Библиотечный каталог авторефератов Украины

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

ГОЗАК СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА

УДК 613.955:37.018.2:371.25

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПРОВАДЖЕННЯ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

Провідна установа: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра загальної гігієни з екологією,  м. Львів

Захист відбудеться „  14  ”    квітня    2006 р. о 1000  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02094, м. Київ-94, вул.  Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий „_6_”  березня  2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                   Б.Ю. Селезньов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема збереження і зміцнення здоров’я дітей молодшого шкільного віку привертає до себе все більше уваги медиків, педагогів, соціологів. Результати наукових досліджень свідчать про зростання хронічної патології, психосоматичних розладів у дітей протягом шкільного навчання

(Cердюк А.М., Полька Н.С., 2004, Неділько В.П., 2005). Такі негативні особливості сучасного навчального процесу, як зростання статичного навантаження, обмеження рухової активності учнів на фоні інтенсифікації навчальної діяльності призводять до  розвитку передчасного стомлення та  стресових станів у школярів, напруженню адаптаційних механізмів їх організму і, як наслідок, погіршенню стану здоров’я дітей. Відмічаються такі негативні тенденції в морфофункціональному розвитку дітей, як затримка процесів росту, зменшення життєвої ємності легенів, м’язової сили кисті (Коренєв Н.М., 2001, Берзінь В.І., 1998).  Вказується, що  значні негативні зрушення в стані здоров’я та морфофункціонального розвитку  школярів, які спостерігаються протягом останніх років, з одного боку пов’язані із зростанням навчального навантаження на фоні значних порушень умов  навчання та організації навчально-виховного процесу, а з іншого боку – зниженням функціональних резервів організму дітей, від яких залежить рівень адаптаційних можливостей організму дитини (Даниленко Г.М., 2001, Гребняк Н.П., 1999).

Отже, особливо актуальним на сучасному етапі розвитку шкільної освіти є впровадження в педагогічну практику таких освітніх технологій, а також їх окремих елементів, які сприятимуть гармонійному розвитку та зміцненню фізичного і психічного здоров’я учнів, підвищенню захисно-пристосувальних функцій їх організму до різноманітних факторів навколишнього середовища.  Однією з таких інноваційних педагогічних технологій є вальдорфська, яка потребує гігієнічної оцінки з метою впровадження в педагогічну практику України.  Відсутність гігієнічної оцінки вальдорфської технології навчання   обумовила актуальність даного дослідження, визначила його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційних досліджень є фрагментом і розвитком наукової проблеми формування здоров’я учнів під впливом навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, яка розроблялась в рамках науково-дослідної роботи Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України за науковою темою “Фізіолого-гігієнічне обґрунтування критеріїв оцінки реформ освіти в Україні” (№ держреєстрації 0101U001150) ( 2001 – 2004 р.р.).

Мета дослідження. Дати гігієнічну оцінку вальдорфської педагогіки шляхом вивчення впливу навчально-виховного процесу на морфофункціональний розвиток і розумову працездатність молодших школярів та обґрунтувати рекомендації по її оптимізації в процесі впровадження в навчальний процес загальноосвітніх закладів.

Відповідно до мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Вивчити умови внутрішньошкільного середовища і організацію навчально-виховного процесу молодших школярів у  вальдорфській школі.
2. Вивчити особливості морфофункціонального розвитку та динаміки розумової працездатності учнів в процесі навчання за вальдорфською методикою.
3. Розробити, апробувати та впровадити заходи по оптимізації навчально-виховного процесу у вальдорфській школі.
4. Провести математико-статистичний аналіз впливу навчально-виховного процесу у вальдорфській школі на морфофункціональний розвиток та розумову працездатність молодших школярів.
5. Розробити  гігієнічні рекомендації по адаптації вальдорфської педагогіки  та її окремих елементів для використання в педагогічній практиці в Україні.

Об’єкт дослідження: учні початкової школи; нова технологія навчання – вальдорфська педагогіка.

Предмет дослідження: показники морфофункціонального розвитку та розумової працездатності молодших учнів вальдорфської школи.

Методи дослідження: Гігієнічні (гігієнічна оцінка  умов навчання та організації навчально-виховного процесу), психофізіологічні, клінічні, соціологічні (анкетне опитування), математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Полягає у тому, що вперше :

- здійснено гігієнічну оцінку вальдорфської педагогічної технології – освітньої інновації, яка докорінно відрізняється від традиційних педагогічних технологій;

- встановлено закономірності формування адаптаційних механізмів учнів молодшого шкільного віку під впливом вальдорфської педагогічної технології;

- встановлено виражений позитивний адаптогенний ефект на організм школярів уроків евритмії, які є одним із основних елементів вальдорфської педагогіки;

- фізіологічно обґрунтовані гігієнічні критерії „головного уроку”, який є основною структурною одиницею навчального процесу у вальдорфських навчальних закладах;

