Библиотечный каталог авторефератов Украины

Інститут медицини праці АМН України

Туркіна Віра Артурівна

УДК 613.4:667.6:615.9

Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів,

призначених для застосування в будівництві

(умови праці, критерії безпеки, класифікація, контроль)

14.02.01-Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:   кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник

кузьмінов Борис павлович,

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України,

завідувач лабораторії промислової токсикології

офіційні опоненти:    доктор медичних наук, професор

Чекаль  Віктор Микитович,

Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

провідний науковий співробітник

доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник

Леоненко Ольга Броніславівна,

Інститут медицини праці АМН України,

провідний спеціаліст

Провідна установа:   Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра гігієни праці та профзахворювань, м. Київ

захист відбудеться 21.05.2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 75).

з дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

автореферат розісланий 18.04.2003  р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                                 Степаненко А. В.

Актуальність теми. Основною відмінністю будівельних та ремонтних робіт на сучасному етапі є максимальне використання матеріальних можливостей для задоволення широкого спектру прагматичних потреб та естетичних смаків населення. Ця ситуація має два напрямки:

• прогресивне збільшення питомої ваги імпортної сировини та продукції, в т. ч. і лакофарбової;
• високий обсяг будівельних та ремонтних робіт, в т. ч. із застосуванням лакофарбових матеріалів (ЛФМ) переважно на основі приватної ініціативи та безпосередньої участі населення у малярних роботах.

переважна більшість наукових публікацій висвітлює питання оцінки ЛФМ, які застосовуються у виробничих умовах малярами-фахівцями (Штернгарц Р.Я., 1974; ретнев В.М., 1977; шафран Л.М. и др., 1998). При експертизі ЛФМ, які призначені для пересічних споживачів, критерії оцінки повинні бути більш жорсткими, оскільки у виробничих умовах ЛФМ використовуються робітниками, які ознайомлені з технологічними основами їх експлуатації та правилами безпечного поводження з ними, а в побуті не завжди можна гарантувати грамотне, а тим більш кваліфіковане застосування ЛФМ.

досвід регламентаційних досліджень ЛФМ показує (Глядеева Л.И., Дулебова И. Г., 1986; Кондратенко Т.А. и др., 1986), що більшість імпортних виробів не має повної ідентифікації хімічного складу, або їх повна рецептура є комерційною таємницею закордонних фірм. У таких випадках для надійного прогнозування відсутності шкідливого впливу на здоров'я людей того чи іншого полімерного матеріалу, зокрема ЛФМ, в умовах застосування та експлуатації пропонується проведення токсикологічних досліджень на лабораторних тваринах (Стяжкин В.М. и др., 1982). Специфіка визначення гігієнічних параметрів безпеки при лабораторних дослідженнях ЛФМ, зокрема коли йдеться про імпортні вироби, полягає у необхідності отримання результатів у максимально короткі терміни. Крім того, сучасні можливості у технології виробництва ЛФМ обумовлюють впровадження великого обсягу різноманітних за рецептурою композицій, що визначає широкі межі коливань значень гігієнічних параметрів даного виду продукції. Тому існує необхідність у їх системному аналізі та встановленні імовірних закономірностей тих чи інших негативних проявів дії ЛФМ на здоров'я людини в залежності від основних рецептурних компонентів.

За своєю природою ЛФМ - це багатокомпонентні композиції, для яких існує декілька способів нанесення на поверхню, яка фарбується. під час застосування і експлуатації складові ЛФМ потрапляють в організм людини різними шляхами, існує загроза гострих та пролонгованих типів дії, відбувається контакт з населенням різних вікових груп та стану здоров'я. Крім того, ЛФМ породжують небезпечні чинники різної природи (хімічної та біологічної). Тобто для ЛФМ характерна поліфакторність впливів з комбінацією різної сили та тривалості дії і під час їх регламентації необхідно керуватися комплексним підходом з урахуванням всіх імовірних негативних чинників при їх застосуванні. У той же час, на першому з'їзді токсикологів України зазначалось, що на практиці комплексний підхід до регламентації полімерних матеріалів здебільшого є тільки декларативним (шафран Л.М. и др., 2001). Все це визначає необхідність розробки параметрів безпеки продукції, адекватних підходів до її оцінки із урахуванням сучасних тенденцій у зміні номенклатури та походження ЛФМ, а також особливостей їх застосування у побуті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної наукової теми, яка виконується лабораторією промислової токсикології ЛДМУ імені Данила галицького "Токсиколого-гігієнічна експертиза нових хімічних речовин та матеріалів (імпортного і вітчизняного виробництва), які використовуються на території західного регіону України" Державний реєстраційний номер 0100U002260.

