Библиотечный каталог авторефератов Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

Швидкий Олег Вікторовіч

                                                                              УДК 61396:3736-05786

ГІГІЄНІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ І ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ

ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ УЧИЛИЩ В УМОВАХ РЕФОРМОВАНОЇ ОСВІТИ

14.02.01– гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гребняк Микола Петрович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри гігієни

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Харковенко Ніна Михайлівна, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, завідувачка відділу соціально-гігієнічних досліджень.

Провідна  установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра гігієни та екології № 2, МОЗ України, м. Харків

Захист відбудеться " 28 " січня  2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна,

м. Донецьк, пр. Ілліча 16.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна,

м. Донецьк, пр. Ілліча 16.

Автореферат розісланий " 9" грудня  2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д. мед. н., професор                                                 Солдак І.І.                                 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Навчальна діяльність студентів на сучасному етапі розвитку суспільства потребує засвоєння великого обсягу інформації і формування широкого спектра професійних навичок і умінь. Цей процес, як правило, здійснюється в умовах дефіциту часу і супроводжується значними змінами з боку різних систем організму студентів (Назимов И.Г.,
Нугаева Г.Ш, 2001, Губан Д.Г., Єрмаков Н.В., 2001). Крім цього, у зв’язку з введенням в Україні глибокого реформування освіти в галузі підготовки середніх медичних працівників, істотно змінився режим і підвищилася інтенсивність навчального процесу, а також збільшилися обсяги навчального навантаження.  Зниження рівня здоров'я студентів до закінчення професійного навчання є головною медичною і демографічною проблемою даного виду діяльності молоді і несприятливо позначається на ефективності їхньої майбутньої професійної діяльності, формує соціально-економічну проблему праці фахівців середньої і вищої ланки (Коновалов О.Е., 1999, Сидоров П.И., 2001, Сергета І.В., Грирорук Л.І., 1999).

Велика кількість праць як вітчизняних (Антропова М.В., 1963, Гребняк Н.П., Агарков В.И., 1999, Киколов А.И., 1978, Наенко Н.И., 1976, Ляхович А.В., 2000, Русанова О.И., 1998), так і іноземних (Levi L., 1995, Muray J., Lipez A., 1994, Barnette J. Jackson, Kreiter C, 2000) авторів, присвячених вивченню проблем здоров’я студентів, переважно стосується студентів академій і університетів. Але практично випала з науково-гігієнічного аналізу вчених гігієністів вивчення студентської діяльності в медичних училищах і коледжах як системи наступного вигляду: організм студента – навчальній процес (режим, зміст, ступінь складності, обсяг) – умови життєдіяльності – медичне забезпечення. Звідси виникають мета і завдання даного дослідження, детального вивчення й гігієнічної оптимізації системи підготовки молодших медичних фахівців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами НДР Донецького державного медичного університету:

"Вивчення закономірностей формування здоров'я дитячого і підліткового населення в залежності від факторів ризику різної природи і розробка принципів і заходів щодо його охорони в умовах Донбасу", № держреєстрації 0195V000641, "Вивчення здоров'я студентів медичних вузів і розробка заходів щодо його охорони" № держреєстрації 0100V006363. Автор був співвиконавцем робіт і безпосередньо вивчав здоров’я і спосіб життя підлітків.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – наукове обґрунтування і розробка заходів щодо гігієнічної оптимізації навчальної діяльності й охорони здоров'я студентів середніх медичних навчальних закладів в умовах реформованого навчання.

Завдання дослідження.

1. Аналіз соціально-гігієнічних умов і способу життя студентів медичних училищ.
2. Гігієнічна оцінка стану середовища навчальних приміщень, режиму й інтенсивності навчального процесу, обсягу і складності навчального навантаження.
3. Оцінка працездатності і функціонального стану студентів протягом навчального процесу.
4. Оцінка здоров'я студентів і особливостей його змін під час навчання.
5. Розробка заходів щодо гігієнічної оптимізації навчального процесу, умов, способу життя і системи медичного забезпечення студентів.

Об'єкт дослідження: студенти медичних середніх навчальних закладів в умовах реформованої освіти.

Предмет дослідження: здоров'я і функціональний стан організму студентів протягом навчальної діяльності в медичних середніх навчальних закладах.

Методи дослідження: гігієнічні, фізіологічні, біохімічні, соціологічні, соціально-психологічні, хронометражні, антропометричні, статистичні, валеологічні.

Наукова новизна одержаних результатів: Уперше установлені відмітні риси розумової працездатності студентів протягом інтенсивного навчання: прогресивне зниження доробочих показників, стабільні середньоденні показники протягом тижня в першій половині навчального року, різкий спад загального рівня з глибоким зниженням його у другій половині тижня другого навчального півріччя.

Уперше встановлені ергометричні критерії визначення рівня і групи здоров'я учнів юнацького і зрілого віку.

Уперше встановлені критерії діагностики порушень здоров'я на донозологічному рівні за віковою динамікою ергометричних і психофізіологічних показників.

Одержали подальший розвиток закономірності фізичного розвитку учнів юнацького і зрілого віку.

Уперше розкритий механізм прогресивного формування дисгармонійного і різко дисгармонійного фізичного розвитку студентської молоді за рахунок наростаючого дефіциту маси тіла і зниження фізичної працездатності протягом професійного навчання.

Одержали подальший розвиток теорії хвильової природи захворюваності й акселерації фізичного розвитку.

Уточнено залежності розумової працездатності, функціонального стану ЦНС, серцево-судинної системи і захворюваності від інтенсивності і тривалості навчання студентів.

