Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

ПОЛЬКА НАДІЯ СТЕПАНІВНА

УДК 613.955:681.3:371.69

ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ І КРИТЕРІЇВ

БЕЗПЕЧНОГО   ЗАСТОСУВАННЯ   КОМП`ЮТЕРНОЇ

ТЕХНІКИ У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

14.02.01 - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 2001

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

Науковий консультант:        доктор медичних наук, чл.-кор. АМН України Сердюк Андрій Михайлович (Інститут гігієни та медичної екології  ім. О.М. Марзеєва  АМН України,  директор)        

Офіційні опоненти:                доктор медичних наук, професор Беседіна Олександра Андріївна (м. Харків, Інститут охорони здоров`я дітей і підлітків АМН України,  завідуюча лабораторією гігієни дітей шкільного віку та підлітків)        

       доктор медичних наук, чл.-кор. АПН України, професор Берзінь Валерій Іванович (м. Київ, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,  завідуючий кафедрою гігієни дітей і підлітків)        

       доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович (м. Донецьк, Донецький медичний університет, завідуючий кафедрою соціальної гігієни).        

Провідна установа:        Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ країни, кафедра гігієни харчування і гігієни дітей і підлітків, м. Київ.        

Захист відбудеться " 25 "  травня  2001 р. о 1000  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ, вул. Попудренка, 50

Автореферат розісланий " 19 "  квітня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                        Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Розширення інформатизації освіти характеризується переходом від епізодичного до систематичного використання персональних комп`ютерів (ПК) в навчальному процесі, збільшенням кількості навчальних предметів, у вивченні яких застосовується ПК, а також зменшенням віку дітей, що залучаються до навчання на ПК (Жалдак М.І., Биков В.Ю., Пилипчук А.Ю., 1998). Широкого розвитку набуває використання ПК в позакласній і позашкільній роботі, в побуті та в роботі з обдарованими дітьми і тими, що мають ті чи інші вади фізичного та розумового розвитку.

Таким чином, у ряди користувачів комп`ютерною технікою залучається все більша кількість дітей, незалежно від їх віку, рівня досягнутого нейропсихічного розвитку і стану здоров`я.

Впровадження комп`ютерів в навчально-виховний процес і повсякденну діяльність дітей виявило не тільки позитивні, а і негативні сторони їх використання в зв`язку з виникненням комплексу потенційно небезпечних для здоров`я чинників, що супроводжують роботу на комп`ютері.

Дослідження, проведені протягом останнього десятиріччя фахівцями профілактичної медицини дитинства (Глушкова О.К., 1990; Доскін М.І., 1990; Леонова Л.О., 1992; Гельтищева Є.А., 1994), спрямовані на вивчення загального впливу навчального навантаження із застосуванням персональних комп`ютерів на працездатність і функціональний стан організму старшокласників і студентів та розробку профілактичних рекомендацій до режиму організації їх навчання. Але в сучасних умовах комп`ютеризації освіти багато теоретичних і практичних аспектів складної проблеми безпечного використання комп`ютерної техніки в навчанні і вихованні дітей залишаються дискусійними та зовсім невирішеними .

Практично не вивчений вплив навчальних занять з використанням ПК на організм дітей молодшого шкільного віку. Режим занять і організація робочого місця дитини у відповідності з віковими морфофункціональними особливостями дітей молодшого шкільного віку гігієнічно не обгрунтовані і не регламентовані, не обгрунтований вік для початку систематичного навчання дітей на ПК.

Невирішеними є питання нормування диференційованого режиму безперервної роботи на ПК під час уроку для учнів, що мають ті чи інші відхилення в стані здоров`я, в той час як серед дітей шкільного віку високий рівень хронічних захворювань і функціональних порушень: серед першокласників вони реєструються у кожного четвертого, а серед старшокласників - у кожного другого (Коренєв М.М., Беседіна О.А., Гойда Н.Г., 1999, 2000) і це свідчить про необхідність перегляду методичних підходів до нормування навчальних і трудових навантажень на дітей і підлітків.

Експериментально не підтверджено і необгрунтовано нормативи "комп`ютерних" опромінень, що виникають в ергономічно обумовленому просторі робочого місця учня за комп`ютером. Використання нормативів, які встановлено для дорослих професіоналів-операторів при оцінці електромагнітних опромінень на дитину від комп`ютерів шкільного обладнання кабінетів комп`ютерної техніки являється дискусійним, оскільки відома підвищена чутливість організму, що перебуває в стадії росту і розвитку до впливу електромагнітного поля різних частотних діапазонів (Сердюк А.М. 1979; Думанський Ю.Д., 1990; Козярін І.П., 1993). Проведені в попередні роки дослідження з вивчення впливу роботи на ПК на організм учнів в умовах навчальних закладів не давали змоги відмежувати ступінь впливу чинників учбового процесу (інтенсивність, об`єм та складність інформації, умови і тривалість навчання тощо) від впливу фізичних чинників, котрі створюються при роботі комп`ютерної техніки. Існуючі з цього приводу літературні повідомлення експериментальних досліджень на тваринах і волонтерах стосуються головним чином змодельованих окремих "комп`ютерних" опромінень (зокрема статичного електричного поля), а не комплексу фізичних чинників, які реально виникають при експлуатації ПК (Лазаренко Н.В., 1992; Акіменко В.Я., 1994).

Підсумовуючи результати уже відомих досліджень з вивчення впливу навчання з використанням ПК на функціональний стан і здоров`я учнів, слід зазначити, що проведені дослідження здійснювались за різними програмами і методологіями з використанням різних методик і об`єктів дослідження, що не завжди дозволяло співставити результати і висновки.

Відсутність науково обгрунтованої системи принципів і критеріїв безпечного для здоров`я застосування нових технічних засобів навчання і виховання дітей - персональних комп`ютерів - на тлі зростаючих в останнє десятиріччя темпів погіршення здоров`я дитячого населення України в зв`язку з негативними соціально-економічними та екологічними умовами життєдіяльності дітей (Берзінь В.І., 1998; Нагорна А.М., 1999; Агарков В.І., Ніколаєнко В.М., 1999, 2000; Коренєв М.М., Беседіна О.А., 2000; Лук`янова О.М., Неділько В.П., 2000) і обумовили актуальність даного дослідження, визначили його мету і завдання.

