Библиотечный каталог авторефератов Украины

міністерство охорони здоров’я україни

національний медичний університет

імені о.о. бОГОМОЛЬЦя

ШЕВЧУК Тарас Володимирович

УДК 572.7:616.61:617.37–002:613.88:371.044.4

Гігієнічна оцінка факторів ризику та прогностичні критерії поширення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді

14.02.01 – гігієна

А В т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ  –  2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті імені М.І. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник:       доктор медичних наук, професор

Сергета Ігор Володимирович,

Вінницький національний медичний університет         

імені  М.І. Пирогова МОЗ України,

завідувач кафедри загальної гігієни та екології,

проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:        доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Бардов Василь Гаврилович,

Національний медичний університет імені

О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, професор

Нагорна Антоніна Максимівна,

Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділу епідеміологічних досліджень.

Провідна установа:  Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького МОЗ України,

кафедра загальної гігієни з екологією, м. Львів.

Захист відбудеться 19.01.2006 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057 м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 16.12.2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                           Войцеховський В.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Боротьба з захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), та ВІЛ-інфекцією на теперішньому етапі розвитку медичної науки є однією з найактуальніших проблем, яка має не лише суто медичне, але й вагоме загальносуспільне значення (Скрипник Ю.К., Аковбян В.А. и др., 2000; Мавров И.И., 2000, 2002; Кулагин А.И. и др., 2003). Саме цей факт засвідчують рішення Всесвітнього Самміту Тисячоліття ООН (2002) та основні положення Європейської стратегії ВООЗ “Здоров’я та розвиток дітей і підлітків” (2005).

ЗПСШ відносяться до числа найбільш поширених інфекційних хвороб, які підлягають обов’язковій реєстрації. Проте, незважаючи на певні зусилля, спрямовані на боротьбу з ними, захворюваність на означену групу хвороб залишається на досить високому рівні як у світі загалом, так і в Україні, зокрема (Вороненко Ю.В., Мартыненко А.В., 2002; Пономарев Б.А. и др., 2003; Коляденко В.Г., Степаненко В.И., 2004). До того ж протягом останніх років реальна захворюваність значно перевищує офіційні статистичні показники, адже багато хворих не звертаються по медичну допомогу, займаються самолікуванням або користуються послугами приватних клінік, де облік не завжди ведеться (Скрипник Ю.К. та ін., 2001).

Цілий ряд збудників венеричних захворювань, таких як Chlamidia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Herpes simplex, Papillomavirus hominis, Hepatitis virus тощо, поступово витискають класичні венеричні захворювання, як у плані значущості, так і з точки зору частоти їх виявлення. Досить часто ці, так звані “нові”, венеричні захворювання набагато важче діагностувати та лікувати, вони спричиняють появу висхідних інфекцій, які викликають невиношування вагітності та безпліддя, захворювання плоду та новонародженого, порушення репродуктивної функції, простатити, нервово-психічні та сексуальні порушення, онкологічні хвороби тощо (Мавров Г.И., 1998; Аковбян В.А. и др., 2001; Рябова О.А., 2001; Нагорна А.М., Безпалько В.В., 2004;). Не можна не звернути увагу і на те, що венеричні захворювання суттєво підви-щують ризик інфікування вірусом імунодефіциту людини саме при статевому контакті (Куле Ж.П., 2001; Бойко В.А., 2002; Castilla J. et al, 1999). Для держави та суспільства нагальне значення ма-ють і економічні втрати, що пов’язані з лікуванням та профілактикою ЗПСШ.

Слід підкреслити той факт, що статевий шлях передачі інфекційного захворювання є, в своєму роді, унікальним, таким, що залежить не тільки від біологічних, але й від цілої низки соціальних чинників. Причому за певних умов, на що необхідно звернути особливу увагу, активність механізму передачі та ступінь його реалізації можуть швидко змінюватися (Черкасский Б.Л., 1993; Аковбян В.А., 2000).

В такій ситуації особливого значення набуває профілактична робота, що зумовлює прийняття на державному рівні невідкладних заходів і програм запобіжного змісту, які передбачають чітке визначення та обґрунтування найбільш доцільних шляхів їх здійснення. Беручи до уваги основний епідеміологічний принцип нерівномірного поширення ЗПСШ у суспільстві, профілактичні програми мають бути, в першу чергу, спрямовані на так звані “ядерні групи” як основні групи ризику, що є основною рушійною силою поширення означеної групи захворювань (Мартиненко О.В., 2000; Курило Л.Ф., 2002; Мавров И.И., 2002; Taylor S.M., Rew L.J., 2000).

Безумовно, на виникнення і розповсюдження ЗПСШ впливає цілий ряд гігієнічних, психофізіологічних та психологічних чинників, проте, проблема виявлення груп ризику, визначення прогностичної цінності кожного окремого фактора ризику та їх сукупності є далекою від повного вирішення і має бути підставою для поглибленого дослідження (Вороненко Ю.В., Мартыненко А.В., 1998; Castilla J. et al, 1999).

