	ЮРИДИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА ГУМАНИТАРНАЯ БИБЛИОТЕКА ДИССЕРТАЦИИ РОССИЙСКИЕ БИБЛИОТЕКА АВТОРЕФЕРАТОВ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА ПЕРИОДИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА ДИССЕРТАЦИИ УКРАИНСКИЕ РАЗМЕЩЕНИЕ РЕКЛАМЫ

Меню

Размещение литературы

Я ищу:

Библиотечный каталог авторефератов Украины

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@lib.ua-ru.net

Тема автореферата диссертации: Гігієнічне обгрунтування заходів профілактики поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів грунту 2005 года.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.02.01 / М.М. Коршун; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 40 с.: рис. — укp.

Аннотация: Здійснено експериментально-теоретичне обгрунтування заходів профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів грунту та іонізувального випромінення для збереження та зміцнення здоров'я населення шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин за умов їх застосування на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у грунті. Показано, що превалюючим ефектом поєднаної дії досліджених чинників є ефект сумації. Визначено критерії раннього виявлення та запропоновано орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму за умов одночасної дії іонізувальної радіації та хімічних забруднювачів довкілля. Запропоновано методику розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у грунті. Науково обгрунтовано концепцію та розроблено алгоритм регіонального регламентування застосування пестицидів на радіоактивно забруднених територіях.

Текст работы:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КОРШУН Марія Михайлівна

УДК 614.78:57.042:[612.014.46+612.014.482

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ ПОЄДНАНОЇ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ХІМІЧНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ҐРУНТУ

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор,

академік НАН і АМН України

Гончарук Євген Гнатович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри комунальної гігієни

та екології людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шевченко Андрій Мойсейович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри гігієни праці та професійних захворювань;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АМН України Трахтенберг Ісаак Михайлович, Інститут медицини праці АМН України, завідувач лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин;

доктор медичних наук, професор Деркачев Едуард Анатолійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології.

Провідна установа

Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва, лабораторія гігієни ґрунту та агрохімікатів відділу гігієни ґрунту та очистки населених місць, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться 20.10. 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 19.09.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екологічна ситуація, що сформувалась в Україні внаслідок забруднення об’єктів навколишнього середовища промисловими та транспортними викидами, нераціонального застосування в сільському господарстві пестицидів та агрохімікатів, особливостей природного радіаційного фону та контамінації радіонуклідами значних територій після аварії на Чорнобильській АЕС, обумовила необхідність гігієнічної оцінки поєднаної дії (ПД) на організм людини іонізуючого випромінювання (ІВ) та хімічних чинників довкілля (А.М. Сердюк, 1998, 2004; І.М. Трахтенберг, В.М. Шестопалов та ін., 1998; Ю.І. Кундієв, І.М. Трахтенберг, 2004). Проведені в останні роки епідеміологічні дослідження довели зв’язок між погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням об’єктів довкілля радіонуклідами, пестицидами, нітратами, важкими металами (Б.О. Ледощук, 1994; А.М. Сердюк, І.І. Карачов, 1997; В.Ф. Торбин, 1997; М.В. Набока, В.М. Шестопалов та ін., 1999; В.О. Бузунов, О.Я. Пирогова, 2001; Ю.І. Кундієв, 2004; В.Є. Присяжнюк, І.П. Лось та ін. 2004). Встановлено, що в патогенезі багатьох мультифакторних захворювань (атеросклерозу, коронаросклерозу, стенокардії, інфаркту міокарду, мозкового інсульту, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічного пієло- та гломерулонефриту), тобто саме тих екологічно залежних хвороб, поширеність яких неухильно зростає, особливо серед населення радіоактивно забруднених регіонів, важливе місце посідає неконтрольоване вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів (О.Ф. Возіанов, Л.А. Пиріг та ін., 1995; В.А. Барабой, Д.А. Сутковой, 1997; Б.Т. Величковский, 2001; Ю.І. Губський, І.Ф. Бєленічев та ін., 2004). Доведено, що як ІВ, так і значна кількість екзогенних хімічних речовин (ЕХР) здатні порушувати окисно-антиоксидантну рівновагу в організмі (Ю.І. Губський, Є.Л. Левицький та ін. 1993; В.А. Барабой, С.А. Олійник та ін., 1994; Б.М. Штабський, В.І. Федоренко, 1996; О.Б. Леоненко, 1997; S. Sarkar, P. Yadav, D. Bhatnagar, 1998; В.А. Стежка, Ю.П. Мельник, 2003). Саме тому є всі підстави очікувати посилення біологічних ефектів малих доз ксенобіотиків в умовах дії іонізуючої радіації, що провокуватиме подальше погіршення здоров’я населення радіоактивно забруднених територій.

З загальногігієнічних позицій та в інтересах практики охорони здоров’я широких верств населення найбільш важливими є результати, які отримані при вивченні ПД іонізуючої радіації та одночасно декількох ксенобіотиків, що відтворює реальний якісний і кількісний стан довкілля та зумовлене ним навантаження забруднювачами на організм людини. Проте переважна більшість експериментальних досліджень з означеної проблеми передбачала вивчення ПД ІВ з однією хімічною речовиною (Н.Ф. Іваницька, 1995; Н.Ф. Іваницька, Ю.Н. Талакін та ін. 2001; І.І. Ільюкова, В.І. Талапін та ін., 1999; М.Г. Магомедов, 2002; П.Г. Жмінько, Н.В. Кириленко та ін., 2004).