Одержали подальший розвиток заходи щодо гігієнічної оптимізації навчального процесу, факторів режиму дня, способу й умов життя, а також системи оздоровлення студентів.

Уперше створений проект системи медичного обслуговування студентської молоді на основі полінозологічної структури попиту та пропозиції на медичні послуги.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів розроблені методики формування й оцінки ЗСЖ студентів, інтегральної оцінки здоров'я молоді 17-23 років за велоергометричними тестами, заходи щодо гігієнічної оптимізації режиму й умов навчання, підвищення рівня здоров'я і медичного обслуговування студентів. Сформульовано звід правил гігієнічної оптимізації навчального розкладу, режиму навчальних занять, режиму дня, організації соціально-побутового режиму життєдіяльності й оптимізації фізичного виховання студентів. Створений проект нової системи медичного обслуговування студентів з удосконаленою структурою медичних установ. За матеріалами досліджень видані два види методичних рекомендацій: "Формування, оцінка і корекція здорового способу життя студентів" (Донецьк, 2001), "Гігієнічна оптимізація режиму навчання й умов життєдіяльності студентів медичних училищ". (Донецьк, 2002), які впроваджені у 7 медичних училищах Донецької області, Дніпропетровському базовому медичному училищі (акт впровадження від 20.05.2003 р.), медичному училищі Буковинської медакадемії (акт впровадження від 27.02.2003 р.), Запорізькому базовому медичному училищі (акт впровадження від 22.04.2003 р.), Бердянському медичному училищі (акт впровадження від 05.02.2003 р.), Харківському базовому медичному училищі (акт впровадження від 12.06.2003 р.). Результати досліджень увійшли у склад двох навчальних посібників: "Посібник для практичних занять з гігієни дітей та підлітків". – К.: Здоров'я, 2003., "Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка". – Донецьк, 2000.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провів соціологічні, гігієнічні і фізіологічні дослідження щодо оцінки навчальної діяльності студентів, вивчив працездатність, функціональний стан, фізичний розвиток і здоров'я студентів протягом навчання, соціально-побутові умови і спосіб життя студентів, обробив і проаналізував захворюваність учнів, організував цільові медичні огляди студентів, обробив і проаналізував матеріали медоглядів, розробив методичні рекомендації щодо оптимізації режиму й умов навчання студентів, формування й оцінки їх ЗСЖ, заходи для охорони і поліпшення здоров'я студентів. У дисертації не використані ідеї або розробки, що належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи оприлюднені на:

Всеукраїнській конференції "Здоров'я й освіта: проблеми і перспективи", Донецьк. 2000; Міжнародній науково-практичній конференції "Бізнес, екологія і здоров'я", 30.09.2001р. Донецьк; Міжнародній конференції "Перспектива розвитку вищої освіти в період суспільної трансформації",
м. Донецьк, 2002р.; "Всеукраїнській нараді-семінарі з питань медичних училищ". Київ-Бердянськ, 2001.; "Науково-методичній конференції з питань медичної освіти" в Україні Київ-Тернопіль 1999.; Науково-практичній конференції "Актуальні проблеми профілактичної медицини 21-го століття"
м. Донецьк, 2003 р.

Публікації. Результати дисертації опубліковані у навчальному посібнику, 6 статтях наукових журналів, 6 тезах конференцій і 2 методичних рекомендаціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, закінчення, висновків і списку літератури, викладена на 211 сторінках машинописного тексту, містить 100 таблиць на 61 сторінці і 10 рисунків на 8 сторінках. Список літератури містить 207 вітчизняних і іноземних джерел на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і обсяг досліджень. Методологічною основою даних досліджень є принцип системності: організм студента – навчальний процес – умови середовища проживання – режим і спосіб життя – система медичного обслуговування.

Об'єктом досліджень були студенти медичних училищ 1, 2, і 3-го  року навчання при реформованій системі навчання в умовах великого промислового й урбанізованого регіону (Донецька область). Дослідженнями був охоплений весь цикл навчальної і соціальної діяльності студентів: режим дня і навчального процесу, обсяг, зміст, інтенсивність і характер навчальної роботи; умови здійснення навчального процесу і побуту студентів; соціально-демографічний статус і спосіб життя студентів; працездатність і функціональний стан організму студентів під час навчального процесу; здоров'я студентів і їхнє медичне обслуговування. Обсяг і зміст досліджень показані у таблиці.

Здоров'я студентів вивчалося за даними фізичного розвитку, захворюваності, груп здоров'я, індексу здоров'я, індексу рідко і часто хворіючих, адаптаційного показника і функціонального статусу.

Функціональний стан організму студентів протягом навчального процесу вивчався за даними розумової (таблиці Анфімова) і фізичної (велоергометричні тести PWC170) працездатності, простої і складної сенсомоторної реакції, уваги (таблиці Платонова і Шульте), пам'яті (цифрові таблиці з двозначними числами) і мислення (таблиці з арифметичними тестами), артеріального тиску, частоти пульсу і загальних показників крові.

Навчальний процес оцінювався за показниками стану розкладу і ступенем його відповідності гігієнічним вимогам, видами і обсягом навчальної роботи, витратами навчального часу, коефіцієнтом складності навчальних занять, обсягом і важкістю навчальних завдань.

Таблиця

Зміст і обсяг проведених досліджень

Обсяг і важкість навчальних завдань вивчалися хронометражним способом, шляхом лабораторного експерименту і соціологічного анкетного опитування з наступним розрахунком коефіцієнтів обсягу, кратності повторень і нових термінів при засвоєнні навчальної інформації.

