Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

ШАМРАЙ ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 577.4(477)+614.7:616-006

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

ЕКОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ РОЛІ У ФОРМУВАННІ

ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ОНКОЛОГІЧНОЇ

ПАТОЛОГІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент Грищенко Сергій Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Іваницька Надія Федорівна, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри гігієни та екології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Харковенко Ніна

Михайлівна, ДП Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем

Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, завідувачка відділу соціально-гігієнічних досліджень.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра гігієни та екології №2, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться 26.02.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного медичного

університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий 24.01.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, д.мед.н., професор                                                                Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На протязі останніх десятиліть в більшості країн світу і, в тому числі, в Україні відзначається стала тенденція зростання усіх показників онкологічної патології населення (Гулак Л.О., 1997; Ann N.Y., Hill M.A., 1997; Tominga S., 2001). Більшість дослідників пов'язують цей процес як із кризовими явищами в екологічному середовищі, так і з прогресуючим погіршенням соціально-економічних умов та способу життя людей (Комлева В.А., 1999; Green M.S., 1998; Rossan D., Palmbriten N., 1993).

У роботах численних дослідників показано, що рівні онкологічної захворюваності населення і ступінь виразності факторів ризику виникнення злоякісних пухлин характеризуються значною варіабельністю, яку завжди необхідно враховувати при розробці онкопрофілактичних заходів (Гуслицер Л.Н., 1988; Кетько Е.Г., Суптело Л.П., 1993; Albanes D., 1999). Проте, до теперішнього часу не встановлені територіальні закономірності формування онкологічної патології в сучасних соціально-екологічних умовах України, не визначені регіональні особливості факторів онкоризику та онкоантиризику, що  робить неможливим прийняття термінових профілактичних заходів, здатних знизити частоту виникнення злоякісних новоутворень, зменшити їхню поширеність і скоротити смертність населення від раку.

Незважаючи на велику кількість праць як вітчизняних (Агарков В.И., 2000; Грищенко С.В., 2001; Голяченко О.М., 1997), так і закордонних (Baranowski T., 2000; Blum A., 1998) авторів, присвячених вивченню епідеміологічних особливостей злоякісних новоутворень, переважна більшість їх стосується питань канцерогенного впливу факторів онкоризику без визначення специфічних рис, обумовлених територіальними відмінностями, зокрема на терені регіонів України. У зв'язку з цим, вельми актуальною є проблема встановлення регіональних закономірностей формування онкологічної патології і розробки на цій основі територіально диференційованих заходів її профілактики серед населення в умовах України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з плановими науковими дослідженнями Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова і є фрагментом тем "Вивчення сучасних закономірностей формування онкологічної захворюваності населення в соціально-екологічних умовах Донбасу" (№ держреєстрації 0197V002115, термін виконання 1997-1999 рр.) і "Наукове обґрунтування заходів покращення ранньої діагностики та ефективності спеціального лікування злоякісних новоутворень людини" (№ держреєстрації 0197V014958, термін виконання 1998-2000 рр.). Автор була співвиконавцем робіт і безпосередньо вивчала онкологічну захворюваність населення України та вплив на неї факторів зовнішнього середовища.

Мета дослідження. Розробка територіально диференційованих заходів профілактики онкологічної патології населення України на основі встановлення регіональних закономірностей її формування під впливом факторів екологічного середовища.

Задачі дослідження.

1. Порівняльна характеристика навколишнього середовища в різних регіонах України.

2. Вивчення територіальних особливостей демографічних і соціально-економічних факторів онкоризику в умовах України.

3. Встановлення закономірностей формування рівня, динаміки і структури онкологічної патології населення в різних регіонах України.

4. Вивчення залежності онкологічної захворюваності населення від регіональних особливостей забруднення повітряного середовища, ґрунту, питної води, відмінностей геліофізичних і природних радіаційних факторів.

5. Вивчення залежності онкологічної захворюваності населення від регіональних особливостей демографічних і соціально-економічних факторів.