Враховуючи провідну роль ґрунту в депонуванні, міграції та трансформації ЕХР, його безпосередній вплив на рівень забруднення суміжних середовищ і опосередкований вплив на здоров’я населення (Є.Г. Гончарук, 1995; М.П. Вашкулат, 2001, 2003), особливого значення набуває наукове обґрунтування заходів з профілактики ПД пріоритетних хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, нітратів, важких металів) та ІВ. Найбільш керованими та прогнозованими серед полютантів ґрунту є пестициди, асортиментний перелік яких в Україні щороку розширюється (М.Г. Проданчук, В.І. Великий та ін., 2001; Є.І. Спину, 2004). Однак методичні підходи до захисту населення від негативного впливу пестицидів в умовах ПД з ІВ остаточно не визначені (С.Т. Омельчук, 2001, 2004), потребує удосконалення методика розрахункового обґрунтування гігієнічних нормативів пестицидів у ґрунті (О.Г. Моложанова та ін., 2001; М.П. Вашкулат, 2003).

Викладене вище дозволяє вважати наукове обґрунтування заходів профілактики шкідливих наслідків ПД іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту (ХЗҐ) важливою медико-соціальною проблемою та визначає актуальність даного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є логічним продовженням наукового напрямку кафедри комунальної гігієни та екології людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, на якій понад 35 років під керівництвом академіка НАН і АМН України Є.Г. Гончарука проводились наукові дослідження з проблеми санітарної охорони ґрунту від забруднення ЕХР з метою запобігання поширенню серед населення екзохімічної патології. Дисертаційна робота виконана з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №92 “Про затвердження порядку застосування пестицидів і агрохімікатів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій” від 16.01.1996 р., та є фрагментом науково-дослідних робіт: “Розробка методів вивчення впливу на людину комплексу шкідливих факторів (радіоактивні речовини, солі важких металів, отрутохімікати та інші)”, № держреєстрації 01.92.0 001515, “Разработать научные основы рационального питания и обосновать подходы к конструированию, технологии производства и качеству пищевых продуктов для алиментарной профилактики радиационных воздействий”, № держреєстрації 01.91.0 053027, “Експериментальне вивчення поєднаної дії зовнішнього опромінення і хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, важких металів)”, № держреєстрації 01.04.V 003026. Пошукувач був виконавцем окремих фрагментів та відповідальним виконавцем вищеназваних науково-дослідних робіт.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування заходів профілактики шкідливих наслідків поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання для збереження та зміцнення здоров’я населення шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті.

Для досягнення мети необхідно було розв’язати наступні завдання:

1. Вивчити в підгострому та субхронічному радіотоксикологічних експериментах особливості, характер та тип ПД складної комбінації ХЗҐ (пестицидів різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію) та фракціонованого тотального γ-опромінення в широкому діапазоні доз.

2. Встановити залежності “доза-час-ефект”, вивчити основні закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги в організмі експериментальних тварин, визначити тригерні неспецифічні патогенетичні механізми при тривалій поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту та γ-випромінювання в дозах, які відтворюють реальні співвідношення та діапазон навантажень на населення радіоактивно забруднених територій.

3. Науково обґрунтувати гігієнічно значущі патогенетично обумовлені критерії та орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму при поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту та γ-випромінювання.

4. Вивчити віддалені наслідки поєднаної дії γ-випромінювання, пестицидів різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію в дозах, які відтворюють реальні співвідношення та діапазон навантажень на населення радіоактивно забруднених територій.

5. Експериментально дослідити ефективність спеціальних раціонів харчування антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги при радіаційно-хімічних ураженнях.

6. Розробити методику розрахункового обґрунтування орієнтовних допустимих концентрацій (ОДК) пестицидів у ґрунті шляхом встановлення математичних (регресійних) залежностей значення гігієнічного нормативу у ґрунті від нормативів у суміжних середовищах.

7. Науково обґрунтувати методичні підходи та запропонувати алгоритм регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях з урахуванням ефектів поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання.

8. Дати комплексну токсиколого-гігієнічну оцінку та обґрунтувати нормативи і регламенти застосування в сільському господарстві нових пестицидів на основі цинідон-етилу, манкоцебу та метираму шляхом вивчення в лабораторних експериментах і натурних спостереженнях закономірностей їх поведінки в об’єктах навколишнього та виробничого середовища та сільськогосподарських рослинах.

Об’єкт дослідження: поєднана дія на організм ХЗҐ та ІВ, аліментарна корекція антиоксидантної недостатності при радіаційно-хімічних ураженнях, поведінка пестицидів в об’єктах навколишнього середовища.

Предмет дослідження: функціональний стан організму лабораторних тварин, окисно-антиоксидантна рівновага, комбінація пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію, γ-випромінювання, спеціальні раціони харчування, вміст пестицидів в ґрунті, рослинах, продуктах харчування, атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ферментативна активність та мікробіоценоз ґрунту, самоочищення води водойм.