Зв`язок роботи з науковими програмами. Обраний напрям дисертаційних досліджень є фрагментом і розвитком наукової проблеми профілактики негативного впливу нових технічних засобів і технологій навчання на здоров`я підростаючого і майбутнього поколінь, котра почала розроблятись в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України з 1991 р. комплексно з Київським науково-виробничим об`єднанням "Електронмаш" і Міністерством освіти України на виконання Державної науково-технічної програми "Створити і освоїти інструментальні засоби учбового призначення для загальноосвітніх шкіл на базі локальних мереж персональних комп`ютерів" в рамках НДР "Гігієнічне обгрунтування створення і впровадження інструментальних засобів учбового призначення для загальноосвітніх шкіл на базі локальних мереж персональних комп`ютерів (1991-1993 р.р.), № держреєстрації UAO 1009916 Р.

Дисертаційні дослідження були продовжені в комплексній науково-дослідній роботі "Обгрунтування гігієнічних критеріїв безпечного використання комп`ютерної техніки в навчально-виховних закладах для дітей і підлітків" (1993-1995 р.р.), № державної реєстрації 0193U039170.

Мета і задачі дослідження. Розробити та обгрунтувати гігієнічні принципи і критерії безпечного для здоров`я дітей використання комп`ютерної техніки та забезпечення оптимальної працездатності учнів в загальноосвітніх навчальних закладах.

Завдання дослідження передбачали:

• проведення гігієнічної оцінки організації навчання учнів у комп`ютерних класах і існуючої бази комп`ютерної техніки загальноосвітніх закладів;
• вивчення закономірностей зрушень функціонального стану організму молодших школярів, їх працездатності і здоров`я в залежності від віку дітей за різних умов і режимів навчання в комп`ютерних класах;
• експериментальне обгрунтування нормативів "комп`ютерних" фізичних чинників з врахуванням підвищеної чутливості зростаючого організму;
• наукове обгрунтування гігієнічних вимог до оптимальної конструкції робочого місця за комп`ютером для дітей молодшого шкільного віку;
• фізіолого-гігієнічне обгрунтування регламентів часу роботи на ПК для здорових учнів та тих, що мають порушення в стані здоров`я;
• обгрунтування віку дітей для початку систематичного навчання в комп`ютерних класах;
• наукове обгрунтування гігієнічних принципів і критеріїв безпечного для здоров`я дітей використання комп`ютерної техніки в навчальному процесі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

• встановлені закономірності динаміки загальної працездатності, функцій зору і ЦНС молодших школярів з різним станом здоров`я в залежності від тривалості роботи на ПК, реальних умов навчального середовища і організації робочого місця учня за комп`ютером, а також якості персональних комп`ютерів. Виявлені закономірності являються основою для прогнозування можливих негативних змін працездатності і здоров`я школярів в залежності від умов і режимів навчання їх на ПК;
• виявлено, що невідповідність морфо-функціональних можливостей зростаючого організму дитини факторним і навчальним навантаженням при роботі на комп`ютерах і систематичне перевищення їх по інтенсивності і тривалості приводить до зриву адаптаційних можливостей організму дитини і створює передумови для формування патології;
• сформульовані і науково обгрунтовані принципи і критерії безпечного використання комп`ютерної техніки в процесі навчання дітей молодшого шкільного віку на підставі комплексного вивчення вікових адаптаційно-компенсаторних реакцій організму і розвитку донозологічних порушень здоров`я дітей в процесі взаємодії зростаючого дитячого організму з внутрішньоучбовим середовищем при навчальній операторській діяльності школярів;

- внесено суттєве доповнення в теорію профілактичної медицини і охорони здоров`я підростаючого покоління і його зміст у тому, що нормування факторних і учбових навантажень необхідно здійснювати перш за все, з урахуванням стану здоров`я дітей і особливостей чутливості дитячого організму в кожному віковому періоді життя до впливу комплексу об`єктивних і суб`єктивних чинників, а також правової незахищеності дітей від надмірних навантажень.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше для здійснення попереджувального та поточного санітарного нагляду за загальноосвітніми закладами обгрунтовані гігієнічні нормативи по регламентації: тривалості роботи на комп`ютерах дітей молодшого шкільного віку, які мають різний стан здоров`я; параметрів фізичних чинників, що створюються комп`ютерами в навчальних приміщеннях; параметрів меблів, призначених для обладнання робочих місць учнів різного віку. Розроблено гігієнічні вимоги до комп`ютерної техніки навчального призначення. Всі гігієнічні нормативи і вимоги затверджено Міністерством охорони здоров`я України, погоджено з Міністерством освіти і науки України, Державним комітетом у справах містобудування і архітектури та відображено у таких документах:

• ДСанПіН 5.5.6.009-98 "Державні санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп`ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп`ютерах";
• ДСанПіН 239-96 "Державні санітарні правила і норми захисту населення від впливу електромагнітних опромінень";
• ДСанПіН 5.5.2.008-98 "Державні санітарні правила та норми устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу";
• ДБН В 2.2.3-97 "Державні будівельні норми України. Будинки та споруди навчальних закладів";
• ТУ "Комплекс учбово-інформаційний УІК-3 ІПВБ 161454-003-ТУ";
• ТУ "Набір меблів "Basis" ІПВБ 324642.001-ТУ".

Основні положення дисертації внесені до учбового процесу кафедр гігієни медичних та кафедр інформатики педагогічних вузів.

Особистий внесок. Автором самостійно визначена мета і розроблена програма дослідження, обгрунтовано методологічні принципи та методичні підходи до вирішення поставлених завдань, розроблено карти обстежень і опитувальні анкети, здійснено динамічні дослідження змін функціонального стану школярів під впливом роботи на комп`ютерах різної якості в різних умовах організації навчання дітей з різним станом здоров`я; під науковим керівництвом та за безпосередньою участю автора проведено експериментальне вивчення впливу електромагнітних опромінень, продукованих комп`ютером, на організм статевонезрілих тварин при консультативній допомозі д.м.н. Думанського Ю.Д. та д.б.н. Томашевської Л.А. на базі лабораторії електромагнітних випромінювань навколишнього середовища ІГМЕ ім. О.М. Марзеєва АМН України.

За участю автора сконструйовано спеціальні учнівські меблі для комп`ютерних класів. Автором самостійно здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів досліджень, наукове обгрунтування принципів і критеріїв безпечного використання комп`ютерів у навчанні молодших школярів.