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали роботи використані при підготовці  ДСанПіН 5.5.2.008-01 „Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу” та інформаційного листа № 236-2005 „Гігієнічні рекомендації по адаптуванню вальдорфської педагогіки та її окремих елементів  для використання в педагогічній практиці України”.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена мета і розроблена програма дослідження, обґрунтовано методологічні принципи та методичні підходи до вирішення поставлених завдань, розроблено карти обстежень і опитувальні анкети, здійснено динамічні дослідження змін морфофункціонального стану і розумової працездатності молодших учнів вальдорфської і традиційної шкіл протягом трьох років навчання, проведена математично-статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів дослідження, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації впровадження вальдорфської технології навчання в педагогічну практику України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях:  „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2005),  „Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні” (Київ, 2004),  „Сучасні технології збереження і зміцнення здоров’я здорових” (Київ, 2005),  Всеросійських конференціях з міжнародною участю „Здоровая общеобразовательная среда – здоровый ребенок” (Москва, 2002, Архангельськ, 2003), Міжнародному конгресі „Формирование здоровьесберегающей среды развития, обучения, воспитания и информатизации детей, подростков и молодежи” (Москва, 2004).

Публікації. За матеріалами досліджень, представлених в дисертації, опубліковано 15 наукових робіт: 7 самостійних і 8 у співавторстві (у тому числі 5 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України). З них статей - 5, гігієнічних нормативних документів -1, тез доповідей – 8, інформаційний лист – 1.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, 6 розділів (включаючи виклад методик досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення), висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертаційна робота викладена на 189 сторінках машинописного тексту, містить  24   таблиці,   31   рисунок, 9 додатків. Список літератури включає 181 літературне джерело.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Наукове дослідження здійснене з використанням основного методологічного підходу, що ґрунтується на критерії адаптованості дитячого організму при оцінці стану здоров’я учнів з метою регламентації їх навчального навантаження.

Досягнення мети вимагало розробки спеціальної програми досліджень, яка  забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації з кожного поставленого завдання, а також поетапного їх розв´язання. Програма складалася з наступних етапів дослідження:

1. Пілотні дослідження – попереднє вивчення гігієнічних та педагогічних особливостей вальдорфської технології навчання.
2. Натурні дослідження – фізіолого-гігієнічне вивчення впливу існуючих умов навчання і організації навчально-виховного процесу на фізичний розвиток, функціональний стан організму, працездатність учнів, а також вивчення режиму життєдіяльності  дітей.
3. Експериментальні дослідження – організація і впровадження заходів по оптимізації умов навчання і організації навчально-виховного процесу у вальдорфській школі та вивчення їх впливу на морфофункціональний стан і працездатність учнів.
4. Математично-статистичний аналіз впливу навчально-виховного процесу у вальдорфській школі на формування адаптаційних механізмів у дітей молодшого шкільного віку.

Обстежувалися учні початкових класів вальдорфської школи „Софія” м. Києва, всього 126 дітей (як основна група) та учні початкових класів традиційної загальноосвітньої школи в тому ж житловому районі, всього 183 учні (як контрольна група). Контрольна група визначалася відповідно до вимог максимального наближення умов навчання до аналогічних  у вальдорфській школі з врахуванням віку, статі та рівня морфофункціонального розвитку.

Методи дослідження та їх обсяг представлено в таблиці 1.

Оцінка санітарно-гігієнічних умов навчання у вальдорфській школі передбачала вивчення архітектурно-планувальних рішень будівлі, мікрокліматичних умов, параметрів освітлення шкільних приміщень, шкільних меблів.

Гігієнічну оцінку організації навчально-виховного процесу за вальдорфською методикою навчання проводили шляхом: вивчення „Експериментального навчального плану для 1-5 класів школи-дитячого садка „Софія” у м. Києві; вивчення концепції та програми вальдорфської школи „Софія” згідно Наказу МОіН України №363 від 06.05.2001 р.; вивчення існуючого навчального навантаження і розкладу уроків за документацією шкіл; гігієнічного спостереження за режимом життєдіяльності учнів, хронометражних спостережень за навчальним процесом.

Вивчення режиму життєдіяльності учнів проводили методом опитування та анкетування учнів, вчителів і батьків за спеціально розробленими анкетами.

Вивчення функціональних змін в фізіологічних системах організму учнів проводили в експериментальній і контрольній групах учнів в динаміці навчального процесу: протягом навчального дня (до уроків, після головного уроку, після уроків), тижня (в усі дні тижня), 3-х років навчання. При цьому використовували методики, які є найбільш інформативними при достатній простоті у виконанні (враховуючи багатократність досліджень і одночасне охоплення групи дітей). Вибір конкретного методу тестування обумовлено завданням дослідження і особливостями дитячого організму.

Функціональні зрушення, що відбувались в організмі дітей під впливом навчання, визначали за фізіологічними показниками тих функціональних систем, які відносяться до найбільш інформативних і критеріальних при оцінці формування  адаптаційних механізмів  учнів.

Таблиця 1

Основні методи та об’єм дослідження

Динаміку працездатності і розумового стомлення учнів вивчали за допомогою коректурних тестів з використанням таблиць Анфімова за методикою, розробленою в Інституті гігієни дітей і підлітків (Москва, 1989 р.).

Для вивчення координації та просторово-часової організації рухів кисті, як індикатора діяльності психомоторної системи дітей, використовували методику вивчення динамічного тремору за допомогою методики „Лабіринт”.

