Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ЛАХНО ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

                                               УДК 613.6 + 614.23/25 – 058.86:351.77(477)

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРАЦІ ЛІКАРІВ –

ГІГІЄНІСТІВ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ СТАНЦІЙ

(на прикладі лікарів з гігієни дітей та підлітків)

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ  2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут медицини праці АМН України, завідувачка відділом

епідеміологічних досліджень

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Гвозденко Людмила Андріївна, Інститут медицини праці АМН України, завідувачка лабораторією з вивчення і нормування

фізичних факторів виробничого середовища;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Полька Надія Степанівна, Інститут гігієни та медичної екології

ім. О. М. Марзеєва АМН України, завідувачка відділом гігієни

дитинства

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра гігієни праці та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “__11_”__липня____2006 р. о __14_годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033,

м. Київ- 33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ- 33, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий  “_10_”_червня__   2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                         Степаненко А.В.

                                                                                  1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Робота лікарів-гігієністів санітарно-епідеміологічних станцій є важливою ланкою в збереженні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і ця професія належить до найбільш складних і відповідальних видів професійної діяльності людини (Сердюковська Г.М., Туровець Г.Л., 1990).

Лікарі-гігієністи вивчають і контролюють умови праці різних категорій працівників, дітей та молоді, проводять вивчення показників їх здоров'я та фізичного розвитку у взаємновідносинах з умовами проживання, професійної діяльності і навчання. До останнього часу залишались безконт-рольними умови праці самих лікарів-гігієністів. Як правило, більшість лікарів не мають належних умов для праці та відпочинку, правового захисту.

Невід'ємною складовою поліпшення умов праці лікарів-гігієністів СЕС повинно стати вив-чення закономірностей формування умов праці, визначення ступеня їх шкідливості, небезпечності, лабораторного, інструментального, інформаційного забезпечення, як підгрунтя для впровадження дієвих заходів зі збереження та покращення стану їх здоров'я.

При всій диференціації гігієнічної науки і практики за напрямками діяльності (гігієна праці, гігієна харчування, комунальна та радіаційна гігієна і т.д.) саме фах лікаря з гігієни дітей і підлітків є найбільш взаємноінтегрований з іншими спеціальностями лікарів-профілактиків.

Тому, зважаючи на це, а також враховуючи невирішеність цих актуальних гігієнічних питань, надзвичайно доцільним слід вважати проведення комплексної гігієнічної оцінки характеру і умов праці лікарів-гігієністів СЕС на прикладі лікарів з ГДП, як “мікромоделі” санітарно-епідеміологічної служби, що дозволить підвищити рівень державного санітарного нагляду за дитячими та підлітковими закладами, збереження здоров'я дитячого населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження має безпосередній зв'язок з основними напрямами науково-дослідної роботи Інституту медицини праці АМН Украї-ни, є фрагментом НДР “Вивчення  стану виявлення, реєстрації і обліку професійної патології в Україні з метою удосконалення, оптимізації медико-санітарного обслуговування населення і сис-теми профілактичних заходів (2002-2005рр.)” (№ держреєстрації 0102U002088), НДР “Наукове обгрунтування удосконалення інформаційного забезпечення механізму обліку професійних захво-рювань в Україні” (№ держреєстрації 0105U000846 (2005 - 2007  рр.), а також НДР “Розробка науково обґрунтованих  критеріїв  гігієнічної  оцінки  і  регламентів  організації діяльності під-літків в комп`ютерних  клубах – основа  збереження їх фізичного і психічного здоров`я”, яка вико-

нується в Інституті гігієни та медичної екології АМН України в 2004 - 2006 рр. (№ держреєстрації

0104U002527).

2

Мета і задачі дослідження. Метою є гігієнічна оцінка  умов і характеру праці лікарів санітарно-гігієнічного профілю СЕС, їх інформаційного забезпечення, розробка науково–органі-заційних принципів санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових закладів.

Завдання дослідження передбачали:

• вивчення умов праці лікарів–гігієністів СЕС на прикладі лікарів з гігієни дітей і підлітків;
• вивчення розподілу робочого часу, визначення ступеня тяжкості і напруженості  праці, добової рухової активності лікарів з гігієни дітей та підлітків санепідстанцій (ГДП);
• вивчення ефективності роботи в залежності від особових характеристик фахівців, на підставі використання психофізіологічних показників діяльності лікарів-гігієністів в СЕС різних рівнів; 
• вивчення результативності, ефективності і якості діяльності відділень гігієни дітей та підлітків санітарно–епідеміологічних станцій, та  фахівців;
• проведення аналізу роботи фахівців з використанням електронної системи документооббігу і обробки інформації;        
• наукове обгрунтування вимог та комплексу заходів по удосконаленню санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю  дитячих і підліткових закладів (ДПЗ).

