Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М.МАРЗЕЄВА  АМН  УКРАЇНИ

ПАРАЦ  АЛЛА  МИКОЛАЇВНА

УДК 616-036.2-084:614.7:614.876

ГІГІЄНІЧНА  ОЦІНКА  МОРСЬКИХ  ВОДОРОСТЕЙ  І  ХАРЧОВИХ  ПРОДУКТІВ  З  НИМИ  ЯК  ЗАСОБІВ  МІНІМІЗАЦІЇ  ДІЇ  РАДІАЦІЇ  ТА  ЕНДЕМІЇ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Науковому центрі радіаційної медицини АМН України.

Науковий керівник:   доктор медичних наук, професор

                                       Корзун Віталій Наумович,

                                       Інститут гігієни та медичної екології АМН України,

                                       завідувач відділу гігієни харчування

Офіційні опоненти:

                                      доктор медичних наук, професор

                                      Козярин Іван Петрович,

                                      Київська медична академія післядипломної освіти

                                      ім. П.Л.Шупика,

                                      завідувач кафедри гігієни харчування і ГДП

                                      доктор медичних наук, професор

                                      Карачов Іван Іванович,

                                      Інститут екогігієни і токсикології

                                      ім. Л.І.Медведя,

                                      завідувач лабораторії радіаційно- гігієнічних досліджень

Провідна установа:   Львівський державний медичний університет

                                       ім. Данила Галицького МОЗ України,

                                       кафедра   загальної гігієни з екологією,  м.Львів

Захист дисертації відбудеться “  28  ” січня  2004 р. о 14.00 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва за адресою: 02660, м.Київ-94, вул. Попудренка,50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (м.Київ, вул..Попудренка,50).

Автореферат розісланий “  14  ”    грудня  2004 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради                                                   Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екологічна ситуація, що склалася в Україні за останні 30 років, ускладнилась розповсюдженням радіонуклідів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Лось І.П. та ін. 1991). Із більше ніж 200 радіонуклідів, що виходили з ушкодженого реактора, найбільшу шкоду завдали ізотопи йоду, цезію та стронцію. Рівні забруднення ними харчових продуктів, особливо в перші місяці та роки після аварії, були значними, що створювало підвищені дози внутрішнього опромінення (Ільїн Л.А., 1988; Книжников В.А., 1992). І якщо йод-131 розпався до серпня 1986 року, то довгоживучі радіонукліди цезію та стронцію ще багато десятиліть будуть тривожити світову громадськість і науку, шкідливо впливати на здоров’я людей (Корзун В.Н., 2000).

Найбільш постраждалими виявилися райони українського та білоруського Полісся, грунти яких бідні на обмінний калій, кальцій і майже на всі біологічно значимі мікроелементи (йод, селен, залізо, кобальт та ін.) (Власюк П.А, 1984). В Україні більш ніж 15 млн. чоловік проживає на територіях, ендемічних по зобу. Населення цих регіонів отримує з продуктами харчування та питною водою до 35-40 мкг йоду на добу (при рекомендованому надходженні – 150-200 мкг) (Кравченко В.І., 2004). Проведений на цих землях комплекс агротехнічних і агрохімічних заходів в 2-4 рази знизив рівень радіоактивного забруднення харчових продуктів, але зменшив й перехід важливих для нормального розвитку і життедіяльності організму макро- і мікроелементів (Асташева Н.П., 1991). Це зумовило значне збільшення коефіцієнтів накопичення радіонуклідів в організмі тварин і людей, які вживають такі продукти, а дози внутрішнього опромінення через 18 років після аварії залишаються значними, найбільшими в Україні (0,1-0,5 сЗв∙рік-1) (Перевозніков О.М., 2002).

Все разом взяте – забруднення харчових продуктів радіонуклідами, недостатня кількість привізних продуктів, бідність хімічного складу місцевих продуктів харчування, самообмеження населення в споживанні деяких продуктів, погіршення економічної ситуації в країні, а з нею і купівельної спроможності громадян – призвело до значної деформації раціонів харчування, що разом з дією інших негативних факторів спричинило ріст захворюваності, інвалідності та смертності населення постраждалих регіонів (Бузунов В.О., 1999; Степанова Є.І., 2004).