6. Обґрунтування і розробка загальних і територіально диференційованих заходів профілактики онкологічної захворюваності населення.

Об'єкт дослідження – здоров'я населення різних регіонів України.

Предмет дослідження – онкологічна захворюваність і смертність населення, екологічні, соціальні і демографічні фактори онкоризику та онкоантиризику в різних регіонах України.

Методи дослідження – гігієнічні для оцінки регіональних відмінностей факторів зовнішнього середовища; соціологічні для оцінки особливостей способу життя, побуту та харчування; медико-статистичні для оцінки рівня та динаміки онкопатології, обробки результатів досліджень; медико-картографічні для картографічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені територіальні закономірності формування рівнів, динаміки і структури онкологічної захворюваності населення в сучасних умовах України: стабільно високі і низькі регіональні рівні, темпи підйому і зниження в часі, рангові місця в структурі окремих нозологічних форм, різнонаправлені статево-вікові регіональні градієнти рівнів, динаміки і структури, регіональна обумовленість прогресивно-регресивної і хвильової динаміки онкологічної захворюваності населення.

Вперше визначений комплекс факторів екологічної, демографічної, професійної і соціально-побутової природи, що обумовлює територіальні відмінності рівнів онкологічної захворюваності населення в сучасних умовах України.

Встановлено роль геліофізичних і природних радіаційних факторів у формуванні онкологічної патології і переважному поширенні окремих її нозологічних форм серед населення різних регіонів України.

Дістало подальший розвиток виявлення сучасних особливостей впливу забруднення повітряного середовища, ґрунту і питної води на формування окремих нозологічних форм онкологічної патології населення: злоякісних пухлин легень, рота, стравоходу, шлунка і кишечника.

Встановлено роль мікроелементного складу питної води у формуванні стійко підвищеної і зниженої частоти виникнення серед населення окремих регіонів України онкологічних хвороб порожнини рота, стравоходу, шлунка, ободової та прямої кишки.

Встановлено сучасні закономірності статики, динаміки та структури рівнів забруднення повітряного середовища, ґрунту і води в окремих регіонах України.

Уточнено диференційований ступінь значущості шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем), особливостей харчування, сімейних і соціально-побутових умов у формуванні онкологічної захворюваності населення.

Обґрунтовано і розроблено принципи профілактики онкологічних хвороб, що реалізуються через систему заходів оздоровлення соціального та  екологічного середовища й антиканцерогенного харчування людини.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтований і розроблений комплекс регіонально диференційованих заходів зниження онкологічної захворюваності та смертності населення на основі принципів первинної, вторинної і третинної профілактики.

Створено комплект карт, що відображають ступінь територіальної варіабельності показників онкопатології на рівні країни та її окремих областей. Ці карти є методичною основою для прогнозування рівнів онкопатології серед населення, чіткої організації роботи медичних установ (спеціалізованих онкологічних, загальнолікувальних та санітарно-епідеміологічних), що дає можливість вчасно планувати, проводити та контролювати профілактичні й лікувальні заходи.

Видано методичні рекомендації "Принципи і заходи профілактики онкологічної захворюваності населення в умовах екологічного неблагополуччя" (Донецьк, 2001), які впроваджені у Вінницькому обласному онкологічному диспансері (акт впровадження від 4 вересня 2002 р.), Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт впровадження від 17 жовтня 2001 р.), у Донецькій обласній санітарно-епідеміологічній станції (акт впровадження від 4 вересня 2001 р.), в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 29 травня 2002 р.), в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини (акт впровадження від 24 травня 2002 р.) і гігієни (акт впровадження від 7 червня 2002 р.).

Програма територіального підходу до управління онкологічною службою та модель функціонування системи її інформаційного забезпечення впроваджені у Житомирському обласному онкологічному диспансері (акт впровадження від 29 грудня 1998 р.).

Результати роботи використані при розробці державної програми “Онкологія” на 2002-2006 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. №392).