Апробація результатів дисертації. За результатами досліджень автором зроблено 18 доповідей на наукових з`їздах, конференціях і симпозіумах, у т. ч. на міжнародних:

• науково-практичних конференціях, присвячених проблемам гігієни дітей і підлітків (Київ, 1993, 1999 р.р.; Харків, 1995, 1997, 2000 р.р.);
• міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених актуальним питанням гігієни навколишнього середовища (Київ, 1995, 1999, 2000 р.р.);
• науково-практичній міжвідомчій конференції "Програмно-технічні засоби інформатизації освіти" (Київ, 1995 р.);
• міжнародній науковій конференції "Проблемы электромагнитной безопасности человека" (Москва, 1996 р.);
• міжнародному симпозіумі "Початкова освіта ХХІ століття" (Київ, 1996 р.);
• ХІV з`їзді гігієністів України (Харків, 1997 р.);
• засіданнях сесії АПН України (Київ, 1996 р., 1999 р.);
• з`їзді педіатрів України (Київ, 1999 р.);
• Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Гигиена детей и подростков на пороге третьего тысячелетия. Основные направления развития" (Москва, 1999 г.);
• Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми медицини праці і екології Донбасу" (Донецьк, 2000 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень, представлених в дисертації, опубліковано 37 наукових робіт (20 самостійних і 17 у співавторстві, у тому числі 21 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України). З них: статей - 26, гігієнічних нормативних документів - 3, тез доповідей - 8.

Об`єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 309 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 7 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку літератури (211 джерел країн СНД та 52 зарубіжних) і додатків. Ілюстрована 49 таблицями, 26 рисунками, 7 додатками.

Основний зміст роботи

Об`єм, об`єкти та методи досліджень. Наукове дослідження здійснене з використанням основного методологічного підходу, що грунтується на критерії адаптованості і дієздатності дитячого організму при оцінці стану здоров`я  з метою забезпечення оптимального гігієнічного нормування середовищних факторів життєдіяльності дітей, а також їх навчальних, трудових і фізичних навантажень.

Досягнення мети вимагало розробки спеціальної програми дослідження, яка б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації з кожного поставленого завдання, а також поетапного їх розв`язання (рис. 1).

Дослідження складалось з трьох основних етапів, кожний з яких в свою чергу включав конкретні задачі другого порядку, що забезпечувало системність роботи і можливість узагальнення результатів та наукового обгрунтування досягнення мети.

Об`єктами дослідження були: кабінети комп`ютерної техніки загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва та їх обладнання (персональні комп`ютери і навчальні меблі для комп`ютерів); навчальний процес з використанням комп`ютерної техніки; учні початкових класів 6-9-річного віку; в експерименті - білі безпородні статевонезрілі щури, що перебували в стадії росту і розвитку.

Предметом дослідження являлись: чинники внутрішньо-учбового середовища, що створювались в кабінетах комп`ютерної техніки під час роботи учнів на комп`ютерах; функціональні зміни, що відбувались в фізіологічних системах організму учнів під впливом роботи на ПК, працездатність і здоров`я учнів, а також зміни в організмі тварин.

Гігієнічне вивчення умов розміщення, влаштування і обладнання кабінетів комп`ютерної техніки та організації навчального процесу з використанням комп`ютерів проведено двічі (в 1991 і 1996 р.р.) в усіх діючих на період обстеження загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва за спеціально розробленою програмою, що дало можливість оцінити кількісні та якісні зміни комп`ютеризації освіти за п`ятирічний термін.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: Розробити та обгрунтувати гігієнічні принципи і критерії безпечного для здоров`я дітей

                                              використання комп`ютерної техніки та забезпечення оптимальної працездатності учнів 

                                             в загальноосвітніх навчальних закладах.

І етап                ІІ етап                ІІІ етап        

Натурні дослідження  1.        Гігієнічна оцінка умов влаштування, обладнання кабінетів комп`ютерної техніки (ККТ) загальноосвітніх навчаль-них закладів та організації навчального процесу з використанням комп`ютерів. 2.        Динамічне спостереження за формуван-ням здоров`я учнів, які з першого класу навчалися на персональних комп`ютерах.         Експериментальні дослідження  1.        Вивчення зрушень функціонального стану провідних фізіологічних систем організму школярів молодшого шкільно-го віку та їх працездатності під впливом регламентованої роботи на ПК при різних умовах внутрішньоучбового середовища ККТ (tо, площі, шуму, якості ПК та організації робочого місця) в динаміці уроку і учбового дня та тижня. 2.        Вивчення зрушень функціонального стану фізіологічних систем організму молодших школярів (здорових та хворих) різного віку під впливом різної за часом безперервної роботи на ПК в оптимальних гігієнічних умовах ККТ. 3.        Вивчення впливу комплексу фізичних чинників, продукованих комп`ютерами, на організм молодих статевонезрілих білих безпородних щурів.         Наукове обгрунтування  1.        Математико-статистичний аналіз отрима-них результатів натурних і експеримен-тальних досліджень. 2.        Розробка принципів і критеріїв безпеч-ного використання комп`ютерної техніки в навчанні дітей. 3.  Впровадження гігієнічних критеріїв оцін-ки комп`ютерної техніки та організації навчального процесу в нормативно-методичні документи МОЗ України та інших відомств.        

Рис. 1. Схема програми наукового дослідження.

При характеристиці внутрішньо-учбового середовища 225-ти кабінетів комп`ютерної техніки були визначені параметри фізичних факторів, які мають найбільше гігієнічне значення: температура повітря, шум, електромагнітні та електростатичні поля, освітленість - всього більше 3 тисяч вимірювань. Проведена гігієнічна оцінка 268 персональних комп`ютерів. При цьому з метою ергономічної оцінки визначено організацію та розміри елементів робочого місця учня, їх взаєморозташування, конструктивні особливості (в т.ч. комп`ютерних меблів), типи відеомоніторів, характеристики зображення. Шляхом розгляду і аналізу навчальних розкладів та хронометражних спостережень безпосередньо на уроках вивчено організацію навчального процесу з використанням персональних комп`ютерів у навчанні дітей різних вікових груп більше ніж у 200 школах, ліцеях, гімназіях м. Києва.