На сьогоднішній час найбільшою медичною небезпекою є значний ріст патології щитоподібної залози, як результат дії радіаційного, ендемічного факторів і незбалансованого харчування. При сумісній дії  радіації та ендемії страждають також імунна і кровотворна системи, а тиреоїдна патологія виникає частіше, в більш ранні строки і в значно важчих формах, ніж тільки при опроміненні або ендемії (Лягінська А.М., 1996; Касаткіна Е.П., 1997). Захворюваність на аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз, змішаний і вузловий зоб, рак залози після аварії в десятки разів виросла у всіх забруднених радіонуклідами та ендемічних  по зобу регіонах України, Білорусі, Росії (Дєдов І.І., 1992; Астахова Л.М., 1996; Тронько М.Д., 2003).

Основним патогенетичним фактором цієї патології вважається дефіцит йоду в організмі  (Хетіель Б., 1989).  Проблему йоду в добовому раціоні намагались і зараз намагаються вирішити шляхом забезпечення населення йодованою сіллю та йодованими продуктами, але ця профілактика не завжди ефективна, тому проблема йоддефіцитних станів залишається до кінця не вирішеною (Циб А.Ф., 2004).

В зв’язку з вищевикладеним ми вважали, що пошук та розробка ефективних засобів по мінімізації дози внутрішнього опромінення та профілактики патології тиреоїдної системи є вкрай необхідними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконані в рамках науково-дослідних робіт за договорами з АМН України “Розробити санітарно-гігієнічні заходи профілактики опромінення населення, що проживає на забрудненій території” (№держреєстрації  0193U032303),  із МЧС України “Оценка и прогноз здоровья детей и подростков в отдаленные сроки послеаварийного периода. Разработка новых радиозащитных пищевых композиций и оценка их эффективности в минимизации внутреннего облучения детей, которые проживают в условиях радиоактивного загрязнения местности” (№держреєстрації UA01002710R), за договорами із МЧС України “Епідеміологічні дослідження, оцінка і прогноз стану здоров'я населення територій радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС (комплексне дослідження)”  (№держреєстрації 0199V003151) і “Поточний моніторинг внутрішнього опромінення мешканців забруднених територій України від радіоцезію і радіостронцію та розробка контрзаходів з профілактики захворювань” (№держреєстрації 0102V005686), за госпдоговором Тихоокеанського інституту рибного господарства й океанографії (ТІНРО), м.Владивосток “Изучение влияния продукции водорослей Дальневосточных морей на кинетику обмена радионуклидов в организме экспериментальных животных”. У виконанні цих науково-дослідних робіт автор був співвиконавцем.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є гігієнічна оцінка і впровадження спеціальних харчових продуктів і БАД з морськими водоростями, як засобів зниження дози внутрішнього опромінення і попередження виникнення патології щитоподібної залози і еритроїдної ланки кровотворної системи у людей,  що підпали впливу радіаційного й ендемічного чинників.

Відповідно до мети необхідно було вирішити наступні завдання:

2. Визначити вплив морських водоростей (МВ), продуктів харчування і БАД з МВ на накопичення і виведення радіонуклідів цезію і стронцію в експериментальних дослідженнях на  тваринах і на динаміку елімінації радіоцезію у дітей.
3. Провести клінічні обстеження дітей з радіоактивно забруднених територій (РЗТ) з різною патологією щитоподібної залози і вивчити вплив  продуктів харчування і БАД з МВ на стан тиреоїдної системи у дітей.
4. Визначити ступінь забезпеченості організму йодом у дітей із РЗТ до та після вживання розроблених продуктів і БАД  з МВ в клінічних і натурних обстеженнях.
5. Вивчити вплив БАД “Біостар. Продукт із зостери” і “Барба-йод” на деякі морфологічні показники еритроїдної ланки кровотворної системи у дітей з РЗТ.
6. Підготувати методичні рекомендації по використанню спеціальних продуктів харчування і БАД в профілактиці  патології тиреоїдної і кровотворної систем у дітей.

