Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ВЕТРОВ СЕРГЕЙ ФЕДОРОВИЧ

УДК 613.6:622

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРАЦІ ГІРНИКІВ

ВУГІЛЬНИХ ШАХТ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В УМОВАХ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ГАЛУЗІ

14.02.01 - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Захист дисертації відбудеться 01.07.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий 24.05.2004 року.

         Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                А.В.Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Робота шахтарів на вугільних шахтах Донбасу завжди складала серйозну медичну проблему. З численних робіт кількох поколінь вчених – гігієністів і профпатологів (В.Є. Любомудрів,1965; А.А. Шаптала,1967; А.О. Навакатікян,1967; А.Л. Решетюк,1972, 1985; В.О. Максимович, 1986, 2000; М.І. Міняйло, 1970, 1987; В.В.Суханов, 1990, 2000; В.В. Мухін, 2000, 2001; В.С. Гриценко, 1985, 2000; Г.С. Передерій, 2000, 2001; Д.О. Ластков, 1992, 2001 та ін.) добре відомо про величезну шкоду, яку наносять здоров'ю шахтарів шкідливі та небезпечні умови праці в шахтах, що обумовлює також величезні соціально-економічні втрати суспільства.

Корінне поліпшення умов праці шахтарів нині набуло загально - державного значення. Відповідні заходи передбачені “Програмою реструктуризації вугільної галузі України”, що здійснюється згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 28.03.1997р. “Про хід структурної перебудови вугільної промисловості”.

Оздоровлення умов праці шахтарів пов'язано в першу чергу зі створенням комплексно-механізованих лав, впровадженням новітніх технологій видобутку вугілля, повною механізацією виробничих процесів, у тому числі кріпильних робіт на основі нової техніки. Здійснення цих заходів потребує постійного медичного супроводження, - від гігієнічної експертизи проектів, контролю за дотриманням вимог санітарних норм і санітарних правил при створенні нових машин та обладнання до здійснення санітарного нагляду за його впровадженням у виробництво та експлуатацією.

Невід'ємною складовою частиною програми реконструкції вугільної галузі повинно стати удосконалення медичного обслуговування шахтарів як підґрунтя для впровадження дієвих заходів з первинної та вторинної профілактики професійних та виробничо - обумовлених захворювань.

Невирішеність цих актуальних гігієнічних питань у cкладі заходів щодо реконструкції та технічного переобладнання вугільної промисловості Донбасу, обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередній зв'язок з основними напрямками науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України, а саме по таким НДР: “Розробити показники ергономічної оцінки рівня охорони праці та підготувати рекомендації щодо врахування вимог ергономіки і естетики в процесі експлуатації існуючих, проектуванні нових технологічних процесів і устаткування і проведенні їх експертизи” (№ держреєстрації 0197U004097), “Визначити допустимі показники впливу хімічних, фізичних, біологічних та радіаційних факторів виробничого середовища при їх ізольованій і комбінованій дії” (№ держреєстрації 0196U02000) – що виконувалися у період з 1997 року по 1998 роки.

Мета і задачі дослідження. Вдосконалення науково-організаційних засад санітарно-епідеміологічного нагляду за виготовленням і експлуатацією нової гірничої техніки, впровадженням нових технологій в умовах реструктуризації вугільної промисловості Донбасу та поліпшення медичного обслуговування шахтарів.

Задачі дослідження:

1. Дати порівняльну гігієнічну оцінку умов праці основних професійних груп гірників при використанні серійної та перспективної гірничої техніки, нових технологій видобутку вугілля на перспективних шахтах Донбасу.
2. Провести аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і професійної захворюваності у шахтарів до і після технічної реконструкції шахт (на прикладі шахти “Червоноармійська-Західна №1”).
3. Оцінити стан і якість медичного обслуговування гірників у нових умовах соціально-економічного розвитку вугільної галузі.
4. Розробити рекомендації щодо вдосконалення принципів гігієнічної експертизи гірничих машин та механізмів для вугільних шахт.

Об’єкт дослідження: закономірності впливу умов праці у вугільній промисловості на стан здоров’я шахтарів.

Предмет дослідження: фактори виробничого середовища (вугільний пил, шум, вібрація, мікроклімат, важкість праці); серійні та прогресивні технології вуглевидобутку; показники стану медичного обслуговування шахтарів; різні види технічної документації; показники стану здоров’я (ЗТВП) та показники професійної захворюваності.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки чинників виробничого середовища; санітарно-статистичні – для оцінки стану загальної (ЗТВП) та професійної захворюваності шахтарів; гігієнічна експертиза технічної документації та проектів реконструкції шахт.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що в ній, з позицій комплексного підходу, встановлені основні закономірності формування умов праці шахтарів на сучасному етапі науково-технічного прогресу і інтенсивності виробництва, обґрунтована необхідність радикального вдосконалення технологій вуглевидобувних робіт, як фактора оздоровлення умов праці та збереження здоров’я шахтарів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони знайшли використання при створенні низки нормативно-методичних документів, а саме:

-  Державних санітарних правил та норм ДСП 3.3.1.095-2002 “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених Наказом МОЗ України від 13.12.2002р. №468; а також методичних рекомендацій і вказівок:

- “Организация госсаннадзора на угольных шахтах Донецкой области”: Методические указания - Донецк,1995.-16с.