Функціональний стан серцево-судинної системи  оцінювали за гемодинамічними зрушеннями протягом навчання, рівнем пульсової реакції та  часом реституції ЧСС після дозованого фізичного навантаження, а також такими розрахунковими індексами, які характеризують резервні можливості ССС, як   коефіцієнт витривалості (КВ), показник якості реакції (ПЯР), адаптаційний потенціал (АП), індекс Робінсона (або подвійний добуток) (ПД).

Для оцінки тонусу вегетативної нервової системи використовували вегетативний індекс (ВІ). На підставі ВІ визначали фоновий та реактивний вегетативний статус дитини.

Фізичний розвиток дітей, як один із показників довгострокової адаптації учнів, вивчали за антропометричними параметрами за класичною методикою з використанням стандартно-сигмальних таблиць. Визначали рівень та гармонійність фізичного розвитку.

Функціональний стан дихальної системи  вивчали шляхом визначення життєвої ємності легенів за допомогою сухого портативного спірометру СПП за загальноприйнятою методикою. Крім того розраховували індекс ЖЄЛ (за Г.Л. Апанасенко) і визначали екскурсію грудної клітки (ЕГК).

Функціональний стан м´язової системи вивчали методом динамометрії за допомогою динамометру ручного плоскопружинного ДРП-30. Фактичну силу стискання кисті оцінювали як за абсолютними показниками відповідно до віку і статі, так і за силовим індексом.

Інтегральну оцінку рівня функціонального стану організму учнів проводили за методикою бальної оцінки рівня соматичного здоров´я за Г.Л. Апанасенко.

Характеристику лабільності коркової ланки зорового аналізатора учнів вивчали за допомогою методики визначення критичної частоти злиття світлових мерехтінь (КЧЗСМ).

Психологічні якості особистості учнів вивчали за допомогою таких психологічних методик, як малюнки „Неіснуюча тварина” і „Моя сім´я”, а також метод кольорових виборів, які в найбільший мірі відповідають психологічним особливостям дітей 7-10 річного віку. 

Вивчення формування здоров´я учнів здійснювали шляхом викопіювання  і аналізу результатів поглиблених медичних оглядів з послідуючою індивідуальною оцінкою здоров´я кожного учня і розподілом їх на групи здоров´я за загальноприйнятою методикою.

Залежно від задачі, застосовували індивідуалізуючий та генералізуючий методи вивчення.

Математична обробка включала такі методи: розрахунок первинних статистичних показників; методи порівняльного аналізу (критерій Ст´юдента (t), Хі-квадрат (ч2), критерій Манна-Уітні (Z)); встановлення взаємозв´язку між змінними за допомогою кореляційного аналізу: параметричного Пірсона (r) і непараметричного Спірмена (rs);   дослідження основних тенденцій мінливості показників за допомогою аналізу головних компонент, дисперсійний аналіз.

Результати дослідження та їх обговорення. Вальдорфська педагогічна технологія, яка існує в Європі та світі понад 80 років, відноситься до історичних, системних і радикальних нововведень в сучасній освітній практиці в Україні. Засновник вальдорфської педагогіки

Р. Штайнер і його послідовники вважають, що навіть архітектурно-планувальні рішення і інтер'єр шкільних  приміщень мають захищати, оберігати дитину. Тому у вальдорфських школах уникають гострих і навіть прямих кутів (які викликають надто сильні переживання у дітей) і замінюють їх на округлені форми або два тупих кути, які чинять заспокійливу дію; у кольоровій гаммі перевага віддається пастельним тонам залежно від пори року. При оздобленні навчальних приміщень і майстерень, а також для практичної діяльності дітей використовуються лише природні матеріали: деревина, глина, вовна, віск, шишки, мох, бавовна, каміння та інші.

Однак, слід відмітити, що при розташуванні приміщень школи в пристосованих приміщеннях (на базі дитячого садка) не завжди можливо забезпечити оптимальні санітарно-гігієнічні умови навчання. Так, нами виявлено, що у двох третинах класів відмічаються недостатні розміри і несприятлива конфігурація класних приміщень, що призводить до більш  високих показників температури і відносної вологості повітря у теплий період року (у порівнянні з нормативними)  і нерівномірності природного освітлення у класних приміщеннях. Такі ж показники параметрів мікроклімату характерні і для ТШ. Також в обох школах спостерігається невідповідність розмірів навчальних меблів щодо зросту учнів.

Навчальне навантаження в 1-3 класах як ВШ, так і ТШ за кількістю навчальних годин відповідає нормативним фізіологічно обґрунтованим рекомендаціям  ДСаНПіну 5.5.2.008-01. Але, організація навчання, педагогічні методики,  зміст навчання, навчальні плани у ВШ докорінно відрізняються від ТШ. Так, процес навчання у вальдорфській школі підпорядкований певним біологічним ритмам у діяльності дітей як протягом навчального дня, так і тижня, і року (відповідно до чого передбачається  велика кількість ритмічних вправ, передусім елемент повторення). Кожний навчальний день починається з так названого „головного уроку”, який триває дві години і структурно поділений на три частини: ритмічна, основна, оповідна. При цьому, кожен з основних предметів (математика, рідна мова, малювання форм та інші) вивчається на головному уроці протягом 3-4 тижнів.  Аналогічні уроки відсутні в ТШ. Після головного уроку викладаються предмети, які потребують ритмічного повторення. Це, як правило, іноземні мови. За ними викладаються предмети мистецько-прикладного змісту (живопис, плетіння, ліплення, гра на музичних інструментах тощо).