Методи дослідження. Для вивчення особливостей ПД на організм ХЗҐ та γ-випромінювання, а також оцінки ефективності спеціальних раціонів харчування був використаний метод токсикологічного експерименту, в ході якого для оцінки функціонального стану тварин застосовували нейрофізіологічні методи вивчення поведінкових реакцій, біохімічні, гематологічні, імунологічні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні методи досліджень. При виконанні біохімічних досліджень використовували спектрофотометричні методи, хемілюмінесцентний аналіз, метод газорідинної хроматографії.

При науковому обґрунтуванні гігієнічних нормативів і регламентів застосування пестицидів у сільському господарстві були використані методи натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, під час яких для визначення залишкових кількостей пестицидів в об’єктах навколишнього середовища застосовували хроматографічні методи (газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії, парофазного газохроматографічного аналізу), санітарно-хімічні та санітарно-мікробіологічні методи.

Отриманий при виконанні досліджень цифровий матеріал був підданий математичній обробці з використанням методів варіаційної статистики, дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та подальшому розвитку нових теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми попередження негативних наслідків для здоров’я працюючих і населення поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів навколишнього і виробничого середовища.

На підставі узагальнення і систематизації нових фактичних даних, отриманих на протязі дванадцятирічних комплексних лабораторних та натурних досліджень, вперше науково обґрунтовано методичні підходи до регіонального нормування пестицидів при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях з метою профілактики ПД на організм ХЗҐ та ІВ.

В ході радіотоксикологічних експериментів вперше визначено загальні закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги, встановлено залежності “доза-час-ефект” та визначено провідні ланки патогенезу ПД багатокомпонентної комбінації пріоритетних ХЗҐ та γ-випромінювання. Показано, що превалюючим ефектом ПД за зміною більшості показників функціонального стану тварин є ефект сумації, який зі зменшенням доз чинників набуває тенденції до потенціювання.

На підставі кореляційно-регресійного аналізу, ранжування та комплексного оцінювання вперше визначено гігієнічну значимість окремих показників, встановлено критерії раннього виявлення та запропоновано орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму в умовах ПД ІВ та хімічних забруднювачів навколишнього та виробничого середовища.

Вперше науково обґрунтовано та експериментально підтверджено ефективність використання спеціальних раціонів харчування антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги при дії складної комбінації ХЗҐ та їх ПД з γ-випромінюванням. Визначено один з основних концептуальних напрямків аліментарної профілактики ПД хімічних та радіаційного чинників.

Розроблено методику розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів у ґрунті завдяки застосуванню вперше запропонованих 6 рівнянь регресії, які математично описують залежність значення гігієнічного нормативу у ґрунті від нормативів в продуктах харчування та воді водойм, їх десятинних логарифмів та коренів квадратних.

Вперше встановлені закономірності поведінки в об’єктах навколишнього середовища та дана гігієнічна оцінка потенційного ризику для працюючих і населення 6 нових пестицидів виробництва іноземних фірм, які використовуються у різних галузях сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Запровадження науково обґрунтованих методичних підходів до регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях дозволить оптимізувати асортиментний перелік пестицидів та порядок їх використання в зазначених зонах, що сприятиме мінімізації негативних наслідків ПД на організм ХЗҐ та ІВ. Використання запропонованих патогенетично обґрунтованих критеріїв раннього виявлення та орієнтовної шкали оцінки шкідливого впливу на організм хімічних речовин і γ-випромінювання при проведенні поглиблених комплексних медичних обстежень населення дозволить своєчасно виявляти передпатологічні стани та об’єктивно оцінювати ефективність проведення профілактичних заходів. Впровадження аліментарної профілактики ПД хімічних та радіаційного чинників, яка ґрунтується на зменшенні надходження ксенобіотиків в організм та корекції окисно-антиоксидантної рівноваги, сприятиме поліпшенню здоров’я населення, яке мешкає або працює на радіоактивно забруднених територіях в умовах одночасної дії хімічних чинників довкілля. Застосування методики розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів дозволить удосконалити прискорене гігієнічне регламентування хімічних засобів захисту рослин та підвищити надійність встановлених таким шляхом нормативів.

Результати роботи використані та знайшли відображення в низці інформаційних листів: № 94-94 “Методика гігієнічного нормування комплексних сполук і комбінацій хімічних речовин у ґрунті”, № 95-94 “Специфічні критерії оцінки поєднаної дії іонізуючого випромінювання і хімічних забруднювачів довкілля на організм”, № 169-95 “Метод визначення антиоксидантних властивостей продуктів харчування”, № 170-95 “Раціон лікувально-профілактичного харчування радіозахисної спрямованості”, № 131-2005 “Методика розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті”.

Результати токсиколого-гігієнічної оцінки нових пестицидів дали змогу розробити та затвердити 35 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного застосування, в тому числі допустимих добових доз (ДДД) – 2, гранично допустимих концентрацій (ГДК) у воді водойм – 1, у ґрунті – 1, максимально допустимих рівнів (МДР) в продуктах харчування та сільськогосподарській сировині – 5, орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) в атмосферному повітрі – 1, в повітрі робочої зони – 1, ОДК у ґрунті – 1, строків очікування до збору врожаю – 15, строків виходу на оброблені поля – 8. Усі науково обґрунтовані гігієнічні нормативи та регламенти затверджені відповідними постановами Головного державного санітарного лікаря України, включені в ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001 “Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті” та доповнення до нього.

