Библиотечный каталог авторефератов Украины

  МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МАТАСАР  ІГНАТ  ТИМОФІЙОВИЧ

УДК: 613.2-058(477):614.3:[546.3+175+614.876]

14.02.01  "Гі­гіє­на"

(медичні науки)

   Ав­то­ре­фе­рат

ди­се­р­та­ції на здо­бу­т­тя  нау­ко­во­го сту­пе­ня

до­к­то­ра ме­ди­ч­них наук

\

Київ – 2001

     Ди­се­р­та­ці­єю є ру­ко­пис.

      Робота виконана в ВАТ "Український науково-дослідний інститут ха­р­чу­ван­ня"

МОЗ УКРАЇНИ

         За­хист  ві­д­бу­де­ть­ся  "19" квітня  2001 р. о 13 го­ди­ні на за­сі­да­н­ні спе­ціа­лі­зо­ва­ної вче­ної ра­ди Д 26.003.01 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, за адресою: м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, медико-профілактичний корпус, аудиторія № 2.  

        З ди­се­р­та­ці­єю мо­ж­на оз­на­йо­ми­ти­сь у бі­б­ліо­те­ці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

       Ав­то­ре­фе­рат ро­зі­с­ла­ний "14" березня 2001  р.

             Вче­ний се­к­ре­тар

     спе­ціа­лі­зо­ва­ної вче­ної ра­ди                                                                                     О.П. Яворовський

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ак­туа­ль­ність те­ми.  Сполуки хімічної та фізичної природи, забруднюючи  різні об'єкти, поповнюють групу токсикантів, які тривалий період визначають екологічний стан навколишнього середовища і впливають на здоров'я людини (Ю.І.Кундієв, І.М.Трахтенберг, 1991; А.М.Сердюк, 1998).    

Науковими  дослідженнями ( В.І.Ципріян,1990;   В.Н.Корзун,1992;    С.Є. Дейнека    та

спі­вавт., 2000) доведено, що харчування має модифікуючий вплив при дії токсичних речовин, котрі потрапляють до організму людини. 

Катастрофа на Чо­р­но­би­ль­сь­кій АЕС, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами тощо не­га­ти­в­но по­з­на­чи­ли­сь на харчуванні на­се­ле­н­ня Ук­раї­ни, осо­б­ли­во в зо­ні Ук­раї­н­сь­ко­го По­лі­с­ся та навколо великих підприємств (В.І.Смоляр, 1986-1992; В.Н.Корзун, 1986-1999; Н.С.Са­лій, І.Т.Ма­тасар, 1986-1999; О.І.Циганенко і спі­вавт., 1998). 

Не­з­ва­жаю­чи на ак­туа­ль­ність про­б­ле­ми, гігієнічна оцінка стану харчування населення потребує вдосконалення з врахуванням сучасних соціально-економічних умов та екологічної ситуації, які склалися в Україні. Актуальними є подальші  наукові дослідження, кінцева мета яких - підвищення ефективності аліментарної корекції та профілактики ранніх клінічних проявів захворювань екологічно залежного генезу на рі­в­ні по­пу­ля­ції (В.В.Длін, І.М.Османов, З.А. Юр'єва,  G.J.S. Flora,  P.K.Seth, 1998).

        Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­се­р­та­ці­й­на ро­бо­та ви­ко­на­на згі­д­но з про­г­ра­ма­ми і пла­на­ми нау­ко­во-до­с­лі­д­них ро­біт ін­сти­ту­ту. Теми: шифр СН.14.06.0014.87, № держ. реєстрації 01.89.0014981 "Научное обоснование комплекса мероприятий по рационализации питания населения в районах с различной радиационной обстановкой"; шифр ВН.14.06.002091, № держ. реєстрації UA 01002624р "Разработка научно обоснованных рационов питания различных групп населения, проживающих в контролируемых районах Киевской, Житомирской, Черниговской, Ровенской, Черкасской областей с учетом эндемических особенностей этих районов"; шифр ОК.91.259, № держ. реєстрації 0195U011093 "Разработать систему динамического наблюдения за состоянием пищевого статуса населения Украины, загрязненностью продуктов питания ксенобиотиками и оперативного прогнозирования их влияния на здоровье"; шифр ВН.14.06.0063.93, № держ. реєстрації -Б/н, "Изучение фактического питания различных групп населения, проживающего в контролируемых районах. Разработка ВДУ цезия-137 и стронция-90 в пищевых продуктах и питьевой воде населения Украины"; шифрІН.14.06.02.00; № держ. реєстрації - Б/н,  "Обосновать эколого-гигиенический мониторинг питания и состояния здоровья населения, проживающего в контролируемых районах 5 областей Украины"; шифр ІН. 14.0601.97, № держ. реєстрації - Б/н, "Розробка норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії   різних вікових та професійних груп населення України". 

Дві НДР ви­ко­на­ні за Де­р­жа­в­ною нау­ко­во-те­х­ні­ч­ною про­г­ра­мою з пріо­ри­тет­них напрям­ків ро­з­ви­т­ку нау­ки і те­х­ні­ки, чотири - в ра­м­ках На­ціо­на­ль­ної про­г­ра­ми
України з лікві­да­ції на­с­лі­д­ків Чорнобильської ка­та­с­т­ро­фи і со­ціа­ль­но­го  за­хи­с­ту  гро­ма­дян та дві - пошукові. 

Дисертант у зазначених НДР був науковим керівником, відповідальним виконавцем або співвиконавцем.

       Ме­та ро­бо­ти – Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах для його оптимізації та зменшення навантаження найбільше розповсюдженими неорганічними забруднювачами.

       Завдання досліджень, які зумовлені поставленою метою:

1. Вивчення стану харчування працездатного населення з врахуванням екологічних особливостей територій України:

• простеження ди­на­мі­ки стану фа­к­ти­ч­но­го ха­р­чу­ва­н­ня на­се­ле­н­ня радіаційно забруднених ре­гіо­нів;
• оцінка стану харчування населення основних промислових центрів України та жителів м. Києва;
• установлення найбільш значимих для здоров'я пріоритетів та недоліків у харчуванні;
• установлення рівнів споживання основних продуктів у сучасних умовах та обгрунтування референтного раціону харчування населення України;
• наукове обгрунтування норм фізіологічних потреб для працездатного населення України в основних харчових речовинах та енергії.

2. Оцінка вмісту найбільше розповсюджених  неорганічних забруднювачів у харчових раціонах працездатного населення основних промислових міст України:

• установлення рівнів аліментарного навантаження неорганічними забруднювачами;
• оцінка впливу неорганічних забруднювачів на організм людини за умов комбінованої їх дії;
• наукове обгрунтування тестів біоіндикації при комбінованій дії на ор­га­нізм найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів харчових раціонів.

3. Наукове обгрунтування сучасних принципів гігієнічного нормування радіонуклідів цезію та стронцію:

• розробка теоретичних та практичних аспектів вмісту 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді;
• розробка ос­но­в­них ме­то­ди­ч­них по­ло­же­нь та схе­м ро­з­ра­ху­н­ків допус­ти­мих  рівнів ра­діо­ну­к­лі­дів у про­ду­к­тах ха­р­чу­ва­н­ня та питній воді;
• аналіз стру­к­ту­ри до­з вну­т­рі­ш­ньо­го оп­ро­мі­не­н­ня на­се­ле­н­ня те­ри­то­рій Ук­раї­ни, за­б­ру­д­не­них ра­діо­ну­к­лі­да­ми вна­с­лі­док ава­рії на ЧАЕС;
• розробка допустимих рівнів пріоритетних радіоактивних речовин у продуктах харчування та питній воді (137Сs і 90Sr).                