Мета і завдання досліджень. наукова розробка та впровадження системи токсиколого-гігієнічної оцінки ЛФМ побутового призначення для їх безпечного застосування в будівництві та під час ремонтних робіт за умови залучення приватної ініціативи.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання:

• розробити та впровадити систему безпечного застосування ЛФМ;
• встановити основні види небезпеки ЛФМ у зв'язку із специфікою їх застосування в житлово-комунальній сфері;
• провести комплексні токсиколого-гігієнічні дослідження ЛФМ різноманітної рецептури, походження та призначення;
• науково обгрунтувати та розробити критерії і методи санітарно-гігієнічної експертизи ЛФМ побутового призначення.

Об'єктом даних досліджень є комплексна регламентація ЛФМ із врахуванням особливостей їх використання та експлуатації у побуті.

Предмет дослідження: особливості токсиколого-гігієнічних досліджень небезпечних чинників, які породжуються в умовах побутового застосування ЛФМ.

Методи дослідження: гігієнічні – дослідження умов праці суб’єктів малірних робіт, санітарно-хімічні – визначення якісних та кількісних характеристик міграції шкідливих сполук з ЛФМ, токсикологічні – встановлення інтегральних показників шкідливого впливу ЛФМ на цілостний організм, алергологічні – виявлення сенсибілізуючої здатності ЛФМ, мікробіологічні – встановлення стійкості лакофарбового покриття (ЛФП) до грибкової флори, статистичні – математична обробка отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів:

• вперше обгрунтовано регламенти часу придатності ЛФП для експлуатації;
• проведено порівняльний аналіз токсикологічних характеристик різноманітних ЛФМ в залежності від їх полімерної основи;
• розроблено класифікацію ЛФМ згідно гігієнічно значимих відмінностей у їх рецептурі з метою корегування напрямків та обсягів регламентації цього виду продукції;
• складено перелік індикаторних речовин, за якими необхідно проводити контроль приміщень після проведення малярних робіт;

• встановлено фактори небезпеки під час нанесення ЛФМ на поверхню в побутових умовах і подано гігієнічну характеристику умов праці під час малярних робіт за безпосередньою участю населення.

Теоретична цінність одержаних результатів полягає у науковому обгрунтуванні системного підходу щодо проведення регламентаційних досліджень ЛФМ з урахуванням всього спектру імовірних шкідливих чинників на здоров’я людини та довкілля, що виникають під час їх застосування.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані у роботі фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних інститутів, вузів, санітарно-промислових та інших лабораторій, які проводять дослідження щодо безпеки застосування ЛФМ та їх гігієнічну оцінку і контроль. отримані експериментальні дані використані при оформленні токсиколого-гігієнічних паспортів на 112 найменувань ЛФМ на основі 15 плівкоутворюючих. Складений перелік індикаторних речовин дає можливість знизити вартість санітарно-хімічних досліджень при проведенні контролю якості повітря приміщень, де проводились малярні роботи. Матеріали досліджень використані при складанні методичних вказівок "гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві": МВ 8.8.2.4.-097-02: Затв. Постановою головного санітарного лікаря України від 13.12.2002 р. №41.