Ураховуючи вищевикладене, надзвичайно доцільним слід вважати створення науково обґрунтованої програми індивідуального прогнозування поширення та розроблення комплексної бальної шкали гігієнічної оцінки сту-пеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді, що дозволить закладам охоро-ни здоров’я та освіти проводити більш ефективну діяльність, спрямовану на первинну профілактику цієї групи хвороб, яка заснована на визначенні та урахуванні індивідуальних властивостей конкретної особистості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах планової науково-дослідної роботи “Вивчити психогігієнічні основи формування, збереження та зміц-нення здоров’я, оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності, прове-дення професійної орієнтації дітей, підлітків та молоді в сучасних умовах” (№ держреєстрації 0101v006938), відповідно до плану науково-дослідних робіт Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирого-ва та згідно з планом проблемної комісії МОЗ і АМН України “Охорона здо-ров’я дітей шкільного віку та підлітків”. Автор є співвиконавцем зазначеної теми, виконавцем фрагмента “Психогігієнічні аспекти профілактики та корекції соціально-значущих хронічних соматичних захворювань”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи: гігієнічна оцінка факторів ризику виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді, та наукове обґрунтування прогностичних критеріїв їх поширення і профілактики.

Для досягнення поставленої мети розв’язанню підлягали наступні завдання:

1. дослідити медико-соціальні та соціально-психологічні аспекти поширення ЗПСШ серед сучасної молоді;
2. вивчити рівень інформованості з питань профілактики венеричних захворювань та особливості статевої поведінки молоді, що хворіє на ЗПСШ;
3. дослідити психофізіологічні особливості функціонального стану організму молоді, яка страждає на ЗПСШ;
4. провести гігієнічну оцінку особливостей особистості та нервово-психічного стану молоді з венеричною патологією;
5. здійснити комплексну гігієнічну оцінку факторів ризику виник-нення ЗПСШ серед молоді та визначити прогностичні критерії їх поширення;
6. розробити та запровадити у практичну діяльність закладів охорони здоров’я та освіти комплексну бальну шкалу гігієнічної оцінки чинників ризику виникнення ЗПСШ серед молоді.

Об’єкт дослідження: медико-соціальні та соціально-психологічні аспекти поширення ЗПСШ серед молоді, особливості статевої поведінки, процеси формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості молоді, що хворіє на ЗПСШ.

Предмет дослідження: гігієнічна оцінка факторів ризику та визначен-ня прогностичних критеріїв поширення і профілактики ЗПСШ серед молоді.

Методи дослідження: гігієнічні – дослідження особливостей умов перебування молоді, соціологічні – вивчення медико-соціального стану молоді, що хворіє на ЗПСШ, психофізіологічні – оцінка психофізіологічних особливостей функціонального стану організму, психологічні – визначення особливостей особистості та нервово-психічного стану молоді з венеричною патологією, методи багатовимірного статистичного аналізу та математичного прогнозування – статистична обробка одержаних матеріалів, визначення прогностичних критеріїв поширення та розроблення комплексної бальної шкали гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході проведених досліджень з позиції системного підходу вперше: здійснена комплексна медико-соціальна та соціально-психологічна оцінка умов виникнення та особливостей поширення ЗПСШ серед молоді; вивчено рівень інформованості з питань профілактики венеричних захворювань та особливості статевої поведінки молоді, що хворіє на ЗПСШ; досліджені психофізіологічні особливості функціонального стану організму молодих людей, хворих на венеричну патологію; проведена гігієнічна оцінка властивостей особистості та нервово-психічного стану молоді, яка страждає на ЗПСШ; вивчено та оцінено індивідуальні фактори ризику та визначені прогностичні критерії поширення венеричних захворювань серед молоді; розроблена та науково-обґрунтована комплексна бальна шкала гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі даних проведених досліджень вперше: розроблена система індивідуального прогнозування ступеня ризику виникнення серед молоді ЗПСШ, впроваджена у практичну діяльність закладів охорони здоров’я та освіти комплексна бальна шкала гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді, що дозволяє виявляти групи ризику серед сучасної молоді та суттєво збільшує ефективність проведення заходів первинної профілактики щодо виникнення венеричної патології.