4. Наукове обгрунтування методологічних підходів гігієнічного моніторингу стану фактичного харчування працездатного населення в надзвичайних умовах.
5. Наукове обгрунтування основних напрямків оптимізації харчування населення України.

       Об'єкт досліджень: харчування працездатного населення в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах.                                                        

         Предмет досліджень: показники якості та безпеки раціонів працездатного населення України, яке проживає у різних екологічних умовах з метою оптимізації  харчування та зменшення токсичного навантаження.

      Методи досліджень: санітарно-гігієнічні, епідеміологічні (вивчення фактичного харчування), мікробіологічні, біо­хі­мі­ч­ні, імунологічні, мо­р­фо­ло­гі­ч­ні (вивчення впливу комплексу неорганічних забруднювачів на живі організми), хі­мі­ч­ні, фі­зи­ч­ні (установлення рівнів активності радіонуклідів та величин вмісту найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів у продуктах та раціонах харчування), математичні (розрахунки хімічного складу і харчової цінності раціонів, оцінка достовірності результатів).

       Нау­ко­ва но­ви­з­на оде­р­жа­них ре­зу­ль­та­тів полягає у вивченні сучасного стану фактичного харчування працездатного населення екологічно небезпечних регіонів України.

        Вперше проведена оцінка комбінованого надходження з харчовим раціоном свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку  та нітратів.

        Визначені біоіндикаційні тести впливу комплексу найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів на мікро- та макроорганізмах (мутагенність, токсичність, показники  морфологічного складу периферичної крові, імунної та антиоксидантної систем, активність трансаміназ).

        Обгрунтовані принципи  та  методологія нормування радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді, виходячи з сумації ефективної еквівалентної дози
1 мЗв на рік.

   Теоретичне значення досліджень. Розроблено новий методологічний підхід експресної оцінки стану фактичного харчування. Вивчення фактичного харчування дозволило установити більш оптимальні потреби в енергії  та основних  нутриєнтах.

   Установлені біоіндикатори комплексної дії найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів при нетривалому надходженні на живі об'єкти. 

   На прикладі до­пу­с­ти­мих рі­в­нів вмі­с­ту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у про­ду­к­тах ха­р­чу­ва­н­ня та пи­т­ній во­ді  (ДР-97) опрацьовані  основні  принципи  і  методичні підходи установлення гігієнічних нормативів вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах, що відповідає сучасному рівню наукових знань та базується на референтному раціоні.

   Розроблена концепція профілактики аліментарних та аліментарнозалежних захворювань з врахуванням сучасних соціальних та екологічних умов.

       Пра­к­ти­ч­не зна­че­н­ня досліджень зумовлюється тим, що їх результати використовуються на державному та міжгалузевих рівнях.

1. Результати досліджень дозволили розробити "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії", які обгрунтовані з використанням комплексного підходу: врахуванням стану здоров'я та фактичного харчування населення, енергетичних витрат, останніх наукових досягнень в сфері нутриціології, даних метаболізму окремих інгредієнтів їжі, а також соціально-економічних і екологічних умов, які склалися в Україні, що суттєво відрізняє їх від попередніх розподілом професій за важкістю праці, макронутриєнтним складом раціонів, вмістом вітамінів-антиоксидантів та мінеральних елементів захисної дії.
2. Серед найбільше розповсюджених неорганічних  забруднювачів  харчових  раціонів населення України провідне місце займають свинець, кадмій, миш'як, ртуть та нітрати, моніторинг за вмістом яких необхідно здійснювати.

         Для регіонів, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, пріоритетними забруднювачами  залишаються 137Сs та 90Sr.