Особистий внесок здобувача. під час виконання роботи здобувачем особисто проведено патентно-інформаційний пошук. він є безпосереднім виконавцем експериментальної роботи з визначення токсикологічних параметрів лакофарбових матеріалів та вивчення гігієнічних параметрів умов праці при їх нанесенні. Ним особисто проаналізовано та інтерпретовано результати гігієнічних, санітарно-хімічних, токсикологічних, мікробіологічних досліджень цього виду продукції та розроблена гігієнічна класифікація лакофарбових матеріалів.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Харківського НДІ гігієни праці та проф-захворювань (Харків, 1998), Республіканській нараді з питань організації держсанепіднагляду за виробництвом, застосуванням та реалізацією полімерних і синтетичних матеріалів (Суми, 2000), Всесвітньому конгресі SECOTOX (Краків, 2001), І з'їзді токсикологів України (Київ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Державний санітарно-епідеміологічний контроль на транспорті” (Іллічевськ, 2002), 7-ій зустрічі країн центральної та східної європи (Брно, 2002), міжнародній конференції, присвяченій 75-річчю НДІ санітарії і гігієни (Мінськ, 2002).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 3 статті та 2 повідомлення у наукових фахових журналах за переліком ВАК України та інших країн, 5 - у збірниках наукових праць, 6 - у тезах конгресів, з’їздів і коференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 5 розділів власних досліджень та їх обговорення, висновків, списку використаної літератури з 156 найменувань, 1 додатку. Повний обсяг дисертації складає 146 сторінок, вона містить 10 таблиць, 13 малюнків.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Методичне рішення поставлених завдань здійснювалось комплексно і включало: анкетування населення, яке передбачало виявлення пріоритетів у виборі ЛФМ (за рецептурою, походженням та призначенням) та методів їх нанесення; гігієнічну оцінку технологічних етапів нанесення ЛФМ, проведення замірів гігієнічно важливих параметрів у приміщеннях у побутових умовах застосування ЛФМ (температури та відносної вологості повітря, швидкості руху повітря), вивчення в експериментальних умовах динаміки емісії летких компонентів ЛФМ та одориметричних властивостей ЛФП; токсикологічні дослідження (встановлення гострої пероральної та інгаляційної токсичності; вивчення місцево-подразнюючої та шкірно-резорбтивної дії; алергенних властивостей); дослідження ступеня небезпеки грибкового обростання ЛФП.

Опитування населення проводилось за спеціально розробленими анкетами.

Вивчення та оцінка особливостей технологічних етапів та операцій під час нанесення ЛФМ на поверхню у побутових умовах проведено на 19 об'єктах. Отримані результати порівнювалися з даними по гігієнічній оцінці умов праці професійних малярів у виробничих умовах (ретнев В.М., 1977; Серди И.В., 2000). Визначення важкості та напруженості праці здійснювалися методом хронометражу.

Заміри параметрів мікроклімату, а саме температури та вологості повітря, швидкість руху повітря, проводилися у відповідності зі СНиП "Отопление, вентиляция и кондиционирование" та ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень" з використанням кататермометра та аспіраційного психрометра із ртутними термометрами. Отримані результати були співвіднесені з оптимальними значеннями показників мікроклімату (Даценко І.І., 1999).

Санітарно-хімічні дослідження сполук, які мігрують з ЛФМ та ЛВП проводилися у модельних лабораторних умовах з використанням газового хроматографа "Chrom-4" та спектрофотометра СФ-46. Контроль рівнів міграції хімічних сполук здійснювався під час нанесення, через 2, 8, 24, 72 години в залежності від задекларованих виробником остаточних термінів полімеризації ЛФМ. У випадку, коли отримані результати перевищували ГДКатм. (ДСП-201-97), тривалість санітарно-хімічних досліджень визначалась дослідним шляхом до моменту, коли міграція сполук знижувалась до регламентованих рівнів.

Токсикологічні експерименти проведено на чотирьох видах експериментальних тварин: нелінійних щурах, мишах, морських свинках та кролях, яких утримували в стандартних умовах віварію на стандартному харчовому раціоні (Западнюк М.П. и др., 1983). При встановленні токсикологічних характеристик кожного найменування ЛФМ в дослід брали кількість тварин, яка забезпечувала статистично достовірні результати експерименту. Оцінку гострої пероральної та інгаляційної токсичності здійснено з врахуванням наступних клінічних проявів: активність тварин, загальний вигляд, відношення до їжі, кількість тварин, що загинули. Інтерпретацію результатів проведено за Hayes A.W. (1989) та з урахуванням показників норми у лабораторних тварин (И.М. Трахтенберг и др., 1991). Розрахунок LD50 проводили за методом Litchfielda & Wilcoxon (1949). При дослідженні місцево-подразнюючої, шкірно-резорбтивної та іритативної дії ЛФМ керувалися методичними вказівками "Оценка воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи" та "Методических указаний к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно допустимых концентраций избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны" (1980) і враховували "Методические рекомендации по комплексной токсиколого-гигиенической оценке и санитарному контролю за применением лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте" (1996). Виходячи з передумови, що найбільш несприятливий в гігієнічному відношенні вважається етап нанесення ЛФМ на відповідну поверхню, токсикометричні параметри встановлювались для препаратів в неотверділому стані.

Вивчення алергенних властивостей неотверділих ЛФМ проводилось шляхом епікутанного нанесення та у відповідності з методичними вказівками "Требования к постановке экспериментальных исследований по обоснованию предельно допустимых концентраций промышленных химических аллергенов в воздухе рабочей зоны и атмосферы" (1996), Методическими указаниями по комплексной токсиколого-гигиенической оценке и санитарному контролю за применением лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте (1996).