Умови, спосіб життя і система медичного обслуговування студентів досліджувалися за допомогою соціологічного опитування (анкета, яка ранжирувалася у балах), самохронометражу і самокартографування.

Середовище навчальних приміщень оцінювалося за даними освітленості, шуму, мікроклімату і складу повітряного середовища.

Результати досліджень і їх обговорення. Соціальний аналіз студентів  медичних училищ в урбанізованому регіоні показує, що їхній склад формується переважно за рахунок родин робітників і інженерно-технічних працівників - 71,9% і 13,3% по батьківській і 23,7% і 11,6% - по материнській лінії. При цьому дуже мала питома вага студентів сімейно орієнтованих (14,4%), тобто з родин медиків.

Склад студентів має виражену тенденцію до звуження соціального спектра у бік нижчих соціальних шарів населення. Зважаючи на те, що для популяційного здоров'я сучасного суспільства характерний ефект соціальної анатомії, коли найгірші показники здоров'я відповідають нижчим соціальним групам населення, можна розглядати подібні особливості соціальної структури студентів як можливий фактор валеологічного ризику великої значущості.

Сприятливою валеологічною основою здоров'я студентів виступає склад родин, у яких вони проживають: 85,4% студентів виховуються в повних нуклеарних і складних родинах, а 68% - у середніх і великих родинах. Відомо, що саме в таких за типом і складом родинах спостерігаються найвищі показники здоров'я дітей, насамперед за рахунок наявності наступності поколінь як у вихованні, так і в соціально-економічному забезпеченні підростаючого покоління.

Велика кількість студентів тривалий період (більше 10 років) проживає у високоурбанізованому і нездоровому екологічному (66,6%) і соціально-економічному  середовищі: бюджет нижче прожиткового рівня у 46,3±1,5%, а невпорядковане цілком або частково житло – у 54,3±1,2% випадків.

Спосіб життя студентів характеризується великою питомою вагою гігієнічно нераціональних факторів. Цілком не дотримуються гігієнічно раціональних вимог режиму дня 66,1% студентів, 62,0±1,4% учнів перебувають на свіжому повітрі не більше 2-х годин, а 8,7±0,8%  - менше 1 години. Найбільша кількість студентів, що знаходяться на свіжому повітрі менше 1 години, серед 18-19 літніх студентів (14,1-14,2%) тобто серед першокурсників.

Фактичний спосіб життя студентів відрізняється низькою фізичною активністю: фізично активному відпочинку надають перевагу тільки 10,5±0,9%, а займаються фізкультурою і спортом 22,5±1,2% студентів. При цьому, кількість студентів з гіподинамічним характером способу життя зростає до старших курсів навчання, серед яких 82,2±2,7% осіб надають перевагу фізично пасивним формам життєдіяльності. У досить великої кількості студентів спостерігаються різні порушення сну: у 64,5% – недостатня тривалість сну, а 37,4% мають різні види безсоння.

Сильно страждає у студентів режим харчування. Так, гігієнічно нормальну добову кратність прийомів їжі  (3-4 рази) мають 62,6% учнів,  34,3% студентів приймають їжу тільки 1-2 рази, а для 3,2% характерна надлишкова кратність (5 і більше) прийомів їжі. Всі обов'язкові складові елементи режиму харчування (сніданок, обід, полуденок, вечеря) властиві для 20,3±1,2% студентів, 85,5±1,0% учнів приймають їжу безсистемно в часі.

Серед студентів досить поширені такі шкідливі звички як тютюнопаління і вживання спиртних напоїв. Рівень поширення тютюнопаління залежить від віку і статі і коливається серед студенток від 3,2 до 11,3%, а серед студентів – від 25 до 52%. Питома вага студентів, які палять, зростає до старших курсів навчання. Не вживають спиртні напої тільки 33,9% студентів, а вживають часто або помірно від 1 до 6,5%.

Аудиторна тривалість навчального дня за ключовими структурними елементами (початок навчальних занять, місце у часі і кількість важких дисциплін, перерви, закінчення навчального дня) не вкладається у сприятливі періоди добового ритму функцій, а його інтенсивна частина не збігається з оптимальними відрізками добової кривої працездатності (9-12 і 16-18 годин). Інакше кажучи, відзначається дисонанс між соціальними (навчальними) і біологічними ритмами життєдіяльності студентів. Навчальний розклад занять студентів насичений навчальними предметами фундаментального характеру і за багатьма параметрами не відповідає гігієнічним вимогам: ранговому розташуванню важких предметів, чергуванню важких і легких предметів, місцю фізкультури, поденному кількісному і структурному складу навчальних предметів.

Розумове навантаження студентів під час навчальної діяльності характеризується наявністю великої питомої ваги об'ємних і складних разових навчальних завдань і високою щільністю навчальної години. Студенти щодня засвоюють до 5 навчальних предметів (у середньому 3,5) з обсягом навчального тексту разового завдання у 50600±211,9 друкованих знаків (22,7 сторінки) з засвоєнням 22,2 нових медичних термінів, що вимагає повторень тексту від 2 до 5 разів (середнє 3,5). При цьому практичні навчальні заняття проходять з високим коефіцієнтом щільності (від 77,5-88,2%), особливо на 1-й і 2-й парах (80-96%). Витрати часу на підготовку домашніх завдань у 74,3-88,7% першокурсників і 52-57,2% старшокурсників складають 3-5 і більше годин. Мінімальні витрати часу на підготовку домашніх завдань (до 1 години) характерні для 9,1% студентів.