Об'єктом дослідження - є система санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами життєдіяльності дитячого населення.

Предметом досліджень були лікарі з гігієни дітей та підлітків, структурні підрозділи  - відділення гігієни дітей та підлітків  міської, районної та республіканської СЕС.

У роботі застосовані методи:

• санітарного опису- для отримання інформації про санітарно-гігієнічний стан об'єктів нагляду;
• медико-соціологічний (інтерв'ювання, анкетування);
• лабораторних та інструментальних досліджень– для об'єктивної оцінки санітарно-гігієнічної  діяльності об'єктів нагляду;
• статистичні– для розрахунків показників, оцінки вірогідності одержаних результатів, вивчення кореляційних зв'язків між об'єктами дослідження;

-    психофізіологічні– для вивчення працездатності лікарів СЕС;

-    методи математичного моделювання;

-    історичний - для  відтворення в динаміці стану проблеми

• метод проектування інформаційних систем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: 

- надана комплексна фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці та трудового процесу

3

      лікарів-гігієністів санепідстанцій, доведений вплив хімічних, фізичних та біологічних чин-

      ників, тяжкості і напруженості трудового процесу на лікарів СЕС, одержані нові дані про три-

      валість обстеження обєктів нагляду;

• розроблений формалізований акт для проведення перевірок об'єктів, де виховуються та

      навчаються діти;

• розроблена система електронного документооббігу для спеціалістів з ГДП;
• розроблені критерії оцінки діяльності спеціалістів та модель робочого місця, яке відповідає сучасним гігієнічним вимогам.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше науково обгрунтовано та запропоновано ряд заходів, спрямованих на поліпшення умов праці лікарів-гігієністів, та на удосконалення державного санепіднагляду за підконтрольними об'єктами.

Автором вдосконалені та впроваджені в практику раніше розроблені і діючі Схема логічної моделі роботи лікаря з гігієни дітей та підлітків (Горбунова Г. В. (1981), методика  бальної оцінки внутрішньошкільного  середовища  (Сухарєв О. Г.).

Запропонована методика по ранжуванню об'єктів поточного санітарного нагляду за стобальною системою, за якою можна визначити “благополучні об'єкти”,“об'єкти групи ризику” та “неблагополучні об'єкти”.

Вперше розроблена і апробована система “Електронного документооббігу лікаря з ГДП СЕС”, яка дозволяє удосконалювати процеси аналізу і контролю за виробничою діяльністю спеціалістів в СЕС та на підконтрольних об'єктах, шляхом підвищення оперативності статистичної обробки інформації.

       Вперше створено і апробовано робоче місце лікаря з ГДП СЕС  в відповідності з фізіолого-гігієнічними вимогами.

       Розроблені “Стандарти фізичного розвитку школярів Автономної Республіки Крим”, а також “Лінійні діаграми для оцінки  фізичного розвитку кримських школярів”.

Розроблені проекти документів санітарного законодавства щодо поліпшення державного санітарного нагляду, які використані при підготовці:

• “Інструктивно-методичних вказівок щодо обсягу та періодичності санітарно–гігієнічних сані-

      тарно-бактеріологічних та інструментальних досліджень на об’єктах з гігієни дітей та

      підлітків”;

• посібника до “Інструктивно-методичних вказівок щодо обсягу та періодичності санітарно –

      гігієнічних, санітарно-бактеріологічних та інструментальних досліджень на об’єктах ГДП”.

Основні положення дисертації внесені до учбового процесу кафедр гігієни факультетів

                     4

підвищення кваліфікації фахівців санітарно-епідеміологічної служби.

       Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена мета, завдання, розроблена  програма досліджень, обгрунтовано методологічні принципи та методичні підходи до вирішення поставлених завдань, розроблено карти обстежень і опитувальні листи, анкети.

Автором надано всебічну гігієнічну оцінку умов праці лікарів-гігієністів на прикладі лікарів з ГДП на робочих місцях в СЕС, та при проведенні наглядової функції на підконтрольних об'єктах, зокрема в дитячих та підліткових закладах, де проходить життєдіяльність дітей, проведені комплексні дослідження з оцінки умов праці, психофізіологічного стану лікарів, їх добової активності. Вивчена захворюваність лікарів з тимчасовою втратою працездатності.

