азарт і постійна напруга сприяють зменшенню ВІК з (19,19±2,89) до (6,34±4,48), (p<0,05), що ілюструє особливість адаптаційних механізмів, зростання питомої ваги дітей із напругою і зривом адаптації (рис.2). У зоровій системі наявні ознаки спазму акомодації за рахунок зменшення параметрів найближчої крапки ясного зору (див. табл. 3).

Використання максимум – критерію підтвердило погіршення контрастного зору, що проявилося зменшенням показників на частотах 1,3 и 10,4 цикл/град (праве око) і 1,3 і 7,7 цикл/град (ліве око), (p<0,05). По критерію знаків з’ясовано  зростання тривожності, зниження працездатності, підвищення активності і настрою, (p<0,05), а по максимум - критерію - зниження самооцінки, (p<0,05).

Порівняльний аналіз реакцій школярів на ВН з’ясував (див. рис.2), що після ВН “Тетрис” має місце більша кількість торкань при треморометрії, ніж після обох комп’ютерних ігор, (p<0,05), що підтверджує більш виражене порушення тонкої координації м'язів кисті. Артеріальний тиск був вище після ігор з нав'язаним ритмом, ніж після ВН “Lines99”, (p<0,05), що ілюструє більш значну напругу ВН “Тетрис” і “Doom2”, (рис.2). Це доводить, що наявність нав'язаного ритму є ще одним фактором несприятливого впливу ВН. Більш виразне погіршення контрастного зору після ВН “Тетрис” ілюструє залежність проявів донозології від технолого-гігієнічних показників ВН (якості зображення). Найвищий рівень тривожності та найнижчий рівень активності діагностовано при ВН “Тетрис”, що свідчить про його найбільш несприятливий вплив. Проведені гігієнічні дослідження дозволили з’ясувати, що порушення як ТГП, так і ЕХ КІ та ІЗВІ є передумовою формування донозології у дітей і підлітків.

Гігієнічне забезпечення профілактики несприятливого впливу візуального навантаження. Отримані результати та сучасна ситуація потребують розробки комплексної системи первинної та вторинної профілактики, яка б забезпечувала багаторівневий підхід до захисту дитячого та юнацького населення від несприятливого впливу ВН різних ФВО. В гігієні така система повинна включати три основних рівня: законодавчо-державний, технолого-гігієнічний і рівень індивідуальної профілактики. Заходи законодавчо-державного рівня повинні бути спрямовані на забезпечення якості та безпеки ФВО як нового виду продукції дитячого асортименту. Задля цього необхідно враховувати перспективи розвитку наукових технологій щодо розширення переліку ФВО та їх застосування в педагогічних інноваціях та у вільному часі. Насущною необхідністю є наявність не стільки законодавчих, скільки нормативно-технічних актів, які повинні відображати вимоги щодо безпеки при розробці і експлуатації предметів дитячого асортименту, а наступним етапом профілактики є захист здоров’я дітей на технолого-гігієнічному рівні. Цей рівень характеризується застосуванням заходів первинної та вторинної профілактики, причому до перших відносяться обов’язковий облік гігієнічних вимог при розробці і конструюванні різних ФВО, а до других - гігієнічна експертиза ТГП та ЕХ ФВО, метою якої є з’ясування безпеки їх ВН для здоров’я користувача. Захист на індивідуальному рівні здійснюється за рахунок регламентації часу ВН, контролю його тривалості у режимі дня, дотримання вимог по обладнанню і експлуатації залів КІ, застосування засобів індивідуального захисту та інших форм профілактики (зорова гімнастика, захисні пристосування, фармакологічні засоби тощо), використання широкомасштабної санітарно-просвітньої роботи.

Застосування різних профілактичних комплексів дозволяє забезпечити ефективний захист здоров’я дітей та сприяє попередженню зорових донозологічних станів. Тільки комплексний підхід дає змогу організувати ефективну і реальну систему заходів і, природно, може сприяти збереженню здоров’я дітей.

Наступність та взаємозв’язок між компонентами запропонованої по результатах дослідження комплексної системи профілактики несприятливого впливу візуального оточення наведені на рис.3.