Стану середовища навчальних приміщень властиві сприятливі гігієнічні параметри. Мікроклімат навчальних приміщень у літній і зимовий періоди знаходиться в межах гігієнічних норм. Температура повітря в літню пору коливається в межах 20,2-21,4 0С, а в зимовий період вона знижується і знаходиться в межах 18,2-19,5 0С. Вологість повітря в літню пору складає 47,8-51%%, а в зимову – 50,2-52,3%%. Рухливість повітря в навчальних приміщеннях не перевищує 0,2 м/сек і коливається у зимово-літній період у межах 0,07-0,16 м/сек. Якість повітряного середовища в навчальних приміщеннях за показником двоокису вуглецю знаходиться у сприятливих гігієнічних межах (концентрація CO2 0,080-0,086%).

Протягом навчальних занять істотно змінюється функціональний стан організму студентів. Розумова працездатність студентів знижується до кінця навчальних занять в усі дні тижня. Глибина зниження розумової працездатності залежить від періоду навчального року і вихідного (доробочого) функціонального стану організму. Найзначніші зниження розумової працездатності до кінця навчальних занять відзначаються наприкінці навчального року. Протягом тижня погіршуються ранкові показники розумової працездатності. Розумова працездатність студентів неухильно падає протягом навчального тижня. Рівень тижневої динаміки розумової працездатності студентів у першій половині навчального року значно вище, ніж у другій. У другій половині навчального року розумова працездатність постійно знаходиться на низькому рівні і змінюється протягом тижня за класичними типами – стабільно утримується у першій половині тижня і значно знижується у другій половині.

Фізична працездатність студентів також знижується протягом навчального року і до закінчення професійного навчання, тобто до старших курсів, з темпом 3,7% на рік.

Систолічний і діастолічний АТ практично не змінюються протягом навчального дня у першій половині навчального року. Однак у другій половині навчального року відзначається достовірне підвищення систолічного (t=2,4) і, особливо, діастолічного (t=3,3) АТ до закінчення навчального дня. Найістотніше збільшення АТ до кінця навчального дня спостерігається у другій половині навчального тижня. Тижнева динаміка АТ залежить від періоду навчального року. У першій половині навчального року динаміка АТ залишається стабільною протягом тижня, а у другій його половині вона помітно погіршується до кінця тижня за рахунок зростання, насамперед, діастолічного АТ. Крім того, протягом навчального року погіршуються ранкові показники АТ студентів у вигляді повільного, але прогресивного збільшення систолічного і діастолічного АТ.

Протягом навчання у студентів спостерігаються істотні зміни з боку ЦНС. До кінця навчального дня на початку навчального року відзначається тенденція до подовження латентного періоду сенсомоторної реакції на фоні достовірного погіршення її якості у вигляді збільшення кількості помилкових реакцій. Наприкінці навчального року  відзначається значне подовження латентного періоду і збільшення кількості помилкових відповідей сенсомоторної реакції студентів до кінця навчального дня. Прогресивне погіршення показників сенсомоторної реакції відзначається у студентів і протягом навчального тижня, особливо у середині і наприкінці навчального року. При цьому, у студентів протягом тижня наявне неухильне погіршення доробочих показників сенсомоторних реакцій, що свідчить про слабке відновлення ЦНС у післяучбовий період доби і поступове нагромадження стомлення учнів, особливо у другій половині навчального року.

Значно погіршуються до закінчення навчального року в студентів такі психофізіологічні функції, як увага і пам'ять. Особливо знижуються функції переведення, стійкості і розподілу уваги, а також обсяг пам'яті.

До закінчення професійного навчання у студентів наростають явища гіподинамії. Це виявляється у вираженому зниженні до старших вікових груп і курсів фізичної працездатності студентів, яка з 1-го до 3-го курсу зменшується з 179,8±1,6 – 185,8±1,8 Вт до 173,4±1,5 – 178,8±1,6 Вт (t=2,5 і 5,4).

У Донецькому регіоні спостерігається несприятлива валеологічна ситуація, що проявляється у низькій народжуваності, високій смертності і негативному природному прирості населення, а також у поширеності широкого спектра хвороб. На фоні низького суспільного здоров'я населення Донбасу популяційне здоров'я студентів характеризується наступними особливостями. Серед студентів досить висока питома вага фізично гармонійно розвинутих (61,6±1,8%) і дисгармонійних осіб (32,6±1,7%), а зі значними порушеннями фізичного розвитку відзначено тільки 5,8±0,8% учнів. З віком і до старших курсів йде зменшення питомої кількості студентів з гармонійним фізичним розвитком за рахунок, насамперед, збільшення дисгармонійно розвинутих осіб. При цьому найменша кількість гармонійно фізично розвинутих (57,8±2,1%) і найбільша кількість дисгармонійних (38,7±2,1%) спостерігаються серед студентів старших курсів. Погіршення фізичного розвитку студентів до закінчення професійного навчання відбувається переважно за рахунок дефіциту ваги.

Динаміка захворюваності і поширеності хвороб серед студентів носить хвилеподібний характер: вона підвищувалася у першій, знижувалася у другій половині 90-х років і знову підвищувалася на початку 2000 років. Рівень захворюваності у даний час складає 15-16 випадків, а поширеності хвороб – 60,5-68,8 випадків на 100 осіб. Основний масив захворюваності формують 8 класів хвороб: інфекційні, нервові, вуха і соскоподібного відростка, органів дихання, органів травлення, кістково-м'язової системи і сполучної тканини, сечостатевої системи, травми й отруєння. Найбільша питома кількість випадків захворювань формується за рахунок хвороб органів  дихання (1-е місце, 75,6%), хвороб системи травлення (2-е місце, 4,2%), травм і отруєнь (3-є місце, 4,0%) і хвороб нервової системи (4-е місце, 3,8%).