З метою гігієнічної оцінки ізольованого впливу комплексу електромагнітних опромінень (продукованих персональним комп`ютером) на організм був проведений експеримент на молодих, статево незрілих білих безпородних щурах, які з 4-5 тижневого віку від народження підлягали опроміненню комплексом реальних фізичних чинників, що створювався відеомонітором і системним блоком комп`ютерного учбового комплексу "Пошук-3" (IBM-сумісний), в експериментальних камерах лабораторії гігієни електромагнітних опромінень.

У відповідності із віковою періодизацією постнатального розвитку білих щурів і людини по І.М. Трахтенбергу, 1978, і В.І. Нікітіну, 1977, препубертатний вік білих щурів 1-1,5 місяці відповідає періоду другого дитинства людини - 7-9 років, а пубертатний вік щурів 2,5-3 місяці відповідає підлітковому віку людини 15-17 років. Це і визначило тривалість експерименту, коли опромінення щурят здійснювалось протягом 1,5 місяця до трьохмісячного віку, тобто до настання статевої зрілості тварин, коли вони вже стали дорослими.

Тварин розміщували на відстані 25, 50 і 75 см від передньої панелі відеомонітору (ВМ) і системного блоку в спеціальній радіопрозорій конструкції. В аналогічних умовах біля виключеного (непрацюючого) комп`ютерного комплексу "Пошук-3" знаходилась контрольна група щурят.

Функціональний стан ЦНС було вивчено в динаміці експерименту за показниками дослідницької і рухової активності тварин в тесті-лабіринті Навакатікяна-Платонова. Метаболічний статус визначали за динамікою змін показників функціонального стану регуляторних систем: по концентрації адреналіну, норадреналіну і серотоніну. Вивчені також деякі показники імунологічної реактивності організму білих щурів - гемолітична активність комплементу і вміст циркулюючих імунних комплексів за методами визначення комплементарної активності сироватки по 50% гемолізу і преципітаційного методу визначення кількості циркулюючих імунних комплексів в сироватці.

Статева зрілість та стан репродуктивної функції щурів визначались за появою першої тічки і тривалістю естрального циклу за загальноприйнятим методом вагінального мазка. При цьому враховувались показники середньої тривалості циклу, середньої кількості циклів на одну самку в місяць, тривалості стадії тічки і спокою.

Проведення експерименту на тваринах для уточнення гігієнічних нормативів фізичних комп`ютерних чинників стосовно користувачів ПК дитячого віку дозволило також необмежено застосовувати методики, використовувати які при обстеженні дітей в наукових цілях заборонено Міжнародною конвенцією прав дитини.

З метою виявлення закономірностей зрушень у функціональному стані організму дітей під впливом роботи (навчання) на комп`ютері в різних умовах кабінетів комп`ютерної техніки при різних варіантах організації учбового процесу було проведено ряд експериментальних досліджень на базі двох загальноосвітніх закладів м. Києва (СШ № 38 та ліцею № 171). В умовах натурного динамічного експерименту протягом 4-х навчальних років вивчали динаміку фізіологічних показників та працездатності дітей різного віку під час роботи на комп`ютері при: різних температурних і шумових режимах в приміщенні; різних варіантах меблевого обладнання та ергономічної організації робочого місця учня; різних типах персональних комп`ютерів; різній за часом тривалості безперервної роботи на комп`ютері під час уроку учнів молодшого (6-9 років) шкільного віку, які мали різний стан здоров`я.

Окремі дослідження (гігієнічне обгрунтування спеціальних учбових меблів для комп`ютера та оцінка різних типів відеомоніторів) проведено в умовах лабораторії гігієни дитинства та конструкторського бюро Київського НВО "Електронмаш".

Функціональні зрушення, що відбувались в організмі дітей під впливом роботи на комп`ютерах, визначались за фізіологічними показниками тих функціональних систем, на які припадало найбільше навантаження під час навчання на ПК - центральної нервової, кістково-м`язової та зору, а також працездатності учнів, як інтегрального показника функціонального стану і дієздатності всього організму в цілому. Протягом 4-х років щорічно за 13 методиками здійснювались обстеження більше ніж 220 учнів 6-9 років, в результаті чого проведено понад 3 тисячі вимірювань.

Динаміку функціонального стану ЦНС протягом уроку, учбового дня та тижня вивчали за показниками латентного періоду умовно-рефлекторних реакцій, рухливості нервових процесів, електричного опору шкіри, швидкості переробки інформації та функціонального напруження ЦНС з використанням приладу психофізіологічної діагностики "Діагноз-2АМ" (Уманський В.Я., 1992).

Функції зору та їх динамічні зміни у школярів під впливом навчання на ПК вивчали шляхом визначення гостроти зору, критичної частоти злиття світлових мерехтінь (КЧЗСМ), об`єму акомодації та стійкості ясного бачення за загальноприйнятими в офтальмології і гігієні методами.

Динаміка працездатності учнів протягом уроку, учбового дня та тижня, а також розумового стомлення вивчалися за допомогою коректурних тестів з використанням таблиць Анфімова за методикою, розробленою в Інституті гігієни дітей і підлітків (Москва, 1989 р.).

Навчальна активність учнів, статичне та фізичне стомлення їх протягом роботи на комп`ютері визначались методом хронометражних спостережень на уроках.

Оцінку суб`єктивного самопочуття дітей здійснено шляхом письмового та усного анкетування - проаналізовано більше 900 анкет та хронометражних карт.

Вивчення формування здоров`я учнів початкової школи, які з 6-річного віку почали навчатися на комп`ютерах, здійснювалось шляхом проведення щорічних поглиблених медичних оглядів з вивченням фізичного розвитку дітей та викопіювання і аналізу результатів цих оглядів, а також вивчення захворюваності учнів за пропусками уроків через хворобу з послідуючою індивідуальною  оцінкою здоров`я кожного учня і розподілом їх на групи здоров`я за загальноприйнятою методикою. Під спостереженням протягом 4-х років знаходилось 216 учнів основної та 234 учні контрольної груп. Репрезентативність цієї вибірки аргументована статистично за допомогою загальновідомих формул

В дослідженні використано ряд методів та їх комбінації: гігієнічного обстеження, психофізіологічні, клінічні, соціально-гігієнічні, статистичні, математичного прогнозування. При цьому, в залежності від задачі, застосовувався індивідуалізуючий та генералізуючий методи вивчення.