В ході дослідження було розроблено, апробовано та затверджено згідно чинного законодавства 11 методичних вказівок з визначення в об’єктах навколишнього середовища, продуктах харчування та сільськогосподарській сировині залишкових кількостей пестицидів: цинідон-етилу (№ 193-2000, № 208-2000), манкоцебу (№ 136-99, № 137-99, № 242-2001), метираму (№ 274-2001, № 300-2001), етилентіосечовини (№ 148-99) та імазетапіру (№ 440-2003, № 441-2003, № 474-2004).

Перелічені вище нормативи та методики були використані при вирішенні питання щодо можливості реєстрації та застосування цих пестицидів в Україні, що знайшло відображення в “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, який був погоджений МОЗ України (лист від 26.02.2003 № 05-20/154).

Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівців міністерств, відомств і установ державного, у тому числі санітарного нагляду при здійсненні контролю за безпечним для здоров’я населення та об’єктів довкілля виробництвом і використанням хімічних засобів захисту рослин, підприємств та організацій, які виробляють і застосовують пестициди, науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю, а також в програмах, теоретичному та практичному курсах гігієнічних дисциплін на кафедрах вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета та завдання дослідження, здійснено аналітичний огляд вітчизняної та світової літератури, розроблено план, організовано та проведено 8 серій радіотоксикологічних експериментів, 6 серій лабораторних дослідів з вивчення поведінки пестицидів у ґрунті та воді водойм, 57 серій натурних спостережень з вивчення динаміки залишкових кількостей пестицидів та гігієнічної оцінки умов праці при їх застосуванні.

В ході радіотоксикологічних експериментів автором самостійно проведений хемілюмінесцентний аналіз біосередовищ та частина біохімічних досліджень. Визначення антиоксидантної активності сироватки крові, рівня спонтанної та ферментативнозалежної ліпопероксидації в печінці, жирнокислотного спектру ліпідів печінки проведено разом з к.х.н. Брюзгіною Т.С. та к.х.н. Юрженко Н.М. Гематологічні дослідження проведені разом з к.б.н. Блонською Н.Ф., патоморфологічні та гістохімічні дослідження – з д.м.н. Колесовою Н.А., імунологічні – з д.б.н. Гаркавою К.Г. Вивчення віддалених наслідків ПД ХЗҐ та ІВ здійснено разом з к.м.н. Анісімовою І.Г. Створення спеціальних раціонів антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для аліментарної профілактики ПД ХЗҐ та γ-випромінювання здійснено при консультативній допомозі д.м.н., професора Ципріяна В.І.

Визначення залишків пестицидів в об’єктах довкілля хроматографічними методами, санітарно-хімічні та санітарно-мікробіологічні дослідження, статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів, обґрунтування специфічних критеріїв раннього виявлення та орієнтовної шкали оцінки ПД на організм ХЗҐ та ІВ, обґрунтування гігієнічних нормативів та регламентів, розробка рівнянь регресії для розрахункового методу регламентації пестицидів у ґрунті, обґрунтування методичних підходів до регіонального нормування пестицидів при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях, формулювання висновків роботи здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на різних рівнях, в т.ч.

– міжнародному: міжнародній конференції “Environmental and Occupational Health and Safety in Agriculture on The Boundary of Two Millennia” (м. Київ, 1998), міжнародному симпозіумі “Здоровье и химическая безопасность на пороге ХХI века” (м. С-Петербург, 2000), Всеросійській конференції “Химический анализ веществ и материалов” (м. Москва, 2000), пленумах Міжвідомчої наукової ради з екології людини та гігієни навколишнього середовища Російської Федерації “Экологически обусловленные заболевания человека: методологические проблемы и пути их решения” (м. Москва, 2000) та “Угрозы здоровью человека: современные гигиенические проблемы и пути их решения” (м. Москва, 2002), Другій міжнародній конференції з екологічної хімії (м. Кишинів, 2002), Другій Міжнародній конференції “Чистота довкілля в нашому місті” (м. Трускавець, 2004), міжнародній науково-практичній конференції “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” (м. Київ, 2004);

– державному та регіональному: Радіобіологічному з’їзді (м. Київ, 1993), ХІІІ та ХІV з’їздах гігієністів України (м. Харків, 1995; м. Дніпропетровськ, 2004), І та ІІ з’їздах токсикологів України

(м. Київ, 2001, 2004), VII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (м. Тернопіль, 2003), 3-му Західноукраїнському симпозіумі з адсорбції та хроматографії (м. Львів, 2003), науково-практичних конференціях “Чернобыль и здоровье населения”, (м. Київ, 1994), “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології” (м. Київ, 1998), “Актуальні питання профілактичної медицини ХХІ століття” (м. Донецьк, 2002), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (м. Київ, 2005), “Профілактична медицина: проблеми і перспективи” (м. Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 48 друкованих робіт, з яких 25 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, в тому числі 12 самостійних. Матеріали дисертації відображені в 5 інформаційних листах про нововведення в медицині та 11 методичних вказівках, увійшли в 1 ДСанПіН.