Об'єкт дослідження: Вплив морських водоростей, харчових продуктів і БАД з морськими водоростями на зменшення дози внутрішнього опромінення, на функціональний стан щитоподібної залози, кровотворної та імунної систем, на забезпеченість організму дітей йодом та іншими мікроелементами.

Предмет дослідження: морські водорості, харчові продукти і БАД з ними; гігієнічні рекомендації.

Методи досліджень. У роботі використано сучасні методи: спектрометричні, дозиметричні, імунологічні, біохімічні, клініко-діагностичні, плазма мас-спектрометричні й атомно-абсорбційні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

На підставі комплексних експериментальних досліджень, клінічних обстежень і натурних спостережень науково обґрунтована доцільність розробки спеціальних харчових продуктів і біологічно активних добавок з використанням морських водоростей як високоефективних профілактичних засобів мінімізації дози внутрішнього опромінення і попередження виникнення патології тиреоїдної системи, еритроїдної ланки кровотворної системи, збереження  і зміцнення загального здоров'я у населення, що проживає на радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС і ендемічних  територіях.

Вперше дана порівняльна оцінка протирадіонуклідних властивостей різних видів морських водоростей - далекосхідних (ламінарія) і чорноморських (зостера, цистозіра), різних видів альгінатів. Вперше проведені дослідження по визначенню вмісту основних макро- (калій, кальцій, магній, фосфор) та мікроелементів (йод, селен, залізо, кобальт, хром, марганець, цинк та ін.) в основних овочах і раціонах харчування жителів північних регіонів України, що піддаються впливу радіаційного та ендемічного чинників.

Практичне значення отриманих результатів.

Значення роботи визначається актуальністю і соціальною значимістю проблеми мінімізації наслідків тривалого опромінення населення, у тому числі дитячого, яке проживає в умовах радіації й ендемії.

Впровадження у харчування населення України, що піддається впливу радіаційного й ендемічного факторів, спеціальних продуктів харчування і БАД з використанням морських водоростей збагачує раціон харчування  вітамінами, макро- та мікроелементами, знижує дозу внутрішнього опромінення, позитивно впливає на функцію щитоподібної залози, тиреоїдної системи і еритроїдної ланки кровотворної системи, що, в кінцевому рахунку, сприяє збереженню та зміцненню здоров'я населення країни.

Захищене 1 авторське свідоцтво про винахід (Спосіб виробництва м'якого сиру: А.с. 1678274 СРСР, А 23 С 19/076. - № 1215658; Заявлено 28.11.89; Опубл. 23.09.91, Бюл. № 35). 

Підготовлені, затверджені і видані методичні рекомендації “Використання морських водоростей у профілактиці патології тиреоїдної та еритроїдної систем у дітей”, Київ, 2003 рік.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми, виборі методів, організації і безпосередньому виконанні досліджень за всіма розділами дисертації. Дисертантом самостійно проведені експериментальні дослідження і клінічні спостереження (визначення вмісту радіоізотопів цезію-137 та стронцію-85 в організмі щурів, визначення вмісту цезію-137 в екскрементах дітей), радіометрія (визначення вмісту радіоцезію в організмі дітей за допомогою ЛВЛ), відбір та підготовка проб основних овочів та раціонів харчування у жителів деяких сіл Житомирської та Рівненської областей для визначення їх макро- та мікроелементного складу. Автором особисто здійснені аналіз і узагальнення отриманих результатів і даних,  статистичний аналіз матеріалу. Дисертантом особисто зроблений інформаційний пошук, сформульовані висновки.  Ендокринологічні і гематологічні дослідження проведені разом із спеціалістами відділів дитячої ендокринології і дитячої гематології Інституту клінічної радіології НЦРМ. Плазма масс-спектрометричні й атомно-абсорбційні дослідження хімічного складу добових раціонів харчування й основних овочів були проведені спільно з фахівцями Національного інституту радіологічних досліджень (НІРД, Японія), що складає 15% роботи.

Апробація результатів дисертації.