Матеріали досліджень використані під час підготовки інформаційного листа “Комплексна бальна оцінка ступеня ризику виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді” (№ 44 – 2004) та галузевого нововведення за проблемою “Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків“ (№ 235/17/02 – 2002), впроваджені у навчальний процес кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини та організації охорони здоров’я, шкірних та венеричних захворювань Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, кафедри загальної гігієни з екологією № 1 Харківського державного медичного університету, кафедр загальної гігієни та екології Буковинського і Івано-Франківського медичних університетів та практичну діяльність Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, Вінницької обласної та міської санітарно-епідеміологічної станції, Вінницького м’ясо-молочного технікуму, Вінницького будівельного технікуму, Вінницького медичного коледжу імені Д.К. Заболотного, загальноосвітніх середніх шкіл м. Вінниці.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснена розробка основних теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи, проведений патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою наукового дослідження, розроблена та науково обґрунтована програма дисертаційної роботи, проведений вибір та виконання методик наукових досліджень, зібрані та статистично оброблені одержані матеріали. Здобувачем особисто розроблена та науково-обґрунтована методика індивідуального прогнозування ризику виникнення венеричного захворю-вання, створена та впроваджена комплексна бальна шкала гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді, проведений аналіз і уза-гальнення одержаних результатів, обґрунтовані провідні положення дисер-таційного дослідження, які виносяться на офіційний захист. В роботах, опуб-лікованих у співавторстві, дисертанту належать дані щодо медико-соціальної і соціально-психологічної характеристики та особливостей функціонального стану організму молоді, що страждає на ЗПСШ, результати порівняльної оцінки одержаних даних у зіставленні з показниками здорових осіб.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на: IV Міжнародному конгресі з інте-гративної антропології (Санкт-Петербург, 2002); X з’їзді педіатрів України (Київ, 1999); VII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003); XIV з’їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього” (Хмельницький, 2000); V Міжнародній конференції “Здоров’я, праця, відпочинок у XXI столітті (профілактика, лікування, реабілітація в різні періоди життя людини)” (Москва, 2002); науковому симпозіумі “Фізіо-логія та патологія становлення чоловічої статевої системи” (Харків, 2002); науково-практичних конференціях “Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей і підлітків” (Харків, 1998), “Актуальні проблеми охорони здоров’я дів-чат-підлітків” (Харків, 1999), “Гігієнічні проблеми сучасного суспільства” (Львів, 1999), “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Акту-альні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), наукових конференціях студентів та молодих учених (Вінниця, 2000, 2001, 2002) тощо.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових робіт, з них 5 робіт – у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, аналізу та узагальнення результатів, висновків, списку використа-них джерел та додатків. Робота викладена на 272 сторінках, містить 40 таблиць, 26 рисунків, 6 додатків. Бібліографічний покажчик складається з 321 джерела, з них 259 українських і російських та 62 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводилися на базі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Вінницького м’ясомолочного і будівельного технікумів та Вінницького медичного коледжу імені Д.К. Заболотного, де під наглядом протягом 1999–2004 років знаходилось 273 особи у віці від 18 до 25 років. Молодь, яка досліджувалась, була поділена на 2 групи: експериментальну (73 жінки та 53 чоловіка) та контрольну (91 жінка та 56 чоловіка) групи.

До складу експериментальної групи увійшли особи, що перебували на лікуванні у шкірно-венерологічному диспансері з приводу венеричного зах-ворювання, за клінічними даними та анамнезом вважались джерелом зара-ження і мали бути віднесені до групи ризику, яка є рушійною силою розпов-сюдження ЗПСШ. До контрольної групи було залучено осіб відповідного віку та відповідної статі, які вважались соматично і психічно здоровими.

Програмно-цільова організація наукових досліджень, які здійсню-валися у ході виконання дисертаційної роботи, зумовлювала чітку етапність та послідовність їх проведення (табл. 1). На першому та другому етапах було застосовано анонімне, для забезпечення більшої щирості відповідей, анкетування за допомогою спеціально розроблених опитувальників. Гігієнічна оцінка умов перебування здійснювалась за даними санітарних паспортів та з використанням загальноприйнятих методик.

Дослідження психофізіологічних функцій організму проводилось на третьому етапі і полягало у вивченні функціональних особливостей вищої нервової діяльності на підставі аналізу величин латентних періодів простої зорово-моторної реакції із застосуванням методики хронорефлексометрії. Показники переключення і стійкості уваги та динаміки розумової працездатності визначались за допомогою таблиць Шульте. Функціональні характеристики зорової сенсорної системи досліджувались шляхом визначення величин критичної частоти злиття світлових миготінь з використанням методики “Світлотест”. Показники функціонального стану соматосенсорного аналізатору, а саме характеристики координації рухів, вивчались за даними тремометрії.

Четвертий етап полягав у вивченні особливостей особистості молоді, зокрема, характеристики темпераменту визначались на підставі використання опитувальника Айзенка, показники ситуаційної та особистісної тривожності –  із застосуванням опитувальника Спілбергера,  властивості характеру за допомогою опитувальників Міні-мульт і Шмішека, особливості нервово-психічного стану – шляхом застосування тестової методики САН і методу колірних виборів.

Зрештою, основним змістом п’ятого етапу наукового дослідження була комплексна оцінка факторів ризику виникнення ЗПСШ серед сучасної молоді та визначення прогностичних критеріїв їх поширення на підставі проведення кореляційного, кластерного, покрокового регресійного та факторного аналізу за допомогою стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу “Statistica 5.5”. Крім того, на основі отриманих даних та за допомогою методики, що запропонована М.Ю.Антомоновим (2003) у власній модифікації, була створена комплексна бальна оцінка ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед сучасної молоді.

Таблиця 1

Етапи, методи та об’єм досліджень, що були проведені

Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення медико-соціальних і соціально-психологічних аспектів поширення ЗПСШ серед сучасної молоді. Одержані дані дозволяють з високим ступенем ймовірності стверджувати, що серед медико-соціальних факторів, які досліджувались, найбільший вплив на рівень поширення ЗПСШ серед молоді, що перебуває в цілком порівняних з гігієнічної точки зору умовах, справляють незадовільні матеріально-побутові умови, низький рівень освіти, відсутність визначеного типу занять, незадовільний стан відносин в сім’ї та з оточуючими людьми, надмірне вживання алкоголю та вживання наркотичних речовин, а також тютюнопаління, особливо серед молодих жінок (рис. 1).