Структура і обсяг дисертації. Зміст роботи викладено на 253 сторінках основного тексту, ілюстровано 86 таблицями та 63 рисунками. Дисертація складається з вступу; 9 розділів, які включають аналітичний огляд літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення; висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації – 452 сторінки. Бібліографічний покажчик вміщує 677 джерел літератури, з яких 91 – іноземне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали та методи досліджень. З метою реалізації поставлених завдань були проведені 4 серії підгострих та субхронічних радіотоксикологічних експериментів з вивчення особливостей, механізмів та характеру поєднаної дії складної комбінації хімічних речовин (6 пестицидів, представників різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію) та γ-випромінювання в широкому діапазоні доз; 2 серії експериментів з оцінки ефективності аліментарної корекції антиоксидантної недостатності при радіаційно-хімічному ураженні; 2 серії дослідів з вивчення віддалених наслідків поєднаної дії досліджуваних чинників; 6 серій лабораторних дослідів з наукового обґрунтування гігієнічних нормативів та регламентів застосування пестицидів у сільському господарстві; 47 серій натурних спостережень за динамікою залишкових кількостей пестицидів в об’єктах довкілля та 10 серій натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов праці при використанні хімічних засобів захисту рослин.

В ході роботи використано 689 білих безпородних щурів, з яких 320 самців та 369 самок. Здійснено 414 визначень маси тіла тварин, 120 досліджень рухової активності, 120 визначень сумаційно-порогового показника, 750 хемілюмінесцентних аналізів, 3438 біохімічних, 150 газохроматографічних, 1200 гематологічних, 432 імунологічних, 2952 гістохімічних визначення і 444 морфологічних мікроскопічних дослідження. При вивченні віддалених наслідків ПД отримано 666 живих плодів від 99 вагітних самок, здійснено 198 макроанатомічних досліджень яєчників та матки самок, 499 морфологічних досліджень стану внутрішніх органів та кісткової системи плодів, по 998 визначень маси і розмірів плодів та плацент. Здійснено 3020 аналізів залишкових кількостей пестицидів, серед яких 2380 методом парофазного газохроматографічного аналізу, 460 – методом високоефективної рідинної хроматографії, 180 – газорідинної хроматографії. Крім того виконано 350 фізико-хімічних, 1890 санітарно-хімічних і 810 санітарно-мікробіологічних досліджень. Статистичній обробці методами варіаційної статистики був підданий цифровий матеріал обсягом 25770 одиниць спостереження. Кореляційно-регресійний аналіз здійснений на 20 масивах загальним об’ємом 876 одиниць спостереження. Комплексному оцінюванню та ранжуванню були піддані 3 масиви загальним об’ємом 77 одиниць спостереження.

Ізольована та поєднана дія хімічних забруднювачів ґрунту та γ-випромінювання в підгострому досліді. В трьох серіях експериментів вивчені особливості ізольованої та поєднаної дії фракціонованого γ-випромінювання в сумарних дозах 0,25; 0,5; 1,0 і 2,0 Гр та комбінації ХЗҐ (хлорхолінхлориду /хлорорганічна сполука/, діазинону /фосфорорганічна речовина/, манкоцебу /представник дитіокарбаматів/, 2М-4Х /похідне хлорфеноксиоцтової кислоти/, метрибузину /сим-триазиновий гербіцид/, α-циперметрину /синтетичний піретроїд/, хлориду кадмію, ацетату свинцю, нітрату калію) в дозах 1/50000, 1/5000, 1/500 і 1/100 ЛД50 кожної речовини. Тривалість експозиції 28 днів.

Встановлено, що ПД ксенобіотиків та ІВ призводила до гальмування приросту маси тіла тварин (табл. 1), яке було більш вираженим, ніж за ізольованої дії. При цьому при більших дозах спостерігали ефект сумації, при менших – ефект потенціювання. Коефіцієнт поєднаної дії (Кпд) при зменшенні доз збільшувався від0,8-1,1 до 2,1-2,4.

ПД ХЗҐ в дозах на рівні 1/100 ЛД50 і γ-опромінення в дозі 2 Гр призводила до розвитку лейкопенії без зміни лейкограми, яка була більш вираженою, ніж при дії виключно ІВ, що свідчило про посилення дії радіації на тлі надходження в організм ХЗҐ. У віддалений термін лейкопенія поглиблювалась, розвивалась еритроцитопенія. Загальні закономірності реагування фагоцитарної ланки неспецифічної резистентності полягали в пригніченні функціональної активності фагоцитів периферичної крові та селезінки, яке за ПД було глибшим, ніж за ізольованої дії. Зокрема, за критерієм зменшення кількості НСТ-позитивних нейтрофілів при менших рівнях доз спостерігався ефект потенціювання (Кпд = 1,4), при більших – сумації.

При дії ХЗҐ і за γ-опромінення відбувалось посилення пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в сироватці крові, печінці та нирках (табл. 2) при одночасному залученні адаптаційних механізмів захисту біомембран за рахунок збільшення суми поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) в жирнокислотному спектрі ліпідів. ІВ на відміну від ХЗҐ ініціювало вільнорадикальне ПОЛ й в селезінці, але не призводило до посилення ферментативнозалежної ліпопероксидації в печінці.

Таблиця 1

Показники функціонального стану тварин в постекспозиційний

період після поєднаної дії хімічних речовин та γ-випромінювання

П р и м і т к и:

1. 1ХР – група тварин, які зазнали ПД хімічних речовин у дозах 1/50000 ЛД50 та ІВ в дозі 0,25 Гр, 3ХР – 1/500 ЛД50 та 1 Гр, 4ХР – 1/100 ЛД50 та 2 Гр.