- “Организация госсаннадзора на шахтах Донецкой области в условиях реструктуризации отрасли”: Методические указания-Донецк,1997.-18с.

• “Организация санитарно-гигиенического обследования вновь вводимых в эксплуатацию лав на угольных шахтах Донецкой области”: Методические рекомендации-Донецк,1999.-5с.

- “Организация госсаннадзора за условиями труда при проведении и креплении подготовительных выработок на шахтах Донецкой области”: Методические рекомендации.-Донецк,2000.-5с.

- “Об организации и осуществлении госсаннадзора за ходом ликвидации угольных шахт”: Методические указания.-Донецк,2001.-18с.

- “Организация госсаннадзора за питьевым водоснабжением трудящихся промышленных предприятий”: Методическое письмо. – Донецк,2002.-6с.

Запропоновано ряд заходів спрямованих на організацію ефективного оздоровлення і профілактику професійних захворювань шахтарів (виданий інформаційний листок № 6-96 “Роль санаторіїв-профілакторіїв у профілактиці професійних захворювань і оздоровленні працюючих шахтарів”).

Особистий внесок здобувача: автором визначена мета та завдання досліджень, сформовано основні їх напрямки. Обґрунтовані та відпрацьовані методи досліджень. Організовані та виконані дослідження на конкретних об’єктах. Проведена гігієнічна експертиза технічної документації та проектів реконструкції вугільних шахт.

Виявлені закономірності впливу шкідливих виробничих чинників на стан здоров’я шахтарів.

Підготовлені підсумкові нормативно-методичні та інформаційні документи, що дозволили реалізувати систему контролю і оздоровлення умов праці, профілактики їх несприятливого впливу на здоров’я шахтарів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені і обговорені на науково-практичних конференціях: “Сучасний стан, організація та перспективи розвитку профпатологічної служби України у нових умовах розвитку з урахуванням змін форм власності” (Київ,1999); “Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании” (Макеевка,2001); “Донбас-2020: Охорона довкілля та екологічна безпека” (Донецьк,2001); міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецк,2000); “Етичні проблеми медицини праці та гігієни довкілля” (Київ,2003).

Публікації. Основні результати виконаних досліджень повністю відображені в 7 наукових публікаціях; 4 статті опубліковані у виданнях, що рекомендовані ВАК України як фахові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 176 сторінок, включаючи 12 рисунків, 44 таблиці та список використаних джерел із 146 найменувань, зокрема 77 країн СНД, далекого і близького зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначено мету, задачі і предмет досліджень, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, визначено особистий внесок автора, наведено дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі наведено огляд літератури з питань впливу умов праці  на стан здоров’я та працездатність шахтарів. Критичний розгляд матеріалів публікацій показав недостатню висвітленість ролі нових технологій, нових машин та прогресивного обладнання в оздоровленні умов праці гірників, відсутність науково-організаційного обґрунтування заходів з гігієнічної експертизи нової техніки та вдосконалення медичного обслуговування шахтарів і тим самим визначена необхідність наукових досліджень з даної проблеми.

У другому розділі представлено програму, організацію та методи досліджень. Об’єкти та об’єми досліджень наведені в табл. 1.

                                                                               Таблиця 1

Основні ОБ'ЄКТИ та ОБ'ЄМИ досліджень

В основу методик вимірювання і гігієнічної оцінки параметрів пилу, шуму, вібрації, мікроклімату покладено діючі нормативно-методичні документи (ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99, “Санітарні правила для підприємств вугільної промисловості” №4043-85, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”).

Визначення рівнів шуму та вібрації проводились за допомогою приладів ВШВ 003-М2, ШВК-И, імпульсного прецизійного шумоміра PSІ-202 з активними фільтрами OF-101 та шумовимірювача фірми RFT 00017; віброметра 2511 фірми Брюль і К’єр.

Вимірювання мікроклімату здійснювали за загальновизнаними методиками з використанням аспіраційного психрометра МВ-4М, анемометрів АСО-3, АРП-2 і “Testo 425”.

Визначення концентрацій пилу в робочій зоні проводилось аспіраційним методом за допомогою аспіраторів “Тайфун МС”, АЕРА з використанням фільтрів АФА-ВП-20.

Визначення важкості виконуваної гірниками роботи, а також комплексну оцінку умов праці гірників здійснювали за критеріями “Гігієнічної класифікації праці…” (№382, МОЗ України).