Рівень інформованості з питань профілактики венеричних захво-рювань та особливості статевої поведінки молоді, яка хворіє на ЗПСШ. Відомо, що низький рівень сексуальної культури, несформована система ста-тевого виховання та велика кількість сумнівних джерел знань сприяє досить великому поширенню ЗПСШ, особливо серед молоді. За даними нашого дос-лідження, 48% жінок і 46% чоловіків, що хворіють на ЗПСШ, мали погану інформованість з питань профілактики венеричних захворювань, в контроль-ній групі цей показник складав відповідно 10% та 11%. Задовільний рівень інформованості за означеним питанням був виявлений у 32% жінок і 25% чоловіків експериментальної групи та у 40% жінок і 43% чоловіків групи контролю, добрий – відповідно у 20% і 29% осіб в першому випадку та у 50% і 46% осіб в другому.

В результаті вивчення статевої поведінки молоді визначено, що як най-більш вагомі у цьому відношенні фактори ризику виникнення ЗПСШ слід відзначити: ранній початок статевого життя (особливо серед жінок), часту зміну партнерів та відмову від використання бар’єрних контрацептивів.

Зокрема, середній вік початку статевого життя у жінок експери-ментальної групи складав 16,79±1,72 років, що в порівнянні з жінками групи контролю (18,58±1,58 років) свідчив про більш ранній початок статевого життя саме серед жінок молодого віку, які хворіли на ЗПСШ (р<0,05). Водночас серед досліджуваних осіб чоловічої статі подібної тенденції не спостерігалось. Під час оцінки мотивації щодо початку статевого життя було виявлено, що більшість чоловіків груп порівняння перший статевий контакт пов’язували з цікавістю – відповідно 64% і 51%. Домінуюче положення у структурі причин сексуального дебюту серед жінок експериментальної групи також займала цікавість (30%), водночас у жінок контрольної групи – кохання до партнера (48%). Звертав на себе увагу і той факт, що 25% жінок, які страждали на ЗПСШ, вказували на примушення як на головну причину першого статевого контакту. Значно більшими в експериментальній групі (в 3,8 разів серед жінок і в 1,5 разів серед чоловіків) були дані щодо середньої кількості статевих партнерів молодих людей протягом року.

Одним з найбільш оптимальних методів профілактики венеричних захворювань серед молоді є використання бар’єрних контрацептивів, які виключають можливість зараження ЗПСШ, включаючи ВІЛ-інфекцію. Згідно з одержаними даними, більша частина молоді, що хворіє на венеричні захворювання (53% жінок і 36% чоловіків), не використовували цей засіб індивідуальної профілактики, на відміну від молоді, яка є практично здоро-вою – відповідно 36% і 6%. Показовим є і той факт, що постійно застосову-вали бар’єрні контрацептиви 31% жінок і 29% чоловіків, які належали до групи контролю, і лише 5% і 8% представників експериментальної групи.

Дослідження психофізіологічних особливостей функціонального стану організму молоді, що хворіє на ЗПСШ. В ході вивчення рівня роз-витку цілої низки провідних психофізіологічних функцій організму молоді, яка страждає на ЗПСШ, суттєвої різниці між групами порівняння виявлено не було. Разом з тим під час дослідження особливостей стійкості уваги та дина-міки показників працездатності були виявлені певні тенденції до формування більш високих рівнів ефективності праці, психічної витривалості і, особливо, ступеня втягнення у діяльність, що виконується, серед жінок і чоловіків, які належали до контрольної групи.

Отримані результати засвідчують відсутність суттєвих психофізіологічних передумов, що можуть підвищувати ризик виникнення ЗПСШ серед молоді, і, отже, їх незначну прогностичну цінність.

Гігієнічна оцінка особливостей особистості та нервово-психічного стану молоді, яка страждає на ЗПСШ. Результати, одержані під час проведення гігієнічної оцінки особливостей особистості та нервово-психічного стану молоді, що хворіє на ЗПСШ, свідчать про наявність суттєвих відмінностей з боку їх критеріальних показників у порівнянні з жінками і чоловіками, які вважаються здоровими.

До числа найбільш характерних відмінностей молоді, що хворіє на ЗПСШ, з боку особливостей темпераменту, які визначались на підставі вико-ристання особистісного опитувальника Айзенка, слід було віднести: для жінок – підвищений рівень екстраверсії і відповідно товариськості, спрямованості на оточуючих, ініціативності та імпульсивності (15,28±0,39  балів в експериментальній групі і 13,51±0,48 балів в групі контролю (р<0,05)) та нейротизму (16,66±0,66  балів в експериментальній групі і 13,73±0,51  балів в групі контролю (р<0,001)); для чоловіків – підвищений рівень екстраверсії (15,26±0,56 балів серед хворих на ЗПСШ і 14,21±0,58 балів серед здорових чоловіків (р>0,05)) та знижений рівень нейротизму (10,89±0,84  балів серед хворих на ЗПСШ і 12,50±0,65 балів серед здорової молоді чоло-вічої статі (р>0,05)) (табл. 2). Достовірність отриманих результатів підтверд-жувала висока відвертість досліджуваних осіб, що визначалась тестовою методикою та не перевищувала 3,05 балів (при граничному рівні – 5 балів).