2. ТБК-АП і ТБК-АПф – рівень вторинних ТБК-активних продуктів при спонтанній та ферментативно-залежній ліпопероксидації відповідно, S – світлосума світіння, H – максимальне світіння, tgα – кут зростання повільного спалаху, АОА – антиоксидантна активність.

3. * – Розбіжності з контролем вірогідні за критерієм Ст’юдента, р<0,05.

Таблиця 2

Показники окисно-антиоксидантної рівноваги при ізольованій

та поєднаній дії хімічних речовин та γ-випромінювання

П р и м і т к и :

1. 3Х – група тварин, які зазнали дії хімічних речовин у дозах 1/500 ЛД50 кожної, 3Р – γ-випромінювання в сумарній дозі 1 Гр, 3ХР – ПД обох чинників.

2. 1-ий і 2-ий терміни спостереження – через 1 і 21 добу після експозиції.

3. 1 – Розбіжності в порівнянні з контролем вірогідні за критерієм Ст’юдента, р<0,05; 2 – р<0,02; 3 – р<0,01; 4 – р<0,0001.

При ПД досліджуваних чинників порушення окисно-антиоксидантної рівноваги проявлялись пригніченням процесів ПОЛ у сироватці крові та тканинах паренхіматозних органів, особливо глибоким у віддалений термін після експозиції. Гальмування пероксидації в печінці при двох найвищих рівнях доз відбувалось внаслідок вичерпання субстратного забезпечення і є проявом прогресування патологічного процесу. При мінімальному рівні доз механізми гальмування ліпопероксидації дещо інші та пов’язані з функціональним превалюванням антиоксидантних систем (АОС). ПД хімічного та радіаційного чинників призводила до значно глибших порушень ПОЛ та АОС у порівнянні з їх ізольованою дією, що дозволило вважати спільну дію досліджуваних факторів адитивною. Оцінити характер ПД шляхом розрахунку Кпд в даному випадку неможливо в зв’язку з різноспрямованістю фактичного ефекту та розрахункового, отриманого на підставі сумації ефектів ізольованої дії.

Досліджувані чинники при ізольованій та поєднаній дії спричиняли різні за ступенем дистрофічні зміни паренхіми печінки та нирок, в генезі яких суттєве значення мав розвиток тканинної гіпоксії внаслідок зниження активності ферментів тканинного дихання і термінального окиснення при одночасному підвищенні активності ензимів гліколізу. ПД ХЗҐ та γ-випромінювання призводила до глибших порушень енергетичного обміну та структури паренхіматозних органів у порівнянні з ізольованою дією. При цьому структурно-функціональні зміни обох органів передусім були обумовлені токсичним впливом комбінації хімічних речовин.

Отримані результати свідчать, що превалюючим ефектом ПД багатокомпонентної комбінації ХЗҐ та γ-випромінювання за зміною більшості показників функціонального стану тварин є ефект сумації, який із зменшенням доз чинників набуває тенденції до потенціювання.

Особливості тривалої поєднаної дії малих доз хімічних забруднювачів ґрунту та г-випромінювання в субхронічному досліді. В експерименті відтворювали реальні навантаження досліджуваних чинників на населення радіоактивно забруднених територій. Тварини 2-ої дослідної групи протягом 84 діб зазнавали впливу хімічних речовин у дозах (Di): ГХЦГ (хлорорганічна сполука) – 4,58 мг/кг, базудину (фосфорорганічна речовина) – 0,31 мг/кг, атразину (сим-триазиновий гербіцид) – 0,12 мг/кг, тауфлювалінату (синтетичний піретроїд) – 0,13 мг/кг, 2М-4Х – 0,09 мг/кг, нітратів (у вигляді калійної солі) – 95,6 мг/кг, свинцю (у вигляді ацетату) – 0,11 мг/кг, кадмію (у вигляді хлориду) – 0,07 мг/кг та фракціонованого тотального γ-опромінення в сумарній дозі 2,8 сГр. Тварини 1-ої і 3-ої груп зазнавали впливу на рівні 0,1 Di та 10 Di відповідно.

Встановлено, що дія комбінації ХЗҐ на протязі перших 3 тижнів спричиняла активацію ПОЛ у біосубстратах і стимульовану завдяки їй мобілізацію ферментних АОС, яка в подальшому при ПД з ІВ гальмувала ліпопероксидацію. Згодом тривала ПД призводила до посиленого використання природних антиоксидантів, виснаження їх резервів, суттєвого підсилення процесів ПОЛ, ознаки чого зберігались навіть після припинення впливу, розвитку різних за ступенем вираженості та поширеності дистрофічних та деструктивних процесів у печінці, нирках і міокарді на фоні зниження енергетичного забезпечення, що проявлялось достовірним пригніченням активності ферментів дихання та термінального окиснення при одночасному спочатку підсиленні, а згодом – послабленні гліколітичних процесів. Рівень ПОЛ, активність ферментних АОС, ступінь зміни енергетичного обміну та структури паренхіматозних органів залежали, в основному, від тривалості ПД та в меншій мірі корелювали з дозами ХЗҐ та ІВ. Однакова залежність змін енергетичного обміну та окисно-антиоксидантної рівноваги від тривалості ПД обумовлена і віддзеркалює щільний взаємозв’язок між зазначеними процесами.