При аналізі результатів досліджень використаний кореляційно-регресійний метод, такі методи порівняльного аналізу, як метод Ст`юдента (t), Хі-квадрат (c2), Крускал-Уоліса (L), метод знаків (Z) і деякі інші, способи розрахунків яких взяли із спеціальної літератури (Мерков А.М.; Поляков Я.Є., 1974), а також методи математичного моделювання і прогнозування (Шиган Є.М., 1986; Янч Еріх, 1978) та комп`ютерна програма "Statgraphiks".

Застосування системного підходу дозволило розглядати предмети, явища і процеси, які вивчалися, в їх цілісності і взаємозв`язку з іншими явищами, в їх внутрішній і зовнішній обумовленості.

Використання сучасних методів гігієнічного дослідження і опрацювання результатів спостережень в обсягах репрезентативної вибірки дозволило отримати достовірні дані, які були покладені в основу наукового обгрунтування критеріїв безпечного використання комп`ютерної техніки в навчанні дітей.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене санітарно-гігієнічне обстеження кабінетів комп`ютерної техніки загальноосвітніх навчальних закладів виявило певні закономірності процесу комп`ютеризації загальноосвітніх закладів в динаміці спостереження:  збільшення кількості учбових кабінетів комп`ютерної техніки супроводжується розміщенням їх в непридатних приміщеннях і збільшенням наповнюваності класів, в результаті чого погіршилися майже всі критеріальні гігієнічні параметри умов в них: низьких показників питомої площі ККТ на 1 робоче місце учня (до 3 м2) в 1991 р. не було, а в 1996 р. їх стало понад 37%. При цьому на несприятливі для учбових приміщень румби горизонту орієнтовано більш 65% кабінетів: 40% - на південь і понад 25% - на захід (в 1991 р. з такою орієнтацією було лише 8% ККТ). Цілком закономірно, що це привело до погіршення мікрокліматичних умов: температура повітря в теплі періоди учбового року в приміщеннях кабінетів комп`ютерної техніки, орієнтованих на південні сторони горизонту, при заниженій питомій площі і при відсутності ефективної вентиляції підвищувалась до кінця учбового дня на 8-10оС і сягала за +30оС. Це викликало скарги понад 60 відсотків учнів на тепловий дискомфорт, головний біль, сонливість, стомленість. Рівень шуму в кабінетах комп`ютерної техніки перевищував 55-58 дБА тільки при обладнанні останніх комп`ютерами типу "ДВК", "Агат", "Искра" в кількості більше ніж 12 при одночасній роботі комп`ютерів, кондиціонерів і люмінесцентних ламп. Рівень загального освітлення знижений в 1,8-2 рази в третині обстежених кабінетів комп`ютерної техніки.

Встановлено, що тільки 51% відеомоніторів, якими обладнані робочі місця учнів, відповідають гігієнічним вимогам відносно електромагнітних випромінювань, 37%-частково відповідають (тобто не відповідають тільки за одним параметром) і 12% не відповідають за всіма видами електромагнітних випромінювань (електромагнітне, статичне електричне і магнітне поле) і цей відсоток складають старі типи відеомоніторів "Електроніка МС 61.06", "Електроніка МСВ-107", "Юність" ВЦМ-3107 та ін. Проведене вивчення розподілу електромагнітного поля на різних відстанях від екранів найбільш розповсюджених (в навчальних закладах) типів відеомоніторів дозволило встановити, що найвищі рівні електромагнітних випромінювань реєструвались на відстані 10 см від поверхні панелі (особливо задньої) відеомонітора і які закономірно зменшувались із збільшенням відстані від поверхонь відеомонітора і системного блоку ПК. Вже на відстані 30-40 см рівні електромагнітного поля (ЕМП) статичного електричного та магнітного поля були в межах нормативних величин і нижче, а на відстані 50 см - в рівнях фонових значень та нижче чутливості приладів. Виявлена закономірність розподілу електромагнітних випромінювань є підставою рекомендувати при обладнанні робочого місця учня за комп`ютером витримувати відстань від екрану відеомонітора не менше 50 см, а комп`ютери в кабінеті розміщувати тільки периметрально, щоб виключити можливість знаходження дітей біля задньої поверхні відеомоніторів (що спостерігалось при строчному розміщенні робочих місць за комп`ютером).

Аналіз забезпеченості кабінетів комп`ютерної техніки учнівськими меблями свідчить, що тільки 30,7% із них обладнані спеціальними комп`ютерними столами, які регулюються за висотою і мають підставки для відеомоніторів, а решта (майже 2/3) кабінетів обладнані звичайними учнівськими столами і стільцями, які не забезпечують регулювання найбільш важливих елементів робочого місця учня за персональним комп`ютером (висота стола і підставки для відеомонітора, кут нахилу екрану відеомонітора у вертикальній площині, висота сидіння і кут нахилу спинки стільця і т.д.). Закономірно, що це призводить до неможливості створити оптимальні умови для зорової роботи (відстань від екрану до очей, кут розглядання, перпендикулярність лінії зору учня і ін.) і раціонального статичного навантаження учнів різного віку і зросту. Встановлено, що за таких умов обладнання робочого місця, відстань від екрану відеомонітора коливається в межах 35-80 см, а відхилення від перпендикулярної лінії зору учня до центра екрана становлять від 5о до 30о і змінюється кут розглядання інформації на екрані, що поряд із недостатньою освітленістю і збільшеним зоровим навантаженням, безумовно, створює передумови для передчасного зорового стомлення.

Проведена гігієнічна оцінка організації навчальних занять виявила невпинне збільшення кількості учнів, що залучаються до роботи з комп`ютером, та зменшення їх віку. Якщо до 1992 р. на комп`ютерах навчалися лише старшокласники і лише в 0,9% шкіл - учні середніх класів, то в 1996 р. навчалося вже понад 50% учнів середнього шкільного і більше 12% учнів перших класів. Інтенсивно збільшилась кількість учбових дисциплін, що вивчаються за допомогою комп`ютерів:  у 1991 р. лише при вивченні основ інформатики і обчислювальної техніки, а в 1996 р. - комп`ютер уже використовувався при вивченні 8-10 і більше навчальних предметів.