Рис. 3. Наступність та взаємозв’язок між компонентами системи забезпечення профілактики несприятливого впливу візуального навантаження

З’ясована у наших дослідженнях стереотипність реакції дітей на вплив ВН різних ФВО дозволила припустити принципову спільність гігієнічної регламентації їх безпеки та обґрунтувати гігієнічні принципи регламентації ФВО: урахування вікових анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму і, насамперед, розвитку зорової системи, змін психофізіологічного стану тощо, введення вікового призначення ВН; забезпечення мінімальної напруги і максимального зорового сприйняття в процесі користування; технолого-гігієнічне та експлуатаційне забезпечення максимальної візуальної безпеки; інтегральний і комплексний характер оцінки ФВО, за рахунок поєднання гігієнічних, ергономічних, психологічних і інших підходів, але з пріоритетом гігієнічного висновку про характер впливу на організм; оцінка безпосереднього впливу ВН ФВО на організм шляхом виконання натурних гігієнічних досліджень; ризикометричний підхід до оцінки ФВО.

Обґрунтований комплекс є науковим забезпеченням методології експертизи ФВО, що дозволило опрацювати алгоритм її проведення (рис.4). За його допомогою процес гігієнічної регламентації розподіляється на основні етапи отримання і аналізу інформації, що дозволяє зробити кінцевий висновок про вплив ФВО на користувача. Запропонований алгоритм є результатом практичної реалізації вище зазначених принципів гігієнічної регламентації наявних видів ВН, однак за рахунок універсальності пропонованої схеми, можливо застосування для експертизи ФВО, які можуть з’являтися в майбутньому. Гігієнічна регламентація ФВО повинна розглядатися як багато компонентний процес опосередкованого управління візуальним оточенням дітей і молоді, як складовою частиною їх навколишнього середовища.  На момент планування дослідження нами виявлено відсутність цілісної системи управління, як свідчать наведені літературні дані, має місце інформація про наявність, поширеність та популярність окремих ФВО, відомості про характер впливу їх на здоров’я дітей мають обмежений та  розрізнений характер.

Таким чином, формування системи управління гігієнічною регламентацією ФВО є важливою науковою проблемою, що, власне, і актуалізувало обґрунтування концептуальної моделі, яка і стала інструментом системного вирішення  важливого народногосподарського завдання.

Принципова схема концептуальної моделі процесу забезпечення гігієнічної регламентації ФВО передбачає функціонування системи із трьох основних та взаємно пов’язаних компонентів – блоків, а саме інформаційно-методичний блок, організаційно-технологічний цикл процесу регламентації ФВО та блок наукового регулювання регламентації. Запропонована модель має інформаційну структуру у зв’язку з тим, що в ній переважають сигнальні зв’язки (тобто обмін інформацією). Інформація, яка циркулює між складовими частинами пропонованої моделі, розподіляється на дескрипторну (повідомну) і прескриптивну (наказуючу), причому за допомогою цих видів здійснюється взаємодія, а також прямий і зворотній взаємозв’язок. На підставі отриманої дескрипторної інформації, яка характеризує стан процесів управління і впливає

Рис. 4. Алгоритм проведення експертизи факторів візуального оточення

у системі гігієнічної регламентації

на нього, суб’єкт управління (діти, молодь, батьки, вчителі тощо) виробляє відповідне рішення, яке і регулює цілеспрямований вплив на процес регламентації.

Компонент наукового регулювання був створений нами, змістом його є науковий цикл забезпечення регламентації, структурно представлений трьома цілісно пов’язаними складовими підсистемами:

• підсистемою еколого-гігієнічної характеристики візуального оточення (1);
• підсистемою гігієнічної оцінки технолого-гігієнічних показників та експлуатаційних характеристик ФВО (2);
• підсистемою комплексної оцінки впливу ФВО на функціональний стан школярів (3).

Реалізація всіх вказаних підсистем дозволила сформувати потік прескриптивної інформації за рахунок розробки багаторівневої системи профілактичних заходів, створення необхідних нормативних документів (санітарних норм і правил), які відображають вимоги до безпеки при розробці і використанні різних ФВО та забезпечують їх гігієнічну регламентацію.

Запропонована модель (рис.5) характеризується достатньою респонсивністю; при чому, стратегічна респонсивність залишається майже незмінною, оскільки головна функція моделі – забезпечення гігієнічної регламентації візуального оточення, зберігається. А от тактична і оперативна респонсивність можуть змінюватись, оскільки вони проявляються у здатності до вирішення нових завдань, використання нових методів і підходів. Структурна респонсивність моделі гігієнічної регламентації також характеризується досить великою здатністю до змін у відповідь на появу нових ФВО, що припускає можливість структурно-функціональної перебудови.