Для більш адекватної та прийнятної оцінки особливостей темпераменту у залежності від рівня екстраверсії та нейротизму відповідно до існуючих підходів був визначений тип темпераменту для кожного респондента. Згідно з отриманими даними, серед жінок експериментальної групи максимальну кількість досліджуваних осіб слід було віднести до холеричного типу (62%). Серед чоловіків тенденції були дещо іншими – максимальна кількість хворих на ЗПСШ за типом темпераменту належала до сангвініків (63%). Натомість в групі контролю молодь розподілялась зовсім по-іншому: серед осіб, які вивчались, було виявлено 41% сангвініків, 32% холериків, 16% флегматиків та 11% меланхоліків.

Важливою та невід’ємною особистісною характеристикою людини є рівень тривожності, який визначався за допомогою особистісного опитувальника Спилбергера і надавав можливість прогнозувати особливості поведінки молоді. Достовірно більш високий рівень ситуаційної тривожності (р<0,05) в ході проведених досліджень був виявлений в експериментальній групі, що, очевидно, пояснюється як напруженням, занепокоєнням та нервуванням у конкретні моменти життя, так і негативним психологічним впливом самого факту венеричного захворювання, дискомфортом у зв’язку з безпосередніми клінічними проявами хвороби та особливостями перебування пацієнта у венерологічному диспансері (табл. 2).

Не менш важливим для виявлення груп ризику серед сучасної молоді є визначення рівнів  особистісної тривожності.  Отримані  результати  свідчили

Таблиця 2

Особливості особистості молоді груп порівняння, бали

про те,  що їх величини у жінок контрольної групи складали 43,21±1,06 балів,  

у жінок експериментальної групи були достовірно нижчими, складаючи 39,10±0,97 балів (р<0,05). Серед чоловіків суттєвих відмінностей з боку показників особистісної тривожності, які становили відповідно 40,42±1,33 та 39,29±1,02 балів, виявлено не було (р>0,05). Слід відзначити, що низький рівень особистісної тривожності властивий для необережних та невідповідальних осіб, які зневажливо ставляться до оточуючих обставин і навіть до власного здоров’я. Крім того, низький рівень особистісної тривожності, незаперечно, полегшує вибір статевих партнерів, їх часті зміни та не сприяє встановленню тривалих стійких сексуальних  стосунків.

Своєрідним каркасом особистості та структурою, яка створює її не-повторну особливість, є характер, тобто певні стійкі психічні властивості, що тісно поєднані та визначають закономірності відношення людини як до себе, так і до суспільства, довкілля, явищ і факторів, які діють на нього, тощо.

Дані усередненого профілю особистості (рис. 2) засвідчують той факт, що домінуючою шкалою, виходячи з позиції ступеня вираження та рівня відхилення від нормативних значень, серед молоді, яка страждає на ЗПСШ, виявилася шкала психопатії (Pd) або імпульсивності, яка будучи провідною шкалою профілю особистості, розташованого у межах норми, свідчить про рівень активності, ініціативності, енергійності, впевненості та швидкості у прийнятті рішень. Разом з тим підвищення показників (понад 60 Т-балів) може виявляти агресивність, конфліктність, підвищену самооцінку, неврівноваженість, нетерпимість до інших, схильність до ризику та розкутість поведінки. Так, в експериментальній групі рівень психопатії становив 55,50±1,93 Т-балів у жінок і 61,16±2,29 Т-балів у чоловіків, складаючи серед здорової молоді, відповідно 44,14±1,16 Т-балів (р<0,001) і 49,68±1,30 Т-балів (р<0,001).

Другою за значенням була шкала іпохондрії (Hs) або понадконтролю. Серед жінок експериментальної групи рівень іпохондрії становив 34,07±0,71 Т-балів у порівнянні з 45,24±0,91 Т-балів (р<0,001) серед представниць групи

контролю, у хворих чоловіків рівень показників за наведеною шкалою складав 41,84±1,49 Т-балів, у здорових – 48,34±0,63 Т-балів (р<0,01). Низький рівень іпохондрії, що виявлений серед представників експериментальної групи, властивий для активних, нерозважливих та необережних осіб, які недостатньо контролюють свою поведінку і емоції та мають схильність до формування асоціальної моделі поведінки, що, безумовно, є характерним для молоді з ризикованим типом статевої поведінки і, як наслідок, високим рівнем захворюваності на ЗПСШ.

Вагоме значення також мала шкала психастенії (Pt) або тривожності, що визначає наявність таких ознак особистості, як підвищена боязкість, невпевненість та недовірливість, рівень якої серед молоді, що хворіє на венеричні захворювання, складав 22,64±1,23 Т-балів у жінок і 40,95±2,55 Т-балів у чоловіків, і, отже, був суттєво нижчим, ніж показники, властиві для здорової молоді – відповідно 41,03±1,68 Т-балів (р<0,001) серед жінок і 47,50±1,32 Т-балів (р<0,05) серед чоловіків.