Серед студентів активно зростають хронічні захворювання, що збільшилися до кінця 90-х років у 2,2 рази. У даний час їхній рівень складає 17-20 випадків на 100 осіб. Хронічна захворюваність формується в основному за рахунок хвороб органів травлення (44,7%, 1-е місце), органів дихання (22,7%, 2-е місце), кровообігу, сечостатевої системи й органів зору (4,9%, 3-є місце). Питома кількість студентів із хронічними захворюваннями збільшується до закінчення професійного навчання в 1,5 рази і досягає 40% від загальної кількості студентів. Досить велика питома вага належить групі часто хворіючих студентів. Найбільша кількість часто хворіючих студентів відзначається серед першокурсників (33,2±1,4 – 35,3±1,7%). Частка часто хворіючих на гострі захворювання студентів знижується до кінця навчання, але збільшується їхня кількість з хронічними захворюваннями.

У студентів спостерігається низький рівень донозологічного здоров'я. При цьому воно знижується до старших курсів. Так, адаптаційний потенціал організму студентів молодших курсів складає 5,6±0,01 ум. од., а старших курсів – 6,99±0,01 ум. од., тобто йде активне наростання дезадаптаційних станів учнів, що веде до збільшення показника АПО до закінчення навчання. Індекс здоров'я студентів знаходиться у межах 6,4±0,2%.

За показниками захворюваності і фізичного розвитку до першої групи здоров'я відноситься досить велика кількість студентів (34,3%). Однак, при цьому, дуже велика кількість їх має третю групу здоров'я (37,4%). Детальніша характеристика індивідуального здоров'я виникає з розподілу студентів за групами здоров'я ВООЗ, отриманими за ергометричними тестами (PWC170):
1-а група у 10,2±1,5%, 2-а – у 13,9±1,7%, 3-я – у 58,3±2,5%, 4-а – у 13,9±1,7%, 5-а – у 3,7±0,9% учнів.

Загальний попит студентів на медичні послуги задовольняється на 75,6%, а на спеціалізовану лікарську допомогу – на 45,4%. При цьому забезпечення окремими видами спеціалізованої й вузькоспеціалізованої медичної допомоги складає 5,4% (екстрена допомога) – 85,4% (інфекційні хвороби). На основні види вузькоспеціалізованої допомоги попит студентської молоді задовольняється на 8,5% (хвороби нервової системи) – 44,2% (венерологічна допомога), стоматологічна допомога задовольняється на 62,4%.

Виходячи з результатів попиту студентів та пропозиції медичних установ на різні види медичної допомоги, створено новий проект медичного забезпечення студентів у великому (>1 млн) промисловому місті. В основі системи медичного обслуговування лежить медичний студентський центр із філіями медичних установ різного типу при навчальних закладах, у тому числі і медичного характеру. Медичні філії покликані забезпечувати студентів первинною долікарською та лікарською, а також спеціалізованою медичною допомогою. Тому їхній склад визначається типом навчального закладу і кількістю в них студентів. Студентський медичний центр повинний мати наступні структурні об'єкти: стаціонар, санаторій і цілодобову поліклініку, станцію швидкої допомоги, аптеку й АГЧ. Структура стаціонару і поліклініки центру відповідає структурі попиту студентської молоді на різні види спеціалізованої допомоги, а санаторію – сучасним видам відновного лікування, реабілітації, оздоровлення (первинна профілактика), вторинної і третинної профілактики.

Оцінка ефективності деяких запропонованих заходів для формування ЗСЖ, оптимізації режиму дня, розкладу і режиму навчальних занять показала наявність вираженого валеологічного ефекту: нормалізується працездатність студентів протягом навчання, підвищується індекс здоров'я (+23,3%) і питома вага рідко хворіючих (+19%), зменшується група часто хворіючих (-23,3%) і середня кратність гострих захворювань (-29,4%), збільшується 1-а (+42,4%),  зменшується 2-а (-23,3%) і 3-я (-19%) групи здоров'я, а також кратність загострень хронічних захворювань (-66,6%) у студентів.

Охарактеризована реальна ситуація життєдіяльності студентів детермінує наступні напрямки і конкретні заходи для поліпшення умов і способу життя, режиму, умов і обсягу навчального навантаження студентів. Сформульовані заходи класифікуються за наступними напрямками дій:

• Оптимізація розкладу навчальних занять. Ця група заходів визначає оптимізацію розкладу на основі 6 правил;
• Оптимізація режиму навчальних занять на основі реалізації 7-ми принципів;
• Оптимізація добового режиму дня й умов його дотримання на основі 3-х груп організаційних заходів;
• Оптимізація умов навчальної і соціально-побутової життєдіяльності студентів (5 груп заходів);
• Оптимізація фізичного виховання студентів. Для цього реалізується 7 груп заходів;
• Формування здорового способу життя (ЗСЖ) студентів на основі формули, яка складається з 12 параметрів;
• Удосконалювання системи медичного забезпечення студентів. Реалізація цього принципу заснована на кількісних даних попиту студентської молоді на медичні послуги (МП) і їхнього задоволення.