Обґрунтована модель дозволяє у повному обсязі здійснювати технологію гігієнічної регламентації візуального оточення дітей і молоді за рахунок виконання основних вимог. Детермінованість моделі полягає у обґрунтуванні та розробці (на підставі наукових досліджень) нормативів, технологічних регламентів, рекомендацій. Масовість моделі визначається її універсальністю, що може бути застосовано для вирішення завдань гігієнічної регламентації візуального оточення. Результативність моделі досягається підвищенням ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ФВО, а профілактична спрямованість санітарно-епідеміологічного нагляду забезпечується обмеженням негативного впливу ФВО на функціональний стан дітей і молоді.

Достатньо висока респонсивність моделі  забезпечується за рахунок двосторонніх зв’язків між її складовими частинами. Таким чином, усі блоки мають можливість впливати на інші, одночасно піддаючись впливу з їхнього боку. Цим досягається підвищення ефективності функціонування моделі, оскільки збільшення інформаційного обміну поліпшує вірогідність і обґрунтованість рішень, що приймаються, оптимізуючи і конкретизуючи пропоновані профілактичні заходи, поліпшуючи організацію блоків і підсистем.

Рис.5.  Загальні риси та основні технологічні компоненти сучасної концептуальної моделі забезпечення регламентації візуального оточення школярів

(А, В, С, D, К – канали інформаційно - комунікаційного забезпечення процесу регламен-тації; А–зовнішній  інформаційний потік; В  - внутрішній інформаційний потік; С, D – спря-мованість впливу організаційно–технологічних заходів; К2 – інформаційний канал взаємо-зв’язку блоків  НОР і ІМЗ;  К1 – інформаційний канал взаємозв’язку блоків НОР і  ОТЗ)

Таким чином, виконане дослідження дозволило вперше створити класичну систему інформаційного забезпечення процесу регламентації за рахунок відкриття нових (К2) та наповнення існуючих інформаційних каналів (К1, В2, С2, D).

Результатом практичної реалізації пропонованих принципів та підходів  став ДСанПіН 5.5.6.084 –  02 “Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей”, розроблений за завданням МОЗ України. У ньому був застосований принцип вікової градації даного виду продукції для дітей, виділено 4 групи. Вперше спеціально встановлена група літератури для дітей дошкільного віку, нормативи для якої характеризуються найбільшою жорсткістю, а основна мета – профілактика зорової перевтоми в процесі читання. Основою профілактики несприятливого впливу ДП є використання з захисною метою гігієнічно обґрунтованих елементів оформлення тексту. Комплексний підхід до оцінки видання не обмежується експертизою видавничого оформлення, а може доповнюватися експериментальним дослідженням, що підвищує об’єктивність одержуваної інформації, більш чітко оцінювати систему “читач – книга”. Остаточний висновок про вплив ДП на дитину має вигляд прогнозу зручності для читання, заснованого на комплексній оцінці і балансі позитивних і негативних факторів. Розроблений документ поєднує гігієнічні вимоги, спрямовані на забезпечення безпеки для читача, і застосування прогресивних видавничих технологій.

Схема прогностичної оцінки електронних ігрових пристроїв дозволяє швидко й об'єктивно дати їм комплексну оцінку, визначити характер впливу на організм користувачів, заснована на методиці альтернативної експертної оцінки, що припускає якісну характеристику оцінюваних ознак, з розрахунком інтегрального критерію – “індексу безпеки”, аналогічного критерію зручності для читання. Такий підхід дозволяє використовувати в аналізі якісні і кількісні показники, формулювати альтернативні питання за принципом “наявність – відсутність”, “дотримання – недотримання”. Це дозволяє виконувати гігієнічну оцінку візуального навантаження, а при проведенні гігієнічної регламентації враховувати як нормативні показники, так і результати експериментальних досліджень та технолого-гігієнічні показники і експлуатаційні характеристики.

Таким чином, досягнення задач дослідження дозволило системно, з позицій профілактичного підходу, об’єднати наукове, інформаційне та методичне забезпечення у їх цілісному взаємозв’язку для обґрунтування гігієнічної регламентації існуючих та перспективних факторів візуального оточення.