Результати хронометражних спостережень і анкетного опитування учнів свідчать, що час безперервної роботи учня з екраном ПК протягом уроку серед першокласників становив 15 хв. у 66% дітей і 20 хв. - у 14%, а серед учнів IV-го класу у 56,4% випадків - 20 хв., у 20,4% - 25 хв. і у 13,2% - більше 30 хв.

Гігієнічне вивчення чинників, які можуть спричиняти негативний вплив на формування здоров`я учнів протягом їх навчання в кабінетах комп`ютерної техніки, дозволило класифікувати на основні групи: традиційні чинники внутрішнього середовища навчальних приміщень (параметри мікроклімату, освітленість), чинники, спричинені роботою комп`ютерів (шум, електромагнітні опромінення, якість зображення, конструкція робочого місця та ін.), чинники організації учбового процесу (тривалість заняття, його місце в денному та тижневому розкладі, кількість робочих місць і учнів в класі і т.д.).

Виявлені в результаті санітарно-гігієнічного обстеження негативні зміни в умовах внутрішньо-учбового середовища кабінетів комп`ютерної техніки та організації навчального процесу в них при інтенсивному розширенні комп`ютеризації освіти і масовому залученню дітей різного віку і стану здоров`я до систематичної роботи з комп`ютером зумовили проведення наступного етапу роботи - вивчення змін функціонального стану організму школярів молодшого шкільного віку і їх працездатності в залежності від чинників учбового середовища кабінетів комп`ютерної техніки, організації і обладнання робочого місця учня за комп`ютером. Експериментальне вивчення фізіологічних реакцій і динаміки працездатності учнів 6-9 річного віку на роботу за комп`ютером було організовано таким чином, щоб максимально виключити (нівелювати) вплив інших навчальних факторів та середовища, окрім досліджуваного. Спостереження здійснювались за одними і тими ж учнями, але в різних умовах організації навчання на комп`ютерах. Відповідно до завдань досліджувались ті функції і системи дитячого організму, котрі вважались найбільш чутливими до дії того чи іншого чинника. Оцінюючи вплив температурного і шумового режимів в ККТ, вивчили денну динаміку розумової працездатності, електричний опір шкіри і ступінь напруження функціонального стану центральної нервової системи. Оцінюючи конструкцію робочого місця учня за комп`ютером досліджували функціональний стан опірно-рухового апарату і учбову активність школярів, а при оцінці якості комп`ютерів (відеомоніторів) - переважно зорові функції.

Результати вивчення денної динаміки працездатності учнів свідчать, що на працездатність учнів всіх вікових груп суттєвий негативний вплив спричиняють недостатня питома площа приміщення на одне робоче місце, підвищена температура повітря в кабінеті і неякісні типи персональних комп`ютерів. При дуже низькій питомій площі (2,9 м2) на одного учня сприятливі криві денної працездатності дітей відсутні, в той час як кількість несприятливих - становила 44,7%, а кількість кривих працездатності з сильним стомленням досягла до 55,3% (c2-107,28, р<0,001). І навпаки - при питомій площі 6 м2 на 1 учня кількість сприятливих денних кривих працездатності була у 74,3% учнів, а несприятливих - у 20,3%, з сильним стомленням лише у 5,4% дітей.

Суттєво погіршує денну працездатність дітей і підвищена до +28оС температура повітря в приміщенні ККТ - сприятливі показники працездатності в таких температурних умовах відсутні. Натомість, кількість несприятливих і з сильним стомленням складає відповідно 62,5% та 37,5% (c2=32,72, р<0,01). Найвища працездатність дітей 6-9 років зберігається, коли температура повітря становить +18-20оС.

Паралельно з вивченням працездатності учнів було проведено вивчення реакцій вегетативного відділу нервової системи дітей на теплові впливи, що дозволило виявити залежність електричного опору шкіри дитини і швидкість переробки інформації від температури повітря в приміщенні ККТ - з підвищенням температури повітря збільшується електричний опір шкіри і зменшується швидкість переробки інформації в усіх вікових групах учнів. З високим ступенем достовірності можна стверджувати і про негативні зміни суб`єктивних показників функціонального стану організму учнів і їх учбової активності при підвищенні температури повітря в ККТ - збільшується число скарг на тепловий дискомфорт з 4,5% (при to 18-20о) до 38,9% (при 26-28о), (р<0,01), а кількість необгрунтованих відволікань від роботи на комп`ютері відповідно збільшилась з 10,6% до 33,3% (р<0,05).

Проведена комплексна оцінка динаміки показників функціонального стану нервової системи кожного учня під час його роботи на комп`ютері в ККТ з різним ступенем вираженності чинників внутрішньоучбового середовища дозволила розподілити учнів за групами напруженості ЦНС і виявити чітку залежність збільшення ступеню напруженості ЦНС від підвищення температури повітря і рівня шуму в приміщенні та зменшення питомої площі ККТ (табл. 1). При цьому І-а група напруження ЦНС характеризувалась незначними (в межах фізіологічної норми) змінами в ЦНС, ІІ-а - компенсуючими змінами, а ІІІ-я - високим ступенем напруження, яке призводило до перевтомлення і виснаження. Із таблиці 1 видно, що виражений негативний вплив на діяльність ЦНС учнів мають висока температура повітря (вище +20оС) і високий рівень шуму (вище 50 дБА) в ККТ, а також питома площа кабінету (менше 4,5 м2).

Таблиця 1.

Розподіл учнів за ступенем напруженості ЦНС в залежності від гігієнічних умов в ККТ.

Показники гігієнічних умов в ККТ        Кількість обстежених, N        Ступені (групи) напруженості ЦНС        c2        Р        

               перша        друга        третя                        

       абс.        %        абс.        %        абс.        %        абс.        %                        

1. Температура повітря:                                                                                        

- 26-28оС        116        100        9        7,8        23        19,8        84        72,4                        

- 22-24оС        100        100        27        27,0        46        46,0        27        27,0        144,68        <0,001        

- 18-20оС        126        100        75        59,5        45        35,7        6        4,8                        

2. Питома площа на 1 робоче місце:                                                                                        

- 2,9 м2        116        100        21        18,1        49        42,2        46        39,7                        

- 4,5 м2        108        100        18        16,7        72        66,6        18        16,7        69,49        <0,001        

- 6,0 м2        124        100        63        50,8        51        41,1        10        8,1                        

3. Рівень шуму:                                                                                        

- 60-62 дБа        120        100        12        10,0        30        25,0        78        65,0                        

- 53-55 дБа        112        100        34        30,4        48        42,8        30        26,8        100,25        <0,001        

- 40-42 дБа        102        100        42        41,2        57        55,9        3        2,9                        

Поняття "умови навчання в комп`ютерних класах" крім параметрів мікроклімату і шуму включає також і якість комп`ютерів, влаштування і обладнання робочого місця учня у відповідності з його віковими антропометричними особливостями.