Навчання у вальдорфській школі відбувається без бального оцінювання. Наприкінці навчального року учень отримує табель, в якому учитель дає розгорнуту характеристику дитини: досягнуті нею успіхи, слабкі сторони.

У вальдорфській школі існує спеціальна методика організації роботи дітей з учбовими зошитами, які водночас несуть роль навчальних посібників. Учні ведуть свій зошит-альбом, в якому малюють товстими восковими олівцями, або крейдою. Розмір альбому поступово зменшується з оволодінням дітьми навичок письма та читання. При цьому зоровий аналізатор у дітей не відчуває такого значного навантаження, як в традиційній школі, де сучасна навчальна діяльність характеризується зосередженою роботою з навчальними посібниками і зошитами, які насичені дрібними елементами шрифту. Так, у дітей ВШ відмічаються більш високі показники КЧЗСМ, ніж в ТШ: відповідно 25,7±0,68 Гц і 21,8±0,51 Гц (р≤0,001). 

Навчання у вальдорфській школі передбачає велику кількість (до 66%) занять естетичного та практично-прикладного спрямування, що у 3,5 рази більше у порівнянні з ТШ.

Така організація навчання сприяє зниженню стресових станів у дітей. Так, кількість дітей, у яких відмічаються ознаки тривожності, у вальдорфській школі у 10,9 разів менше, ніж в традиційній (відповідно 3,8±2,62 і 41,5±6,11%, р≤0,001).

Одна з особливостей вальдорфської педагогіки - викладання евритмії. Евритмія (eu – „прекрасний, благий”, rhythmos – „ритм, рівномірність”) – це особливий вид художнього руху, в  основі якого лежить розвиток здібностей дитини до усвідомленого переживання різноманітної спрямованості рухів у просторі: доверху – донизу, праворуч - ліворуч, уперед – назад (в різному темпі і композиціях). Це дозволяє дитині досягнути високої координації рухів. Так, нами виявлено, що  під впливом уроку евритмії у дітей суттєво (у 2,8 разів, р≤0,05) зменшується динамічний тремор, про що свідчить збільшення відстані, на якій учень не робить дотиків до стінок лабіринту  (рис. 1).

При цьому у дітей зберігається вихідний рівень розумової працездатності.   В той же час протягом інших динамічних уроків (таких, як рухливі ігри і фізична культура) динамічний тремор у дітей, навпаки, зростає у 2,3-2,5 разів (р≤0,001), а розумова працездатність знижується (продуктивність роботи протягом уроку „рухливі ігри” знижується на 34,5%, р≤0,05).

Крім того, евритмічні паузи під час інших уроків сприяють віддаленню у школярів  розвитку стомлення. Так, при введенні перед основною частиною головного уроку евритмічної паузи, кількість дітей з вираженими ознаками стомлення до кінця уроку зменшується у 2,4 рази (з 40,7 до 16,7%, р≤0,05).

Рис. 1. Зміни показника координації рухів кисті у школярів при різних  уроках з динамічним компонентом  (см/дотик).

При гігієнічній оцінці головного уроку (при різних співвідношеннях видів навчальної діяльності), нами виявлено, що  головний урок має позитивний вплив на функціональний стан і працездатність учнів при такій його організації: тривалість уроку не перевищує 90 хвилин; переважно статичні види діяльності складають 50-55% тривалості уроку (тобто так, як і в ТШ за звичайний урок тривалістю 40-45 хв.); максимальна безперервна статична діяльність займає не більше, ніж 15 хвилин; щільність уроку складає 55-60%; перед основною частиною проводиться евритмічна пауза тривалістю 25-30 хвилин. При такій організації головного уроку у дітей зберігається працездатність  і попереджується стомлення, незважаючи на значну (90хв.) тривалість уроку. Це пов’язано із збалансованим  чергуванням процесу збудження у різних ділянках кори головного мозку дітей при одночасній індукції гальмування у стомлених ділянках (що сприяє прискоренню відновлювальних процесів) і  свідчить про позитивний вплив таких педагогічних особливостей головного уроку, як ритмічність навчальної діяльності, чергування різних видів роботи (в тому числі сидячи і стоячи, статичної і динамічної), можливість вільного переміщення дітей по класу, заняття творчістю.

Навчальний процес у вальдорфській школі тісно пов’язаний з руховою діяльністю учнів (проведення уроків евритмії, „рухливих ігор”; евритмічні паузи і вільне переміщення учнів по класу під час усіх уроків; проведення перерв на відкритому повітрі  в усі пори року). В результаті, за навчальний день учні ВШ виконують 4375,5±373,1 кроків, що у 5,8 разів більше у порівнянні з учнями ТШ (754,0±54,2  кроків) (р≤0,001).