Результати досліджень доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Чорнобиль-96” (Зелений Мис, 1996), науково-практичній конференції “Наука. Чорнобиль-96” (Київ, 1996), Міжнародному семінарі “Проблемы смягчения последствий Чернобыльской катастрофы” (Брянськ, 1993), семінарі “10 років Чорнобильської катастрофи - реальність та перспективи” (Овруч, 1996), науковій конференції “Проблемы противолучевой защиты” (Москва, 1998), ювілейній науковій конференції молодих учених “Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи” (Київ, 1996), Міжнародній конференції “15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (Київ, 2001), науково-практичній конференції “Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років” (Житомир, 2001), Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Морские прибрежные экосистемы: водоросли, беспозвоночные и продукты их переработки” (Москва-Голіцино, 2002), науково-практичній конференції “Харчові добавки , інгредієнти, БАДи : їх властивості та використання у виробництві продуктів і напоїв” (Феодосія, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Харчування як фактор формування здоров'я населення” (Київ, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 друкованих робіт, в тому числі 4 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. 

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 163 сторінках, вона має традиційну побудову і складається з вступу, аналітичного огляду літератури, основної частини: розділу з описанням об’єктів і методів досліджень, розділу власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків; списку використаних літературних джерел (301). Роботу проілюстровано 37 таблицями та 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

ВСТУП

Обгрунтовано актуальність теми, визначено наукову новизну та практичну цінність роботи, сформульовано мету і завдання дослідження.

У розділі 1 наведено аналітичний огляд літератури стосовно визначення сучасного стану проблеми розробки засобів зниження дози внутрішнього опромінення і патогенетичних засобів профілактики патології тиреоїдної  системи у людей. В результаті аналізу літератури встановлено, що в умовах довготривалого надходження радіонуклідів цезію та стронцію в організм людини найбільш доцільним є використання натуральних харчових продуктів і БАД із них – носіїв аналогів радіонуклідів або природних сорбентів. Використання йодидів або йодатів калію у складі йодованої солі або харчових продуктів, збагачених ними, зменшує дефіцит йоду в організмі, але не вирішує проблему ліквідації йоддефіцитних захворювань.

У розділі 2 представлено обсяг, матеріали та методи досліджень.

Програму наукових досліджень представлено на рис.1.

Експериментальні дослідження проводилися в радіоізотопному віварії на 458 самках білих безпородних щурів одного віку (4 місяці) і масою 140-160 г.  Проведено 9 серій досліджень. Контрольні та дослідні групи складали по 8-10 щурів. Вивчено протирадіонуклідні властивості 42 розроблених продуктів та БАД з морськими водоростями. Розчини радіоізотопів хлориду цезію-137 і стронцію-85 (чи тільки одного з ізотопів) в індикаторних кількостях (відповідно цезію-137 - 0,4 - 1,6 кБк⋅тварину-1 і стронцію-85 - 0,8 кБк⋅тварину-1 ) в залежності від умов досліду вводили в корм тварин щодня або per os за допомогою внутрішлункового зонду однократно. Результати досліджень представлено у вигляді кратності накопичення радіонуклідів (радіонукліду).

Кількість радіоізотопів в організмі щурів вимірювали по гамма-випромінюванню цезію-137 (барію-137) і стронцію-85 через добу після першого надходження нуклідів і через троє діб у наступному на метрологічно забезпеченому гамма-спектрометрі “Adkam” з аналізатором імпульсів на 4096 каналів зі сцинтиляційним детектором NaI фірми “Bicron”. Вимір виконували в геометрії пластикового пеналу, у якому тварина фіксувалася. Всього проведено 4520 спектрометричних вимірювань.

П Р О Г Р А М А    Н А У К О В О Г О     Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я

Дослідження вмісту основних  біологічно значимих мікроелементів (I, Fe, Mn, Co, Ni, Cu, Zn) в добових раціонах харчування жителів деяких сіл Рівненської та Житомирської області (55 проб) проводили методом індуктивної плазма мас-спектрометрії з використанням метрологічно забезпеченого приладу ICP-MS Yokogawa PMS2000 (Shiraishi K., 1998).  40% проб складали раціони дитячого харчування.

Для визначення вмісту макроелементів в основних овочах (капуста білокачанна, картопля, морква, столовий буряк) жителів сіл Рівненської та Житомирської областей (25 зразків овочів) і сіл Овруцького району (24 зразка овочів) використовували метод атомної абсорбції.