Для вивчення впливу умов праці на стан здоров’я шахтарів проводили дослідження професійної захворюваності за формою П-5, а також захворюваності з ТВП за формою 23-ТН за останні 10 років. Зібраний матеріал оброблено варіаційно-статистичними методами за допомогою ПЕОМ за комп’ютерною програмою “Санітарно-гігієнічний паспорт шахт Донецької області”, створеною за участю дисертанта.

Для дослідження стану забезпечення лікувально-профілактичної допомоги шахтарям на 22 шахтах в динаміці останніх 10 років було проведено аналіз забезпеченості шахт лікарськими та фельдшерськими оздоровчими пунктами, профілакторіями, інгаляторіями, фотаріями та ін.; вивчена укомплектованість оздоровчих пунктів лікарським і середнім медичним персоналом; охоплення робітників періодичними медичними оглядами, диспансерним спостереженням, заходами вітамінопрофілактики, ультрафіолетового опромінення та ін.

Для визначення ролі санітарного нагляду в поліпшенні умов праці шахтарів при технічній реконструкції шахт проведені комплексні дослідження з гігієнічної експертизи Державних та галузевих програм реформування вугільної галузі Донбасу, технічних завдань та технічних умов на створення нової гірничої техніки.

У третьому розділі дана порівняльна гігієнічна оцінка серійних та нових технологій видобутку вугілля, що застосовуються чи мають перспективу застосування на пологих і похилих пластах різної потужності; на крутопадаючих пластах; при проведенні гірничих виробок.

Проведені дослідження свідчать, що при видобутку вугілля на пологих пластах за серійними технологіями (механізовані комплекси 1КМ-103М, 1КМ-87, 2КМ-88,стругові установки УС-2У) гірники зазнають впливу важкого фізичного навантаження, особливо допоміжні робітники при виконанні кріпильних робіт (важкість виконуваної роботи відповідає класу 3.3. за “Гігієнічною класифікацією праці…”).

При видобутку вугілля за новими технологіями (механізовані комплекси 1МКДД, 1МКД-90, 2МКДД, 2МКД-90, 3МКД-90Т) з трудового процесу вивільняються робітники допоміжних професій, і тим самим об’єм важких фізичних робіт зменшується на 270 людино-годин за робочу зміну, що еквівалентно звільненню від важкої фізичної праці 45 фізичних осіб при 6 -годинному робочому дні в шахті.

Позитивним гігієнічним ефектом нових технологій є застосування безнішового способу видобутку вугілля, що призводить до різкого скорочення (в 5-6 разів) об’єму робіт, виконуваних за допомогою відбійних молотків, що є джерелами інтенсивної вібрації і шуму. Перехід до безнішового способу вуглевидобутку дає можливість вивільнити 8-10 робітників, що працюють з віброінструментами.

При видобутку вугілля на пологих пластах за новими технологіями завдяки постійному зрошенню робочих органів комбайна водою та застосуванню спеціальних речовин для змочення пилу досягнуто зменшення запиленості повітря приблизно в 2 рази.

Що ж до таких фізичних факторів як шум, вібрація на робочих місцях працівників основних професій (машиністів комбайнів), то їх рівні мало відрізнялись при застосуванні серійних та нових технологій і перевищували ГДР на 5-16 дБ.

Виїмка вугілля на пластах з крутим заляганням традиційно здійснюється переважно, відбійними молотками. Механізованими способами, що використовуються обмежено, є комбайновий (А-70, Темп-1) та з застосуванням щитових агрегатів (АНЩ, 1 АЩМГ).

Проведеними дослідженнями встановлено, що будь який механізований спосіб видобутку за показниками важкості праці (тривалість перебування у вимушеній робочій позі, величина виконуваної динамічної роботи, маса вантажу, що піднімається та переміщується) є в 1,5-2 рази менш трудоємким у порівнянні з молотковим способом вуглевидобутку.

Результати досліджень виробничого середовища свідчать, що застосування щитових агрегатів дає можливість зменшити запиленість повітря виробничого середовища в 6-10 разів (за рахунок обводнення вибою) і вміст пилу в робочій зоні працівників наближається до ГДК.

Разом з тим, інтенсивність шумового навантаження на робочому місці машиніста щитового агрегату (до 105±9 дБА) значно переважає таку при старих молоткових технологіях (98-100 дБА) і особливо у порівнянні з роботою на комбайні (84±6 дБА).

При гігієнічній оцінці різних способів проведення гірничих виробок йшлося про порівняльну оцінку буровибухового способу (який досі є переважним в умовах Донбасу) та різних способів комбайнової проходки (серійними комбайнами ПК-3р, ГПКС та новими П-220, КСП-32).