Особистий внесок здобувача. Проведений аналіз даних літератури; зібраний і оброблений первинний матеріал; дана гігієнічна оцінка природно-екологічного середовища проживання, соціально-економічних умов, способу життя та харчування населення; визначені територіальні закономірності формування онкологічної патології населення; встановлені регіональні особливості факторів онкоризику та онкоантиризику; розроблені територіально диференційовані заходи профілактики злоякісних новоутворень серед населення України. Автором не були використані наукові результати та ідеї, які належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на IХ з'їзді онкологів України (Київ-Вінниця, 1995), на науково-практичній конференції "Рак в Україні: епідеміологічні та організаційні аспекти проблеми" (Київ, 1997), на науковій сесії товариства гігієністів, присвяченій 70-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2000).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 1 монографії, 6 статтях наукових журналів та 3 тезах з'їзду і конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, закінчення, висновків і додатків. Бібліографія включає 191 джерело вітчизняної й іноземної літератури на 18 сторінках. Робота викладена на 193 сторінках, з них 46 таблиць на 41 сторінці, 21 рисунок на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. У дисертації використані матеріали, що характеризують природні особливості регіонів України, екологічні та соціально-економічні умови проживання населення, а також відомості про частоту виникнення, поширеність злоякісних новоутворень і смертність від них жителів 25 областей нашої держави за 20-річний період (1980-1999 рр.). В узагальненій формі дані про вихідні матеріали та їхній обсяг наведені в табл. 1. Вплив природно-кліматичних, екологічних і соціально-економічних факторів на формування онкологічної патології населення України та ступінь територіальної варіабельності її рівнів вивчався за допомогою комп'ютерної обробки даних із застосуванням математико-статистичних методів аналізу: порівняльного та множинного кореляційно-регресійного (Гончарук Є.І., Вороненко Ю.В., Марценюк М.І., 1989).

Таблиця 1

Матеріали, обсяг і методи дослідження

Програма дослідження        Об'єкт дослідження        Джерело інформації        Обсяг досліджень        

Природні фактори навколишнього середовища        

Геліофізичні фактори        Середні значення рівнів сонячної радіації        Звіти бюро погоди Гідрометцентру України, обласних гідрометцентрів, бюлетені “Сонячні дані”        3600 вимірювань        

Мікро- і макроелементи ґрунту і води        Середній вміст 14 основних мікро- і макроелементів        Звіти інформаційно-аналітичного Управління Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України, облСЕС        35125 аналізів        

Мінералізація й жорсткість води        Середні показники мінералізації і жорсткості поверхневих і підземних вод        Звіти Державного інформаційного фонду Державного комітету України з геології та використання надр, облСЕС, Держкомгідромету        23087 аналізів        

Антропогенні фактори навколишнього середовища        

Забруднювачі атмосферного повітря        Середньодобові концентрації ксенобіотиків у повітряному басейні        Статистичні звіти Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС        65230 аналізів        

Забруднювачі ґрунту        Середній вміст в орному шарі ґрунту хімічних елементів        Звіти облСЕС, агрохімслужби та станцій захисту рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України        4589 аналізів        

Іонізуюче випромінювання        Еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону в об'єктах середовища та житлових приміщеннях        Звіти облСЕС, Держкомгідромету        10656 вимірювань        

Продовження табл. 1

Соціально-економічні та демографічні фактори        

Соціально-професійний і освітній статус, демографічна ситуація, рівень матеріального благополуччя населення        Населення України        Дані переписів та анкетного опитування населення, звіти обласних управлінь статистики        1500 анкет        

Фактори способу життя, побуту та харчування        

Спосіб життя, умови побуту, характер і режим харчування        Населення України        Дані переписів та анкетного опитування населення, щорічні звіти обласних управлінь статистики        1500 анкет        

Онкологічна захворюваність, поширеність злоякісних пухлин і смертність від них        

Частота виникнення злоякісних пухлин, рівень їхнього поширення та смертність від них населення України        Кількість   всіх   онкохворих, у тому числі вперше виявлених, кількість померлих від раку        Дані Національного та обласних канцер-реєстрів, звітно-облікова документація обласних протипухлинних центрів        46825 випадків онкологічних захворювань, 29276 випадків смерті від раку        

У роботі був використаний такий сучасний високоінформативний і достовірний метод оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення, як метод медико-картографічного аналізу.