Комбінована дія ХЗҐ та їх ПД з ІВ на початку експерименту призводила до превалювання процесів збудження у центральній нервовій системі (ЦНС) та підсилення ПОЛ у тканинах мозку, які підпорядковувались залежності “доза-ефект”. У подальшому спостерігалась нормалізація поведінкових реакцій, що свідчило про поступове урівноваження збуджувальних та гальмівних процесів у ЦНС на фоні спочатку відновлення окисно-антиоксидантної рівноваги, а згодом пригнічення ліпопероксидації, що може стати тригерним механізмом поглиблення патологічного процесу в постекспозиційний період.

Отримані результати дозволили дійти висновку, що одними з провідних неспецифічних патофізіологічних механізмів при тривалій ПД досліджуваних чинників є активація процесів вільнорадикального ПОЛ, виснаження ферментних АОС та зниження енергетичного забезпечення клітин в зв’язку з розвитком тканинної та циркуляторної гіпоксії, що в комплексі призводить до дистрофічних та деструктивних процесів в паренхіматозних органах.

Крім того в цьому розділі доведено, що рівень накопичення вторинних продуктів ліпопероксидації (ТБК-активних продуктів, основним серед яких є малоновий діальдегід /МДА/), спонтанна та індукована хемілюмінесценція сироватки крові, активність каталази та пероксидази крові в порівнянні з гематологічними, іншими біохімічними показниками та показниками поведінкових реакцій виявились найбільш чутливими, інформативними, залежними від доз досліджуваних чинників і тривалості експозиції, що засвідчило їх високу значимість як критеріїв раннього виявлення та адекватної оцінки ПД на організм хімічних речовин та γ-випромінювання.

Було проаналізовано результати власних досліджень, а також дані літератури про залежність рівнів накопичення МДА у сироватці крові від дозових навантажень і тривалості експозиції ХЗҐ та ІВ при їх ізольованій, комбінованій та поєднаній дії. Це дозволило створити орієнтовну шкалу оцінки шкідливого поєднаного впливу на теплокровний організм ХЗҐ та ІВ залежно від відсотку відхилення рівнів МДА у сироватці крові дослідних тварин відносно контрольних (табл. 3).

Віддалені ефекти поєднаної дії малих доз хімічних речовин та γ-випромінювання. Встановлено, що ПД ХЗҐ в дозах 0,1Ді, Ді, 10Ді з 1-го по 19-й день та γ-випромінювання у дозах 0,07; 0,7 і 7 сГр на 13 добу вагітності (відповідно дослідні групи 1, 2 і 3) призводила до збільшення

Таблиця 3

Орієнтовна шкала оцінки шкідливого впливу ХЗҐ та

г-випромінювання з урахуванням комбінованої та поєднаної дії

П р и м і т к и:

1. М – вибіркова середня, m – похибка вибіркової середньої.

2. Середнє значення відсотку відхилення у проаналізованій виборці дорівнює 28,96; похибка середнього значення становить 4,20.

загальної, до- та постімплантаційної загибелі ембріонів, зменшення чисельності посліду, зміни співвідношення осіб чоловічої та жіночої статі у посліді у бік збільшення кількості самок, сповільнення процесів осифікації кісток та загального розвитку плодів (табл. 4). Вісцеральні порушення проявлялись дефектами розвитку ЦНС у 6,2% плодів лише при максимальному рівні впливу. Зазначені зміни, як правило, підпорядковувались прямій залежності “доза-ефект” і навіть при мінімальному рівні доз мали достовірний характер.

ПД ХЗҐ та ІВ індукувала домінантні летальні мутації у статевих клітинах щурів-самців, що проявлялось при їх спарюванні з інтактними самками підвищеною ембріолетальністю в першому поколінні. Ступінь ушкодження генетичного апарату підпорядковувався залежності “доза-ефект”: при дії мінімальних дозових навантажень підвищення ембріолетальності обумовлене переважно збільшенням постімплантаційних втрат, які спостерігаються при меншій кількості ушкоджень хромосом. Середні та максимальні дози призводили до підвищення загибелі зигот на доімплантаційних стадіях розвитку внаслідок більш грубих порушень ядерного апарату сперматозоїдів.

Оцінка ефективності аліментарної корекції антиоксидантної недостатності при поєднаній дії γ-випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту. Оцінювалась ефективність двох

Таблиця 4

Ембріотоксичні ефекти поєднаної дії

хімічних речовин та γ-випромінювання

П р и м і т к а .

* – Розбіжності з контролем вірогідні за t-критерієм Ст’юдента, р<0,05;

^ – за W-критерієм Уілкоксона для незалежних сукупностей, р<0,01;

– за t-критерієм Ст’юдента при порівнянні за статтю в межах однієї групи, р<0,01.

спеціальних раціонів, створених з урахуванням основних принципів раціонального харчування з підсиленням його антиоксидантної спрямованості.

Спеціальний раціон №1, створений на основі традиційних продуктів харчування, у порівнянні з основним раціоном віварію був збагачений білком на 9,7%, переважно за рахунок тваринного, частка якого збільшилась з 35,8 % до 51,5%, жирами рослинного походження на 19,0%, кальцієм на 56,8%, ретинолом у 4 рази, каротином на 55,6%, вітаміном Е на 43,5%, аскорбіновою кислотою на 15,3%. Ефективність раціону оцінювали в постекспозиційний період на тваринах, які зазнали підгострої ізольованої та поєднаної дії ХЗҐ та ІВ при двох вищих рівнях доз.