3. Розроблені за нашою участю "Норми фізіологічних потреб населення
   України" в основних харчових речовинах та енергії служать науково-практичною базою для планування виробництва, оцінки резервів продовольчої сировини та продуктів харчування, спеціалізації виробництва продуктів між регіонами,  соціального  захисту громадян України, а також для формування Державної політики в галузі аграрно-промислового комплексу.
4. Запропоновані нові підходи до організації роботи санітарно-епідеміологічних установ МОЗ України в уніфікованій системі гігієнічного контролю за станом фактичного харчування та вмістом  у харчових раціонах пріоритетних забруднювачів.
5. ГДК, які  регламентують вміст забруднювачів у харчових продуктах, потребують перегляду тому, що рівні надходження цих речовин до організму людини є небезпечними для здоров'я при сучасних соціально-екологічних умовах  та величинах споживання основних продуктів.
6. Впровадження  на те­ри­то­рії Ук­раї­ни ДР-97 вмі­с­ту 137Cs та 90Sr в про­ду­к­тах
   хар­чу­ва­н­ня та пи­т­ній во­ді до­з­во­ляє зни­зи­ти ін­ди­ві­дуа­ль­ну до­зу опромінення до
   1 мЗв на рік. 
7. Сформульовані принципи Державної політики в галузі харчування, які
   конкретизують вимоги Всесвітньої декларації та Плану дій в сфері харчування з врахуванням специфічних умов в Україні.

         Результати роботи втілені в наступних нормативних розробках:

1. Методичні вказівки "Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки" (Затв. МОЗ Ук­раї­ни
   11.10.1995 р., №5.08.07/12 32, -К.-1995);   
2. Де­р­жа­в­ний но­р­ма­тив "До­пу­с­ти­мі рі­в­ні вмі­с­ту радіонуклідів 137Cs та 90Sr в про­ду­к­тах ха­р­чу­ва­н­ня та пи­т­ній во­ді" (Затв. На­ка­зом МОЗ Ук­раї­ни №225 від
   19.08.1997 р.,);
3. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії (Введені в дію Наказом МОЗ України №272 від 18.11.1999 р.).  

       Осо­би­с­тий вне­сок здо­бу­ва­ча. На­ту­р­ні спо­с­те­ре­ження, тео­ре­ти­ч­ні до­с­лі­дження от­ри­ма­ні ав­то­ром осо­би­с­то.    

        Ме­то­ди­ч­ні до­ку­ме­н­ти та ма­те­ріа­ли ро­з­ро­б­ле­ні у скла­ді чо­ти­рьох ав­­торських  ко­ле­к­ти­вів під ке­рі­в­ни­ц­т­вом ди­ре­к­то­ра Киї­в­сь­ко­го НДІ гі­гіє­ни ха­р­чу­ва­н­ня МОЗ Ук­раї­ни, д.мед.н., про­фе­со­ра В.І.Смо­ля­ра, ди­ре­к­то­ра Ук­раї­н­сь­ко­го нау­ко­во-­гі­гіє­ні­ч­но­го це­н­т­ру МОЗ Ук­раї­ни, д.мед.н., про­фе­со­ра, чле­н-ко­ре­с­по­н­ден­­та АМН А.М.Се­р­дю­ка, ди­ре­к­то­ра ВАТ "Ук­раї­н­сь­кий НДІ ха­р­чу­ва­н­ня", д.мед.н., про­фе­со­ра, В.Г.Пе­ре­де­рія. Де­р­жа­в­ний гі­гіє­ні­ч­ний норматив "Допустимі рі­в­ні вмі­с­ту 137Cs та 90Sr в про­ду­к­тах ха­р­чу­ва­н­ня та пи­т­ній во­ді" пі­д­го­то­в­ле­ні в складі робочої групи, яку очо­лю­вав вчений секретар Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ), д.мед.н., про­фе­сор В.К.Ка­ли­на.