Порівняльна гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища мешкання населення. Нами встановлено, що найвищий питомий валовий викид забруднюючих речовин в атмосферу відзначається в п'ятьох областях України: Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Івано-Франківській і Запорізькій (30,1 – 117,5 т/км2). Найнижчі величини валового викиду в атмосферу забруднювачів характерні для трьох північних областей: Чернігівської, Волинської і Житомирської (7,2 – 7,9 т/км2).

Найбільш високий сумарний показник забруднення атмосферного повітря характерний для великих промислових міст Східного і Південного регіонів (Донецьк, Одеса, Луганськ), а також м. Києва. У цих містах сумарний показник забруднення перевищує ГДК у 1,6-3,5 рази. Найменш забруднене атмосферне повітря населених місць Північного і Західного регіонів України. Рівень сумарного забруднення тут не перевищує ГДК.

Аналіз показав, що у концентраціях вище ГДК в атмосферному повітрі знаходяться 3,4-бенз(а)пірен у містах Донецьк, Одеса, Луганськ (7,7 – 15,0 ГДК); оксид вуглецю в місті Вінниця (1,1 ГДК); фенол у містах Одеса, Донецьк і Київ (2,0 – 2,3 ГДК); аміак у містах Донецьк, Київ, Вінниця (1,5 – 2,8 ГДК); формальдегід у містах Київ, Одеса, Сімферополь, Донецьк, Луганськ (2,0 – 7,6 ГДК); фтористий водень у містах Одеса, Вінниця, Луганськ (1,4 – 2,5 ГДК); діоксид азоту в містах Донецьк, Одеса, Київ (1,8 – 2,3 ГДК).

Показано, що найбільш мінералізовану і жорстку питну воду споживає населення Південного і Східного регіонів. Мінералізація питної води тут, як правило, перевищує гігієнічний норматив і складає 1300-6000 мг/л. Жорсткість питної води обумовлена високими концентраціями кальцію і магнію (7,8-30,6 мг-екв/л). Найменш мінералізована і жорстка питна вода характерна для Північного і Західного регіонів України.

Встановлено, що ґрунти регіонів України забруднені шкідливими хімічними речовинами в різному ступені. Найбільш високий сумарний показник забруднення ґрунтів зафіксовано у населених місцях Східного (Zс=98,9 – 112,5) і Південного (Zс=31,5 – 96,1) регіонів. Мінімальні значення сумарного показника забруднення ґрунтів характерні для Північного і Західного регіонів (Zс=10,3 – 26,4).

Рівень небезпеки ґрунтів для здоров'я населення є найвищим (небезпечний рівень) у Донецькій, Луганській і Одеській областях; помірно небезпечним – у Кримській АР, Вінницькій, Полтавській, Київській і Львівській областях; припустимим – у Рівненській і Житомирській областях.

Уся територія України поділяється за геліофізичними характеристиками на 4 зони: Полісся, Лісостеп, Степ, Південний степ. Найнебезпечніші рівні геліофізичних факторів реєструються в Степовій і Південній степовій зонах: сумарна сонячна радіація 110-115 ккал/м2/рік, пряма еритемна ультрафіолетова радіація області "В" 32-40 ер-г/м2/рік, сумарна еритемна ультрафіолетова радіація області "В" 240-280 ер-г/м2/рік.

Найбільш небезпечними регіонами за радоновою природною радіоактивністю є наступні території України: Херсонська, Одеська, Запорізька, Черкаська, Вінницька, Житомирська і Рівненська області (ЕРОА 65,0 – 156,5 Бк/м3).