У відділі радіаційної гігієни і дозиметрії, відділеннях радіаційного ризику дітей, ендокринології і гематології дитячого віку НЦРМ АМН України було проведено комплексне дозиметричне, клініко-функціональне та інструментальне обстеження 282 дітей у віці від 6 до 15 років, що постійно проживають у післяаварійні роки в Рокитнівському районі Рівненської області.

Вміст радіоцезію в організмі дітей контролювали на метрологічно забезпеченому лічильнику випромінювання людини (ЛВЛ) фірми “Selena” з детектором зі сцинтиляційної пластмаси. Мінімально детекторна активність – 20 нКи. Проведено 315 вимірювань на ЛВЛ та  гамма-спектрометричні вимірювання вмісту цезію-137 (538 проб сечі та калу).Забезпечувався збір добових екскрементів на 1, 14 і 21 день перебування дітей у клініці, тобто 1 раз до початку прийому харчових продуктів чи БАД, усередині і наприкінці прийому.  Вимір екскрементів здійснювали на приладі “Becquerel Monitor LB 200” фірми “Selena”. Геометрія виміру – посудина Марінеллі.

В 4 серіях клінічних досліджень на 105 дітях (по 10-12 чоловік у кожній групі) з вихідним рівнем радіоцезію в організмі від 4,8 до 64,8 кБк вивчені  протирадіонуклідні властивості розроблених продуктів і БАД з морськими водоростями  Діти контрольної групи знаходилися на звичайному раціоні харчування, основної - додатково одержували харчові продукти, приготовлені на основі морських водоростей.

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози проводили разом зі співробітниками відділення дитячої ендокринології НЦРМ АМН України на апараті “Aloka –260” з використанням лінійного датчика з частотою 5 MHz. Для визначення об’єму щитоподібної залози використовувався метод, що включає в себе виміри 3-х лінійних параметрів кожної долі: висоти, ширини, товщини. При аналізі ультразвукової картини щитоподібної залози особлива увага приділялася стану ехогенності та ехоструктури тканини, наявності запальних ділянок. При УЗО використовували скринінг-карту, адаптовану для комп'ютерної обробки матеріалу.

Вплив продуктів і БАД з різними видами МВ (морською капустою, зостерою, цистозірою) на ренальну екскрецію йоду було вивчено в клінічних та натурних спостереженнях на 236 дітях віком від 8 до 15 років, які постійно в післяаварійні роки проживають в Рівненській області і в яких виявлені захворювання ЩЗ чи визначений ризик розвитку тиреоїдної патології. Протягом 3-х місяців 25 дітей зі Старого Села і 25 дітей с.Дроздинь приймали “Біостар. Продукт із зостери” по 2 пігулки на добу (1,0 г) 6 разів на тиждень; ще 25 дітей с.Старе Село і 25 дітей с.Дроздинь приймали “Барба-йод” по 1 пігулці на добу (0,25 г) 6 разів на тиждень і 25 дітей с.Дроздинь приймали “Келп” (імпортний препарат) по 1 капсулі на добу (150 мкг йоду) 6 разів на тиждень.

Проаналізовано вміст йоду на ступінь забезпеченості ним організму дітей у 472 добових порціях сечі.

Визначення вмісту йоду в сечі проводили за методом Сандел-Кольтчіфа, реєструючи каталітичну активність іонів йоду на перебіг окислювально-відновної реакції між чотирьохвалентним церієм і трьохвалентним миш'яком. Визначення проводили в добовій порції сечі. Усі показники досліджень визначалися до і після використання харчових  продуктів чи БАД.

У 30 дітей, які вживали БАД “Біостар.Продукт із зостери” визначався вміст у сироватці крові вільного тироксину (FT4), загального тироксину (Т4), і тиреотропіну (ТТГ) методом посиленої люмінісценції (система “Амерляйт”, Великобританія). Всього для дослідження взято 60 аналізів крові.

Вплив БАД “Біостар” і “Барба-йод” на деякі морфологічні показники еритроїдної ланки кровотворної системи оцінено у 52 дітей, взято 104 аналіза крові.