Ап­ро­ба­ція роботи. Ре­зу­ль­та­ти  до­с­лі­джень оп­ри­лю­д­не­н­і на Ра­діо­біо­ло­гі­ч­но­му з'їзді, 1993 р.; ХІІІ з'їзді гі­гіє­ні­с­тів Ук­раї­ни, 1995 р.; на мі­ж­на­ро­д­них Че­р­ні­ве­ць­ко­му (Ук­раї­на), 1994 р. та 5 Ва­р­не­н­сь­ко­му (Бо­л­га­рія), 1995 р. си­м­по­зіу­мах; на се­мі­на­рі з мі­ж­на­ро­д­ною уча­с­тю, присвяченому 10-річчю Чо­р­но­би­ль­сь­кої ава­рії у ра­м­ках Мі­ж­на­ро­д­ної спе­ціа­лі­зо­ва­ної ви­с­та­в­ки "Чо­р­но­биль: еко­ло­гія, лю­ди­на, здоров'я", 1996 р.; на мі­ж­на­ро­д­них нау­ко­во-­пра­к­ти­ч­них ко­н­фе­ре­нціях: "Ра­диа­цио­н­но-­эко­ло­ги­че­с­кие и ме­ди­ци­н­с­кие ас­пе­к­ты по­с­ле­д­с­т­вий ава­рии на ЧАЭС", 1993 р.; "Про­б­ле­мы ра­цио­на­ль­но­го пи­та­ния де­т­с­ко­го и взро­с­ло­го на­се­ле­ния, про­жи­ваю­ще­го на те­р­ри­то­рии, по­с­т­ра­да­в­шей в ре­зу­ль­та­те ава­рии  на  ЧАЭС", 1993 р.; "Че­р­но­быль и здо­ро­вье лю­дей", 1993 р., "Ра­диа­цио­н­но-эко­ло­ги­че­с­кие и ме­ди­ци­н­с­кие ас­пе­к­ты по­с­ле­д­с­т­вий ава­рии на ЧАЭС", 1993 р.; "Пу­ти ре­ше­ния про­б­ле­мы пи­ще­во­го бе­л­ка в Ук­раи­не", 1994 р.;  "Че­р­но­быль  и  здо­ро­вье", 1994 р.; "Ак­туа­ль­ні про­б­ле­ми еко­ло­гії і то­к­си­ко­ло­гії", 1998 р., та науково-виробничій ко­н­фе­ре­н­ції, при­с­вя­че­ній 100-річчю На­ціо­на­ль­но­го аграр­но­го уні­ве­р­си­те­ту та 75-річчю ка­фе­д­ри аг­ро­хі­мії та яко­с­ті сі­ль­сь­ко­го­с­по­дарсь­кої проду­к­ції ім. О.І.Ду­ше­ч­кі­на, 1998 р.; на консультативній нараді "Розробка плану дій з питань продовольства і харчування для Європейського регіону ВООЗ" Сент-Джумає, Мальта, 8-10 листопада, 1999 р.      

       Пу­б­лі­ка­ції. За матеріалами ди­се­р­та­ції опу­б­лі­ко­ва­на монографія, бро­шу­ра, 23 статті у наукових фахових виданнях та 9 тезів наукових з'їздів, конгресів, симпозіумів, конференцій.

       Стру­к­ту­ра та обсяг роботи. Ди­се­р­та­ція мі­с­тить вступ, ог­ляд лі­те­ра­ту­ри, шість роз­ді­лів вла­с­них до­с­лі­джень, ви­с­но­в­ки, спи­сок ви­ко­ри­с­та­них дже­рел та до­да­то­к. Основний текст дисертації ви­к­ла­де­но на 257 сто­рі­н­ках ма­ши­но­пи­су.

          Робота ілю­с­т­ро­ва­на 1 ка­р­тою-­схе­мою, 4 схемами, 96 та­б­ли­цями, 12 рисун­ка­ми, 2 фотокартками. Спи­сок ви­ко­ри­с­та­них дже­рел на­ра­хо­вує 375 на­й­ме­ну­вань, із них 119 за­ру­бі­ж­них. 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

        Про­г­ра­ма, об'єк­ти та ме­то­ди до­с­лі­джень.  Дослідження включали п'ять основних етапів, кожний із яких в свою чергу мав конкретні завдання другого порядку. Такий дворівневий розподіл завдань забезпечив системність і дав змогу використати результати попереднього етапу не тільки для подальшої роботи, але і для наукового обгрунтування досягнення мети досліджень.