Як відомо, фізична діяльність – це вагомий адаптогенний фактор для школярів, який забезпечує не тільки відновлення, а навіть – перевищення вихідного рівня енергетичних і пластичних ресурсів організму, які використовуються ним в подальшому для процесів росту і розвитку. Це підкреслюють наші дослідження. Так, у школярів ВШ відбувається більш ранній розвиток вагусно-холінергічного механізму регуляції серцево-судинної діяльності. На це вказує відносне переважання тонусу парасимпатичного відділу ВНС у дітей  ВШ вже на другому році навчання: (зниження рівня  ВІ з 30,1 до 18,4 ум.од (р≤0,001)). В той же час в ТШ  перехід на більш економне функціонування ССС відбувається на третьому році навчання, тобто приблизно на рік пізніше. Водночас збалансована вегетативна регуляція дозволяє максимально використовувати функціональні можливості організму, забезпечує необхідну економізацію функцій та швидкість відновлювальних процесів.  Так, час реституції ЧСС в умовах тестування з дозованим фізичним навантаженням у школярів ВШ в усі роки навчання коротше, ніж в ТШ, причому на третьому році навчання ця різниця досягає 0,4 хвилини

(у ВШ – 2,1±0,14 хв., в ТШ – 2,5±0,13 хв.,  р≤0,01).

Більш високий рівень функціонального стану ССС серед учнів ВШ підкреслює і динаміка такого інтегрального показника адаптаційних можливостей організму дітей, як адаптаційний потенціал системи кровообігу (АП). Так, протягом навчального дня у ВШ відмічається зростання кількості учнів з задовільним показником АП на 15,9%: з 68,8 до 84,7% (р≤0,02). Серед учнів ТШ цей показник значно не змінюється (рис.2).

Отже, різниця у кількості дітей з високим рівнем адаптаційних можливостей становить наприкінці навчального дня в цих навчальних закладах 16,5% (р≤0,05). 

Таким чином, адаптаційні процеси у дітей ВШ відбуваються шляхом підвищення потужності і економічності функціонування ССС на фоні становлення парасимпатичної ланки ВНС. Як відомо, у механізмі становлення вагусу значну роль грає розвиток скелетної мускулатури. Це дозволяє зробити висновок про позитивний адаптогенний вплив достатньої рухової активності дітей вальдорфської школи протягом навчання на підвищення у них функціонального стану ССС.

Інтегральним показником, який характеризує відповідність навчального процесу і режиму життєдіяльності учнів їх віковим і морфофункціональним особливостям, є розумова працездатність.  Комплексна оцінка коректурних тестів показала, що в динаміці навчального дня питома вага дітей з високим рівнем працездатності у ВШ зростає з 26,7% на початку навчального дня до 32,6% - в кінці; в той же час знижується кількість учнів з низьким рівнем працездатності з 26,7 до 19,2% (р≤0,05). Водночас серед учнів ТШ спостерігається зворотна тенденція до зростання кількості дітей з низьким рівнем працездатності до кінця навчального дня

Рис. 2. Кількість учнів вальдорфської і традиційної шкіл, які мають задовільний адаптаційний потенціал (АП) системи кровообігу, (%)

з 27,9 до 47,4% (р≤0,001). Отже, кількість учнів з низьким рівнем розумової працездатності наприкінці навчального дня у ВШ в 2,5 разів менше, ніж в ТШ: відповідно 19,2 і 47,4% (р ≤0,001) при майже однаковій їх кількості на початку дня (26,7% у ВШ і 27,9%  в ТШ).

Вивчення розвитку стомлення учнів в динаміці навчання показало, що кількість учнів, у яких до кінця навчального дня відмічаються ознаки вираженого стомлення,  у ВШ суттєво нижче, ніж в ТШ: в 1 класі на 26,8% (р≤0,05), в 2 класі на 29,8% (р≤0,001), в 3 класі на 17,8% (р≤0,02). Це свідчить про те, що при навчанні у вальдорфській школі чергування різних видів діяльності і відпочинку, а також достатня тривалість відпочинку сприяють відновленню стомлених нервових ділянок кори головного мозку дітей.

Тижнева динаміка розумової працездатності учнів в обох школах носить однотипний характер зі зниженням працездатності учнів у вівторок і середу, та підвищенням у четвер.  Такий тип кривих тижневої працездатності учнів є фізіологічним, оскільки деяке зниження працездатності в середині тижня відповідає тижневим хронобіологічних циклам дітей.  При цьому, кількість учнів з високим і середнім рівнем працездатності в усі дні тижня на 13,4 -29,4% вище у ВШ (р≤0,02-0,001). 

Вивчення динаміки морфофункціонального розвитку дітей, як важливого показника перебігу довгострокової адаптації до навчання, також  показало позитивний вплив рухової діяльності учнів ВШ на динаміку у них пластичних і функціональних процесів. Так, виявлено позитивну тенденцію   до зниження у ВШ кількості дітей з низьким та нижче за середній фізичним розвитком з 22,9% в кінці  першого року навчання до 8,8% - на третьому (р≤0,02) (табл.2).

Таблиця 2

Показники рівня і гармонійності фізичного розвитку учнів, які навчаються за вальдорфською і традиційною педагогічними технологіями, в динаміці трьох років навчання, (%)

За цей же період  у ВШ зростає кількість гармонійно розвинених учнів на 11,6%: з 66,7 до 78,3% (р≤0,02) на фоні зменшення кількості учнів з різко дисгармонійним фізичним розвитком (від 11,7 до 5,4%) (табл.2).

