Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Ткаченко Світлана Михайлівна

УДК 613.1:572.02:616.1

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОЄДНАНОГО ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ  І АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПЕРЕБІГ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

14.02.01 - Гігієна, медичні науки

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

       Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор БАРДОВ ВАСИЛЬ

                  ГАВРИЛОВИЧ, Національний медичний університет імені О.О.Бого-  

                  мольця, завідуючий кафедрою пропедевтики гігієни, військової та

                  радіаційної гігієни

         Науковий консультант - доктор медичних наук, професор ЛИЗОГУБ ВІКТОР

                  ГРИГОРОВИЧ, Національний медичний університет імені О.О.Бого-

                  мольця, завідуючий кафедрою факультетської терапії № 2

        Офіційні опоненти: -  доктор медичний наук, професор ЦИПРІЯН ВІКТОР

                        ІВАНОВИЧ,Національний медичний університет імені О.О.Бого-

                        мольця, завідуючий  кафедрою гігієни  харчування

                       -  доктор медичних наук, професор СМІРНОВА ІРИНА ПАВЛІВНА,

                       Український НДІ кардіології імені М.Д.Стражеска, керівник

                       відділення популяційних досліджень

Провідна установа:  Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра загальної гігієни, м.Харків

Захист відбудеться “ 21 ” січня 1999 р. о 13-30 годині  на засіданні спеціалі-зованої вченої ради Д. 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 252057, м.Київ-57, пр. Перемоги, 34, медико-профілактичний корпус Національного медичного університету, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 252057, Київ-57, вул. Зоологічна,3.

Автореферат розісланий “ 18 ” гркдня 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                               О.П.Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

       Актуальність проблеми.

В  сучасних умовах значної зміни навколишнього середовища, внаслідок науково-технічно­­­го прогресу,  глобальних екологічних змін,  росту темпів  і психоемоційної насиченості життя, збільшення кількості і змін якості фізико-хімічних і психоемоційних факторів, які діють на людину,  різко зростає актуальність досліджень по визначенню впливу на людський організм різноманітних факто­­­рів навколишнього середовища (Г.И.Сидоренко, 1989,  Е.И.Ча­­­зов, 1992).

       Особливе значення такі дослідження мають для хворих серцево-судинними хворобами (ССХ), тому що аналіз структури захворюваності і смертності населення різних регіонів світу свідчить про те, що серцево-судинні захворювання (ССЗ) є найбільш поширеними хворобами. Наприк-лад,  від ішемічної хвороби серця (ІХС) страждає від 4 до 20 %  дорослого  насе­­­лення (В.А.Бобров, 1994;  М.И.Лутай, 1994). Смертність від ІХС та гіпертонічної хвороби (ГХ) складає більш як 90% всіх ви­­­падків смерті від  хвороб органів кровообігу або біля 50% загальної смертності населення (А.А.Эльгаров, 1991).

       Зважаючи на надзвичайно велике соціально-гігієнічне значення цьо-го виду патології, виявлення та вивчення всіх факторів навколишнього середовища,  які впливають на виник­­­нення та перебіг захворювань серця і  судин, є актуальною науковою та практичною  проблемою  (Р.А.Абдулаев, 1983;  Г.И.Сидоренко, 1987).

       В літературі є велика кількість робіт, які присвячені ізольованому впливу на здоров'я людини багатьох природних і антропогенних  факторів навколишнього середовища (О.Ю.Малы­­­гина и соавт., 1986;  С.М.Соколов,   1988;  И.Е.Оранский, П.Г.Царфис, 1989; R.Geottrey, А.Leat, 1989). Але слід врахо­­вувати,  що ні один із факторів - хімічний, біологічний або фізичний практично не являється ізольованим: всі вони діють в комплексі між собою, нашаровуючись на фактори спадкові та соціальні.

       Слід підкреслити, що в наш час ще немає надійних кіль­­­кісних  кри-теріїв оцінки взаємозв'язку між рівнями забруд­­­нення та показниками захворюваності,  недостатньо  врахову­­­ється значення тривалості і режиму впливу речовин, особливо в поєднанні з різноманітними кліматичними і погодними  фак­­­торами, які є регіональним фоном і про вплив яких на стан здоров'я людини переконливо свідчать дослідження ряду авто­­­рів  (А.Л.Чи-жевский, 1976; Р.Д.Габович и соавт., 1978; В.Г.Бокша,  Б.В.Богуцкий, 1980; В.І.Русанов, 1982; Т.И.Анд­­­ронова и соавт., 1982;  В.Г.Бардов,  1983;  В.Г.Бардов и со­­­авт., 1989; R.Vestetal., 1973; R.Ouffi, 1983).

       Тому встановлення кількісної залежності показників зах­­­ворюваності і смертності населення від ступеня  забруднення атмосферного  повітря,  грунту та води в поєднанні з кліма­­­то-погодними умовами і розробка на цій основі методів прог­­­нозування  впливу факторів навколишнього сере-довища на здо­­­ров'я людини є надзвичайно важливим. Це визначило актуаль­­­ність вибраної теми.

       Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

       Дисертація  виконана у відповідності з планом виконання до­­­вору підряду теми N237 за індексом МОЗ України "Розробка ме­­­тодів  впливу на людину комплексу шкідливих факторів (раді­­­оактивні речовини, солі важ-ких металів,  отрутохімікати та інші)", номер реєстрації 01920001515.

Мета дослідження: гігієнічна оцінка впливу природних та антропо-генних факторів навколишнього середовища на виник­­­нення, перебіг та наслідки хвороб системи кровообігу (ХСК) з роз­­­робкою основ прогнозу-вання та профілактики цього впливу для охорони та поліпшення здоров'я населення.

  Завдання дослідження:

       1. З гігієнічних позицій оцінити закономірності просто­­­рового і часо-вого розподілу природних (сонячна і геомагніт­­­на активність,  клімато-погодні компоненти) і антропогенних (радіонукліди  та  свинець  після  аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС),  пестициди  та  інші  штучні забруднювачі) факторів на території Київської області.

       2. Встановити динаміку загальної та первинної  захворю­­­ваності,  ур-гентної захворюваності та смертності населення Київської області при  ХСК  в порівнянні з іншими регіонами України.

       3. Математико-статистичними, картографічними і астрофі­­­зичними  методами  встановити  наявність  і  закономірності впливу природних і антропогенних факторів оточуючого сере­­­довища на динаміку  захворю-ваності і смертності населення Київської області при ХСК.

       4. Обгрунтувати, розробити, впровадити в практику Гід­­­рометео-служби і установ охорони здоров'я України методи ме­­­дичного прогнозу-вання впливу природних і антропогенних фак­­­торів навколишнього середовища на динаміку перебігу  серце­­­во-судинних захворювань (ССЗ).

       5. Обгрунтувати,  розробити і впровадити в практику ус­­­танов охоро-ни здоров'я областей методики первинної та вторинної профілактики  ХСК  в  умовах поєднаного впливу природних і антропогенних факторів навколишнього середовища.

Наукова новизна  дослідження: вперше для клімато-географічної зони півночі України виявлені основні закономірності динаміки виникнення і пе­­­ребігу ССЗ у різні періоди року,  в різні фази циклу соняч­­­ної активності (СА), на фоні інтенсивного забруднення нав­­­колишнього середовища антропогенними забруднювачами (радіо­­­нуклідами, пестицидами, свин-цем). Вперше проведено нозогеографічне картографування України за  даними  про захворюваність і смертність населення при ІХС, встановлені рівні поширеності ІХС, стенокардії, інфаркту міокарда (ІМ) серед  населення країни.Вперше, з використанням багатофакторного математич­­­ного аналізу, вивчено поєднаний вплив комплексу  клімато-­ погодофор-муючих  факторів і антропогенних забруднень повітря, води на динаміку захворюваності  і  смертності  при  серце­­­во-судинній патології людини.

Практичне значення роботи полягає у тому, що результати дос-лідження дозволяють оцінити вплив навколишнього середо­­­вища конкрет-них населених пунктів на здоров'я населення, встановлювати значимість тих чи інших факторів в багатофак­­­торному впливі навколишнього сере-довища на здоров'я і в за­­­лежності від цієї значимості планувати оздоровчі заходи.

       Впровадження. На основі даних дослідження підготовлені, затверд-жені МОЗ України 3 методичні рекомендації: "Первинна профілактика  серцево-судинних  захворювань на  Україні"(1994), "Методичні рекомен-дації по використанню ультрафіо­­­летових випромінювань для профілакти-ки системи кровообігу" (1994) і "Експресні лабораторні методи визначення забруд­­­нення харчових продуктів,  рослинності, води, грунту строн­­­цієм-90,  цезієм-137+134. Санітарна експертиза" (1994). Ре­­­зультати дослідження використані  у  роботі  Гідрометцентру України,  в  педагогічному процесі на кафедрах пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни,  факультетської терапії  N2 НМУ,  на кафедрі загальної гігієни і медичної екології Ки­­­ївського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

  Особистий внесок полягає у пошуку,  збиранні та статис­­­тичній обробці первинних матеріалів про стан здоров”я населення України та Київської області. З метою встановлення динаміки загострень ІХС самостійно було оброблено та проаналізовано матеріали служби ШМД м.Києва у вигляді місячних статистичних звітів. Автором розроблена анкета для проведення анкетного методу дослідження метеозалежності хворих кардіологічної клініки, а також здійснено аналіз одержаних результатів та їх оформлення. Проведені систематизація та аналіз матеріалів, які характеризують природні та антропогенні фактори навколишнього середовища, математичну обробку отриманих результатів з використанням електронно-обчислювальної техніки, розроблено метод математичного прогнозування впливу природних факторів для профілактики ССЗ у населення, власне опис самої роботи, сформульовані основні висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення роботи були висвіт­­­лені на ХI та ХIII підсумкових наукових конференціях  моло­­­дих вчених та спеціалістів КМІ (Київ, 1988, 1989); на По­­­волжській науково-практичній конференції "Влияние солнечной активности,  климата, погоды на здоровье человека и вопросы метеопрофилактики" (Казань, 1988). Матеріали дисертації експонувались на ВДНГ України,  отримане свідоцтво учасника ВДНГ 1988 року.