Регіональні закономірності формування онкологічної захворюваності й смертності населення. Довгострокове (1980-1995 рр.) дослідження рівнів онкологічної патології населення різних регіонів України дозволило встановити їх значну територіальну варіабельність. Співвідношення між крайніми показниками первинної онкологічної захворюваності населення різних областей України сягають 83,1%, поширеності пухлин – 94,6% і смертності від них – 80,6%. Частота виникнення злоякісних пухлин максимальна (337,40/0000) серед мешканців Одеської області, мінімальна – серед жителів Закарпаття (184,30/0000) (рис. 1). Найнижчий рівень смертності від злоякісних новоутворень зареєстровано серед мешканців Закарпаття (113,00/0000), в той час як найбільший – серед жителів Дніпропетровської області (204,10/0000) (рис. 2).

Визначена ключова закономірність сучасного територіального розподілу онкологічної патології в Україні, яка заключається у зростаючому географічному тренді всіх її показників (первинна та загальна захворюваність, смертність) в напрямку з північного заходу на південний схід країни. За результатами порівняльного та медико-географічного аналізу найвищі рангові місця за частотою виникнення, поширеністю злоякісних новоутворень, а також смертністю від них населення серед 25 областей України займають ті, що входять до складу Південного та Східного регіонів. Найнижчі рангові місця належать областям Західного та Північного регіонів.

Рівень захворюваності:

– 184,3 – 226,9 (середній рівень = 207,9)

– 237,2 – 288,4 (середній рівень = 260,7)

– 289,5 – 337,4 (середній рівень = 302,8)

Рис. 1. Регіональні особливості онкологічної захворюваності населення

України (1980-92 рр., випадки на 100 тис. населення)

Рівень смертності:

– 113,0 – 142,9 (середній рівень = 132,6)

– 149,9 – 167,7 (середній рівень = 159,8)

– 178,3 – 204,1 (середній рівень = 193,4)

Рис. 2. Регіональні особливості смертності населення України від злоякісних новоутворень

(1980-95 рр., випадки на 100 тис. населення)

Серед усіх локалізацій найвищий рівень онкологічної захворюваності населення України характерний для новоутворень молочної залози (49,70/0000), трахеї, бронхів та легень (46,80/0000), шкіри (33,70/0000) та шлунка (32,80/0000), а найнижчий – для пухлин губи (4,90/0000), стравоходу (4,30/0000) щитоподібної залози (3,3/0000), кісток і сполучної тканини (4,60/0000), а також меланоми шкіри (3,50/0000).

Рівень онкозахворюваності чоловіків має виражені регіональні відмінності: найвищі його показники реєструються у Східному регіоні (1-е місце: 267,7±4,90/0000), а найнижчі в Західному (5-е, останнє, місце: 241,1±2,00/0000). Дещо інші закономірності простежуються щодо жінок: частота виникнення серед них злоякісних новоутворень максимальна у Південному регіоні (1-е місце: 339,4±6,80/0000), а мінімальна – у Західному (202,6±5,00/0000).

Відмічено, що онкологічна захворюваність чоловічого населення України істотно збільшилась у другій половині 80-х і в першій половині 90-х років, коли вона досягла максимальних рівнів (275,2 - 279,00/0000). З другої половини 90-х років онкозахворюваність стала приймати тенденцію до стабілізації, а з кінця 90-х років – до помітного зменшення. При цьому стійка тенденція до зниження онкозахворюваності характерна тільки для Західного та Північного регіонів, в той час як у Східному та Південному регіонах з початку 90-х років знову відзначається зростання частоти виникнення злоякісних новоутворень.

Встановлено, що серед жіночої популяції населення України онкопатологія мала прогресивну спрямованість до росту протягом всього періоду 90-х років і лише наприкінці його намітилася тенденція до її стабілізації. Однак, якщо для жінок Західного та Північного регіонів у цей період характерна тенденція до зниження первинної онкозахворюваності, то в Східному регіоні подібної спрямованості динаміки не відзначається.