Для вивчення особливостей формування грибкової флори, яка розвивається на ЛФП, випробування проводились в лабораторних умовах максимально наближених до експлуатаційних. Дослідження проведені у відповідності до ГОСТ 9.050-75 "Покрытия лакокрасочные. Методы лабораторных испытаний на устойчивость к воздействию плесневых грибов" із модифікаціями, які були обумовлені задачами експерименту. По-перше, в дослід брали не чисті культури мікроміцетів, а колонії, які були отримані шляхом пророщування спор пліснявих грибків на чашках Петрі із поживним селективним середовищем Сабуро з повітря житлових приміщень. Таким чином, отримувалося сукупність колоній різних видів мікроміцетів, які, найімовірніше, можуть уражати ЛФП, що експлуатуються в середині приміщень. По-друге, випробувальні зразки інкубувались в умовах, які моделювали середні значення мікрокліматичних параметрів житлових приміщень.

Результати досліджень на всіх етапах комплексної оцінки ЛФМ оброблялись статистично з використанням програмного пакету Excel під керуванням операційної системи Windows 98 (гельман В.Я., 2001).

Результати досліджень та їх обговорення. Оцінка гігієнічно важливих факторів небезпеки при нанесенні ЛФМ у побутових умовах. За результатами анкетування встановлено, що 71% лакофарбових матеріалів, що використовуються населенням, складають імпортні вироби, за полімерною основою переважають акрилові композиції (рис. 1-2).

З точки зору технології нанесення лакофарбових покриттів у населення пріоритетним є спосіб з використанням пензля або валика. За суб'єктивними оцінками найбільшу небезпеку для здоров'я під час нанесення становлять епоксидні та нітроцелюлозні ЛФМ, які подразнюють дихальні шляхи та очі. Це, імовірно, зумовлено наявністю в їх складі органічних розчинників. 

У ході проведення досліджень по визначенню параметрів мікроклімату об'єктів, де проводились малярні роботи, були охоплені різні за характером планування та розташування житлові приміщення. Узагальнення даних показало, що для всіх видів приміщень під час проведення малярних робіт є характерним підвищене значення відносної вологості повітря на 23% від оптимальної та знижена температура повітря на 18% від оптимальної, низька швидкість руху повітря (<0,1 м/с).

Процес фарбування поверхні у побутових умовах можна поділити на три основні групи технологічних операцій: підготовка поверхні, нанесення ЛФМ та полімеризація ЛФП. Прибирання приміщення є завершальним етапом кожної з вищезазначених операцій. Під час виконання вищезазначених технологічних операцій спостерігаються такі фактори небезпеки:

• підготовка поверхні:

механічна - пил, який містить стару фарбу та абразивні частинки, вібрація, високочастотний шум;

термічна - продукти термодеструкції ЛФМ;

хімічна - пари органічних розчинників, кислоти, луги;

• фарбування поверхні: пензлем або валиком - пари летких компонентів ЛФМ, можливість перкутанного контакту ЛФМ зі шкірою працюючих;
• полімеризація ЛФП: пари летких компонентів ЛФМ;
• прибирання приміщення: пил ЛФМ.

особливістю малярних робіт у побутових умовах є їх інтермітуючий характер. Тому хронометраж технологічних операцій є досить суб'єктивним показником. Але в середньому допоміжні етапи робіт (підготовка поверхні та прибирання) складають 51% робочого часу при фарбуванні стін та стелі, 75% - при фарбуванні вікон та дверей. Решту часу займає виконання основних технологічних операцій. аналіз фізичних зусиль при побутовому нанесенні ЛФМ та врахування того факту, що пересічні громадяни проводять малярні роботи найчастіше раз на рік, дає змогу зробити висновок, що важкість та напруженість праці не є визначальними факторами небезпеки для здоров'я суб'єктів малярних робіт у побутових умовах і не посилюють впливу основних (хімічних) факторів небезпеки ЛФМ.

Санітарно-хімічні дослідження ЛФМ. за результатами проведених досліджень можна стверджувати, що найбільш багатокомпонетне забруднення можуть створювати органорозчинні ЛФМ на алкідній і нітроцелюлозній основах та водні акрилові композиції. У газоповітряній суміші, яка мігрує з вищезазначених ЛФМ, виявлено відповідно 13, 11 та 13 різних за хімічною природою шкідливих сполук.