Обстеження дітей проводили разом зі співробітниками відділення дитячої гематології НЦРМ АМН України  по розробленій програмі, що вміщала в собі результати клінічного спостереження, лабораторну діагностику (показники гемограми, сироваткове залізо). Детально вивчалися морфологічні показники еритроцитів: число еритроцитів, рівень гемоглобіну, середній об’єм еритроцита, середній вміст гемоглобіну в еритроциті. Розраховувався кольоровий показник.

Показники елементів гемопоезу визначалися за допомогою гемоаналізатора “Sismex F-8000”. Кількісні і якісні параметри елементів гемопоезу підраховували при мікроскопії мазків периферійної крові пофарбованих за методом Романовського-Гімзи (збільшення у 900 разів).

Результати досліджень піддавали математичній обробці слiдуючими статистичними методами:

1) розрахунок первинних статистичних показникiв;

2) виявлення вiдмiнностей мiж групами за статистичними ознаками;

3) встановлення виду залежностей (показникiв вiд дослiджуваних факторiв) та розрахунок критичних значень діючих факторів за допомогою регресiйного аналiзу;

Для первинної пiдготовки таблиць та промiжних розрахункiв використовувався пакет Excel. Основна частина математичної обробки виконувалась на ПК з використанням стандартного статистичного пакета STATISTICA 5.5.

У розділі 3, 4 представлені результати власних досліджень та їх обговорення.

В експериментальних дослідженнях  вивчено радіозахисний ефект різних видів МВ – далекосхідних (морська капуста), чорноморських (зостера і цистозіра) в їх нативному вигляді, а також у вигляді харчових продуктів і БАД з ними. Результати показали, що всі водорості, незалежно від їх виду, мають достатньо виражені  протирадіонуклідні властивості, впливають на всмоктування, накопичення та виведення радіонуклідів стронцію та цезію, достовірно знижують їх накопичення  в організмі тварин відповідно, в середньому, на 30-40% і 20%  порівняно з контролем (p<0,001), більше чим у 1,7 рази скорочують біологічний період напіввиведення цезію із організму щурів (p<0,001). Це зумовлено наявністю в складі МВ унікальних біологічних компонентів – полісахаридів: альгінатів, харчових волокон, пектинів; мінеральних речовин і вітамінів.

Окрім того, було встановлено, що чорноморські водорості за своїм складом, радіозахисними та технологічними властивостями не поступаються водоростям північних морів, Тихого океану.

В умовах масового і довгострокового надходження радіонуклідів ми вважаємо найбільш прийнятними застосування харчових продуктів з морськими водоростями, в результаті чого відбувається збагачення продуктів цілим комплексом біологічно активних і корисних речовин.

Вивчені протирадіонуклідні властивості цілого ряду харчових продуктів з морською капустою (салат “Далекосхідний”, джем “Океанський”, соломка “Пікантна”, хліб з морською капустою, ковбаса з МК), продуктів з зостерою чорноморською (печиво з зостерою, хліб “Каховський” з зостерою, хлібці дієтичні з зостерою, м’ясна та макові начинки з зостерою), продуктів з цистозірою (печиво з маковою начинкою і цистозірою, торт з добавкою цистозіри).

Згодовування щурам харчових продуктів з морськими водоростями виявило значний вплив на динаміку накопичення Sr-85 і Cs-137, величина якого визначалась дозою водорості, отриманої тваринами. Внесення продуктів з МВ в раціон тварин веде до статистично достовірного зниження накопичення в організмі щурів  Sr-85, в середньому, на 40-60% і Cs-137 на 45-50% порівняно з контрольною групою (p<0,05), прискорює виведення Cs-137 на 32% в порівнянні з контролем (p<0,05). Салат “Далекосхідний” знижує накопичення Sr-85 на 71,8%, Cs-137 – у 2 рази (p<0,05) (рис.2).

Створені спільно з технологами БАД з чорноморських водоростей зберігають всі корисні властивості, що було підтверджено в наших експериментальних дослідженнях. Так, БАД “Біостар” із зостери вірогідно знижує вміст цезію в організмі дослідних тварин на 25,6% (p<0,05), а БАД “Барба-йод” із цистозіри статистично вірогідно прискорює виведення цезію-137 із організму тварин майже у 2 рази порівняно з контролем (p<0,001), що говорить про суттєвий вплив БАД з цієї водорості на динаміку виведення радіоцезію і доводить її доцільність використання в раціонах харчування населення забруднених територій.