Публікації. За  темою дисертації опубліковано 23 роботи (в т.ч. 6 самостійно), серед них 4 журнальних статті, у виданнях рекомендованих ВАК України, а також у збірниках наукових праць, та матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи: дисертаційна робота склада­­­ється із вступу,  6 розділів,  аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, переліку літератури (182 вітчизняних і 38 іно­­­земних джерел), 3 додатків.  Основний текст дисертації викладений на 116 стор. і містить 30 таблиць та 22 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, методи об’єкт дослідження. Для вирішення поставлених завдань гігієнічного вивчення впливу природних та  антропогенних  факторів  навколишнього середовища  на виникнення,  перебіг та наслідки ХСК у насе­­­лення України,  м.Києва та області, нами були використані з одного боку матеріали, що характеризують закономірності СА, геомагнітної активності (ГМА),  клімату і погоди на території країни  та  екологічний­­­ стан  навколишнього середовища окремих регіонів,  з другого боку - дані про загальну та первинну захворюваність,  дина­­­міку  загострень та смертність населення при ІХС та її уск­­­ладненнях. Матеріали, обсяг та методи дослідження представ­­­лені на рис. 1.

       Висновки про динаміку СА за період з 1981 по 1991  рік, який  відповідає другій половині XXI - першій половині XXII 11-річних циклів СА,  робили на підставі динаміки  основних її  показників:  1)  відносного  числа сонячних плям (числа Вольфа,  W), 2) сумарної площі сонячних плям (S), 3) радіо­­­випромінювання  Сонця (F) на частоті 3100 МГц,  4) числа та потужності хромосферних спалахів (ХС).  Залежність  загост­­­рень  ІХС  від  174 ХС,  83 зареєстрованих геомагнітних бур (ГМБ) за дворічний (1991-1992 рр.) період  вивчали  методом накладених епох.

       Медична класифікація погоди визначалася  після  обробки та  аналізу  щодобових 731 метеокарт погодної ситуації у м. Києві сумісно з бюро погоди Гідрометцентру за 1991-1992 ро­­­ки.  Для  характеристики  погоди в березні-квітні 1994 року була використана оперативна інформація  Українського  бюро погоди про щоденні синоптичні ситуації (барична тенденція, характеристика повітряних мас, атмосферні фронти і т.п.).

     Матеріали по забрудненю навколишнього середовища 26 ра­­­йонів Київської області з 1981 по 1990 рр.  включали велику чисельність (19) антропогенних факторів, які були викорис­­­тані в аналізі з метою виявлення максимального відображення "чистого" впливу найвпливовіших і небез-печних чинників. Для вивчення  поєднаної  дії  погоди й забруднення атмосферного повітря на перебіг ІХС у населення м.Києва використали  ін­­­декс "р". Річні сумарні еквівалентні дози опромінення насе­­­лення Київської області розраховані згідно документу "Дози­­­метрическая паспортизация населенных пунктов Украины, под­­­вергшихся радиоактив-ному загрязнению  после  Чернобыльськой аварии" (К., 1992).

       Динаміку враженості населення хворобами органів  кровоо­­­бігу за період з 1981-1995 роки вивчали на основі первинних ма­­­теріалів про захворюваність та  смертність  населення  усіх областей України, районів Київської області та м.Києва.

       Про перебіг ІХС судили по динаміці загострень цієї хво­­­роби.  Для  цього  були  використані  статистичні матеріали служби ШМД м.Києва: з 1981 по 1990 рік - місячні статистич­­­ні звіти,  а з 1.01.1991 р.  по 31.12.1992 р.  та за період березень-квітень 1994 року - щоденні контрольні талони  ре­­­єстрації викликів з указаним точним діагнозом (інфаркт міо­­­карду, стенокардія, аритмія).

     Комплексну оцінку захворюваності,  смертності населення України проводили за  методикою  Полякова-Малинського,  яка грунтується  на сигмальних оцінках відхилень фактичних рів­­­нів від їх середніх значень.  Проведений аналіз дав можли­­­вість згрупувати області та райони за 7-бальними шкалами рівнів ІХС та створити нозогеографічну карту  поширеності ІХС на території України.

       При вивченні сезонного ритму загострень ІХС у населення м.Києва використали метод визначення індексів сезонних коливань відношенням фактичних  даних  місячних  величин  до 12-місячних ланцюгових середніх (И.С.Гусева, 1977;  И.И.Ник­­­берг и соавт., 1986).

       Вплив природних факторів (СА) погоди та антропогенних (хімічні, фізичні забруднювачі) на розвиток, перебіг та наслідки ІХС вивчали на основі комп’ютерної обробки даних із застосуванням багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, компонентного, факторного диспер-сійного аналізів (Е.И.Гончарук и соавт., 1989). Були визначені середні величини, їх похибки, відхилення, коефіцієнти: парної кореляції, парціальної, множинної кореляції бета-коефіцієнти стандартизованих рівнянь регресії, коефіцієнти варіації, часткові та загальні коефіцієнти детермінації. Оцінку значимості отриманих результатів здійснювали за критеріями Фішера,  Стьюдента  (А.П.Мерков,   Л.Е.Поляков, 1974).