ВИСНОВКИ

1. Науково обґрунтовані і розроблені принципи і заходи щодо гігієнічної оптимізації навчання й охорони здоров'я студентів медичних училищ у великому промисловому регіоні в умовах реформованої освіти, установлені закономірності й особливості працездатності, функціонального стану, здоров'я і вікового дозрівання студентів. Отримані результати дозволяють нормалізовувати у процесі інтенсивної навчальної діяльності динаміку денної і тижневої працездатності, підвищувати індекс здоров'я, знижувати кратність гострих захворювань і загострень хронічних хвороб, підвищувати питому вагу  першої групи здоров'я серед студентів.
2. Умови і спосіб життя студентів характеризуються наявністю великої питомої ваги гігієнічно нераціональних факторів життєдіяльності: 66,6% проживають більше 10 років у високоурбанізованих і екологічно несприятливих умовах, 66,1% не дотримуються раціонального добового режиму дня, 70,0% мають недостатню тривалість щоденного перебування на свіжому повітрі, 77, 5% - низьку рухову активність і фізичне навантаження, 64,5% – недостатній за тривалістю сон, 37,4% – безсоння, 86,0% – порушення режиму харчування, 22,3% – проживають у родинах з несприятливим психологічним кліматом, а 22,9% мають шкідливі звички.
3. Навчальна діяльність студентів проходить у межах складного за ранговою структурою, ритмом і трудомісткістю навчального розкладу, інтенсивного навчального процесу, об'ємного навчального навантаження і сприятливого зовнішнього середовища: насиченість розкладу важкими і середньої важкості навчальними предметами складає 75-80%, показник рангового збігу фактичної і гігієнічно раціональної структури навчального розкладу – 22,5%, щільність занять – 80-90%, індекс загального навчального навантаження – 487,1-670,6 ум. од., обсяг щоденних позааудиторних завдань - 50600±211,9 друкованих знаків.
4. Розумова працездатність студентів протягом навчальної діяльності характеризується наступними закономірностями: істотно падає до кінця навчального дня в усі дні тижня, особливо в понеділок і п'ятницю, ступінь зниження її залежить від періоду року і вихідного (ранкового) стану організму, доробочі її рівні прогресивно погіршуються за днями тижня, середньоденні показники знижуються протягом тижня, її рівень стабільно підтримується у першій половині навчального року і значно знижується у другій, у другій же половині навчального року змінюється характер її тижневої динаміки – вона стабільно знижена у першій половині тижня і різко падає у другій.
5. Під час навчального процесу зазнають змін функції серцево-судинної системи організму студентів: систолічний і діастолічний АТ знаходиться у  стійкому стані протягом навчального дня у першій половині навчального року і підвищується у другій його половині, ранкові рівні систолічного і діастолічного АТ помітно підвищуються до кінця навчального року, середньоденні показники АТ збільшуються до кінця навчального тижня, особливо у другій половині навчального року. Середньовікові показники АТ, серцевого ритму і крові не зазнають значних змін протягом професійного навчання і знаходяться у межах вікових норм.
6. У процесі навчання істотно змінюються функції ЦНС студентів: до кінця навчального дня збільшується латентний період і кількість помилкових сенсомоторних реакцій, погіршуються, особливо до кінця навчального року, пам'ять, окремі функції уваги (переведення, стійкість, розподіл). До кінця професійного навчання у студентів знижуються деякі вікові показники функцій мислення й уваги (концентрація і стійкість), обсяг пам'яті і рухливість нервових процесів. Ці явища, як правило, збігаються зі зниженням показників індивідуального здоров'я.
7. Фізичний розвиток організму студентів активно протікає аж до 20-21 року. Серед студентів відзначається значна питома вага осіб з гармонійним (61,6±1,8%) і невелика кількість з різко дисгармонійним фізичним розвитком (5,8+0,8%). Дисгармонійний і різко дисгармонійний фізичний розвиток формується протягом навчальної діяльності студентів переважно за рахунок дефіциту маси тіла.
8. До закінчення професійного навчання у студентів наростають явища гіподинамії, що веде до зниження показників фізичної працездатності з темпом 3,7% на рік. Середній рівень фізичної працездатності мають 58,9±2,5%, високий – 1,2±0,5%, а низький – 3,7±0,9% студентів.
9. Захворюваність студентів характеризується хвилеподібною динамікою, превалюванням у структурі хвороб органів дихання (75,6%), травлення (4,2%), травм і отруєнь (4,0%); стійкою частотою виникнення (15,5 випадків на 100) і поширення (64,7 випадків на 100) хвороб, зростанням їхньої хронізації за рахунок патології органів травлення (44,7% випадків) і дихання (22,7% випадків), великою питомою вагою часто хворіючих осіб у віці 18-19 років (33,2±1,4 і 35,3±1,4%) і малою кількістю тих, хто жодного разу не хворів протягом року (6,4±0,2%), наявністю стабільної групи хвороб, що утворюють генеральну сукупність захворюваності.