Відсоткове співвідношення речовин відповідно їх класу небезпеки за ГОСТ 12.005-88, які мігрують з різних за рецептурою матеріалів, представлені на рисунку 3.

1 - алкідні органорозчинні; 2 - алкідно-меламінові органорозчинні; 3 - алкідно-формальдегідні органорозчинні; 4 - акрилові органорозчинні; 5 - поліуретанові органорозчинні; 6 - нітроцелюлозні органорозчинні; 7 - водні акрилові; 8 - водні стирольно-акрилові; 9 -водні стирольно-акрилові модифіковані алкідом; 10 - водні полівінілацетатні; 11 - водні бутадієн-стирольні; 12 - водні на основі рослинних олій;  13 - водні на основі рослинних олій модифіковані акриловим полімером; 14 - водні на основі тваринних клеїв; 15 - водні на основі мінеральних в'яжучих

Отже, з позицій класифікації сполук, які мігрують під час нанесення та полімеризації різних за рецептурою ЛФМ, за класом небезпеки, найбільшу загрозу становлять водні композиції (на основі рослинних олій, тваринних клеїв та бутадієн-стирольного полімера), для яких характерний вузький спектр мігруючих сполук.

Щодо кількісних характеристик газоповітряної суміші, яка мігрує з ЛФМ, нами не виявлено будь-яких закономірностей та зв'язків між рецептурою та рівнями міграції, в той час як якісний склад хімічних компонентів, що мігрують у повітря, виявляє певну залежність від виду плівкоутворювача та типу розчинника.

Кількісний аналіз динаміки міграції летких компонентів ЛФМ показав, що для низки найменувань виробники вказали суттєво занижені терміни висихання. Найбільшу загрозу з цієї позиції становлять нітроцелюлозні ЛФМ, для яких в технічній документації вказувались терміни повної полімеризації від 3 до 20 годин. В умовах санітарно-хімічного експерименту вони не були підтверджені у жодному випадку. Після 24-48 годин експозиції відмічалась міграція шкідливих сполук на рівнях, які суттєво перевищують допустимі для атмосферного повітря нормативи (рис. 4, 5). Подальші санітарно-хімічні дослідження показали, що терміни полімеризації даних найменувань ЛФМ при нормальних умовах необхідно збільшити до 72 годин.

Враховуючи те, що при побутовому застосуванні ЛФМ відсутня можливість коригувати концентрацію шкідливих сполук у повітрі за допомогою зміни швидкості обміну повітря, для композицій, що призначені для широкого продажу, пропонується встановлення регламенту, який визначає термін придатності ЛФП для експлуатації, тобто час, за який відбувається повна полімеризація покриття і рівень міграції летких компонентів знижується до нормативних.

1 - Емаль нітроцелюлозна "Nitro extra" (Fabryka Farb i Lakierow "Chemal", Польща); 2 - Нітролак (фірма Anser, Польща); 3 - Лак целюлозний "Kapon extra" (Fabryka Farb i Lakierow "Chemal", Польща); 4 - Лак целюлозний "Nitro extra" (Fabryka Farb i Lakierow "Chemal", Польща); 5 - Лак нітроцелюлозний Kapon Lux  (фірма "Polifarb Wroclaw" S.A., Польща); 6 - Лак нітроцелюлозний глянцлак С 1037 (фірма "Chemolak", Чехія); 7 - Лак нітроцелюлозний матовий С1038 (фірма "Chemolak", Словаччина); 8 - Лак нітроцелюлозний С 1008 (фірма Chemolak, Словаччина); 9 - Нітромаль (Fabryka Farb i Lakіerow "Chemifarb", Польща); 10 - Емаль нітроцелюлозна полірувальна СО 2001 (фірма "Chemolak", Словаччина); 11 - Емаль нітроцелюлозна Nitromal (Debicka Fabryka Farb i Lakіerow "Polyfarb", Польща); 12 - Емаль "Nitro extra" (Fabryka Farb i Lakierow "Chemal", Польща); 13 - Лак НЦ-598 (Загорський лакофарбовий завод, Росія)

1 - Емаль нітроцелюлозна "Nitro extra" (Fabryka Farb i Lakierow "Chemal", Польща); 2 - Лак нітроцелюлозний матовий С1038 (фірма "Chemolak", Словаччина)

Токсикологічні дослідження ЛФМ. В умовах гострого інгаляційного досліду для жодного з ЛФМ не було досягнуто LC50, тому класифікувати композиції за класом небезпеки відповідно цього показника не було можливості.