       Перший етап передбачав ви­в­че­н­ня стану фактичного харчування працездатного населення, яке проживає в регіонах з підвищеним вмістом радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, а також жителів індустріально розвинутих міст: Київ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, Черкаси та Шостка.  При  цьому об­с­те­жено працездатне населення третьої групи інтенсивності праці, яке проживало в екологічно небезпечних регіонах не  ме­н­ше п'яти ро­ків. Вік об­с­те­же­них ко­ли­ва­в­ся в ме­жах 30-39 ро­ків. Їх чи­се­ль­ність обгрунтована ма­те­ма­ти­ч­ним ме­то­дом і склала 5714 осіб. В роботі застосовано анкетно-опитувальний та анкетно-ваговий методи (А.А.Покровський,  1964). Обробка анкет і розрахунки хі­мі­ч-но­го скла­ду та ене­р­ге­ти­ч­ної ці­н­но­с­ті ра­ціо­нів ха­р­чу­ва­н­ня виконувались за спе­ціа­ль­но ро­з­ро­б­ле­ною нами комп'ютерною про­г­ра­мою.        

За­бе­з­пе­че­ність жи­те­лів екологіч­но не­бе­з­пе­ч­них ре­гіо­нів Ук­раї­ни вітамінами (тіа­мі­ном, ри­бо­ф­ла­ві­ном, ніа­ци­ном, ас­ко­р­бі­но­вою ки­с­ло­тою, N1-метилнікотинамі-дом) ви­в­ча­ли мг/ годинним ме­то­дом у про­бах се­чі, взя­тої на­т­ще­се­р­це. Вміст тіаміну визначався за Вангом-Харісоном, рибофлавіну – за Масленніковою-Гвоздевою, N1-метилнікотинаміду - за Хаффу-Парлцвейг-Тільденом, аскорбінової кислоти за Тільмансом (В.В.Спірічев, 1984).

        Метою другого етапу роботи було вивчення вмісту найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів (СанПиН 42-123-4089-86  "Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах"  та "Методичні вказівки по визначенню нітратів", 1990) у харчових раціонах населення індустріально розвинутих міст України та установлення біоіндикаторів їх комбінованої дії на організм.

       Комбінована дія токсикантів оцінювалась на  мікро-  та  макроорганізмах. В якості тест-моделі були використані гістидинзалежні штами Salmonella typhimu- rium ТА-98 та ТА-100. Дослідження проведені з використанням методики  B.Amesa в модифікації І.Р.Бариляка (І.Р.Бариляк, 1996). Дія харчових забруднювачів на макроорганізм вивчалась ­на 60-ти  бі­лих бе­з­по­ро­д­них пацюках-са­м­ках із по­хі­д­ною ма­сою ­­150+­15 г протягом тридцяти діб. Тва­ри­ни першої ек­с­пе­ри­мен­та­ль­ної гру­пи оде­р­жу­ва­ли екологічно чистий раціон харчування, який містив ка­зеї­н, сухі  дрі­ж­джі, крохмаль, рослинну олію, лярд, целюлозу у величинах, відповідно рекомендаціям Інституту харчування РАМН (Російська Федерація).

        По­т­ре­ба пацюків у ­мі­­н­е­ра­ль­них речов­инах по­к­ри­ва­лася за ра­ху­нок спе­ціаль­ної су­мі­ші, при­го­­т­о­­в­л­е­­н­ої­ за Джонсоном-Фостером, в якій вміст за­лі­за не пе­ре­ви­щував 350 мкг,  мі­ді - 450 мкг,  ка­ль­цію - 50 мг,  фо­с­фо­ру - 45-50 мг, фто­ру - 30 мкг на до­бу на тварину.  