Розвиток силових якостей серед учнів ВШ відбувається з більш вираженими річними прибавками у порівнянні з ТШ: при однаковому показнику динамометрії у хлопчиків обох шкіл на початку навчання (14,7кг) на третьому році навчання у хлопчиків ВШ перевищення сили кисті досягає 3,1кг ( у ВШ – 20,6 кг, в ТШ – 17,5 кг, р≤0,001) (табл. 3).

При індивідуальному розподілі учнів за ступенем силового індексу виявлена виражена тенденція до зростання кількості учнів ВШ з високим рівнем силового індексу з 48,6% на першому році навчання до 71,4%- на третьому (р≤0,02). Серед учнів ТШ ця тенденція менш виражена (р>0,05), крім того, якщо у ВШ найбільший приріст кількості дітей з високим ІД спостерігається  на другому році навчання, то в ТШ – на третьому, що підтверджує більш ранній перехід функціонування організму у дітей ВШ на більш потужний і економічний рівень.

Для учнів ВШ (особливо дівчат) характерно також більш виражений  функціональний розвиток дихальної системи. Так, якщо на першому році навчання показник ЖЄЛ у дівчаток обох шкіл майже однаковий (1,34±0,04 л – у ВШ та 1,30±0,04 л – у ТШ, р>0,05), то на другому році навчання різниця складає 120 мл, а на третьому році досягає 290мл (1,74±0,05л – у ВШ та 1,45±0,06л – у ТШ, р≤0,001).

Проведений нами аналіз головних компонент показав, що у дітей ВШ, для яких характерні більш високі показники довжини тіла, ЖЄЛ і динамометрії (кореляційна плеяда), закономірно відмічаються більш низькі показники

Таблиця 3

Середні показники  сили кисті молодших учнів, що навчаються за різними педагогічними технологіями, в динаміці трьох років навчання, (кг, М±m)

  Примітки: * - р≤0,05; *** - р≤0,001

динамічного тремору і ЧСС у стані спокою та в умовах дозованого фізичного навантаження. Крім того, при більш високих показниках силового індексу у дітей закономірно відмічаються більш низькі величини ВІ, а також більш високі показники продуктивності коректурної проби (що свідчить про позитивний вплив функціонального розвитку скелетної мускулатури на становлення парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи та розумову працездатність учнів). З вищесказаного витікає висновок про позитивний адаптогенний вплив вальдорфської педагогічної технології та про важливу роль рухової діяльності і фізичних вправ на формування адаптаційного ресурсу у дітей.

Позитивний перебіг довгострокової адаптації серед учнів вальдорфської школи підтверджує динаміка стану здоров’я учнів. Так, спостерігається підвищення протягом 3 років навчання у ВШ кількості учнів  з високим і середнім рівнем соматичного здоров’я на 32,1%: з 37,5% до 69,6% (р≤0,001), а також кількості дітей з першою групою здоров’я: з 18,7% до 21,1% при зниженні кількості учнів з ІІІ групою здоров’я з 23,8% до 16,2% (р≤0,001). В усі роки навчання кількість дітей з І і ІІ групами здоров’я у ВШ перевищує число таких учнів в ТШ, причому, якщо на першому році навчання різниця складає 8,5% (р>0,05), то на другому році навчання вона  досягає 20,6% (р≤0,001).

Навчально-виховний процес у вальдорфському навчальному закладі не обмежується лише рамками школи. Весь розпорядок дня учнів відповідає основним принципам вальдорфської педагогіки, тобто сприянню розвитку особистості дитини. Це забезпечується сумісною роботою педагогів, батьків і учнів. При вивченні позашкільної діяльності учнів нами виявлено, що діти ВШ  значно менше витрачають часу на перегляд телепрограм і виконання домашніх завдань, ніж учні ТШ. Так, більш, ніж 2 години на добу проводять біля телевізору 6% учнів ВШ, що у 5,8 разів менше, ніж  у дітей ТШ, серед яких цей показник дорівнює 34% (р≤0,001); в той же час понад 2 години виконують домашні завдання лише 3% учнів ВШ, що у 9 разів менше, ніж в ТШ, де таких дітей 27% (р≤0,001).

Водночас у вальдорфському навчальному закладі у 3,5 разів більше дітей, які  займаються в позашкільний час творчими видами діяльності (музика, живопис, плетіння, ліплення тощо):  відповідно 46 і 13% (р≤0,001).

Організованими динамічними видами діяльності (заняття спортом, танцями та ін.) в обох школах займається половина дітей (51% - у ВШ, 44,5% - в ТШ).