Виявлені суттєві регіональні відмінності у віковій динаміці онкопатології населення обох статей, головними з яких є достовірно (р<0,05) вищі темпи росту частоти злоякісних новоутворень серед усього населення Південного та Східного регіонів, особливо у старших вікових групах (після 40 років). Серед чоловіків та жінок, що мешкають у Північному та частково Західному регіонах, зареєстровані найвищі темпи зростання онкологічної захворюваності в молодших вікових групах (до 20 років).

Рангова структура онкозахворюваності чоловіків має помітні регіональні відмінності. Встановлено, що сумарна питома вага основних локалізацій новоутворень (трахея, бронхи, легені, шлунок, шкіра) максимальна серед мешканців Східного (49,9%) та Південного (48,7% випадків) регіонів, а мінімальна – у Західному регіоні (37,4% випадків).

Структура онкологічної захворюваності жінок України істотно відрізняється від такої чоловічого населення. Перше місце в ній у всіх регіонах займає онкопатологія молочної залози (у чоловіків – пухлини органів дихання), друге місце, як і в чоловіків, належить новоутворенням шкіри, а онкохвороби шлунка займають третє місце тільки серед жіночого населення Північного і Центрального регіонів.

У структурі онкологічної захворюваності жіночого населення основну масу випадків захворювань дають наступні нозологічні форми: у Північному регіоні – пухлини молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки та яєчників (54,1% всіх випадків); у Південному – новоутворення молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, трахеї, бронхів та легень (56,5% випадків); у Західному – молочної залози, шкіри, шлунка, тіла та шийки матки (45,4% випадків); у Східному – молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, трахеї, бронхів та легень (56,9% випадків); у Центральному регіоні – пухлини молочної залози, шкіри, шлунка, тіла та шийки матки (54,4% випадків).

Аналіз детермінізму регіональних особливостей онкологічної захворюваності населення. За даними порівняльного та кореляційно-регресійного аналізу (табл. 2), серед природно-екологічних факторів ризику виникнення злоякісних новоутворень найбільш значущими є наступні: сумарне антропогенне забруднення повітряного басейну (Д=77,26%; р<0,001), високі концентрації в атмосферному повітрі 3,4-бенз(а)пірену (Д=72,08%; р<0,001), діоксиду азоту (Д=41,60%; р<0,001) і завислих речовин (Д=27,25%; р<0,01); сульфатно-хлоридно-натрієвий хімічний склад підземних (Д=38,94%; р<0,01) і поверхневих (Д=26,73%; р<0,05) вод; сумарне забруднення ґрунту (Д=77,26%; р<0,001), підвищений вміст у ньому свинцю (Д=23,92%; р<0,05), нікелю (Д=20,26%; р<0,05) і марганцю (Д=17,68%; р<0,05); високий рівень сумарної еритемної ультрафіолетової радіації області В (Д=16,15%; р<0,05); високий рівень ЕРОА радону (Д=73,01%; р<0,001).

Таблиця 2

Вплив факторів довкілля на показники первинної

онкологічної захворюваності населення України

Фактори        КПК        Д        t        р        

Середній рівень ЕРОА радону        +0,858        73,01        7,9        <0,001        

Вміст міді в ґрунті        +0,387        14,98        2,1        <0,05        

Вміст марганцю в ґрунті        +0,421        17,68        2,3        <0,05        

Вміст свинцю в ґрунті        +0,489        23,92        2,8        <0,05        

Вміст нікелю в ґрунті        +0,453        20,26        2,5        <0,05        

Вміст бора в ґрунті        +0,314        9,84        1,6        >0,05        

Вміст кобальту в ґрунті        -0,417        17,39        2,3        <0,05        

Вміст молібдену в ґрунті        -0,174        3,03        0,9        >0,05        

Вміст фосфору в ґрунті        -0,146        2,13        0,7        >0,05        

Сумарний показник забруднення ґрунтів (Zc)        +0,658        43,29        4,2        <0,001        