       Тварини ко­ж­но­го дня також вжи­ва­ли су­міш си­н­те­ти­ч­них ві­та­мі­нів у про­пи­су, який ре­ко­ме­н­дує РАМН і ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­вує­ть­ся в ек­с­пе­ри­ме­н­та­ль­них до­с­лі­дже­н­нях: на 1 кг ра­ціо­ну що­до­бо­во - 4 мг тіа­мі­ну, 4 мг ри­бо­ф­ла­ві­ну, 15 мг нікотин-аміду, 4 мг пі­ри­до­к­си­ну, 15 мг па­н­то­те­но­вої ки­с­ло­ти, 30 мкг ціанокобаламіну, 0,3 г іно­зи­ту, 2 мг фо­ліє­вої ки­с­ло­ти, 1мг хо­лі­ну, 300 МО ре­ти­но­лу, 3 мг то­ко­фе­ро­лу і 300 МО ер­го­ка­ль­ци­фе­ро­­­лу на тиждень. Во­ду пацюки вживали аd libidum і утримувались в умовах віварію.

        Друга, експериментальна група пацюків, крім вище зазначених нутриєнтів, вживала токсиканти у ви­г­ля­ді со­лей: свинець - 0,3 мг, кадмій -0,06 мг, миш'як
0,24 мг, ртуть - 0,028 мг, нітрати  140,0 мг (щодобово на одну тварину).

       В ході експерименту вивчали ге­ма­то­ло­гі­ч­ні по­ка­з­ни­ки­ ­(Hb­,­ ШОЕ­,­­ ко­н­це­н­т­ра­цію ери­т­­ро­ци­тів­ крові­­,­ ле­й­ко­г­ра­му) загальноприйнятими методами (М.А.Базарнова, 1988)­. Для біо­хі­мі­ч­ної ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки ста­ну вну­т­рі­ш­ніх ор­га­нів та си­с­тем пацюків бу­ли ви­з­на­че­ні ак­ти­в­ність ас­па­р­тат- і ала­ні­на­мі­но­т­ра­н­с­фе­раз (КФ.2.6.1.1.; 2.6.1.2.1). Про стан пе­ре­ки­с­но­г­о ­оки­с­ле­н­ня ліпідів (ПОЛ) су­ди­ли за на­ко­пи­чен­ням ма­ло­но­во­го діа­ль­де­гі­ду (МДА) та діє­но­вих кон'югатів (ДК). Стан ан­тио­к­си­да­н­т­ної си­с­те­ми оці­ню­ва­ли за ак­ти­в­ні­с­тю ка­та­ла­зи (КФ.1.11.1.6) та глу­та­тіо­н­пе­ро­к­си­да­зи (КФ.1.11.1.9). Ак­ти­в­ність мо­ноа­мі­ноо­к­си­да­зи (КФ.1.4. 3.4.) ви­з­на­ча­ли в без'яде­р­них го­мо­ге­на­тах пе­чі­н­ки. Біохімічні дослідження виконані з використанням на­бо­ру хі­мі­ч­них реа­к­ти­вів і методів "Хе­ма­нол". Лі­пі­д­ний об­мін в ор­га­ні­з­мі тва­рин ха­ра­к­те­ри­зу­ва­ли  за  вмі­с­том  хо­ле­с­те­ри­ну в си­ро­ва­т­ці кро­ві, який вивчали за методом Ілька (Е.Л.Ревуцький, 1975).

        Про­тягом ек­с­­­пе­­р­и­­ме­н­ту спостерігали за ста­ном пацюків, пої­да­н­ням ко­р­мів,
ви­в­ча­ли­ їх ма­су­ ті­ла­,­ ру­хо­ву ак­ти­в­ність за до­по­мо­гою те­с­ту ві­д­к