10. Ключовими закономірностями популяційного здоров'я студентів є: низькі показники донозологічних станів (АПО=5,56±0,01-6,95±0,01 ум. од.), малий індекс здоров'я (2,9±0,1-7,8±1,3%), велика питома вага осіб з 3-ю групою здоров'я (38,4%), максимальна кількість осіб з 1-ю групою здоров'я  серед 20-21-літніх (39,3-41,0%), з 2-ю – серед 18-19-літніх (33,2-37,39%), з 3-ю – серед старших вікових груп (22 роки і старше, 44,4%), велика кількість осіб зі стабільно посереднім і слабким здоров'ям (17,6%), широкий спектр попиту на спеціалізовані види медичної допомоги (20 видів медичних послуг за 15 класами хвороб).
11. Найбільший валеологічний ефект відзначається при організації навчання на основі сформульованого комплексу правил гігієнічної раціоналізації наступних факторів навчальної діяльності: способу й умов життя студентів; режиму дня, навчального розкладу, режиму і ритму навчальних занять, рухового навантаження, режиму відпочинку, харчування й оздоровлення; впровадження їх у практику дозволяє нормалізувати динаміку працездатності, збільшити популяційний індекс здоров'я, знизити питому вагу осіб, які часто хворіють, зменшити кратність гострих захворювань, збільшити питому вагу учнів з 1-ю і зменшити з 2-ю і 3-ю групами здоров'я, знизити частоту загострень хронічних захворювань серед студентів.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ілющенко А.Н., Швидкий О.В. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : Посібник.  – Донецьк, 2000. – 176 с. Здобувачем обгрунтовано застосування заходів гігієнічної оптимізації навчання студентів медичних училищ при засвоєнні предмету “Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка”.
2. Швидкий О.В., Ілющенко А.Н. Стан та шляхи реформування сестринської освіти в Україні. // Вестн. гигиены и эпидемиологии.  – 1998. –  Т.2, №1. - С. 90-94. Здобувачем визначені шляхи реформування сестринської освіти в Україні.
3. Агарков В.И., Петрашенко П.Р., Швидкий О.В. Современные тенденции в изменении здоровья населения и направления совершенствования охраны в условиях Донбасса // Вестн. гигиены и эпидемиологии.  – 2001.-  Т.5, №1. – С. 3-7. Здобувачем визначені сучасні тенденції формування здоров’я населення Донецької області.
4. Агарков В.И., Швыдкий О.В. Закономерности умственной работоспособности студентов в процессе обучения в средних медицинских учебных заведениях // Вестн. гигиены и эпидемиологии. – 2001. - Т. 5, №2. – С. 212-215. Здобувачем досліджені загальні закономірності розумової працездатності студентів медичних училищ.
5. Агарков В.И., Швыдкий О.В. Николаенко В. В. Современные закономерности и особенности физического развития девушек-студенток средних медицинских учебных заведений // Медико-соц. пробл. семьи.  – 2001. – Т.3, №6. - С. 75-79. Здобувачем встановлені сучасні особливості фізичного розвитку дівчат-студенток середніх медичних учбових закладів.
6. Швыдкий О.В. Особенности образа жизни и его значение в формировании здоровья студентов. // Медико-соц. пробл. семьи.  – 2002. – Т.7, №2. - С. 41-45.
7. Закономерности формирования здоровья населения и принципы оптимизации его охраны в условиях Донбасса. / Агарков В.И., Швыдкий О.В., Коровина В.П., Николаенко В.В.,  Николаенко С.М., Гамов М.Н.// Вестн. гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т.6,  №2. – С. 6-8.  Здобувачем досліджено структуру та динаміку формування основних класів захворювань серед дитячого та дорослого населення Донбасу.
8. Швидкий О.В. Проблеми підготовки медичних  та фармацевтичних кадрів в Україні // Матер. наук.-метод. конф., Київ, 24-27 вересн.1998р.  – Полтава, 1998. – С. 24-27.
9. Швидкий О.В., Голубченко Н.К., Здиховська Л.Г. Проблеми стандартизації сестринської діяльності // Матер. наук.-метод. конф., Київ, 29-30 вересн.1999р.  – Тернопіль, 1999. -  С.518.
10. Швидкий О.В. Актуальні питання викладання медсестринства в терапії // Матеріали доповідей та повідомлень. Обласна наук.-метод. конф. викладачів мед. училищ. – Донецьк, 2001. – С. 3-4.
11. Грищенко С.В., Агарков В.И., Швыдкий О.В., Стычинская Н.А. Гигиеническая оценка антропогенного прессинга на атмосферный воздух Донецкой области // Междунар. науч.-практ. конф. –  Донецк, 2001. -  С. 28-30.
12. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коровина В.П., Швыдкий О.В. Гигиеническая оценка загрязнения воздушного бассейна Донецкой области взвешенными веществами и оксидом углерода // Междунар. науч.-практ. конф. –  Донецк, 2001. -  С. 5-8.
13. Швидкий О.В. Оптимізація медико-соціального захисту студентів у процесі навчання в медичних училищах : Матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Перспективи розвитку вищої освіти в період суспільної трансформації": Зб. статей. – Донецьк,2002. – С. 506-511.
14. Агарков В.І., Швидкий О.В., Северин Г.К., Бугашева Н.В. Формування, оцінка та корекція здорового способу життя студентів : Метод. рекомендації. – Донецьк, 2001. – 15 с.
15. Агарков В.І., Швидкий О.В. Гігієнічна  оптимізація режиму навчання та умов життєдіяльності студентів медичних  училищ : Метод. рекомендації. -  Донецьк, 2002. – 15 с.