Дані за шкалою шизоїдності (Se), яка виявляє аналітичний склад мислення, схильність до роздумів, що домінують над потягами та почуттями, також були достовірно нижчими серед молоді, хворої на ЗПСШ. Так, в експериментальній групі вони складали 34,16±1,42 Т-білів серед жінок і 48,16±1,07 Т-балів серед чоловіків, в контрольній групі – відповідно 43,67±1,20 Т-балів (р<0,001) та 53,34±1,29 Т-балів (р<0,05).

Отже, для молоді, яка страждає на ЗПСШ, найбільш властивими слід вважати підвищений рівень психопатії та знижений рівень іпохондрії, психастенії і шизоїдності, що має суттєве прогностичне значення для виявлення груп ризику.

Достовірність психологічного тестування суттєво підвищується у разі використання батареї тестових методик. Саме тому під час виконання дисертаційного дослідження був застосований особистісний опитувальник Шмішека, що виявив домінування у побудованому усередненому профілі серед молоді, яка хворіє на ЗПСШ, даних за шкалами гіпертимності (р<0,05) та збудливості (р<0,001) (табл. 3). Особливостями гіпертимного типу є енергійність, самостійність, товариськість, балакучість, оптимістичність, під вищений рівень настрою, намагання завжди знаходитися в центрі уваги та вміння легко знайти спільну мову з оточуючими. Разом з тим показники збудливості, у разі підвищення рівня вираження показників, виявляють такі риси характеру, як дратівливість, нестриманість, агресивність, імпульсив-ність, байдужість до майбутнього, намагання жити сьогоднішнім днем, перевагу у поведінці не логіки і розуму, а потягів та інстинктів.

Таблиця 3

Особливості акцентуацій характеру молоді груп порівняння

за результатами особистісного опитувача Шмішека, бали

Для збільшення вірогідності та надійності отриманих даних найбільш ефективно використовувати вербальні методики у поєднанні з невербаль-ними. Саме таким слід вважати метод колірних виборів, що являє собою мо-дифікований колірний тест Люшера. В ході інтерпретації результатів най-більшого значення набувають кольори явної переваги, що обрані у колірному ряді на перші дві позиції (перша колірна пара) та характеризують як домі-нуючі потреби людини, так і особливості способу реалізації визначеної мети.

Дані аналізу частоти вибору кольорів на позиції явної переваги визначали суттєве збільшення серед молоді, яка хворіє на ЗПСШ, питомої ваги величин червоного (свідчить про стенічний тип реагування і виявляє напруженість потреби в лідерстві та активності, прагнення до досягнення мети) і жовтого (свідчить про емоційність, оптимістичність, товариськість) основних, а також чорного (виявляє агресивність, суб’єктивізм, нетерпимість, реакцію протесту та потребу у незалежності), коричневого (виражає потребу у зниженні рівня тривожності та ступеня психологічного дискомфорту, які найчастіше пов’язані із соматичною патологією) і сірого (визначає потребу у спокої та відпочинку) додаткових кольорів.

Не менше прогностичне значення має остання колірна пара (кольори антипатії), що обрана, функціональне значення якої пов’язане з виявленням пригнічених потреб людини. За результатами проведеного дослідження, виявлено, що для представників експериментальної групи відмова від синього кольору (виявляє потребу в емоційному комфорті, інтроверсію, поміркованість, обережність та пов’язану з ними підвищену тривожність) реєструвалась у 21% жінок і 16% чоловіків, водночас серед осіб, які були залучені до контрольної групи, цей показник складав відповідно лише 5% і 3%. Зелений колір (властивий для практичних, педантичних та амбіційних осіб з вираженою потребою у захисті власних інтересів) відносили до кольорів антипатії 23% жінок і 26% чоловіків, які хворіють на ЗПСШ, що є значно вищим ніж показники здорової молоді (відповідно 7% і 9%) та виявляє пригнічену потребу у відстоюванні власних інтересів, незадоволеність своїм соціальним статусом, ситуацією, котра склалася, тощо.

Результати, одержані в ході вивчення показників нервово-психічного стану молоді, що хворіє на ЗПСШ, засвідчували більш низький рівень серед них самопочуття, активності та настрою.

Комплексна гігієнічна оцінка факторів ризику та наукове обґрунтування прогностичних критеріїв виникнення, поширення та профілактики ЗПСШ серед молоді. З метою здійснення прогностичної оцінки чинників ризику і розроблення комплексної бальної шкали гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді використовувалась методика, запропонована М.Ю.Антомоновим (2003) у власній модифікації.

У зв’язку з цим були виконані наступні операції: 1) на підставі процедур статистичного аналізу отриманих даних, а також завдяки проведенню кореляційного, кластерного, регресійного та факторного аналізу, виділені найбільш значущі з прогностичної точки зору чинники ризику, що були об’єднані в наступні групи: медико-соціальні фактори, особливості статевої поведінки та особливості особистості; 2) усі різнотипні якісні та кількісні чинники переводились до єдиної бальної системи так званих “сирих” балів (b) з однією одиницею вимірювання; 3) ураховуючи різний за своєю значущістю ступінь впливу різноманітних чинників на ризик виникнення ЗПСШ, за допомогою експертного методу кожний з них отримував відповідний ваговий коефіцієнт (k); 4) бали ризику (r) за кожним чинником визначалися шляхом помноження “сирих” білів (b) на ваговий коефіцієнт (k); 5) ступінь ризику виникнення ЗПСШ вираховувався шляхом додавання балів за всіма чинникам, що були визначені (рис. 3).