    Вивчення впливу факторів навколишнього середовища на рівень  поширеності ІХС здійснювали за програмою Multifac, розробленою кафедрою соціальної гігієни і організації охо­­­рони здоров'я НМУ імені О.О.Богомольця. Для максимальної достовірності кількість одночасно

Рис. 1. Матеріали, обсяг та методи досліджень.

врахованих  антропогенних факторів перевищувала кількість зон (районів) більше, як у 5 разів (Е.Г.Гончарук, Ю.В.Вороненко, Н.И.Марценюк, 1989).

       Для вивчення  чутливості хворих ІХС до клімато-погодних умов в роботі був використаний анкетний метод  дослідження. Для  цього  була складена "Анкета опитування хворих ІХС про вплив погоди на їх стан здоров'я". Анкета містила 23 питан­­­ня з 62 варіантами відповідей на них.

   Дані усіх етапів дослідженя  підлягали  математико-статистичній обробці на комп'ютері ІВМ та з допомогою програ­­­мованих мікрокаль-куляторів МК-61.

  Результати дослідження та їх обговорення.

       Вперше було встановлено, що на протязі 10-річного пері­­­оду  показники  захворюваності ІХС та її клінічними формами ІМ та стенокардією у населення  України  невпинно  зростали (табл.1).

       Значне підвищення показників  загальної  захворюваності порівняно з первинною можна пояснити збільшенням чисельнос­­­ті конингенту хворих ІХС.

Таблиця 1

Динаміка поширеності основних ССЗ серед населення України в 1981-1995 роки (в % по відношенню до рівня поширеності в 1981 році, прийнятого за 100 %)

В Київській області, на території якої сталася аварія на ЧАЕС,  захворюваність  ССХ  населення  теж має тенденції росту.  Так,  загальна захворюваність ІХС зросла в 3 рази з 1981  по 1990 рік,  а первинна в 2,6 рази.  Причому звертає увагу  різке  зростання  показників  в  роки  після  аварії  (табл.2).  В  1,2 рази збільшився темп приросту поширеності ІХС, а захворюваності майже в 3 рази в період 1986-1990 ро­­­ки відносно періоду 1981-1985 рр.  В той же час смертність населення Ки­­­ївської області від ІХС,  як і в цілому по Україні має тен­­­денцію до зниження.        

       Просторовий аналіз динаміки враженості населення встановив, що найвищі ран­­­гові  місця  в  цілому серед 25 областей України та м.Києва посідають Вінницька  (26),  Чернівецька  (25),  Хмельницька (24) області.  Найнижчі ранги належать м.Києву, Запорізькій та Дніпропетровській областям.

Таблиця 2

Темп приросту серцево-судинної захворюваності та смертності населення Київської області за періоди 19981 - 1985 рр. та 1986 - 1990 рр.

       Дещо інші закономірності мають показники враженості на­­­селення ІМ. Так, вони найвищі  в  Харківській,  Кримській, До­­­нецькій,  Дніпропет-

ровській областях та м.Києві. Низькі - в Івано-Франківській, Ровенській, Хмельницькій областях.

       У Київській  області високі рангові рівні належать Поліському (26), Рокитнянському (25) районам, а також Іван­­­ківському,  Макарівському,  Володарському, Кагарлицькому. В наступні шість років після аварії найвищі  ранги  мали  По­­­ліський,  Іванківський  райони,  які постраждали більше ніж інші в результаті аварії на атомній електростанції, а також Рокитнянський. Найменші ранги весь  дос­­­ліджуваний період мають Києво-Святошинський,  Бориспільсь­­­кий, Броварський райони  

Враженість населення  Київської області ІМ була найвища в роки до аварії (1981-1985) в Обухівському, Поліському, Чорнобильському  райо-нах, а після аварії (1986 р.) - в По­­­ліському, Кагарлицькому, Вишгород-ському. Низькі показники в Таращанському, Рокитнянському районах.

       Тобто, зважаючи на те, що поширеність, захворюваність та  смерт-ність від ІХС та ІМ найвища в більшості випадків в районах так чи інакше наближених до місця аварії, можна  го­­­ворити про високу ймовірність впливу на ІХС радіаційного та стресогенного факторів, впливу яких зазнало населення районів Київської облас­­­ті, які пост­­­раждалих від Чорнобильської аварії.

       Таким чином,  встановлено,  що захворюваність населення України ІХС має тенденцію невпинного росту на  протязі  ос­­­танніх років.  