Швидкий О.В. Гігієнічна оптимізація навчання і заходів щодо охорони здоров'я студентів медичних училищ в умовах реформованої освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2003.

Дисертація присвячена проблемі гігієнічної оптимізації навчання студентів медичних училищ в умовах реформованої освіти.

Виявлено, що під час навчання у студентів знижуються розумова та фізична працездатність, функціональний стан ЦНС та серцево-судинної системи, фізичний розвиток і здоров'я.

Серед студентів високий показник осіб з нездоровим способом життя, висока хронічна захворюваність, частота хронічних захворювань, а також низький індекс здоров'я.

Загальний попит студентів на медичну допомогу задовольняється на 75,6%, а на спеціалізовану – на 45,4%.

Розроблено заходи щодо гігієнічної оптимізації режиму та умов навчання, формування здорового способу життя, а також удосконалювання медичного обслуговування.

Впровадження та оцінка заходів щодо гігієнічної оптимізації навчання студентів показало високу їх валеологічну ефективність, яка виражається в нормалізації денної, тижневої і семестрової працездатності студентів, поліпшенні деяких показників їхнього здоров'я.

Ключові слова: студенти, здоров'я, спосіб життя, працездатність, захворюваність, гігієнічні заходи, ефективність.

Швыдкий О.В. Гигиеническая оптимизация обучения и мер охраны здоровья студентов медицинских училищ в условиях реформированного образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена проблеме гигиенической оптимизации обучения студентов медицинских училищ в условиях реформированного обучения. Изучены социально-гигиенические условия и образ жизнедеятельности, режим, содержание и объем учебной работы, динамика умственной и физической работоспособности, функционального состояния ЦНС, сердечно-сосудистой систем, физическое развитие, заболеваемость и особенности медицинского обслуживания студентов 1,2 и 3 года обучения. Установлено, что образ жизни студентов характеризуется большим удельным весом гигиенически нерациональных факторов: 65,6% не соблюдают режим дня, 62% пребывают на свежем воздухе менее 2-х часов, физически активный отдых имеют 10,5%, у 37,4% бессонница, а у 64,5% недостаточная продолжительность сна, у 34,3% нарушения режима питания, среди 41,3%-52% студентов распространено табакокурение, удельный вес курящих студентов возрастает к старшим курсам обучения, а 1-6,5% студентов часто употребляют спиртные напитки. Состав студентов формируется на основе широкого социального спектра населения (11 социальных групп) с выраженным превалированием таких слоев населения, как неквалифицированные рабочие, квалифицированные рабочие и инженерно-технические работники (35,3% матерей и 85,2% отцов), при преимущественном общем среднем и среднем специальном образовании родителей (73,7%).

Установлено, что аудиторная продолжительность учебного дня (8 часов) по ключевым структурным элементам (начало, место и продолжительность освоения трудных дисциплин, перерыв, окончание учебного дня) не укладывается в благоприятные периоды суточного ритма функций, а его интенсивная часть не совпадает с оптимальным отрезком суточной кривой работоспособности (9-12 и 16-18 часов). Иначе говоря отмечается диссонанс между социальными (учебными) и биологическими ритмами жизнедеятельности студентов.

Результаты гигиенической оценки функционального состояния организма девушек и юношей свидетельствуют о том, что в ходе учебного процесса у студентов ухудшается к концу учебного дня умственная работоспособность и функциональное состояние ЦНС. К окончанию учебного года резко снижается умственная и физическая работоспособность, функциональное состояние ЦНС и сердечно-сосудистой системы. Данные медицинских осмотров, учетно-отчетных материалов, обращаемости свидетельствуют, что за последние 8 лет среди студентов выросла общая и первичная заболеваемость, наиболее распространены среди студентов болезни органов дыхания, пищеварения, нервной системы, а также травмы и отравления. У студентов чаще встречаются хронические болезни. Наибольший уровень хронической заболеваемости формируется по причине болезней органов пищеварения (44,7%, 1-е место), органов дыхания (22,7%, 2-е место), кровообращения, мочеполовой системы и органов зрения (4,9%, 3-е место).Удельное число студентов с хроническими заболеваниями увеличивается к окончанию профессионального обучения в 1,5 раза и достигает 40% от общего количества студентов. Среди студентов достаточно большая группа часто болеющих. При этом часто болеющих студентов больше среди первокурсников (33,2±1,4 – 35,3±1,7%) и меньше среди старшекурсников (16,8±1,8 – 28,0±1,2%).

К окончанию профессионального обучения у студентов нарастают явления гиподинамии. Это проявляется в прогрессивном снижении к старшим возрастным группам и курсам физической работоспособности студентов, которая с 1-го к 3-му курсу уменьшается с 179,8±1,6 – 185,8±1,8 Вт до 173,4±1,5 – 178,8±1,6 Вт (t=2,5 и 5,4).

У студентов отмечается низкий уровень донозологического здоровья. При этом оно снижается к старшим курсам. Так адаптационный потенциал организма студентов младших курсов составляет 5,6±0,01 у.е., а старших курсов – 6,99±0,01 у.е., то есть идет активное нарастание дезадаптационных состояний учащихся, что включает увеличение показателя АПО к окончанию обучения. О низком уровне индивидуального здоровья студентов свидетельствует и индекс здоровья, который находится в пределах 6,4±0,2%, и большая группа часто болеющих. Первая группа здоровья отмечается у 34,3 %, вторая – у 28,3%, а третья – у 37,4% студентов. Спрос студентов на общепрофильную медицинскую помощь удовлетворяется на 75,6% а на специализированную – на 45,4%.

Разработаны меры гигиенической оптимизации учебного процесса, условий быта, формирования здорового образа жизни и совершенствования системы медицинского обслуживания. Оценка эффективности внедрения разработанных гигиенических мер позволяет нормализовывать работоспособность, функциональное состояние организма и некоторые показатели здоровья студентов. Оценка эффективности предложенных мер показала их высокую валеологическую эффективность: повысился индекс здоровья на 23,3% и удельный вес редко болеющих на 19%, уменьшилась группа часто болеющих (на 23,3%) и средняя кратность острых заболеваний (на 29,4%), увеличилась на 42,4% 1-я группа и уменьшилась на 23,3% и 19%% 2-я и 3-я группы здоровья студентов.

Ключевые слова: студенты, здоровье, работоспособность, образ жизни, заболеваемость, гигиенические меры, эффективность.