В зв`язку з наявністю різноманітних моделей ПК (більше 80), що використовуються в Україні при навчанні дітей, було проведене вивчення функціональних та адаптаційних реакцій переважно центральної нервової системи і зорового аналізатора молодших школярів (при відповідності умов внутрішньоучбового середовища і тривалості безперервної роботи на ПК гігієнічним вимогам) на роботу шести-дев`ятирічних учнів за комп`ютерами різного типу. Всі персональні комп`ютери, що використовувались в учбовому процесі при навчанні учнів, були умовно класифіковані на 3 типи в залежності від якісної характеристики системного блоку і відеомонітора. Основними критеріями класифікації ПК служили: швидкість виконання завдання (команди), що подає учень; колір, контрастність зображення знаків і фону на екрані та розмір мінімального зображення (пікселя) на екрані відеомонітору; наявність чи відсутність мерехтіння і феномену "дрижання" тексту, розміри символів (букв і цифр); рівні шуму, статичного електричного та електромагнітного поля. До першого типу були віднесені застарілі (але найбільш розповсюджені до 1996 р. в школах м. Києва) персональні комп`ютери з монохромними відеомоніторами "ДВК-2", "Корвет", "Ямаха", УІК "Пошук-1"; до другого типу - УІК "Пошук-2", ІВМ-286 з кольоровими відеомоніторами, обладнані захисними екранами; до третього - ІВМ-386, -486, УІК "Пошук-3", "Пошук-4", обладнані кольоровими сучасними відеомоніторами з антибліковим і антистатичним покриттям з позначкою LR (Low Radiation).

Після однакової за часом і складністю роботи на ПК І-го типу відбувається збільшення латентного періоду зорово-моторної реакції (ЛПЗМР) у школярів на 14,8%, після роботи на ПК ІІІ-го типу - на 6,7%, а після роботи на ПК ІІІ-го навпаки - відбулося зменшення ЛПЗМР на 9,6%. Після роботи на всіх типах ПК у дітей відбувається суттєве (р<0,01) збільшення кількості зривів диференційних реакцій ЦНС на світловий подразник: на 16% у дітей, що працювали на ПК І-го типу; на 71,4% - на ПК ІІ-го типу і на 10,8% - на ПК ІІІ-го типу. Також після роботи на ПК всіх типів відбувається суттєве (р<0,01) збільшення кількості випадків розвитку послідовного гальмування в корі головного мозку, але якщо після роботи на ПК І-го і ІІ-го типів це збільшення в 2 рази, то на ПК ІІІ-го типу лише на 4,5%.

Вивчення акомодаційної здатності очей учнів під впливом роботи на комп`ютерах виявило закономірне зниження об`єму акомодації (ОА) у дітей після роботи на ПК всіх типів. Проте кількість випадків зниження ОА, глибина і інтенсивність змін найбільш виражені після роботи на ПК І-го типу, дещо менше виражені після роботи на ПК ІІ-го типу і зовсім незначні кількісні і якісні зміни відбуваються при роботі учнів на ПК ІІІ-го типу. Так, після роботи на ПК І-го типу зниження ОА відбувається у 95% школярів, причому зменшення ОА на 21-25% порівняно із значенням ОА до роботи відмічається у половини дітей, в той час як такої глибини зміни ОА після роботи на ПК ІІ-го типу відбуваються вже в чверті дітей, а після роботи на ПК ІІІ-го типу - таких змін не виявлено взагалі.

Аналогічна динаміка змін під впливом роботи на ПК різного типу спостерігається і при дослідженні критичної частоти злиття світлових мерехтінь (КЧЗСМ) - суттєве зниження КЧЗСМ у дітей після роботи на ПК І-го типу свідчить про значне напруження коркового відділу зорового аналізатора при навчанні школярів на ПК низької якості. При роботі на недосконалих ПК зареєстровані лише поодинокі сприятливі криві денної працездатності і в 78,7% - несприятливі, а під час роботи на сучасних ПК (ІІІ-го типу) сприятливі денні криві працездатності учнів відмічалися уже у 82,4% випадків, несприятливі - у 12,2%.

Проведене анкетне опитування школярів 6 і 9 років показало, що при навчанні 6-річних дітей на застарілих моделях ПК І-го типу лише 15% опитаних не пред`являли скарг, про загальне стомлення заявили 61,7%, а про зорове стомлення - 23,3%. При роботі на сучасних комп`ютерах ІІІ-го типу не пред`явили скарг 51,6% опитаних, на загальне стомлення скаржилось 34,8%, а на зорове стомлення - 13,6% опитаних (c2 = 17,56; р<0,01). Така ж закономірність, але ще більш виражена, спостерігається і серед дітей 9-річного віку: якщо вони працюють на ПК І-го типу, то скарг не пред`являє 20,4% опитаних, на загальне стомлення скаржиться 55,5%, а на зорове - 24,1%. В той же час після роботи на ПК ІІІ-го типу не пред`являє скарг 73,7% опитаних учнів, на загальне стомлення скаржиться 17,5%, а на зорове - лише 8,8% (c2 = 51,0; р<0,01).

Таким чином, вивчення реакцій ЦНС і зорового аналізатора учнів під час їх роботи на ПК дозволило виявити зміни функціонального характеру, глибина яких визначалась якістю комп`ютерів. Вікові розбіжності фізіологічних адаптаційних реакцій за деякими показниками мали різноспрямований характер, що дозволяє стверджувати про виражену лабільність цих функціональних систем у дітей молодшого шкільного віку.