Індивідуальний ризик виникнення ЗПСШ оцінювався за чотирма ступе-нями: дуже високий (бали ризику (R) понад 71), високий (бали ризику (R) у межах від 51 до 70), середній (бали ризику (R) у межах від 31 до 50) та низький (бали ризику (R) до 30) ступінь ризику. Важливою рисою запропо-нованої шкали слід вважати можливість її диференційованого застосування, наприклад, в умовах вивчення лише деяких із факторів ризику, які визначені.

Після розроблення комплексної бальної шкали гігієнічної оцінки ризику виникнення ЗПСШ була проведена її верифікація, що засвідчила високу ефективність запропонованої методики, яка дозволяє адекватно виявляти групи ризику серед сучасної молоді, суттєво збільшуючи ефективність заходів первинної профілактики щодо виникнення венеричної патології з урахуванням індивідуальних особливостей особистості.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання – здійснена комплексна гігієнічна оцінка факторів ризику та визначені і науково-обґрунтовані прогностичні критерії поширення захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ) серед молоді, що надає можливість виявляти групи ризику та суттєво збільшує ефективність проведення заходів первинної профілактики.

1. Визначено, що найбільш суттєвими соціальними факторами, які впливають на ступінь поширення ЗПСШ серед молоді, є: низький рівень освіти, незадовільні матеріально-побутові умови, відсутність визначеного типу занять, незадовільний стан відносин в сім’ї та з оточуючими людьми, а також надмірне вживання алкоголю, вживання наркотичних речовин та тютюнопаління, особливо серед молодих жінок.

2. Встановлено, що у структурі особливостей статевої поведінки найбільш вагомими факторами ризику щодо виникнення ЗПСШ слід вважати: ранній початок статевого життя, часту зміну статевих партнерів, низький рівень інформованості з питань профілактики венеричних захворювань та відмову від використання бар’єрних контрацептивів.

3. Виявлена відсутність суттєвих розбіжностей за ступенем розвитку психофізіологічних особливостей функціонального стану організму жінок і чоловіків, які страждають на ЗПСШ, та є практично здоровими, за винятком показників, котрі відображують характеристики стійкості уваги та динаміки працездатності.

4. Визначено, що серед властивостей темпераменту молоді, яка хворіє на ЗПСШ, найбільше прогностичне значення щодо їх виникнення та поширення у жінок мають підвищений рівень екстраверсії (р<0,005), нейротизму (р<0,001) і ситуаційної тривожності (р<0,05) та знижений рівень особистісної тривожності (р<0,05), у чоловіків – підвищений рівень екстраверсії і ситуаційної тривожності (р<0,05) та знижений рівень нейротизму. Виявлено, що рівень екстраверсії серед осіб з венеричною патологією суттєво більший ніж серед їх здорових ровесників відповідно на 13,2% у жінок та на 7,4% у чоловіків, ступінь емоційної нестабільності – є вищим на 21,3% серед жінок та нижчим на 12,9% – серед чоловіків.

5. Встановлені властивості характеру, що формують особливості індивідуального стилю поведінки молоді, яка має безладні статеві стосунки та хворіє на ЗПСШ. Відповідно до даних особистісного опитувальника Міні-мульт, найбільш значущими є підвищений рівень психопатії (р<0,001) та знижений рівень іпохондрії (р<0,001), психастенії (р<0,05) і шизоїдності (р<0,001). За даними опитувальника Шмішека, найбільш типовими особливостями характеру для жінок і чоловіків з венеричною патологією слід вважати гіпертимний (р<0,05) та збудливий (р<0,001) типи акцентування особистісних рис.

6. Результати, одержані в ході вивчення показників нервово-психічного стану молоді, що хворіє на ЗПСШ, засвідчують більш низький рівень серед них самопочуття, активності та настрою. За допомогою методу колірних виборів, виявлені колірні еталони, які молодь, що має схильність до безладних статевих стосунків і, отже, високий ризик виникнення венеричних захворювань, частіше обирають на перші позиції. До їх числа належать: чорний, червоний, коричневий та жовтий колірні еталони.

7. Встановлено, що до числа основних прогностичних критеріїв, які зумовлюють підвищену імовірність виникнення ЗПСШ і, отже, визначають провідні напрямки запровадження профілактичних заходів, необхідно віднести медико-соціальні фактори, особливості статевої поведінки та особливості особистості.

8. На підставі проведених наукових досліджень розроблена, науково-обґрунтована та впроваджена у діяльність закладів охорони здоров’я комплексна бальна шкала гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді, що передбачає здійснення поглибленої оцінки ряду медико-соціальних чинників, особливостей статевої поведінки та особливостей особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Періодичні фахові видання, що затверджені ВАК України:

1.        Фізичний розвиток та стан адаптаційних ресурсів організму студентів медичного університету / Сергета І.В., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І., Шевчук Т.В., Погоріла Л.Ю. // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1998. – №2 (1). – С. 228–229.

2. Гигиенические аспекты оптимизации адаптации студентов / Сергета И.В., Григорчук Л.И., Коваленко Т.П., Гончарук Т.И., Шевчук Т.В., Пудеев С.В. // Гигиена населенных мест. Вып. 35. – 1999. – С. 437–442.        