Встановлено, що перевагами комбайнового способу є більш низькі рівні вібрації (на 30дБ) та шуму (на 13-17 дБА), що впливають на працівників.

Разом з тим, комбайновий спосіб є більш несприятливий за рівнями пилових навантажень – вони в 2-5 разів вище, ніж при бурінні шпурів з наступними навантажувальними та іншими роботами.

Порівняння комбайнових способів свідчать на користь нових технологій, де досягнуто виключення впливу вібрації, завдяки дистанційному керуванню, зниження рівня шуму на 9-12 дБА, а також рівня запиленості повітря в 1,5-2 рази. При нових технологіях також зникла потреба у помічникові машиніста комбайна.

Проведені розрахунки свідчать, що впровадження нового комбайнового метода проходки на шахті “Червоноармійська –Західна №1” дало змогу зменшити об’єм ручної праці на 180 людино-змін за місяць.

У розділі 4 наведені дослідження стану медичного обслуговування гірників Донбасу. Такий аналіз проведено на12 шахтах Донецької області.

Отримані дані свідчать, що рівень забезпеченості шахт здоровпунктами складає 44-64%, фотаріями 31-44% від необхідної кількості. З 1991 по 2000 роки охоплення гірників інгаляціями зменшилося з 68% до 36%; УФО з 73% до 55%; на 44% шахт відсутні картки обліку диспансерних хворих; на 85% шахт не проводиться протирецидивне лікування. Обслуговування гірників по територіальному принципу забезпечується фахівцями, 70% яких не мають спеціальної підготовки з профпатології; при цьому об’єм лабораторних і функціональних діагностичних досліджень складає не більше 30% від потрібного.

В табл. 2 наведені порівняльні характеристики технічного рівня та рівня медичного обслуговування шахтарів на реконструйованій рентабельній шахті “Червоноармійська-Західна №1” і збиткових застарілих шахтах “ім. Гагаріна” та “Україна”.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика вугільних шахт, відібраних для вивчення загальної та професійної захворюваності гірників.

Як бачимо, на шахті “Червоноармійська-Західна №1” досягнуто високий рівень механізації праці, до 90% за рахунок нових технологій, ліквідовані “молоткові” лави; робітники повністю забезпечені засобами індивідуального захисту; забезпечене повне охоплення робітників диспансерним наглядом, оздоровчими заходами та ін.

В той же час на шахтах ім. Гагаріна і “Україна” рівень механізації складає 20-50% (за рахунок застарілих технологій) використовуються “молоткові” лави; індивідуальними засобами захисту робітники забезпечені не більш як на 20-40%, диспансерним наглядом на 20-30%.

Гігієнічна ефективність заходів по реструктуризації шахт Донбасу, основними з яких, як показано нашими дослідженнями, наведеними вище, є технічне переозброєння та забезпечення повноцінного медичного обслуговування шахтарів, оцінювалась по “критерію здоров’я” - шляхом порівнювального аналізу динаміки професійної і загальної (ЗТВП) захворюваності шахтарів на реконструйованій шахті “Червоноармійська-Західна №1” і на серійних шахтах ім. Гагаріна та “Україна”. Дані цих досліджень наведені в “Розділі 5”. З даних, наведених на рис.1 та рис.2, видно, що рівні професійної захворюваності та захворюваності з ТВП на порівнюваних шахтах різко відрізняються на користь нової шахти “Червоноармійська-Західна №1”.

Рис.1. Динаміка професійної захворюваності гірників вугільних шахт з різним рівнем технічного переоснащення та медичного обслуговування за період 1991-2000рр. (кількість випадків на 1000 оглянутих).

Рис.2. Динаміка захворюваності ЗТВП гірників вугільних шахт з різним рівнем  технічного оснащення та медичного обслуговування гірників за період 1991-2000рр. (кількість випадків на 100 працюючих).

Ці відмінності стосуються не тільки загальних показників професійної та виробничо - обумовленої захворюваності, але й показників професійної пилової патології, шумо - вібраційної патології, захворювань опорно-рухового апарата та ін.

На новій шахті спостерігався більш пізній розвиток професійної патології (на 2 роки за стажем та на 4 роки за віком працюючих).

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що технічна реконструкція шахт з використанням сучасних технологій і обладнання, застосуванням ефективних індивідуальних і колективних засобів захисту у поєднанні з повноцінним медичним обслуговуванням можуть відігравати вельми суттєву роль в зменшенні захворюваності гірників, збереженні їх здоров’я і працездатності.

Результати проведених досліджень були використані для вдосконалення нормативно-методичних засад попереджувального санітарного нагляду як вищої форми профілактики в ході реструктуризації вугільної галузі .

Структурна схема, що запропонована для реалізації заходів по здійсненню попереджувального санітарного нагляду (рис.3), передбачає етапність його проведення і включає нагляд за проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об’єктів нагляду.