Отже, режим життєдіяльності більш сприятливий серед школярів ВШ, де більшість дітей 2-4 рази на тиждень займаються організованими рухливими і творчими видами діяльності на фоні обмеження часу перегляду телепрограм і домашніх завдань. Це сприяє більш високому рівню функціонального стану організму та працездатності дітей протягом навчання, а також резистентності учнів до захворювань (у ВШ кількість дітей, які часто хворіють, складає 6%, що в 3,1 рази нижче, ніж в ТШ, де таких дітей 19%), що підтверджується нашими дослідженнями:

Так, у школярів, які систематично (2-3 рази на тиждень) займаються спортом, відмічається більш високий рівень працездатності (rs=0,32 р≤0,001) та координації рухів (rs=0,28, р≤0,01). Крім того, ці учні закономірно характеризуються більш високими показниками довжини тіла, ЖЄЛ, сили стискання кисті (кореляційна плеяда), а також меншими показниками ЧСС у стані спокою та в умовах дозованого фізичного навантаження. Це підкреслює значний внесок фізичної діяльності учнів, як вагомого адаптогенного фактора.

Крім того, нами виявлено, що у дітей, які понад 2 години на день проводять на відкритому повітрі, відмічається більш низький рівень ЧСС (rs=-0,29, р≤0,001), і більш високий показник ОГК (rs=0,24, р≤0,05). Це вказує  на позитивний вплив прогулянок у молодших учнів на процеси морфофункціонального розвитку, а також підвищення тонусу парасимпатичної ланки ВНС, яка грає значну роль у формуванні адаптаційного ресурсу у школярів.

Нами також виявлено позитивний вплив художньо-естетичних та практично-прикладних видів позашкільної діяльності учнів на їх психосоматичний розвиток та розумову працездатність. Так, у дітей, які 2-3 рази на тиждень займаються творчими видами діяльності, закономірно відмічається більш низький рівень тривожності (rs=-0,2, р≤0,05), більш високий рівень працездатності (rs=0,35, р≤0,001), більш високі показники динамометрії (rs=0,28, р≤0,05).

Навпаки, при збільшенні часу перегляду  телепрограм понад 1 годину на день у дітей відмічаються більш високі показники напруження адаптаційного потенціалу (АП) (rs=0,32, р≤0,01), тривожності (rs=0,41, р≤0,001), а також більш низький рівень працездатності наприкінці навчального дня (rs=-0,33, р≤0,001). Крім того, ці діти характеризуються більш низьким рівнем індексу соматичного здоров'я, більш високим індексом маси тіла (кореляційна плеяда) і більш високими показниками АТс і ЧСС у стані спокою, а також АТс після дозованого фізичного навантаження. Це доповнює дані літератури щодо негативного впливу перегляду телепрограм на психофізіологічний стан організму молодших учнів.

При збільшенні часу виконання  домашніх завдань понад 1 годину на день у дітей  відмічаються більш низькі показники КЧЗСМ (rs=-0,25, р≤0,05), координації рухів (rs=-0,22, р≤0,05),  ЖЄЛ (rs=-0,38, р≤0,01), рівня працездатності (rs=-0,5, р≤0,001). Отже, тривале виконання домашніх завдань викликає у дітей передчасне стомлення протягом навчального дня, зниження працездатності, а також  затримку функціонального розвитку дихальної системи.

Все це підкреслює важливість дотримання режиму дня, систематичних занять динамічними і творчими видами діяльності,  прогулянок на відкритому повітрі при формуванні адаптаційного ресурсу у дітей протягом навчання. В той же час необхідно підкреслити негативний дезадаптаційний вплив перегляду телепередач і виконання домашніх завдань понад 1 годину. 

Таким чином, проведені дослідження показали позитивний адаптогенний вплив вальдорфської педагогічної технології навчання на організм учнів початкових класів, закономірну позитивну динаміку у них протягом трьох років навчання показників фізичного розвитку, функціонального стану організму, розумової працездатності, рівня соматичного здоров’я.