Встановлено, що у тварин, які зазнали ізольованої дії хімічного або радіаційного чинника, під впливом спеціального раціону №1 відбулось зниження інтенсивності перебігу ПОЛ і швидкості окиснення ліпідів, що призвело до зменшення накопичення продуктів вільнорадикальних реакцій, в тому числі й ТБК-активних продуктів в тканинах паренхіматозних органів (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив спеціального раціону №1 на показники окисно-антиоксидантної

рівноваги при дії хімічних речовин та γ-випромінювання

П р и м і т к и:

1. 4Х, 4Р, 4ХР – групи тварин, які зазнали дії відповідно ХЗҐ у дозах 1/100 ЛД50, ІВ в сумарній дозі 2 Гр, їх ПД та утримувались на раціоні віварію; групи з позначкою “R” утримувались на спеціальному раціоні.

2. 1 – Розбіжності з контролем вірогідні за критерієм Ст’юдента, р<0,05; 2 – р<0,02; 3 – р<0,01; 4 – р<0,0001.

У тварин, які зазнали поєднаного радіаційно-хімічного ураження, спеціальний раціон №1 загальмував формування дефіциту субстратного забезпечення ПОЛ внаслідок як додаткового надходження в організм есенціальних ПНЖК, так і зменшення інтенсивності ліпопероксидації завдяки підвищенню антиоксидантної забезпеченості організму. В результаті у тварин, які утримувались на спеціальному раціоні, пригнічення ПОЛ не спостерігали.

Спеціальний раціон №2, створений з функціональних продуктів, збагачених фітодомішками, і комплексу вітамінів (А – у дозі 0,03 мг/кг, В15 – 0,035 мг/кг, Е – 0,3 мг/кг і U – 5,0 мг/кг), у порівнянні з раціоном віварію був збагачений білком на 10,5%, переважно за рахунок тваринного, частка якого збільшилась з 35,8% до 49,5%, кальцієм на 15,7%, ретинолом у 2 рази, каротином на 51,9%, вітаміном Е на 49,3%. Ефективність раціону оцінювали в постекспозиційний період після субхронічного радіаційно-хімічного впливу.

Встановлено, що у тварин, які отримували спеціальний раціон №2, рівень спонтанної хемілюмінесценції сироватки крові був нижчим, ніж у тварин, які знаходились на раціоні віварію. Одночасно зменшилось накопичення продуктів вільнорадикальних реакцій при ініційованій хемілюмінесценції. Позитивним є достовірне підвищення резистентності ліпідів до ПОЛ, нормалізація активності антиперекисних ферментів каталази та пероксидази, аланін- та аспартатамінотрансфераз та лужної фосфатази. Тобто, під дією спеціального раціону завдяки підсиленню антиоксидантної забезпеченості організму зменшився рівень ліпопероксидації, намітилась чітка тенденція до нормалізації окисно-антиоксидантної рівноваги.

Гігієнічна регламентація пестицидів в системі заходів профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та γ-випромінювання. Серед ХЗҐ найбільш керованими є пестициди, які цілеспрямовано використовують в сільському господарстві. Тому гігієнічні аспекти їх застосування, особливо на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення, набувають особливого значення як один з дієвих заходів профілактики ПД ХЗҐ та ІВ.

Розділ містить результати лабораторних та натурних досліджень з наукового обґрунтування гігієнічних нормативів нової діючої речовини цинідон-етилу, а також регламентів застосування гербіцидів на його основі та фунгіцидів на основі етилен-біс-дитіокарбаматів манкоцебу та метираму.

Доведено, що цинідон-етил та препарати на його основі – Лотус, 20% к.е. і Лотус Д, 47% к.е. – є помірно небезпечними. Обґрунтовані: ДДД цинідон-етилу 0,01 мг/кг, ОБРВ в повітрі робочої зони 1,0 мг/м3, ОБРВ в атмосферному повітрі 0,02 мг/м3, ГДК у воді водойм 0,003 мг/дм3 за лімітуючим загально-санітарним показником шкідливості, МДР у зерні хлібних злаків 0,1 мг/кг, ОДК в ґрунті 0,4 мг/кг. Можливе сумарне добове надходження цинідон-етилу в організм людини з усіх середовищ при дотриманні встановлених гігієнічних нормативів не перевищить 0,447 мг або 74,5% від допустимого.

Аналіз даних про токсичність метираму та манкоцебу дозволив класифікувати їх як небезпечні та науково обґрунтувати величину ДДД метираму 0,02 мг/кг. При цьому можливе сумарне надходження метираму в організм людини з усіх середовищ при дотриманні гігієнічних нормативів не перевищить 0,745 мг, або 62,1% від допустимого добового надходження.

Динаміка залишкових кількостей метираму та манкоцебу у сільськогосподарських рослинах та ґрунті свідчила про їх швидку руйнацію, яка підкорялась експонентній залежності (рисунок), не залежала від ґрунтово-кліматичних умов та виду польових культур (табл. 6, 7) і дозволила віднести обидві речовини до 3-4 класів небезпечності за критерієм стабільності.

Страница: 1 Страница: 2

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@lib.ua-ru.net