       Аналіз ургентної захворюваності населення  м.Києва дозволив встановити,  що кількість викликів  з  приводу  ІХС  складає в середньому 9,13%  всіх звертань за ШМД з 1981 по 1992 рік,  з приводу  ІМ  -  0,5% всіх звертань.  Звертаємість населення за ШМД при ІХС та ІМ в останні роки має тенденцію до зниження. Частіше за швидкою допомогою звертаються літні люди (88,3%  люди старші 50 років). Цей факт підтверджується і соціальним складом хворих: викликають машину швидкої допомоги з приводу  ІХС - робітники 16%  від усієї кількості випадків, службовці  - 13%, пенсіонери - 70%.  При ІХС частіше звертають­­­ся жінки (57,7%),  а от кількість викликів в зв'язку з ІМ більша серед чоловіків (62,9%).  Протягом тижня виклики пос­­­тупають рівномірно. На протязі доби найбільша кількість вик­­­ликів надходить вранці та вдень від 6 до 17 годин,  найменше  вночі від 0 до 5 годин.

       Особливості сезонної захворюваності ІХС полягають у тому, що швидку допомогу хворі ІХС частіше  викликають у першому кварталі року з максимумом у березні (116,9%), подібна картина і при ІМ. Найменше число вик­­­ликів в літні місяці (мінімум у липні - 88,9%) та в вересні.

СА не впливає на динаміку захво­­­рюваності та смертності населення при ХСК (r<0,300 при p>0,05). Hаш ре­­­зультат можна пояснити дією інших,  більш потужних факторів  навколишнього середовища на здоров'я населення.

       Нами установлено, що в  дні  перед звичайними та "геоефективними" ХС відмічається незнач­­­не підвищення числа ускладнень ІХС відносно середнього рівня за 2 роки, в день реєстрації ХС частота і ІХС і ІМ залиша­­­ється на рівні середнього. В наступні дні після реєстрації звичайного спалаху кількість загострень ІХС зростає від 2,3  до 7,7%,  а ІМ - 22,9% від середнього рівня. В перші дні ре­­­єстрації "геоефективних" ХС теж відмічається підвищення час­­­тоти загострень (4-7%  від  середнього  рівня).  На  протязі  3-4-5 діб відбувається зниження частоти ускладнень ІХС та ІМ  до середнього рівня.

       В дні  перед  ГМБ кількість загострень ІХС та ІМ залиша­­­ється на рівні середнього або навіть знижується. В день ре­­­єстрації ГМБ відмі-чається підйом числа загострень ІХС (на  3,7%) та ІМ (на 5,2%), репре-зентативне підвищення рівня сер­­­цево-судинних катастроф продовжується при ІХС одну добу, при  ІМ - на протязі двох діб після реєстрації ГМБ.  Отже, на ос­­­нові вищесказаного, можна виділити період найбільш не-сприят­­­ливий для хворих ІХС.  Це одна-дві доби до початку бурі  або  ХС  і  до 3-х діб після. Тобто, використовуючи оперативний прогноз та фактичні дані про сонячну та геомагнітну актив­­­ність, проведення термінової профілактики слід починати за 2 доби до початку і проводити на протязі 3 діб після  реєстра­­­ції спалахів та магнітних бур.

       Дослідження дозволили нам встановити, що між пого­­­дою і  ургентною захворюваністю існує достовірний зв'язок: ­­­прямий при несприятливих типах погоди і зворотній при спри­­­ятливих (табл.3).

       Для клімато-географічних умов півночі Ук­­­раїни,  яка зазнала макси-мального впливу наслідків аварії на  ЧАЕС,  нами вперше була створена

Таблиця 3

Кореляційний аналіз звертаємості за швидкою медичною

допомогою в залежності від погодних умов (КПК, Д, р)

гігієнічна класифікація по­­­годи по відношенню до хворих ІХС та ІМ (рис.2).

       Сприятливими типами погоди для хворих ІХС, використову­­­ючи за основу медичну класифікацію погоди В.Ф.Овчарової, є стійка індифе-рентна та погода "спастичного" типу з індифе­­­рентним ступенем вираженості міждобової мінливості метеое­­­лементів. Погода такого типу спостерігалась 17,5% днів за 2 роки. Всі інші типи погод з слабкою вираженістю зміни мете­­­оелементів,  погоду нестійку, "спастичного" та "гіпоксично­­­го" типів з помірною зміною метеоеолементів, нестійку з пе­­­реходом індиферентної в "спастичний" тип з помірною та  ви­­­раженою зміною метеоелементів та погоду "спастичного" типу із помірною вираженістю мінливості метеоелементів можна ха­­­рактеризувати, як помірно біотропні. Такі типи погод відмі­­­чались на протязі 478 (65,4%) діб. Всі інші типи погод слід вважати несприятливими. Такі погоди зареєстровані на протя­­­ зі 125 (17,1%) діб. Незалежно від типу погоди кількість звертань збільшу­­­ється пропорційно ступеню вираженості міждобової мінливості метеоелементів. Отримані дані щодо біотропності погоди уз­­годжуються з даними В.Г.Бардова (1989), але помітною різни­­­цею є більша кількість несприятливих типів погоди, що свід­­­чить про зростання метеочутливості хворих ІХС.  Останнє, на нашу  думку,  можна пояснити негативним впливом природних, антропогенних та соціальних факторів,  в  тому  числі  дією підвищених доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.