для вирішення завдання з встановлення класу небезпеки композицій, а також враховуючи той факт, що виробники ЛФМ рекомендують застосування розпилювачів для нанесення компо-зицій у загальну схему токсикологічних досліджень, включено етап з вивчення гострої перо-ральної токсичності цих матеріалів. Встановлено, що за параметрами гострої пероральної ток-сичності переважна більшість (83,4% з 66 досліджених ЛФМ) відноситься до мало небезпечних хімічних сполук (IV клас небезпеки згідно ГОСТ 12.1.007-76), за винятком композицій на основі нітроцелюлози. Значення LD50 per os для нітроцелюлозних ЛФМ, за нашими спостереженнями, визначалось якісним складом розчинників, які входять в композиції. Так, для композицій, де як розчинник використовувся уайт-спірит, LD50 перевищує 10000 мг/кг, для тих, що містять етильовані ефіри, цей показник встановлено в межах 3750 - 4850 мг/кг, що дозволяє віднести ці матеріали до ІІІ класу небезпеки.

за результатами експериментів на піддослідних тваринах, серед загального переліку ЛФМ 69,8% у нативному вигляді спричиняють місцево-подразнюючий ефект, 39,7% та 66,7% мають шкірно-резорбтивну та сенсибілізуючу активність, відповідно (рис. 6).

1 - акрилові органорозчинні, 2 - алкідні органорозчинні, 3 - нітроцелюлозні органорозчинні, 4 - нітроцелюлозні модифікованi органорозчинні, 5 - водні акрилові, 6 - водні на основі рослинних олій модифіковані акриловим полімером, 7 - водні стирольно-акрилові, 8 - водні полівінілацетатні, 9 - водні на основі рослинних олій, 10 - водні на основі мінеральних в’яжучих.

Наявність у рецептурі органічних розчинників як основного складника композицій, незалежно від їх природи, зумовлює шкірно-резорбтивну активність даних матеріалів, а також більш виражену місцево-подразнюючу дію на шкіру у порівнянні з водорозчинними ЛФМ на основі аналогічного полімеру. Щодо резорбтивних властивостей, то в літературі, яка присвячена проблемі токсичних ефектів ЛФМ, наводяться дані про значно більшу частку серед загального числа матеріалів таких, що спричиняють вищезазначений ефект. Це пояснюється тим, що ознаки резорбції встановлювались у довготривалих субхронічних експериментах з урахуванням тонких змін біохімічних, гемотоксичних та імунологічних параметрів організму піддослідних тварин.

Як видно на рис. 6, основним чинником, який впливає на інтенсивність алергенної відповіді організму під дією інтер'єрних ЛФМ, є їх полімерна основа. органічні розчинники можуть посилювати алергенну активність препаратів, що відмічається для акрилових композицій. ймовірно, це пояснюється тим, що органічні розчинники спричиняють денатурацію білку в організмі, а це, у свою чергу, призводить до розвитку ауталергенних реакцій.

порівняльний аналіз даних санітарно-хімічних досліджень та результатів алергоскрінінгу препаратів дозволяє стверджувати наявність взаємозв'язку між якісним складом мігрантів та наявністю алергенних властивостей композицій при перкутанному впливі. Це пояснюється тим, що присутність у газоповітряній суміші сполук-алергенів свідчить про те, що ці сполуки знаходяться у складі композиції в незв'язаному стані.

Досліження грибкового обростання ЛФП. У дослід були взяті 10 ЛФМ на основі 5 плівкоутворюючих систем: акрилові - фарба Kinds Color фірми Akzo nobel, Німеччина (№1), фарба Couler Locale фірми Akzo nobel, Німеччина (№2), фарба Vinakryl U фірми Chemstal, Польща (№3); акрилові модифіковані - фарба Superdec фірми Akzo nobel, Німеччина (№4), фарба Aqua Holz decor фірми Akzo nobel, Німеччина (№5), фарба Aqua Finish decor фірми Akzo nobel, Німеччина (№6); нітроцелюлозні - лак Lakier Nitro фірми Chemstal, Польща (№7), лак Kapon Exstra фірми Chemstal, Польща (№8); алкідна - фарба Zinkhaft Farbe фірми Akzo nobel, Німеччина (№9); полівінілацетатна - фарба емульсійна фірми Chemstal, Польща (№10).

В умовах нашого дослідження комопозиції № 1, 3 та 5 виявились стійкими до проростання пліснявих грибів. Результати візуальних спостережень розвитку плісняви на решту ЛФП представлені на рисунку 7.