Обгрунтовані санітарно-гігієнічні профілактичні заходи, спрямовані на удосконалення держсанепіднагляду за ДПЗ, створенням належних умов праці на робочих місцях лікарів в СЕС.

       Автором самостійно здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів дос-ліджень, наукове обгрунтування критеріїв ефективності державного санітарного нагляду, основні висновки і практичні рекомендації.

       Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були представлені  на наукових конференціях, у т.ч. на міжнародних:

• нараді-семінарі “Організація державного санітарно-епідеміологічного нагляду за учбовими закладами” (Київ, 2002р.);
• міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004”(Дніпропетровськ, 2004р.);
• науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми реформування освіти” (Київ, 2004р.);
• засіданні Проблемної комісії МОЗ і АМН України“Гігієна праці і професійні захворювання” (Київ, 2005р.);

• проведена апробація системи “Електронного документооббігу лікаря з ГДП СЕС” в

      міських СЕС Сімферополя, Феодосії, Севастополя.

Публікації. За матеріалами досліджень, представлених в дисертації, опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 4 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них статей – 6, тез доповідей - 3.                                        

Об'єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 5 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку літе-

ратури (139 джерел країн СНД та 36 зарубіжних) і додатків. Ілюстрована  47  таблицями, 10 рисунками, 8 додатками.

5

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єм, об'єкти та методи досліджень. Наукове дослідження здійснене з використанням методу системного підходу та аналізу.

Досягнення мети вимагало розробки спеціальної програми дослідження, яка б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації з кожного поставленого завдання, а також поетапного їх розв'язання (рис.1).

                    Рис. 1. Етапи, методи та  об'єм проведених досліджень

Програма дослідження включала:

-     вивчення умов праці лікарів-гігієністів (на прикладі лікарів з ГДП) безпосередньо на робочих

      місцях в СЕС міського, районного, республіканського рівнів та в ДПЗ; 

          6

• вивчення організації санепіднагляду за діяльністю дитячих і підліткових закладів.

Дослідження проводилося з використанням  методу безпосереднього нагляду за вивченням умов праці лікарів з ГДП і включало проведення хронометражу, визначення їх працездатності, до-бової рухової активності, розподіл бюджету робочого часу із застосуванням анкетного та опиту-вального методів, з урахуванням принципу конфіденційності.

При аналізі даних лабораторних і інструментальних досліджень проводились: побудова ва-ріаційних рядів, аналіз середніх величин і їх середнього квадратичного відхилення, а також порів-няння даних в динаміці по роках, адміністративних територіях, з урахуванням клімато-географіч-них чинників.

Діяльність фахівців вивчалася із застосуванням методу математичного моделювання по ф. МОЗ України № 18 “Звіт про чинники навколишнього середовища, що впливають на здоров'я населення”.

       Оцінка результативності, ефективності виконуваних робіт проводилася за  показниками якості праці, коефіцієнту трудової активності, організаційному ефекту.

             Оцінка комунікативних і організаторських здібностей  проводилася із застосуванням  мето-дики “КОС-1”. Статичне і фізичне стомлення лікарів визначалось методом хронометражних спостережень та фотографії робочого дня.

            Динаміка працездатності протягом робочого дня, року, а також розумового стомлення,  вивчалися за допомогою коректурних тестів з використанням таблиць Анфімова, за методикою, розробленою в Інституті гігієни дітей і підлітків (Москва,1989). Для вивчення темпераменту і характеру лікарів з ГДП застосований тест Стреляу.

Добова рухова активність лікарів з ГДП визначалася з використанням таблиць енергетичної вартості (К. Ланг Андерсен та ін.).        

       Вивчення умов праці лікарів з ГДП проводилося на підставі проведення лабораторних і інструментальних методів досліджень: досліджень рівнів освітленості на робочих місцях, рівнів еквівалентного шуму, параметрів мікроклімату, рівня ЕМП, вмісту в повітрі робочої зони парів ртуті, оксидів азоту. Проводилося визначення тяжкості і напруженості праці.

Класи умов праці визначалися згідно діючої Гігієнічної класифікації праці за показниками

шкідливості і небезпеки чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу (2001).    

Для моделювання і визначення сили впливу системи соціально–гігієнічних чинників та способу життя на захворюваність, використаний метод розрахунку поліноміальної математичної моделі (Кочин І.У.), що сприяє підвищенню обгрунтованості, дієвості і ефективності прийнятих