Враховуючи те, що дітей молодшого шкільного віку відрізняє досить інтенсивне зростання скелета, незавершеність процесів осифікації і порівняно велика кількість хрящової тканини, а також активне формування мускулатури і рефракції зору, з метою фізіолого-гігієнічного обгрунтування конструкції учбових меблів для комп`ютерних класів було проведене комплексне експериментальне вивчення функціональних зрушень в організмі школярів при різних варіантах меблевого обладнання робочих місць для роботи на ПК. В І-му варіанті - спеціально сконструйований і виготовлений на Київському науково-виробничому об`єднанні "Електронмаш" (з врахуванням наших гігієнічних рекомендацій) експериментальний стіл для ПК, в якому зручно і швидко за допомогою гвинтів регулюються за висотою і кутом нахилу стільниця та підставка для відеомонітору у відповідності із зростом учня, що забезпечувало перпендикулярність лінії зору до центру екрана ВМ та оптимальний кут розглядання (рис. 2); при ІІ-му і ІІІ-му варіантах використовувались звичайні учнівські столи, на яких в одній площині розміщені відеомонітор, системний блок, клавіатура і письмове приладдя, але з тією різницею, що при ІІ-му варіанті висота столу відповідала зросту учнів, проте лінія зору учня була не перпендикулярною до центру екрана ВМ, а на 15-25о нижчою; при ІІІ варіанті - висота столу на 15 см вище від потрібної (у відповідності із зростом учнів), що забезпечило перпендикулярність лінії зору, але виключало можливість зберігати оптимальну робочу позу учня під час роботи. Хронометражні спостереження за роботою учнів на комп`ютерах при різних варіантах ергономічного обладнання робочого місця виявили, що при І-му варіанті учні займали оптимальні та зручні (з точки зору раціонального статичного навантаження і оптимальних умов зорової роботи на ПК) пози протягом 76% робочого часу, в той же час були майже відсутні неблагоприємні пози з великим нахилом корпусу тіла учнів. При ІІ-му варіанті робочого місця учні теж займали біля 80% робочого часу зручні відносно статичного навантаження пози, але не витримувались оптимальні умови для зорової роботи, що підтвердилось даними досліджень зорових функцій: вірогідне збільшення об`єму акомодації (з 13,7 дптр до 14,8 або на 8%; р<0,01) і зменшення критичної частоти злиття світлових мерехтінь (з 32,6 Гц до 30,6 або на 6,3%; р<0,01) після роботи на ПК при ІІ-му варіанті організації робочого місця. В той же час при І-му варіанті вірогідні зміни в аналогічних показниках були значно меншими: об`єм акомодації збільшився з 13,6 до 13,9 дптр. або на 2%; рЈ0,01), критична частота зменшилась з 34,0 Гц до 33,8 або на 0,6%; р<0,01). При ІІІ-му варіанті робочого місця учні більше часу (біля 70%) знаходились в незручних по статичному компоненту (пози з великим нахилом корпусу тіла вперед і назад) позах, особливо в стані "задньої" пози в кінці уроку, що свідчить про значне статичне навантаження, раннє стомлення і бажання учнів змінити позу з великим нахилом вперед на "задню" позу, яка характеризується відхиленням корпусу тіла назад для відпочинку і статичного розвантаження хребта і "позних" м`язів спини і шиї.

Суб`єктивні показники статичного та зорового стомлення також свідчать про закономірне збільшення по кількості і ступеня вираженості в залежності від якості ергономічного обладнання робочого місця - найменше виражені при І-му варіанті і найбільше виражені при ІІІ варіанті. Отже, проведені комплексні дослідження свідчать, що відсутність строго підібраного у відповідності із зростом дитини робочого місця учня за ПК неминуче приводить до передчасного статичного і зорового стомлення і створює передумови для розвитку патологічних порушень опорно-рухового апарату і зору у дітей.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз впливу різних умов організації навчання в кабінетах комп`ютерної техніки на працездатність дітей молодшого шкільного віку, яка є інтегральним характерним показником функціонального стану організму і його дієздатності (П.К. Анохін, 1980; Ю.М. Пратусевич, 1964; В.І. Агарков, 1987; Г.Н. Сердюковська, 1984), дозволив встановити ступінь впливу кожного із дев`яти, найбільш суттєвих, на нашу думку, реальних чинників учбового середовища в ККТ і виявити тісний їх зв`язок з працездатністю учнів. Результати аналізу свідчать, що на працездатність шестирічних дітей впливають сім із дев`яти використаних в математичній моделі прогнозу чинників - температура повітря і рівень шуму в комп`ютерному класі, тривалість роботи на комп`ютері, порядковий номер комп`ютерного уроку в учбовому розкладі дня, якість обладнання робочого місця і персонального комп`ютера. Між ступенем вираженості цих чинників і рівнем працездатності дітей встановлені достовірні корелятивні зв`язки, а між рівнями статичного електричного та електромагнітного поля (що були зареєстровані в кабінетах комп`ютерної техніки під час вивчення динаміки працездатності учнів) і показниками працездатності вірогідних корелятивних залежностей не виявлено. Встановлено, що з підвищенням віку дітей дещо змінюється послідовність по ступеню впливу чинників на працездатність учнів: у 6 річних рівень працездатності знижувався при підвищенні температури повітря (?=-0,686), збільшенні номеру комп`ютерного уроку (?=-0,681), збільшенні тривалості роботи (?=-0,561), погіршенні якості робочого місця (?=0,536) і якості ПК (?=0,668), підвищенні рівня шуму (?=0,436) і зменшенні питомої площі (?=0,394); у 9 річних рівень працездатності знижувався при збільшенні тривалості роботи (?=-0,522), зниженні якості ПК (?=0,512), зменшенні питомої площі на 1 учня  (?=0,490), збільшенні порядкового номера уроку (?=-0,429), підвищенні температури повітря (?=-0,363). Не виявлено ймовірної залежності працездатності 9-річних учнів від реально існуючих в ККТ рівнів електричного статичного і електромагнітного поля (Fф = 1,46, Fф = 1,18, р>0,05), а також шуму (Fф = 1,36, р>0,05). Аналогічні залежності виявлені і серед 7-річних та 8-річних школярів - встановлено вплив вивчених чинників, окрім статичного електричного та електромагнітного поля, ступінь впливу був більш виражений у 7-річних порівняно з 8-річними і 9-річними.

На підставі ранжування критеріїв оцінки можна стверджувати, що на вплив використаних при математичному моделюванні комплексно поєднаних чинників найбільш чутливо реагують 6-річні діти, а найменше - 9 річні (табл. 2).