       З метою встановлення  впливу конкретної погодо-геофі­­­зичної обстановки на розвиток загострень ІХС нами було про­­­ведено аналіз щоденних погодних ситуацій в березні-квітні 1994 року та показників загострень ІХС, ІМ та стенокардії у населення  м.Києва за цей же час.  В

результаті дослідження можна відзначити, що в весняні місяці погоду можна характе­­­ризувати як  несприятливу  для виникнення та перебігу ІХС. Так,  сприятливі типи погод відмічались  на  протязі  19,3% днів за дослід-жений період, а несприятливі становили 80,9%. Індивідуальний аналіз погодо-геофізичних ситуацій підтверд­­­жує погодозумовленість практично всіх підвищень і зни­­­жень частоти розвитку загострень  ІХС  відносно  середнього рівня.  Установлена залежність захворюваності ІХС не тільки від впливу погоди,  а й від зміни  окремих  погодоформуючих елементів.  Наприклад, ІМ виникає частіше при поєднанні хо­­­лодного фронту і значного зростання атмосферного тиску,  а стенокардія,  аритмія,  порушення кровообігу - при погоді з елементами гіпоксії.

       Відмічено різке  підвищення  частоти  загострень  всіх форм ІХС в дні виникнення ГМБ,  незалежно від типу  погоди. Визначені  найбільш сприятливі умови для хворих ІХС - інди­­­ферентна погода та перехідна "спастичного"  типу  в  стійку індиферентну з незначною міждобовою зміною метеоелементів.

       Клінічний фрагмент роботи ми провели у вигляді  анкет­­­ного  опитування  118  осіб та динамічного спостереження 50 осіб на протязі 2-х місяців у  кардіологічній  клініці  НМУ імені О.О.Богомольця.  Установ-лено,  що переважна кількість хворих ІХС (84,7%) мають виражену метеотропність,  що пере­­­вищує дані других авторів,  які відмічали метеочутливість у 60-80%  хворих  ІХС   (В.Г.Бардов, 1978;   Н.М.Воронин, 1981; Н.Х.Хамитов, 1988).  Наші дані свідчать,  що переважна біль­­­шість,  тобто 9 із 10 хворих ІХС метеочутливі. Цей висновок свідчить про необхідність пошуку заходів боротьби з метеот­­­ропністю практично всіх хворих ІХС.  Обгрунтуванням для ос­­­таннього є дані ряду авторів про те, що значна частина хво­­­рих не називали себе метеотропними,  а при клініко-метеоро­­­логічному співставленні на несприятливі типи погоди реагу­­­вали зміною об'єктивних показників  (А.И.Григорьев,  1978; Л.Я.Хамитов,  1980). Геліометеотропні реакції хворих ІХС не мають специфічних признаків, мова йде про типові загострен­­­ня основного захворювання під впливом метеоумов.  Метеочут­­­ливість у жінок відмічається частіше,  ніж у чоловіків (на 42,6%) і має більш виражений симптомокомплекс.  Переваж-на більшість метеотропних хворих (86,0%)  відчувають  переміну погоди  завчасно.  Хворі відмічають,  що найкраще себе вони почувають літом та рано восени,  а найгірша пора  року для них - пізня осінь, зима та рання весна. Найбільш сприятли­­­вими для хворих ІХС виявились погоди зі слаб-кою  мінливістю метеоелементів, антициклонального генезу, найбільш не-спри­­­ятливими - мінливі з опадами погоди, які спостерігаються в циклоні.

       Аналізуючи матеріали про динаміку  забруднення  навко­­­лишнього  середовища Київської області за 5 років до аварії на ЧАЕС та 5 років після,  встановили, що в доаварійний пе­­­ріод  рівні забрудненості кожного шкідливого компонента ін­­­тенсивно зростали. У післяаварійний період (1986-1990 рр.) інтенсивність дії деяких факторів збільшилась (забруднення отрутохімікатами, нітритами, нітратами), зросли рівні шуму, ЕМП)  а  деяких - не змінилась і навіть знизилась (значна частина шкідливих вики-дів промислових підприємств і  транс­­­порту в атмосферне повітря).  Та головна зміна у цей період полягає у забрудненні радіоактивними  речови-нами грунту і збільшенні дозового навантаження за рахунок зовнішнього і внутрішнього опромінення. Після аварії на ЧАЕС радіаційний фактор за пріорітетом посів перше місце. Загалом можна  говорити  про складну екологічну ситуа­­­цію, що склалася на території Київської області. Є ділян-ки фактично непригодні для проживання населення (Чорнобильсь­­­кий,  частина Поліського району) і є умовно чисті (ділянки Сквирського, Тетіївського, Білоцерківського,Ставищансько­­­го,Таращанського, Миронів-ського, Кагарлицького районів).

       Вперше встановлено, що в цілому антропогенні фактори забруд-нення навколишнього середовища в середньому на 82,6% обумовлюють захворюваність ІХС. Одержані досить високі МКК (від 0,88 ± 0,05 р<0,05,  до 0,93 ± 0,03<0,05), які свідчать про силу взаємозв'язку між факторами оточуючого  середовища і показниками здоров'я.