Хімічний склад поверхневих вод        +0,512        26,73        3,0        <0,05        

Хімічний склад підземних вод        +0,624        38,94        3,9        <0,01        

Мінералізація поверхневих вод        -0,435        18,92        2,3        <0,05        

Мінералізація підземних вод        -0,442        19,54        2,4        <0,05        

Загальна жорсткість поверхневих вод        -0,326        10,63        2,0        <0,05        

Загальна жорсткість підземних вод        -0,344        11,83        2,1        <0,05        

Концентрація завислих речовин в атмосферному повітрі        +0,522        27,25        3,1        <0,01        

Концентрація діоксиду азоту в атмосферному повітрі        +0,645        41,60        4,0        <0,001        

Концентрація 3,4-бенз(а)пірену в атмосферному повітрі        +0,849        72,08        6,9        <0,001        

Концентрація діоксиду сірки в атмосферному повітрі        +0,302        9,12        1,5        >0,05        

Концентрація оксиду вуглецю в атмосферному повітрі        +0,247        6,11        1,3        >0,05        

Сумарний показник забруднення повітряного басейну (СПЗ)        +0,879        77,26        7,1        <0,001        

Рівень сумарної еритемної ультрафіолетової радіації області "В"        +0,402        16,15        2,2        <0,05        

Примітки. КПК – коефіцієнт парціальної кореляції; Д – коефіцієнт детермінації;

t – критерій Стьюдента; р – ступінь вірогідності.

Математико-статистичний аналіз (за ваговим індексом та коефіцієнтом асоціації) дозволив установити, що демографічні, соціально-економічні фактори, фактори побуту, способу життя та харчування, які обумовлюють своїм негативним впливом на 63,1% (р<0,05) територіально диференційоване зростання онкологічної патології, за рівнем значущості розподіляються так: сімейний стан > вікова структура населення > наявність психоемоційних перевантажень > професія > рівень освіти > подушний прибуток > паління тютюну > характер харчування > сон > зловживання алкоголем > стать.

Принципи і заходи загальної та територіально диференційованої профілактики онкологічної захворюваності населення. Запобігання виникненню злоякісних новоутворень серед населення України, зниження їх поширеності та смертності від цієї патології повинно здійснюватися за рахунок комплексу науково обґрунтованих, територіально диференційованих заходів первинної, вторинної та третинної онкопрофілактики.

Первинна профілактика, яка запобігає виникненню злоякісних пухлин, повинна бути пріоритетним напрямком протиракової боротьби. Вона включає в себе наступні складові частини: 1) оздоровлення навколишнього середовища; 2) удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем; 3) антиканцерогенне харчування населення.

Вторинна та третинна онкопрофілактики, які сприяють максимальному продовженню життя онкологічним хворим та знижують смертність від злоякісних новоутворень, здійснюються за рахунок наступних заходів: 1) організація цільової протиракової диспансеризації населення; 2) удосконалення організації та роботи онкологічної служби.

Оздоровлення навколишнього середовища в регіонах України досягається за рахунок реалізації таких принципів: 1) удосконалення правового регулювання використання екологічного середовища; 2) науковий моніторинг навколишнього середовища; 3) створення умов для активного самоочищення природного середовища; 4) програмно-комп'ютерне керування процесом накопичення й утилізації виробничих відходів.

Удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем реалізується на основі наступних принципів: 1) створення широкої мережі стаціонарних постів автоматизованого лабораторного контролю за станом навколишнього середовища в міських та сільських населених місцях; 2) інтенсифікація і підвищення якості запобіжного санітарного нагляду за промисловими, сільськогосподарськими і комунальними об'єктами, що забруднюють екологічне середовище; 3) удосконалення поточного санітарного нагляду за оздоровленням екологічного середовища.

Територіальне диференціювання онкопрофілактичних заходів повинно здійснюватися, як це наведено в табл. 3, на основі визначення пріоритетних для кожного регіону України локалізацій злоякісних пухлин, а також ідентифікації їх ключових факторів ризику.