Нами в порівняльному плані вивчені протирадіонуклідні властивості альгінатів і продуктів з ними.

Альгінати Na, Ca, Na-Ca – продукти переробки МВ мають більш високі протирадіонуклідні властивості, особливо по відношенню до Sr-85. Найбільш ефективними виявилися альгінат Na із костарії костата (в дозі 0,2 г⋅тварину-1), альгінат Na із органів прикріплення ламінарії – ризоїдів

Рис.2 Зниження накопичення радіонуклідів Cs та Sr ( в %) в організмі щурів під впливом продуктів з морською капустою і  зостерою

L.Japonica (в дозі 0,4 г⋅тварину-1) і альгінат Ca із L.Japonica при повітряній сушці водорості (в дозі 0,4 г⋅тварину-1), які достовірно знижують кратність накопичення Sr в 3 рази порівняно з контролем (p<0,001). Менший вплив мають альгінати на модифікацію обміну цезію-137 (ефективність не перевищує 5-10%). Альгінати, введені до складу розроблених нами харчових продуктів, достовірно знижують накопичення радіостронцію в організмі дослідних тварин, в середньому, на 60 % в порівнянні з контролем (p<0,001).

Ми вивчили мінеральний склад основних овочів і добових раціонів харчування жителів Житомирської та Рівненської областей. Середні значення вмісту мікроелементів йоду, хрому, кобальту, міді в декілька разів нижчі за нижні рекомендовані величини надходження. Навіть максимальні визначені значення їх вмісту не досягають рекомендованих величин, а це саме ті мікроелементи, що беруть участь у синтезі гормонів ЩЗ і процесах кровотворення. В основних овочах  раціонів харчування, зокрема в картоплі, – низький вміст калію, кальцію, магнію, рубідію і високий вміст літію та цинку (в порівнянні з овочами Японії і табличними даними хімічного складу).

Особливо непокоїть низький вміст в раціонах йоду. Так у 25% проб добових раціонів вміст йоду складає менше 20 мкг⋅раціон-1, у 43% - до 50 мкг⋅раціон-1, лише 10% його надходження відповідає рекомендованим значенням. Це ще раз підтверджує необхідність використання продуктів і БАД з МВ в харчуванні населення цих регіонів, що і досі зазнають впливу внутрішнього опромінення і ендемії. Слід зауважити, що харчування мешканців цих районів і в доаварійний період було нераціональним. Спостерігалася недостатність білків рослинного походження, вітамінів, макро- та, особливо, мікроелементів.

В клінічних обстеженнях на дітях з Рівненської області був встановлений достатньо виражений протирадіонуклідний ефект розроблених продуктів і БАД з МВ. Споживання дітьми на протязі 18-21 днів продуктів з ламінарією, зостерою та БАД з зостерою сприяло прискоренню виведення цезію-137 як з сечею, так і з калом, а вміст радіонукліду в організмі дітей при цьому зменшився, в середньому, на 32,6% (в порівнянні з контрольною групою) (p<0,05).

Відмічений позитивний терапевтичний ефект більше чим у 80% дітей – зник больовий синдром в області шлунку, диспептичні явища, нормалізувалось травлення, покращився стан слизової оболонки шлунку у дітей з гастро-дуоденальною патологією, спостерігалася позитивна динаміка з боку червоної крові з нормалізацією гемоглобіну і еритроцитів у дітей, що мають дефіцитну анемію легкого ступеню.

Відомо, що вміст йоду в сечі є інтегральним, достовірним, прийнятим ВООЗ показником забезпеченості йодом населення, яке проживає на забруднених радіонуклідами та ендемічних територіях. Тому нами в клінічних умовах було вивчено вплив продуктів харчування та БАД із МВ на екскрецію йоду з сечею.

Прийом дітьми продуктів з МК достовірно збільшив екскрецію йоду з сечею в 3,4 рази (p<0,05) (табл.1).

Таблиця 1

Вплив продуктів з морською капустою на вміст цезію-137 і на забезпеченість

йодом в організмі дітей