       Кореляційно-регресійний аналіз виявив статистично зна­­­чимий  зв'я-зок  між  радіоактивним опромінюванням людини та показниками загаль-ної та первинної захворюваності та смерт­­­ності при ІХС. Таким чином можна відзначити,  що променеве навантаження має негативний вплив на організм людини,  зок­­­рема і на ССС.

       Встановлено також, що вміст пестицидів в об'єктах нав­­­колишнього середовища впливає на поширеність ІХС.  Шкідливі викиди промислових підприємств та транспорту і окремі хі­­­мічні забруднювачі (SO2,  вуглеводні) мають вплив на захво­­­рюваність та смертність при ІМ.  А  достовірної  залежності показників  ІХС від забруднення повітря твердими та газопо­­­дібними шкідливими речовинами  не  встановлено.  За  рівнем значимості фізичних та хімічних факторів для поширеності та захворюваності ІХС вищі ранги мають доза опромінення (β-коефіцієнти - 0,18 та 0,24 відповідно),  ЕМП (0,10 та 0,05) та забруднення повітря сірководнем (0,18 та 0,18). На  поширеність та захворюваність ІМ теж впливають більш за все ЕМП (β-коефіцієнти - 0,50 та 0,52) та доза опромі­­­нення (0,17 та 0,20).

При вивченні поєднаної дії погоди і забруднення  атмос­­­ферного  по-вітря  на щодобову частоту загострень ІХС вперше була побудована регре-сійна модель, яка адекватна з вірогід­­­ністю 95%. β-коефіцієнти рівнянь регресії, які відобра­­­жають "чистий" вплив кожного фактору,  свідчать, що на ви­­­никнення, загострення ССЗ достовірно впливають у рівній мі­­­рі, як погода (0,25) так і комплексне забруднення атмосферного повітря (0,27). Загалом, дія природного і антропоген­­­ного факторів взаємопотенціююча.    

Підсумовуючи викладений  матеріал,  можна стверджувати, що на ди-наміку ІХС та її основних проявів - стенокардії  та ІМ  у  населення  Украї-ни впливають природні і антропогенні фактори. Дія цих чисельних факто-рів не ізольована, їх поєд­­­наний вплив приводить до взаємопотенціювання.

­­­     Враховуючи результати досліджень, нами розроблено комп­­­лекс  заходів  по попередженню негативного впливу природних та антропогенних компонентів  навколишнього  середовища  на виникнення та перебіг ІХС та профілактиці цього впливу.

В И С Н О В К И

       1. Комплексне гігієнічне дослідження та сучасний мате­­­матико-статистичний  аналіз дозволили кількісно встановити, що на динаміку виникнення, перебігу та наслідки ІХС у прос­­­торі  та  часі  суттєво впли-вають природні (β-коефіцієнт 0,25) та антропогенні (β-коефіцієнт 0,27) фактори навко­­­лишнього середовища.

       2. На підставі статистичного та  медико-географічного дослідження встановлено, що у населення України рівні поши­­­реності та захворюваності ІХС та її основних проявів  -  ІМ та  стенокардії  невпинно зростають. Смертність від ІХС за 10 років (1981-1990) зменшилась в цілому по Україні,  а від ІМ має тенденцію до зростання. Для захворюваності ІХС найвищі рангові місця в цілому серед 25 областей України та м.Києва мають Вінницька, Чернівець­­­ка,  Хмельницька області. Нижчі - належать м.Києву, Запо­­­різькій та Дніпропетровській областям.

       3. В Київській області,  на території якої сталася ава­­­рія  на  ЧАЕС,  теж невпинно зростає загальна та первинна захворюваність. Різке зростання показ­­­ників відбулося у роки після аварії. В період 1986-1990 ро­­­ків відносно періоду 1981-1985 років в 1,2 рази  збільшився темп  приросту поширеності ІХС,  а захворюваності майже в 3 рази. Смертність населення Київської області від ІХС, так як і  в цілому по Україні має тенденцію до зниження. Серед 26 районів Київської області найвищі показники  захворюваності мають Поліський,  Рокитнянський, Іванківський райони. Після аварії на ЧАЕС найвищі рангові рівні  зайняли  Іванківський та  Поліський райони,  які  до аварії мали середній рівень захворюваності.

       4. При графічному та кореляційному співставленні річних показників СА і річних показників захворюваності ІХС було встановлено, що репрезентативний статистичний зв'язок з по­­­ширеністю,  захворюваністю та смертністю при ІХС та ІМ  не відмічається (r<0,300 при р>0,05).  Встановлено, що під час хромосферних спалахів, пропорційно їх потужності, відбувається  достовірне  підвищення  частоти  загострень  ІХС (до 7,7%) та ІМ (до 22,9%) в першу та другу добу після реєстра­­­ції спалаху. Частота загострень ІХС та ІМ в перші дні перед ГМБ залишається на рівні середнього або навіть знижується. В день реєстрації ГМБ відмічається підйом числа загострень ІХС (на 3,7%) та ІМ (на 5,2%),  репрезентативне підвищення рівня серцево-судинних катастроф  продов-жується 1-2 доби. Отже, термінову геліогеофізичну профілактику загострень ССХ слід  проводити  за  2 доби до початку і на протязі 3-х діб після реєстрації короткочаснодіючих природних факторів - ­­­ хромосферних спалахів та магнітних бурь.