3.        Шевчук Т.В. Вплив на поширеність венеричних захворювань серед молоді соціальних факторів, особливостей статевої поведінки та психологічних властивостей особистості // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 2/2. – С. 910–911.

4.        Шевчук Т.В. Рівень інформованості з питань профілактики венерич-них захворювань та особливості статевої поведінки сучасної молоді // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2004. – № 8(1) . – С. 255–257.

5.        Шевчук Т.В. Гігієнічна оцінка соціальних особливостей молоді, яка хворіє на захворювання, що передаються статевим шляхом // Гігієна населених місць. Вип. 44. – Київ, 2004. – С. 526–529.

Інші наукові видання:

1. Особливості динаміки змін показників розвитку психофізіологічних функцій організму студентів медичних вузів / Сергета І.В., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І., Шевчук Т.В. // Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей і підлітків. Харків, 1998. – С. 164–165.

2. Шевчук Т.В., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І. Індивідуально-типологічні властивості особистості та особливості характеру підлітків, які хворіють на венеричні захворювання // Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей і підлітків. – Харків, 1998. – С. 188–189.

3. Особливості психічного стану жінок, які хворіють на венеричні зах-ворювання / Сергета І.В., Григорчук Л.І., Шевчук Т.В., Редчіц М.А., Погоріла Л.Ю. // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. – Львів, 1999. – С. 297–298.

4. Психогігієнічні аспекти реабілітації дітей та підлітків, які часто та тривало хворіють / Сергета І.В, Шевчук Т.В., Редчиц М.А., Махнюк В.М., Пудеєв С.В., Абдельхай Абунада // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №4. – С. 76.

5. Шевчук Т.В., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І. Роль психологічного фактору в поширенні венеричних захворювань // Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього. – Хмельницький, 2000. – С. 87.

6. Актуальні питання психогігієни дітей та підлітків / Сергета І.В., Шевчук Т.В., Григорчук Л.І., Абдельхай Абунада, Пудеєв С.В., Зайцева К.А. // Здоров’я школярів на межі тисячоліть. – Харків, 2000. – С. 203–206.

7. Психогигиена детей и подростков как составляющая медицинской антропологии / Сергета И.В., Погорелая Л.Ю., Шевчук Т.В., Абдельхай Абу-нада, Редчиц Н.А., Пудеев С.В., Зайцева К.А // Научные ведомости Белго-родского государственного университета. – 2000. – №2 (11). – С. 137–138.

8. Актуальні питання соціальної адаптації дітей із соматичними захворюваннями, вадами розвитку та дітей-інвалідів / Сергета І.В., Латанюк С.О., Яцина О.В., Краснова Л.І., Постоловська Т.Т., Фещук Н.М., Григорчук Л.І., Шевчук Т.В., Гончарук Т.І., Редчиц М.А., Пудєєв С.В., Абдельхай Абунада, Зайцева К.А., Коваленко Т.П. // Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів. – Харків, 2000. – С. 87–88.        

9. Прогностические подходы к оценке характера адаптационных процессов организма детей, подростков и молодежи / Сергета І.В., Молчанова О.П., Шевчук Т.В., Зайцева К.А., Фещук Н.М., Редчиц Н.А., Подолянчук С.А., Погорелая Л.Ю., Безрукова Н.Ю. // Материалы IV Между-народного конгресса по интегративной антропологии. – СПб.: Изд-во СПБГМУ, 2002. – С. 323–325.

10. Шевчук Т.В. Хмара А.П. Актуальные вопросы медико-социальной профилактики венерических болезней // V Международная конференция “Здоровье, труд, отдых в XXI веке (профилактика, лечение, реабилитация в разные периоды жизни человека)”. – М., 2002. – С. 74–75.

11. Шевчук Т.В., Сергета І.В. Медико-соціальні аспекти первинної про-філактики венеричних захворювань у підлітків чоловічої статі // Фізіологія та патологія становлення чоловічої статевої системи. – Харків, 2002. – С. 128– 132.

12. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми прогностичної оцінки професійної підготовки учнів та студентів, що навчаються у сучасних навчальних закладах середньої та вищої освіти / Сергета І.В., Молчанова О.П., Грушко В.С., Сергета В.М., Шевчук Т.В. // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 2/2. – С. 900–902.

13. Сергета І.В., Шевчук Т.В. Психогігієнічні підходи до здійснення ефективної корекції особливостей особистості підлітків та молоді, що страж-дають на захворювання, які передаються статевим шляхом // VII з’їзд Всеук-раїнського лікарського товариства. – Тернопіль. – 2003. – Т.5., – №1 (63). – С. 155.

14. Шевчук Т.В. Соціальні та психологічні властивості особистості молоді, що хворіє на венеричні захворювання: психогігієнічні аспекти проблеми // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. – К., 2003. – С. 177–178.

15. Пошук шляхів ранньої профілактики зрушень у стані здоров’я сучасних підлітків / Безрукова Н.Ю., Лукина Н.Ю., Шевчук Т.В., Теклюк Р.В., Малачкова Н.В. // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. – К., 2004. – С. 227–229.