ВИСНОВКИ

1. На підставі проведення комплексу фізіолого-гігієнічних досліджень вперше здійснена  гігієнічна оцінка вальдорфської  педагогічної технології – історичної, системної і радикальної освітньої інновації, яка докорінно відрізняється від традиційних педагогічних технологій й рекомендована до впровадження в загальноосвітні навчальні заклади України як здоров´язберігаюча технологія навчання дітей.
2. Доведений позитивний адаптогенний вплив вальдорфської педагогічної технології на організм молодших школярів: в динаміці трьох років навчання встановлена позитивна тенденція до підвищення кількості гармонійно розвинених дітей на 11,6%: з 66,7 до 78,3% (р≤0,02); до зростання кількості дітей з високим рівнем силового індексу на 22,8%: з 48,6% до 71,4% (р≤0,02);  до  розвитку вагусно-холінергічного механізму регуляції серцево-судинної діяльності організму учнів (зниження вегетативного індексу з 30,1 до 18,4 ум.од. (р≤0,001)); в динаміці навчального дня виявлена тенденція до зростання кількості учнів, які мають задовільний показник адаптаційного потенціалу, на 15,9%: з 68,8 до 84,7% (р≤0,02); до  зростання кількості учнів з високим рівнем розумової працездатності з 26,7 до 32,6% на фоні зменшення кількості школярів з низьким рівнем працездатності з 26,7 до 19,2% (р≤0,05).
3. Встановлений виражений позитивний адаптогенний вплив на організм молодших школярів уроків евритмії (що проявляється у зменшенні у дітей динамічного тремору у 2,8 разів (р≤0,05) на фоні збереження рівня розумової працездатності).
4. Фізіологічно обґрунтовані гігієнічні критерії організації головного уроку у вальдорфських навчальних закладах: тривалість уроку не більш, ніж 90 хвилин; питома вага статичних видів навчальної  діяльності 50-55% від тривалості уроку; максимальна безперервна статична діяльність не більш, ніж 15 хвилин; щільність уроку 55-60%; проведення евритмічної паузи тривалістю 25-30 хвилин перед викладанням основної частини уроку.
5. Важливим наслідком позитивного впливу вальдорфської педагогіки є  зростання  кількості учнів з високим і середнім рівнем індексу соматичного здоров’я на 32,1%: з 37,5 до 69,6% (р≤0,001);  а також зростання кількості здорових учнів (І група здоров'я) з 18,7% до   21,1%    на фоні зниження питомої ваги дітей, які мають ІІІ групу здоров´я,  з  23,8%  до  16,2% (р≤0,001).
6. Встановлено, що кількість учнів, у яких відмічаються ознаки тривожності, серед учнів вальдорфської школи у 10,9 разів менше, ніж в навчальному закладі з традиційною методикою навчання (відповідно 3,8 і 41,5%, р≤0,001).
7. Підтверджена позитивна адаптогенна дія рухової діяльності учнів в об’ємі біля 5000 локомоцій протягом навчального дня і проведення перерв на відкритому повітрі в усі пори року, а також таких режимних моментів і видів позашкільної діяльності, як систематичні (2-3 рази на тиждень) організовані заняття спортом та іншими рухливими видами діяльності, заняття творчими видами діяльності, перебування на відкритому повітрі.
8. Дезадаптаційний вплив на організм молодших школярів оказує перегляд телепередач і виконання домашніх завдань тривалістю понад 1 годину на день.
9. Провідна роль у формуванні адаптаційних механізмів молодших школярів належить морфофункціональному розвитку дітей, передусім функціональному розвитку скелетної мускулатури.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛИКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гозак С.В. Гігієнічне вивчення умов навчання школярів в міських і сільських навчальних закладах на початку реформи середньої освіти в Україні// Гігієна населених місць: Збірник наукових праць. - Київ, 2002, вип. 40.-С. 260-264.
2. Гозак С.В. Гігієнічна оцінка умов і педагогічних технологій навчання учнів першого класу в закладах початкової освіти// Гігієна населених місць: Збірник наукових праць. - Київ, 2003, вип.41.-С.353-357.
3. Гозак С.В. Гігієнічна оцінка уроку евритмії в вальдорфській школі //Довкілля та здоров’я, 2005.- №1.- С. 16-18.
4. Гозак С.В. Морфофункціональний розвиток молодших учнів, які навчаються за вальдорфською педагогічною технологією // Довкілля та здоров’я, 2005.- №2.- С. 49-51.
5. Гозак С.В. Фізіолого-гігієнічне вивчення впливу вальдорфської технології навчання на розумову працездатність молодших учнів// Гігієна населених місць: Збірник наукових праць. - Київ, 2005, вип. 45.-С.369-374.
6. Єременко Г.Н., Гозак С.В. Фізіолого-гігієнічні основи шкільного навчання шестирічних дітей в умовах переходу до 12-річного терміну навчання у загальноосвітніх навчальних закладах України // Здоров'я школярів на межі тисячоліть: Матер. наук.-практ. конф. – Харків, 2000. – С. 33 – 35. (Дисертантом здійснено аналіз рівня шкільної зрілості першокласників і умов навчання в закладах освіти).
7. Гигиенические аспекты обучения первоклассников в условиях реформирования системы образования на Украине /Н.С. Полька, Г.Н. Еременко, С.В. Гозак, А.К. Вдовенко, С.Н. Джуринская, А.В. Никитина //Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы: Матер. Всероссийской конф. с междунар. участием.- М., 2002.- С. 282-284. (Дисертантом здійснено аналіз рівня шкільної зрілості першокласників і умов навчання в закладах освіти).
8. Полька Н.С., Гозак С.В., Рубашкевич А.Л. Гигиеническая оценка организации обучения первоклассников в вальдорфской школе //Здоровая общеобразовательная среда – здоровый ребенок: Матер. Всероссийской конф. с междунар. участием.- Архангельск, 2003.- С. 236-237. (Диссертантом зібрано первинний матеріал, проведено аналіз результатів дослідження).
9. Гозак С.В. Гигиеническая оценка вальдорфской педагогики //Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: Матер. Международного конгресса (Москва, 12-14 мая 2004).- М.: Издатель НЦЗД РАМН, 2004.- С.251-253.
10. Полька Н.С., Гозак С.В. Особливості функціонального стану організму молодших учнів вальдорфської та традиційної школи //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез доповідей наук.-практ. конф.- К., 2005.-  С. 203-204. (Дисертантом зібрано первинний матеріал, проведено аналіз результатів дослідження).
11. Гозак С.В. Позашкільна діяльність учнів 2-3 класів, які навчаються за вальдорфською педагогічною технологією (в порівнянні з традиційною) //Сучасні технології збереження і зміцнення здоров’я здорових: Матер. наук.-практич. конф., К., 2005.- С.98-100.