     5. Визначені закономірності сезонної захворюваності ІХС та ІМ. Частота загострень зростає у першому кварталі року з максимумом у березні (116,9%),  знижується в  літні  місяці (мінімум у липні - 88,9%) та в вересні.

       6. За швидкою медичною  допомогою  при  хворобах  серця частіше  звертаються  люди  похилого  віку  старше 50 років (88,3%).  З приводу ІХС частіше викликають швидку  допомогу жінки (57,7%), а з приводу ІМ - чоловіки (62,9%).

       7. Дослідження дозволили обгрунтувати гігієнічну класи­­­фікацію погоди  для хворих ССЗ,  що проживають у регіонах, які зазнали впливу наслідків аварії на ЧАЕС. Несприятливими типами  погоди для хворих ІХС та ІМ виявились погоди "спас­­­тичного" та "гіпоксичного" типів, пере-хідні з помірним, ви­­­ раженим  та  різко вираженим ступенем міждобової мінливості метеоелементів. Сприятливими є стійка індиферентна та пого­­­ди з індиферентним ступенем мінливості метеоелементів.

       8. Математико-статистичний аналіз дозволив встановити, що антро-погенні фактори, які обумовлюють своїм впливом під­­­вищення рівня сер-цево-судинної захворюваності на 82,6%, за рівнем значимості розподі-ляються так: вищі ранги мають доза іонізуючого опромінення,  ЕМП та забруднення повітря сірко­­­воднем.

       9. Клінічне дослідження хворих дозволило визначити, що метео-тропність при захворюваннях серця в останній час зрос­­­ла. 84,7% хворих мають виражену метеотропність.

       10. Обгрунтовано,  розроблено  та впроваджено в практику охорони здоров'я метод медичного прогнозування впливу гелі­­­огеофізичної актив-ності,  клімату,  погоди для первинної та вторинної профілактики ССЗ у населення, що проживає у регі­­­онах, які зазнали впливу наслідків аварії на ЧАЕС.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Влияние гелиомагнитных и климатических колебаний на час­­­тоту развития нарушений  сердечного  ритма  //Український кардіологічний журнал. -­­­ К., 1996. - N4. - С.  26-29. (Співавт. В.Г.Лизогуб, В.Г.Бардов).
2. Вплив одинадцятирічних циклів сонячної активності на перебіг серцево-судинних захворювань//Український кардіологічний журнал. - К., 1997. - № 4. - С. 45-47.
3. Визначення динаміки загострень ішемічної хвороби серця в різні дні по відношенню до днів початку геомагнітної бурі//Український кардіологічний журнал. - К., 1997. - № 6. - С. 38-39.
4. Забруднення довкілля як фактор ризику захворювань системи кровообігу населення України // Проблеми медицини. - 1998. - № 1. - С. 55-57
5. Залежність захворюваності населення України  на  інфаркт міокарда,  його смертності внаслідок онкологічних та цереб­­­роваскулярних захворювань від  вмісту селену  в  раціоні //Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та  перехідних  НДР  за  1990-1996  роки.-  К.,  1997.-  С. 620-622.  (Співавт. Б.П.Сучков).
6. Деякі регіональні особливості поширеності серцево-судинних захворювань серед  населення  в різних клімато-географічних зонах України //Гігіє­­­нічні проблеми охорони здоров'я населення.  Мат.  ювілейної наук.-практ.  конф.  - Дніпропетровськ,  1997.- С. 170-173.
7. Многолетние гелиобиосферные связи как методическая основа одной из мер комплексной профилактики болезней системы кровообращения //Климатические и  преформированные  физические факторы в профилактике и реабилитация больных бронхо-легоч­­­ными и сердечно-сосудистыми заболеваниями. Тез. докл. респ. науч.  конф.- М.,  1989.- С.  56-57. 
8. Гігієнічні аспекти прогнозування профілактики погодозумовлених загострень сер­­­цево-судинних захворювань  населення  в кліматичних умовах України //Пріорітетні проблеми гігієнічної науки,  медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я.  Тез. доп.  XIII  з'їзду  гігієністів  України.-  К.,  1994.-  С. 123-124. (Співавт. І.І.Нікберг, О.М.Коломієць, В.П.Торгун, Є.М.Анісімов, О.Р.Пулик).
9. Впровадження в навчальний про­­­цес  результатів  досліджень кафедри пропедевтики гігієни з питань впливу погоди на стан здоров'я хворих з  серцево-су­­­динною патологією до та після аварії на ЧАЕС //Методо-логіч­­­ні аспекти навчального  процесу  на  медичних  факультетах. Мат.  навч.-метод.  конф. 4-го мед. факультету.- К., 1997.­­­ С. 38-39.

АННОТАЦІЯ